Правобережна Україна в роки Першої світової війни: соціально-економічний та громадсько-політичний аспекти (1914 – лютий 1917 р.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА

ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ТА ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНИЙ АСПЕКТИ (1914 - ЛЮТИЙ 1917 рр.)

07.00.01 - історія України

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

КЛІЩИНСЬКИЙ Павло Володимирович

УДК 94(477.4) „1914/1917”(043.3)

Кам'янець-Подільський - 2010

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі історії України Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор історичних наук, член-кореспондент НАН

України Реєнт Олександр Петрович, заступник директора інституту історії України НАН України

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Добржанський Олександр Володимирович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри історії України

кандидат історичних наук

Машкін Олександр Миколайович,

Інститут історії України НАН України,

старший науковий співробітник

Захист відбудеться 12.11. 2010 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 71.053.01 у Кам'янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка (32300, м. Кам'янець-Подільський, вул. Татарська, 14, ауд. 23).

Із дисертацією можна ознайомитися в читальному залі історичного факультету наукової бібліотеки Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (32300, м. Кам'янець-Подільський, вул. Татарська, 14, ауд. 23).

Автореферат розіслано 10.10. 2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради А.Б. Задорожнюк.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Перша світова війна стала одним з найбільш трагічних і переломних періодів в історії українського народу. Наслідки її суттєво вплинули на подальшу його долю та багато в чому визначили суперечливий поступ України у ХХ ст. Адже багатомільйонна, найбільш працездатна частина населення України була вилучена з матеріального виробництва і кинута у вир війни. Значні її території виявилися окупованими австро-німецькими і російськими військами та перебували у прифронтовій зоні. Промисловість і сільське господарство катастрофічно занепали, а цивільне населення, сотні тисяч якого були зірвані з постійного місця проживання, страждало від усіх негараздів воєнного лихоліття.

Звернення сучасних дослідників до проблематики Першої світової війни набуває нині особливої актуальності. Цей відносно короткий у хронологічному відношенні період насичений різноманітними подіями і явищами у військовому, громадсько-політичному, соціально-економічному і духовно-культурному житті України. На сучасному етапі розвитку історичної науки відбувається перегляд низки положень, що стосуються дослідження діяльності на українських землях всього комплексу подій Першої світової війни: державних інституцій, громадських організацій, політичних партій та культурно-освітніх установ в різні історичні періоди. Тому досить важливим є з'ясування усіх обставин та умов соціально-економічного становища прифронтових губерній Правобережної України і громадсько-політичного життя регіону періоду Першої світової війни. Адже саме в цей час коли відбувалося формування позицій провідних політичних партій щодо ключових подій і ставлення до перспектив суспільного розвитку. А масштабність війни та кількість її жертв поставили серйозні і складні завдання перед раніше діючими та новоствореними громадськими організаціями. Крім того, економіка, соціальні процеси, діяльність громадських організацій та політичних партій в період Першої світової війни на Правобережжі, особливо їх місцевих осередків, ще недостатньо вивчена й містить багато проблем, які майже зовсім не висвітлені в літературі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося згідно з науковими програмами та планами відділу історії України ХІХ - початку ХХ століть Інституту історії України НАН України та в рамках колективної теми „Проблеми історії суспільних змін і трансформацій в Україні від найдавніших часів до сьогодення” кафедри історії України Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (реєстраційний №0110U004634).

Об'єктом дослідження є громадсько-політичне та соціально-економічне життя України в період Першої світової війни (липень 1914 - лютий 1917 р).

Предметом дослідження є діяльність державних установ, громадських організацій та політичних партій, осередки соціально-економічного розвитку на території Правобережної України в період Першої світової війни.

Хронологічні рамки роботи охоплюють час з 1 серпня 1914 р. по кінець лютого 1917 р. Нижня часова межа зумовлена датою оголошення Німеччиною війни Росії, верхня - визначається початком Лютневої революції в Російській імперії, який ознаменував собою початок нового етапу розвитку суспільства. Проте у роботі в окремих випадках, коли це необхідно для з'ясування передумов та причин виникнення громадських, політичних та культурних організацій у Правобережній Україні, ми свідомо виходимо хронологічні межі.

Географічні межі дослідження охоплюють територію Правобережної України, до складу якої входили Київська, Подільська та Волинська губернії. Ми користувались також терміном Південно-Західний край, який в той час окреслював Правобережжя як частину Російської імперії. Поряд з цим, має місце свідомий вихід за межі Правобережної України, коли подається характеристика діяльності українських та російських політичних партій.

Метою дисертаційної роботи є дослідження на основі архівних джерел, опублікованих документів і матеріалів, наукового доробку вчених соціально-економічного життя, діяльності громадських організацій, політичних партій у Правобережній Україні в період Першої світової війни (серпень 1914 - лютий 1917 рр.).

Для досягнення поставленої мети визначені такі завдання:

- охарактеризувати джерельну базу, розглянути історіографію проблеми, встановити ступінь дослідженості теми;

- показати причини та особливості проведення загальної мобілізації населення і майна прифронтових районів Правобережної України;

- простежити основні зміни у соціально-правовому становищі іноземних громадян та національних меншин Правобережжя в роки війни;

- визначити специфіку формування „образу ворога” в свідомості жителів регіону;

- дослідити особливості соціально-економічного становища Правобережної України у зазначений період;

- розглянути специфіку діяльності політичних партій на Правобережній Україні в умовах війни;

- з'ясувати основні напрямки діяльності громадських організацій на Правобережжі.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:

- вперше в українській історіографії здійснено комплексний аналіз соціально-економічного та громадсько-політичного становища Правобережної України в роки Першої світової війни;

- до наукового обігу залучено значний масив матеріалів, періодики, які не використовувались дослідниками раніше;

- з'ясовано особливості організації та процес евакуації населення і майна з прифронтових територій Правобережної України в роки війни;

- простежено зміни в соціально-політичному становищі національних меншин та громадян воюючих з Росією країн, які проживали на Правобережжі;

- узагальнено та доповнено ряд положень, що стосуються економічного становища прифронтових районів Київської, Подільської та Волинської губерній;

- досліджено позиції та діяльність регіональних осередків найбільших політичних партій;

- визначено основні напрями громадської допомоги в губерніях Правобережжя з початком війни.

Наукове та практичне значення результатів дослідження визначається тим, що висновки, узагальнення, наукова інтерпретація та емпіричні матеріали можуть бути використані для розробки спеціальних курсів, оглядів, навчально-методичних посібників, для підготовки фахівців-істориків, політологів, а також для написання фундаментальних нарисів з історії Правобережної України.

Апробація результатів дослідження. Головні результати дисертаційної роботи доповідалися на таких міжнародних конференціях: „Перехідні періоди в історії” - м. Санкт-Петербург 7-11 квітня 2008 р., і „Етнокультурні міфи та упередження в науці, освіті та суспільному житті” (м. Кельци, Польща 1-7 вересня 2008 р.) в рамках Міжнародного Інтеграційного проекту для студентів, магістрантів і аспірантів „Школа відкритого розуму”. Автор роботи брав активну участь у роботі Всеукраїнської наукової військово-історичної конференції „Воєнна історія Поділля та Буковини” 25-26 листопада 2009 р. (м. Кам'янець-Подільський).

Матеріали дисертації були апробовані на конференції молодих учених (22 жовтня 2009 р.) і трьох звітних наукових конференціях викладачів і аспірантів Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (2008-2010). Крім того, результати дослідження були предметом обговорення на засіданнях кафедри історії України Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Основні положення дослідження висвітлено в 13 статтях, 4 з яких опубліковані у фахових вітчизняних виданнях, визначених переліком ВАК України.

Структура дисертації визначається змістом проблеми, поставленою метою і завданням дослідження. Дисертаційна робота складається із вступу, чотирьох розділів, які поділяються на десять підрозділів, висновків, додатків, списку використаних джерел та літератури, що нараховує 582 позиції. Матеріал дисертаційного дослідження подано у проблемно-хронологічному порядку. Загальний обсяг дисертації становить 253 сторінки комп'ютерного набору, з них 173 - основний текст, 20 - додатки.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт та предмет дослідження, хронологічні та територіальні межі наукового пошуку, сформульовано мету та завдання, визначено новизну та практичне значення роботи, подано відомості про апробацію положень дисертації, а також окреслено її структуру.

У першому розділі „Історіографія, джерельна база та методологія проблеми” міститься історіографічний та джерелознавчий аналіз проблеми, схарактеризовано використані в дисертації дослідницькі методи.

У підрозділі 1.1. „Історіографія проблеми” проаналізовано стан розробки теми в дореволюційній, радянській, сучасній українській історіографії та в працях істориків-емігрантів. Встановлено, що проблема Першої світової війни була надзвичайно актуальною з моменту її виникнення. Про це свідчить той факт, що ще до 1918 р. вийшло ряд робіт з цієї тематики. Вже під час війни з'явилися перші дослідження на тему політичної історії України 1914-1917 рр. Степанюк В. З історії українського соціал-демократичного руху (1900-1918 рр.) / Українська соціал-демократична робітнича партія / В. Степанюк, Я. Довбищенко. - Харків: Видавництво Харківського Комітету УСДРП, 1918. - 32 с.; Українська партія соціалістів-революціонерів. Статут УПСР у війську та на флоті. - К.: Б.в., 1917. - 19 с.; Михайленко М. Росія й Україна: з приводу теперішньої світової війни / Партія українських соціалістів революціонерів / М. Михайленко. - Б. м., 1915. - 48 с. Їх специфікою було те, що написані вони були безпосередніми свідками і учасниками тих подій. Автори намагалися обґрунтувати позицію своїх партій щодо війни, а також показати, яку роботу вони проводили в умовах, що склалися. Зокрема, В. Степанюк та Я. Довбищенко відзначали, що з початком війни склалися надзвичайно важкі умови для діяльності соціал-демократичної партії. І лише з літа 1915 р. в Києві та Катеринославі відкрились нелегальні друкарні і почала проводитись соціал-демократична робота Степанюк В. Вказана праця. - С. 15-16. . Праці Гельмгольца Гельмгольц. Справочная книга по призрению раненых и увеченных нижних чинов и их семейств (со всеми доп. и измен. по 20 февраля 1915 г.) / Гельмгольц. - 1-е изд. - К.: Б.в., 1915. - 146 с.; Гельмгольц. Справочная книга по призрению раненых и увеченных нижних чинов и их семейств (со всеми доп. и измен. по 1 февраля 1916 г.) / Гельмгольц. - 2-е изд. - К.: Б.в., 1916. - 162 с. стали першими узагальнюючими дослідженнями з історії виникнення і діяльності провідних громадських організацій і товариств у роки війни. У них автор детально охарактеризував завдання та принципи діяльності всіх існуючих на той час громадських організацій та установ, значна частина яких діяла і на Правобережній Україні.

У центрі досліджень 20-30-х років ХХ ст. перебували революційні події 1917-1921 рр., зокрема захоплення влади більшовиками. Перша світова війна розглядалася під кутом зору формування передумов революції, для обґрунтування їх закономірності, а також необхідності встановлення більшовицької влади в Україні. Значну кількість матеріалів було опубліковано у зв'язку із відзначенням першого десятиріччя Жовтневої революції. Типовою для цього періоду була робота М. Майорова - одного з членів Київської ради робітничих і солдатських депутатів. Він зосереджував увагу в першу чергу на історії київської більшовицької організації, боротьбі різних течій серед українських комуністів Майоров М. З історії революційної боротьби на Україні / М. Майоров. - Харків: Держвидав України, 1928. - 78 с. . З'явилися праці з історії робітничого та селянського руху в Україні, зокрема на території Правобережжя. Це передусім дослідження за редакцією І. Шингарьова Історія робітничого та професійного руху друкарів Київщини (1901-1926) / [За ред. І. Шингарьова]. - К.: Б.в., 1926. - 116 с. , присвячене одному з аспектів профспілкового руху на Правобережжі. М. Марковський, спираючись на матеріали Київського обласного історичного архіву, охарактеризував соціальні заворушення 1916 р. Подільській губернії - їх причини, характер та наслідки Марковский М.Е. Крестьянское движение в Подольской губернии в 1916 году. По материалам Киевского областного исторического архива / М.Е. Марковский // Каторга и ссылка - 1933. - Кн. 9. - С. 106-121..

Після Другої світової війни українська радянська історіографія висвітлювала події Першої світової війни виключно з позицій апологетики зовнішньої політики Росії як визволительки слов'янських народів, а з іншого боку, дії західних держав трактувалися як імперіалістичні. В радянській історичній науці пріоритетним вважалося вивчення процесів, які стали детермінуючими факторами ходу воєнних бойових дій, а також соціалістичної революції 1917 р.

У низці праць розглядалися питання, пов'язані з подіями війни на території Правобережної України. Зокрема, вони стосувалися військових аспектів Вержховский Д.В. Первая мировая война 1914-1918 гг. / Д.В. Вержховский - М.: Военное издательство Министерства обороны СССР, 1954. - 116 с.; Первая мировая война 1914-1918. - М.: Наука, 1968. - 375 с. , дослідження селянського руху Дорохова Л. Селянський рух на Україні в роки Першої світової війни / Л. Дорохова // Український історичний журнал. - 1978. - №8. - С. 117-124; Щербина Й. Селянський Рух в 1914-1916 рр. / Й. Щербина // Історія селянства УРСР. - К.: Наукова думка, 1967. - Т. 1.; Анфимов А.М. Российская деревня в годы Первой мировой войны / А.М. Анфимов. - М.: Соцэкгиз, 1962. - 475 с.; Кирьянов Ю.И. Крестьянское движение на Украине в годы Первой мировой войны (до февральской революции 1917 г.) / Ю.И. Кирьянов // Ежегодник истории Восточной Европы. - Киев, 1962. - С. 534-546; Кошик О.К. Антивоєнні виступи робітників і селян на початку Першої світової імперіалістичної війни / О.К. Кошик // Укр. істор. журн. - 1959. - №3. - С. 33-45. , економічного розвитку Правобережної України в роки війни Зеленюк І.С. 1917 рік на Поділлі / І.С. Зеленюк - Львів: Каменяр, 1966. - 166 с.; Огарін Д. До питання про економічний розвиток дореволюційної Волині / Д. Огарін // Наукові записки Луцького державного педагогічного інституту. - Луцьк, 1961. - Т. 9.; Кудь В. Соціально-економічні передумови селянського руху на Волині в 1907-1917 рр. / В. Кудь // Укр. істор. журн. - 1973. - №7. - С. 77-84., політичної історії Акімов Ф.І. Організаційно-політична робота більшовиків України в армії в роки Першої світової війни (1914 - березень 1917 рр.) / Ф.І. Акімов // Укр. істор. журн. - 1977. - №1. - С. 43-51; Сидорчук М.Т. Більшовики України в період першої світової війни і Лютневої революції (1914 - лютий 1917 рр.) / М.Т. Сидорчук. - Львів: Видавництво Львівського університету, 1966. - 342 с.; Нариси історії Вінницької обласної партійної організації. - Одеса: Маяк, 1980. - 343 с.; Нариси історії Хмельницької обласної партійної організації. - Львів: Каменяр, 1972. - 372 с.. Виняток становить монографія І. Кураса Курас И.Ф. Торжество пролетарского интернационализма и крах мелкобуржуазных партий на Украине / И.Ф. Курас. - К.: Наукова думка, 1978. - 315 с.. Автор простежив становлення та розвиток українських політичних партій з моменту їх виникнення і до встановлення однопартійності в країні. Використовуючи широку джерельну базу, автор наводить факти діяльності в роки війни на території Правобережжя (здебільшого у Київській губернії) опозиційних політичних партій та організацій.

З кінця 80-х - початку 90-х років ХХ ст. почався якісно новий етап української історіографії Першої світової війни. Визначальним для нього стало намагання істориків об'єктивніше відтворити події та процеси доби війни. У цей час значну увагу дослідників було приділено вивченню проблем біженства Сердюк О.В. Біженство в Україні під час Першої світової війни / О.В. Сердюк // Проблеми історії України XIX - початку XX ст. - К., 2002. - Випуск IV. - С. 111-132.; Лазанська Т. І. Німці-виселенці українських губерній у роки Першої світової війни / Т.І. Лазанська // Там само. - С. 84-110., висвітленню різних аспектів діяльності громадських організацій у справі надання допомоги постраждалим від війниСтупак Ф. Благочинна діяльність на початку ХХ ст. / Ф. Ступак // Перша світова війна і слов'янські народи: Матеріали міжнародної наукової конференції 14-15 травня 1998 р. - К.: Либідь, 1998. - С. 153-154.; Донік О.М. Діяльність громадських організацій і товариств у справі допомоги військовим та цивільному населенню в Україні в роки Першої світової війни (1914-1918 рр.) / О.М. Донік // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. - К.: Інститут Історії України, 2004. - Вип. IV. - С. 155-182.; Загребельна Н.І. Громадські гуманітарні організації України в роки Першої світової війни: дис… канд. іст. наук: 07.00.01 / Н.І. Загребельна / Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова. - К., 2004. - 244 с.. Продовжувалася робота, щоправда, не так інтенсивно, як у радянський період, і з дослідження соціальних та економічних процесів на території України в роки війни Заброварний Б.Й. Українське село в роки першої світової війни / Б.Й. Заброварний, О.Г. Михайлюк. -Луцьк: Надстир'я, 2002. - 124 с.; Соловйов О. Економічне становище Волині в роки Першої світової війни / О. Соловйов // Вісник Волинського державного університету. - 1997. - №2. - С. 35-40; Григорчук П. Соціально-економічне становище Поділля в роки Першої світової війни / П. Григорчук, І. Романюк // Перша світова війна і слов'янські народи: Матеріали міжнародної наукової конференції 14-15 травня 1998 р. - К.: Б.в., 1998. - С. 67-69; Шапошнікова Н.О. Продовольче становище в Україні в роки Першої світової війни (липень 1914 - лютий 1917 р.) / Н.О. Шапошникова. - К.: Інститут історії України НАН України, 2002. - 174 с.. Найзначніший вклад у вивчення соціально-економічної історії України в період Першої світової війни внесли дослідники О. Реєнт та О. Сердюк. Автори розкрили значення економічного потенціалу України для тогочасної Російської імперії. У праці показано вплив війни на долю українського народу. Особливу увагу приділено висвітленню соціально-економічних та суспільних процесів в Правобережній Україні. Ці ж автори з'ясували економічні та соціальні суперечності в імперському суспільстві, які вплинули на ставлення населення до війни і влади. Одна за одною стали з'являтися праці, в яких відображено діяльність політичних партій в першій чверті ХХ ст. Павко А.І. Політичні партії, організації в Україні: кін. ХІХ - поч. ХХ ст.: зародження, еволюція, діяльність, історична доля / А.І. Павко. - К.: Либідь, 1999. - 247 с.; Голуб А.І. Українська соціал-демократія і міжнародний соціалізм: сторінки політичної історії (кінець ХІХ - перша чверть ХХ століття) / А.І. Голуб. - Дніпропетровськ: ДДУ, 1998. - 92 с.; Бевз Т. Між романтизмом і реалізмом (сторінки історії УПСР) / Т. Бевз. - К.: ІПіЕНД, 1999. - 272 с.; Висоцький О. Українські соціал-демократи та есери: досвід перемог та поразок / О. Висоцький. - К.: Основні цінності, 2004. - 272 с.

Але слід констатувати, що на сьогодні у вітчизняній історичній науці відсутня спеціальна узагальнююча праця, присвячена соціально-економічній та громадсько-політичній історії Правобережної України у роки Першої світової війни. Остання досліджувалася фрагментарно, тільки в деяких її аспектах та напрямах, тому ґрунтовна наукова розробка цієї проблеми продовжує залишатися одним із завдань української історичної науки.

У підрозділі 1.2. „Джерельна база дослідження” охарактеризовано комплекс документів і матеріалів із 28 фондів п'яти архівних установ України і Росії та опублікованих документів, які послужили основою для розв'язання завдань дослідження. До неопублікованих належать законодавчі акти, нормативні документи, протоколи засідань, ділове листування, звітна документація тощо. З опублікованих джерел нами були використані збірники документів з характеристикою соціально-економічного Экономическое положение России накануне Великой Октябрьской социалистической революции: Документы и материалы. - Л.: Наука, 1967. - Ч. ІІІ. - 540 с.; Рабочее движение на Украине в период Первой мировой: войны июль 1914 - февраль 1917. Сборник документов и материалов. - К.: Наукова думка, 1966. - 433 с.; Крестьянское движение в России в годы первой мировой войны. Июль 1914 - февраль 1917 гг. Сборник документов. - М.-Л.: Наука, 1965. - 605 с. та політичного життя Правобережної України Партия социалистов-революционеров: Документы и материалы: 1905-1925: В 3-х т. - Т.2. Июнь 1907 - февраль 1917 г. - М.: РОССПЭН, 2001. - 584 с.; Листівки українських політичних партій та організацій між двома революціями (червень 1907 - початок 1917 рр.) / [Упоряд. Б.І. Корольов, І.С. Михальський]. - Луганськ: Видавництво Східноукраїнського державного університету, 1999. - 163 с.; Українська партія соціалістів-революціонерів. Статут УПСР у війську та на флоті. - К.: Б.в., 1917. - 19 с., звіти про діяльність громадських організацій в роки війни Краткие сведения о деятельности Комитета членов Государственной думы по оказании помощи раненым и пострадавшим во время войны (составлена за период времени с 1 августа 1914 по 1 апреля 1915 года). - Петроград: Государственная типография, 1915. - 46 с.; Краткий обзор деятельности общества для оказания помощи населению Юга Росси, пострадавшего от военных действий за время от 14 мая 1915 года по 1 июля 1916 года. - К.: Б.в., 1916. - 23 с.; Краткий отчёт деятельности Киевского общества для оказания помощи еврейскому населению, пострадавшему от военных действий по 1 ноября 1915 г. - К.: Б.в., 1915. - 67 с. та ін. .

Окремий комплекс джерел для поглибленого аналізу діяльності громадських організацій, політичних партій, державних установ на території Правобережної України у роки Першої світової війни становить періодична преса. Вона містить багатий матеріал, який розширює уявлення дослідників про становище в містах і повітах, участь їхніх мешканців у розв'язанні гострих проблем, які постали у зв'язку з війною. Аналіз газетних матеріалів дозволяє, з одного боку, з'ясувати громадсько-політичну і соціально-економічну обстановку в українських містах, а з іншого - простежити роль преси у формуванні громадської думки щодо війни і мобілізації населення на допомогу фронту. Разом з іншим джерелами преса дозволяє повніше відтворити історію окремих регіонів України періоду Першої світової війни і, зокрема, діяльності благодійних організацій і товариств, простежити розвиток подій у хронологічному порядку, а також відтворити їх психологічне сприйняття сучасниками.

Цінним джерелом є мемуарна література, яка іноді допомагає з'ясувати невідомі обставини важливих історичних подій. Зокрема, маловідомі факти громадсько-політичного життя Подільської губернії в роки війни знаходимо у спогадах Н. Григоріїва Григоріїв Н. Спогади „руїнника” про те, як ми руйнували тюрми народів, а будували свою хату / Н. Григоріїв. - Львів.: Б.в., 1937. - 262 с.. Про умови праці та буденне життя робітників Дунаєвецьких підприємств розповів в своїх мемуарах М. Мельник Мельник М.І. Життя віддане народу. Спогади старого більшовика / М.І. Мельник. - Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2003. - 288 с. тощо.

Отже, з'ясовано, що наявна література, архівні джерела, збірки документів і матеріалів, тогочасна періодика мають значний інформаційний потенціал, цілком достатній для того, щоб розв'язати поставлені завдання і досягти сформульованої в дослідженні мети.

У підрозділі 1.3. „Методологія проблеми” подано характеристику методів, використаних у дослідженні. У процесі виконання дисертації використовувалися такі методи наукового пізнання, як проблемно-хронологічний, конкретно-історичний, порівняльно-історичний, статистичний, описовий, логічно-аналітичний і метод кількісного аналізу.

Для більш детального вивчення явищ і процесів внутрішнього життя краю було використано насамперед порівняльно-історичний метод наукового пізнання. Завдяки йому простежуємо зміни в економічному розвитку Правобережжя під час війни і порівнюємо дані з довоєнними показниками. Використання статистичного методу та кількісного аналізу, що пов'язані з обліком масових суспільних явищ і процесів у нерозривному зв'язку з їхньою якісною стороною, дало змогу проаналізувати рівень розвитку громадської опіки під час війни в різних напрямах її діяльності - медично-санітарному, трудової допомоги тощо. Для аналізу одержаної з різних джерел інформації автор користувався описовим і проблемно-хронологічним методами, дотримуючись критичного підходу та зіставляючи дані з різних джерел. Застосування у дослідженні логічно-аналітичного методу дозволило подати матеріал у чіткій послідовності та логічній завершеності. Зміст дисертації викладено за хронологічним і проблемним принципами, що дало змогу досліднику виділити найбільш важливі етапи у розвитку Правобережжя в роки війни. Комплексне застосування вищеперелічених методів дало змогу детально висвітлити досліджувану проблему.

У другому розділі „Вплив війни на життя населення Правобережної України (1914 - лютий 1917 рр.)” здійснено аналіз руйнування звичного укладу життя населення Правобережжя внаслідок впливу Першої світової війни.

У підрозділі 2.1. „Примусова евакуація і біженство в регіоні” з'ясовано, що в червні 1915 р. стала реальною загроза вторгнення австрійських військ на територію Подільської та Волинської губерній. У зв'язку з цим виникла гостра необхідність евакуації населення за заздалегідь розробленим планом. За пропозицією ради міністрів, схваленою імператором Миколою ІІ, при кожному з фронтів були призначені головні надзвичайновповноважені з устрою біженців. Проаналізовано розробку та реалізацію заходів з виселення жителів та евакуації їхнього майна з прифронтових районів вглиб імперії. З'ясовано, що саме евакуація населення і вивезення тих матеріально-технічних засобів, якими міг скористатися супротивник, з прифронтових губерній стали одними з причин спаду економічного розвитку та падіння життєвого рівня населення.

У підрозділі 2.2. „Зміни в соціально-правовому статусі іноземних громадян та національних меншин” досліджено низку указів та постанов військової і цивільної влади, які суттєво змінили умови проживання іноземців у регіоні. З початком війни постало питання про долю австрійських та німецьких громадян, що проживали на території Правобережної України, займали певні адміністративні посади, були власниками землі та промислових підприємств. В останніх конфісковували майно, а самих їх відправляли в тилові губернії. Найпоширенішою формою боротьби зі шпигунством у прифронтових губерніях стало адміністративне заслання підозрюваних, якими часто були євреї. Підставами для цього ставали не компрометуючі конкретну особу факти, а, здебільшого, її національна приналежність. Окрім арештів та вислання, до іноземних підданих застосовувалось ряд інших обмежень, утисків і покарань: арешт капіталів, закриття іноземних фірм, обмеження доступу до отримання освіти тощо.

У підрозділі 2.3. „Формування образу ворога у свідомості населення Правобережжя під час війни” з'ясовано роль преси у формуванні „образу ворога” у свідомості населення Правобережжя, його еволюцію у військового та цивільного населення в процесі розгортання війни. Наголошено на тому, що напередодні та у ході війни обома ворогуючими сторонами (як російською, так і австрійсько-німецькою) здійснювалась активна пропагандистська діяльність, спрямована на свідомість населення Правобережної України. Відзначено, що „техніка” зображення ворога в пресі передбачала використання таких засобів: по-перше, нагнітання невизначеної загальної загрози існуванню країни; по-друге, зображення армії супротивника та конкретних представників ворожих збройних сил в приниженому вигляді, з використанням різних негативних або комічних деталей; по-третє, максимально підносилася роль держави (владних структур, військового керівництва) у перемогах різних масштабів; по-четверте, спосіб „подачі” „ворога” в пресі повинен був бути таким, щоб у читача залишалися не просто позитивні враження від прочитаного, але й відчуття прямої особистої вигоди, виграшу. В період Першої світової війни серед прийомів формування образу ворога в населення Правобережної України за допомогою преси воюючих держав виділяється два основних. Перший з них наділяв ворога негативними рисами визначально, на образ ворога працювала позиція автора статті, опублікованої інформації, в якій читачам декларувалося: „Ось ворог”. Чи довіряти запропонованій інформації - залежало від читача і від переконливості наведених фактів. Для цього прийому характерний стиль викладу з використанням експресивної лексики з яскраво вираженим емоційним забарвленням. Суть другого прийому полягала в неупередженому наведенні фактів, виходячи з яких громадськість робить власні висновки, чи вважати ту або іншу країну ворогом для себе. Подія навмисно подавалась нейтральними словами, а висновки повинен був самостійно зробити читач.

У третьому розділі „Соціально-економічне становище правобережних губерній під час Першої світової війни” досліджено особливості діяльності промислових підприємств, проблеми в сільському господарстві й торгівлі, загострення соціальних суперечностей у Київській, Подільській та Волинській губерній як прифронтових.

У підрозділі 3.1. „Становище сільського господарства” наголошено на тому, що з початком Першої світової війни різко знизилась кількість оброблюваних сільськогосподарських земель, через ряд суб'єктивних та об'єктивних причин занепали провідні галузі сільського господарства. Серед чинників, які призвели до кризи в галузі, відзначаємо: гостру нестачу робочих рук; близькість фронту і, як наслідок, реквізицію у прифронтових регіонах великої кількості коней та різної худоби; різкого скорочення внутрішнього товарообігу в регіоні; запровадження різноманітних повинностей, які виконувало сільське населення, крім праці на землі, тощо. З боку держави здійснювалися заходи з метою стабілізації ситуації. Активну діяльність в роки Першої світової війни в сфері сільського господарства розгорнули земства і кооперативи.

У підрозділі 3.2. „Промисловість, промисли, торгівля” відзначено, що з початком війни з різних причин більшість підприємств краю призупинили чи скоротили виробництво. Падіння рівня промислового розвитку призвело до поширення кустарних промислів, за допомогою яких відбувалось бодай часткове задоволення потреб місцевого населення. Гостро постала проблема забезпечення населення Правобережної України предметами першої необхідності. Її швидкому і ефективному вирішенню перешкоджали як об'єктивні (близькість і мінливість лінії фронту, евакуація майна, нестача робочих рук для вчасного збору врожаю, перебої в постачанні тощо), так і суб'єктивні (спекуляція) фактори.

У підрозділі 3.3. „Зростання соціальної напруги у суспільстві в умовах війни” з'ясовано, що складне економічне становище, масова мобілізація, відсутність належних умов життя стали причиною соціальних виступів населення та стихійних заворушень. У процесі перебігу війни основними причинами масового незадоволення сільського населення були зростаючі військові повинності, реквізиції тощо. Падіння життєвого рівня, зумовлене зростанням цін на предмети першої необхідності та зниженням заробітної плати призвели, до спалахів робітничого руху.

У четвертому розділі „Громадсько-політичне життя на Правобережній Україні в роки війни” акцентовано увагу на діяльності місцевих осередків політичних партій та громадських організацій у досліджуваний період.

У підрозділі 4.1. „Політичне становище на Правобережжі під час війни” проаналізовано умови, в які потрапили політичні партій, представлені у регіоні. Більшість із них вже на початку війни окреслили головні завдання своєї діяльності, сформували ставлення до питання про участь країни у війні. Опозиційні політичні партії (РСДРП, ПСР, УСДРП, УПСР, Бунд та ін.) відразу ж потрапили під пильний нагляд правоохоронних органів, однак це не призвело до припинення їх діяльності. Стосовно політичної обстановки на Правобережній Україні під час війни відзначено, що найактивнішою була робота політичних партій на Київщині. Це пояснюється тим, що в період війни на Поділлі та Волині для цього були несприятливі умови, оскільки час від часу тут відбувались бойові дії і значна частина жителів була евакуйована в тилові губернії України чи в глиб Росії. Відтак політичні партії зіткнулися з проблемою кадрової нестачі. Їм доводилось працювати здебільшого в середовищі політично інертного населення, яке перш за все переймалось проблемами виживання в умовах війни.

У підрозділі 4.2. „Діяльність громадських організацій та установ в умовах війни” показано, що на початку війни існуючий самодержавний уряд у нових умовах був не здатний власними силами перебудувати всі галузі суспільного життя. Реакцією на неспроможність бюрократичного апарату належно організувати перш за все медично-санітарну допомогу військовослужбовцям і цивільному населенню стало зростання ролі громадських благодійних об'єднань. На Правобережній Україні благодійність у цей час характеризувалася досить високою мережею установ. При значній фінансовій допомозі держави громадські організації й товариства використовували різні форми надання допомоги біженцям, постраждалому населенню, військовим: влаштовували харчувальні пункти, забезпечували житлом, здійснювали медично-санітарний огляд, засновували для дітей притулки та організовували їх навчання, працевлаштовували, надавали юридичну допомогу тощо. Найбільшого поширення на досліджуваній території набули Південно-Західний комітет Всеросійського земського союзу, Всеросійського союзу міст Південно-Західного фронту, місцеві відділення Російського Товариства Червоного Хреста, Комітет Її Імператорської Величності великої княжни Тетяни Миколаївни з надання тимчасової допомоги постраждалим від воєнних дій та ін.

У висновках сформульовано загальні результати дослідження та викладено основні положення дисертаційної роботи, які виносяться на захист:

1. Аналіз стану наукової розробки досліджуваної нами проблеми дає підстави стверджувати, що, попри здобутки вітчизняної та зарубіжної історіографії у вивченні соціально-економічного та громадсько-політичного становища Правобережної України в роки Першої світової війни, нині немає окремого дослідження, в якому було б здійснено комплексний аналіз питань, які стосуються суспільно-політичного розвитку краю. Водночас джерельна база дослідження є достатньо широкою та репрезентативною. Комплексне використання наявних джерел дозволяє виконати окреслені нами дослідницькі завдання.

2. Часткове ведення військових дій та загроза окупації території Правобережної України стали причиною руйнуванням звичного укладу життя населення регіону. На початку війни в губерніях Правобережної України як прифронтових було здійснено повну мобілізацію сил і ресурсів для потреб фронту. Зокрема, Подільська та Волинська губернія стали тилом Південно-Західного і Румунського фронтів, місцем дислокування великої кількості військ. Територія Східного Поділля була насичена шпиталями та військовими складами. В серпні 1915 р. розпочалась евакуація населення з прифронтових губерній Правобережної України, становище якого, за відсутності реальної матеріальної допомоги було надзвичайно складним. Люди, що залишився на місцях постійного проживання відчували гоcтру нестачу предметів першої необхідності. Військовий час і відсутність розвиненої інфраструктури призводили до перебоїв у їх постачанні.

3. Війна створила екстремальну ситуацію не тільки для „взаємодії” країн і народів, але й їх взаємосприйняття, яке формувалося під впливом певних закономірностей. Ці закономірності поширювались і на населення Правобережжя. Спостерігаючи за сутичками з ворогом у прикордонних районах, беручи в них участь, жителі прифронтових районів вже на початку війни сформували для себе різко негативний „образ ворога”. До того ж над виробленням його ще до війни почали „працювати” царські ідеологи, в основному через пресу.

4. Війна завдала важкого удару всьому спектру суспільного життя, і особливо економіці. Території Подільської та Волинської губерній в районі прифронтової смуги на десять кілометрів в глибину були зриті окопами, бліндажами, сховищами, обплутані колючим дротом. У ході воєнних дій, безперервних мобілізацій відбувалось руйнування сільського господарства. Під час мобілізацій з господарства Правобережжя було вилучено приблизно половину працездатного населення. Різко знизилась урожайність, спостерігався спад виробництва в промисловості. Кризові явища також були викликані евакуацією та переорієнтацією підприємств на виробництво військової продукції. З огляду на це деякі підприємства почали закриватись, а частина підприємців пішли на скорочення кількості робітників. Кризові явища у торгівлі, спричинені умовами війни, призвели до виникнення на Правобережжі складнощів з товарами широкого вжитку, значного розмаху набула спекуляція.

5. З початком війни неухильно зростала соціальна напруга в губерніях Правобережжя. Це було пов'язано з тим, що в роки війни становище селян значно погіршилося (мобілізації, використання селян та їхньої худоби для різних тилових робіт, численні реквізиції). У перші дні війни антивоєнні виступи супроводжувались великими аграрними заворушеннями, які набули особливої гостроти на Київщині. За розмахом селянських виступів, кількістю підпалених і розгромлених поміщицьких маєтків Київщина в цей період посідала перше місце в Російській імперії. Під впливом сільськогосподарського перепису 1916 р. ці виступи набули масовості. Селяни вважали, що перепис здійснюється з метою подальшої конфіскації їхньої землі. Зниження рівня соціального забезпечення та економічні негаразди стали причиною робітничого руху. У роки війни в робітничому середовищі переважали економічні вимоги, спрямовані на покращення їх матеріального становища. Однак поступово, соціальний конфлікт переходив з економічної площини в політичну, страйки почали проходити під гаслом „Геть війну!”.

6. Під час війни виникли суттєві розбіжності в поглядах на майбутнє України в діячів провідних політичних партій. Серед політичних партій проявилася відсутність єдиної позиції щодо оцінки війни, форм та методів партійної діяльності в цей час тощо. Так, кадети виступили на підтримку свого уряду і за ведення війни до переможного кінця. В РСДРП чітко простежувались різні позиції „більшовиків” і „меншовиків”, в середовищі есерів виділились групи оборонців і пораженців. Товариство українських поступовців взагалі вирішило зайняти нейтральну позицію. В дослідженні наведені факти, які свідчать про те, що, незважаючи на воєнну ситуацію та близькість театру воєнних дій, політичне життя на території Правобережних губерній не затихало. Як і на решті території України, активізували свою діяльність опозиційні політичні партії та рухи.

7. З початком Першої світової війни постала нагальна потреба в організації медично-санітарної допомоги фронтовикам, підтримці постраждалого цивільного населення, забезпеченні армії продуктами харчування, медикаментами й ін. Нездатний власними силами перебудувати всі галузі суспільного життя відповідно до нових вимог часу, самодержавний уряд був змушений залучити до цього такі потужні громадські організації, як Земський і Міський союзи, засновані представниками ліберальних буржуазно-поміщицьких кіл. Поряд з матеріальною підтримкою широких кіл громадськості все ж основне фінансове забезпечення їх діяльності здійснювалося державою. Поступово, під тиском вимог воєнного часу, союзи розширили коло своїх завдань, перебрали у деяких сферах функції державних органів. Особливо це стосувалося медично-санітарної допомоги воїнам та опіки біженців. Найзначнішим за розмахом гуманітарної допомоги як військовим, так і цивільному населенню, й кількістю закладів та їх працівників відзначалися Комітети ВЗС і ВСМ Південно-Західного фронту. Небачена до того часу за своєю руйнівною силою війна викликала до життя величезний спалах громадської благодійності. Активізації останньої сприяло небувале патріотичне піднесення, яке охопило суспільство на початковому етапі війни. Зі свого боку уряд за значною підтримкою громадськості засновував нові й сприяв діяльності вже існуючих централізованих благодійних товариств та комітетів, які у першу чергу намагалися допомагати постраждалому цивільному населенню. Так, відділення Тетянинського і Романовського комітетів, Товариства повсюдної допомоги постраждалим на війні солдатам і їхнім родинам, інших благодійних об'єднань функціонували в більшості міст Правобережжя.

8. Поряд з різноманітними громадськими організаціями на ниві благодійності працювала і православна церква. Виходячи з розмірів затрат на різні сфери доброчинності, можна зробити висновок, що церква на Правобережжі чимало допомагала хворим і пораненим солдатам.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

Публікації у наукових фахових виданнях:

1. Кліщинський П. Громадська діяльність релігійних установ Подільської губернії під час Першої світової війни / П. Кліщинський // Освіта і наука на Поділлі. Збірник наукових праць. - Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2009. - Т.13: Присвячено 90-річчю Кам'янецької доби УНР. - С. 381-385.

2. Кліщинський П. Збройні сили європейських „союзників” та „ворогів” Росії на передодні Першої світової війни (на матеріалах російської преси) / П. Кліщинський // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. - Рівне: РДГУ, 2009. - Вип. 17. - С. 118-122.

3. Кліщинський П. Примусова евакуація населення і майна з прифронтових губерній Правобережної України в червні-жовтні 1915 р. / П. Кліщинський // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. - К.: Інститут історії України, 2009. - Випуск XVI. - С. 151-158.

4. Кліщинський П. Благодійна діяльність на території Подільської губернії в роки Першої світової війни / П. Кліщинський // Освіта і наука на Поділлі. Збірник наукових праць. - Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2010. - Т.15: Присвячено 65-річчю Великої Перемоги. - С. 365-372.

Публікації, які додатково відображають результати дослідження:

5. Кліщинський П. Поділля в Період Першої світової війни (соціально-економічний аспект) / П. Кліщинський // Наукові праці студентів історичного факультету Кам'янець-Подільського державного університету. - Вип. 2. - Кам'янець-Подільський, 2005. - С. 71-80.

6. Кліщинський П. Громадсько-політичне життя в Київській губернії під час Першої світової війни / П. Кліщинський // Наукові праці студентів історичного факультету Кам'янець-Подільського державного університету. - Вип. 3. - Кам'янець-Подільський, 2006. - С. 17-28.

7. Кліщинський П. Прикордонні бої на території Поділля на початку Першої світової війни (на матеріалах преси) / П. Кліщинський // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету: Збірник за підсумками звітної наукової конференції викладачів та аспірантів. Вип. 6. В 3-х томах. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний університет, 2007. - Т.1. - С. 22- 23.

8. Кліщинський П. Російська армія напередодні та в перші місяці Першої світової війни у висвітленні австрійської преси // П. Кліщинський // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: збірник за підсумками звітної наукової конференції викладачів, докторантів і аспірантів. - Випуск 7. У 5-ти томах. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2008. - Т.1. - С. 35-36.

9. Кліщинський П. Становище промисловості, промислів і торгівлі на території Правобережної України в роки Першої світової війни / П. Кліщинський // Вісник Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Історичні науки. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2009. - С. 61-71.

10. Кліщинський П. Бойові дії на території Поділля в роки Першої світової війни // П. Кліщинський / Воєнна історія Поділля та Буковини: матеріали Всеукраїнської наукової військово-історичної конференції 25-26 листопада 2009 р. - К.: Центральний музей Збройних Сил України, 2009. - С. 150-155.

11. Клищинский П. Приёмы и средства формирования «образа врага» в прессе враждующих государств периода Первой мировой войны / П. Клищинский // Етнокультурні міфи та упередження в науці, освіті та суспільному житті. - Том. 1.: Матеріали І-го та ІІ-го міжнародних семінарів в межах постійного Міжнародного Інтеграційного проекту для студентів, магістрантів і аспірантів „Школа відкритого розуму” (Kielce, 2-7 wrzesnia 2008, Кам'янець-Подільський 25-30 травня 2009). - Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2009. - С. 133-139.

12. Кліщинський П. Регламентація життя „ворожих” підданих Правобережної України наказами військової та цивільної влади в роки Першої світової війни / П. Кліщинський // Збірник наукових праць молодих вчених Кам'янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський національний університет, 2009. - Вип. 1. - С. 23-24.

13. Кліщинський П. Соціалістичні партії в Київській губернії під час Першої світової війни (1914 - лютий 1917 рр.) / П. Кліщинський // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: збірник за підсумками звітної наукової конференції викладачів, докторантів і аспірантів. - Випуск 8. У 5-ти томах. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2009. - Т.1. - С. 35-36.

Анотація

Кліщинський П.В. Правобережна Україна в роки Першої світової війни: соціально-економічний та громадсько-політичний аспекти (1914 - лютий 1917 р.). - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.01.00 - історія України. - Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. - Кам'янець-Подільський, 2010.

В дисертації вперше всебічно та комплексно, на основі широкого масиву джерел, в тому числі раніше відсутніх у науковому обігу, з позицій сучасної методології зроблено узагальнюючий аналіз соціально-економічного і громадсько-політичного життя в Правобережній Україні в роки Першої світової війни. Відзначено, що прифронтове розташування губерній Правобережжя негативно позначилось на економічному розвитку краю, підкреслено, що не зважаючи на близькість театру військових дій, в регіоні не припинялось політичне життя. Умови війни спричинили появу нових та розширення діяльності раніше існуючи громадських організацій на території Київської, Подільської та Волинської губерній.

Ключові слова: Правобережна Україна, евакуація, сільське господарство, промисловість, політична партія, громадська організація.

Аннотация

Клищинский П.В. Правобережная Украина в годы Первой мировой войны: социально-экономический и общественно-политический аспекты (1914 - февраль 1917 гг.). - Рукопись

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01. - история Украины. - Каменец-Подольский национальный университет имени Ивана Огиенка. - Каменец-Подольский, 2010.

В диссертации впервые всесторонне и комплексно, на основе широкого массива источников, в том числе впервые введенных в научное обращение, c позиций современной методологии сделан обобщающий анализ социально-экономической и общественно-политической жизни в Правобережной Украине в годы Первой мировой войны.

Определены особенности влияния военных действий на жизнь населения региона. Установлено, что одной из причин, непосредственно связанных с войной, результатом которых стали спад экономического развития и падение жизненного уровня населения, была эвакуация населения и всего имущества, которым мог воспользоваться враг, из прифронтовых губерний. Доказано, что Первая мировая война явилась поворотным моментом в жизни иностранцев и национальных меньшинств Правобережья. Правительство, демонстрируя свое бессилие, чтобы как-то отвлечь внимание общественности от повседневных неурядиц и таким образом поднять патриотический дух населения, проводило массовые репрессивные акции в отношении граждан воюющих с Россией стран. Однако насильственные депортации, кроме вреда, ничего положительного не принесли ни обществу, ни правительству.

Доказано, что прифронтовое расположение Правобережных губерний оказало чрезвычайно негативное влияние на экономическое развитие края. Большинство предприятий в силу разных причин приостановили или сократили производство. Падение уровня промышленного развития способствовало распространению кустарных промыслов, представители которых пытались хотя бы частично удовлетворить потребности местного населения. Резко сократились площади обрабатываемых сельскохозяйственных земель, по ряду субъективных и объективных причин пришли в упадок ведущие сферы сельского хозяйства. В торговле обострилась проблема снабжения населения региона предметами первой необходимости, которая в годы войны превратилась в одну из главных для военной и гражданской власти. Отмечено, что сложное экономическое положение, массовая мобилизация, отсутствие надлежащих условий жизни стали причиной начала социальных выступлений населения и стихийных беспорядков. В ходе войны основными причинами массового неудовольствия сельского населения были растущие военные повинности, реквизиции и тому подобное. Падение жизненного уровня, рост цен на предметы первой необходимости и снижение заработной платы стали причиной рабочего движения.