Особові книжкові зібрання у фондах Наукової бібліотеки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського (1918–1941 рр.): історія формування та зміст

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

27.00.03 - Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство

Особові книжкові зібрання у фондах Наукової бібліотеки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського (1918-1941 рр.): історія формування та зміст

Калмикова Марина Михайлівна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі історії України та допоміжних історичних дисциплін Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Непомнящий Андрій Анатолійович, Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, професор кафедри історії України та допоміжних історичних дисциплін

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Ковальчук Галина Іванівна, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, завідувач відділу стародруків та рідкісних видань

кандидат педагогічних наук, професор Геращенко Михайло Васильович, Київський національний університет культури та мистецтв, професор кафедри книгознавства і бібліотекознавства

Захист відбудеться 28 січня 2010 р. о 13.00 годин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.165.01 з захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського за адресою: 03039, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3.

З дисертацією можна ознайомитись у читальному залі бібліотекознавчої літератури Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського за адресою: Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3.

Автореферат розіслано «25» грудня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук А. О. Чекмарьов

1. Загальна характеристика роботи

історія бібліотека вернадський книжковий

Актуальність теми дослідження. Історія особових книжкових зібрань останнім часом розвивається як складова окремого напряму книгознавства та бібліотекознавства - історичного книгознавства.

Із перших років входження Криму до складу Російської імперії тут почало формуватися унікальне соціокультурне середовище. Виникали палацові резиденції освіченої знаті на Південному березі Криму, пізніше - колонії вчених із різних університетських центрів (Професорський куточок в Алушті, дачні масиви Алупки та Ялти) з характерними колекціями цінностей і книжковими зібраннями. Історико-книгознавче дослідження численних унікальних особових бібліотек, зокрема - бібліотек державних діячів, наукової інтелігенції, що сформувалися на території Криму наприкінці XVIII - на початку XX століття; аналіз складу, змісту, реконструкція особових книжкових колекцій є не лише важливим аспектом книгознавства та бібліотекознавства, а й маловивченою ділянкою історичної науки. Особові бібліотеки дворян та державних діячів, родинні бібліотеки представників наукової інтелігенції є певним соціокультурним шаром у книжковій спадщині. Реконструкція їх складу дозволяє відновити історичну пам'ять поколінь, простежити за розвитком наукової думки. Аналіз складу особових бібліотек діячів науки повною мірою сприяє поповненню інформації щодо духовних та інтелектуальних потреб, зростанню рівня освіченості суспільства загалом.

Перший кримський вищий навчальний заклад кілька разів змінював свою назву. Працювати він почав як Таврійський університет (1918-1921), з 1921 до 1925 р. він називався «Кримський університет імені М. В. Фрунзе», а з 1925-го - був перетворений на Кримський педагогічний інститут імені товариша М. В. Фрунзе. Майже 27 років потому (1972-1999) існував як Сімферопольський державний університет імені М. В. Фрунзе. 1999 року навчальному закладові було повернено назву - Таврійський університет із наданням статусу національного та присвоєнням імені В. І. Вернадського (ТНУ).

Особові книжкові зібрання, що відклалися в Науковій бібліотеці ТНУ, містять у собі величезні книжкові багатства, рідкісні видання, цінні систематичним підбором книг із окремих галузей знань. Ці зібрання відображають професійні інтереси своїх власників: творчість, суспільну діяльність; демонструють рівень знань, запитів, смаків певного середовища; є пам'яткою історії та культури свого часу. Відтак, особові бібліотеки є цінним джерелом з історії науки і культури України. Унікальні особові книжкові зібрання, сформовані на території Криму, до сьогодні практично не вивчалися.

Значні за обсягом особові бібліотеки видатних громадсько-культурних діячів Т. І. В'яземського, Р. І. Гельвіга, О. М. Крицького, А. І. Маркевича, В. С. Попова, М. О. Тихомандрицького й інших цікаві не лише через відомість їх власників, а й за історико-культурною значущістю їх складу. Інтерес становить історична доля, шляхи комплектування, склад, структура та зміст особових бібліотек, які відображали певні культурні, наукові й освітні процеси в державі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах науково-дослідних тем Наукової бібліотеки ТНУ: «Виявлення і вивчення книжкових пам'яток світового значення і книжкових колекцій діячів науки і культури» (№ 0105U004884) і кафедри історії України та допоміжних історичних дисциплін ТНУ «Проблеми соціально-політичної, етнічної та культурної історії України і Криму» (№ 0101U005419).

Метою дослідження є наукова реконструкція історії формування, структури та змісту особових книжкових зібрань, які належали державним діячам і вченим, що мешкали в Криму в XVIII - першій третині XX століття, і які потрапили до фондів Наукової бібліотеки ТНУ.

Завдання дослідження визначено відповідно до поставленої мети:

- провести наукову реконструкцію складу особових книжкових зібрань, що належали видатним державним та громадським діячам та вченим, розсереджених у загальному фонді Наукової бібліотеки ТНУ;

- з'ясувати історичні умови, що визначили збирацьку діяльність таких видатних осіб, як Т. І. В'яземський, Р. І. Гельвіг, О. М. Крицький, А. І. Маркевич, В. С. Попов та М. О. Тихомандрицький, простежити їх життя, суспільну й наукову діяльність, пов'язану з формуванням їх особових книжкових зібрань, зокрема у кримський період;

- проаналізувати історію формування, принципи комплектування, склад і науково-тематичний зміст книжкових зібрань;

– з метою встановлення джерел комплектування, кола спілкування власників зібрань визначити походження книжок, інтелектуальні контакти, скласти каталоги екслібрисів, виявити автографи з книжкових зібрань;

– встановити наукову цінність колекційного фонду особових зібрань, значення для розвитку сучасного історичного книгознавства та історії науки та культури.

Об'єктом дослідження є особові книжкові зібрання державних діячів і вчених науки, що відклалися у фондах Наукової бібліотеки ТНУ.

Предмет дослідження охоплює коло історико-книгознавчих питань щодо формування книжкових колекцій, визначення їх загальних особливостей і відмінностей, з'ясування походження та встановлення приналежності автографів і екслібрисів.

Методологічну основу дослідження склали принципи історизму, наукової об'єктивності, системності. Завдання дослідження вирішувалося шляхом поєднання загальнонаукових, спеціально-історичних і міждисциплінарних методів. Серед загальнонаукових застосовувалися методи аналізу, синтезу, типологічний, порівняльний, хронологічний, системний, логічний, статистичний. Серед спеціально-наукових використовувалися методи: структурно-функціональний, історико-порівняльний, історико-системний, ретроспективний, а також методи періодизації, класифікації, біографічний, біоісторіографічний, книгознавчий і бібліографічний.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період із часу заснування Таврійського університету (1918 р. - нижня межа), коли почала формуватися бібліотека вишу, й до захвату Криму німецько-фашистськими військами (1941 р. - верхня межа), коли фонди бібліотеки були частково евакуйовані, а частково - розграбовані.

Наукова новизна дослідження визначається тим, що:

· комплексно вивчена і значно розширена джерельна архівна та бібліотечна база дослідження; до наукового обігу введено нові джерела, які розкривають історію комплектування НБ ТНУ;

· проведено перелік усіх колекцій та особових зібрань університетської бібліотеки (1918 - 1941 рр.), встановлені умови надходження збірок, колекцій, особових бібліотек; здійснено оцінку колекційної значущості окремих збірок;

· здійснено аналіз життєвого шляху власників книжкових колекцій, зазначені основні напрями їхньої діяльності, складена наукова бібліографія, визначений їх внесок у розвиток вітчизняної культури та зв'язок із змістом та складом бібліотечних зібрань;

· визначені та проаналізовані джерела та шляхи комплектування особових бібліотек;

· виявлені й проаналізовані численні автографи власників книжкових зібрань, дарчі написи, екслібриси, суперекслібриси та печатки, здійснена систематизація книжкових знаків;

· простежено долю основного фонду НБ ТНУ після організації Академічної бібліотеки і проведено наукову реконструкцію сучасного стану колекцій (особових книжкових зібрань).

Практичне значення дисертації полягає в тому, що відновлено склад частини особових книжкових зібрань російської знаті й діячів науки. Це в подальшому дозволить здійснювати науково-книгознавче дослідження книгозбірень, що належали таким особам. Книгознавчий аналіз особових книжкових зібрань дав можливість удосконалити спецкурси з історії книги та книгознавчих дисциплін, що нині викладаються у ТНУ та Кримському університеті культури, мистецтв і туризму. Результати дослідження на сьогодні вже використовуються при створенні довідкового апарату щодо ретроспективних книжкових фондів Наукової бібліотеки ТНУ, Республіканської універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка, Наукової бібліотеки «Таврика» Центрального музею Тавриди, зокрема, наукових каталогів відділу рідкісної книги НБ ТНУ. Такі каталоги значно розширять доступ користувачів до історико-культурної інформації, яка міститься в їх фондах. Результати дослідження уможливлюють проведення паспортизації особових книжкових колекцій, реконструкцію історії та складу фондів Наукової бібліотеки ТНУ, що стане підґрунтям для створення бібліографічних покажчиків особових книжкових зібрань.

Апробація результатів дослідження здійснена на понад 10 міжнародних, всеукраїнських і регіональних наукових та науково-практичних конференціях, серед яких: Міжнародний семінар «Бібліотека - центр діалогу культур у поліетнічному суспільстві: різноманітність досвіду, проблем і перспектив» (Сімферополь, 1999); III та V Кримські міжнародні Воронцовські читання (Алупка, 2000; 2002); VIII Міжнародна конференція «Крим-2001: Бібліотеки та асоціації в мінливому світі: Нові технології та нові форми співпраці» (Судак, 2001); Ювілейна конференція «Наукова бібліотека в сучасному суспільстві: історія, проблеми, перспективи» (Одеса, 2003); Міжнародна наукова конференція «Вузівська бібліотека в реалізації нових концепцій освіти: принципи розвитку та результати діяльності (Одеса, 2007); Міжвузівська науково-практична конференція «Електронні ресурси для науки і освіти» (Севастополь, 2007).

Основні положення дисертації оприлюднені у 14 наукових статтях, із них 6 - у провідних фахових наукових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України.

Структура дисертації визначена метою і завданнями дослідження; складається зі вступу, 3 розділів (6 підрозділів), висновків (разом 182 стор.), списку використаних джерел і літератури (410 назв на 37 стор.), та 6 додатків (на 176 стор.).

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність та наукове значення роботи. Окреслюються предмет, об'єкт дослідження, хронологічні межі дисертації, сформульовані її цілі та завдання, визначена новизна та практичне значення одержаних результатів, їх зв'язок із науковими програмами, планами, темами. Вказано на апробацію зроблених висновків.

Розділ 1 - «Історіографія і джерельна база дослідження» - присвячено аналізу наукових робіт з проблематики дослідження та використаних джерел. У підрозділі 1.1. - «Стан дослідження теми» - наголошується, що дисертація є історико-книгознавчою розвідкою, яка спрямована на вивчення раніше недосліджених процесів наукового та культурного життя Криму. Підкреслюється, що сьогодні значно зріс інтерес до історії особових книжкових зібрань, що зберігаються у фондах бібліотек. З'явилися спеціальні статті, присвячені вивченню історії формування особових бібліотек і комплексних зібрань, які нині зберігаються в найбільших бібліотеках України, зокрема в НБУВ та ЛННБ (Є. А. Біленький, С. О. Булатова, І. О. Ціборовська-Римарович та ін.). Історія формування бібліотек та їх видань розглядається з позицій історико-книгознавчого й історико-біографічного аналізу. При цьому використовуються спеціальні методики джерелознавчої критики, книгознавчої евристики та наукової реконструкції окремих частин цілісного зібрання станом на момент їхнього розквіту, а також у період перетворення в меморіальні.

Проблемам вивчення термінології, класифікації книжкових пам'яток присвячені ґрунтовні наукові дослідження професорів Г. І. Ковальчук та Л. А. Дубровіної.

Відзначено, що комплексних досліджень з історії книжкових зібрань у Криму, і, зокрема, бібліотек вищих навчальних закладів, практично не проводилося. Однією з перших робіт, де було приділено увагу історії бібліотеки ТНУ, був довідник, присвячений історії створення Таврійського університету. У повоєнний період з'явилася колективна праця викладачів Кримського педагогічного інституту, де значну увагу приділено історії бібліотеки у воєнні часи. Докладні відомості з історії формування фондів Наукової бібліотеки ТНУ наведені в третьому виданні історії вишу. Автор статті (Л. М. Потапова) зупинилась на особових колекціях із фонду бібліотеки. Наведено відомості про найбільш цінні видання. Наприкінці 90-х років ХХ - на початку XXI сторіччя помітно активізувався інтерес до історії заснування Таврійського університету й участі в цьому процесі відомих діячів української науки і культури (професор А. А. Непомнящий). Роботу з вивчення формування бібліотечного фонду здійснювали й співробітники бібліотеки (В. І. Канарш, В. І. Спірова). В студіях, виданих до 90_літнього ювілею вишу, щодо історії створення бібліотеки, лише перелічуються деякі особові книжкові колекції. Їхня історія і склад не розкриваються. А. А. Непомнящим та О. В. Севастьяновим проведені наукові розвідки щодо долі архівного та книжкового зібрань А. І. Маркевича. Ними доведено, що основну частину унікальної книжкової колекції відомого кримознавця було передано ним до бібліотеки вишу.

Для дисертаційного дослідження становить певний інтерес також корпус опублікованої інформації про власників особових книжкових зібрань, що відклалися у Науковій бібліотеці ТНУ. Залучено змістовний біографічний матеріал, присвячений приват-доценту Московського університету Т. І. В'яземському, вченому-гістологу О. Ю. Голубєву, історику, організатору краєзнавчого руху в Криму А. І. Маркевичу, царському сановникові В. С. Попову. Блок матеріалів, присвячених життєпису професорів Таврійського університету Р. І. Гельвіга та М. О. Тихомандрицького, невеликий: біографічні статті в енциклопедіях і довідниках. Практично відсутні відомості про кримського дворянина О. М. Крицького.

Таким чином, проведений аналіз літератури дозволяє стверджувати, що особові книжкові зібрання, що відклалися у фондах Наукової бібліотеки ТНУ, практично не досліджувалися, досі не були об'єктом узагальнюючих книгознавчих і бібліотекознавчих студій.

Підрозділ 1.2. - «Джерельна база дослідження» - відображає результати бібліографічної та архівної евристики, містить аналіз опублікованих джерел і документів, які були виявлені дисертанткою. Відзначено, що джерельна база досить різноманітна за походженням та інформаційними можливостями. Вона відрізняється різноплановістю й дає можливість глибоко та ґрунтовно вивчити структуру особових книжкових зібрань, визначити їхню роль у справі збереження та популяризації краєзнавчого інформаційно-бібліографічного ресурсу. Завдяки збереженим документальним свідченням, на сьогодні стало можливим продемонструвати також багатогранну діяльність осіб, пов'язаних зі збиранням книжкових пам'яток.

Основу джерельної бази склали безпосередньо особові книжкові колекції, які зберігаються нині в Науковій бібліотеці ТНУ. Практично всі частини зібрань належать до розсіяних колекцій.

Найповніше у Відділі рідкісної книги репрезентовано бібліотеку дійсного таємного радника В. С. Попова (1743-1822). Зібрання нараховує 266 книг російського громадянського друку та 379 документів французькою мовою у власницьких палітурках. Невелика бібліотека кримського дворянина О. М. Крицького (?-1905) становить 237 документів. Книжкове зібрання першого ректора Таврійського університету Р. І. Гельвіга (1873-1920), що нараховує 608 документів, одне з перших надійшло на зберігання в бібліотеку Таврійського університету. Значний інтерес становить родинна бібліотека математиків Тихомандрицьких. Вона нараховує 805 документів. Одним із найзначніших книжкових зібрань, які зберігаються в Науковій бібліотеці ТНУ, є книжкова колекція доктора медицини Т. І. В'яземського (1857-1914) - нараховує 935 документів. Хронологічні межі колекції охоплюють ХVІІІ - початок ХХ століття. Особова бібліотека історика та краєзнавця А. І. Маркевича (1855-1942), що надійшла в різні роки в бібліотеку Таврійського університету (на сьогодні виявлено - 46 документів), містить цінні авторські автографи.

Значний масив джерел становлять опубліковані біографічні матеріали: автобіографії, мемуари й некрологи. Автором вивчений ряд автобіографій, складених А. І. Маркевичем у різні часи. Велику групу джерел склали мемуари, що містять значну кількість фактів і деталей. Використані спогади сучасників В. С. Попова - секретаря Катерини II А. М. Грибовського та державного діяча, письменника О. В. Храповицького. Цікаві відомості про Т. І. В'яземського були почерпнуті зі спогадів відомого громадського діяча С. С. Крима. Багато значущих фактів про життя і наукову діяльність А. І. Маркевича залишили у своїх спогадах академік С. Ф. Платонов, Н. Д. Полонська-Василенко, донька вченого-кримознавця А. І. Маркевича К. А. Кошлякова Цінна інформація міститься в некрологах, написаних на смерть Р. І. Гельвіга (П. Гензель, М. К. Гудзій) та С. А. Дзевановського (І. І. Пузанов).

Архівні фонди Держархіву в Автономній Республіці Крим, у яких збереглись матеріали, присвячені історії створення Таврійського університету та формуванню фондів бібліотеки, умовно можна розділити на кілька груп. Пріоритетне значення мають фонди місцевих державних установ. Серед них - документи Таврійської губернської палати цивільного та карного суду (ф. 16); Кримського революційного комітету (ф. Р-1188); Кримського Центрального виконавчого комітету (КримЦВК), Ради робітничих, селянських, червоноармійських і червонофлотських депутатів Кримської АСРР (ф. Р-663) та Народного комісаріату внутрішніх справ Радянської Соціалістичної Республіки Тавриди (ф. Р-2237).

Значний обсяг матеріалів із теми дисертаційної роботи зберігся в особових архівних фондах власників книжкових колекцій, зокрема В. С. Попова (ф. 535), О. Ю. Голубєва та Н. П. Суслової-Голубєвої (ф. 536): цікавий епістолярій, спогади, автобіографії, описи майна.

Загалом джерельна база дослідження дала можливість увести до наукового обігу багато документів, невідомих раніше широкому колу дослідників. Їх комплексне використання сприяло досягненню поставленої мети - реконструкції історії формування фондів бібліотеки Таврійського університету.

У розділі 2 - «Історія формування особових книжкових зібрань Наукової бібліотеки Таврійського національного університету» - репрезентовано етапи формування книжкового фонду бібліотеки на основі основних подій історії вишу. У підрозділі 2.1. - «Початок формування книжкового фонду бібліотеки Таврійського університету (1918-1925)» - висвітлюються етапи створення першого вищого навчального закладу в Криму, аналізується склад кабінетних бібліотек, відновлено історію організації Академічної бібліотеки вишу.

Наукова бібліотека ТНУ фактично є правонаступницею Фундаментальної бібліотеки Сімферопольської чоловічої гімназії, яку було відкрито 1812 року. У створенні гімназійної бібліотеки брали участь почесні громадяни Сімферополя М. Ф. Гротен, Ф. М. Мюльгаузен, Х. Х. Стевен. Вони пожертвували значні суми на комплектування гімназійної бібліотеки. Основний її фонд складався з пожертвувань. Уже 1887 року в гімназійній бібліотеці нараховувалося 9295 томів, з'явилися каталоги (систематичний та хронологічний). Бібліотека почала іменуватися «Фундаментальна». При створенні Таврійського університету основну частину книжкового фонду гімназії, в т.ч. всі рідкісні видання, було передано до бібліотеки Таврійського університету. ВНЗ було засновано 1918 р. при активній участі Університету Св. Володимира.

Відновлено етапи організації кабінетних бібліотек при факультетах університету. Так, перша бібліотека з'явилася на фізичному факультеті (1918 р.), вона нараховувала 1468 книг. 1919 року, за ініціативою професора М. М. Крилова, було створено бібліотеку при Математичному кабінеті. Проаналізовано структуру особової бібліотеки професора М. М. Крилова (1879-1955), що передав у Математичний кабінет близько 1800 примірників книг. Охарактеризовано найцінніші видання.

Встановлено, що в створенні бібліотеки Хімічної лабораторії (1918 р.) брав участь професор хімії М. М. Бунге. У бібліотеку Геологічного кабінету подарували свої видання професори М. І. Андрусов, В. І. Лучицький, П. А. Двойченко, В. І. Вернадський. На всіх книгах збереглися дарчі чи власницькі автографи. Представлено характеристику особової книжкової колекції професора М. І. Кузнєцова (1864-1932). Зроблено докладний аналіз книжкових зібрань, охарактеризовано найцінніші видання, наведено численні автографи, відновлено біографічні відомості про авторів автографів.

Відзначено, що крім названої мережі кабінетних бібліотек із першого дня роботи вишу паралельно створювалася і власне бібліотека університету. У її основу лягли багато родинних бібліотек російської знаті та книжкові зібрання діячів науки. Зроблено коротку характеристику невеликої частини родинної бібліотеки Воронцових, засновником якої вважається С. Р. Воронцов. Відмінністю цього книжкового зібрання є наявність екслібриса «Библиотека князя Воронцова (С. Петербургский дом)», ярлика «Michel Woronzow» і автографа «M. Woronzow». Велику цінність становить автограф М. Н. Мурзакевича. Констатується, що іншими цікавими зібраннями, що надійшли в бібліотеку Таврійського університету, є частина особової бібліотеки сенатора, дійсного таємного радника, Таврійського губернатора О. І. Казначеєва (1788-1880). Подано структурний аналіз зібрання, охарактеризовано цінні видання, атрибутовано численні автографи цієї книжкової колекції.

Підрозділ 2.2. - «Поповнення книжкового фонду бібліотеки особовими зібраннями» - присвячений другому етапу створення університетської бібліотеки (1925-1941 рр.). Звернено увагу на те, що після реорганізації Кримського університету 1925 року в Кримський державний педагогічний інститут у бібліотеці інституту продовжувалася робота з формування не тільки кабінетних бібліотек. У фонд Академічної бібліотеки продовжували надходити особові книжкові зібрання.

1926 року після смерті професора гістології О. Ю. Голубєва та його дружини, доктора медицини Н. П. Суслової (померла 1918 р.) у бібліотеку Кримпедінституту надійшла їхня родинна бібліотека з маєтку в Професорському куточку (Алушта). Відновлено біографічні відомості про власників книжкової колекції. Реконструйовано склад виявленої на сьогодні частини їхньої бібліотеки (122 прим.): на книгах, що належали О. Ю. Голубєву, зберігся власницький штамп «Из книг А. Е. Голубева», а на частині книжкового зібрання, що належало Н. П. Сусловій, виявлено авторські автографи: професора Новоросійського університету О. С. Трачевського, державного діяча М. П. Семенова, вчених І. М. Сєченова, Ф. Ерисмана. Репрезентовано історію створення окремих видань із цієї колекції. Визначено джерела придбання О. Ю. Голубєвим та Н. П. Сусловою літератури для особової бібліотеки.

1927 року до Академічної бібліотеки Кримського педінституту було передано книжкове зібрання родини Дзевановських. Встановлено, що основу родинної книгозбірні заклав А. А. Дзевановський - кримський земський лікар, відомий краєзнавець. Основна частина бібліотеки належала його сину С. А. Дзевановському - ботаніку, приват-доценту Кримського педінституту. Реконструйована дисертанткою частина родинної бібліотеки Дзевановських нараховує 143 примірника. На всіх документах присутня власницька печатка «Библиотека С. А. Дзевановского». Визначено склад колекції, охарактеризовано найцінніші видання. Вивчено та атрибутовано наявні в книгах автографи.

Розділ 3 - «Зміст особових книжкових зібрань» - присвячений історії створення особових бібліотек кримських дворян (О. М. Крицького та В. С. Попова), професорів Таврійського університету (Р. І. Гельвіга, А. І. Маркевича, М. О. Тихомандрицького) і діячів науки (Т. І. В'яземського), які поповнили фонд бібліотеки.

У підрозділі 3.1. - «Книжкові зібрання російської знаті (В. С. Попова, О. М. Крицького)» - наголошується, що книжкова колекція дійсного таємного радника В. С. Попова є одним із найбільших особових книжкових зібрань, що надійшли до бібліотеки Таврійського університету. Василь Степанович Попов тривалий час служив у Г. О. Потьомкіна чиновником з особливих доручень, виконував обов'язки секретаря Кабінету Катерини II. 1787 року В. С. Попов отримав від князя Г. О. Потьомкіна ордер на володіння Тавельською долиною в Криму, де оселився.

Наприкінці XIX століття в кримську садибу Тавель було перевезено бібліотеку та частину архіву В. С. Попова. Після заснування Таврійського університету архів і бібліотека В. С. Попова надійшли до фонду бібліотеки вишу. Відзначено, що ця бібліотека сформована в другій половині XVIII століття, досить різноманітна за складом. Поряд із книгами громадянського друку (266 прим.) у бібліотеці широко представлено французькі видання (386 прим.). Усі книги з бібліотеки В. С. Попова мають власницьку палітурку. Реконструйовано склад бібліотеки, охарактеризовано найцінніші документи. Вивчено й атрибутовано виявлені на книгах автографи.

Відтворено історію формування особового зібрання кримського дворянина О. М. Крицького. Книгозбірня надійшла до фондів бібліотеки вишу 1919 року. Про це свідчать позначки, зроблені олівцем на книгах. На всіх документах є власницький сюжетний екслібрис «А. М. Крицкий» та власноручний автограф. Склад бібліотеки універсальний. Відзначено абсолютну відсутність авторських автографів.

У підрозділі 3.2. - «Книжкові зібрання діячів науки (Р. І. Гельвіг, М. О. Тихомандрицький, Т. І. В'яземський, А. І. Маркевич)» - відзначено, що книжкове зібрання першого ректора Таврійського університету Р. І. Гельвіга надійшло до бібліотеки вишу після смерті власника 1920 р. Встановлено, що тематична спрямованість цієї бібліотеки була достатньо різноманітною і цікавою: книги з філософії, психології, виховання; велика кількість літератури з історичних питань, математики, природничих наук. Основу зібрання становили книги з медицини. Загальна кількість книг колекції Р. І. Гельвіга, виявлених на сьогодні, становить 608 прим. На 45 виданнях із особової бібліотеки Р. І. Гельвіга є дарчі атрибутовані надписи (автографи дарувальників).

Оригінальна за складом бібліотека професора математики Матвія Олександровича Тихомандрицького (1844-1921). Він брав діяльну участь у створенні вишу. Звернуто увагу на те, що початок родинній математичній бібліотеці Тихомандрицьких поклав професор Олександр Микитович Тихомандрицький. Встановлено, що склад книжкового зібрання віддзеркалює професійні інтереси власника в галузі фізико-математичних наук. У колекції зберігаються понад 50 праць російських учених (математиків, фізиків, астрономів). Спочатку бібліотека Тихомандрицького-молодшого зберігалася в Математичному кабінеті Таврійського університету, тому майже на всіх примірниках можна виявити штампи: «Библиотека Математического кабинета Таврического Университета» або «Математический кабинет Кр[ымского] Педагогического института». Цілісність бібліотеки М. О. Тихомандрицького після Другої світової війни було порушено. Із загального фонду на сьогодні вдалося виокремити лише 209 томів. Більшість із них - конвалюти: містять у собі від 7 до 20 документів. Тому загальна кількість праць фактично складає 805 документів (за назвами - 786, оскільки деякі праці збереглися в кількох примірниках). Встановлено, що в книжковому зібранні М. О. Тихомандрицького нараховується до 700 дарчих написів. Серед них автографи відомого математика та механіка П. Л. Чебишева, російського механіка, доктора прикладної математики М. Є. Жуковського, професора Університету Св. Володимира В. П. Єрмакова, вченого математика В. А. Стєклова та ін.

Бібліотека Т. І. В'яземського вирізняється за складом від інших особових книжкових колекцій тим, що вона сама велика - 1079 примірників. Реконструйовано склад особової бібліотеки вченого. Встановлено, що книгозбірня має універсальний характер, в ній представлено видання майже з усіх галузей знань. Бібліотека вміщує літературу з питань статистики, економіки, природознавства, літературознавства, історії, географії, топографії та етнографії. Хронологічні межі - від XVIII до початку ХХ століття. Аналіз складу та змісту книжкового зібрання дозволив визначити джерела комплектування фонду бібліотеки.

Констатується, що робота з реконструкції складу особового книжкового зібрання видатного історика-краєзнавця чл.-кор. АН СРСР А. І. Маркевича ще не завершена. На сьогоднішній день виявлено завдяки дарчим автографам 46 томів. Проаналізовано склад книжкового зібрання. Встановлено, що фонд колекції має гуманітарний характер. Основну частину складають книги історико-археологічної тематики. Запропоновано заходи щодо подальшого виокремлення книжок із родинних та особових бібліотек розпорошених в основному фонді НБ ТНУ.

Висновки

1. Створення та розвиток Наукової бібліотеки Таврійського (Кримського) університету (Кримського педагогічного інституту імені товариша М. В. Фрунзе) з 1918 року нерозривно пов'язані з історією цього вищого навчального закладу. Бібліотека формувалася двома шляхами: створення кабінетних бібліотек на факультетах і формування загальної Академічної бібліотеки. Одними з перших почали працювати бібліотеки кабінетів - ботанічного, геологічного, експериментальної психології, зоологічного, мінералогічного, фізичного, хімічної лабораторії. Їхня структура та кількість були різними. Склад формувався внесками професорсько-викладацького складу університету. На тлі цілковитої відсутності спеціальної літератури в провінційному Сімферополі передача професорами (М. М. Бунге, В. І. Вернадський, П. А. Двойченко, М. М. Крилов, М. І. Кузнецов, А. І. Маркевич, І. І. Тихановський та інші) особових бібліотек до університету була єдиним способом організації навчального процесу. Найчисельнішою була бібліотека Ботанічного кабінету (5458 томів). Одночасно, в бібліотеці Кабінету експериментальної психології налічувалося всього 148 томів.

2. На сьогодні встановлено, що до фонду Наукової бібліотеки ТНУ протягом 1918 - 20-х рр. ХХ ст. влилися родинні книжкові колекції Воронцових, О. І. Казначеєва, О. М. Крицького та В. С. Попова. Фонди поповнилися й домашніми зібраннями діячів науки, професорів університету Т. І. В'яземського, Р. І. Гельвіга, О. Ю. Голубєва, А. А. та С. А. Дзевановських, А. І. Маркевича, Н. П. Суслової, М. О. та О. М. Тихомандрицьких. Крім того, в перші роки існування вишу книги з особових бібліотек передавали численні співробітники-викладачі.

3. До основного фонду бібліотеки 1919 року влилися особові книжкові зібрання, конфісковані радянською владою в російської знаті (бібліотека дійсного статського радника В. С. Попова та дворянина інженера-вагонобудівника О. М. Крицького), а також особові бібліотеки діячів науки, де нами виділено дві категорії колекцій. Перша є універсальною й репрезентована книжковим зібранням вченого-природодослідника приват-доцента Московського університету Т. І. В'яземського. Друга - професійні добірки книжкових зібрань професорів Таврійського університету (Р. І. Гельвіга, А. І. Маркевича, М. О. Тихомандрицького).

4. У ході дослідження відновлено склад особових бібліотек дійсного таємного радника В. С. Попова та дворянина О. М. Крицького, частини родинної бібліотеки Воронцових, яку було передано до університету. Колекція В. С. Попова формувалася в другій половині XVIII - на початку XIX століття. Книги громадянського друку, видані в XVIII столітті в Західній Європи, становлять переважну кількість - 528 прим. (з 652). Французькі видання представлені 386 томами. У книжковому зібранні В. С. Попова було виявлено 7 дарчих автографів. Серед яких: М. І. Антоновського, П. М. Карабанова, І. Ф.Крузенштерна. Книжкове зібрання кримського дворянина О. М. Крицького формувалося в другій половині XIX століття. Воно нараховує 237 прим. Основа цієї колекції - російські видання XIX століття. Практично відсутні іноземні видання та російська періодика. Усі видання в гарних дорогих палітурках, із святковими форзацами, на корінцях книг назву виконано золотим тисненням. У бібліотеці О. М. Крицького не виявлено жодного авторського автографа.

5. Частково реконструйовано склад книжкових зібрань діячів науки. Бібліотека Р. І. Гельвіга - першого ректора Таврійського університету - (1500 томів) надійшла повністю до бібліотеки вишу 1920 року після смерті її власника. Загальна кількість виявлених нині видань складає 608 томів. Бібліотека універсальна, але основну її частину складає медична література. Всі книги мають власницьку палітурку (невелику кількість складають подарункові видання). Встановити приналежність книг до колекції Р. І. Гельвіга дозволив власноручний автограф «Р. Гельвіг» або штамп власника «R. Gelvig». На 45 виданнях є дарчі написи.

1921 року бібліотека Кримського університету поповнилася книжковим зібранням професора-математика М. О. Тихомандрицького. Встановлено, що колекція складається з двох частин. Перша - книги його батька О. М. Тихомандрицького (виокремлено 26 видань, на 24 з них виявлено автографи, з яких 6 належать безпосередньо власникові - О. М. Тихомандрицькому, решта - авторські). Інша частина - основна колекція бібліотеки М. О. Тихомандрицького - належала, власне, йому. Сьогодні це зібрання загалом налічує 956 документів. За тематикою основу бібліотеки М. О. Тихомандрицького складають видання з математики (608 томів) та фізики (164 томи). Відмітна особливість цієї колекції - суперекслібрис «М. Т.» на нижній частині корінця та сліпе тиснення «М. Т.» на титульному аркуші. Ця колекція також містить 70 конвалют і є найбагатшою на авторські автографи - 331.

Виділене de visu з основного фонду Наукової бібліотеки ТНУ імені В. І. Вернадського книжкове зібрання Т. І. В'яземського (856 томів), передане ним свого часу Карадазькій науковій біостанції. На момент дослідження частина колекції книг Т. І. В'яземського знаходилася у Відділі рідкісної книги (експозиція «Бібліотека Карадазької біостанції»). Щодо виявленої решти колекції - складена систематична картотека з науковим описом. Виявлені й установлені 29 дарчих автографів та 15 штампів власника бібліотеки. На 96 томах зафіксований суперекслібрис у вигляді ініціалів «Т. В.». Відмітні особливості цієї колекції: власницький екслібрис, суперекслібрис, штампи бібліотеки Карадазької наукової біостанції.

Частково реконструйований склад книгозбірні професора Таврійського (Кримського) університету, лідера краєзнавчого руху в Криму А. І. Маркевича (46 томів). Окремі примірники книг із його особової бібліотеки зберігаються у Відділі рідкісної книги в експозиціях «Автографи» і «Кримознавство». Незначна частина книг знаходиться в інших відділах основного фонду. Ідентифікувати колекцію А. І. Маркевича уможливили дарчі написи та авторські позначки. На 36 томах установлено й атрибутовано дарчі написи, на 5 виданнях виявлено авторські дарчі написи, на 6 томах - позначки власника цієї особової бібліотеки.

6. Проведена шляхом використання комплексних методів дослідження з позицій історії та походження реконструкція особових книжкових зібрань фонду Наукової бібліотеки ТНУ, дозволяє розглядати такі зібрання як історико-культурні пам'ятки України кінця XVIII - першої третини XX століття. Матеріали книжкових колекцій відображають як суспільні інтереси, так і коло професійних та особистих інтересів їх власників, є цінним джерелом з історії Криму, унікальним об'єктом для подальших книгознавчих, бібліотекознавчих і джерелознавчих досліджень. Відтак, особові книжкові зібрання, що містяться у фондах Наукової бібліотеки ТНУ, можуть бути включені до «Державного реєстру національного культурного надбання України».

Основні положення дисертаційного дослідження викладені автором у наступних публікаціях

у фахових виданнях:

1. Калмыкова, М. М. Коллекция книг первого ректора Таврического университета Р. И. Гельвига, подаренная им Университету / М. М Калмыкова // Крымский архив. - 2000. - № 6. - С. 252-257.

2. Калмыкова, М. М. Столпу краеведения: О книгах А. И. Маркевича в фондах библиотеки ТНУ / М. М Калмыкова // Крымский архив. - 2001. - № 7. - С. 328-333.

3. Калмыкова М. М. Судьба личной библиотеки первого ректора Таврического университета / М. М. Калмыкова // Культура народов Причерноморья. - 2003. - № 43. - С. 328-330.

4. Калмикова, М. М. Бібліотека вченого-математика М. О. Тихомандрицького : з історії формування фондів Наукової бібліотеки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського / М. М. Калмикова // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. - К., 2007. - Вип. 19. - С. 381-393.

5. Калмикова, М. М. Василь Степанович Попов і його книжкове зібрання в Науковій бібліотеці Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського / М. М. Калмикова // Бібліотечна планета. - 2007. - № 4. - С. 35-36.

6. Калмикова, М. М. Книжкове зібрання Романа Івановича Гельвіга у фондах Наукової бібліотеки Таврійського національного університету ім. В. Вернадського / М. М. Калмикова // Бібліотечний вісник. - 2007. - № 1. - С. 42-45.

Публікації, що додатково відображають результати

дисертаційного дослідження:

7. Калмыкова, М. М. Книжные собрания известных деятелей местной культуры в библиотеке ТНУ / М. М. Калмыкова // Библиотечное дело и краеведение: Сб. науч. тр. / Национальная б-ка Украины им. В. И. Вернадского НАН Украины. - К.; Симферополь, 1999.- Вып. 1. - С. 115-119.

8. Калмыкова, М. М. Гости из «Петербургского дома» : Книги из библиотеки Воронцовых в фондах Научной библиотеки ТНУ / М. М. Калмыкова // Дворянство в истории Российского государства : III Крымские Воронцовские чтения, Крым, Симферополь-Севастополь, 9-15 ноября 2000 г. / Алупкинский гос. дворц.-парк. музей-заповед. - Симферополь, 2001. - С. 66-70.

9. Калмыкова, М. М. Музей книги в библиотеке / М. М. Калмыкова. - // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: Новые технологии и новые формы сотрудничества : Мат-лы восьмой межд. конф. «Крым 2001»: в 2 т. / Гос. публич. науч.-техн. б-ка России. - М., 2001. - Т. 1. - С. - 385-387.

10. Калмыкова, М. М. Дворянские библиотеки на рубеже веков / М. М. Калмыкова // Наукова бібліотека в сучасному суспільстві : історія, проблеми, перспективи: до 185-річчя Наук. б-ки Одеського нац. ун-ту ім. І. І. Мечникова: зб. ст. / Одеський нац. ун-т ім. І. І. Мечникова.- Одеса, 2003. - С. 133-145.

11. Калмыкова, М. М. Василий Степанович Попов и его книжное собрание / М. М. Калмыкова // Воронцовы и русское дворянство:

12. V-VII Крымские международные Воронцовские научн. чтения: Сб. докл. / Алупкинский гос. дворц.-парк. музей-заповед. - Симферополь, 2005. - С. 91-99.

13. Калмыкова, М. М. Личные книжные собрания в фонде Научной библиотеки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского / М. М. Калмыкова // Историческое наследие Крыма. - 2007. - № 20. - С. 223-240.

14. Калмыкова, М. М. Частные книжные коллекции - основа книжных фондов библиотек / М. М. Калмыкова // Электронные ресурсы для науки и образования: Мат-лы межвуз. науч.-практ. конф., Севастополь, 19-20 апр. 2007 / Севастопольский нац. технич. ун-т. - Севастополь, 2007.- С. 75-81.

15. Калмыкова, М. М. Семейная библиотека ученых-медиков А. Е. Голубева и Н. П. Сусловой : из истории создания библиотеки Таврического университета / М. М. Калмыкова // Другі Зарембівські читання : Мат-ли Других Всеукр. Зарембівських наук. чит.: «Українське пам'яткознавство : сучасні проблеми та тенденції» (м. Київ, 22 січня 2000 р.) : зб. наук. ст. / Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК - К., 2009. - С. 107-116.

Анотація

Калмикова М. М. Особові книжкові зібрання у фондах Наукової бібліотеки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського (1918-1941) : історія формування та зміст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 27.00.03 - книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство. - Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. - Київ, 2010.

Дисертація присвячена історії формування фондів Наукової бібліотеки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Хронологічні рамки праці охоплюють період із часу заснування Таврійського університету (1918 р. - нижня межа), коли почала формуватися бібліотека вишу, і до захвату Криму німецько-фашистськими військами (1941 р. - верхня межа), коли фонди бібліотеки були частково евакуйовані, а частково розграбовані.

Дисертація є першим комплексним дослідженням з історії формування вузівської бібліотеки. Розглянуто етапи формування бібліотеки: створення кабінетних бібліотек і участь у цьому викладачів Таврійського університету (М. М. Бунге, В. І. Вернадський, П. А. Двойченко, М. М. Крилов, М. І. Кузнецов, А. І. Маркевич, І. І. Тихоновський та ін.); формування Академічної бібліотеки. У дисертації розглянуто п'ять великих особових книжкових зібрань, що поступили до фонду бібліотеки вишу протягом 1918 - 20-х років ХХ століття. Це дворянські книжкові колекції Воронцових, В. С. Попова, О. М. Крицького; книжкові зібрання професорів Таврійського університету Р. І. Гельвіга, А. І. Маркевича та М. О. Тихомандрицького; частина унікальної бібліотеки видатного діяча науки Т. І. В'яземського. Встановлено шляхи комплектування приватних зібрань, відтворено склад цих бібліотек, описано найцінніші документи. Виявлено й атрибутовано численні автографи та екслібриси.

Ключові слова: Таврійський університет, Наукова бібліотека, книжкові колекції, особові бібліотеки, автографи, екслібриси, Т. І. В'яземський, Р. І. Гельвіг, А. І. Маркевич, В. С. Попов, М. О. Тихомандрицький.

Аннотация

Калмыкова М. М. Личные книжные собрания в фондах Научной библиотеки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского (1918- 1941): история формирования и содержание. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 27.00.03 - книговедение, библиотековедение, библиографоведение. - Национальная библиотека Украины имени В. И. Вернадского. - Киев, 2010.

Диссертация посвящена истории формирования фондов Научной библиотеки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Хронологические рамки работы охватывают период с момента основания Таврического университета (1918 г. - нижняя граница), когда началась формироваться библиотека вуза, и до захвата Крыма немецко-фашистскими войсками (1941 г. - верхняя граница), когда фонды библиотеки были частично эвакуированы, а частично разграблены.

Диссертация является первым комплексным исследованием по истории формирования вузовской библиотеки. Рассмотрены этапы формирования фонда: создание кабинетных библиотек и участие в этом профессорско-преподавательского состава Таврического университета (Н. Н. Бунге, В. И. Вернадский, П. А. Двойченко, Н. Н. Крылов, Н. И. Кузнецов, А. И. Маркевич, И. И. Тихоновский и др.); формирование Академической библиотеки. Рассмотрены пять крупных личных книжных собраний, поступивших в фонд библиотеки вуза в течение 1918 - 20-х годов ХХ века. Это дворянские книжные коллекции Воронцовых, В. С. Попова, А. М. Крицкого; книжные собрания профессоров Таврического университета Р. И. Гельвига, А. И. Маркевича и М. А. Тихомандрицкого; часть уникальной библиотеки выдающегося деятеля науки Т. И. Вяземского. На основе архивных источников и биографических материалов с привлечением автографов из личных книжных собраний были реконструированы крымские страницы жизни Т. И. Вяземского, Р. И. Гельвига, А. М. Крицкого, А. И. Маркевича, В. С. Попова и М. А. Тихомандрицкого. Установлены пути комплектования частных собраний. Они отличаются разнообразием и свидетельствуют об обширной общественной и просветительской деятельности владельцев коллекций. Наиболее интересными являются дары отдельных авторов и ученых, издания, приобретенные в различных книжных магазинах. Реконструированы составы этих библиотек, проведен анализ предметно-тематического содержания личных библиотек. Тематическое разнообразие обеспечивалось полнотой изданий, представлявшие разные направления научных исследований: исторические исследования, природоведческие и географические материалы, периодические издания и художественная литература. Дана характеристика наиболее интересным документам, среди которых наибольшую ценность представляют издания XVIII века. Выявлены и атрибутированы многочисленные автографы и экслибрисы. Личные собрания государственных деятелей и ученых, проживавших в Крыму в конце XVIII - в первой трети ХХ века, отложившиеся в фонде Научной библиотеки ТНУ, сегодня являются не только ценным источником информации, социально-культурным пластом в истории Украины, но и историко-культурным памятником XVIII - начала ХХ века. Как объекты книговедческих, библиотековедческих исследований, личные библиотеки способствуют пополнению информации о духовных и интеллектуальных потребностях общества, уровне образования в целом. Реконструкция личных книжных собраний фонда Научной библиотеки ТНУ позволяет рассматривать их як историко-культурные памятники України конця XVIII - первой трети XX века.

Ключевые слова: Таврический университет, Научная библиотека, книжные коллекции, личные библиотеки, автографы, экслибрисы, Т. И. Вяземский, Р. И. Гельвиг, А. И. Маркевич, В. С. Попов, М. А. Тихомандрицкий.

Summary

Kalmykova M. M. Private book collections in the Research Library holdings of Taurida National V. I. Vernadsky University (1918-1941): the history of formation and the content. - the Manuscript.

Thesis on competition of a scientific degree of the candidate of historical sciences on the speciality 27.00.03 - Bibliology, Library Science, Bibliography. - V. I. Vernadsky National Library of Ukraine. - Kyiv, 2010.

The Thesis is dedicated to the history of formation of the Research Library holdings of Taurida National V. I. Vernadsky University. Chronological framework of the research covers the period from foundation of Taurida University (1918 - lower limit), when the formation of the University Library was started, to the german-fascist invasion of Crimea (1941 - upper limit), when the Library holdings were partly evacuated, partly plundered.

The Thesis is the first full-scale study on the history of the University Library formation. The stages of the Library formation are considered: formation of cabinet libraries and participation of Taurida University professors in this process (N. N. Bunge, V. I. Vernadsky, P. A. Dvoychenko, N. N. Krylov, N. I. Kuznetsov, A. I. Markevich, I. I. Tihonovsky and others); formation of the Academic Library.

The Thesis covers 5 large private book collections, which were received by the University Library holding during the 1920th.

These are: the noble book collections of the Vorontsovs, V. S. Popov, A. M. Kritskiy; book collections of the professors of Taurida University: R. I. Gelvig, A. I. Markevich and M. A. Tihomandritskiy; a part of the unique library of the scientist T. I. Vyazemskiy. Ways of acquisition of private collections were established, the content of these libraries was reconstituted, the most important documents were classified. Numerous autographs and bookplates were revealed and attributed.

Key words: Taurida University, the Research Library, book collections, autographs, bookplates, T. I. Vyazemskiy, R. I. Gelvig, A. I. Markevich, V. S. Popov, M. A. Tihomandritskiy.

Размещено на Allbest.ru