Кримінально-виконавча система у боротьбі з "ворогами народу" в Західній Україні (вересень 1939 р. – червень 1941 р.). Історико-правовий аналіз

2. Процес становлення і трансформації радянської кримінально-виконавчої системи відбувався у поступовому переході від утримання в тюрмах до утримання у ВТТ і ВТК. Така тенденція була зумовлена цілеспрямованою політикою більшовицького режиму, спрямованою не лише на ізоляцію та перевиховання «ворожих елементів» і кримінальних злочинців, а й, перш за все, задля використання їхньої дешевої робочої сили в різних галузях господарського комплексу країни. Категорію цих «ворогів» в основному становили особи, засуджені за ст. 54 (контрреволюційні злочини) та ст. 56 (злочини проти порядку управління) КК УРСР

3. Із перших днів встановлення більшовицького режиму на західноукраїнських землях розпочався процес формування органів НКВС та кримінально-виконавчої системи. Правовою основою стали накази НКВС СРСР від 28 липня, 6 листопада, 25 грудня 1939 р. та ін., на підставі яких до кінця 1940 р. було повністю укомплектовано штати органів НКВС та тюремних адміністрацій. Відмінність і особливість кримінально-виконавчої системи в західних областях УРСР полягала в тому, що тут із карно-виправних установ функціонувало лише 26 тюрем та дві внутрішні тюремні камери, в яких утримувалися арештовані на час провадження проти них досудового слідства і винесення вироку судовими та позасудовими органами.

4. Правовими підставами для проведення арештів «ворогів народу» на території західних областей були: директива НКВС СРСР №720 «Про організацію роботи у звільнених районах західних областей України і Білорусії» від 15 вересня 1939 р. та наказ НКВС СРСР «Про запровадження єдиної системи оперативного обліку антирадянських елементів, виявлених агентурною розробкою» від 11 жовтня 1939 р. Арешти проводили відповідні відділи НКВС (кримінальний, боротьби з розкраданням соціалістичної власності, державної безпеки); дорожньо-транспортні відділи НКВС Львівської залізниці (ДТВ НКВС ЛЗ); особливі відділи державної безпеки НКВС Київського особливого воєнного округу (ОВДБ НКВС КОВО), якими за період з кінця вересня 1939 р. до червня 1941 р. було арештовано понад 79 тис. осіб, із яких 64 тис. засуджено за статтями 54 і 56 КК УРСР. У тюрмах під час допитів слідчими широко практикувалися фізичні й моральні знущання над обвинувачуваними, що змушувало багатьох з арештованих обмовляти себе, щоб припинити безкінечні тортури. Крім фізичних і моральних знущань, давалися взнаки й жахливі умови побутового та санітарно-гігієнічного характеру, які мали місце в тюрмах досудового слідства.

5. Після винесення вироку судовими органами ув'язнених відправляли для відбування покарань у виправно-трудові табори та колонії, спеціально визначені для різних категорій засуджених на підставі наказу НКВС СРСР «Про порядок направлення засуджених до виправно-трудових таборів НКВС» від 10 грудня 1939 p., залежно від «характеру» вчиненого ними злочину та їх «соціальної небезпеки». Проведений вибірковий аналіз окремих кримінальних справ дає підстави стверджувати, що значна їх частина була сфальсифікована.

6. У західних областях більшовицький режим широко практикував і таку форму, як родинне заручництво, коли членів сім'ї «ворога народу» відправляли у заслання в адміністративному порядку без суду й слідства, на основі ухвал вищих державно-партійних органів та Особливої наради при НКВС СРСР.

7. Значну роль у проведенні репресій та арештів відіграв і національний фактор, не лише український, а й польський, єврейський, оскільки всі представники цих націй мали можливість для діяльності національних партій, товариств, церков, які відстоювали національні, державно-самостійницькі інтереси, що суперечило більшовицькій ідеології.

8. Масові арешти й виселення, нестерпні умови утримання в тюрмах та у місцях виселень мали й значні психологічні наслідки для місцевого населення, оскільки під впливом страху бути репресованими змушували його значну частину змиритися з існуванням радянської влади.

9. Найбільш жорстоко проявила себе виправно-кримінальна система в перші дні німецько-радянської війни, коли в тюрмах західних областей було знищено, за офіційними даними, понад 9 тис. осіб, як уже засуджених за статтями 54 і 56 КК УРСР, так і тих, стосовно яких лише велося слідство за підозрою у причетності до скоєння цих злочинів.

кримінальний виправний арешт історичний

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Дем'янчук Т. Д. Становлення тюремної мережі та масштаби репресій у тюрмах західних областей УРСР напередодні Великої Вітчизняної війни / Т. Д. Дем'янчук // Схід. аналітично-інформаційний журнал. - Донецьк, 2008. - № 2. - С. 77-81.

2. Дем'янчук Т. Д. Функціонування кримінально-виконавчої системи НКВС в умовах масових репресій проти населення західноукраїнських земель у 1939-1941 рр. / Т. Д. Дем'янчук // Інтелігенція і влада. Громадсько-політичний науковий збірник. - Одеса : Астропринт, 2009. - Вип. 16. - С. 94-105. - Серія: Історія.

3. Дем'янчук Т. Д. Нормативно-правова база тюремної системи та її дотримання у тюрмах західних областей УРСР у 1939-1941 рр. / Т. Д. Дем'янчук // Грані. Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах. - Дніпропетровськ, 2009. - № 1. - С. 30-34.

4. Дем'янчук Т. Д. Взаємодія органів НКВС та кримінально-виправної системи з ліквідації підпілля ОУН на теренах Західної України в 1939-1941 рр. / Т. Д. Дем'янчук // Галичина. Всеукраїнський науковий і культурно-просвітній краєзнавчий часопис. - Івано-Франківськ, 2009. - № 15-16. - С. 318-321.

5. Дем'янчук Т. Д. Становлення та функціонування кримінальної системи / Історія міліції Івано-Франківщини: 1939-2009 : у 3 т. / Т. Д. Дем'янчук ; [за заг. ред. д. і. н., доц. І. О. Андрухіва]. - Івано-Франківськ : ЗАТ «Надвірнянська друкарня», 2009. - Т. 1 : Становлення (1939-1941) і відновлення (1944-1946) діяльності. - С. 96-107.

6. Дем'янчук Т.Д. Репресії в тюрмах Станіславської області в 1939-1941 рр. / Т. Д. Дем'янчук // Держава і закон : теорія, практика, методика : зб. наук. праць. - Івано-Франківськ : ПЮІ ЛьвДУВС, 2008. - Вип. ІІІ. - С. 60-71.

7. Дем'янчук Т. Д. Репресії в тюрмах Станіславщини в 1939-1941 роках. Історико-правовий аспект / Т. Д. Дем'янчук // Історія міліції України : минуле і сучасне : зб. наук. праць за матер. І Всеукраїнської наук.-практ. конф. (м. Івано-Франківськ, 6 червня 2008 р.). - Івано-Франківськ : ПЮІ ЛьвДУВС, 2008. - С. 97-105.

8. Дем'янчук Т. Д. Нормативно-правова база функціонування кримінально-виконавчої системи в 1939-1941 рр. у західних областях України / Т. Д. Дем'янчук // Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні : матеріали наук.-практ. конф., присвяченої 60-річчю проголошення Загальної декларації прав людини (Івано-Франківськ, 28 листопада 2008 р.) ; [за ред. В. І. Кафарського]. - Івано-Франківськ : ПЮІ ЛьвДУВС, 2008. - С. 250-254.

9. Дем'янчук Т. Д. Правові основи становлення та діяльності кримінально-виконавчої системи в західних областях у 1939-1941 рр. / Т. Д. Дем'янчук // Історія міліції України: минуле і сучасне : зб. наук. праць за матеріалами ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (Івано-Франківськ, 15 травня 2009 р.). - Івано-Франківськ : ПЮІ ЛьвДУВС, 2009. - С. 99-107.

Размещено на Allbest.ru