Томазо Кампанелла (1568-1639)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

"Історія розвитку соціології"

Аналіз соціальних поглядів окремого соціолога

План

Вступ

1. Коротка біографічна справка про соціолога

2. Характеристика соціальних поглядів науковця

Висновок

Вступ

Світогляд Кампанелли дивним чином поєднує в собі всі три головних напрямки нової філософії - емпіричне, раціоналістичне і містичне.

Кампанелла задається «відновлення наук», тобто створенням нової універсальної науки на руїнах середньовічної схоластики. Джерелами істинної філософії він визнає зовнішній досвід, внутрішній зміст і одкровення. Вихідна точка пізнання є відчуття збережені пам'яттю і відтворюються уявою. Мозкові сліди відчуттів дають матеріал глузду, який приводить їх в порядок за логічними правилами і з приватних даних за допомогою індукції робить загальні висновки, створюючи, таким чином, досвід - основа всякої «мирської» науки.

Однак засноване на відчуттях пізнання саме по собі недостатньо і недостовірно:

недостатньо тому, що ми пізнаємо в ньому не предмети, які вони насправді, а лише їх явища для нас, тобто спосіб їх дії на наші почуття;

недостовірно тому, що відчуття самі по собі не представляють ніякого критерію істини навіть у сенсі чуттєво-феноменальної реальності: у сні і в шаленому маренні ми маємо яскраві відчуття і уявлення, прийняті за дійсність, а потім відкидаємо як обман;

обмежуючись одними відчуттями, ми ніколи не можемо бути впевнені, не знаходимося ми уві сні або у мареннях.

1. Коротка біографічна справка про соціолога

Томазо Кампанелла (1568-1639).

Народився в родині шевця. У 1582 році вступив в домініканський орден. Кампанелла познайомився з натурфілософією Б. Телезио, вчення якого захищав у першому своєму трактаті "Філософія, доведена відчуттями" (1591). Рятуючись від гонінь орденських влади, втік з Неаполя на північ Італії, де його заарештували за звинуваченням у єресі. Після суду і тюремного ув'язнення в Римі Кампанелла повернувся в Неаполь, а потім в Калабрію. Тут він очолив широку анти іспанську змову, в результаті доносу був розкритий в серпні 1599. Кампанелла був схоплений як політичний злочинець і єретик, підданий тортурам і засудили на довічне ув'язнення. В неаполітанських тюрмах він провів 27 років. В ув'язненні він написав численні твори з філософії, богослов'я, астрології, астрономії, медицини, фізики, математики, політиці, у числі яких знаменита утопія "Місто Сонця" (1623), "Монархія Месії" (1633), "Метафізика" 1638), "Переможений атеїзм" (1631), "Апологія Галілея" (1622). У 1626 Кампанелла домігся переведення в Рим, що, втім, не позбавило його від інквізиційних переслідувань і в'язниці. Зацікавивши своїми творами і астрологічними прогнозами папу Урбана VIII, Кампанелла зміг отримати звільнення. Однак у 1635, згідно з вимогами іспанської влади про його видачу, Кампанелла втік до Франції, де, користуючись заступництвом кардинала Рішельє, видав багато із своїх творів і написав нові політичні трактати з метою спонукати уряд Франції до боротьби за звільнення Італії від іспанського гніту. Крім ряду незначних філософських творів він написав обезмертившийого твір "Місто Сонця" (CivitasSolis). У місті Сонця, жителів якого Кампанелла називає соляріями, ліквідовано приватну власність; праця - загальна повинність і найголовніша потреба людини; в ньому "немає місця негідникам і тунеядцам". Всі солярії "беруть участь у військовій справі, землеробстві і скотарстві... А той, хто знає більше число мистецтв і ремесел, користується і великою пошаною; до заняття тим чи іншим майстерністю визначаються ті, хто опиняється до нього найбільш здатним. Найважчі ремесла... вважаються в них і самими похвальними, і ніхто не ухиляється від заняття ними... Менш важкими ремеслами займаються жінки". "Будинки, спальні, ліжка і все інше необхідне - загальне". Монах пише Кампанелла, що солярії "на дітонародження дивляться як на релігійне справа, спрямоване на благо держави, а не окремих осіб". Пари ж для відтворення населення підбирає сама держава. Вся влада в Місті Сонця знаходиться в руках духовної аристократії на чолі самим мудрим філософом, своєрідним первосвящеником, "якого на нашій мові ми б назвали Метафізиком"...

2. Характеристика соціальних поглядів науковця

Кампанелла вважав, що порядки, встановлені ним в "Місті Сонця", найкраще відповідають природі людини. Він був переконаний, що згідно з природнім правом, все є спільним. Як приклад природної спільності Кампанелла приводив бджіл. На його думку, багатство і бідність - це найбільші недоліки людства. Вони створюють найбільші негаразди, а община робить всіх одночасно і багатими і бідними, багатими - тому що в них є все, бідними - тому що в них немає ніякої власності. Мистецтва і роботи розподіляються між усіма. Через те, що працюють всі, а до того ж праця полегшується технічними вдосконаленнями "кожному доводиться працювати не більше чотирьох годин на добу". Решта часу витрачається на розвиток розумових і тілесних здібностей. При такому ставленні до праці кожен сприймає свою професію як найпочеснішу. Той, хто знає якомога більше ремесел заслуговує на більшу повагу, тому всі прагнуть оволодіти якомога більшою кількістю професій.

Наперекір християнській моралі у державі Кампанелли існує рівність чоловіка й жінки. Жінки вчаться й працюють так само, як чоловіки, вони навіть проходять військову підготовку, щоб при необхідності брати участь у захисті держави разом з чоловіками. Разом з тим умови праці жінок в Місті Сонця істотно полегшені у порівнянні з умовами праці чоловіків. Кампанелла добре пам'ятав жінок, яких бачив у дитинстві, юності, зокрема свою матір, яка через тяжку роботу стала старою вже в тридцять років, тому жінкам в "Місті Сонця" він відводить легшу роботу, яка не вимагає тяжкої фізичної праці (наприклад прядіння, шитво, виготовлення ліків і одягу, стрижка бороди і волосся).

Гармонічний розвиток соляріїв, здорова праця, відпочинок ведуть до того, що мешканці Міста Сонця здорові, гарні і сильні. Цьому сприяють також використання вимог гігієни і вживання якісної їжі. Тому солярії живуть деякі до ста, а деякі до двохсот років.

Велике значення приділяє Кампанелла дітонародженню. Він відкидає поняття шлюбу, замість того він пропонує систему, в якій начальники й начальниці Міста Сонця підбирали б чоловіків і жінок , які підходять одне одному для народження в них якнайкращих дітей: "Від напруженої розумової діяльності слабка їхня (мудреців) життєва снага й мозок їхній не витворює сили, бо вони постійно заглиблені в якісь роздуми і через те приводять на світ хирляве потомство. Цьому солярії намагаються рішуче завадити, отже, цих мудреців зводять з жінками жвавими, діяльними і гарними. А чоловіків невгамовних, рухливих і запальних - з жінками повними і лагідної вдачі". Тим самим раціональним принципам підкорене в Місті Сонця і виховання дітей.

Загальному невігластву народу в сучасному для нього суспільстві Кампанелла протиставляє піклування держави про освіту. Навчання проводиться під час прогулянок, коли діти роздивляються малюнки на мурах міста, на яких зображене каміння, мінерали і метали, моря й ріки, всі види дерев і трав, риб і птахів, математичних фігур та куточків землі тощо. Всі ці малюнки супроводжуються пояснювальними написами. Розглядаючи ці малюнки, діти вчаться, граючись. Згодом всі діти беруться за вивчення складніших наук: математики, медицини тощо. Солярії піклуються також і про фізичний розвиток дітей : "Вони займаються гімнастикою, бігом, метанням диска та іншими вправами та іграми, що всебічно розвивають їх тіло".

Для виявлення нахилів дітей до тієї чи іншої справи їх гуртом водять в майстерні де працюють різні ремісники - чоботарі, пекарі, ковалі, живописці тощо. Так з самого початку вже відомо, чим буде займатись кожен солярії землеробству. У призначені дні, всі вони, залишивши в місті тільки небагатьох, виходять за мури Міста Сонця щоб працювати на полях. Вони йдуть на цю роботу, як на свято, співаючи пісень і виставляючи знамена. Роблять всю роботу (сіють, жнуть,полють, збирають хліб і знімають виноград) вони дуже швидко не тільки тому, що працюють натхненно і всі разом, а ще й тому, що мають чудо-машини, які їм допомагають: "Вони користуються гарбами, обладнаними вітрилами, які можуть рухатися і проти вітру, а коли немає вітру, то дякуючи вміло побудованій колісній системі, віз тягне всього одна тварина".

Уже в ХVI ст. в мозку Кампанелли зароджується прототип сучасного трактора. Спільність всього майна, в тому числі і особистого, існує в комуністичній утопії Кампанелли поряд із збереженням розділення розумової і фізичної праці: в той час, як одна частина суспільства займається фізичною працею, ментальні функції, тобто організація виробництва, наукове й виробниче керівництво суспільством цілком передані в руки особливої групи соляріїв. Цим і визначається політичний устрій Міста Сонця. Цей політичний устрій навіть дуже відрізняється від справжнього народного правління. Правда, два рази щомісяця регулярно обирається Рада, яка складається з усіх громадян старших двадцяти років. Але функції цієї Ради є дуже обмеженими. Вона обговорює порядок виконання обов`язків посадовими особами, а також надає громадянам можливість висловитися на рахунок того, що їм не подобається в суспільному і політичному житті Міста Сонця. Справжнє обговорення державних справ і вибір посадових осіб здійснюється не Великою радою: вона тільки намічає кандидатури. Кожного восьмого дня збираються всі посадові особи - від верховного правителя до начальників загонів. Вони й обирають правителів , які б керували основними галузями господарства й управління. "Посадові особи змінюються за бажанням народу, - пише Кампанелла, не пояснюючи процес цієї заміни. На чолі общини стоїть верховний правитель, він же первосвященик. Його всі називають "Сонце", або "Метафізик". "Він має найвищу владу як у світських, так і в духовних справах; в усіх інших спірних питаннях йому належить остаточне вирішення". Його помічниками є три співправителя: Сила, який відає питаннями війни і миру, військовими справами і фортифікацією, ремеслами,пов`язаними з обслуговуванням воєнних потреб. Мудрість, який відає вільними мистецтвами, науками, ремеслами й навчальними закладами, і Любов, який займається справами контролю за дітонародженням і вихованням немовлят, медициною, виготовленням ліків, землеробством і скотарством. Ці правителі обирають, а по суті призначають решту посадових осіб; при цьому їх обрання затверджується Малою радою. Найвищих правителів обирають на все життя, якщо тільки вони самі не захочуть скласти повноваження.

Висновок

Оцінки ідей Кампанелли суперечливі. Не можна сказати, що його праці відомі і вивчені до кінця, як вони того заслуговують. Страстотерпець, пасинок долі, він нагадує нам плід, дозрілий не до часу. Показовий останній період його творчості - паризький. Він цікавив тих, чиї думки були звернені до минулого або безпосередньому справжньому, але не тих, чий погляд був спрямований в майбутнє. До кінця життя він, як і герої «Міста Сонця», твердо вірив у те, що в світі настане час, коли люди будуть жити за звичаями держави, створеного його мрією. У своєму листі до Фердинанда III, герцога Тосканському, Кампанелла писав: «Майбутні століття будуть судити нас, бо нинішній вік карає своїх благодійників». Дійсно, Кампанелла пережив свого часу; він з'явився останнім з могікан Відродження: його життя пройшло під знаком загального оновлення.

кампанелла соціальний суспільство народ

Размещено на Allbest.ru