Соціально-економічний розвиток міст Лівобережної України в 1920-ті роки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

УДК 94:911.375(477.5)"192"

Спеціальність 07.00.01 - історія України

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК МІСТ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ В 1920-ТІ РОКИ

Жмака Віталій Миколайович

Харків - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: доктор історичних наук, доцент Чорний Дмитро Миколайович Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, професор кафедри українознавства

Офіційні опоненти:

- доктор історичних наук, професор Волосник Юрій Петрович Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, професор кафедри історії Росії

- кандидат історичних наук Прилуцька Людмила Анатоліївна Харківський національний автомобільно-дорожній університет, доцент кафедри українознавства

Захист відбудеться "20" травня 2011 р. о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.10 Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, площа Свободи, 4, ауд. V-58.

З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (61077, м. Харків, площа Свободи, 4)

Автореферат розісланий "19" квітня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Д.В. Журавльов

Анотації

Жмака В.М. Соціально-економічний розвиток міст Лівобережної України в 1920-ті роки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. - Харків, 2011.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню соціально-економічного розвитку міст Лівобережної України в 1920-ті роки. На основі широкого кола джерел автором узагальнено основні тенденції й особливості розвитку українських лівобережних міст періоду НЕПу. У результаті проведеного дослідження автором проаналізовано історіографію обраної проблеми, введено в науковий обіг нові матеріали, які стосуються міських бюджетів, промисловості та ін. Встановлено кількість міст регіону статус яких не змінювався протягом усіх 1920-х років; розглянуто законодавчу базу та політику влади щодо міст. З'ясовано стан і тенденції розвитку промисловості й торгівлі, комунального господарства в містах Лівобережжя в 20-х роках ХХ ст. В роботі досліджено бюджети міст різних типів, визначено їх розміри, шляхи наповнення і витрачання міських фінансів, встановлено рівень їх виконання. Простежено динаміку чисельності міського населення регіону, розкрито особливості національної і соціально-класової структури, означено основні галузі праці самодіяльного населення міст Лівобережжя в роки непу.

Ключові слова: місто, неп, міський бюджет, самодіяльне населення, промисловість, ремесло, торгівля.

Жмака В.Н. Социально-экономическое развитие городов Левобережной Украины в 1920-е годы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина. - Харьков, 2011.

Диссертация является комплексным исследованием социально-экономического развития городов Левобережной Украины в 1920-е годы. На основе широкого круга источников автором обобщены основные тенденции и особенности развития городов Левобережья периода нэпа.

Диссертантом проанализированы основные этапы изучения проблемы, информационный потенциал источниковой базы, введены в научный оборот новые материалы, касающиеся промышленности, городских бюджетов.

Определено количество городов региона, статус которых не менялся на протяжении всех 1920-х годов. Рассмотрено формирование законодательной базы и политику власти в отношении городов. Показан путь, который города прошли от ограниченных возможностей быть субъектом экономической деятельности, пользоваться правом на самоуправление до возвращения им прав, которые делали их полноценным хозяином на своей территории.

Подробно охарактеризованы особенности и тенденции развития промышленности и торговли, коммунального хозяйства в городах Левобережья в годы нэпа.

В диссертации впервые исследованы бюджеты городов, которые принадлежали к разным типам, определены их размеры, источники наполнения и расходные статьи, уровень их выполнения. Показано, что к концу 20-х годов размеры городских бюджетов возросли в два - четыре раза благодаря стабилизации и росту экономики, в основе которой лежала новая экономическая политика.

Доказано, что население в городах Левобережья к концу 20-х годов ХХ ст., по сравнению с их началом, существенно возросло, указаны причины роста. Рассмотрена национальная и социально-классовая структура городского населения региона, при этом определены особенности и закономерности процессов их формирования. Выделены основные отрасли хозяйства, в которых было занято самодеятельное население Левобережных городов Украины в 1920-е годы.

Достоверность научных обобщений и выводов, приведенных в диссертации, обеспечиваются широкой источниковой базой исследования.

Ключевые слова: город, нэп, городской бюджет, самодеятельное население, промышленность, ремесло, торговля.

Zhmaka V.M. The social-economic development of the Left-bank Ukraine cities in 1920^s. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in historical science, specialty 07.00.01 - history of Ukraine. - V.N. Karazin Kharkiv National University. - Кharkiv, 2011.

The dissertation is devoted to the complex investigation of the social-economic development of the Left-bank Ukraine cities in 1920^s. The author generalized the main tendencies and peculiarities of the development of the Left-bank Ukraine cities in the period of nep. The author analysed historiography of the investigation, introduced new materials in science, which concern cities budgets, industries, etc. The number of cities of the region, which status wasn't changed during the full period of 1920^s has been established; the legislative bases and the policy of the government to the cities have been considered. The condition and tendency of the development of industry and trade, common housekeeping in the Left-bank Ukraine cities in 20^s of XX century have been their dimensions determined. The budgets of the different types of cities have been investigated, have been defined, the ways of filling and using of state's finances, the level of their execution has been ascertained. The dynamic of quantity of urban inhabitants of the region is has been observed; the peculiarities of national social-classes structure have been analysed, the main branches of labors of gainfully employed population of the Left-bank Ukraine cities in the period of nep have been determined.

Key words: city, nep, city budget, gainfully employed population, industry, (handy) craft, commerce.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Проблеми історії міст завжди викликали й викликатимуть інтерес у дослідників, оскільки міста відіграють визначальну роль у розвитку державотворення, виконують політико-адміністративні, соціально-економічні, культурні функції. З кожним десятиліттям вага міст у суспільному розвитку посилюється. Вони фактично перебрали на себе роль локомотива, який рухає всі громадські й державницькі процеси, що виникають у сучасному глобалізованому світі. Міста стають самодостатніми впливовими центрами суспільно-політичного, економічного, культурного розвитку як певного регіону, так і країни в цілому. Тому зростаючий інтерес науковців до містознавчої тематики, який спостерігається останнім часом, цілком зрозумілий.

Певна увага до проблем розвитку вітчизняних міст приділяється і з боку держави, досить активну роботу проводять різні громадські об'єднання й організації. В Україні існує "Асоціація міст України", яка об'єднує всі міста нашої держави. Асоціація займається виробленням спільної стратегії та координацією дій у вирішенні різноманітних проблем розвитку міст.

Для розв'язання сучасних проблем важливим є досвід попередніх часів. Упродовж останніх років, в умовах незалежності, посилилась зацікавленість дослідників у вивченні питань історії України радянської доби. Особливу увагу привертають 1920-ті роки - доба нової економічної політики (непу). Недослідженим аспектом нової економічної політики є її вплив на життєдіяльність українських міст, зокрема на Лівобережжі у 1920-ті роки.

Оскільки останнім часом досить активно обговорюється концепція нової адміністративно-територіальної реформи, надання широких повноважень регіонам, місцевим самоврядуванням, зростає необхідність звернення до відповідного досвіду минулих часів. До того ж урбанізаційному процесу в Україні були притаманні певні регіональні особливості, які поки що вивчені недостатньо. Одним із таких регіонів є Лівобережна Україна. Тому актуальність роботи є цілком аргументованою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводиться згідно з науковою програмою кафедри українознавства філософського факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна "Урбанізація Східної України: економіка, культура, міська ідентичність" (номер державної реєстрації 0109U008194).

Об'єктом дисертаційного дослідження є населені пункти Лівобережної України, що впродовж 20-х років ХХ століття мали визнаний владою статус міста.

Предмет дослідження - особливості розвитку міст Лівобережжя в умовах нової економічної політики, чисельність та структура населення, динаміка розвитку промисловості, ремесла, торгівлі, комунального господарства, структура бюджетів.

Хронологічні межі дослідження охоплюють 20-ті роки ХХ століття, тобто період непу. Протягом 1920-х років влада УСРР суттєво змінила територіально-адміністративний устрій, статус міст та міських самоврядувань, роль міст у суспільному житті. Тому обрані хронологічні межі дозволяють простежити у динаміці ситуацію в соціально-економічному житті міст під впливом перманентних економічних і політичних реформ.

Територіальні межі охоплюють 23 міста, які в адміністративно-територіальному відношенні належали до складу Ізюмської, Кременчуцької, Куп'янської, Лубенської, Ніжинської, Полтавської, Прилуцької, Роменської, Сумської, Харківської округ, що впродовж 1920-х років становили природно-економічний регіон України - Лівобережжя, який мав свої регіональні особливості.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є аналіз соціально-економічного та демографічного розвитку міст Лівобережжя у 20-х роках ХХ ст., їх ролі і значення у цьому регіоні України.

Відповідно до поставленої мети передбачається розв'язання таких основних завдань:

- проаналізувати стан науково-теоретичної розробки проблеми та інформаційний потенціал джерельної бази;

- визначити коло міських поселень регіону, специфіку радянського законодавства та політики держави щодо міст;

- з'ясувати стан і тенденцію розвитку промисловості, ремесла, торгівлі, комунального господарства у містах в умовах непу;

- встановити особливості формування та структури міських бюджетів;

- простежити динаміку чисельності міського населення під впливом нової економічної політики;

- дослідити національну і соціально-класову структуру населення міст регіону.

Наукова новизна роботи визначається метою, предметом і завданнями дослідження. Зокрема, з'ясовано кількість населених пунктів регіону зі статусом "місто", розглянуто законодавчу базу, що регламентувала діяльність міських рад та встановлювала їх компетенцію.

Показано, що населення лівобережних міст на кінець 1920-х років порівняно з початком цього десятиріччя збільшилося, цьому сприяли стабілізація і відновлення економіки (головним чином розвиток промисловості). Розглянуто національний склад міського населення, виділено основні етнічні групи. З'ясовано, що чисельність українців у містах регіону в роки непу зростала впродовж усіх 1920-х років, становлячи більшість серед міського населення Лівобережжя. Досліджено соціально-класову структуру населення міст регіону. Визначено їх основні соціальні групи та галузі, де було зайняте самодіяльне міське населення.

Розглянуто й визначено особливості розвитку промисловості в містах Лівобережжя у роки непу, при цьому увагу приділено окремо кожній категорії (великій, дрібній, кустарно-ремісничій) та торгівлі.

У роботі досліджено бюджети міст, встановлено їх розміри, джерела наповнення і напрями витрачання міських коштів, з'ясовано рівень їх виконання, комунальне господарство міст.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що вона може бути використана при написанні узагальнюючих праць з історії України, історії міст Лівобережжя, їх населення, соціально-економічних процесів періоду непу. Результати дослідження можуть бути використані при підготуванні вузівських курсів та спецкурсів. Робота може бути корисною для дослідників-урбаністів, статистичних, громадських, краєзнавчих організацій, усіх, хто цікавиться містознавчою тематикою, допоможе відкрити нові віхи вітчизняної історії і містознавчих досліджень.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації пройшли апробацію на регіональних та міжнародних наукових конференціях: VІІ Сумській науковій історико-краєзнавчій конференції (Суми 2007), VІІІ Сумській науковій історико-краєзнавчій конференції (Суми 2009), міжнародній науково-практичній конференції "Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте, производстве и образовании'2009" (Одеса 2009), 63-й міжнародній науковій конференції молодих учених "Каразінські читання (історичні науки)" (Харків 2010).

Основні положення дисертаційної роботи знайшли своє відображення у 8 публікаціях, у тому числі 4 у виданнях, визнаних ВАК України фаховими.

Структура роботи зумовлена метою і завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, 4-х розділів, висновків, 12 додатків, списку використаних джерел і літератури (загалом 411 позицій). Загальний обсяг дисертації - 264 сторінки, із них основний текст - 204 сторінки.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, вказано на її зв'язок із науковими програмами, визначено об'єкт, предмет, мету та завдання, хронологічні та територіальні межі, охарактеризовано наукову новизну та практичне значення роботи, наведено відомості про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі "Історіографія, джерельна база, методологія і методи дослідження" висвітлюється ступінь наукової розробки теми, її забезпеченість джерелами, теоретичні та методологічні основи роботи.

У підрозділі 1.1. "Стан наукової розробки проблеми" охарактеризовано історіографію проблеми, яка поділяється на чотири етапи: 20-ті роки ХХ ст., 1930-ті - середина 1950-х років, середина 1950-х - початок 1990-х років, сучасний етап (1990-ті роки - початок ХХІ ст.).

На першому етапі (20-ті роки ХХ ст.) з'явились узагальнюючі роботи з містознавства, що мали теоретико-методологічний характер Анциферов Н.П. Пути изучения города как социального организма: Опыт комплексного подхода / Н.П. Анциферов. - [2-е изд., испр. и доп.]. - Л. : Сеятель, 1926. - 151 с.; Велихов Л.А. Основы городского хозяйства. Общее учение о городе, его управлении, функциях и методах хозяйства / Л.А. Велихов. - М.; Л. : Госиздат, 1928. - 468 с.; Веселовский Б.Б. Коммунальное хозяйство в цифрах и диаграммах. 1917 - 1927 гг. / Б.Б. Веселовский. - М. : НКВД РСФСР, 1928. - 102 с.; дослідження місцевих бюджетів України П.Л. Кованька, комунальних фінансів початку 20-х років Т. Соснового і М. Танатара Кованько П.Л. Местный бюджет Украины в 1912 году (в нынешних территориальных границах и административно-территориальном делении) / П.Л. Кованько. - Х. : Фин.-экон. бюро НКФ УССР, 1923. - 82 с.; Кованько П.Л Местный бюджет Украины в 1912 году: В нынешних территориальных границах и административно-территориальном делении / П.Л. Кованько. - [2-е изд., доп. и перераб.]. - Х. : Фин.-эконом. бюро НКФ УССР, 1925. - 88 с.; Сосновый Т. Система городского бюджета на Украине / Т. Сосновый // Хозяйство Украины. - 1926. - № 7. - С. 56-62; Танатар М. Финансы коммунального хозяйства Украины / М. Танатар // Хозяйство Украины. - 1928. - № 3. - С. 125-135. . Соціально-демографічні процеси по містах України досліджували А. Хоменко, Ю. Корчак-Чепурківський, М. Птуха, С. Мінаєв Хоменко А. Сучасне українське місто в класовому відношенні (спроба соціальної характеристики) / А. Хоменко. - Х. : ДВУ, 1925. - 44 с.; Корчак-Чепурківський Ю. Місто й село у смертності Наддніпрянської України / Ю. Корчак-Чепурківський // Демографічний збірник. - К., 1926. - Т. 4. - С. 113-171. - (Праці демографічного інституту ВУАН); Хоменко А. Населення України 1897 - 1927 рр. Популярна розвідка за попередніми підсумками перепису населення 17.ХІІ.1926 р. / А. Хоменко. - Х. : [Б. в.], 1927. - 79 с.; Птуха М. Смертність у Росії й на Україні / М. Птуха. - Х. ; К. : [Б. в.], 1928. - 195 с.; Мінаєв С. Наслідки вселюдного перепису 1926 року на Україні: Населення. Міський житловий фонд / С. Мінаєв. - Х. : Харків-друк, 1928. - 91 с.. Перше комплексне дослідження населення та економічного розвитку міст України від 1860-х до середини 1920-х років належить І.К. Вологодцеву Вологодцев И.К. Особенности развития городов Украины / И.К. Вологодцев // Труды комиссии по изучению перспектив развития городов. - Х., 1930. - Вып. 1. - С. 93-205.. В цей час з'являються популярні розвідки з історії Полтави, Харкова, Кременчука Екскурсійний довідник по Полтаві та Полтавській окрузі. - Полтава: [Б. в.], 1927. - 67 с.; Провідник по Харкову: з назвами вулиць та планом м. Харкова. - Х.: [Б. в.], 1927. - 80 с.; Іволгін С. Старий Харків: нариси / С. Іволгін. - Х. : ДВУ, 1929. - 31 с.; Молоків-Журський П.П. Кременчук (короткий довідник) / П.П. Молоків-Журський, М.М. Нечаєв, С.М. Рождественський. - Кременчук: Окр. т-во краєзнавства, 1929. - 47 с.; Ковалівський А. Харків (культурно-історичний нарис) / А. Ковалівський. - Х. : ДВУ, 1930. - 87 с.. Надання міським радам прав і повноважень знайшло відображення у публікаціях партійних діячів М. Владимирського, С. Власенка, Е. Соріна Владимирський М. Організація Радянської влади на місцях / М. Владимирський. - К. : Всеукр. вид-во, Київ. філія, 1920. - 94 с.; Власенко С. Горсоветы на Украине (их работа и ближайшие задачи) / С. Власенко. - Х. : Пролетарий, 1927. - 47 с.; Сорин Е. Социалистическая реконструкция и работа городских Советов / Е. Сорин. - М. : Моск. рабочий, 1930. - 141 с. та ін.

Другий етап (1930-ті - середина 1950-х років) ознаменувався значним переформатуванням історичної науки, що призвело до фактичного припинення містознавчих студій. Головна увага дослідників зосереджувалась на висвітленні переможної ходи більшовиків у боротьбі за перемогу соціалізму, стан робітничого класу тощо. Саме в контексті досліджень подібного спрямування серед матеріалів економічного характеру (головним чином розвитку промисловості) зустрічаються й деякі узагальнюючі відомості, які стосувалися переважно великих промислових центрів (праці О. Сідорова, С. Червоненка, Д. Вірника Сідоров О. Нарис з економіки Харківщини / О. Сідоров. - Х. : Пролетарий, 1930. - 154 с.; Червоненко С. Україна до Жовтневої революції і в роки радянської влади / С. Червоненко. - К. : Держполітвидав УРСР, 1951. - 116 с.; Вирнык Д. Украинская ССР: Краткий историко-экономический очерк / Д. Вирнык. - М. : Госполитиздат, 1954. - 182 с.; та ін. та ін.).

Новий етап розвитку української історичної науки загалом і містознавчих досліджень зокрема, розпочався із середини 1950-х років. В цей час посилюється увага до історії окремих міст, з'являються праці з історії Харкова Г.М. Окладного та О.Ф. Михайлика Окладной Г.М. Очерки по истории развития советского Харькова / Г.М. Окладной. - Х. : Кн.-газ. изд-во, 1956. - 359 с.; Михайлик О.Ф. Харкову - 300 років: Короткий історико-економічний нарис / О.Ф. Михайлик. - Х. : Обл. вид-во, 1956. - 131 с.; Михайлик А.Ф. Харькову - 300 лет: Краткий историко-экономический очерк / А.Ф. Михайлик. - Х. : Обл. изд-во, 1958. - 159 с. .

Одна із проблем, яка порушувалась в урбаністиці, стосувалась визначення поняття "місто" та його типології. Нові ідеї та судження були запропоновані в 50-ті - 80-ті роки ХХ ст. В.Г. Давидовичем, Б.С. Хоревим, Е.І. Вайнбергом Давидович В.Г. О развитии сети городов СССР за 40 лет / В.Г. Давидович // Вопросы географии. - 1959. - Сб. 45. - С. 37-71; Хорев Б.С. Исследования функциональной структуры городских поселений СССР (в связи с задачами их экономико-географической типологии) / Б.С. Хорев // Вопросы географии. - М., 1965. - Сб. 66. - С. 34-58; Хорев Б.С. Городские поселения СССР: (Проблемы роста и их изучение): Очерки географии расселения / Б.С. Хорев. - М. : Мысль, 1968. - 256 с.; Вайнберг Э.И. О типологии городов СССР / Э.И. Вайнберг // Урбанизация как мировой процесс и его география. - М., 1974. - С. 68-76; та ін. та ін.

Значним досягненням історіографії 1960-х - 1980-х років стало видання 26 томної "Історії міст і сіл Української РСР", у томах по Харківській, Сумській, Полтавській, Чернігівській областях вміщено нариси про міста Лівобережжя, у яких наведено деякі відомості про їх розвиток у 1920-х роках. Паралельно з виходом "Історії міст і сіл Української РСР", почали видаватися нариси про міста регіону Дяченко М.Т. Ізюм: Історико-краєзнавчий нарис / М.Т. Дяченко. - Х. : Кн. вид-во, 1963. - 168 с.; Аббасов А.М. Миргород: історико-краєзнавчий нарис / А.М. Аббасов, О.Я. Герасименко. - Х. : Прапор, 1967. - 80 с.; Ромни: Історико-краєзнавчий нарис / [Гречко, Т.Г. Єгоров, А.А. Кричевський та ін.]. - Х. : Прапор, 1968. - 131 с.; Дудченко К.М. Лебедин: Історико-краєзнавчий нарис / К.М. Дудченко, В.Є. Тичина. - Х.: Прапор, 1974. - 70 с.; та ін. .

Вагомим досягненням історіографії стали статті О.І. Лугової, А.І. Доценка в "Історико-географічному збірнику" Лугова О.І. Міські промислові осередки на Україні (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) / О.І. Лугова // Український історико-географічний збірник. - 1971. - Вип. 1. - С. 182-197; Доценко А.І. Географічні особливості процесів урбанізації на Україні (ХІХ - ХХ ст.) / А.І. Доценко // Український історико-географічний збірник. - 1972. - Вип. 2. - С. 46-69. . Їх публікації були одними з перших комплексних досліджень такого роду після 1920-х років. М.В. Курман та І.В. Лебединський, розглядаючи соціально-демографічні процеси в місті з кінця ХІХ до кінця 50-х років ХХ ст., проаналізували чисельність, етнічний склад, соціальну структуру населення Харкова приділяючи значну увагу 20-м рокам ХХ ст. Курман М.В. Население большого социалистического города / М.В. Курман, И.В. Лебединский. - М. : Статистика, 1968. - 200 с..

В узагальнюючих працях з історії УРСР, робітничого класу, нарисах з історії фабрик і заводів подано окремі відомості про економічний розвиток міст регіону. Упродовж другої половини 1950-х - 1980-х років з'являється велика кількість літератури, присвяченої дослідженню економіки радянської доби, у якій особлива увага приділяється промисловості. З усього загалу найбільш ґрунтовним дослідженням у цьому напрямі є праця О.О. Нестеренка Нестеренко О.О. Розвиток промисловості на Україні. Ч. 3. (Промисловість України в період будівництва соціалізму і комунізму) / О.О. Нестеренко. - К. : Наук. думка, 1966. - 488 с.. Нариси з історії промислових підприємств, дають можливість подати певне уявлення і про промисловий та економічний розвиток окремих населених пунктів Изюмскому тепловозоремонтному - 50 лет / [подгот. : И.Т. Агарков, П.М. Белоглазов, Ф.С. Виноградский и др.]. - Х. : Прапор, 1965. - 62 с.; Очерки истории Харьковского электромеханического завода. Ч. 2. (1918 - 1964 гг.) / [Суздальцев, А.Е Кучер, Б.М. Щербаненко и др.]. - Х. : Прапор, 1965. - 259 с.; Евселевский Л.И. Кременчугский завод дорожных машин: очерки / Л.И. Евселевский, К.И. Крижевич, П.Н. Пустовит. - Х. : Прапор, 1970. - 187 с.; Полтавский тепловозоремонтный завод имени А.А. Жданова: Очерки истории / [Гаевой, П.Н. Емец, А.Н. Ивахненко и др.]. - Х. : Прапор, 1971. - 176 с.; Сумский машиностроительный завод имени Фрунзе: очерки / [Василец, А.Н. Дяченко, И.Т. Коваленко и др.]. - Х. : Прапор, 1972. - 155 с.; та ін.. Багато цінного матеріалу, який стосується розвитку промисловості у містах, накопичено в масивах літератури присвяченої вивченню досягнень комуністичної партії у розбудові радянської економіки і роботах, які досліджують робітничий клас.

У 1970-ті - 1980-ті роки розпочалось дослідження соціально-класової структури населення міст України в 1920-ті роки. Особливо слід відмітити доробок Ф.Г. Турченка, який досліджував зміни в соціально-класовій структурі міського населення України впродовж 1920-х років; ці питання знайшли відображення у деяких колективних роботах Турченко Ф.Г. Изменение в социально-классовой структуре городского населения в Советской Украине в 20-е годы: дис. … кандидата ист. наук / Турченко Федор Григорьевич. - Х., 1976. - 274 с.; Турченко Ф.Г. Дрібнобуржуазні і буржуазні верстви в соціально-класовій структурі міського населення радянської України в 20-ті роки / Ф.Г. Турченко // Питання історії СРСР. - Х., 1978. - Вип. 23. - С. 30-39; Изменение социальной структуры советского общества, 1921 - середина 30-х годов / [Селунская, Ю.С. Кукушкин, А.М. Панфилов и др.]. - М. : Мысль, 1979. - 343 с.; Очерки развития социально-классовой структуры УССР, 1917 - 1937 / [Кульчицкий, И.К. Рыбалка, Ф.Г. Турченко и др.] ; АН УССР, Ин-т истории. - К. : Наук. думка, 1987. - 237 с.; та ін. та ін.

Упродовж другої половини 50-х - 80-х років ХХ ст. значна увага науковців приділялась вивченню різних аспектів діяльності та розвитку міських рад України 1920-х років, які стали предметом досліджень у працях О.Г. Олексієнка, В.М. Довгопола та ін. Олексієнко, О.Г. Організація діяльності міських Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів Української РСР (1917 - 1936 рр.) / О.Г. Олексієнко // Наук. зап. Київ. держ. ун-ту. - 1957. - Т. 16, вип. 6 : зб. юрид. ф-ту. - № 9. - С. 27-61; Довгопол В.М. Про пожвавлення роботи міських Рад на Україні в перші роки соціалістичної індустріалізації (1926 - 1929 рр.) / В.М. Довгопол // Питання історії народів СРСР : [респ. міжвідом. наук. зб.]. - Х., 1967. - Вип. 4. - С. 75-85; Гонтар А.В. К вопросу о количестве городов и городских Советов на Украине в 20-е годы / А.В. Гонтар // Вопросы истории СССР. - Х., 1985. - Вып. 30. - С. 85-93; .

Після проголошення незалежності України розпочався новий етап, який триває й до сьогодні. Відновились студії із методології вивчення вітчизняної історії загалом і містознавчих досліджень зокрема. Значним доробком у цьому напрямі відзначились М.С. Дністрянський, О. Карліна, Я.В. Верменич, Н.П. Нагорна Дністрянський М.С. Міста в системі територіального політико-адміністративного устрою: методологічні, історико-географічні і соціальні аспекти / М.С. Дністрянський // Актуальні проблеми розвитку міст та міського самоврядування (історія і сучасність) : тези міжнар. наук.-практ. конф., Рівне, 7 - 9 квіт. 1993 р. - Рівне, 1993. - С. 7-9; Карліна О. Роль міста в аграрному суспільстві: деякі аспекти проблеми / О. Карліна // Українська історична наука на порозі ХХІ століття: міжнар. наук. конгрес, Чернівці, 16 - 18 трав. 2000 р. : доп. та повідомл. - Чернівці, 2001. - Т. 1. - С. 325-330; Верменич Я.В. Теоретико-методологічні проблеми історичної регіоналістики в Україні / Я.В. Верменич. - К. : Ін-т історії України НАН України, 2003. - 516 с; Верменич Я.В. Теоретико-методологічні проблеми історичної урбаністики / Я.В. Верменич // Український історичний журнал. - 2004. - № 3. - С. 21-38; Верменич Я.В. Урбанізаційні процеси в УРСР як об'єкт дослідження у системі локальної історії / Я.В. Верменич // Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки: [міжвідом. зб. наук. праць]. - К., 2007. - Вип. 16, ч. 1. - С. 253-268; Нагорна Л.П. Регіональна ідентичність: український аспект / Л.П. Нагорна. - К. : ІПіЕНД імені І.Д. Кураса НАН України, 2008. - 405 с.; та ін. та ін. Серед містознавчих робіт початку 1990-х років слід виділити дисертацію Ю.П. Волосника, яка присвячена проблемі діяльності міських рад України щодо здійснення нової економічної політики впродовж 1921 - 1928 років Волосник Ю.П. Діяльність міських Рад України по здійсненню нової економічної політики: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.02 "Історія України" / Ю.П. Волосник. - Запоріжжя, 1993. - 17 с.. Автор досліджує роботу міськрад із перебудови промисловості і відродження торгівлі, використання і регулювання приватного капіталу. Ця праця стала ґрунтовним доробком у дослідженнях містознавчого характеру, особливо у вивченні економічної частини розвитку українських міст у роки непу. Заслуговує на увагу монографія В.В. Підгаєцького, у якій автор детально розглядає демографічні, економічні, соціальні процеси міст України 1920-х років Подгаецкий В.В. Города Украины в годы нэпа (вариант клиометрического подхода к анализу социальных структур) / В.В. Подгаецкий. - Днепропетровск: ДГУ, 1994. - 174 с.. Зростаючий інтерес до урбаністики призвів до видання нових нарисів, довідників, посібників з історії міст регіону, на сторінках яких певне місце посідає висвітлення подій, що відбувалися упродовж 1920-х років Захаров І.І. Історія Вовчанщини: 50-річчу Перемоги присвячується / І.І. Захаров. - Вовчанськ: Районна друк., 1995. - 238 с.; Лушаков А.Н. Улицами старого Кременчуга / А.Н. Лушаков, Л.И. Евселевский. - К. : Техніка, 1997. - 152 с.; Полтава: Історичний нарис / [В.Є. Лобурець, О.Б. Супруненко, В.Н. Жук та ін.]. - Полтава: Полтав. літератор, 1999. - 280 с.; Ніжинщина: навч. посіб. - Ніжин: Вид-во НДПУ ім. М. Гоголя, 2004. - 174 с.; Куп'янську - 350: Історико-економічний огляд / [авт.-уклад. А. Григоров]. - Х. : Золоті сторінки, 2005. - 168 с.; Сумщина в історії України: навч. посіб. / [В.І. Бєлашов, Л.І. Бєлінська, А.М. Близнюк та ін.]. - Суми: МакДен, 2005. - 496 с.; та ін..

Протягом останніх років науковий доробок із вивчення лівобережних міст поповнився колективною працею "Історія міста Харкова ХХ століття", другий розділ якої присвячений 1917 - 1941 рокам Історія міста Харкова ХХ століття / [Ярмиш, С.І. Посохов, А.І. Епштейн та ін.]. - Х. : Фоліо: Золоті сторінки, 2004. - 686 с.. Цінною для нашого дослідження є робота Д.М. Чорного, яка висвітлює всі події й процеси, що відбувалися в містах Лівобережної України з кінця ХІХ ст. до початку Першої світової війни. Автор розкриває широкий спектр проблем, які існували в містах регіону в період, що передував досліджуваному нами. Це дає можливість порівнювати й зіставляти процеси, які відбувалися у містах Лівобережжя в імперську й непівську добу Чорний Д.М. По лівий бік Дніпра: проблеми модернізації міст України (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) / Д.М. Чорний. - Х. : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2007. - 304 с..

На сучасному етапі значна увага приділяється дослідженню нової економічної політики. Особливе місце посідають узагальнюючі роботи С.В. Кульчицького. Наведені ним висновки є базою для наступних досліджень багатьох сторін непу Кульчицький С.В. УСРР в добу нової економічної політики (1921 - 1928): Спроба побудови концептуальних засад реальної історії / С.В. Кульчицький. - К. : Основи, 1995. - 203 с.; Кульчицький С.В. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919 - 1928) / С.В. Кульчицький. - К. : Основи, 1996. - 396 с.; та ін. . У працях, присвячених окремим аспектам непу (В.В. Лантух, О.А. Пиріг, Т.В. Оніпко Лантух В.В. Становление и развитие торговли на Украине в 1921 - 1932 гг. / В.В. Лантух. - Х. : Основа, 1992. - 190 с.; Пиріг О.А. Ринок і торгівля України (історичний аспект) / О.А. Пиріг. - К. : [Б. в.], 1996. - 199 с.; Оніпко Т.В. Торговельна діяльність споживчої кооперації України в період непу (історико-економічний аспект) / Т.В. Оніпко. - Полтава: РВВ ПУСКУ, 2010. - 345 с. та ін.) розглянуто розвиток торгівлі в різних її проявах. Досить цікавим є монографічне дослідження В.В. Калініченка, одним із аспектів якого є змістовний аналіз проблеми нееквівалентного обміну між державною промисловістю і селянським господарством, між містом і селом Калініченко В.В. Селянське господарство України в період непу: Історико-економічне дослідження / В.В. Калініченко. - Х. : Основа, 1997. - 400 с.. Діяльність непманів на фінансовому ринку, соціальні аспекти та вплив на повсякденне життя населення УСРР приватної торгівлі, банків розглядаються у працях Ю.П. Волосника, який наводить цікаві приклади й по містах Лівобережжя Волосник Ю.П. Підприємницька діяльність нової буржуазії України (20-ті - початок 30-х років) / Ю.П. Волосник // Вісник Харківського державного університету. - 1999. - № 442: Історія України. - Вип. 3. - С. 136-144; Волосник Ю.П. Нова буржуазія України та розвиток приватнопідприємницької діяльності на фінансовому ринку в роки непу / Ю.П. Волосник. - Х. : НМЦ "СД", 2002. - 384 с.; Волосник Ю.П. Розвиток приватнопідприємницької діяльності нової буржуазії в промисловості України в роки НЕПу / Ю.П. Волосник // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. - 2002. - № 556: Історія України. - Вип. 5. - С. 157-163. . Взаємодію ринкових і планових засад в економіці дослідили Е.Л. Лортикян, К.В. Лобач, І.В. Лантух Лортикян Э.Л. План и рынок в хозяйственной системе нэпа: исторический опыт Украины / Э.Л. Лортикян. - Х. : Харьков, 1992. - 215 с.; Лобач К.В. Історичний досвід регулювання споживчого ринку України в період непу: (Історико-економічний аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.02 "Історія України" / К.В. Лобач. - К., 1994. - 17 с.; Лантух І.В. Формування інфраструктури ринку в Україні в роки нової економічної політики (1921 - 1928 рр.) / І.В. Лантух. - Х. : Основа, 2004. - 196 с.. Під новим кутом зору висвітлювали діяльність різних галузей промисловості В.І. Гринчуцький, М.М. Олійник, О.О. Сушко, Л.В. Нізова та ін. Гринчуцький В.І. Промислові трести України в 20-і роки / В.І. Гринчуцький. - К. : Наук. думка, 1997. - 179 с.; Олійник М.М. Діяльність приватних виробництв України і удосконалення системи соціального захисту працюючих на них в 1921 - 1929 рр. / М.М. Олійник. - Х. : Основа, 1998. - 128 с.; Сушко О.О. Особливості становлення та функціонування приватного підприємництва в Україні періоду НЕПу (1921 - 1928 рр.): історико-теоретичний аспект / О.О. Сушко. - К. : Преса України, 2003. - 251 с.; Нізова Л.В. Промислова кооперація Радянської України в добу НЕПу / Л.В. Нізова. - К. : Ін-т історії України НАН України, 2003. - 215 с.; Бут О.М. Недержавний сектор промисловості України в умовах нової економічної політики (1921 - 1928 рр.) / О.М. Бут, В.С. Бондаренко, К.В. Нікітенко. - Донецьк: Юго-Восток, 2008. - 355 с.; та ін. . Безпосередніми учасниками всіх цих процесів були міста. Соціальні аспекти життя Харкова 1920-х років дослідила Л.А. Прилуцька, зокрема ситуацію на ринку праці, боротьбу з безробіттям у місті в період непу, діяльність Харківської біржі праці, артілей безробітних Прилуцька Л.А. Діяльність Харківської біржі праці щодо подолання безробіття у 20-ті роки ХХ ст. / Л.А. Прилуцька // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. - 2004. - № 641: Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки. - Вип. 7. - С. 113-117; Прилуцька Л.А. Боротьба з безробіттям у Харкові в 20-х - на початку 30-х рр. ХХ ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01 "Історія України" / Л.А. Прилуцька. - Х., 2007. - 19 с..

Проаналізувавши наявний доробок історичної науки з даної тематики, можемо зробити висновок, що соціально-економічний розвиток міст Лівобережної України в 20-ті роки ХХ ст. не був темою окремих досліджень. Лише деякі аспекти їх життя згадувались науковцями у контексті інших проблем. Необхідно відзначити, що найбільш дослідженим є Харків. Решта населених пунктів регіону, особливо неокругові, периферійні, залишаються поза увагою науковців. Усе це робить назрілим, своєчасним, необхідним комплексне наукове дослідження соціально-економічного розвитку міст Лівобережної України в 1920-ті роки.

У підрозділі 1.2. "Джерельна база дослідження" зазначається, що джерельну базу дисертації становить різноманітний за видами, походженням, змістом, формою та науковою цінністю комплекс документів та матеріалів, зокрема опубліковані, архівні, статистичні, періодична преса. У друкованих офіційних документах, зокрема законодавчих, нормативно-правових актах, на основі яких провадили свою діяльність міські ради, звітах ВРНГ УСРР, губернських та округових виконавчих комітетів, міських рад тощо міститься чимало інформації про стан економіки, міське господарство, життєдіяльність міст. Нами залучено збірники документів і матеріалів, видані впродовж 1960-х - 1980-х років, у яких відображено процеси відновлення і розвитку народного господарства в період 20-х - 30-х років як у цілому по країні, так і по окремих регіонах. лівобережжя місто бюджет комунальний

Основу джерельної бази дисертації становлять матеріали держархівів Полтавської, Сумської, Харківської, Чернігівської областей. Опрацьовано документи і матеріали 23 фондів цих архівів. Особливу цінність мають фонди Сумського, Роменського, Полтавського, Лубенського, Ізюмського, Чернігівського окружних виконавчих комітетів рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів; Лебединської і Роменської міських рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів; виконавчого комітету Прилуцької міської ради трудящих, у яких збереглись протоколи засідань президій і пленумів міських рад, де розглядались питання про передачу підприємств в оренду та їх діяльність, розвиток промислових, комунальних підприємств, затвердження бюджетів міст.

Важливі дані містяться у фондах Харківської та Ізюмської планових комісій окружних виконавчих комітетів рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів; Роменського і Полтавського губернського виконавчого комітету рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів; Полтавського губернського відділу управління губернського виконавчого комітету ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів; статистичного бюро Харківської губернії; статистичного бюро Харківського та Куп'янського окружних виконавчих комітетів рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Вони суттєво доповнюють інформацію про стан промислових підприємств у містах регіону (оренда підприємств, цензова, дрібна, кустарно-реміснича промисловість, комунальні підприємства), а також частково надають відомості про бюджети міст.

Цінні відомості про комунальні підприємства, розвиток кустарно-ремісничої галузі, передачу підприємств в оренду містяться у матеріалах фондів відділу комунального господарства Прилуцького окружного виконавчого комітету рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів; Сумського окружного відділу комунального господарства Сумського окружного виконавчого комітету рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів; Роменського окружного відділу місцевого господарства; Роменської повітової ради народного господарства, де містяться акти обстеження комунального господарства, списки кустарів, договори на оренду підприємств.

У фондах відділів місцевої промисловості Полтавського окружного виконавчого комітету рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів та інспектури внутрішньої торгівлі Полтавського окрвиконкому, в яких, крім даних про розвиток промислових підприємств, їх оренду, містяться й таємні циркуляри, які надсилались вищими органами влади на місця щодо політики по відношенню до кустарної, приватної млинарської й олійної промисловості (податковий тиск, обмеження постачання палива, сировини тощо).

Надзвичайно цінним джерелом для висвітлення досліджуваної проблеми є статистичні матеріали, до яких належать матеріали переписів 1920, 1923 та 1926 років, промислових обстежень, збірники, щорічники, довідники, що видавалися ЦСУ УСРР, ЦСУ СРСР та місцевими статистичними органами. Вони містять матеріали про всі сфери міського життя: рух населення, бюджет, промисловість, комунальне господарство, житловий фонд, торгівлю.

Окрему групу джерел становить періодика. Опрацьовано газети "Вісті ВУЦВК", "Украинский экономист", "Пролетарий", "Радянське життя" (Ромни), "Плуг і Молот" (Суми); журнали "Більшовик України", "Радянська Україна", "Прапор марксизму", "Хозяйство Украины".

В цілому, джерельна база є достовірною і достатньою для досягнення поставленої мети та вирішення означених завдань.

У підрозділі 1.3. "Методологія і методи дослідження" зазначено, що головними методологічними принципами дослідження стали об'єктивність, історизм, системність та світоглядний плюралізм. Автором у роботі використовувались універсальні загальнонаукові методи - аналітичний, синтетичний, логічний та спеціально-історичні методи дослідження - типологічний, синхронний, проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, структурно-системний, а також метод суміжних наук - статистичний (математичний). Використання зазначеної методології та методів дослідження дозволило дослідити питання соціально-економічного розвитку міст Лівобережної України доби непу.

У другому розділі "Міста Лівобережжя та радянська політика в 20-х роках ХХ століття" досліджується проблема кількості та статусу міст, законодавча база щодо діяльності міських рад, бюджетна політика та бюджети міст, комунальне господарство.

У підрозділі 2.1. "Міста регіону: проблеми кількості та статусу" зазначається, що адміністративні реформи, переписи населення, які відбулися протягом 1920-х років та ідеологічні міркування обумовили зміни критеріїв при віднесенні того чи іншого населеного пункту до категорії міст порівняно з дореволюційним періодом. Паралельне використання підходів адміністративного, економічного, наявності певної кількості мешканців, співвідношення зайнятих у промисловості і сільському господарстві призводило до ситуації, коли зарахування населених пунктів до рангу міста залишалось на розсуд органів державної влади, статистичних установ в кожному окремо взятому випадку. Постановою ВУЦВК і РНК УСРР від 24 квітня 1924 р. запроваджувався поділ на міста і селища міського типу. Упродовж 1920-х років статус міста зберегли 23 населених пунктів. Їх частка в загальноукраїнському масштабі у 1926 р. становила 30%. У 1920-х роках статус міста втратили 24 населених пунктів регіону.

У підрозділі 2.2. "Формування законодавства щодо діяльності міських рад" показано, що на першому етапі (1921 - 1925 роки) відбувалось утворення міських рад, їх розмежування із губернськими та округовими, прийняття основ їх законодавчої бази; на другому - (1925 - 1929 роки) мало місце розширення їх повноважень. Посилення ролі міськрад було обумовлено зростанням ваги міст в економічному розвитку, пожвавленням громадської активності, завершенням відбудовного періоду, підготовкою та початком індустріалізації, що потребувало чіткої регламентації прав і повноважень владних органів на місцях. Положення 12 жовтня 1927 р. "Про міські ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів" було вершиною законодавчої ініціативи центру в умовах непу, що надало певну самостійність міським радам.

У підрозділі 2.3. "Бюджети міст та бюджетна політика міських рад" розкрито особливості стосунків між міськими радами та губернськими і округовими виконкомами щодо формування прибуткової і витратної частини кошторисів міст (затвердження міських бюджетів радами вищого рівня, прийоми та способи контролю з боку останніх за витратами міст). Проаналізовано структуру бюджетів, з'ясовано витрати на душу населення в округових та неокругових містах у 1923/24 та 1926/27 роках, здійснено їх порівняння з відповідними співставимими даними за передреволюційний період. У 1926/27 році найбільший бюджет серед округових міст мав Харків - 42,8 млн крб, найменший - Куп'янськ - 204,4 тис. крб. Встановлено, що головними джерелами коштів були надходження від комунальних підприємств, податків та зборів, позик та субсидій, при чому мало місце зменшення частки від експлуатації великих комунальних підприємств, податків, зборів і зростання від торгово-промислових приміщень, місць під торгівлю. У 1920-ті роки порівняно із дореволюційним періодом суттєво зросли видатки міст на розвиток комунального господарства, народну освіту та охорону здоров'я, хоча частка двох останніх статей бюджетів у загальних витратах незначно зменшилась.

Порівняно з дореволюційним періодом, в 1926 - 1927 фінансовому році бюджети зросли майже у 6,2 рази. У розрахунку на одного міського мешканця вони збільшилися у 3,2 рази. За цим показником округові міста регіону у 1,5 рази поступались середньому показникові округових міст України, а неокругові - в 1,2 рази перевищували середньо український показник для міст даного типу. Визначено фактори, що обумовили зростання міських бюджетів. Розкрито механізм їх прийняття та способи боротьби з бюджетним дефіцитом.

У підрозділі 2.4. "Комунальне господарство" визначено причини та масштаби кризового стану комунальної сфери міст Лівобережжя на початку 1920-х років. Підкреслено, що в центрі уваги влади перебували відновлення діяльності старих та будівництво нових електричних станцій, перш за все середньої і малої потужності. Проте поставлені на початку відбудовного періоду завдання не були виконані; зберігалась значна диспропорція у забезпеченні електрикою округових і неокругових міст. Тому влада змінила механізми фінансування, покладаючи більше 60% витрат на будівництво на місцеві бюджети. У 1925/26 - 1927/28 роках у 1,5 рази збільшилась потужність електричних станцій; наприкінці 1920-х років вони працювали у всіх містах Лівобережжя, давали прибуток, нарощували обсяги виробництва.

Надання міським радам більшої свободи в управлінні комунальним господарством, використання ринкових механізмів дозволило в другій половині 20-х років ХХ ст. прискорити розвиток таких об'єктів життєзабезпечення, як водогони, лазні, різниці, перетворити їх на прибуткові (Ізюм, Ромни, Прилуки, Кременчук). Проте неокругові міста продовжували фінансуватися за залишковим принципом. Навіть у столичній Харківській окрузі Охтирка, Богодухів, Вовчанськ не спромоглися розбудувати мережу комунальних підприємств.

У третьому розділі "Національний та соціальний склад населення міст Лівобережної України" досліджується динаміка чисельності, національний склад, соціально-класова структура населення.

У підрозділі 3.1. "Динаміка чисельності населення" зазначається, що відновлення довоєнного показника кількості міських жителів регіону відбулось лише в середині 1920-х років головним чином через зростання Харкова, чисельність населення у якому зросла на 74,6%, та деяких інших міст. Міста регіону поділялись на дві групи: із постійним приростом населення та ті, по яких мало місце коливання кількості городян. У підрозділі проаналізовано причини даних явищ, підкреслено, що найбільші темпи приросту міського населення припадали на 1923 - 1926 роки. 1926 р. по містах Лівобережжя проживало 945,8 тис. жителів, з яких на округові припадало 79,4%. Найбільшим містом був Харків - 417,3 тис. мешканців, найменшим - Ізюм - 9,55 тис. Рівень урбанізації в регіоні становив 13,4%. Зростання загальної чисельності населення в містах було закономірним наслідком відбудови, збільшенням ваги потужніших округових центрів і великих, промислово розвинених міст; не останню роль при цьому відігравав їх адміністративний статус.

У підрозділі 3.2. "Національний склад" відмічено, що впродовж 1920-х років відбулось суттєве збільшення абсолютної кількості та частки українців серед населення міст Лівобережжя. Якщо на початку періоду українці становили 47,8% населення, росіяни - 24,6%, євреї - 23,3%, інші національності - 4,3% городян, то у середині 20-х років частка українців становила 57,9%, росіян - 20,1%, євреїв - 18,7%, інших - 3,3%. Зростання частки українців обумовлене передусім міграцією українського населення із села до міст.

У підрозділі 3.3. "Соціально-класова структура" відзначено, що за даними перепису 1926 р. самодіяльне населення міст регіону становило 447 499 чол. Воно поділялось на такі соціальні групи: службовці - 29,7%, робітники - 22,3%, господарі - 16,2%, безробітні - 7,7%, інші самодіяльні - 24,1%. В округових містах регіону найбільшу групу самодіяльного населення становили службовці і робітники, що пов'язано з розміщенням адміністративних установ і промислових підприємств в округових центрах. У неокругових містах найчисельнішою соціальною групою були представники приватного сектору - господарі, а також значно більший відсоток інших самодіяльних, ніж в округових містах. Рівень безробіття був вищим в округових центрах. Проте, він неухильно зменшувався по усіх без винятку містах. Особливо значними темпами зростала кількість службовців і робітників.

У 1926 р. 14,2% самодіяльного населення міст було зайнято у фабрично-заводській промисловості; 12,9% в установах; 12,5% у сільському господарстві; 9,6% у кустарно-ремісничій промисловості; 9,1% у торгівлі; 6,8% - на транспорті; решта в інших галузях.

У всіх неокругових містах регіону значну роль відігравала кустарно-реміснича промисловість. У округових центрах найбільше самодіяльного населення працювало у фабрично-заводській промисловості, різних установах та торгівлі. Протягом 1920-х років відбулося збільшення кількості самодіяльного населення, що обумовлене як піднесенням економіки УСРР у цілому, так і основних галузей праці в містах Лівобережжя.