Еволюція дистантних форм бібліотечної роботи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського

УДК 024 (477) : 021.4"1990/2009"

Еволюція дистантних форм бібліотечної роботи як спосіб розширення доступу користувачів до бібліотечних фондів (1990-2009)

Спеціальність 27.00.03 - книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Медведєва Валентина Миколаївна

Київ 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського

Науковий керівник доктор історичних наук, Горовий Валерій Микитович,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, керівник

Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор Омельчук Володимир Юхимович,

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, зав. Відділу національної бібліографії;

кандидат педагогічних наук, професор

Геращенко Михайло Васильович,

Київський національний університет культури і мистецтв, професор кафедри книгознавства і бібліотекознавства

Захист відбудеться "30" березня 2010 р. о 15 00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.165.01 з захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського за адресою: 03039, Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3.

З дисертацією можна ознайомитися в читальному залі бібліотекознавчої літератури Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського за адресою: Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3, кім. 335.

Автореферат розісланий "26" лютого 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук А. О. Чекмарьов

бібліотечний державний влада

АНОТАЦІЯ

Медведєва В. М. Еволюція дистантних форм бібліотечної роботи як спосіб розширення доступу користувачів до бібліотечних фондів (1990-2009). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 27.00.03 - книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. - Київ, 2009.

Дисертацію присвячено комплексному вивченню розвитку дистантних форм інформаційного обслуговування (ІО) в бібліотеках України, починаючи з 1990-го року.

Простежується об'єктивний процес трансформації бібліотечних установ в сучасні інформаційні центри. Уточнюються запити на необхідні суспільним інститутам інформаційно-аналітичні продукти, окреслюються напрями вдосконалення методик бібліотечного обслуговування дистантних користувачів.

Обґрунтовується зростаюче значення бібліотечних структур в умовах інформатизації українського суспільства, в розширенні доступу до інформації всіх категорій користувачів, що, в свою чергу, має обумовити зростання інформаційного, творчого потенціалу суспільства.

Ключові слова: інформаційне обслуговування (ІО), користувач бібліотеки, дистантні послуги, електронні науково-інформаційні ресурси, бібліотечна технологія, інноваційна бібліотечна технологія, задоволення інформаційних потреб і запитів, веб-сайт.

АННОТАЦИЯ

Медведева В. Н. Эволюция дистантных форм библиотечной работы как способ расширения доступа пользователей к библиотечным фондам (1990-2009). - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата исторических наук по специальности 27.00.03 - книговедение, библиотековедение, библиографоведение. Национальная библиотека Украины имени В. И. Вернадского. - Киев, 2009.

Диссертация посвящена комплексному изучению развития дистантных форм информационного обслуживания (ИО) в библиотеках Украины, начиная с 1990-го года.

В условиях демократических преобразований в Украине, формирующихся информационных запросов всего многообразия социальных структур общества прослеживается объективный процесс трансформации библиотечных учреждений в современные информационные центры.

Уточняются запросы на необходимые современным социальным институтам информационно-аналитические продукты, очерчиваются направления совершенствования методик библиотечного обслуживания дистантных пользователей.

На базе анализа закономерностей развития процессов информатизации, эволюции запросов возрастающего числа пользователей в библиотечных учреждениях, прогнозируется интенсификация глобальных информационных обменов, возрастающее значение библиотечных структур на новом, качественно высшем уровне в расширении доступа к информации всех категорий людей.

Наряду с совершенствованием традиционных форм библиотечного обслуживания рассматриваются перспективы развития библиотечной деятельности в сфере аккумуляции и обработки, необходимых обществу объемов информации с глобального информационного пространства, совершенствование работы по обеспечению пользователей собственными информационно-аналитическими продуктами, развитие разнообразных форм дистантного обслуживания пользователей, повышение активности библиотек в деле вовлечения имеющихся в их распоряжении фондов информации в общественный оборот, применительно к современным актуальным задачам.

Предложены перспективные направления развития дистантных форм ИО современной библиотеки.

Ключевые слова: информационное обслуживание (ИО), пользователь библиотеки, электронные научно-информационные ресурсы, дистантные услуги, библиотечная технология (БТ), инновационная БТ, удовлетворение информационных потребностей и запросов, веб-сайт.

SUMMARY

Medvedeva V. M. Evolution distance forms of library work as a way of expansion user's access to the library funds (1990-2009). - The manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of historical sciences from speciality 27.00.03 - bibliology, library science, bibliography. National library of Ukraine of the name V. I. Vernadskij. - Kyiv, 2009.

Dissertation is devoted the complex study of development of informative service (IS) in the libraries of Ukraine, beginning from 1990th.

Objective process of library institutions transformation into modern information centers are covered.

In the light of analyzing of social informational bases it was specified the requests for information and analytic products which are necessary for social institutions, it was defined the ways of improvement of methods and technique of library service for far - distant users.

Key words: informative service (IS), library user, library technology, innovative library technology, electronic scientifically informative resources, distance forms, distant rvice for users, satisfactions of informative necessities and queries, web site.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Новий етап розвитку України, що починається з незалежним та демократичним розвитком з 90-х років, докорінно впливає на всі сфери суспільного життя, в тому числі на розвиток бібліотечної справи, на склад і зміст бібліотечних фондів, доступність інформації та її включення до суспільного обігу.

З іншого боку, на сьогодні одним із важливих факторів, що впливають на бібліотечну теорію та практику, є глобальна інформатизація суспільства, в умовах котрої у бібліотеках, розширюється сфера об'єктів комплектування (передусім на електронних носіях) і відбувається трансформація традиційних і розвиток нових технологій бібліотечної діяльності. Еволюція носіїв інформації та розширення доступу до фондів, впливають й на еволюцію форми і змісту бібліотечної діяльності.

Виникає принципово новий аспект розвитку системи документальних комунікацій, а також нові форми організації документів, розвиваються дистантні форми бібліотечної роботи, що базуються на обслуговуванні користувачів за межами бібліотечних установ.

Цей етап вимагає не лише відповідних змін у науково-практичній діяльності сучасних наукових бібліотек, а й вдосконалення та розвитку окремих положень бібліотекознавства, узгодження бібліотечної теорії та практики з основними сучасними вимогами до бібліотечного та науково-інформаційного обслуговування науки та суспільства.

Таким чином, на сучасному етапі новітньої історії відбувається переосмислення ролі і місця бібліотечно-інформаційної діяльності в задоволенні потреб і запитів нового, сучасного користувача.

Постає нове коло наукових завдань у галузі розвитку бібліотечної справи та нові об'єкти бібліотекознавчого дослідження. Зокрема, щодо питання застосування нових підходів до дистантних форм бібліотечної роботи на базі сучасних електронних інформаційних технологій, їх організації та впровадження.

В структурній трансформації бібліотек заслуговує на особливу увагу формування у все більшої кількості бібліотечних закладів спеціальних підрозділів з підготовки до використання замовниками, зокрема, дистантними інформаційних ресурсів, виготовлення широкого асортименту синтезованих інформаційно-аналітичних продуктів для задоволення запитів нових категорій сучасних користувачів.

Одним із характерних прикладів функціонування такого підрозділу є Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади, що діє в структурі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Дана структура вже понад півтора десятиріччя забезпечує задоволення запитів дистантних користувачів - органів державної влади, політичних і економічних структур, наукових установ, інших замовників на різноманітну інформаційну та аналітичну продукцію.

Досвід такої роботи в НБУВ та інших бібліотеках України свідчить про успішне введення в суспільний обіг інформаційних ресурсів, зосереджених в бібліотечних фондах, підвищення ефективності їх використання, формування нових видів інформаційних послуг, нових інформаційних продуктів для наповнення вітчизняного інформаційного простору на нинішньому етапі його розвитку. Аналіз цього досвіду є основою для розвитку високопродуктивних форм бібліотечної роботи в умовах зростаючих потреб у забезпеченні суспільства інформацією.

Стан наукової розробленості теми. Багатоплановість і багатоаспектність дистантних форм бібліотечної роботи, зумовили появу значної кількості наукових праць, що безпосередньо або опосередковано стосуються теми дисертаційного дослідження.

Важливим напрямом вдосконалення суспільних механізмів, пов'язаних із процесом еволюції управлінням інформаційними ресурсами, забезпеченням доступу до них все більш широкого кола представників різних соціальних груп населення, є розвиток на сучасній технологічній основі бібліотечної діяльності. Цей розвиток уже в найближчій перспективі має забезпечити якісно нову суспільну систему використання інформаційних ресурсів.

Продуктивним для дослідження цих процесів став соціокультурний підхід, широко представлений в роботах українських та російських дослідників Р. С. Матульського, К. Вигурського, А. А. Соляник, Л. П. Шрайберга, І. О. Давидової та ін. Заслуговує на особливу увагу робота по упорядкуванню інформаційного ресурсу в сфері національної бібліографії НБУВ творчого колективу під керівництвом В. Ю. Омельчука.

Інноваційний компонент бібліотечного інформаційного виробництва, пов'язаний із широким використанням комп'ютерних технологій, можливостей Інтернету на сьогодні ще не посідає чільного місця в теоретичних розробках, однак є сьогодні предметом пильного вивчення і узагальнення.

Помітний вклад у цю роботу поряд із іншими вченими вносить група науковців Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (Л. І. Костенко, А. О. Чекмарьов, Т. В. Добко, О. В. Воскобойнікова-Гузєва та ін.) під керівництвом академіка О. С. Онищенка.

Загальні теоретичні питання розвитку бібліотек в сучасному інформаційному середовищі розглядаються у працях таких російських дослідників, як І. Г. Моргенштерна, Ю. Н. Столярова, Т. А. Бахтуріна, Т. М. Кузьмішина, (термінологічні питання щодо понять, пов'язаних з інформаційними ресурсами та бібліографічною практикою).

Серед загальних питань інформатизації слід виокремити і, теоретичне осмислення процесу вдосконалення співробітництва бібліотек з науковими установами, що знайшли відображення в роботах наших співвітчизників Л. А. Дубровіної, М. С. Слободяника, В. М. Горового та ін. Загальні питання аналізу процесу розвитку електронних ресурсів висвітлювалися у працях В. А. Широкова, П. Бакута, Б. Шумилова, А. А. Гиржона, використання електронних ресурсів - у В. К. Степанова, В. А. Голуба, В. В. Губарець.

Таким чином, питання інформатизації суспільства, формування його інформаційних ресурсів, різні аспекти проблеми створення і розвитку бібліотечних інформаційно-документальних фондів та електронних бібліотек, перетворення бібліотек в інформаційні центри, проблеми використання комп'ютерних технологій в бібліотеках тощо привертали увагу широкого кола науковців. Разом з тим, тема еволюції дистантних форм обслуговування в контексті змін бібліотечної діяльності спеціально не досліджувалася.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження розроблялось в рамках науково-дослідної роботи Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (СІАЗ) Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського і пов'язане з реалізацією тем «Інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади по вивченню соціально-політичної, економічної ситуації в регіонах України» (державний реєстраційний номер 01 00U 0066 04) та «Інформаційно-аналітичне забезпечення управління процесами реформування українського суспільства» (державний реєстраційний номер 0102U 000 896).

Метою дослідження є з'ясування сучасних тенденцій процесу розвитку форм і методів бібліотечного обслуговування різноманітних категорій користувачів, включаючи корпоративних на базі розвитку електронних інформаційних технологій.

Основні завдання дослідження полягають у наступному:

- визначити поняття дистантних форм бібліотечного обслуговування, основні тенденції та напрями їх розвитку;

- виявити основні здобутки та перешкоди на шляху формування дистантних форм бібліотечної роботи;

- проаналізувати та узагальнити досвід впровадження дистантних форм у практику роботи провідних бібліотек України в 90-ті роки минулого та перше десятиріччя нинішнього століття;

- запропонувати на базі аналізу практичного досвіду цих установ ефективні напрями розвитку дистантних форм бібліотечної роботи;

- визначити перспективи інформаційно-аналітичного обслуговування дистантних, в тому числі корпоративних користувачів (управлінські структури, наукові установи, громадські організації, замовники в сфері економіки та ін.) на базі розвитку електронних інформаційних технологій в Україні.

Об'єктом дослідження є дистантні форми бібліотечної роботи в умовах розвитку інформаційного суспільства як напрям обслуговування віддалених користувачів бібліотеки, тобто таких, які обслуговуються за межами її розташування.

Предметом дослідження є еволюція бібліотечної технології обслуговування віддалених користувачів у вигляді дистантних форм бібліотечної роботи як способу розширення доступу користувачів до інформаційних ресурсів бібліотек.

Методи дослідження. В роботі була використана сукупність загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. Принцип історизму дозволив проаналізувати особливості еволюції розвитку дистантних форм бібліотечної роботи на традиційному та інформаційному етапах розвитку суспільства. Було використано системний, структурний, історико-порівняльний та проблемно-хронологічний методи, метод класифікації.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період починаючи з 90-х років ХХ ст. - поч. ХХІ ст., коли розпочалося становлення національної інформаційної інфраструктури України та сталися якісні зміни в системі суспільного устрою і розвитку системи документальних комунікацій, що зумовили необхідність пошуку нових підходів до розв'язання проблеми інформаційного забезпечення суспільства.

Джерельну базу дослідження склали нормативно-законодавчі документи (Закони України, Укази Президента, Постанови Верховної Ради та Kабінету Mіністрів України, відомчі нормативно-правові акти, міждержавні, державні та галузеві стандарти, накази Президії НАН України); інші документи, в т. ч. ще не опубліковані, що стосуються розкриття обраної теми, поточний архів НБУВ (рішення вченої ради, звіти, плани, концепції та ін.) та СІАЗ НБУВ; нормативні документи з бібліотечної справи, документознавства та інформатики; матеріали з веб-сайтів центральних та регіональних органів державної влади, політичних партій, крупних економічних структур, основного масиву Інтернет-видань, орієнтованих на українського користувача, матеріалів ЗМІ, а також архівні матеріали - науково-організаційна, інструктивно-методична, планово-звітна та технологічна документація, що розроблялась та зберігається у фондах провідних бібліотек України.

Детально опрацьовувались наукові праці, в яких містились визначення та тлумачення термінів і понять, що мали пряме чи дотичне відношення до розглянутого у дисертаційному дослідженні кола питань. Залучалися також опубліковані матеріали і документи, що характеризували розвиток дистантних форм бібліотечної роботи та трансформаційні процеси у змісті бібліотечного інформаційного обслуговування (ІО). Окрім цього, активно використовувались інформаційні ресурси, розміщені на веб-сайтах провідних бібліотек України.

Наукова новизна даної роботи полягає:

- в теоретичному та науково-практичному узагальненні розвитку дистантних форм обслуговування користувачів як нового напряму діяльності бібліотечних установ - сучасних інформаційних центрів, що, спираючись на новітні інформаційні технології, стають активними учасниками процесу інформатизації суспільства;

- в узагальненні досвіду інформаційно-аналітичного обслуговування користувачів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського в контексті перетворення її в сучасний науково-інформаційний комплекс загальнодержавного значення, і зокрема - функціонування спеціального її підрозділу - Служби інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (СІАЗ);

- у визначенні на базі виявлених тенденцій змін видових особливостей та еволюції дистантних форм бібліотечної роботи в обслуговуванні користувачів бібліотеки, професійних вимог до бібліотекарів - інформаційних працівників нового українського суспільства, шляхів активізації участі бібліотечної сфери у формуванні ринку інформації в Україні.

Теоретичне значення одержаних результатів обумовлене зростаючим значенням нових технологій обслуговування користувачів в процесі розвитку інформатизації в Україні.

Теоретичний аспект проблеми розроблено в площині аналізу перспектив введення в суспільний обіг зростаючих обсягів інформації з фондів бібліотек - національного інформаційного ресурсу, що особливо важливо з урахуванням зростаючої активності глобальних інформаційних впливів. Тим самим відбувається розвиток відповідних розділів бібліотекознавства, пов'язаних з формуванням інформаційних ресурсів бібліотек та методів інформаційно-аналітичної діяльності в умовах еволюції інформаційного суспільства до суспільства знань.

Практичне значення дослідження дисертації спирається на реалізований досвід інформаційно-аналітичної діяльності СІАЗ в період 1995-2009 рр., впровадженні нових технологій підготовки інформаційно-аналітичних продуктів (електронного журналу «Україна: події, факти, коментарі», ряду тематичних бюлетенів електронної інформації та інших видань, орієнтованих на запити різних категорій користувачів в т. ч. корпоративних), вдосконалення якості інформаційно-бібліографічного та інформаційно-аналітичного обслуговування дистантних користувачів НБУВ, що є внеском в модернізацію форм обслуговування користувачів на базі нових сучасних електронних інформаційних технологій.

Особистий внесок здобувача. Основні результати дослідження, наукові положення, висновки та рекомендації, викладені в дисертації, одержані автором самостійно. Доповіді на наукових конференціях підготовлені і виголошені автором самостійно, публікації дисертанта одноосібні. Дослідження потреб і запитів користувачів електронних науково-інформаційних ресурсів проводилось в обслуговуючих підрозділах НБУВ, а також на базі власного досвіду практичної роботи в СІАЗ.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення дисертаційного дослідження виголошені на трьох міжнародних наукових конференціях: «Інтранет/екстранет ресурси в наукових бібліотеках» (Київ, 9-10 жовтня 2007 p.); «Проблеми гармонізації традиційних і новітніх бібліотечно-інформаційних ресурсів» (Київ, 7-8 жовтня 2008 p.); «Бібліотечно-інформаційний комплекс у контексті розвитку суспільства знань» (Київ, 6-7 жовтня 2009 р.), в публікаціях автора, а також використовувалися при організації інформаційно-аналітичного забезпечення користувачів СІАЗ, зокрема при підготовці циклу електронних інформаційних бюлетенів про соціально-політичні та економічні проблеми столиці України («Київська влада сьогодні», укл. В. Медведєва) та при підготовці інших інформаційно-аналітичних продуктів СІАЗ.

Публікації. Матеріали дослідження викладені у чотирьох одноосібних публікаціях автора, зокрема, у наукових працях НБУВ і фахових періодичних виданнях, що входять до переліку наукових видань за спеціальністю 27.00.03 - «книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство», затверджених ВАК України.

Структура дисертації підпорядкована логіці дослідження, його меті та завданням і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.

Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 186 сторінок, обсяг основної частини - 183 сторінки, бібліографії - 24 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У «Вступі» обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, хронологічні межі дослідження, проаналізовано стан наукової розробленості проблеми, охарактеризовано методологічну, теоретичну і джерельну базу дисертації, її методику.

Сформульовано мету, завдання, наукову новизну, теоретичне і практичне значення, основні положення дослідження, що виносяться на захист. Подано відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Особливості вдосконалення процесу введення в суспільний обіг фондів сучасної бібліотеки» розглянуто основні тенденції розвитку дистантних форм роботи в бібліотечних установах, розвиток сучасної каталогізації як засіб вдосконалення управління бібліотечними ресурсами в умовах інформатизації суспільства; абонемент, міжбібліотечний обмін як форми дистантного обслуговування користувачів.

Зазначається, що бібліотечне обслуговування в своїй історії пройшло ряд етапів, кожен з яких сприяв розширенню доступу до інформації нових і нових категорій користувачів.

У процесі розвитку бібліотечної діяльності вдосконалювалась система носіїв, на яких зберігалась, накопичувалась необхідна людям інформація, вдосконалювались форми обслуговування користувачів. Разом з тим, форми обслуговування традиційно не змінювалися впродовж століть.

Дистантні форми бібліотечної роботи стали зароджуватись у період розширення доступу до бібліотечних фондів усіх верств населення та формування громадського користування в кінці ХІХ ст.

Починаючи з 20-х років минулого століття, періоду загострення доступу до бібліотечної інформації у зв'язку із боротьбою з масовою неграмотністю, розвитком культурно-освітньої, культурно-масової роботи, в тому числі в дистантних нормах реалізації, у суспільстві вони вирішувались насамперед екстенсивним шляхом: зростанням обсягів друкованих видань і їх розповсюдженням, розбудовою систем бібліотечних установ різних за призначенням - спеціальних і масових, публічних за обсягами вирішуваних завдань і, відповідно, розвитком фондів, за професійною, віковою та іншою орієнтацією читачів.

Починаючи з 90-х років ХХ ст. бібліотеки, на основі розвитку електронних інформаційних технологій, мають змогу розкрити все багатство власних фондів, вдосконалюючи традиційні форми обслуговування користувачів і розвиваючи нові, дистантні, розширюючи асортимент послуг у них.

При цьому:

* з'являється можливість максимально повного задоволення різних категорій користувачів;

* забезпечується доступ користувачів до електронних баз даних безпосередньо в бібліотеці;

* надається доступ до інформації на новітніх носіях інформації (відкриття відеоабонементів, фондів CD-ROM);

* стають доступними повнотекстові бази даних на електронних носіях, створених бібліотекою або придбаних нею;

* відвідувачі мають змогу користуватися можливостями Інтернету, електронної пошти завдяки відкриттю відповідних інформаційно-ресурсних центрів у бібліотеках;

* забезпечується організація широкого ознайомлення користувачів з наявними бібліотечними фондами шляхом розвитку електронних каталогів, створюються додаткові можливості використання національних інформаційних ресурсів через кооперацію бібліотечних установ в сфері каталожної діяльності;

* організовується за допомогою електронних інформаційних технологій налагодження ефективного книгообміну на базі стійких міжбібліотечних зв'язків.

При цьому робиться висновок, що дистантні форми обслуговування користувачів із впровадженням в бібліотечну сферу електронних інформаційних технологій, виходячи із зростаючих суспільних запитів на актуальну суспільно значиму інформацію, набувають особливої популярності.

Вони сприяють розвитку традиційних форм бібліотечної роботи за допомогою електронних інформаційних технологій, розвитком міжбібліотечного книгообміну, а також створенню нових форм дистантного обслуговування користувачів за межами бібліотечних установ за допомогою електронних технологій та створення дружнього для користувачів інформаційного середовища.

Для цього впроваджується ретельний і постійний аналіз інформаційних потреб користувачів бібліотеки, їх динаміки та пріоритетів, постійне проведення моніторингових досліджень окремих компонентів системи обслуговування бібліотеки, зокрема її нової ланки - електронного каталогу (ЕК).

Створення реферативних баз даних та повнотекстових баз даних окремих видань є також важливою формою дистантного обслуговування користувачів, що мають можливість користувачам працювати з текстами видань, не відвідуючи бібліотеку.

Отже, запровадження новітніх комп'ютерних технологій є важливим фактором впливу на організацію діяльності та внутрішню структуру бібліотек: формування фондів електронними ресурсами, обслуговування користувачів через електронний каталог, тематичні БД, робота з текстами, сканером, надання у користування СD-RОМ.

У другому розділі «Нові електронні технології в розвитку дистантних форм інформаційно-аналітичного забезпечення різних категорій користувачів» розглянуті питання організації інформаційно-аналітичної діяльності в бібліотеці, специфіка інформаційно-аналітичного забезпеченні управлінських структур в практиці діяльності СІАЗ, розглянуті можливості ресурсів електронні бібліотеки в задоволенні запитів сучасних користувачів через нові форми дистантного обслуговування - інформаційно-аналітичні продукти, коли до створення інформаційного продукту залучається відповідний бібліотечний працівник.

Виходячи з того, що в усьому світі ефективне використання інформаційних ресурсів, вдосконалення структури інформаційного простору та інформаційних технологій стає безпосереднім чинником економічного зростання, соціально-політичної стабільності та розвитку демократичних засад в управлінні державою, у розвитку науки, освіти та культури, створення електронних та інформаційно-аналітичних ресурсів в бібліотеках набуває пріоритетного значення.

Новий історичний етап розвитку України вимагає від суспільства посилення вимог до рівня інформатизації всіх його структур та дієвого інформаційно-аналітичного супроводу бібліотеками як інфoрмаційними центрами управлінської діяльності в країні. Це вимагає прискорення формування фондів та ресурсів, якісно нового обслуговування цими ресурсами не лише окремих фізичних осіб, що відвідують бібліотеку, а й інших соціальних інституцій, в тому числі органів державної влади, з урахуванням їхніх спеціальних потреб в інформації.

Практикою успішно апробовані такі форми дистантного обслуговування користувачів:

- інформаційні (реферування актуальної інформації, інформаційні матеріали в режимі «інформація на базі інформації», на базі змістовної акумуляції повідомлень електронних та ін. джерел, повідомлення про перебіг тих чи інших подій на базі аналізу Інтернет-ресурсів та ін.;

- інформаційно-аналітичні (тематичні огляди електронних та ін. ресурсів, бюлетні підготовленої для оперативного використання тематичної інформації, представленню в розпорядження замовника базових обсягів інформації з аналітичними коментарями та висновками і т. д.;

- аналітичні (розробки з аналізом закономірностей розвитку актуальних проблем суспільного життя, прогнозні, рекомендаційні матеріали, підготовлені на базі фондів бібліотеки, аналізу масивів електронної інформації Інтернет-простору.

Розширення жанрової різноманітності дистантних форм обслуговування користувачів бібліотеками обумовило необхідність структурного вдосконалення системи інформаційних та обслуговуючих підрозділів. Від традиційних бібліотечних структур при цьому відділились спеціальні інформаційні та інформаційно-аналітичні підрозділи, орієнтовані насамперед на обслуговування дистантних користувачів, виготовлення і реалізацію на ринках інформації власних інформаційно-аналітичних продуктів. Однією із таких служб, яка забезпечує інформацією владні структури України всіх рівнів, є Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (СІАЗ).

Служба протягом п'ятнадцяти останніх років виконує функції, пов'язані з оперативним комплектуванням її актуальною, суспільно значимою інформацією, узагальненням її, передачею по мережі затребуваних соціальних інформаційних комунікацій відповідних інформаційно-аналітичних продуктів, пов'язаних із змінами в політиці, економіці, соціальній сфері, формує прогнози таких змін і надає рекомендації щодо уникнення небажаних ситуацій.

Електронні бібліотеки на сьогодні стали ще однією важливою складовою бібліотечного обслуговування дистантних користувачів бібліотеки. Нині для цих бібліотек найбільш характерні стаціонарні форми обслуговування (діставши відповідний доступ, замовник самостійно входить в бази бібліотек і відбирає необхідні для себе ресурси).

Однак, поступово з розвитком інформаційних ринків, працівники електронних бібліотек все більше зосереджуються на вдосконаленні первинної обробки ресурсів, їх систематизації, розвивають ресурсну базу в напрямі до більш ефективного використання їх читачем.

Перспективи розвитку електронних бібліотек пов'язані із темпами оцифровування фондів на паперових та інших носіях, з вдосконаленням нормативної бази використання електронної інформації, з вдосконаленням кваліфікації спеціалістів цих підрозділів бібліотек та організацією кооперативних зв'язків між ними.

Таким чином, впровадження й розвиток дистантних форм використання інформаційних ресурсів бібліотек сприяє забезпеченню широкого доступу до суспільно корисних, затребуваних знань, що створює необхідні умови як для розвитку суспільства в цілому, так і окремої особистості.

Крім того, сучасні інформаційні технології вносять докорінні зміни до бібліотечної діяльності, роблять її динамічною та багатофункціональною, формують новий зміст бібліотечних фондів та ресурсів, розширюють сферу послуг.

У третьому розділі «Перспективи розвитку дистантного обслуговування в бібліотечних установах - сучасних інформаційних центрах» зазначається, що сьогодні в Україні утверджуються нові ринкові форми господарювання. Вони стають визначальними в процесі вдосконалення обміну в структурі інформаційних баз нашого суспільства. Поряд з цим вони є спонукальним чинником до виробництва нової, суспільно значущої інформації.

В цьому контексті сучасне бібліотечне обслуговування розглядається як задоволення інформаційних потреб та запитів нинішніх користувачів бібліотеки шляхом створення власних інформаційних продуктів, надання інформаційних послуг, а також доступу до власних та зовнішніх інформаційних ресурсів, що обумовлює значну корекцію вимог до бібліотечних професій в порівнянні із загальноприйнятими традиційними уявленнями про них. Співробітники інформаційно-аналітичних підрозділів, використовуючи апробовані методичні рішення, виконують не лише науково-інформаційну, але й аналітичну роботу, пов'язану з отриманням і обробкою інформації для створення повного уявлення про ситуацію, що склалася, і можливі варіанти її розвитку.

Водночас, продуктами інформаційно-аналітичної роботи, в процесі якого відбувається інформаційне згортання (бібліографування, анотування, реферування), є різноманітні бази даних. Цей інформаційний продукт в його різноманітних видах та формах виступає не лише як бібліотечна послуга, а й як товар нового типу, з новими економічними властивостями - необмеженого відтворення і накопичення, багаторазового використання і поряд з цим товару, якість якого значною мірою реалізує інтелектуальний потенціал фахівця, його нагромадженими знаннями працівника.

Сьогоднішній інформаційний ринок є дуже важливою, вирішальною умовою ефективної самоорганізації суспільства, розвитку підприємництва, забезпечуючи для цього розвитку необхідні дані для самоорієнтації та успішної діяльності.

Для активного функціонування інформаційного ринку потрібне невпинне збагачення його основного ресурсу - актуальної, суспільно значимої інформації. У зв'язку з цим зростаючою має стати роль системи загальносуспільних інформаційних баз - бібліотечних закладів, обов'язково пов'язаних у своїй діяльності системою різноманітних соціальних комунікацій з суспільними інститутами, корпоративними користувачами, масою абонентів в Україні і за рубежем.

Нові вимоги до професійної діяльності бібліотечних працівників пов'язані насамперед з якісними змінами в технологіях бібліотечної справи, що обумовлені впровадженням електронних інформаційних технологій, комп'ютеризацією, а також урізноманітненням категорій користувачів, новими їх запитами до бібліотечного обслуговування.

Слід зазначити, що розвиток системи підготовки спеціалістів має також відбивати процес формування інформаційного ринку і вимагає поєднання інформаційної-бібліотечної освіти із знаннями у сфері комунікацій. Оскільки значна частина спеціалістів в галузі бібліотечної справи отримала свою професійну підготовку ще в межах традиційних спеціалізацій, важливим для вдосконалення сучасної бібліотечної справи є також організація ефективної перепідготовки цих категорій спеціалістів з урахуванням нових завдань.

В реорганізації сучасної бібліотечної сфери доцільно виходити з того, що з еволюцією нашого суспільства до рівня інформаційного, значення сучасних бібліотечних закладів як інформаційних центрів зростатиме. Перспективи організації дистантного обслуговування користувачів сучасних бібліотек обумовлені зростаючими суспільними потребами в інформаційному забезпеченні. Їх розвиток базується на техніко-технологічному прогресі, спрямованому на підвищення ефективності використання інформаційних ресурсів, забезпечення своєчасного і якісного виробництва суспільно необхідної інформації, розширення доступу до потрібних інформаційних ресурсів всім категоріям громадян, що сприятиме розвитку українського суспільства.

Таким чином, видозмінюється, набуває нового значення характерних рис та особливостей вся робота по бібліотечному обслуговуванню сучасних користувачів. У зв'язку з цим посилюється роль бібліотек як сучасних інформаційних центрів - важливих елементів соціальної структури сучасного суспільства.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Історія виникнення і розвитку дистантних форм бібліотечної роботи нерозривно пов'язана з історією бібліотечної діяльності. Як самостійні напрями бібліотечної діяльності вони проявились в минулому столітті і набули особливого значення в період розвитку інформатизації українського суспільства протягом останніх двох десятиріч.

Виходячи з аналізу специфіки застосування, дистантні форми бібліотечної роботи поділяються на стаціонарні та активні, а також інформаційно-аналітичні.

Традиційні форми дистантного обслуговування орієнтовані на сприяння користувачам у їх підготовці до самостійної роботи з інформаційним ресурсом бібліотек. Вони на певних етапах розвитку бібліотечної діяльності відокремились від роботи по книговидачі в бібліотечних приміщеннях (абонемент, послуги довідково-бібліографічної служби і т. п), а з розвитком електронних інформаційних технологій набули додаткової популярності в користувачів (електронний каталог, технології міжбібліотечного обміну електронними інформаційними ресурсами і т. п).

Активні форми дистанційного обслуговування пов'язані з поглибленим втручанням в організацію підготовки необхідного замовнику матеріалу (його структурування, обробка до затребуваного рівня узагальнення, а також забезпечення доставки замовленого матеріалу, як правило, за допомогою електронних інформаційних технологій за вказаною адресою), тобто забезпечують формування певного інформаційного продукту.

2. Еволюція форм дистантного обслуговування характеризується переходом від пасивних форм в обслуговуванні користувачів інформацією до ініціативного, випереджуючого інформування, різних форм інформаційно-аналітичної діяльності бібліотек на замовлення індивідуальних та корпоративних користувачів бібліографічною, повнотекстовою та аналітично опрацьованою інформацією, що здобувається з різних джерел інформації, в тому числі мережевих.

Тим самим задовольняються потреби дистантних користувачів та створюється новий аналітичний ресурс бібліотек, що стає часткою бібліотечних фондів та ресурсів. Види аналітичних продуктів визначаються замовником інформації, специфікою та видом суспільного запиту. Відбувається трансформація бібліотек, передусім національних, у загальнонаціональні науково-інформаційні інституції.

3. Одночасно відбувається й еволюція змісту інформаційно-аналітичної діяльності сучасних бібліотек. У традиційному змісті вона розглядається в якості цілісного поняття.

Однак, розвиток суспільних запитів на інформаційне (в широкому розумінні) обслуговування потребує розрізнення елементів даного складного поняття та відповідних методик. В практиці інформаційного і аналітичного обслуговування все більше проявляється відповідна специфіка та розподіл змісту.

Інформаційні форми подачі матеріалів мають забезпечувати оперативність, коротку характеристику змісту явища, підготовку довідкової інформації, виконувати різні інші завдання, пов'язані з забезпеченням відбору необхідного матеріалу, орієнтацією замовника в певних інформаційних масивах тощо.

Аналітична діяльність пов'язана з глибоким аналізом суспільно значимих проблем, що стосуються інтересів замовника, підготовку об'єктивної науково організованої та узагальненої інформації, в тому числі з елементами рекомендацій та прогнозування, що потребує відповідної кваліфікації працівників бібліотеки.

4. Затребуваність суспільства в аналітичних, прогнозно-рекомендаційних продуктах, що виробляються бібліотеками на базі аналізу фондів та мережевих електронних ресурсів, актуалізує й проблему вдосконалення відповідних методик організації діяльності, стратегії комплектування бібліотек, розвитку кадрового потенціалу сучасних бібліотек, широкого залучення фахівців у різних галузях знань, трансформації бібліотекаря в інформаційного працівника-аналітика, що має навики ефективної орієнтації як у бібліотечних фондах, так і в глобальному інформаційному просторі.

5. Розвиток ресурсної бази бібліотек та зростання їх значення в суспільстві залежить:

- від ефективності їх включення в систему соціальних інформаційних комунікацій;

- від темпів створення електронних документально-інформаційних систем та організації комплектування електронною інформацією, оцифровування фондів бібліотек;

- від вдосконалення організації їх діяльності та ресурсної бази країни на шляхах кооперації, спеціалізації та ін.;

- від якості підготовки кадрів відповідних категорій бібліотечних інформаційних працівників.

6. Розвиток ринку інформації на території України обумовлює необхідність активізації бібліотечних установ як інформаційних центрів, створення своєрідної національної інформаційної бази для його обслуговування, для утвердження національного інформаційного ресурсу в якості активного суб'єкта на цьому ринку.

Вирішення даної проблеми знаходиться на шляхах розвитку активних форм дистантного обслуговуваних користувачів, пропозиції на ринку інформації власних бібліотечних продуктів; на шляхах активного включення бібліотечних інформаційних структур в систему соціальних інформаційних комунікацій, на шляху об'єднання ресурсів і чіткої спеціалізації бібліотек, використання цієї спеціалізації в позиціюванні на ринках.

У процесі активізації економічного життя в країні на інформаційному ринку дедалі більшого попиту набуватиме прогнозно-рекомендаційний продукт, підготовлений професіоналами. Інформаційний продукт набуває якості товару нового типу.

Необхідним є також вирішення проблеми бібліотечного менеджменту; орієнтація відповідного правового забезпечення діяльності бібліотечних інформаційних структур в ринкових умовах.

7. Наявний інформаційний потенціал вітчизняної системи бібліотечних установ, їх мережа, рівень кадрової забезпеченості - все це дає підстави для висновку: їх суттєві потенційні можливості значною мірою не використані в процесі інформатизації українського суспільства.

Досвід України свідчить, що при належному матеріально-технічному забезпеченні організації ефективних кооперативних зв'язків, ці установи можуть відчутно активізувати інформаційні процеси, активно розширюючи сферу своїх послуг, входити в інформаційний бізнес, видавати на інформаційні ринки власні конкурентоспроможні продукти і послуги, створювати нові можливості для розвитку інформаційної бази українського суспільства.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Медведєва В. М. Бібліотечні установи в інформаційному супроводі діяльності регіональної влади / В. М. Медведєва // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. - К., 2008. - Вип. 21. - С. 74-81.

2. Медведєва В. М. Сучасна бібліотека: новий спосіб діяльності / В. М. Медведєва // Бібл. вісник. - № 6. - 2008. - С. 46-50.

3. Медведєва В. М. Роль бібліотек як універсальних інформаційних центрів у процесі демократизації / В. М. Медведєва // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. - К., 2009. - Вип. 23. - С. 129-135.

4. Медведєва В. М. Шляхи вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення владних структур / В. М. Медведєва // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. - К., 2009. - Вип. 25. - С. 134-139.

Размещено на Allbest.ru