Біографія Ігоря Михайловича Дьяконова

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дьяконов працював у багатьох сферах і відрізнявся широтою своїх наукових інтересів. Він був істориком, філологом та лінгвістом. Як історик він написав багато праць присвячених політичній та культурній історії, проблемам етногенезу. Як філолог він організував публікацію багатьох історичних документів, робив переклади з давньосхідних та сучасних мов. Як лінгвіст Дьяконов знав та досліджував багато мов. За більш ніж шістдесят рокій наукової діяльності вчений написав біля тридцяти книг, з них біля двадцяти монографій і понад двісті статей.

Народився в Петрограді, його батько був банківським службовцем, а мати лікаркою. В 1922--1929 роках, з дволітньою перервою, разом з сім'єю жив у Норвегії під Осло, оскільки його батько працював у радянському торговельному представництві. В цей час Дьяконов вивчив спершу норвезьку, а пізніше і німецбку й англійську мови. Коли родина повернулася до Радянського Союзу Ігор вчився у школі де тоді якраз впроваджувалася експериментальна система навчання через, що класичних уроків не проводилося і серйозних знань школа не давала, тож їх доводилося здобувати самоосвітою. шумерологія лінгвіст мовознавство

В 1932 році Дьяконов поступив на Історичний факультет Ленінградського університету. Серед викладачів було багато видатних вчених того часу, але головним вчителем Дьяконов став професор А.П. Ріфтін який запросив його до своєї ассирологічної групи.

За наукові заслуги Ігоря Михайловича було обрано до Британської Академії, Американської Академії мистецтв та наук, багатьох сходознавчих товариств. Йому була присвоєне звання почесного доктора гуманітарних наук Чиказького університету з формулюванням «…людині, чиї історичні, соціально-економічні, філологічні та лінгвістичні дослідження не мають собі рівних як за широтою охоплення так і за якістю».

Шумерологія для Ігоря Михайловича Дьяконова була одним з найголовніших напрямів його наукової діяльності, темою його кандидатської та докторської дисертацій, однак, внесок Дьяконова, можливо, неоднозначний і має спірні моменти. Научная робота Дьяконова, пов'язана з шумерським мовою проходила в протистоянні з академіком Василем Васильовичем Струве, найвідомішим в той час сходознавцем, що спеціалізувався по шумерології в СРСР. Василь Васильович зумів у важкий час сталінських репресій зберігати хороші відносини з режимом, вважатися одним з головних офіційних істориків-марксистів. Можливо, сам цей факт став основною причиною ненависті, з якою Дьяконов Ігор Михайлович, син розстріляного «ворога народу», ставився до академіка Струве. У своїй «Книзі спогадів» Дьяконов згадує Струве десятки разів, причому щоразу в негативному сенсі, ставлячи йому в провину навіть тембр голосу і форму тіла. Протистояння зі Струве для Дьяконова ускладнювалося тим, що Ігор Михайлович був ученим різнобічним, писав роботи з різних мов і культур, а Струве з 1933 року щільно сконцентрувався саме на шумерології, становив спеціальні картотеки. Однак, Дьяконова дуже цікавив шумерська мова, і він займався його дослідженнями. На початку п'ятдесятих років Дьяконов виступив з низкою статей, в основному спрямованих на перегляд господарської системи Шумеру. В кінці п'ятдесятих років полеміка стала носити більш особистий характер. Струве дорікав Дьяконова, що він використовує в своїх статтях переклади сходознавця Шілейко без зазначення його авторства. Дьяконов в свою чергу публічно атакував ранні переклади Струве, які Василь Васильович робив з німецької підрядника і від яких давно відмовився, що Струве назвав «нелояльних актом». Тим не менш, в 1959 році Дьяконов намагався захистити докторську дисертацію по своїй книзі «Суспільний і державний лад древнього Дворіччя: Шумер», вибравши в якості опонента саме Струве, однак Струве виступив з великою кількістю поправок. Захистити докторську дисертацію Дьяконову допомогло знайомство його старшого брата Михайла з Бободжаном Гафуровічем Гафурова, видним партійним діячем, членом ЦК КПРС від Таджикистану, який особисто попросив Струве зняти заперечення. (Михайло Олександрович Дьяконов рецензував книгу Гафурова «Історія Таджикистану»). У 1960 році Дьяконов успішно захистився і став доктором історичних наук, хоча Струве взагалі відмовився виступати в якості опонента.

У 1961 році в серії «Літературні пам'ятники» вийшов переклад Дьяконова Епосу про Гільгамеша. Ця робота заслужила Дьяконову успіх і широку популярність за межами сходознавства.

Ситуація в середовищі сходознавців різко змінилася в 1965 році, після смерті Струве. З цього часу уже сам Ігор Михайлович Дьяконов став провідним шумерологом - внаслідок війни та сталінських репресій більше не залишилося жодного доктора наук у цій галузі.

Різнобічність наукової діяльності Ігоря Михайловича Дьяконова дозволили йому зробити великий внесок у порівняльне мовознавство. Відразу кілька його робіт є фундаментальними в даній області і унікальними за широтою охоплення. Серед них:

Семіто-хамітські мови. Досвід класифікації., Москва, 1965

Мови древньої Передньої Азії., Москва, 1967 (спільно з А. Г. Бєлової і А. Ю. Мілітарева)

Порівняльно-історичний словник афразийских мов, Москва 1981-1982

Afrasian Languages, Nauka, Moscow, 1988 (спільно з С. А. Старостіним) хуррито-урартские і східно-кавказькі мови // Стародавній Схід: Етнокультурні зв'язку, Москва, 1988

Ігор Михайлович також цікавився питаннями дешифрування древніх писемностей і сприяв виданню російською мовою цілого ряду передових праць з історії листи, які вийшли з його докладними коментарями про сучасний стан питання. Крім того, Дьяконов є автором наступних лінгвістичних гіпотез, які в даний час визнані перспективними і активно розвиваються:

(спільно з С. А. Старостіним) про спорідненість етруської мови з хурритским мовою

про спорідненість шумерського мови з мовами мунда. Завдяки своїм різнобічним дослідженням, Дьяконов Ігор Михайлович опублікував кілька фундаментальних узагальнюючих робіт з історії. Серед них:

(спільно з іншими авторами) Історія Стародавнього Сходу, «Наука», Москва, 1983-1988

Архаїчні міфи Сходу і Заходу, Москва, 1990

Шляхи історії: від найдавнішого людини до наших днів, «Східна література», Москва, 1994

Размещено на Allbest.ru