Розвиток символіки у німців Російської імперії (1763-1917 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Спеціальність 07.00.02 - всесвітня історія

РОЗВИТОК СИМВОЛІКИ У НІМЦІВ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ (1763-1917 РР.)

Качалов Олександр Григорович

Донецьк 2010

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Демократичні трансформації в сучасній Україні та інтеграція до Європи неможливі без засвоєння нами потенціалу культурного надбання України. Одним з найбільш унікальних досягнень культури, ідеології, своєрідною їхньою квінтесенцією є символи, які дозволяють глибше зрозуміти господарську діяльність, обряди і свята, духовне життя та історію в цілому. На жаль, до сьогодення історія символіки, її розвиток у вітчизняній та зарубіжній історіографії майже не отримали належного висвітлення. Існують практично не вивчені аспекти цієї проблеми, зокрема, історія символіки у німців Російської імперії з 1763 до 1917 рр.

Невід'ємним компонентом етнічної структури Російської імперії були німецькі переселенці. Відома політика російського уряду щодо німців зумовила їх особливу роль у колонізації Російської імперії. Уряд покладав на німецьких колоністів завдання економічного освоєння територій імперії, передачі місцевому населенню господарсько-культурного досвіду. Основна частина німецьких переселенців була представлена вихідцями з німецьких держав.

Актуальність вивчення історії символіки у німців Російської імперії в аспекті їх господарської, соціально-політичної та культурної адаптації обумовлена необхідністю об'єктивної реконструкції історичного минулого. Аналіз історичного досвіду дозволяє виявити позитивні та негативні сторони адаптаційного процесу, виробити для сучасних етнічних діаспор адекватні методи пристосування до нових економічних, соціальних, етнокультурних умов, зберігаючи при цьому свою самобутність, важливим компонентом якої є національна символіка. Аналіз цього досвіду необхідний сьогодні для реалізації ефективної національної та соціальної політики. Тому в умовах глобалізаційних та інтеграційних тенденцій на європейському континенті дослідження процесів розвитку етносимволіки викликає інтерес до детального вивчення з точки зору історичного значення подій.

Важливість даного дослідження полягає в необхідності неупередженого комплексного висвітлення однієї зі сторінок історії Російської імперії - розвитку символіки у німців-переселенців, використовуючи нові методологічні підходи та принципи, джерела, історичні дослідження, переглядаючи деякі заідеологізовані псевдонаукові твердження, висунуті істориками попередніх поколінь, а також враховуючи регіональні особливості у місцях компактного проживання німців на території Російської імперії.

Зв'язок дисертації з науково-дослідницькими програмами та планами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з науковою програмою кафедри всесвітньої історії «Актуальні проблеми всесвітньої історії» (номер державної реєстрації 0110U001501), в контексті довгострокової історико-етнологічної програми дослідників Ландсрату німців Донецької області «Історія німців Південно-східної України з найдавніших часів до наших днів», а також історико-етнологічного проекту Ради німців України «Історія німецької національної меншини в Україні з II половини XVIII століття до наших днів». Крім того, робота є однією зі складових дослідницького проекту Міжнародної Асоціації дослідників історії та культури німців (м. Москва) «Історія російських німців у країнах СНД і Балтії».

Об'єктом дослідження виступає історія німців в Російській імперії.

Предметом дослідження є процес розвитку символіки в життєдіяльності німців, які проживали у Російській імперії з 1763 до 1917 рр.

Методи дослідження. Розвиток символіки у німців Російської імперії автор досліджував, керуючись загальними методами пізнання (індукція, дедукція, синтез, екстраполяція та ін.), загальнонауковими (системний аналіз, структурно-функціональний аналіз, компаративний метод та ін.), спеціальними історичними (порівняльно-історичний, ретроспективний, метод історичних динамічних рядів, історичного контент-аналізу).

Хронологічні рамки дослідження обмежуються періодом з липня 1763 до березня 1917 рр. Ці хронологічні рамки обумовлені самим ходом історії німців Російської імперії: маніфест Катерини II від 22 липня 1763 року починає період регульованого урядом переселення, розселення й устрою життя німецьких колоністів - носіїв німецької символіки; а маніфест про зречення государя Миколи II і маніфест про зречення його брата князя Михайла Олександровича 4 березня 1917 року завершує період, припиняючи існування Російської імперії і відкриваючи принципово нову сторінку у розвитку символіки етнічних німців на постімперському просторі.

Територіальні межі дослідження охоплюють територію, адекватну Російській імперії в її політико-адміністративних межах у 1763-1917 роках.

Мета дисертаційного дослідження полягає у комплексному вивченні історії розвитку символіки у німців Російської імперії з 1763 до 1917 рр.

Відповідно до поставленої мети необхідно вирішити такі наукові завдання:

· з'ясувати ступінь вивчення історії символіки у вітчизняній і зарубіжній історіографії;

· сформувати джерельну базу дослідження, визначити ступінь інформованості та репрезентативності наведених джерел;

· розробити методологію вивчення символіки у німців Російської імперії;

· розробити періодизацію символіки у німців Російської імперії;

· створити універсальну класифікацію німецької символіки;

· з'ясувати особливості господарсько-побутової символіки у німців Північного Причорномор'я, Сибіру, Поволжя та північного заходу Російської імперії;

· дослідити традиційність вживання символіки в календарній обрядовості німців Російської імперії;

· визначити локальні особливості розвитку німецької символіки в обрядовості річного циклу;

· дослідити історію архітектурної символіки у німців Російської імперії.

Наукова новизна дисертації полягає у постановці та розробці актуальної проблеми, яка не отримала всебічного та об'єктивного висвітлення в історичній науці, а також в наступному:

Зроблена одна з перших спроб:

· комплексно дослідити історію символіки у німців Російської імперії;

· ввести до наукового обігу комплекс раніше не залучених до аналізу джерел (матеріалів історико-етнографічних експедицій, музейних фондів та експозицій, архівосховищ основних регіонів проживання німців, архівів німецьких громадських організацій України, Росії та країн Балтії, матеріали міжнародних грантових досліджень тощо) і новітньої вітчизняної та зарубіжної літератури з питань історії символіки у німців Російської імперії;

· застосувати категорійний апарат етносимволіки у німецького населення Російської імперії;

· визначити комплекс символів, які вживалися у різних сферах життєдіяльності німців;

· розробити періодизацію символіки у німців Російської імперії;

· створити модель класифікації німецької символіки.

Удосконалено:

· вивчення правового статусу «німців-переселенців» з питань розвитку символіки;

· аналіз культурного життя німців на вказаній території, що став однією з найважливіших передумов до збереження культури, віри, обрядів, символіки тощо;

· визначення загальних та особливих рис розвитку символіки в основних регіонах компактного проживання німців у Російській імперії;

· аналіз процесу взаємовпливу німців та інших етносів Російської імперії у сфері сформованих образів, знаків і символів.

Отримало подальший розвиток:

· використання сучасних методів дослідження для проведення аналізу розвитку символіки у німців Російської імперії;

· вивчення символіки в календарній обрядовості у німців Російської імперії.

Практичне значення. Результати, які були отримані під час дисертаційного дослідження, можуть бути використані у різних сферах суспільного життя: практичній діяльності німецьких та інших етнічних суспільних об'єднань з відродження й збереження національної ідентичності; в етнічному менеджменті державними структурами всіх рівнів з розбудови громадянського суспільства; у діяльності суспільних фондів і політичних партій; у виховній та навчальній роботі в загальноосвітніх та вищих навчальних закладах України й країн СНД; в установах освіти; у формуванні виставок, експозицій, оформленні спектаклів і фільмів з етнічної тематики; нарешті, в якості історіографічного матеріалу для подальшого дослідження історії німецької символіки Російської імперії.

Апробація результатів дисертації здійснювалася шляхом обговорень на засіданнях кафедри всесвітньої історії Донецького національного університету. Матеріали дослідження з теми дисертації були основою для підготовки наукових статей, реалізації грантових проектів, проведення польових історико-етнографічних досліджень, доповідей і виступів на спеціальних тренінгах, наукових семінарах, круглих столах і наукових конференціях. Серед них такі, як: IV міжнародна наукова конференція молодих вчених та студентів «Нація та міжнародні відносини в історії людства: очима молодих дослідників» (Донецьк, 2003 р.); міжнародна наукова конференція, присвячена 200-річчю переселення німців у Приазов'я та Причорномор'я (Донецьк, 2003 р.); міжнародна наукова конференція «Німці в історії Київського університету» (Київ, 2004 р.); міжнародна наукова конференція «Світоглядно-ціннісне самовизначення сучасної особи: альтернативи релігійної і безрелігійної духовності» (Чернівці, 2005 р.); міжнародна науково-теоретична конференція «Ідентичність у сучасному вимірі» (Донецьк, 2006 р.); VII міжнародна наукова конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Історія та сучасність: погляд крізь віки» (Донецьк, 2007 р.); міжнародна науково-практична конференція «Україна в етнокультурному вимірі (XVIII - XXI ст.)» (Київ, 2008 р.); міжнародний семінар-тренінг «Історія етнічних німців у пострадянському просторі з найдавніших часів до сьогодення» (с. Громово Чорноморського р-ну, АР Крим, 2008 р.); міжнародна науково-практична конференція, присвячена 200-річчю німецьких кучурганських колоній (Одеса, 2008 р.); міжнародна науково-практична конференція «20 років шляхом Відродження» (Київ, 2008 р.); міжнародна науково-практична конференція молодих учених «Одеські читання: актуальні проблеми історії, археології та етнології», (Одеса, 2009 р.); міжнародна наукова конференція «Німецькі поселення Півдня України: від заселення до сьогодення (до 200-річчя заснування Березанських колоній)» (Миколаїв, 2009 р.); всеукраїнська наукова конференція «Історична наука на початку ХХI ст.: проблеми, минуле, сучасність, перспективи» (Херсон, 2006 р.); всеукраїнські науково-практичні семінари «Вивчення та популяризація історії російських німців» (с. Юр'ївка Першотравневого р-ну Донецької обл., 2005 р.; Макіївка, 2007 р.; Луганськ, 2008 р.; Одеса, 2009 р.); регіональна наукова конференція «Етноси Донбасу: історія і сучасність» (Донецьк, 2004 р.); наукова конференція професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів Донецького національного університету за результатами роботи за 2007-2008 рр. (Донецьк, 2009 р.); науково-практичний семінар «Старобешівський район: від минулого до майбутнього» (смт. Старобешеве Донецької обл., 2010 р.).

Важливим аспектом апробації роботи була участь в реалізації міжнародних грантів Асоціації німців України (2003-2004 рр.); Федерального об'єднання «djo - німецька молодь в Європі» (ФРН, 2010 р.); фонду GfE («Общество развития», ФРН, 2003 р., 2008-2010 рр.), грант інституту ім. Гете (ФРН, 2008 р.); BIZ («Образовательно-информационный центр», Москва, 2005 р., 2007-2009 рр.); «Международного союза немецкой культуры» (Москва, 2008 р.); Донецької обласної державної адміністрації (2004 р.).

Дисертацію обговорено і схвалено на засіданні кафедри всесвітньої історії Донецького національного університету.

Особистий внесок здобувача полягає в постановці наукової проблеми й самостійному її вирішенні, що дозволяє більш глибоко та всебічно розглянути розвиток символіки у німців Російської імперії. Усі результати, викладені у дисертаційній роботі, отримані здобувачем повністю самостійно.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у 18 наукових статтях, 5 з яких опубліковано у фахових виданнях ВАК України.

Структура і обсяг дисертації зумовлені змістом роботи, поставленою проблемою, предметом та методами дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, 11 підрозділів, висновків, посилань, списку джерел та літератури, додатків. Загальний обсяг роботи становить 297 сторінок, з них основного тексту - 172.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

символіка німець російський імперія

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, основні завдання, об'єкт та предмет дослідження, окреслено його хронологічні та географічні межі, аргументовано наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів і запропонованих висновків, подано відомості про особистий внесок здобувача, основні публікації, а також представлено апробацію результатів наукової роботи.

Перший розділ «Історіографія, джерельна база та методологія дослідження» складається з трьох підрозділів. У першому підрозділі «Історіографія проблеми» проаналізовано науковий доробок вітчизняної та зарубіжної історичної науки з історії символіки у німців Російської імперії. З метою з'ясування невивчених аспектів досліджуваної проблеми, історіографічний огляд було зроблено за тематичним принципом. Обрання цього принципу обумовлене багатовекторністю теми роботи та складною структурою самого дослідження. Задля зручності проведення історіографічного аналізу усі роботи були умовно поділені на 2 групи. Перша - наукові дослідження, присвячені загальним питанням історії німецької колонізації на території Російської імперії, розвитку господарства, культури, духовного життя у німців Російської імперії, без вивчення яких неможливе формування цілісного уявлення про історію німецької символіки. До другої групи віднесені дослідження, присвячені питанням розвитку символіки у місцях компактного проживання німців на території Російської імперії. У межах зазначених груп літературу розподілено за хронологічним критерієм, виокремлено зарубіжну літературу з проблеми. Серед робіт загального спрямування були використані розробки як дореволюційних та післяреволюційних, так і сучасних вітчизняних та зарубіжних дослідників.

Роботи першої групи дозволяють усвідомити комплекс важливих для розуміння генезису німецької символіки питань (причини, механізм, динаміку й географію переселення німців у Російську імперію), точно представити правовий статус німців-переселенців, специфіку їх адаптації в різних регіонах імперії, визначити ступінь залучення в суспільне й політичне життя на компактному, регіональному й імперському рівні, установити характер взаємостосунків з інонаціональним та іноконфесійним населенням. Серед авторів слід зазначити П. І. Кеппена, О. А. Клауса, Я. Дітца Об этнографической карте Европейской России, составленной Петром Кеппеном. - Репринтное издание 1853 года. - СПб., 2008; Клаус А. А. Наши колонии. Опыты и материалы по истории и статистике иностранной колонизации в России / А. А. Клаус. - Выпуск I. -- СПб, 1869; Дитц Я. История поволжских немцев-колонистов / Я. Дитц. - М., 1997.. У першій третині XX ст. з'явивилися серйозні роботи, автори яких робили спроби об'єктивного аналізу стану і проблем, пов'язаних з явищем німецької колонізації Див. напр.: Писаревский Г. Г. Из истории иностранной колонизации в России в XVIII в. (по неизданным архивным документам) / Г. Г. Писаревский. - М., 1909; Leibbrandt G. Die deutschen Kolonien in Cherson und Bessarabien / G. Leibbrandt. - Stuttgart, 1926; Stumpp K. Die deutchen Kolonien im Schwarzmeergebiet dem frьheren Neu- (Sьd-) Russland / K. Stumpp. - Stuttgart, 1922; Россия. Полное географическое описание нашего Отечества: настол. и дорож. кн. / Гл. ред. В. П. Семенов-Тян-Шанский. - В 19 т. - Т. 14: Новороссия и Крым. - СПб., 1910. .

У радянській історіографії повоєнного періоду питання німецької колонізації з певних ідеологічних міркувань фактично не розроблялись, хоча окремі аспекти зустрічались в роботах В. М. Кабузана, О. М. Іпатова, І. М. Кулінича та інших Кабузан В. М. Народонаселение России в XVIII - пер. пол. XIХ в. / В. М. Кабузан. - М., 1963; Ипатов А. Н. Меннониты: вопросы формирования и эволюции этноконфессиональной общности / А. Н. Ипатов. - М., 1978; Кулінич І. М. Німецькі колонії на Україні: 60-ті роки XVIII століття. - 1917 / І. М. Кулінич // УІЖ. - 1990. - № 9. - С. 18-30 та ін.; .

На сучасному етапі проблему колонізації, релігії та культури німців Російської імперії вивчають багато фахівців з різніх країн. Російські історики І. Р. Плєве, Л. В. Маліновський, Т. Б. Смірнова займаються вивченням історії німців Сибіру, Поволжя та Росії в цілому Плеве И. Р. Немецкие колонии на Волге во второй половине XVIII века = Deutsche kolonien an der Wolga in der zweiten hдlfte des XVIII. Jahrhunderts / И. Р. Плеве. - М., 2000; Малиновский Л. В. История немцев в России / Л. В. Малиновский. - Барнаул, 1996; Смирнова Т. Б. Немцы Сибири: этнические процессы и этнокультурное взаимодействие / Т. Б. Смирнова. - Новосибирск, 2003.. Серед сучасних українських вчених В. М. Васильчук, С. Й. Бобилева, М. А. Шевчук, О. А. Дингес досліджують питання періодизації німецької колонізації, історії німців України Васильчук В. М. Німці України: суспільний та національний аспекти ХХ - початок ХХI ст.: дис. на здобуття наук. ступеня д-ра іст. наук: 07.00.01 / Володимир Миколайович Васильчук. - К., 2006; Очерки истории немцев и меннонитов Юга Украины (конец XVIII- I пол. XIX вв.) / [С. И. Бобылева, И. В. Бочарова, О. В. Безносова, Л. С. Тутик и др.]. - Днепропетровск, 1999; Шевчук Н. А. Землевладение причерноморских немцев в Одесском уезде (кон. XIX в. - 1917 г.) / Н. А. Шевчук // Немцы Одесского региона: Сб. докл. междунар. науч. конференции в Геттингене / Сост. А. А. Айсфельд, Э. Г. Плесская. - Одесса, 2003. - С. 191-200; Дынгес А. А. История немцев Украины с 1730 до 1917 гг.: Программа курса и избранная историография: учеб. пособие / А. А. Дынгес. - Донецк, 2002.. Хвилі німецької колонізації також вивчаються німецькими вченими K. Гауссом, Д. Брандесом, А. Бондом. Gauss K.-M. Die versprengten Deutschen: unterwegs in Litauen, durch die Zips u. am Schwarzen Meer / Karl-Markus Gauss. - Bonn, 2005; Brandes D. Von den Zaren adoptiert. Die deutschen Kolonisten und die Balkansiedler in NeuruЯland und Bessarabien 1751-1914 / D. Brandes. - Mьnchen, 1993; Bond A. Deutsche Siedlung am Schwarzen Meer, Lustdorf bei Odessa / А. Bond. - Marburg, 1978.

До другої групи відносяться праці, які були пов'язані із вивченням символіки. Дослідження етносимволіки було розпочато зарубіжними і вітчизняними авторами тільки після закінчення холодної війни та переходу дослідження зі сфери переважно ідеологізованої та політизованої до галузі об'єктивного історичного аналізу Див. напр.: Казакевич А. Н. Символы Русской Православной Церкви / А. Н. Казакевич. - М., 2008; Бадж Э. У. Амулеты и суеверия / Э. У. Бадж; [пер. с англ.]. - М.; К., 2001; Gibsoa C. Zeichen und Symbole: Ursprung, Geschichte, Bedeutung / C. Gibsoa. - Koln, 2000..

При складанні класифікації німецької символіки особливе місце займали дисертації російських та українських дослідників: Е. Є. Гаврилюк, М. П. Поліхової, О. В. Гури Гаврилюк Е. Є. Рослинна символіка в контексті української календарної обрядовості: проблема семантико-функціонального аспекту: дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.01.07 / Елеонора Євгенівна Гаврилюк. -- Львів, 1999; Полихова М. П. Символика костюма в контексте культуры: дис. на соискание ученой степени канд. филос. наук: 24.00.01 / Мария Павловна Полихова. - Ростов-на-Дону, 2003; Гура А. В. Символика животных в славянской народной традиции: Опыт этнолингвистического исследования: дис. на соискание ученой степени д-ра филол. наук: 10.01.09 / Александр Викторович Гура. - М., 1997..

Історіографія символіки календарної обрядовості представлена працями Е. Н. Водовозової, С. А. Токарева, А. Спамера та ін Водовозова Е. Н. Жизнь европейских народов. Том 3. Жители Средней Европы / Е. Н. Водовозова. - С.-Петербург, 1903; Токарев С. А. Календарные обычаи и обряды в странах зарубежной Европы: Исторические корни и развитие обычаев / С. А. Токарев. - М., 1983; Spamer A. Deutsche Fastnachtbrдuche / A. Spamer. - Jena, 1936.. Історію духовного життя, звичаїв та обрядів, які були здавна розповсюджені як у сімейному, так і в суспільному побуті німців Російської імперії на сучасному етапі досліджували С. А. Рубльовська, І. Томан, О. М. Єрина, М. П. Костюк Рублевская С. А. Календарная обрядность немцев Западной Сибири конца XIX -- XX вв. / С. А. Рублевская -- [2-е изд.]. -- М., 2000; Томан И. Праздничные встречи. Христианские праздники в немецких традициях, литературе, искусстве / И. Томан. - М., 2005; Ерина Е. М. Обычаи поволжских немцев = Sitten brдuche der Wolgadeutchen: Sitten brдuche der Wolgadeutchen / Е. М. Ерина, В. Е. Салькова. - М., 2000; Костюк М. П. Німецькі колонії на Волині (XIX - початок XX ст.) / М. П. Костюк. - Тернопіль, 2003.. Найбільш вагомий внесок у дослідження календарної обрядовості німців мають праці О. Л. Брюхнової та О. М. Шишкіної-Фішер Брюхнова Е. Л. Календарная обрядность у немцев в XIX - начале XX вв. Весенний цикл / Е. Л. Брюхнова. -- М., 1998; Шишкина-Фишер Е. М. Немецкие народные календарные обряды, обычаи, танцы и песни: практ. пособие для рос. немцев / Е. М. Шишкина-Фишер. - [2-е изд.]. - М., 2000..

Підводячи підсумок історіографічного огляду досліджуваної у роботі проблеми, слід констатувати факт відсутності відповідних об'єктивних і всебічних її наукових розробок саме з теми історії символіки у німців Російської імперії.

У другому підрозділі «Джерельна база» здійснено наукову класифікацію комплексу різних за змістом, характером та походженням джерел. Для їх класифікації доречним є застосування принципу розподілу за видовою ознакою. Таким чином, умовно їх можна розділити на 9 груп.

До першої групи належать законодавчі акти. При вивченні історії символіки у німців Російської імперії важливим пріоритетом постають численні документи, постанови, закони, маніфести державних установ. Важливу роль для розвитку символіки мало державне її регулювання. Були порушені питання розвитку господарювання, духовного життя та здійснення обрядів річного циклу в «Полном собрании законов Российской Империи» Полное собрание законов Российской Империи c 1649 года. - Том 15. - С 1758 - по 28 Июня 1762. - СПб., 1830. та «Своде законов Российской Империи» Свод законов Российской Империи, повелением Государя Императора Николая Павловича составленный. Том одиннадцатый. Часть 1. Уставы духовных дел иностранных исповеданий. - СПб, 1857.. При вивченні основних символів на гербах Російської імперії особливе місце належить «Малороссийскому гербовнику» Малороссийский гербовник: с рисунками Егора Нарбута / [сост. В.К. Лукомский, В.Л. Моздалевский]. - СПб., 1914., який є першочерговим джерелом для вивчення як німецької, так і української символіки.

До другої групи належать архівні матеріали. Були зібрані, систематизовані, введені в науковий обіг документи з вивчення символіки з фондів Державних архівів. Найбільш важливі документи щодо заявленої проблеми зберігаються в Державному архіві Саратовської області (ф. 180, 306, 342, 852, 1166). Матеріали про німецькі поселення Середнього Поволжя частково зосереджені у фондах Державного архіву Самарської області (ф. 383). У Державному архіві при Раді міністрів Автономної Республіки Крим є відомості про розвиток господарського й духовного життя німців (ф. 26, 27).

Інформація про господарсько-побутову й архітектурну німецьку символіку міститься у справах Державного архіву Дніпропетровської області (ф. 134). У фондах Державного архіву Одеської області ми знайшли декілька важливих документів, які висвітлюють духовне й господарсько-побутове життя німців (ф. 6, 252). Документи досліджуваного періоду частково зберігаються у фондах Державного історичного архіву німців Поволжя в м. Енгельсі (ф. 1, R-1831). З фонду R-1831 ми використали колекцію документів з історії й культури німців Поволжя з 1764 до 1917 рр. У цьому фонді були виділені документи, максимально важливі для вивчення торгівельної символіки. Комплекс найважливіших джерел був використаний нами з фондів архіву Донецького обласного національно-культурного товариства німців «Відергебурт» (ф. 17, 21, 45).

Важливим предметом у вивченні символіки є німецькі архітектурні споруди. Деякі з них збереглися до сьогодення, переважно, різноманітні будівлі другої половини XIX ? початку XX століття. На даному етапі дослідження ми використовували архів автора (ф. 1.), який зібрав колекцію фотоматеріалів з вивчення ахтектурної символіки у німців Російської імперії.

До третьої групи слід віднести статистичні дані. При дослідженні господарсько-побутової символіки особливу роль відігравали статистичні відомості щодо господарської діяльності німців Сибіру, півдня Російської імперії, Бесарабії та Південного Кавказу Сборник статистических сведений об экономическом положении переселенцев в Сибири / Під ред. В. К. Кузнецова. - [вып. 1]. - СПб., 1913; Stumpp K. Die Auswanderung aus Deutschland nach RuЯland in den Jahren 1763 bis 1862. - [5 Auflage]. - Stuttgart, 1991; Материалы для географии и статистики России, собранные офицерами генерального штаба: Херсонская губерния. - [в 2-х ч.]. - Ч. 2 / [сост. А. Шмидт]. - СПб., 1863. .

Цінними є джерела особового походження, які сформували четверту групу джерел. Вона була представлена спогадами та щоденниками державних і суспільних діячів Російської імперії та Німеччини Ламздорф В.Н. Дневник 1894-1896 / Под ред. В. И. Бовыкина; [пер. с фр., нем. и англ.]. - М., 1991; Лепехин И. Дневные записки путешествия доктора академии наук адъюнкта Ивана Лепехина по разным провинциям Российского государства в 1768 и 1769 году / И. Лепехин. - СПб., 1771; Фальц-Фейн В. Аскания-Нова / В. Фальц-Фейн. - К., 1997; Walth R. H. Auf der Suche nach Heimat - Die Russlanddeutschen / R. H. Walth. - Dьlmen, 1993. .

До п'ятої групи джерел відноситься довідкова література. Зазначимо, що понятійним апаратом слова «символіка» займалися наступні укладачі довідкових видань: Н. Жюльен, В. М. Рошаль, В. В. Похльобкін, В. Копалинський, В. Бауер, Г. Освальд Словарь символов: иллюстративный справочник / [авт.-сост. Жюльен Н.]; пер. с фр. - Перлев, 2000; Энциклопедия символов / [авт.-сост. Рошаль В. М.]. - М., 2005; Словарь международной символики и эмблематики / [авт.-сост. Похлебкин В. В.] - К., 1995; Копалинский В. Словарь символов / [авт.-сост. Копалинский В.]; пер. с пол. - Калининград, 2002; Энциклопедия символов / [авт.-сост. Бауэр В., Дюмоту И., Головин С.]; пер. с нем. - М., 2000; Lexikon der Heraldik / G. Oswald.- Leipzig, 1984.. Результатом стала безліч трактувань і відсутність єдиного універсального формулювання. У дослідженні також були використані словники й енциклопедії за редакцією англійських і американських дослідників Cirlot. J. E. A dictionary of Symbols / J. E. Cirlot. - New York, 1972; Jobes G. Dictionary of Mythology, Folklore and Symbols / G. Jobes. - New York, 1962; Hall J. Dictionary of Subjects and Symbols in Art / J. Hall. - London, 1984. . Перерахована довідкова література частково висвітлює семантику деяких німецьких символів. Маскимально висвітлена тема етносимволіки серед словників німецьких укладачів Eberhard W. Lexikon chinesischer Symbole. Die Bildsprache der Chinesen / W. Eberhard. - Kцln, 1987; Biedermann H. Knaurs Lexikon der Symbole / H. Biedermann. - Mьnchen, 1998; Becker U. Lexikon der Symbole. Mit ьber 900 Abbildungen / U. Becker. - Freiburg, 1998. . У довіднику В. Ф. Дизендорфа Немецкие населенные пункты в Российской империи: справочник / [сост. Дизендорф В. Ф.]. - М., 2006. показані основні місця компактного проживання німців, що є важливим для вивчення періодизації символіки. Бібліографічний покажчик Т. М. Чернової Чернова Т. Н. Российские немцы: Отеч. библиогр. 1991-2000 гг.: Указ. новейшей лит. по истории и культуре немцев России / Т. Н. Чернова. - М., 2001. допоміг у відборі, систематизации літератури, яка пов'язана з історією символіки у німців. Покажчик М. А. Шевчука Причерноморские немцы. Их вклад в развитие г. Одессы и региона, 1803- 1917: Библиогр. указатель / [сост. Шевчук Н. А.]. -- Одеса, 1999. допоміг при розгляді наукових праць, які пов'язані з вивченням розвитку символіки у німців півдня України. Важливим джерелом у досліджуваній проблемі є каталоги музейних колекцій та виставок О. А. Горобцової, І. М. Озерянської, Ф. Зайтц, І. В. Черказьянової, Т.А.Шрадера Горобцова Е. А. Хозяйство и быт немцев Поволжья (XIX-XX вв.): Каталог / [сост. Горобцова Е. А.]. - М., 1998; Німці Причорномор'я: Каталог / [укл. Озерянська І. М., Езау Л. Г.]. - Одеса, 2003; Немецкий Санкт-Петербург: каталог выставки фотографий и документов / Ф. Зайтц. - СПб., 2007; Каталог этнографической коллекции российских немцев в собрании Омского государственного историко-краеведческого музея / [сост. Черказьянова И. В.]. - Омск, 1997; Быт и культура российских немцев в музеях Санкт-Петербурга: Свод. каталог / [упор. Шрадер Т. А.]. -- СПб., 2003. .

Шоста група представлена збірками документів і матеріалів. Збірники документів складені В. Ф. Дизендорфом, В. А. Ауманом та В. Г. Чеботарьовою, О. Є. Ликовою Немцы в истории России: док. высш. органов власти и воен. командования, 1652 -1917 / сост. В. Ф. Дизельдорф. - М., 2006; История российских немцев в документах (1763-1992 гг.) / сост. В. А. Ауман, В. Г. Чеботарева. - М., 1993; Немцы-колонисты в Век Екатерины = Deutsche Kolonisten und Katharinas Jahrhundert: Deutsche Kolonisten und Katharinas Jahrhundert: Сб. док. Рос. гос. архива древ. актов по истории орг. нем. колоний в Поволжье / сост. Е. Е. Лыкова, М. И. Осекина. - М., 2004. комплексно доповнили архівні матеріали та законодавчі акти, що були пов'язані з історією символіки.

Матеріали періодичних видань становлять сьому групу джерел. Важливим журналом у вивченні етносимволіки є «Символ» та «Символ: Журнал христианской культуры при Славянской библиотеке в Париже». У німецькомовних газетах «Deutsche Bug-Zeitung», «Moskauer Deutsche Zeitung», «Deutsche Zentrale Zeitung», «Deutscher Kanal» показано процес трансформації німецької традиційної символіки в період першої світової війни, за надрукованими у них фотоматеріалами ми змогли вивчити архітектурну символіку.

До восьмої групи належать матеріали з фондів музейних колекцій. Ми виявили і видібрали з фондових зібрань Одеського історико-краєзнавчого музею історичні пам'ятки матеріальної культури німців Причорномор'я, які містили символіку. При дослідженні символіки німців Поволжя ми використовували матеріали німецької колекції в Саратовському обласному музеї краєзнавства. До дослідження було також включено окремі предмети з символікою з колекцій Красноармійського, Марксовського та Енгельського краєзнавчих музеїв. Матеріали Державного музею історії Санкт-Петербурга сприяли вивченню розвитку символіки в різних аспектах життєдіяльності німців північного заходу Російської імперії.

Дев'яту групу джерел складають матеріали польових історико-етнографічних експедицій, які проводились Донецьким обласним національно-культурним товариством німців «Відергебурт» (2004-2009 рр.) за участю дисертанта. При обстеженні місць компактного мешкання німців автором була вивчена архітектурна символіка в сучасних Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Донецькій, Московській, Ленінградській, Омській та інших областях.

Таким чином, завдяки критичному аналізу всіх цих груп джерел вдалося забезпечити необхідний рівень репрезентативності джерельної бази дисертації.

У третьому підрозділі «Теоретико-методологічна база дослідження» наведено аналіз теоретичних засад обраної теми. Методологічна база дисертаційного дослідження ґрунтується на філософському розумінні історії символіки у німців Російської імперії як співвідношення цілого та частин, на синтезі методологій як закордонних дослідників, так і сучасних вітчизняних, зокрема: М. Блока, Л. Февра, Р. Коллінгвуда, Ч. С. Пірса, Ф. де Соссюра, К. Г. Юнга, О. А. Потебні та ін. Блок М. Апология истории или ремесло историка / М. Блок; [пер. с фр.]. - М., 1986; Февр Л. Бои за историю / Л. Февр; [пер. с фр.]. - М., 1991; Коллингвуд Р. Идея истории. Автобиография / Р. Коллингвуд; [пер. с англ.]. - М., 1980; Пирс Ч. С. Логические основания теории знаков / Ч. С. Пирс; [пер. с англ.]. - СПб., 2000; Соссюр Ф. Заметки по общей лингвистике / Ф. Соссюр; [пер. з фр.]. - М., 2000; Юнг К. Человек и его символы / К. Юнг; [пер. з англ.]. - М., 1998; Потебня А. А. Слово и миф / А. А. Потебня. - М., 1989..

Нами був обраний системний підхід до вивчення предмету дослідження. Ми вважаємо, що саме німецька символіка є складовою частиною універсальної світової системи символів, оскільки ми розглядаємо німецьку символіку як систему зі своєю структурою, функціональними методами і своєю типологією.

Під час проведення дослідження ми спиралися на принципи історизму, системності, об'єктивності. Нами були використані загальні методи пізнання (індукція, дедукція, синтез, екстраполяція та ін.), загальнонаукові методи (системний аналіз, структурно-функціональний аналіз, компаративний метод та ін.), спеціальні історичні (проблемно-історичний, порівняльно-історичний, ретроспективний, історичних динамічних рядів, історичного контент-аналізу та ін.). Використання усього переліку методів було зумовлене комплексним характером дослідження та необхідністю аналізу різних за структурою та змістом джерел. Методи нашого дослідження дозволили оптимально вирішити поставлені завдання.

Другий розділ дисертації «Періодизація і класифікація символіки у німців Російської імперії» складається з двух підрозділів. У першому «Періодизація символіки у німців Російської імперії» охарактеризовано нормативно-правову базу, на тлі якої регулювався розвиток символіки на законодавчому рівні. Символіка у німців відігравала одну з першочергових ролей у розвитку суспільства і держави. При розгляданні релігійного та культурного життя у німців можна виділити цілеспрямований процес розвитку символіки. Умовно періодизацію німецької символіки в Російській імперії можна розділити на два основних етапи: 1) з початку німецької колонізації в Російській імперії (22 липня 1763 р.) - до 1871 року, коли Олександр II відмінив німцям пільги; 2) відповідно з 1871 р. - до трансформації політичної та ідеологічної системи держави (березень 1917 р.).

З'ясовано, що регулювання з боку держави мало найважливіше значення саме у розвитку релігійної та обрядової символіки. Крім того, існує багато документів, які свідчили про розвиток господарсько-побутової символіки у німців Російської імперії. Однак розвиток символіки мав деякі позитивні та негативні тенденції. Останнє особливо було відчутно на другому етапі (з 1871 року) та у політиці держави з початку XX століття. Дослідження показало, що на другому етапі були більш жорсткі інновації в державі, що вплинули на розвиток освіти, духовного життя та вживання німецької мови. Ці негативні тенденції відбилися на розвитку символіки.

Представлена періодизація в даному випадку дозволила зупинитися на більш детальному вивченні символіки у німців Російської імперії на визначеному хронологічному етапі їх історії.

Другий підрозділ присвячений аналізу «Класифікації символіки у німців Російської імперії». В дисертації підкреслено, що німецька символіка, шляхом її тривалого використання та трансформації, знайшла своє відображення у символіці інонаціонального оточення Російської імперії.

Протягом класифікації німецької символіки з 1763 до 1917 рр. було з'ясовано, що вона включає шість різних груп, де базовими ознаками були зображення або геометрія символу та сфера вживання або використання: 1) група рослинної символіки (стилізовані квіти: троянда, лілія; стилізовані рослинні узори: листя, зелень, вінок; дерева: ялина, вишня, береза, горіх; розетка; соняшник; розмарин; яблуко; цибуля; морква); 2) група тваринної символіки (лев, кінь, лисиця, козел, бик, свиня, змія, заєць, орел, лебідь, гусак, птах та його стилізація); 3) група знаків і геометричних фігур (надписи-монограми, цифри) з підгрупами: геометрична (геометричний узор, ромб, квадрат, трикутник, прямокутник, овал) і сакральна (хрест, коло, зірка, якір, серце, трилисник, шестилисник, схрещені фігури, яйце); 4) група державної символіки (герб, медаль, щит) з підгрупою торгівельної символіки (зареєстровані державою корпоративні знаки у галузі виробництва, торгівлі та послуг у німців Російської імперії) - клеймо, судно, годинник, дзвін; 5) група національної символіки (національний костюм та його фрагменти з властивими регіональним особливостям різних земель Німеччини); 6) група міфологічної символіки (гном, Дід Мороз, кристкинде, пельцникель) з підгрупою магічної символіки: біблія, вогонь, вода, сажа (попіл). У дослідженні було з'ясовано, що найбільш значним, універсальним, об'єднуючим символом німців Російської імперії був хрест.

Дослідження показало, що необхідно було, з одного боку, максимально коротко описати значення тих символів, які використовувалися німецьким населенням у Російській імперії, а з іншого, при всій чіткості й строгості символічної структури, автор не міг порушити загальну класифікацію символіки в цілому. Представлене угрупування є моделлю класифікації німецької символіки.

Третій розділ «Розвиток господарсько-побутової символіки у етнічних німців» включає в себе три підрозділи. Перший - «Господарсько-побутова символіка у німців Причорномор'я» дозволив оцінити ступінь розвитку символіки з початку XIX століття до 1917 року. У дослідженні було виявлено й відібрано з фондових колекцій Одеського історико-краєзнавчого музею історичні пам'ятки, що були пов'язані з історією німецької символіки.

У дисертації зроблено аналіз символіки німців півдня України, яку було поділено на сім груп: 1) символіка у будівництві; 2) символіка на предметах інтер'єру; 3) символіка посуду; 4) символіка одягу; 5) символіка на тканинах і рукоділлі; 6) символіка на знаряддях праці; 7) символіка в обрядах і святах.

У ході дослідження у німців Причорномор'я було виявлено 44,2 відсотки предметів з символікою. При класифікації цієї символіки з'ясовано, що вона містить п'ять різних груп з двома підгрупами: 1) група рослинної символіки ? 15 відсотків; 2) група тваринної символіки ? 5,8 відсотків; 3) група знаків і геометричних фігур (39,6 відсотків) з підгрупами: геометричної (5,8 відсотків) і сакральної (13 відсотків) символіки ? 58,4 відсотки; 4) група державної символіки ? 20,4 відсотки; 5) група міфологічної символіки ? 0,3 відсотки.

Далі комплекс символіки було вивчено у другому підрозділі «Розвиток господарсько-побутової символіки у німців північного заходу Російської імперії та Сибіру». У підрозділі було розкрито складний шлях розвитку символіки на прикладі німецьких материнських колоній північного заходу Російської імперії та дочірніх колоній у німців Сибіру. У Державному музеї історії Санкт-Петербурга серед німецької колекції можна виділити фонди, які містять наступну символіку: 1) рослинна символіка ? 20,1 відсотки; 2) тваринна символіка ? 6,6 відсотків; 3) державна символіка ? 9,9 відсотків; 4) група знаків і геометричних фігур ? 33,4 відсотки символіки з підгрупами сакральної символіки (23,4 відсотки) та геометричної символіки (6,6 відсотків). Символіка північного заходу Російської імперії (на прикладі одного з центральних її міст ? Санкт-Петербурга) має свою специфіку, що, безсумнівно, є важливим при зіставленні й порівнянні її із символікою у німців, що проживали в інших частинах Російської імперії. Тому при вивченні історії символіки наступним регіоном компактного проживання німців Російської імперії став Сибір.

Кінець XIX ? початок XX століть можна вважати періодом формування німецької діаспори в Сибіру. Особливу увагу при вивченні символіки було надано німецькій колекції Омського державного історико-краєзнавчого музею. За наявними даними автор розділив символіку за наступними групами: 1) рослинна символіка ? 50,1 відсотки знайденої нами символіки; 2) тваринна символіка ? зустрічається в 8,3 відсотках випадків; 3) група знаків і геометричних фігур (8,3 відсотки) з підгрупою сакральної (обрядової) символіки (33,3 відсотки) ? 41,6 відсотків випадків. Символіка у німців Санкт-Петербурга й Сибіру має свої особливі риси. Важливо відзначити, що та сама символіка може вживатися в різних і тим самим відмінних одна від одної сферах діяльності німців.

Третій підрозділ «Особливості господарсько-побутової символіки у німців Поволжя» висвітлив розвиток символіки у німців Поволжя. Задля вирішення поставленої мети у дослідженні використовувалися матеріали німецької колекції у Саратовському обласному музеї краєзнавства. Символіка була розподілена на шість різних груп з двома підгрупами: 1) група рослинної символіки ? 37 відсотків; 2) група тваринної символіки ? 11,5 відсотків; 3) група знаків і геометричних фігур (10,5 відсотків) з підгрупами геометричної (21 відсоток) і сакральної (13,5 відсотків) символіки ? 45 відсотків; 4) група державної символіки ? 1,5 відсотки; 5) група національної символіки ? 3 відсотки; 6) група міфологічної символіки ? 2 відсотки. Наукова обробка матеріалів та їх систематизація дала можливість досліднику включити в коло вивчення раніше недоступні пам'ятки матеріальної культури із зображеннями різнопланової символіки унікальної етнічної групи ? німців Поволжя. З усіх вивчених нами предметів з семи груп: землеробство й тваринництво, домашні промисли й ремесла, житло, начиння, костюм, обряди й свята, виховання дітей ? символіка представлена у 27,8 відсотках.

Представлена символіка дозволяє глибше й об'єктивніше представити духовний світ німецького населення в його гармонійному зв'язку з виробничою діяльністю. Незважаючи на просторову віддаленість представлених регіонів, дослідження показало, що це є переконливим свідченням єдності німецької символіки в межах всієї імперії при збереженні її регіональних особливостей. У дисертації наводяться діаграми розвитку символіки відповідно до зазначених трьох підрозділів.

Четвертий розділ «Розвиток символіки в календарній обрядовості та архітектурі у німецького населення» складається з трьох підрозділів.

У першому підрозділі «Традиційність вживання символіки в календарній обрядовості у німців» охарактеризовано специфіку святкових звичаїв, що мають глибоке символічне значення. Було визначено, що календар як організуюча сила господарського, культурного, обрядового життя етносу служив однією з найважливіших характеристик традиційної культури, був показником ступеня її схоронності. У дисертації зазначено, що символіка в календарних обрядах у німців Російської імперії подавала інформацію про народний світогляд, марновірство, вірування й взагалі про народну психологію й людські взаємини.

Визначено, що у німців рік починався із зимового святкового періоду, а саме з Різдва, потім йшов весняний та літньо-осінній цикл. Встановлено, що символіка була найрізноманітнішою, тому у дисертаційному дослідженні побудовано таблицю з символікою, яка максимально була представлена в календарній обрядовості річного циклу у німців Російської імперії. З'ясовані найважливіші християнські свята, які були відбиті через символічні образи, збігалися з переломними явищами в житті природи. Пов'язані з ними обряди й традиції відображають синтез християнського і язичницького світогляду.

Зроблено висновок про те, що потрапивши в нові специфічні умови життєдіяльності, німецькі колоністи змушені були до них пристосовуватися, що привело до трансформації деяких символів.

У другому підрозділі «Локальні особливості символіки обрядів річного циклу» проаналізовано церковне походження багатьох свят. Встановлено, що включеність більшості календарних обрядів і звичаїв у сферу релігійної діяльності не виключають того, що практично кожне з німецьких свят поєднувало в собі елементи релігійної символіки й мало етнічну своєрідність. Різний ступінь схоронності цих елементів і різні їхні комбінації створили локальні варіанти символіки календарної обрядовості у німців Російської імперії. У досліджені було доведено, що важливим фактором, який обумовив локальне різноманіття символіки в календарній обрядовості німців, була їхня конфесіональна неоднорідність ? католиків, протестантів та їх різних відгалужень.

Зокрема, виділено, що основою для варіативності символіки в календарній обрядовості послужили локальні особливості, які склалися до переселення німців у Росію в різних частинах Німеччини. З'ясовано, що в умовах ізоляції від прабатьківщини, спогади про систему прийнятих там цінностей і принципів організації громадського життя й прагнення відтворити їх у нових умовах сприяли збереженню символіки.

У третьому підрозділі «Архітектурна символіка у німецькій спільноті» досліджено особливості проявів символіки в архітектурі. Встановлено, що будь-яке значення форми, будучи сприйнятим, стає символічним, у тому числі функція і конструкція. Зазначено, якщо сама по собі функція може розумітися як вербальний опис властивостей предмета, то будучи вираженою в матеріалі, вона також стає одним з його символічних значень. Особливу роль у дослідженні відіграли результати історико-етнологічних експедицій. Найбільшу актуальність мають отримані в ході експедицій фотоматеріали, оригінали яких були знайдені і вивчені автором даного дослідження. Протягом дослідження були вивчені збережені німецькі будинки з архітектурної символікою, надгробні плити німців-переселенців, кілька бордюрів з символічними образами, балкони тощо. При розгляді частин будинків було виділено символіку в німецькій архітектурі сучасної Московської, Ленінградської, Самарської, Оренбурзької, Одеської, Миколаївської, Волинської, Житомирської, Запорізької та Донецької областей.

ВИСНОВКИ

Основні результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у наступних висновках.

- Аналіз наявної на сьогодні історіографії дозволив зробити висновок про актуальність цієї теми, констатувати відсутність комплексних досліджень з історії німецької символіки у вітчизняній та зарубіжній історичній науці. Зазначену проблему автор досліджував на основі залучення репрезентативних джерел, які допомогли і дозволили вивчити розвиток символіки у німців Російської імперії з 1763 до 1917 рр. Арсенал методології дозволив дослідити джерела для вирішення поставленої мети і завдань.

- Проведене дослідження показало, що держава вплинула на розвиток символіки у німців. З'ясована наявність історії символіки у німців Російської імперії, яку можна розділити на два етапи: з 1763 до 1871 рр. та з 1871 до 1917 рр.

- В результаті складеної нами класифікації було виділено шість різних груп символіки, виокремлено загальні та особливі ознаки символіки у німців Російської імперії.

- Зроблено комплексний аналіз символіки у німців Причорномор'я, Поволжя, Сибіру та північного заходу Російської імперії. Проаналізована символіка була представлена у різних сферах життя німців: будівництві, землеробстві й тваринництві, домашніх промислах й ремеслах, житлі, начинні, костюмах, обрядах і святах, вихованні. Виявлено, що символіка німців мала багато загальних рис та ознак, які були характерними саме для теренів Російської імперії. Доведено, що незважаючи на успішну господарську адаптацію, німецькі колонії жили відокремлено, зберігаючи свою мову, матеріальну й духовну культуру та символіку.

- Вивчення символіки в календарній обрядовості у німців Російської імперії підтверджує, що протягом усього періоду проживання німецька символіка в календарних обрядах і звичаях зазнала певної еволюції, що було умовою життєздатності етносу, засобом адаптації до дійсності. Зміни символіки в календарній обрядовості німців Російської імперії відбувалися за лінією деякого скорочення й спрощення окремих обрядів і звичаїв при збереженні тих з них, які виражали основну ідею, зміст календарних свят, було важливим регулятором і сутністю духовного життя німців. Включеність більшості символів календарних обрядів і звичаів у сферу релігійної діяльності означало, що практично кожне з німецьких свят поєднувало елементи християнської символіки і символіки прадавніх культів. Німецька діаспора в Російській імперії була представлена рядом християнських відгалужень, що відрізнялися одне від одного організацією й культовою практикою, але були пов'язані спільною обрядовою символікою. Регулятивну функцію розвитку символіки виконувала церква, адже саме в релігії проявлялося виховання й соціалізація німців Російської імперії.

- Виявлено, що для символіки в календарній обрядовості у німців Російської імперії характерна наявність локальних і конфесіональних особливостей. Причиною цього є складний етнічний і конфесійний склад німецького населення Російської імперії. Аналіз символіки в календарній обрядовості серед інших факторів підтверджує наявність декількох великих локальних груп німців на території Російської імперії, а саме поволзьких, чорноморських, волинських німців та німців Сибіру. Визначено, що іноетнічне та іноконфесійне оточення було потужним чинником консервації символічних образів у календарній обрядовості в цілому.

- Доведено, що німецька архітектурна символіка була іхньою ідентифікаційною ознакою. Вивчення німецької архітектурної символіки Російської імперії видається найбільш актуальним, як з урахуванням слабкої вивченості даної проблеми, так і з введенням нових, раніше не залучених джерел. Німецька архітектурна символіка мала свої особливості.