– показано особливості становлення селянського господарювання в ринкових умовах, коли подільський селянин опановував нову для себе роль самостійного власника. В цей період у подільському селі формується модель відносин, яку варто охарактеризувати терміном „моральна економіка“. Селянин-господар ідеалізував не розкіш, не надлишок, а достаток, достатність життєвих благ. Він хотів прости жити, жити так, як звик, заробляти стільки, скільки необхідно для такого життя, а не прагнув усе більше й більше грошей. В 60 - 70-х рр. ХІХ ст. селянство демонструвало власні господарські устремління, що знаходили втілення в зростанні їхніх господарств, незважаючи на труднощі пов'язані з нестачею землі та аграрним перенаселенням;

– висвітлено питання самоорганізації селянських громад, створення та функціонування органів сільського управління, їхні взаємини з владними структурами та місце в житті селянства. Звернено увагу на те, що утворені в селах та волостях органи управління та їхні посадові особи виявляли соціальну солідарність та обстоювали селянське розуміння життя. Відзначено здатність селянської громади виправляти допущенні помилки, вчитися жити в нових умовах. Встановлено, що селяни добре усвідомлювали й розуміли свої права, в них пробудився інтерес до самоуправління, що сприяло відмові від залежної поведінки набутої за часів кріпосного права;

– встановлено, що подільське селянство відігравало все активнішу роль в розвитку в краї народної освіти, виявляло бажання, виражене в приговорах сільських сходів, до відкриття в себе шкіл, виділяло кошти на їх утримування. Селяни з розумінням дивились на справу грамотності своїх дітей, які виявляли надзвичайну старанність й охоту до навчання.

український селянство реформа поділля

Основний зміст дисертації викладено в таких публікаціях автора

1. Реформа 1861 року та її оцінка в працях істориків кінця ХХ - початку ХХІ століття // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вип. 10. Серія: Історія: Збірник наукових праць. - Вінниця: ДП „Державна картографічна фабрика“, 2006. - С. 332 - 338.

2. Подільський селянин пореформеної доби в оцінці авторів „Подольских епархиальных ведомостей“ // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вип. 12. Серія: Історія: Збірник наукових праць. - Вінниця: ДП „Державна картографічна фабрика“, 2007. - С. 199 - 203.

3. Проведення реформи 1861 року на Поділлі // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вип. 13. Серія: Історія: Збірник наукових праць. - Вінниця: ДП „Державна картографічна фабрика“, 2008. - С. 204 - 209.

4. Новий етап формування сільської інтелігенції Поділля після реформи 1861 року // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вип. ХІV. Серія: Історія: Збірник наукових праць. - Вінниця: ДП „Державна картографічна фабрика“, 2008. - С. 307 - 310.

Публікації, що додатково відображають результати дисертаційного дослідження:

1. Соціальна поведінка селяни Могилівщини пореформеної доби (за матеріалами повітового суду) // Друга Могилів-Подільська краєзнавча конференція. - Могилів-Подільський, Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2006. - С. 85 - 91.

2. Документи Державного архіву Вінницької області про пореформене селянство Поділля // Матеріали ХІІ Подільської історико-краєзнавчої конференції / Ред.. кол. Завальнюк О.М. (співголова), Войтенко В.І., Баженов Л.В. (відповід. Редактор) та ін. - Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2007. - Т.1. - С. 305 - 311.

3. Тлумачення Реформи 1861 року селянами Подільської губернії // Вінниччина: минуле та сьогодення. Краєзнавчі дослідження. Матеріали ХХІ Вінницької наукової історико-краєзнавчої конференції. - Вінниця: ДП „Державна картографічна фабрика“, 2007. - С. 137 - 143.

4. Відкриття духовного училища в містечку Тиврів // Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-теоретичної конференції „Релігійне життя Поділля: минуле і сучасне“.- Вінниця: ТОВ „Планер“, 2008. - С. 91 - 95.

5. Становлення самосвідомості українського селянина пореформеної доби на Поділлі // Українознавчий альманах. Випуск 1: Український образ світу: особливість у світовому контексті. - К: ВПЦ „Київський університет“, 2009. С. 49 - 53.

Анотація

Красовський Я.Й. Українське пореформене селянство: соціально-психологічна динаміка (на матеріалах Поділля). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 09.00.12 - українознавство. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2010.

У дисертації на основі джерел досліджено соціально-психологічну динаміку українського селянства Поділля. Встановлено, що в умовах пореформеного села майже безроздільно панувало традиційне суспільство, а подільський селянин належав до власної природної соціальної спільноти, основні правила поведінки членів якої передавалися від одного покоління до іншого. Проаналізовано проведення реформи 1861 р. в краї, що відбувалась за особливими правилами, а у селянства було власне розуміння цих перетворень, внаслідок чого воно виявилося спроможним своєю соціальною активністю вплинути на урядову політику.

Виявлено особливості становлення селянського господарювання в ринкових умовах, за обставин, коли селянин опановував нову для себе роль самостійного власника. Вивчено взаємовідносини, що склались у селянства з дідичами та представниками інших станів.

Проаналізовано питання самоорганізації селянських громад, створення та функціонування органів сільського управління, їх взаємини з владними структурами та місце в житті селянства. Встановлено, що селяни добре усвідомлювали й розуміли свої права, в них пробудився інтерес до самоуправління, що сприяло відмові від залежної поведінки. Селянство відігравало активну роль в розвитку в краї народної освіти, з розумінням дивились на справу грамотності своїх дітей.

Ключові слова: селянство, традиційне суспільство, природна соціальна спільнота, соціальна поведінка, реформа 19 лютого 1861 р., уставна грамота, викупна операція, органи сільського управління.

Аннотация

Красовский Я.И. Украинское пореформенное крестьянство: социально-психологическая динамика (на материалах Подолии). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 09.00.12 - украиноведение. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2010.

В диссертации на основании документальных и литературных источников исследовано социально-психологическую динамику украинского крестьянства Подолии. Установлено, что в условиях села в период после реформы 19 февраля 1861 г., почти безраздельно доминировало традиционное общество. Основные правила поведения его членов определялись издавна свойственной ему моделью, передавались от одного поколения к другому, а изменения происходили очень медленно. Подольский крестьянин принадлежал к собственной естественной социальной общности, что было обусловлено общностью интересов, обусловленной схожестью условий жизни, близостью взглядов, верований, субъективных представлений о целях и средствах деятельности. Их отличительными свойствами были социальная закрытость и механическая солидарность как способ сохранения целостности за счет идентификации индивидов с другими членами социума на основе исконного опыта и способа жизни.

Проведение реформы в крае, где крепостные крестьяне составляли почти 60% всего населения, происходило по особым правилам. При их рассмотрении приходим к выводу, что реформа, при всем несовершенстве и продворянской направленности, носила компромиссный характер. При этом в процессе реализации реформы стало очевидным наличие у крестьянства собственного понимания этих преобразований и готовность отстаивать свои убеждения, что заставило власть, учитывая специфику Подолии, идти на уступки. Крестьяне оказались способными своей социальной активностью влиять на правительственную политику, что привело их к убеждению: любые условия для них необязательны, и достаточно лишь одного желания с их стороны, чтобы получить желаемое. Крестьянские протесты и конфликты с землевладельцами принуждали помещиков идти на разные уступки крестьянам.

Установлено, что основанием экономических взаимоотношений крестьянства с землевладельцами было использование последними рабочих рук нанятых сельскохозяйственных рабочих. В помещичьих экономиях края преобладала денежная оплата труда. Причем, в результате отмены крепостного права, по крайней мере, вдвое выросла общая производительность труда. Вместе с тем, при незавершенном разграничении земли и при наличии сервитутов в местных условиях сложился сложный комплекс противоречий во взаимоотношениях крестьян с помещиками. Сложившаяся на Подолии после отмены крепостного права система взаимоотношений была соткана из постоянных социальных и этнических конфликтов, а то и неприкрытой враждебности, имущественной и земельной поляризации и дифференциации. Своеобразная необъявленная война между крестьянами и землевладельцами и арендаторами стала ежедневным и обыденным явлением. Количество и разнообразие конфликтов после проведения реформы 19 февраля 1861 г. возрастало, что свидетельствовало об углублении противоречий.

Выяснено особенности становления крестьянского хозяйствования в рыночных условиях, при обстоятельствах, когда подольский крестьянин привыкал к новой для себя роли самостоятельного собственника. После отмены крепостного права в подольском селе складывается модель отношений, которую можно характеризировать термином „моральная экономика“. Крестьянин-собственник идеализировал не роскошь, не излишки, а достаток, достаточность жизненных благ. Он хотел просто жить, жить так, как привык, зарабатывать столько, сколько необходимо для такой жизни, а не желал все больше и больше денег. В 60 - 70-х годах ХІХ века крестьянство демонстрировало собственное хозяйственное понимание и стремление, находящее воплощение в росте их хозяйств, несмотря на все трудности связанные с недостатком земли и аграрным перенаселением.

Проанализированы проблемы самоорганизации крестьянских общин, создание и функционирование органов сельского управления, их взаимоотношения с властными структурами и место в жизни крестьянства. Созданные в селах и волостях органы управления и их должностные лица демонстрировали способность к социальной солидарности и отстаиванию крестьянского понимания жизни. Установлено, что крестьянские общины были способны к исправлению допущенных ошибок, учились жить в новых условиях. Крестьяне хорошо понимали свои права, у них пробудился интерес к самоуправлению, что способствовало отказу от зависимого поведения приобретенного за период крепостного права.

Доказано, что подольское крестьянство сыграло активную роль в развитии в крае народного образования, проявляло желание, выраженное в приговорах сельских сходов, к открытию у себя школ, выделяло средства на их содержание. Крестьяне с пониманием смотрели на дело грамотности своих детей, а те демонстрировали чрезвычайную старательность и охоту к учебе.

Ключевые слова: крестьянство, традиционное общество, естественная социальная общность, социальное поведение, реформа 19 февраля 1861 г., уставная грамота, выкупная операция, органы сельского управления.

Annotation

Krasovskyy Y.Y. The Ukrainian Post-Reform Peasantry: Socio-Psychological Dynamics (based on the Podillja Region materials). - Manuscript.

Dissertation for a degree of candidate of History Sciences in speciality 09.00.12. - Ukrainian-Country Study - Taras Shevchenko National University of Kyiv.- Kyiv, 2010.

The socio-psychological dynamics of Ukrainian peasantry of Podillya are in the focus of investigation in the current dissertation. Conclusive evidence is given that in the post-reform rural communities prevailed traditional ones and a Podolian peasant, being a part of a natural social unity, adopted rules of the social behavior from the previous generations.

The author has analyzed the implementation of the 1861 Reform in the region and found that local peasantry with its own interpretation of the changes was able to have an influence on the governmental policy.

The theses reveal peculiarities of the formation of peasant farm management in the conditions of market relations when peasants became independent owners. The Relations of peasants with representatives of the other classes are also the subject of study. The subject of self-organisation of rural communities are analyzed as well as the formation and functioning of local rural authorities, their interaction with the state structures and the meaning for peasantry. Realizing their rights, peasants got interested in self-government and refused to follow the dependent pattern of conduct.

Peasantry had an active position in the developing public education and a positive attitude to school education of their children.

Key Words: peasantry, traditional community, natural social unity, social conduct, Reform of 1861, regulation charter, redemption, local rural authorities.

Размещено на Allbest.ur