Панас Петрович Любченко: політична діяльність та еволюція світогляду

Формування П. Любченка як професійного політика відбувалося стрімкими темпами. Вже у 1920 р. він входить до складу номенклатурної еліти України та обіймає високі партійні та державні посади. Він зіграв суттєву роль у розвитку сільської кооперації України у 1922-1925 рр. З одного боку, вона полягала в значному збільшенні членів кооперативного руху шляхом залучення до нього бідняцьких сільських господарств. Це була принципова позиція П. Любченка, яка в подальшому привела його до повної підтримки політики колективізації. З іншого боку, за його сприяння «Сільський господар» став не лише одним з найбільших сільськогосподарських кооперативних об'єднань в Україні та СРСР, але й вийшов на світові ринки збуту української сільськогосподарської продукції.

П. Любченко надавав пріоритетного значення реалізації політики українізації. Після трагічної загибелі М. Скрипника у 1933 р. за часів свого перебування на посадах першого заступника та голови Раднаркому України П. Любченко фактично очолив представників української влади, здебільшого колишніх вихідців з українських політичних партій, у реалізації процесів українізації в тому сенсі, в якому вони це розуміли: розвиток літератури, мистецтва, театру, музики, кінематографа, народних промислів, фольклору, освіти всіх рівнів, утворення профільних установ з вивчення гуманітарних, природничих, технічних наук, широке розповсюдження письменності тощо. Після смерті П. Любченка, з приїздом в Україну М. Хрущова, проведення політики українізації було остаточно припинено.

До заслуг П. Любченка певним чином можна віднести і Конституцію України 1937 р. Хоча, de facto, Україна була невід'ємною складовою Радянського Союзу, de jure за нею лишалося право на самовизначення. А саме тому ідея української державності не була приречена. Багато П. Любченко зробив і для розробки та затвердження символіки УРСР. Результати українізації, нова Конституція УРСР, нова символіка України - це були здобутки українців в умовах формування тоталітарного суспільства, своєрідна латентна форма спротиву представників українського народу сталінському режиму. Тому, як тільки сталінський режим відчув силу, він почав атаку на тих діячів, чиїми зусиллями українізація втілювалася в життя.

З іншого боку, в період 1927-1933 рр. відбулася остаточна інтеграція П. Любченка до складу компартійно-радянської номенклатури УСРР. Фактично в цей час змінюються мотиви політичної діяльності П. Любченка від альтруїстичних до егоїстичних - намагання домогтися влади, популярності, певного соціального статусу для отримання соціальних пільг. Партійна кар'єра посідала значне місце в його житті.

П. Любченко повністю поділяв ідею суцільної колективізації, розкуркулення та сприяв їх реалізації репресивно-каральними методами. Він сприяв безумовному та повному втіленню в життя постанов московського керівництва, виконанню планів хлібозаготівель. П. Любченко брав участь і у розробці окремих елементів механізму реалізації в Україні завдань ВКП(б) з цього питання. До середини 1937 р. П. Любченко підтримував лінію партії на «безжальну боротьбу з ворогами народу», яка призвела до масових політичних репресій 30-х рр.

П. Любченко був одним із представників номенклатурної еліти України, який виконував роль лідера-адміністратора (маючи координаторські та організаційно-розпорядчі функції) та лідера-планувальника (розробляючи засоби, методи, шляхи досягнення певної мети). Однак за мотивацією своєї політичної діяльності це був бюрократичний лідер - лідер «посади і крісла».

Фабрикація справи «Буржуазно-націоналістичної організації колишніх боротьбистів», на чолі якої нібито стояв П. Любченко, відбувалася безпосередньо зі згоди Центру. Однак матеріал, який компрометував П. Любченка, був «законсервований» до 1937 р. Це було пов'язано з необхідністю створення противаги тим представникам керівної верхівки, які прагнули до абсолютизації своєї влади в Україні (П. Постишев, В. Балицький, Й. Якір, М. Попов). З їх нейтралізацією така необхідність минула.

З іншого боку, Й. Сталіна дратував факт посилення в Україні позиції П. Любченка. Самогубство П. Любченка не дало можливості Й. Сталіну провести ще один показовий процес над представниками номенклатурної еліти України, які були вихідцями з українських політичних партій.

Доля П. Любченка була типовою долею тієї частини номенклатурної еліти України, представники якої були вихідцями з українських політичних партій (М. Скрипник, А. Хвиля, О. Триліський, Ф. Таран, Ю. Войцехівський, О. Лісовик тощо). П. Любченко подібно іншим був особистістю, яка була розчинена в суспільстві, яка не виокремилася із системи традиційних суспільних зв'язків і природно засвоїла колективістську ідеологію.

Проведене дослідження залишає перспективними розробку низки аспектів проблеми. Зокрема, більш детального вивчення заслуговує діяльність П. Любченка у підпіллі часів Директорії та Громадянської війни, його місця в процесі утвердження радянської влади на Донеччині та ролі у підготовці України, як складової СРСР, до Другої світової війни.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях

1. Петрикевич О.М. П.П. Любченко і особливості реалізації політики коренізації в Україні у 1920-х - 1930-х рр. / Ольга Миколаївна Петрикевич // Культурологічний вісник (науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. ? Запоріжжя : Прем'єр, 2008. - Вип. 21. - С. 33-39.

2. Петрикевич О.М. Голова Раднаркому УРСС П. П. Любченко: історіографія життєвого шляху та політичної діяльності / Ольга Миколаївна Петрикевич // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. - Запоріжжя : Просвіта, 2008. - Вип. ХХІІІ : Політична еліта в історії України. - С. 175-180.

3. Петрикевич О.М. Панас Петрович Любченко: шлях від націонал-комунізму до комунізму / Ольга Миколаївна Петрикевич // Культурологічний вісник (науково-теоретичний щорічник Нижньої Наддніпрянщини. ? Запоріжжя : Прем'єр, 2009. - Вип. 23. - С. 51-59.

4. Петрикевич О.М. П.П. Любченко: роль в проведенні політики колективізації в Україні (1929-1933 роки) / Ольга Миколаївна Петрикевич // Ґілея (науковий вісник): Збірник наукових праць. - К., 2009. - Вип. 22. - С. 90-102.

5. Кутик (Петрикевич) О.М. П.П. Любченко: роль у розвитку сільськогосподарської кооперації у 1922-1925 роках / О.М. Кутик (Петрикевич) // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. - Запоріжжя : ЗНУ, 2009. - Вип. XXVII. - С. 156-165.

АНОТАЦІЯ

Кутик О.М. Панас Петрович Любченко: політична діяльність та еволюція світогляду. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - Історія України. - Запорізький національний університет, Запоріжжя, 2010.

У дисертації вперше в українській історіографії комплексно досліджено процес становлення П. Любченка як партійного та державного діяча, формування його політичних переконань та позицій, практичний внесок у розвиток українського державотворення в контексті суспільно-політичних перетворень у Радянській Україні 1920-1930-х рр.

Виділено етапи формування особистісної позиції, політичного світогляду та проаналізовано мотиви, що зумовили політичний вибір: відхід від позицій націонал-комунізму та підтримки більшовизму. Показано, що характерними рисами номенклатурної еліти УСРР були залежний характер від політичної волі керівництва СРСР, страх перед московським керівництвом, схильність до інтриганства, кар'єризм, цинізм її представників. Доведено типовість долі П. Любченка - неминучість знищення тієї частини номенклатурної еліти України, яка свого часу ідентифікувала себе на національній основі з українцями, але, зробивши свій вибір, у політичній діяльності керувалася партійною належністю.

Ключові слова: П. Любченко, номенклатурна еліта, секретар ЦК КП(б)У, голова Раднаркому УРСР, націонал-комунізм, більшовизм, державотворення.

SUMMARY

Kutik O.M. Panac Petrovich Lubchenko: his political activity and the evolution of world outlook. - Manuscript.

The thesis for the degree of Candidate of Historical Sciences, speciality 07.00.01 - History of Ukraine. - Zaporizhzhya National University, Zaporizhzhya, 2010.

The making up of the P. Lubchenko as a party and statesman, the formation of his political convictions and positions, his practical contribution in the development of the Ukrainian state building in the context of the socio-political transformation in the Soviet Ukraine during the period of 1920-1930 is explored in the Ukrainian history for the first time.

The main stages of the formation of the political word outlook are determined and the reasons are analyzed which caused the political choice: the departure from the position of national-communism to the position of the bolshevism supporting. The characteristic features of the high-ranking functionaries of the Ukrainian SSR were shown as a dependent character of the political dependence of the government of Ukr.SSR, the fear before Moscow leadership, the inclination to the intrigue, careerism, cynicism of its members. The fate of this person is proved as a necessity of the distraction of the part of the high-ranking functionaries of the Ukraine, which identified in its time on the nation base with ukrainians, but having made its choice, in its political activity was rulled by its party's belonging.

Key words: P. Lubchenko, high-ranking functionaries, secretary of the CK KP(b)U, the chairman of Sovnarcom of the Ukr.SSR, national-communism, bolshevism, state building.

АННОТАЦИЯ

Кутик О.Н. Афанасий Петрович Любченко: политическая деятельность и эволюция мировоззрения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - История Украины. - Запорожский национальный университет, Запорожье, 2010.

В диссертации впервые в украинской историографии комплексно исследуется процесс становления А. Любченко как партийного и государственного деятеля, формирование его политических убеждений и позиций, практический вклад в развитие украинского государственного строительства в контексте общественно-политических преобразований в Советской Украине 1920-1930-х гг.

Выделены этапы формирования политического мировоззрения и проанализированы мотивы, которые обусловили политический выбор: отход от позиций национал-коммунизма в сторону поддержки большевизма. В рамках этих этапов прослежено изменение его взглядов в вопросе будущего государственного устройства Украины. Определена роль А. Любченка в развитии сельскохозяйственной кооперации в 1922--1925 гг., проведении коллективизации и осуществлении голодомора против украинского крестьянства в 1932-1933 гг. Показано, что после смерти Н. Скрипника А. Любченко возглавил представителей украинской власти, в основном бывших выходцев из национальных партий, в вопросе реализации процессов украинизации в том смысле, в котором они ее понимали. Проанализирована роль А. Любченка в конституционном процессе 1936-1937 гг., определено, что de facto, Украина была неотъемлемой составляющей Советского Союза, но de jure за ней оставалось право на самоопределение. Именно потому идея украинской государственности не была обречена на прекращение своего существования. В диссертации подчеркивается, что с окончательной интеграцией А. Любченка в состав компартийной советской номенклатуры УССР происходит изменение политических мотивов его деятельности: партийная карьера стала занимать основное место в его жизни.

На примере А. Любченка показано, что характерными чертами номенклатурной элиты УССР были зависимый характер от политической воли руководства СССР, страх перед московским руководством, склонность к интриганству, карьеризм, цинизм ее представителей. Доказана типичность судьбы этого деятеля - неизбежность уничтожения той части политической элиты Украины, которая в свое время идентифицировала себя на национальной основе с украинцами, но, сделав свой выбор, в политической деятельности руководствовалась партийной принадлежностью.

Ключевые слова: П. Любченко, номенклатурная элита, секретарь ЦК КП(б)У, председатель Совнаркома УССР, национал-коммунизм, большевизм,

Размещено на Allbest.ru