Боротьба народного руху України за незалежність України: 1989–1991 років

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

УДК 94(477):323.1“1989/1991''(043.3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Боротьба народного руху України за незалежність України: 1989-1991 рр.

07.00.01 - історія України

Кіндрачук Надія Мирославівна

Одеса - 2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі історії та етнографії України Одеського національного політехнічного університету Міністерства освіти і науки України. народний рух політичний

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Гончарук Григорій Іванович, Одеський національний політехнічний університет, завідувач кафедри історії та етнографії України.

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Даниленко Віктор Михайлович, Інститут історії України Національної академії наук України, завідувач відділу історії України другої половини ХХ століття;

доктор історичних наук, професор Шелест Дмитро Сергійович, Одеський регіональний інститут державного управління при Президентові України, професор кафедри філософських та соціально-політичних наук.

Захист відбудеться «24» березня 2010 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.051.08 в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова (65082, м. Одеса, вул. Єлиcаветинська, 12, ауд. 9).

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 24).

Автореферат розісланий «22» лютого 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат історичних наук, доцент Н.О. Петрова

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Питання про значимість тієї чи іншої політичної сили у досягненні державної незалежності України є дискусійним, тому тема боротьби Народного Руху України (далі НРУ) за незалежність України 1989 - 1991 рр. вимагає особливого підходу у вивченні.

Оцінка ролі НРУ у здобутті незалежності України та розбудові української державності не втрачає своєї актуальності і це пояснюється тим, що: по-перше, історія НРУ не є достатньо вивченою, по-друге, політичні сили, користуючись незавершеністю процесу дослідження, інколи відверто принижують значення діяльності рухівців як важливого фактору здобуття незалежності України, розбудови Української держави.

Особливий інтерес у істориків, політологів, громадськості викликають події кінця 1980 - початку 1990-х рр. Ключовою темою цього періоду є діяльність патріотичних сил в Україні в умовах панування радянської ідеології, однопартійної системи загалом. Тому фактори, що спричинили появу в 1991 р. на політичній карті світу незалежної України, залишаються на сьогодні малодослідженими.

Вивчення суперечливих питань зазначеного періоду, які ще й досі не знайшли належного висвітлення в українській історіографії, мають доповнити питання історії виникнення Руху, його різносторонньої діяльності щодо відродження української державності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках науково-дослідних тем: «Політичні партії та громадські організації: історія і сучасність (2005-2007 рр.)» (державний реєстраційний номер № 0107U001977); «Інтелігенція в демократичному політичному процесі незалежної України» (державний реєстраційний номер № 0105U007570), що розроблялися кафедрою історії та етнографії України Одеського національного політехнічного університету.

Мета дисертаційного дослідження. На основі широкого кола архівних джерел, преси, опублікованих документів, наукової та науково-популярної літератури провести комплексне дослідження боротьби Народного Руху України за незалежність України, всебічно проаналізувати програмні документи, висвітлити різносторонню практичну діяльність Руху на окремих етапах визначеного періоду, спрямовану на піднесення національної свідомості громадян України як запоруки досягнення державного суверенітету і політичної незалежності.

Відповідно до поставленої мети визначено основні дослідницькі завдання:

- встановити ступінь наукової розробки обраної теми;

проаналізувати джерельну базу дослідження;

- показати значення Першого Всеукраїнського з'їзду НРУ в становленні незалежної Української держави;

- розкрити значення історичної ролі Другого Всеукраїнського з'їзду НРУ як фактора подальшої політичної активності громадян на шляху досягнення незалежності України;

- простежити трансформацію ідеї державності України в Програмі НРУ (1989-1990 рр.);

- розглянути співпрацю НРУ та української діаспори у відродженні національної державності;

- з'ясувати історичну роль НРУ в боротьбі за встановлення демократичної, незалежної України.

Об'єктом дослідження є суспільно-політична організація Народний Рух України, яка відіграла одну з провідних ролей у здобутті Україною державної незалежності.

Предметом дослідження є основні напрямки практичної діяльності Народного Руху України з виконання програмних стратегічних і тактичних завдань щодо здобуття незалежності України.

Методи дослідження. Для з'ясування ролі НРУ в боротьбі за незалежність України, використані принципи системності та багатофакторності. Принцип системності сприяв сприйняттю об'єкта дослідження як певної системи. Усвідомлення обумовленості історичних подій різноманітними чинниками забезпечив принцип багатофакторності. У роботі також використано проблемно-хронологічний метод, що зумовив поділ теми на низку більш дрібних проблем, які розглядаються в хронологічній послідовності. Типологічний метод дослідження застосовано для проведення історіографічного аналізу теми та характеристики джерел, метод структурно-функціонального аналізу - для характеристики політичних, громадських структур. Порівняльно-історичний метод дозволив провести порівняльний аналіз програмних документів НРУ, діяльності осередків Руху в різних регіонах республіки, зробити висновки щодо їхньої активності в політичному житті України в досліджуваний період. Метод аналізу дав змогу простежити рівень зростання національної свідомості суспільства, радикалізацію поглядів рухівців у напрямку підтримки та реалізації ідеї незалежності України. Комплексне застосування сучасної методології дозволяє вирішити поставлені у дослідженні завдання.

Хронологічні рамки дослідження - вересень 1989 р. - грудень 1991 р. - обумовлюються обраним терміном діяльності Народного Руху України: від часу проведення Установчого з'їзду НРУ до досягнення його важливої програмної мети, коли на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 р. народ підтримав Акт проголошення незалежності України.

Територіальні межі охоплюють Україну в сучасних державних кордонах.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- на основі архівних та опублікованих документів, значна частина яких вперше вводиться в науковий обіг, вітчизняної та зарубіжної літератури досліджено різносторонню діяльність НРУ на шляху відродження української державності у 1989-1991 рр.;

- показано еволюцію концепції незалежності України у дискурсі НРУ (вересень 1989 р. - жовтень 1990 р.);

- визначено напрямки, форми та методи діяльності організаційних підрозділів Руху у виконанні програмних рішень організації;

- висвітлено значення НРУ в організації і проведенні політичних заходів, які сприяли національному відродженню, демократизації суспільства;

- проаналізовано співпрацю НРУ та української діаспори у відродженні національної державності;

- з'ясовано роль Народної Ради, головною силою якої став НРУ, в прийнятті 16 липня 1990 р. Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України;

- досліджено діяльність керівників НРУ спрямовану проти підписання нового Союзного договору та дії під час спроби державного перевороту в серпні 1991 р. щодо прийняття Акта проголошення незалежності України і його підтримки на референдумі 1 грудня.

Практичне значення одержаних результатів. Положення дисертації можуть бути використані в нових історичних дослідженнях, а також у навчальному процесі при розробці спеціальних курсів, написанні навчальних посібників з історії України, під час проведення семінарських та лекційних занять у вищих навчальних закладах. Висновки і твердження, а також уведені до наукового обігу документальні матеріали можуть застосовуватись при написанні політичної історії України, історії створення та діяльності Народного Руху, подальших дослідженнях боротьби НРУ за здобуття незалежності України.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження апробовано на ІII Міжнародній науковій конференції «Ціннісно-смисловий вимір буття українського суспільства і перспективи українського націоналізму» (м. Івано-Франківськ, 17-18 листопада 2007 р.), ІV Всеукраїнській конференції молодих учених: «Україна в умовах світової кризи: шляхи вирішення проблем» (м. Одеса, 25-26 березня 2009 р.), VІІ Всеукраїнській науковій конференції «Народний Рух України: місце в історії та політиці» (м. Одеса, 28-29 травня 2009 р.).

Публікації. Основні положення дисертації висвітлено у дев'яти авторських наукових статтях, що опубліковані у виданнях, затверджених як фахові ВАК України, і матеріалах трьох наукових конференцій.

Структура дисертації підпорядкована меті і завданням дослідження. Обсяг основного тексту становить 160 сторінок. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (328 найменувань на 30 сторінках). Загальний обсяг дисертації - 190 сторінок.

Основний зміст

У «Вступі» обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено наукові завдання, мету, об'єкт і предмет дослідження, методологічну базу, з'ясовано наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі «Історіографія та джерельна база дослідження» проаналізовано сучасний стан наукової розробки обраної теми та охарактеризовано джерельну базу.

У підрозділі 1.2. «Аналіз історіографії проблеми» розглянуто загальні праці вітчизняних та зарубіжних дослідників історії України кінця 80-х рр. ХХ ст. - початку ХХІ ст., а також роботи, які безпосередньо присвячені вивченню змагань національно-демократичних сил за відродження української державності 1989-1991 рр.

Перші дослідження, в яких аналізується розвиток суспільно-політичних подій напередодні незалежницького періоду, створення нових політичних партій та організацій з'являються на початку 90-х рр. ХХ ст. До них відносяться роботи А. Білоуса, Г. Касьянова, Ю. Курносова, праці зарубіжних українознавців А. Камінського, М. Прокопа, Р. Сольчаника та інших.

В другій половині 90-х рр. ХХ ст., з розвитком політичної системи незалежної України зросла кількість робіт, присвячених діяльності НРУ в контексті українського державотворення. Так, в працях Г. Гончарука, доведено, що головною метою діяльності НРУ була незалежність України. Такі дослідники як А. Русначенко, О. Гарань теж підкреслюють провідну роль Руху у створенні умов відродження національної державності. Вагомі кроки у висвітленні цих проблем зроблено науковцями О. Бажаном, Ю. Данилюком, В. Ковтуном, С. Кульчицьким та іншими.

Зацікавлення викликають роботи Ю. Бадзьо, Б. Кравченка, В. Кременя, В. Ткаченка, в яких подається історичний та політологічний аналіз системної модернізації суспільства в СРСР і специфіки її реалізації в Україні. В дослідженнях О. Бойка, В. Литвина розкрито внутрішню структуру українського національно-визвольного руху, охарактеризовано процес становлення незалежної України. Уваги заслуговують праці Ю. Діденка, присвячені державотворчій програмі НРУ, спрямованій на утвердження української незалежності.

Деякі науковці приділили свою увагу регіональному аспекту вивчення створення та діяльності НРУ, серед них: В. Барцьось, С. Кобута, О. Половина, М. Тиский, В. Шанда. Ряд праць присвячено предметному дослідженню історії НРУ, зокрема С. Бондаренко висвітлює ідеологічно-політичні витоки НРУ, причини його актуалізації на тлі перебудови в СРСР та його розпаду, О. Мардаренко - практичну діяльність НРУ щодо відносин України з Російською Федерацією, С. Овсієнко - внутрішньопартійні процеси у НРУ 1997-2002 рр. Національні аспекти у діяльності Руху порушують О. Бураковський та О. Шановська.

Таким чином, проведений аналіз історіографії вказує на відсутність комплексного дослідження означеної теми як у працях вітчизняних, так і зарубіжних істориків. В поле зору дослідників потрапляли тільки окремі аспекти діяльності НРУ в умовах розпаду СРСР та проголошення незалежності України.

Підрозділ 1.2. «Джерельна база дослідження» присвячено характеристиці джерел, які умовно поділено на чотири групи: 1) архівні матеріали; 2) опубліковані документи і матеріали; 3) джерела особового походження; 4) матеріали преси та періодичних видань.

Цінними для дослідження є документи Центрального державного архіву громадських об'єднань України (Ф. 1; Ф. 270), які містять відомості щодо проекту Програми НРУ, тексти і звіти виступів делегатів Першого та Другого з'їздів Руху, документи, що відображають співпрацю НРУ та представників української діаспори в боротьбі за незалежність України.

Значний інтерес становлять документи Державного архіву Донецької області (Ф. 326; Ф. Р-6800), завдяки яким вдалося розкрити діяльність Донецької крайової організації НРУ, охарактеризувати суспільно-політичну ситуацію в Донбасі 1989-1991 рр. Певна кількість документів, що висвітлюють інформацію про перетворення Народного Руху України за перебудову в Народний Рух України за здобуття незалежності України зосереджена в Державному архіві Івано-Франківської області (Ф. П-1). Особливе значення мають матеріали Державного архіву Одеської області (Ф. 11). В них подається аналіз рухівських програмових документів партійними ідеологами, коментарі обласного партійного керівництва стосовно ідеї створення НРУ. В роботі використано матеріали Державного архіву Тернопільської області (Ф. П-1), зокрема документи з питань поточної роботи ідеологічного відділу КПРС та діяльності НРУ й документи Державного архіву Чернівецької області (Ф. 1; Ф. 21), що дають змогу простежити протидію партійних органів влади діяльності крайових осередків НРУ в боротьбі за незалежність України. Окремо слід відзначити поточний архів Івано-Франківської крайової організації НРУ, документи якого допомагають частково встановити внесок НРУ в здобуття незалежності України.

Особливе значення для дослідження мають документи і матеріали НРУ, підготовлені його Секретаріатом: опубліковані стенографічні звіти з'їздів Руху, які містять основні напрямки діяльності та повний обсяг завдань Руху, що розглядалися на з'їздах, програмні документи, статути, ухвали, заяви.

Цінним джерелом є збірники документів, серед яких: «Хроніка опору», «Україна багатопартійна: програмні документи нових партій», «Українська суспільно-політична думка в ХХ столітті: документи і матеріали», що дозволяють простежити змагання демократичних сил за здобуття незалежності України 1989-1991 рр.

Діяльність НРУ в контексті відродження української державності висвітлена у працях І. Драча, І. Дзюби, Л. Лук'яненка, В. Чорновола, Д. Павличка, І. Юхновського та інших фундаторів Руху.

При підготовці дисертації використані матеріали періодичних видань, які містять велику кількість документальних даних. Серед них: «Галичина», «Голос України», «За вільну Україну», «Літературна Україна», «Нація і держава», «Одеські вісті», «Чорноморські новини», періодичні рухівські видання «Народна газета», «Час Руху» та інші.

Таким чином, вивчення значної та достовірної джерельної бази створило умови для повноцінного та нового трактування окремих усталених в історіографії тверджень і є репрезентативною для вирішення поставлених у даному дослідженні завдань.

У другому розділі «Еволюція концепції незалежності України у дискурсі НРУ (вересень 1989 р. - жовтень 1990 р.)» з'ясовано, що в часи національного відродження Народний Рух України став ініціатором створення Української держави, проголосив ідею суверенності і незалежності України як першочергову. В цьому й полягає суть еволюції концепції незалежності України у дискурсі НРУ з часу проведення Першого Установчого з'їзду (8- 10 вересня 1989 р.) до Другого Всеукраїнського з'їзду НРУ (25-28 жовтня 1990 р.).

У підрозділі 2.1. «Значення Першого Всеукраїнського з'їзду НРУ в становленні незалежної Української держави» з'ясовано, що визначною подією в політичному житті України став Перший з'їзд НРУ, який мав велике значення для подальшого розвитку суспільних процесів в Україні. Він знаменував початок фактичного об'єднання в Русі двох суспільно-політичних течій: поміркованих (О. Гончар, М. Горинь, І. Драч та ін.), що йшли на співпрацю з партійним керівництвом і виступали за економічну самостійність республіки у складі СРСР та радикалів (В. Берладяну-Берладник, Л. Лук'яненко, В. Чорновіл та ін.), які відкрито наважились на конфронтацію з державними органами та обстоювали думку про актуальність гасла політичної незалежності України, здобутої мирним, демократичним, конституційним шляхом.

Проте, в рішеннях Першого з'їзду Руху не було документів, де б висувалася вимога політичної самостійності України, тільки прийнята резолюція «Про економічну самостійність Української РСР». НРУ не наважився відверто сказати, що лише незалежна Україна сприятиме матеріальному і духовному процвітанню власного народу. Отже, з самого початку своєї діяльності, радикальних змін рухівці намагалися досягти в межах радянських законів.

У підрозділі 2.2. «Від Руху за перебудову до Руху за державну незалежність України: зміна головної мети НРУ на Другому Всеукраїнському з'їзді» аргументовано, що ідея незалежності України знайшла своє місце в програмних документах Руху лише в процесі демократизації українського суспільства. Особливе значення в ньому відіграв Другий з'їзд НРУ, який запрограмував вимогу повної незалежності України та став важливим етапом консолідації народних мас у боротьбі за національні права, що на той час викликало неоднозначну політичну реакцію.

У підрозділі 2.3. «Трансформація ідеї державності України в Програмі НРУ (1989-1990 рр.)» аналізується основоположна теза Програми НРУ (1989- 1990 рр.), що полягала в трансформації ідеї державності України за такими етапами: 1) досягнення ненасильницьким шляхом суверенітету України у складі оновленої радянської федерації; 2) досягнення ненасильницьким шляхом повної незалежності України.

Проведене в дисертації дослідження дає підстави стверджувати, що піднесення політичної активності громадян України, швидке зростання авторитету НРУ і одночасно втрата єдності в лавах КПРС, вирішальним чином вплинули на еволюцію національних поглядів рухівців, суть якої полягала в переході НРУ від обстоювання гасел демократизації життя в Радянському Союзі до підтримки ідеї повної незалежності України.

У третьому розділі «Визначальні напрямки практичної діяльності НРУ в досягненні незалежності України» розкрито різносторонню діяльність Руху впродовж зазначеного періоду.

У підрозділі 3.1. «Участь НРУ в організації політичних та культурно-просвітницьких заходів, що сприяли встановленню демократичної, незалежної України» доведено, що одним із найважливіших напрямків в діяльності НРУ по відродженню української державності був процес розширення знань про культурну спадщину українського народу, активне відновлення раніше заборонених духовних цінностей, надбань минулих поколінь. У важких умовах консервативної, а часто реакційної протидії, Рух проводив велику культурологічну і політико-просвітницьку роботу серед населення України. Це підготовка, розповсюдження друкованих видань та інших інформаційно-пропагандистських матеріалів, поїздки агітаційних груп, проведення заходів по перейменуванню вулиць, майданів та установ культурно-розважального призначення з метою руйнації комуністичної ідеології.

Серед найвизначніших заходів НРУ став «Живий Ланцюг» до Дня Злуки ЗУНР та УНР (22 січня 1990 р.), святкування «Днів козацької слави» (7-12 серпня 1990 р.) на Нікопольщині та Запоріжжі, під Пилявою, Жовтими Водами, Берестечком та Батурином. Вшанування пам'яті воїнів ОУН і УПА доволі активно проводилося членами Руху західних областей України. НРУ вважав одним із своїх головних завдань відродити й поновити у правах українську національну символіку. Виходячи з цього більшість мітингів Руху проходили під синьо-жовтими прапорами, особливо у Волинській, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернівецькій та інших областях. Велику увагу в своїй пропагандистській діяльності НРУ приділяв вихованню молоді. Проблеми формування молодіжної політики розглядалися на шести засіданнях Координаційної Ради, на багатьох (понад десять) тематичних нарадах НРУ.

Успіх відродження та становлення української державності багато в чому залежав від спроможності подолати відмінність в піднесенні національної самосвідомості в різних регіонах республіки. З цього приводу крайові і районні організації НРУ здійснювали обмін досвідом роботи, намагалися поліпшити взаєморозуміння і контакти з громадянами Заходу, Сходу і Півдня України.

У підрозділі 3.2. «Співпраця НРУ та української діаспори у відродженні національної державності» встановлено, що боротьба за незалежність Батьківщини була й частиною великої політичної місії української еліти за кордоном. Об'єднавши потенціал та творчі зусилля, НРУ та представники діаспори зробили вагомий внесок у відродження національної державності. Зарубіжні українці стали активними учасниками багатьох політичних мітингів, демонстрацій, культурно-освітніх акцій, проведених Рухом задля досягнення радикальних змін в економіці, політиці та в інших сферах життя України, відіграли значну роль у формуванні суспільної думки про Україну як державу, що бажає демократичних змін.

На думку представників української діаспори, відродження національного економічного потенціалу Батьківщини було однією з найважливіших умов досягнення її політичної незалежності. У зв'язку з цим членам НРУ українці з-за кордону надавали консультації з питань підготовки та складання проектів законів, а також самих текстів законів про економічну самостійність України. Проводилася пересилка літератури, різних матеріалів, що містили у собі аналітичні дослідження та порівняльний аналіз з питань правової системи державного устрою, у тому числі проблем місцевого самоврядування, судочинства країн західної демократії.

Різностороння діяльність НРУ відіграла роль каталізатора демократичних змін зазначеного періоду, сформувала своєю радикальністю відданість ідеї суверенної, незалежної України.

У четвертому розділі «Змагання НРУ за здобуття незалежності України» на основі широкого кола джерел аргументовано, що Рух цілеспрямовано йшов до своєї головної програмної мети, проголошеної Другим Всеукраїнським з'їздом НРУ.

У підрозділі 4.1. «Роль Народної Ради у прийнятті Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України» показано ефективність діяльності Народної Ради та членів Руху, підсумком якої було прийняття 16 липня 1990 р. Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України, що знаменувало собою перший крок до фактичного утвердження незалежності України від СРСР. Даний документ забезпечив юридичну базу для реформування вітчизняного законодавства, створив підґрунтя для розгортання подальшого державотворчого процесу. Члени Руху вимагали якнайшвидшого надання Декларації сили закону, розробки й ухвалення низки інших законів, які б конкретизували проголошений суверенітет.

У підрозділі 4.2. «Протидія НРУ підписанню нового Союзного договору» досліджено поведінку Руху під час спроб підписання нового Союзного договору та з'ясовано, що НРУ відстоював позицію, за якої державний суверенітет України не міг бути обмежений жодним договором, який ставив під загрозу демократичні здобутки на шляху досягнення державної незалежності. Рухівці наполягали на неучасті представників України в розробці проекту даного договору до прийняття нової Конституції України, яка б на законодавчому рівні задекларувала положення міждержавних зв'язків України як самостійної держави. З цього приводу, члени Вінницької, Донецької, Запорізької, Київської, Львівської, Одеської, Рівненської та інших крайових організацій НРУ, протягом осені 1990 - літа 1991 рр., розгорнули масові агітації та мітинги під гаслом «Ні - Союзному договору!», під час проведення яких висувався ряд вимог, а саме: проведення нових виборів на багатопартійній основі, ухвалення закону про націоналізацію майна КПУ, створення в Україні власних збройних сил, прийняття рішення про проходження військової служби громадянами України в межах республіки, затвердження української символіки, впровадження української мови в діловодство і систему освіти. Щоб висловити своє ставлення до Союзного договору, порадитись, яким чином зберегти якомога більше тодішніх демократичних завоювань, в червні 1991 р. НРУ організував форум інтелігенції України та провів наукову конференцію на тему «Сучасне політичне становище і тактика Руху в сучасних умовах», у якій взяли участь більше 180 представників 9 крайових організацій НРУ.

У підрозділі 4.3. «Змагання НРУ за прийняття Акта проголошення незалежності України» встановлено, що позиція Руху під час спроб державного перевороту 19-21 серпня 1991 р. засвідчила, що саме він став консолідуючою силою активного населення на шляху боротьби за незалежність Батьківщини. Це проявилося у проведенні широкомасштабної роботи по організації акцій непокори, підготовці Всеукраїнського політичного страйку. Активну позицію зайняли члени НРУ в місцевих радах, а саме в Чернігові, Луцьку, Житомирі, Дніпропетровську, Харкові. В цей час засвідчили свою політичну зрілість населення Галичини особливо Львівщини та Івано-Франківщини. Рухівцями упродовж 19-20 серпня в приміщенні Спілки письменників було проведено чотири оперативні конференції, на яких з різноманітною інформацією про вихід із ситуації, що склалася, виступили відомі громадські діячі, зокрема І. Драч, І. Заєць, Л. Лук'яненко, Л. Танюк, І. Юхновський та ін. На основі широкої джерельної бази аргументовано, що рішучі дії рухівців сприяли прийняттю Акта проголошення незалежності України.

У підрозділі 4.4. «Участь НРУ в проведенні Всеукраїнського референдуму на підтвердження Акта проголошення незалежності України» показано багатогранну роботу, здійснену Рухом під час проведення референдуму на підтримку державної незалежності України. Секретаріат НРУ підготував план ведення передреферендумної кампанії, її організаційну структуру, розробив інструктивні матеріали та концепцію взаємодопомоги між крайовими організаціями НРУ Заходу, Сходу, Півдня та Центру України. Результати голосування переконливо засвідчили, що народ України підтримав ідеї, які були дороговказом у діяльності Руху, тобто ідеї незалежності - переважна більшість громадян (90,3 %), які брали участь у референдумі, підтримали Акт проголошення незалежності України.

Висновки

У висновках узагальнено результати дослідження та викладено основні положення, які виносяться на захист.

Аналіз значного комплексу джерел та літератури з обраної теми виявив, що в умовах підвищення уваги до вивчення проблем суспільно-політичного життя в УРСР в період останнього етапу існування СРСР діяльність Народного Руху України викликала велику зацікавленість з боку дослідників. Водночас, до сьогодні майже не досліджена боротьба НРУ за незалежність України, менш ретельно вивчено внесок НРУ у формування політико-правових та ідеологічних засад незалежної Української держави у 1989-1991 рр. Зокрема, недостатньо розкритою залишилась регіональна специфіка діяльності НРУ у зазначені роки. Загальний висновок багатьох дослідників про значний внесок НРУ у процес становлення незалежної України не отримав належного дослідницького обґрунтування. На початку ХХІ ст. у зв'язку з формуванням нових архівних фондів, пов'язаних з діяльністю НРУ, відкрились нові перспективи вивчення історії Руху.

У дисертаційному дослідженні суттєво доповнені та поглиблені питання, що висвітлюють діяльність рухівських структур у різних регіонах України, агітаційно-пропагандистську роботу НРУ щодо підтримки серед населення ідеї державної незалежності України, форми та методи співпраці НРУ з різноманітними організаціями українців за кордоном, тактичні кроки НРУ під час прийняття Декларації про державний суверенітет України, Акта незалежності України та успішного проведення передреферендумної кампанії 1 грудня 1991 р.

Виконане дослідження дозволяє стверджувати, що НРУ виник як суспільно-політична організація відкритого типу, що об'єднала навколо себе людей різних національностей, опозиційно налаштованих до комуністичної ідеології та адміністративної системи. Погляди більшої частини членів НРУ еволюціонували від ідеї демократизації суспільного життя УРСР до ідей про державний суверенітет та державну незалежність України. Перший Всеукраїнський з'їзд НРУ інтенсифікував процес формування в Україні політичних партій та громадсько-політичних організацій, засвідчив зростання авторитету НРУ серед населення, а також в середовищі української діаспори, продемонстрував спорідненість ідеологічних засад українських націонал-демократів та діячів діаспори.

З'ясовано, що ідея незалежності України була включена в програмні документи НРУ внаслідок поглиблення процесів демократизації українського суспільства. Якщо під час Першого з'їзду НРУ його учасники висловили декілька думок щодо питання творення майбутньої долі Української держави, а саме: помірковані виступали за незалежну суверенну Україну в межах реорганізованої союзної федерації, а радикали відстоювали право виходу України зі складу СРСР та проголошення незалежності, то вже Другий з'їзд НРУ однозначно заявив, що його головна мета - це боротьба за повну незалежність України та встановлення демократії. Програма НРУ, прийнята на Першому установчому з'їзді та доповнена на Другому з'їзді, засвідчила трансформацію ідеї української державності, поєднала в собі усі вимоги для сприяння розвитку національно-державного будівництва, спрямованого на перетворення України в демократичну, правову, незалежну державу, створення умов для піднесення національної культури українського народу.

Виявлено, що протягом 1989-1991 рр. НРУ використовував різноманітні методи політичної діяльності задля підвищення політичної і громадської активності населення України. Найчастіше націонал-демократи вдавались до організації багатотисячних маніфестацій, мітингів, демонстрацій, під час яких сукупність національних символів та традицій, здобутків попередніх поколінь українських патріотів створювала великий інформаційний простір, альтернативний ідеології КПРС-КПУ. Відзначення Народним Рухом України важливих історичних дат викликало політичну реакцію як на регіональному, так і на всеукраїнському рівні.

Аналіз наслідків масових акцій вказує, що НРУ сприяв політизації суспільства, відігравав велику роль у залученні широких кіл громадськості в державотворчу діяльність, будівництві нової Української держави, ідеологічному єднанні населення Західної та Східної України. Українським націонал-демократам вдалося не лише активізувати громадянську та національну свідомість населення різних регіонів України, але й посприяти усвідомленню ними свого значення у розвитку політичного життя в межах республіки та на всесоюзному рівні, дати можливість збільшити вплив опозиційних структур та засвідчити авторитет і силу НРУ.

З'ясовано, що народна підтримка НРУ не була однаковою в різних регіонах України. Найбільш політично активним Рух був у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській областях та м. Києві. Процес поширення діяльності НРУ на Сході та Півдні України, де організації Руху були суттєво слабшими та нечисленними, проходив повільніше.

Встановлено, що представники української діаспори реалізували свої можливості сприяння благоустрою історичної Батьківщини шляхом надання матеріальної допомоги Центральному Проводу та крайовим організаціям НРУ. Незважаючи на різноманітність потреб представників різних поколінь емігрантів, внутрішню єдність вдалося зберегти завдяки пропаганді єдиної для усіх мети, що полягала в спільності дій, направлених на здобуття державної незалежності України. Це і стало головною передумовою співпраці української діаспори багатьох країн світу з НРУ. Спільні дії Руху та української діаспори прискорили процес становлення України як демократичної та незалежної держави.

Доведено, що найважливішим завданням усіх демократичних сил члени НРУ вважали обговорення напрямів і методів роботи, спрямованих на зрив підписання нового Союзного договору. Члени НРУ відіграли одну із провідних ролей у здобутті Україною незалежності. Серпневий путч 1991 року став тією подією, що спричинила розпад радянської системи. В умовах повної дискредитації КПУ Народна Рада, головною силою якої став НРУ, 24 серпня на терміново скликаній сесії українського парламенту вимагала проголосити повну державну незалежність, аби захистити Україну від можливих нових зазіхань на її суверенітет.

З'ясовано, що для НРУ й інших національно-демократичних партій й організацій серпневий путч став приводом, аби добитися визнання незалежності України від суверен-комуністів і зірвати підписання нового Союзного договору. В даній ситуації становище компартійної еліти було нелегким, оскільки вона усвідомлювала свою причетність до державного перевороту. Тому єдиний варіант збереження політичного керівництва, в умовах заборони КПРС, вбачався нею в підтримці ідеї незалежності України.

Доведено, що під час проведення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 р. на підтвердження Акта проголошення незалежності України члени НРУ були вирішальною силою, що сприяла формуванню політичного світогляду населення на засадах вільного майбутнього Батьківщини шляхом організації мітингів, звернень, заяв крайових та районних осередків НРУ, статей в газетах і виступів по радіо, зустрічей з робітниками, студентами, військовими. Переважна більшість громадян (90,3 %) віддали свої голоси на підтримку Акту незалежності України. Такі дані стали аргументованим доказом ефективності політико-виховної діяльності НРУ серед громадян. Отже, маємо підстави стверджувати, що внесок Руху у здобуття державної незалежності України є вагомим та історично обумовленим.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Кіндрачук Н.М. Біля витоків незалежності України (кінець 1980 - початок 1990 рр.): роль Народного Руху України / Н.М. Кіндрачук // Науковий вісник. Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. - Науки: економіка, політологія, історія. - Одеса, 2007. - № 18 (55). - С. 146-152.

2. Кіндрачук Н.М. Від створення до тріумвірату (до історії Народного Руху України) / Н.М. Кіндрачук // Інтелігенція і влада : Громадсько-політичний наук. зб. - Серія : Історія. - Одеса : Астропринт, 2007. - Вип. 9. - С. 123-130.

3. Кіндрачук Н.М. Роль Народного Руху України в процесі розбудови незалежної Української держави / Н.М. Кіндрачук // Записки історичного факультету / Одеський національний університет імені І.І. Мечникова. - Одеса, 2007. - Вип. 18. - С. 123-129.

4. Кіндрачук Н.М. Участь Народного Руху України в організації політичних заходів, які сприяли встановленню суверенної, демократичної України / Н.М. Кіндрачук // Інтелігенція і влада : Громадсько-політичний наук. зб. - Серія : Історія. - Одеса : Астропринт, 2007. - Вип. 10. - С. 78-87.

5. Д'яченко (Кіндрачук) Н.М. Зміна головної мети Народного Руху України на Другому Всеукраїнському з'їзді / Н.М. Д'яченко (Кіндрачук) // Інтелігенція і влада : Громадсько-політичний наук. зб. - Серія : Історія / [редкол. : Г.І. Гончарук (гол. ред.) та ін.]. - Одеса : Астропринт, 2008. - Вип. 13. - С. 89-97.

6. Кіндрачук Н.М. Перший Всеукраїнський з'їзд Народного Руху України як етапна подія на шляху творення майбутньої незалежної Української держави / Н.М. Кіндрачук // Інтелігенція і влада : Громадсько-політичний наук. зб. - Серія : Історія / [редкол. : Г.І. Гончарук (гол. ред.) та ін.]. - Одеса : Астропринт, 2008. - Вип. 14. - С. 108-116.

7. Кіндрачук Н.М. Радикалізація ідеї державності України в програмі Народного руху України (1989-1990) / Н.М. Кіндрачук // Записки історичного факультету / Одеський національний університет імені І.І. Мечникова. - Одеса, 2008. - Вип. 19. - С. 200-206.

8. Кіндрачук Н.М. Участь Народного Руху України в конституційному процесі / Н.М. Кіндрачук // Інтелігенція і влада : Громадсько-політичний наук. зб. - Серія : Історія. - Одеса : Астропринт, 2008. - Вип. 11. - С. 234-243.

9. Кіндрачук (Д'яченко) Н.М. Внесок Народного Руху України у прийняття Верховною радою України «Декларації про державний суверенітет» / Н.М. Кіндрачук (Д'яченко) // Інтелігенція і влада : Громадсько-політичний наук. зб. - Серія : Історія / [редкол. : Г.І. Гончарук (гол. ред.) та ін.]. - Одеса : Астропринт, 2009. - Вип. 15. - С. 123-131.

10. Кіндрачук (Д'яченко) Н.М. Протидія Народного Руху України підписанню нового Союзного договору / Н.М. Кіндрачук (Д'яченко) // Материалы ІV Всеукр. конф. молодых ученых «Украина в условиях мирового кризиса: пути решения проблем» (г. Одесса, 25-26 марта 2009 г.) // Науковий вісник. Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. - Науки: економіка, політологія, історія. - 2009. - № 7 (85). - Одеса, 2009. - С. 13-21.

11. Кіндрачук Н.М. Державотворча концепція в діяльності Народного Руху України / Н.М. Кіндрачук // Ціннісно-смисловий вимір буття українського суспільства і перспективи українського націоналізму : матеріали ІII Міжнар. наук. конф. (м. Івано-Франківськ, 17-18 листопада 2007 р.) / [наук. ред. О.М. Сич]. - Івано-Франківськ : Місто НВ, 2007. - С. 262-268.

12. Кіндрачук Н.М. Участь Народного Руху України в проведенні Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 р. на підтвердження «Акту про незалежність України» / Н.М. Кіндрачук // Народний Рух України: місце в історії та політиці : матеріали VІІ Всеукр. конф., присвяченої 20-річчю НРУ, 28-29 травня 2009 р., м. Одеса. - Одеса : Астропринт, 2009. - С. 89-92.

Анотації

Кіндрачук Н.М. Боротьба Народного Руху України за незалежність України: 1989-1991 рр. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Одеський національний університет імені І.І. Мечникова. - Одеса, 2010.

Дисертація присвячена дослідженню боротьби НРУ за суверенізацію та здобуття незалежності України в 1989-1991 рр. Основні положення і висновки роботи зроблені в результаті вивчення широкого комплексу джерел.

В дисертації встановлено ступінь наукової розробки обраної теми. З'ясовано внесок НРУ у формування політико-правових та ідеологічних засад незалежної Української держави у зазначений період. Визначено напрямки, форми та методи діяльності організаційних підрозділів Руху у виконанні програмних рішень організації, розкрито регіональну специфіку діяльності НРУ. Проаналізовано співпрацю НРУ та української діаспори у контексті відродження національної державності. З'ясовано історичну роль НРУ в боротьбі за встановлення демократичної, незалежної України.

Ключові слова: НРУ, незалежність, суверенітет, демократизація, національне відродження.

Киндрачук Н.М. Борьба Народного Руха Украины за независимость Украины: 1989-1991 гг. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова. - Одесса, 2010.

Диссертация посвящена исследованию борьбы Народного Руха Украины за суверенизацию и обретение независимости Украины в 1989-1991 гг.

Основные положения и выводы исследования сделаны в результате изучения широкого комплекса источников. В диссертации выявлена степень научной разработки выбранной темы. Определено, что на современном этапе важным заданием исследователей остается объективная оценка роли НРУ в достижение независимости Украины.

Выяснено, что Рух возник как массовая общественно-политическая организация открытого типа, которая объединила вокруг себя людей с национально-демократическими убеждениями, оппозиционно настроенных к политике КПРС-КПУ. Национальные взгляды руховцев эволюционировали от идеи демократизации общественной жизни УССР к идеи о государственной независимости Украины. Требование полной независимости Украины было задекларировано Рухом во время проведения Второго Всеукраинского съезда НРУ.

В рукописи диссертации проанализирована разносторонняя практическая деятельность Руха в течение исследуемого периода, в том числе, парламентская работа, организация политических мероприятий: манифестаций, митингов, пикетов. Раскрыта региональная специфика деятельности НРУ в борьбе за независимость Украины и демократизацию общества.

Рассмотрено сотрудничество НРУ с украинской диаспорой в контексте возрождения национальной государственности.

Выяснено значение НРУ в принятии 16 июля 1990 г. Верховным Советом УССР Декларации о государственном суверенитете Украины. Это достижение украинского народа стало наилучшим доказательством актуальности и результативности деятельности руховцев, значительным достижением в борьбе НРУ за полную свободу и независимость Украины. Показано сопротивление Руха подписанию нового Союзного договора. Наиболее важным заданием всех демократических организаций и политических партий НРУ считал роботу направленную на срыв подписания данного договора, который воспринимался Рухом как угроза на пути становления и утверждения украинской государственности.

Выяснено, что поведение Руха во время государственного переворота 19-21 августа 1991 г. показало, что именно он стал объединяющей силой активного населения, которое включилось в политическую борьбу за независимость Украины. Установлено значение НРУ в принятие Акта провозглашения независимости Украины и голосование большинства граждан за этот документ на референдуме 1 декабря 1991 г.

Обобщены ранее известные и введены в научный обиход новые факты, которые дают возможность определить историческую роль НРУ в борьбе за становление демократичной, независимой Украины.

Ключевые слова: НРУ, независимость, суверенитет, демократизация, национальное возрождение.

Kindrachuk N.M. The Struggle of Narodnyi Rukh Ukrainy for the Independence of Ukraine: 1989-1999. - Manuscript.

Dissertation for the Candidate of Historical Sciences degree on speciality 07.00.01 - history of Ukraine. - Odessa I.I. Mechnikov National University. - Odessa, 2010.

The dissertation is devoted to the NRU's struggle for the Ukrainian sovereignty and independence in 1989-1991. The principal positions and conclusions of the research made as the results of studies of a wide range of sources. The level of scientific study of the topic is determined in the dissertation. NRU's impact into the formation of political, legal and ideological basis of the independent state of Ukraine at that period is explored.

The main directions, forms and methods of the Rukh's organizational department's activities in realization of program decisions of the organization are specified. Regional characteristics of the NRU's activity are shown. The collaboration of NRU and the Ukrainian Diaspora is analyzed in the context of the national statehood's revival.

The dissertation determines the historical role of NRU in its struggle for the establishment of democratic and independent Ukraine.

Key words: NRU, independence, sovereignty, democratization, national revival.

Размещено на Allbest.ru