Життя та побут студентства підросійської України другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

Размещено на http://allbest.ru

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 94(477) "18"/"19": 378.18 (09) (043.3)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

ЖИТТЯ ТА ПОБУТ СТУДЕНТСТВА ПІДРОСІЙСЬКОЇ УКРАЇНИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ - ПОЧАТКУ ХХ ст.

Спеціальність 07.00.01 - історія України

КРУГЛЯК Марина Едуардівна

Київ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі історії для гуманітарних факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник:кандидат історичних наук, доцент Орлова Тетяна Володимирівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри історії для гуманітарних факультетів

Офіційні опоненти:доктор історичних наук, професор Шип Надія Андріївна, Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі Міністерства фінансів України, професор кафедри суспільних наук

кандидат історичних наук, доцент Молчанов Володимир Борисович, Інститут історії України НАН України, старший науковий співробітник відділу історії України ХІХ - початку ХХ ст.

Захист відбудеться 15 листопада 2010 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.20 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 349).

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий 8 жовтня 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат історичних наук, доцент О. І. Божко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Структура дисертації зумовлена метою, завданнями і характером дослідження. Дисертація складається зі вступу, 4 розділів, поділених на 12 підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури (54 с., 536 позицій), 24 додатків (47 с.). Загальний обсяг дисертації становить 301 с.

Вступ. Актуальність дослідження. У вітчизняній історичній науці спостерігається переміщення центру уваги з політичної та економічної історії на соціальну та історію повсякденності.

Вивчення життя та побуту студентства підросійської України другої половини ХІХ - початку ХХ ст. може розширити проблематику історичних досліджень, коло застосовуваних методів, зокрема інших гуманітарних наук (психології, соціології тощо), націлене позбутися накинутих раніше ідеологічних кліше та по-новому подивитися на місце студентства в житті підросійської України. Аналіз матеріально-предметних і нематеріальних структур повсякденності покликаний відтворити цілісний образ дореволюційного студента, прослідкувати мотивацію його вчинків, визначити сутність студентської ідентичності та місце студентства в історичному процесі.

Актуальність посилюється тим, що важливе місце у процесах розбудови Української держави має належати студентству, яке свого часу взяло активну участь у виборюванні державної самостійності, вирізняється власною громадською позицією, згуртованістю, звільнене від догматів тоталітаризму.

На тлі здобутків України у сфері вищої освіти поза увагою залишаються проблеми покращення матеріального становища студентства, побутових умов його життя, якісного насичення дозвілля. В цьому плані актуальним є врахування досвіду минулого, а саме: ролі держави у вирішенні побутових умов студентства підросійської України другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

Вагомість дослідження полягає також у тому, що дана тема досі не знайшла належного висвітлення у вітчизняній та зарубіжній історичній науці.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до науково-дослідної роботи історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Історія формування і розвитку Української держави” (номер державної реєстрації - № 01 БФ046-01).

Об'єкт дослідження - студентство підросійської України, що здобувало освіту в державних, приватних та громадських, закритих й відкритих, світських і духовних вищих навчальних закладах у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.

Предмет дослідження - життя та побут студентства, а саме: його соціально-правове становище, матеріально-предметні та нематеріальні сфери його повсякденності.

Хронологічні межі дисертації охоплюють другу половину ХІХ - початок ХХ ст. Нижня межа - 1855 рік - запровадження Олександром ІІ ліберально-демократичних перетворень, в т. ч. у сфері вищої освіти. Верхня межа - липень 1914 р. - початок Першої світової війни, яка порушила повсякденний лад студентства мирного часу, призвела до евакуації вищих навчальних закладів.

Географічні межі дослідження - територія України, що входила до складу Російської імперії й була поділена на 9 губерній, зокрема, тодішні центри вищої освіти - Київ, Харків, Одеса, Катеринослав, Ніжин.

Мета дослідження - визначити місце студентства підросійської України в соціальній структурі Російської імперії; охарактеризувати його повсякденне життя, оцінити міру його участі в громадсько-політичному та культурному житті держави.

Відповідно до зазначеної мети поставлені наступні завдання:

– з'ясувати стан розробки теми та джерельної бази дослідження;

– дати соціальну характеристику студентству (прослідкувати динаміку чисельності, розподіл за становими, національно-релігійними, віковими та статевими ознаками);

– проаналізувати особливості правового статусу студентства;

– прослідкувати зміни матеріального становища студентства впродовж досліджуваного періоду;

– охарактеризувати побутові умови життя студентства (житло, харчування, стан здоров'я, одяг тощо);

– виділити ознаки навчально-дозвільної сфери студентської повсякденності;

– визначити риси студентської ментальності;

– окреслити перспективні напрямки дослідження теми.

Методологічною основою дослідження є принципи науковості, історизму, об'єктивності, системності, комплексності, розвитку та плюралізму. При написанні дисертації використовувалися загальнонаукові методи: логічного аналізу, систематизації, узагальнення, за допомогою яких було опрацьовано значний масив інформації та виокремлено найбільш істотне, а також спеціальні: конкретно-пошуковий (для аналізу й систематизації джерел і літератури з досліджуваної проблеми), проблемно-хронологічний (поділ теми дослідження на вужчі проблеми), порівняльно-історичний (порівняння відмітних рис життя та побуту студентів у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. та в сучасному періоді), статистичний й математичний (виявлення зміни кількісно-якісних характеристик студентства), методи соціальної демографії (дослідження соціальної структури студентства підросійської України та змін у ній), методи соціальної та історичної психології (виокремлення рис студентської ментальності, пояснення причин студентських девіацій).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в українській історіографії подано характеристику повсякденного життя студентства підросійської України другої половини ХІХ - початку ХХ ст. в динаміці його історичного розвитку, спираючись на методологічні підходи соціальної історії та історії повсякденності.

По-друге, розширено джерельну базу дослідження через залучення документів 7 українських архівів; проведено комплексний історіографічний аналіз із залученням праць дореволюційних, радянських, сучасних українських та зарубіжних істориків.

По-третє, вперше охоплено життя студентства широкого часового проміжку - другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

По-четверте, по-новому визначено поняття студентства, до якого включено тих, хто навчався у державних і неурядових вищих навчальних закладах, відкритих і закритих, світських і духовних, студентів-чоловіків і жінок-курсисток.

По-п'яте, переосмислено місце студентства в громадсько-політичному і культурному житті держави, дістало подальший розвиток дослідження студентської ментальності.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що окремі положення та висновки дисертації можуть бути використані при підготовці лекційних курсів, навчальних посібників і довідкових видань з історії України та історіографії, історії української інтелігенції і культури, соціології та педагогіки. Авторські рекомендації можуть бути використані при розробці та втіленні в життя державної молодіжної політики, особливо з приводу питань матеріально-побутових умов життя студентства та його повсякденної свідомості.

Наукова апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації апробовані автором у формі повідомлень на 6 наукових конференціях, зокрема: Шостій Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених „Шевченківська весна” (Київ, 20-21 березня 2008 р.), 61-й Міжнародній науковій конференції молодих вчених „Каразінські читання” (Харків, 25 квітня 2008 р.), Четвертій Міжнародній науково-практичній конференції „Жінка в науці та освіті: минуле, сучасність, майбутнє” (Київ, 6-8 листопада 2008 р.), Міжнародній науковій конференції „Українське народознавство на початку ХХІ ст. (теорія, методи та тенденції розвитку)” (Київ, 17 грудня 2008 р.), 26-й Міжнародній краєзнавчій конференції молодих учених (Харків, 19 грудня 2008 р.), Міжнародній конференції студентів, аспірантів та молодих учених „Одеські читання” (Одеса, 6-7 лютого 2009 р.).

Публікації. Основний зміст, узагальнення та висновки дисертаційного дослідження висвітлено у 6 публікаціях автора, вміщених у провідних наукових фахових виданнях, та 3 тезах конференцій. Загальний обсяг опублікованих праць дорівнює 5,35 друк. арк., з них у фахових збірниках - 4,35 друк. арк.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі „Історіографія та джерела дослідження” викладено результати опрацювання наукового доробку дореволюційних, радянських, сучасних українських та зарубіжних учених, охарактеризовано джерельну базу дослідження.

У підрозділі 1.1 „Стан наукової розробки проблеми” проаналізовано історіографічний доробок попередників, виокремлено дореволюційну, радянську, сучасну українську та зарубіжну історіографії.

Дореволюційна історична наука не залишила праць, присвячених комплексному дослідженню життя та побуту студентства. Рисами історіографії цього періоду були погляд на студентство в контексті державної політики у сфері вищої освіти; оперування даними по відношенню до російського студентства; публіцистичний принцип подання матеріалу.

У розвитку дореволюційної історіографії з досліджуваної теми можна виділити такі етапи: 1) 1850-і - початок 1880-х рр., 2) середина 1880-х - 1904 р.; 3) 1905-1917 рр.

Характерною рисою першого етапу була відсутність значного наукового інтересу до вивчення студентства. Вартими уваги є роботи з історії Київської духовної академії Аскоченский В. История Киевской духовной академии по преобразовании ея, в 1819 году / Аскоченский В. - СПб. : Тип. Э. Веймара, 1863. - 282 с..

Увага дослідників до проблем студентства припала на кінець ХІХ - початок ХХ ст. Так, у праці С. Рождественського Рождественский С. В. Исторический обзор деятельности Министерства народного просвещения. 1802-1902 / Рождественский С. В. - СПб. : Мин. народ. просв., 1902. - 785 с. розглянуто вплив заходів Міністерства народної освіти на діяльність університетів, здійснено порівняння університетських статутів 1863 та 1884 рр., прослідковано зміни статусу студентства, вимог до організації навчального процесу.

У працях до ювілеїв університетів М. Ф. Владимирського-Буданова та А. І. Маркевича Владимирский-Буданов М. Ф. История Императорского Университета Св. Владимира / Владимирский-Буданов М. Ф. - К. : Тип. Имп. Ун-та Св. Владимира, 1884. - Т. 1: Университет Св. Владимира в царствование Императора Николая Павловича. - 1884. - 674 с.; Маркевич А. И. 25-летие Императорского Новороссийского университета / Маркевич А. И. - О. : Б. и., 1890. - 734 с. визначено особливості матеріального становища студентства, окреслено шляхи проведення ним дозвілля.

На кінець ХІХ ст. припав початок дослідження історії вищої жіночої освіти в Росії. У працях О. Лихачової, М. Кечеджі-Шаповалова Лихачева Е. Материалы для истории женского образования в России. 1856-1889 / Елена Лихачева. - СПб. : Тип. М. М. Стасюлевича, 1901. - 648 с.; Кечеджи-Шаповалов М. В. Женское движение в России и заграницей / Кечеджи-Шаповалов М. В. - СПб. : Тип. СПб. общ. печ. дела в России, 1902. - 211 с. прослідковано еволюцію ставлення громадськості до проблеми вищої жіночої освіти, подано інформацію звітного характеру про роботу вищих жіночих курсів.

Характерною ознакою третього етапу було розширення тематики досліджень з історії вищих навчальних закладів. Поряд із розвідками з історії університетів Багалей Д. И. Краткий очерк истории Харьковского университета. За первые сто лет его существования (1805-1905) / Д. И. Багалей, Н. Ф. Сумцов, В. П. Бузескул. - Х. : Тип. А. Дарре, 1906. - 329 с. з'являються роботи до ювілеїв вищих технічних навчальних закладів Краткий исторический очерк 50-летия Харьковского ветеринарного института. - Х. : Тип. А. Дарре, 1912. - 34 с., висвітлюються питання вищої жіночої освіти Шохоль К. К вопросу о развитии высшего женского образования в России / К. Шохоль // ЖМНП. - 1912. - № 8. - С. 153-195.. В цих працях розглянуто побутові умови життя студентства, особливості організації навчального процесу, участь в академічному русі. Увагу науковців привертає духовний світ студентства, його світоглядні орієнтири Г. Р. О „недугах” современной молодежи / Г. Р. // Вестник воспитания. - 1908. - № 8. - С. 64-84..

Студентська проблематика дістала подальший розвиток в радянській історичній науці. Вже в 1920-1930-ті рр. актуальними темами дослідження стали історія вищої технічної освіти Медынский Е. Н. Высшее техническое и сел.-хоз. образование в дореволюционной России / Е. Н. Медынский // Высшая технич. школа. - 1935. - № 4. - С. 63-76., студентський рух Бухбиндер Н. Студенческие волнения в Киеве в 1884 году (По неизданным архивным материалам) / Н. Бухбиндер // Каторга и ссылка. - 1930. - № 5. - С. 91-103., боротьба жінок за право навчатися у вищій школі Назаревський О. До історії вищої жіночої освіти на Україні (З життя київських жіночих курсів 70-80-х рр.) / О. Назаревський // Життя й революція. - 1927. - № 4. - Т. ІІ. - С. 111-118..

У другій половині 1940-х - на початку 1960-х рр. відновлюється інтерес до питань університетської освіти. В ювілейних виданнях з історії університетів Історія Київського університету. 1834-1959 / [відп. ред. О. З. Жмудський]. - К. : Вид-во Київ. ун-ту, 1959. - 632 с. значне місце відведене розгляду навчального процесу, аналізу соціального складу студентства, його матеріального становища. Втім, дані роботи, написані відповідно до ідеологічних настанов, містили критику політики влади у сфері вищої освіти, створювали ідеалізований образ студента-революціонера.

У другій половині 1960-х - на початку 1980-х рр. з'являються комплексні дослідження з історії спеціальної Степанович Е. П. Становление и развитие высшего специального образования на Украине во второй половине ХІХ - начале ХХ вв.: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. ист. наук: спец. 07.00.02 „История СССР” / Е. П. Степанович. - К., 1984. - 24 с. та жіночої Малинко И.  Г. Деятельность высших женских курсов на Украине (конец ХІХ - начало ХХ в.) / И. Г. Малинко // Вопросы истории СССР. - Х., 1984. - Вып. 29. - С. 121-127. вищої освіти Російської імперії.

Новим напрямом досліджень радянських науковців стали питання історії російської інтелігенції Лейкина-Свирская В. Р. Интеллигенция в России во второй половине ХІХ века / Лейкина-Свирская В. Р. - М. : Мысль, 1971. - 368 с.. Попри ідеологічну заангажованість, вони цінні статистичними даними про соціальний склад російського студентства.

У другій половині 1980-х - на початку 1990-х рр. спостерігається тенденція до ширшого охоплення проблем історії вищої школи. В дослідженнях А. Є. Іванова Иванов А. Е. Высшая школа России в конце ХІХ - начале ХХ века / Иванов А. Е. - М. : Моск. тип. № 7 „Искра революции”, 1991. - 392 с. подано комплексну характеристику стану вищої освіти Російської імперії, включаючи заклади духовної освіти та неурядового сектора, з'ясовано матеріально-побутові умови життя студентства.

Вагоме місце посідає студентська проблематика в сучасній українській історіографії (1991 - до сьогодні). Суттєвим її здобутком є переорієнтування досліджень з проблем політичної історії на соціальну. На цьому тлі вирізняються праці Т. А. Стоян, С. І. Посохова, К. А. Кобченко Стоян Т. А. Студентство університетів підросійської України в другій половині ХІХ ст. / Стоян Т. А. - К. : ТОВ „Міжнар. фін. агенція”, 1998. - 28 с.; Посохов С. И. Форменная одежда студентов императорских российских университетов / С. И. Посохов // Universitates. - 2000. - № 2. - С. 36-43; Кобченко К. „Жіночий університет святої Ольги”: історія Київських вищих жіночих курсів / Катерина Кобченко. - К. : „МП Леся”, 2007. - 271 с..

Інформацію про студентство підросійської України досліджуваного періоду знаходимо у представників зарубіжної історіографії. Провідними темами дослідження сучасних російських науковців є вища освіта дореволюційної Росії Высшее образование в России. Очерк истории до 1917 года / [под ред. В. Г. Кинелева]. - М. : НИИ ВО, 1995. - 352 с., місце релігії в житті молоді Кузнецов В. Д. Об отношении к религии студентов высших учебных заведений России в конце ХІХ - начале ХХ в. / В. Д. Кузнецов // Клио. - 2006. - № 1. - С. 123-134., соціально-правове становище та побутові умови життя студентства Иванов А. Е. Студенчество России конца ХІХ - начала ХХ века. Социально-историческая судьба / Иванов А. Е. - М. : РОССПЭН, 1999. - 416 с..

Цінність праць представників західної історіографії - у позбавленому ідеологічних настанов погляді на проблеми, що розглядалися в радянській історичній науці, розробці нових тем дослідження, зокрема вивченні рис студентської ментальності, способів проведення вільного часу Kassow Samuel D. Students, Professors, and the State in Tsarist Russia / Samuel D. Kassow. - Berkeley : University of California Press, 1989. - 434 p.; McReynolds L. Russia at Play: Leisure activities at the end of the Tsarist era / Louise McReynolds. - Ithaca, NY : Cornell University Press, 2003. - X, 309 р..

Звернення до студентської проблематики є в працях науковців української діаспори. Так, у курсі історії України Д. Дорошенка Дорошенко Д. Нарис історії України : в 2 т. / Дмитро Дорошенко. - Мюнхен : Дніпрова хвиля, 1966. - Т. 2. - 349 с. розглянуто участь студентства в громадівському русі; історію освіти дореволюційної України досліджував С. Сірополко Сірополко С. Історія освіти в Україні / Степан Сірополко. - К. : Наук. думка, 2001. - 912 с., рух жінок за право навчання у вищій школі - М. Богачевська-Хомяк Богачевська-Хомяк М. Білим по білому: жінки у громадському житті України, 1884-1939 / Марта Богачевська-Хомяк. - К. : Либідь, 1995. - 424 с..

Отже, попри значну кількість праць вітчизняних і зарубіжних науковців з історії вищої освіти та студентського руху, життя та побут студентства підросійської України другої половини ХІХ - початку ХХ ст. комплексно не вивчалися.

У підрозділі 1.2 „Джерельна база дослідження” зроблено систематизацію, класифікацію та аналіз опрацьованих джерел, представлених опублікованими та архівними документами.

Джерельною основою дослідження є архівні матеріали, значна частина яких введена в науковий обіг вперше. Автором було опрацьовано 45 фондів 7 архівів України. Найбільш репрезентативними є фонди Центрального державного історичного архіву України у м. Києві: 707 (Управління Київського навчального округу), 711 (Київська духовна академія), особові фонди 832 (В. Б. Антоновича), 849 (В. С. Іконнікова); Державного архіву м. Києва: 16 (Київський університет Св. Володимира), 18 (Київський політехнічний інститут), 244 (Київські вищі жіночі курси); Державного архіву Київської області - ф. 2 (Канцелярія Київського губернатора), Державного архіву Одеської області - 45 (Новоросійський університет), 334 (Одеські вищі жіночі курси); Державного архіву Харківської області - 667 (Харківський університет), 770 (Харківський технологічний інститут); Філії Державного архіву Чернігівської області в м. Ніжині - ф. 1105 (Ніжинський історико-філологічний інститут ім. князя О. Безбородька); Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського - 160 (Київська духовна академія), особові фонди - 164 (В. Б. Антоновича), 267 (Є. І. Чепур), 317 (С. О. Єфремова).

Документальне наповнення архівних фондів стосується історії окремих вищих навчальних закладів, містить в основному документальні джерела: циркуляри міністерств народної освіти, торгівлі і промисловості, фінансів; статути навчальних закладів, студентських установ, звіти про їхню діяльність; відомості про соціальний склад студентства; правила прийому та слухання лекцій; донесення інспекторів про порушення студентами порядку; в особових фондах архівів знаходимо джерела особового походження (листи, спогади, автобіографії).

Опрацьовані архівні матеріали є об'єктивним джерелом дослідження, дають змогу показати життя та побут студентства визначеного навчального закладу, проте є недостатніми для комплексного аналізу проблеми та цілісного відтворення студентської повсякденності.

У дисертаційному дослідженні були використані опубліковані матеріали - документальні джерела: офіційні документи законодавчого Полный свод законов Российской империи : в 16 т., 5 кн. - СПб. : Рус. книж. тов-во „Деятель”, 1912. - Кн. 1, Т. Ш. - 417 с., відомчо-нормативного Сборник постановлений по Министерству народного просвещения. - СПб. : Тип. Имп. Академии наук, 1865. - Т. 3. - 911 с., статистичного характерів Отчет о состоянии и деятельности Харьковского ветеринарного института за 1910 год. - Х. : Тип. А. Дарре, 1911. - 244 с.; матеріали конкретно-соціологічних досліджень Первая Харьковская студенческая перепись // Записки Имп. Харьк. ун-та. - 1912. - Кн. 4. - С. 1-114.; оповідні джерела Харьковский студенческий сборник. - Х. : Тип. А. Дарре, 1893. - 400 с.; джерела особового походження З іменем Св. Володимира: Київський університет у документах, матеріалах та спогадах сучасників : у 2 т. / [упоряд. В. Короткий, В. Ульяновський]. - К. : Заповіт, 1994. - Кн. 1. - 391 с.; Кн. 2. - 453 с.; матеріали періодичної преси (газети „Киевлянин”, „Южный край”, „Утро”, журнали „Спорт и игры”, „Красота и сила”) .

Отже, джерельну базу дослідження становлять архівні матеріали, які містять важливу інформацію про організацію життя студентства підросійської України досліджуваного періоду. Доповнюють і розширюють інформаційне тло архівних матеріалів публікації джерел.

У другому розділі „Соціально-правове становище студентства” прослідковано зміни в соціальному складі студентства підросійської України, обумовлено їхні причини; визначено особливості правового статусу студентства, здійснено порівняння регламентації життя студентства різних вищих навчальних закладів.

У підрозділі 2.1 „Соціальні характеристики студентства” розглянуто зміну чисельності студентського контингенту зазначеного періоду, станову, конфесійну, статеву та вікову структури студентства.

З'ясовано, що для даного періоду характерне зростання чисельності студентства. Заходи, що сприяли цьому, полягали у збільшенні кількості вищих навчальних закладів; політиці влади: знятті обмежень прийому до університетів (1855 р.); дозволі вступу до них випускників духовних семінарій, реальних і комерційних училищ, жінок, скасуванні процентних норм вступу євреїв (1906 р.); запровадженні предметної системи навчання (1906-1907 рр.). Стримували зростання студентського контингенту репресії до учасників студентських виступів; дія університетського статуту 1884 р. та циркуляру про „кухарчиних дітей” (1887 р.). У 1914 р. чисельність студентства підросійської України перевищила 31 тис. осіб.

Встановлено, що православне студентство домінувало в усіх державних вищих навчальних закладах через державну політику, зокрема дію процентних норм для іудеїв і католиків (у Києві). У вищій неурядовій школі процентні квоти запроваджено напередодні Першої світової війни, а студенти-іудеї переважали у віросповідній структурі.

Становий склад студентства зазнав демократизації через зменшення дворянського елемента, розширення представництва вихідців з міських станів, селянства (частка дворянського елемента в Київському університеті впала з 70,3 % в 1857 р. до 28,1 % в 1914 р.).

Для соціального складу студентства характерним було домінування приїжджого (90 % в Харківському університеті), дорослого студентства (середній вік студентів складав 23,5 роки) та чоловіків у статевій структурі (у вищій неурядовій школі навчалося до 70 % жінок).

У підрозділі 2.2 „Правовий статус студентства” прослідковано еволюцію основних прав та обов'язків студентства, зроблено порівняння статусу молоді, що навчалася в різних вищих навчальних закладах.

Нагляд за студентством з боку влади здійснювався через інспектора. Регламентація життя студентства державних вищих навчальних закладів стосувалася навчальної і позанавчальної сфер, у вихованців закритих закладів - ще й побутового життя. Дотримання вимог навчально-виховного процесу винагороджувалося пільгами: відстрочкою з відбування військової повинності, правом на матеріальну допомогу, наданням випускникам вузів вчених, службових та станових прав.

Правовий статус слухачів вищої „вільної” школи відрізнявся обмеженою регламентацією в питаннях соціального та особистого характеру та відсутністю пільг, притаманних для студентів державних вищих навчальних закладів.

У третьому розділі „Матеріально-предметні структури побуту студентства” розглянуто особливості формування студентського бюджету, вирішення проблем житлового забезпечення, харчування, проаналізовано стан здоров'я студентства, місце одягу в його повсякденному житті.

У підрозділі 3.1 „Особливості формування студентського бюджету” визначено середній розмір студентського бюджету, з'ясовано джерела його наповнення, охарактеризовано його видаткову частину.

Визначений 1872 р. розмір річного студентського бюджету у 375 руб. зріс до початку Першої світової війни лише на 20 %, в той час як ціни на житло збільшилися вдвічі. Визначено, що джерелами наповнення бюджету були допомога батьків та близьких; державна та громадська допомога (стипендії, звільнення від плати за навчання; діяльність товариств допомоги); студентська „самодопомога” (організація бюро праці, кооперативних установ); заробіток.

У підрозділі 3.2 „Житлове забезпечення студентства” проаналізовано шляхи вирішення т.зв. „квартирного питання” - винаймання житла та життя в гуртожитку.

Доведено, що держава відсторонилася від вирішення побутових проблем студентства. Гуртожитки надавалися лише студентам закритих навчальних закладів; спроба їхньої організації владою при університетах на початку ХХ ст. успіху не мала. Приміщення, яке знімали студенти, знаходилося далеко від навчального закладу, не відповідало санітарно-гігієнічним нормам, ділилося з кількома товаришами.

У підрозділі 3.3 „Організація харчування студентів” виділено умови харчування студентства відкритих і закритих вищих навчальних закладів, залучення студентства і громадськості до його покращення.

Рівень харчування був незадовільним, 9,2 % студентів голодувало. Наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. студенти харчувалися в громадських і студентських їдальнях, де їжа коштувала дешево, але була неякісно приготовлена. В закритих закладах якість їжі контролювалася економом.

У підрозділі 3.4 „Одяг у повсякденному житті студентства” досліджено ставлення студентства, суспільства та влади до носіння форменого одягу, демократизацію студентського костюму, забезпечення одягом студентства різних навчальних закладів.

Одяг студентства підросійської України можна поділити на формений та буденний. 1861 р. носіння форми було скасовано, 1885 р. відновлено, але на більш демократичних засадах. Наприкінці ХІХ ст. загальностудентською формою та символом незаможного студента стає тужурка.

У підрозділі 3.5 „Стан здоров'я студентів” проаналізовано рівень медичного забезпечення у відкритих і закритих навчальних закладах, виділено студентські захворювання, шляхи боротьби з ними.

З'ясовано, що належна увага станові здоров'я студентства приділялася лише в закритих установах, де була студентська лікарня, в інших закладах нагляд за хворими здійснював лікар. Поширеними серед студентства були захворювання кишково-шлункового тракту, застудні, венеричні, інфекційні, погані звички (надмірне вживання алкоголю, тютюнопаління).

У четвертому розділі „Нематеріальні сфери повсякденності студентства” проаналізовано ставлення молоді до навчальної діяльності, способи проведення дозвілля, виокремлено сутнісні риси студентської ментальності.

У підрозділі 4.1 „Студентська повсякденність крізь призму організації навчально-виховного процесу у вищій школі підросійської України” показано мотиви вступу до вищої школи, особливості організації навчального процесу, умови підготовки студентства до занять та екзаменів.

Встановлено, що енциклопедизм і класицизм навчальних дисциплін, які зазнавали цензурного контролю з боку держави, слабкий зв'язок із практикою, недостатній фаховий рівень викладачів, їхня відторгненість від потреб студентства, догматизм у заучуванні предметів сприяли підготовці не стільки фахівців, скільки вірнопідданих службовців. Домінування прагматичних мотивів при вступі, формальне відвідування занять студентством свідчать про номінальне ставлення до обраного ним фаху.

У підрозділі 4.2 „Дозвілля студентства: громадсько-політичний і культурний виміри” охарактеризовано місце студентства в культурному житті підросійської України, виділено види відпочинку молоді.

Дозвілля студентства було репрезентативним за формами проведення. Вільний час молодь присвячувала громадсько-політичній діяльності, що диференціювалася від культурно-просвітницької (збирання та поширення фольклору, організація недільних шкіл, підготовка українських підручників) до політичної (участь у заснуванні політичних партій) та радикально-революційної (підготовка селянських повстань). Найпоширенішими видами відпочинку було відвідування театру, кіно, участь у культуртрегерських гуртках, читання.

У підрозділі 4.3 „Риси студентської ментальності” виділено ставлення студентства до навколишньої дійсності, проаналізовано емоційне життя молоді.

Визначено риси ментальності студентів крізь призму аналізу їхнього спілкування з професорами, жінками, товаришами, відзначення традицій, особливостей світосприйняття, ставлення до релігії, смерті. Студентство посідало в суспільстві специфічне місце, миттєво реагуючи на позитивні та негативні віяння та прагнучи самому брати участь в його функціонуванні. Звідси поширені в його колі як позитивні девіації (альтруїзм, корпоративізм, патріотизм, участь у громадсько-політичному житті, вияви творчості), так і „хвороби” суспільства (алкоголізм, самогубства, злочинність).

дореволюційний студентство політичний соціальний

ВИСНОВКИ

Загальні підсумки дослідження, що виносяться на захист:

- З'ясовано, що комплексного дослідження проблеми у вітчизняній історичній науці досі не було зроблено. Джерельна база дослідження носить репрезентативний характер й представлена архівними документами (45 фондів 7 архівів України) та опублікованими матеріалами (документальними, джерелами особового походження, матеріалами періодичної преси, конкретно-соціологічних досліджень);

- Встановлено, що протягом другої половини ХІХ - початку ХХ ст. відбулися значні кількісні та якісні зміни в соціальній структурі студентства. Серед них - зростання чисельності студентства підросійської України до 31 тис. чол. у 1914 р.; демократизація його станового складу за рахунок збільшення різночинного елемента й падіння дворянського; розширення соціального контингенту абітурієнтів та порушення принципу станової елітарності вищої освіти; розв'язання „жіночого питання” через допуск до університетів жінок на правах вільнослухачок (на початку 1860-х рр. та 1906 р.,), відкриття закладів вищої „вільної” школи та досягнення їхніми випускницями рівних зі студентами вчених прав (закон від 19 грудня 1911 р.); регулювання державою конфесійної структури студентства через протегування вступу до вузів підросійської України абітурієнтів з усієї території Російської імперії, встановлення процентних норм для католиків та іудеїв; збільшення середнього віку студентства державних вищих навчальних закладів;

- Правовий статус студентства визначався „Правилами для студентів”, стосувався всіх сфер життєдіяльності: навчальної, дозвільної, приватного життя (заборона одружуватися, вільно виїжджати за межі міста), здійснювалося за допомогою апарату інспекції.

Найбільшою регламентація життя студентства була в закритих закладах, де всі дії молоді здійснювалися згідно з розпорядком дня, найменше - в закладах неурядової вищої школи, де регулювалася лише навчальна діяльність.

Дотримання правил перебування у вищому навчальному закладі винагороджувалося значними пільгами - відстрочкою з відбування війської повинності, вченими, становими і службовими правами, що надавалися по закінченні навчання;

– Відзначено, що особливостями матеріального становища студентства було його розшарування на заможне і незаможне, частка якого становила 70 % 1872 р. й незмінно збільшувалася; обмеженість державної допомоги, яка надавалася благонадійній, незабезпеченій й талановитій молоді та охоплювала 30-50 % студентства; зростання ваги громадських установ, приватних осіб, організацій студентської „самодопомоги” у покращенні добробуту студентства; збільшення значення заробітку як джерела формування студентського бюджету;

- Доведено, що побутові умови життя студентства мали незадовільний характер. Знімання житла в непристосованих для цього приміщеннях; неперіодичне і неякісне харчування, часто голодування; незадовільний рівень медичного обслуговування та неуважне ставлення до власного здоров'я, проблеми із забезпеченням одягом були характерними для незаможного студентства досліджуваного періоду.

Студентство закритих закладів відчувало погіршення економічного становища через підрядний спосіб отримання продукції, казнокрадство, політику навчального керівництва, але було звільнене від проблем побутового характеру;

- Визначено, що особливостями навчальної та дозвільної діяльності студентства були: їхня регламентація (заборона вільного обрання навчальних предметів; догматизм і класицизм навчання; перевантаження навчальних планів теоретичними предметами; заборона студентських гуртків і товариств, а з початку ХХ ст. - дозвіл їхньої діяльності від суворим наглядом професорів); відсторонена позиція держави та навчального керівництва у питаннях їхнього покращення; прагнення студентства до урізноманітнення свого життя незалежно від соціальних параметрів, політичних уподобань та добробуту;

- Виділено риси студентської ментальності: максималізм, гостре почуття справедливості та морального обов'язку, корпоративізм, патріотизм, самопожертва, ідеалістичне ставлення до навколишньої дійсності, віра в свою історичну місію та вагому роль у суспільстві. Чинниками, які впливали на її формування, були психо-фізіологічні особливості віку (фізичний розквіт, емоційне сприйняття навколишньої дійсності, відсутність достатнього життєвого досвіду), характерний вид трудової діяльності (навчання), побутові умови життя та навчання; соціальні чинники - майнове становище, національний характер, стать, політичні уподобання;

- Окреслено подальшу розробку теми. Запропоновано здійснити дослідження життя та побуту студентства України від часу появи перших вищих навчальних закладів, в т.ч. й тих, що існували на українських землях у складі Речі Посполитої, пізніше - Австрійської (Австро-Угорської) імперій, до сьогодення; видати збірники матеріалів з життя студентства; організувати тематичні виставки з експонуванням предметів студентської повсякденності; скоординувати роботу з глибшого дослідження проблем у світлі соціальної історії та історії повсякденності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

Статті у провідних наукових фахових виданнях, що входять до переліків, затверджених ВАК України

1. Побут київського студентства другої половини ХІХ ст. // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії : зб. наук. праць. - Х., 2008. - С. 175-184.

2. Житлові умови студентства підросійської України наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. (на прикладі м. Харкова) // Історична панорама : зб. наук. статей ЧНУ. Спеціальність „Історія”. - Чернівці, 2008. - Вип. 7. - С. 32-44.

3. Перші студентські гуртожитки підросійської України другої половини ХІХ - початку ХХ ст.: погляд крізь призму років // Збірник навчально-методичних матеріалів і наукових статей історичного факультету. - Луцьк, 2008. - Вип. 15. - С. 27-33.

4. Особливості організації навчально-виховного процесу у вищих жіночих навчальних закладах Російської імперії крізь призму вимог до слухачок Київських вищих жіночих курсів наприкінці ХІХ ст. // Наукові записки : зб. наук. статей. - К., 2008. - (Серія педагогічні та історичні науки). - Вип. LХХІХ (79). - С. 232-243.

5. Спорт в житті студентства підросійської України другої половини ХІХ - початку ХХ ст. // Історична панорама : зб. наук. статей ЧНУ. Спеціальність „Історія”. - Чернівці, 2009. - Вип. 8. - С. 7-19.

6. Стан здоров'я студентства підросійської України в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. // Історична панорама : зб. наук. статей ЧНУ. Спеціальність „Історія”. - Чернівці, 2009. - Вип. 9. - С. 37-52.

Публікації, які додатково відображають результати дослідження

7. Побут студентства підросійської України другої половини ХІХ ст. (за спогадами випускників) // Шевченківська весна. Історія : матер. Міжн. наук.-практ. конф. молодих учених (Київ, 20-21 березня 2008 р.): Вип. VI : у 2 ч. - К., 2008. - Т. 1. - С. 211-213.

8. Побут київського студентства другої половини ХІХ ст. // Каразінські читання (історичні науки) : тези доповідей 61-ї Міжн. наук. конф. молодих учених (Харків, 25 квітня 2008 р.). - Х., 2008. - С. 163-164.

9. Вимоги до слухачок у контексті організації навчально-виховного процесу на Київських вищих жіночих курсах у кінці ХІХ ст. // Жінка в науці та освіті: минуле, сучасність, майбутнє : матер. Четвертої Міжн. наук.-практ. конф. (Київ, 6-8 листопада 2008 р.). - К., 2008. - С. 212-219.

АНОТАЦІЯ

Кругляк М. Е. Життя та побут студентства підросійської України другої половини ХІХ - початку ХХ ст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2010.

У дисертації на основі широкого кола джерел та літератури комплексно досліджено особливості соціально-правового становища студентства підросійської України другої половини ХІХ - початку ХХ ст., проаналізовано матеріально-предметні структури його побуту та нематеріальні сфери повсякденності.

Подано соціальну характеристику студентства через аналіз динаміки його чисельності, розподіл за становими, національно-релігійними, віковими, статевими ознаками. Прослідковано правовий статус студентства. Визначено зміни його матеріального становища впродовж досліджуваного періоду. Проаналізовано побутові умови життя студентства. Виділено ознаки навчально-дозвільної сфери студентської повсякденності. З'ясовано риси студентської ментальності. Окреслено перспективні напрямки дослідження проблеми.

Ключові слова: студентство, підросійська Україна (др. пол. ХІХ - поч. ХХ ст.), вищий навчальний заклад, побут, сфери повсякденності, регламентація.

АННОТАЦИЯ

Кругляк М. Э. Жизнь и быт студенчества подроссийской Украины второй половины ХІХ - начала ХХ вв. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2010.

В диссертации на основании широкого круга источников и обработки значительного массива научной литературы исследованы особенности социально-правового положения студенчества подроссийской Украины второй половины ХIХ - начала ХХ вв., проанализированы материально-предметные структуры его быта, выделены нематериальные сферы повседневности.

Установлено, что комплексного исследования проблемы в отечественной исторической науке до сих пор не было сделано. Источниковая база исследования имеет репрезентативный характер и представлена как архивными (45 фондов 7 архивов Украины), так и опубликованными материалами.

Автор анализирует особенности изменения социальных характеристик студенчества в течение исследованного периода и выделяет характерные тенденции. Среди них - рост численности студенчества подроссийской Украины до 31 тыс. чел. в 1914 г.; демократизация его сословного состава, расширение социального контингента абитуриентов и нарушение принципа сословной элитарности высшего образования; решение т.н. „женского вопроса” путем допуска женщин в университеты и высшие специальные институты на правах вольнослушательниц в начале 1860-х гг. и в 1906 г., ,открытие учреждений высшей неправительственной школы и достижение их выпускницами равных со студентами ученых прав (закон от 19 декабря 1911 г.); государственное регулирование конфессионального состава студенчества через протекцию вступлению в высшие учебные заведения подроссийской Украины абитуриентов с территории Российской империи, установление процентных норм для католиков и евреев; повышение среднего возраста студенчества.

Правовой статус студенчества определялся „Правилами для студентов” и касался регулирования всех сфер жизнедеятельности учащихся: учебной, внеучебной, личной и осуществлялся через аппарат инспекции. Наибольшей степени регламентация достигала в закрытых высших учебных заведениях, где все действия молодежи соотносились с распорядком дня, наименьшей - в учреждениях высшей неправительственной школы, где регулировалась лишь учебная деятельность. Придерживание правил пребывания в высшем учебном заведении вознаграждалось льготами - отсрочкой прохождения воинской повинности, учеными, сословными и служебными правами, которые предоставлялись по окончании обучения.

Особенностями материального положения студенчества было деление его на богатое и небогатое, доля последнего составляла 70 % в 1872 г. и неизменно увеличивалась; ограниченность государственной помощи, которая предоставлялась прежде всего благонадежной, нуждающейся и талантливой молодежи и охватывала 30-50 % студенчества; увеличение помощи со стороны общественности и частных лиц, организаций студенческой „самопомощи” в улучшении благосостояния студенчества; рост значения заработка как источника формирования студенческого бюджета.

Бытовые условия жизни студенчества были неудовлетворительными. Съем жилья в неподходящих для этого помещениях; непериодическое и некачественное питание; недостаточный уровень медицинского обслуживания и невнимательное отношение к собственному здоровью, проблемы с обеспечением одеждой были характерными для небогатого студенчества. Воспитанники закрытых учреждений ощущали ухудшение экономического положения из-за подрядного способа получения продукции, казнокрадства, политики учебного руководства, но были лишены привычных для другого студенчества проблем бытового характера.

Изучено, что чертами учебной и внеучебной деятельности студенчества были их регламентация (запрет выбора учебных предметов; догматизм и классицизм обучения; доминирование в учебных программах теоретических курсов; запрет студенческих организаций, а с начала ХХ в. - разрешение их деятельности под надзором профессоров); отстраненная позиция государства и учебного руководства в вопросах их улучшения; желание студенчества разнообразить свою жизнь независимо от социального положения, политических предпочтений и благополучия.

Выделены черты студенческой ментальности: максимализм, острое чувство справедливости и нравственного долга, корпоративизм, патриотизм, самопожертвование, идеалистическое отношение к окружающей действительности, вера в свою историческую миссию и значительную роль в обществе. Факторами, которые влияли на ее формирование, были психо-физиологические особенности возраста; характерный вид трудовой деятельности; бытовые условия жизни; имущественное положение; национальный характер; пол; политические предпочтения.

Очерчены перспективы дальнейшего изучения проблемы путем расширения хронологических и территориальных рамок исследования.

Ключевые слова: студенчество, подроссийская Украина (вт. пол. ХІХ - нач. ХХ вв.), высшее учебное заведение, быт, сферы повседневности, регламентация.

ANNOTATION

Kruglyak M. E. Life and Mode of the Students of Underrussian Ukraine of the second half of the 19^th - the beginning of the 20^th cc. - Manuscript.

The thesis for a degree of the Candidate of History in speciality 07.00.01 - the History of Ukraine. - Taras Shevchenko Kyiv National University. - Kyiv, 2010.

The dissertation based on the broad variety of sources and literature compositely researches the peculiarities of the socially-legal situation of the students of the Underrussian Ukraine in the second half of the 19^th - the beginning of the 20^th cc., thoroughly analyzes material structures of its mode and the immaterial spheres of the daily life.

There is the social characteristic obtained in terms of the dynamics of its number, the vivid division based on the status, nationally-religious, age, gender factors. The legal student status is traced. The changes of its material situation throughout the research period are defined. The features of the educationally-recreational sphere of the students' daily life are noted. The students' mentality traits are appointed. The perspective directions of the research of the problem are sketched.

Key words: students, Underrussian Ukraine (the 2^nd half of the 19^th - the beginning of the 20^th cc.), high educational establishment, mode, spheres of daily life, regulation.

Размещено на Allbest.ru