Внесок вчених української діаспори європейських країн у розвиток українознавства (20–60-ті роки ХХ століття)

- Науковці в еміграції активно розробляли концептуальні, теоретико-методологічні засади українознавства. Зокрема, О. Бочковський, С. Дністрянський, Ю. Липа, В. Липинський, С. Рудницький, С. Шелухін опрацьовували теоретичні проблеми розвитку етно-, націє-, державотворення, національної ідеї, доводили в своїх працях давність і тяглість цих процесів та розробили низку концепцій відродження вільної і соборної України. Завдяки творчості Д. Дорошенка, В. Кубійовича, З. Кузелі відбувалося поглиблене опрацювання предмета, мети, завдань і функцій українознавства. Теоретичні й методологічні питання української історіографії, а саме, її об'єкт, предмет, мета, завдання, функції були в центрі наукових зацікавлень Л. Винара, Д. Дорошенка, О. Оглоблина, Н. Полонської-Василенко та ін.

- У 1949-1985 рр. за кордоном виходять три томи загальної та 10 томів словникової частини “Енциклопедії українознавства” за редакцією В. Кубійовича і З. Кузелі, що давало читачеві синтез досягнень науки, суму найнеобхідніших знань про Україну й український народ. Видання спиралося на традиційні цінності й ідеали української нації, які лягли в основу її світогляду, культури, мало науковий характер, подаючи найважливіші відомості з різних ділянок україністики. “ЕУ” не лише здійснила роль синтезатора досвіду, а й подала покажчик основних напрямів та підходів до більш цілісного, глибокого вивчення всього спадку українознавства і як науки, і як навчальної дисципліни.

Враховуючи досвід розвитку українознавства в 1920-1960-х рр. за кордоном та сьогочасні реалії, у дисертації запропоновано наступні рекомендації:

- в тематичних дослідженнях з питань націє-, державотворення, розвитку культури, консолідації спільноти особливу увагу звертати на вивчення персоналій відомих дослідників діаспори, зокрема І. Огієнка, В. Старосольського, Д. Дорошенка, Іс. Мазепи;

- шляхом перевидання і популяризації праць діаспорних учених, зокрема Н. Григорієва, Д. Дорошенка, І. Огієнка, О Оглоблина, Н. Полонської-Василенко, М. Шаповала, Д. Чижевського та ін. можна отримати додаткові можливості для заповнення “білих плям” українознавства, очищення його від спотворень і фальсифікацій;

- у зв'язку з новим статусом Національного НДІУ необхідно суттєво посилити його організуючу та координуючу роль як в Україні, так і за кордоном, розширити співпрацю зарубіжних українців з Україною та об'єднати наукові сили навколо Міжнародної асоціації українознавців та Національного науково-дослідного інституту українознавства МОН України;

- пропонується керівництву ЦДАВО України переглянути і змінити назви особових фондів, описів, справ “Празького архіву” (наприклад, С. Наріжного, А. Яковліва та ін.), які містять слова “український буржуазний націоналіст” на такі, які б відповідали сучасному розумінню й аналізу наукової спадщини діаспорних учених.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Краснодемська І. Науково-освітня діяльність української діаспори в Чехословаччині в 20-30-х роках ХХ ст. / Ірина Краснодемська // Українознавство. - 2002. - № 1-2. - С. 266-272.

2. Краснодемська І. Й. Внесок вчених УВУ в Празі у розбудову національної системи освіти (Г. Ващенко, А. Волошин, С. Рудницький) / І. Й. Краснодемська // Збірник наукових праць НДІУ. - К., 2003. - Т. ІІ. - С. 218-228.

3. Краснодемська І., Калакура Я. Осередок українознавства в Мюнхені / Ірина Краснодемська, Ярослав Калакура // Українознавство. - 2004. - № 1-2. - С. 424-431.

4. Краснодемська І. “Енциклопедія українознавства” в становленні та розвитку науки самопізнання / Ірина Краснодемська // Українознавство. - 2005. - № 3. - С. 107-112.

5. Краснодемська І. Й. Внесок учених української діаспори в дослідження джерельної та історіографічної бази українознавства / І. Й. Краснодемська // Збірник наукових праць НДІУ. - К: Фоліант, 2005. - Т.VІІ. - С. 470-486.

6. Краснодемська І. Й. Внесок учених української діаспори в становлення та розвиток українського мовознавства (ХХ ст.) / І. Й. Краснодемська // Збірник наукових праць НДІУ. - К.: Поліграфічний центр «Фоліант», 2006. - Т. ХІ. - С. 204-221.

7. Краснодемська І. Істинна наука, породжена великою любов'ю до рідної землі й свого народу (до 75-річчя з дня народження відомого українського історика Любомира Винара) / Ірина Краснодемська // Українознавство. - 2007. - № 1. - С. 38-40.

8. Краснодемська І. Й. Проблеми української ментальності в дослідженнях вчених діаспори (20-60-ті рр. XX ст.) / І. Й. Краснодемська // Збірник наукових праць НДІУ. - К.: Фоліант, 2007. - Т. XVІІІ. - С. 523-536.

9. Краснодемська І. Й. Історіографія розвитку українознавчої думки вчених української діаспори (ХХ ст.) / Ірина Краснодемська // Українознавство. - 2009. - № 2. - С. 74-82.

У матеріалах та тезах конференцій:

10. Краснодемська І. Й. Постать Івана Мазепи в дослідженнях вчених української діаспори (60-80-ті рр. ХХ ст.) Ірина Краснодемська // Іван Мазепа і Українська державність: Матеріали науково-практичної конференції 30 травня 2002 р. - К.: Вид. Центр “Просвіта”, 2003. - С.17-23.

11. Краснодемська І. Й. Діяльність українознавчих центрів західної діаспори в Європі (20-30-х рр. ХХ ст.) / І. Й. Краснодемська // Українознавство - наука самопізнання українського народу: Матеріали Х щорічної Міжнародної науково-практичної конференції “Стан, проблеми, перспективи розвитку українознавства”. Київ, 18-20 жовтня 2001 р. - К.: НДІУ, 2001. - С. 101-108.

12. Краснодемська І. Внесок вчених УВУ (1920-1930-ті рр.) в розробку українознавчих проблем / Ірина Краснодемська // Тези Першої Міжнародної наукової конференції «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті». - Львів, 2006. - С. 204-207.

АНОТАЦІЯ

Краснодемська І.Й. Внесок вчених української діаспори європейських країн у розвиток українознавства (20-60-ті рр. ХХ ст.). Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 09.00.12 - українознавство (історичні науки). - Національний науково-дослідний інститут українознавства Міністерства освіти і науки в Україні. - Київ, 2009.

В дисертації вперше здійснено комплексний аналіз українознавчого доробку науковців діаспори в 1920-1960-х роках. На підставі дослідження архівних джерел та опублікованих праць Д. Антоновича, Д. Дорошенка, В. Липинського, В. Старосольського, С. Рудницького, В.Кубійовича, І. Огієнка, Ю. Шевельова, Д. Чижевського, Н. Григорієва, М. Шаповала, А. Яковліва, Р. Лащенка та багатьох інших з'ясовано напрями, зміст та форми українознавчих досліджень цих вчених. Показана їхня важлива роль у розвитку таких сегментів українознавства, як історія, право, етно-, націє-, державотворення, мово-, літературознавство, філософія, політологія, соціологія, культура тощо.

Розкривається внесок дослідників на еміграції у визначенні концептуальних підходів та теоретико-методологічних засад розвитку українознавства як єдиної системи наукових інтегративних знань, формуванні його джерельних, історіографічних та історіософських основ.

Простежено витоки, становлення, проаналізована наукова діяльність європейських українознавчих осередків в 20-60-х рр. ХХ ст., відзначається їх організуюча і координуюча роль у розвитку української науки.

Ключові слова: українознавство, еміграція, діаспора, самопізнання, історіографія, теорія, методологія, джерела.

АННОТАЦИЯ

Краснодемская И.И. Вклад ученых украинской диаспоры европейских стран в развитие украиноведения (20-60-е гг. ХХ ст.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 09.00.12 - украиноведение (историческиенауки). - Национальный научно-исследовательский институт украиноведения Министерства образования и науки Украины. - Киев, 2009.

В диссертации впервые осуществлен комплексный анализ украиноведческого наследия диаспорных ученых в 1920-1960-е гг. На основе анализа историографических трудов, широкого круга архивных источников и опубликованных исследований Д. Антоновича, Д. Дорошенко, В. Липинского, В. Старосольского, С. Рудницкого, В. Кубийовича, И. Огиенко, Ю. Шевелева, Д. Чижевского, Н. Григориева, Н. Шаповала, А. Яковлева, Р. Лащенко и многих других освещаются направления, содержание и формы украиноведческих исследований ученых. Показана их важная роль в развитии таких сегментов украиноведения, как этно-, нациесозидание, государственное строительство, языкознание, литературоведение, философия, политология, история, право, социология, культура и др.

Раскрывается вклад ученых в эмиграции в определении концептуальных подходов и теоретико-методологических основ развития украиноведения как единой системы научных интегративных знаний, формировании его источниковедческих, историографических и историософских основ.

Освещаются истоки, становление, научная деятельность украиноведческих центров в Европе в 20-60-х гг. ХХ в. Констатируется, что они исследовали разные проблемы бытия украинцев, разрабатывали методологические основы деятельности общественно-политических организаций, углубляли концепцию украинской национальной революции, построения национального государства, развития украинского общества, усовершенствовали теорию и практику национального образования и воспитания. Это, прежде всего, Украинский вольный университет, Украинский высокий педагогический институт им. М. Драгоманова, украинские научные институты в Германии и Польше, социологические институты в Вене и Праге, Библиотека им. С. Петлюры в Париже и др. Указывается на их организующую и координирующую роль в развитии науки об Украине.

Ключевые слова: украиноведение, эмиграция, диаспора, самопознание, историография, теория, методология, источники.

ANNOTATION

Krasnodemska I. Y. Contribution of the ukrainian diaspora scientists of the european countries into development of ukrainian study (20-60 of ХХ century). The manuscript.

The thesis for receiving of the scientific degree of the candidate of historic science on the discipline 09.00.12 - ukrainian study (historic science). - National research institute of ukrainian study of ministry of education and science of Ukraine. - Kyiv, 2009.

Complex analysis of ukrainian study work which was done by the scientists of diaspora is firstly accomplished in the thesis. On the motive of research of the archive sources and works of D. Antonovych, D. Doroshenko, V. Lypynskiy, V. Starosolskiy, S. Rudnytskiy, V. Kubiyovych, I. Ogienko, Y. Shevelyov, D. Chyzhevskiy, N. Grygoriev, M. Shapoval, A. Yakovliv, R. Laschenko and many other scientists, tendencies, substances and shapes of their ukrainian study researches are cleared up. Their important role in development of such segments of ukrainian study as ethno creation, nation creation, state creation, philology, literature criticism, philosophy, politology, history, history, law, sociology, culture etc.

Contribution of the researchers to emigration in determination of conceptual approaches, theoretic and methodological approaches and theoretic and methodological grounds of ukrainian study development as sole system of scientific integrative knowledge, formation of its source, historiographic and historiosophic bases is revealed.

The author keeps up spires, formation of european ukrainian study centers in 20-60 of XX century and analyses their scientific activity. Their organizing and coordinating role in the development of ukrainian science is mentioned too.

Key words: ukrainian study, emigration, diaspora, self-knowledge, historiography, theory, methodology, sources.

Размещено на Allbest.ru