Становлення та розвиток сільського підприємництва в Україні (середина 80-х років ХХ – початок ХХІ століття)

Размещено на http://www.allbest.ru

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

УДК 94(477-22)”198/200”: 334.722

Становлення та розвиток сільського підприємництва в Україні (середина 80-х років ХХ - початок ХХІ століття)

07. 00. 01 - Історія України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Совєцька Тетяна Георгіївна

Луганськ 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі історії, соціології і політології Подільського державного аграрно-технічного університету Міністерства аграрної політики України

Захист відбудеться 24.04.2007 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.04. у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля (91034, м. Луганськ, вул. Ватутіна, 1, корп. 8, ауд. 309).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20а).

Автореферат розіслано 21.03.2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради І. В. Довжук

законодавство аграрний підприємництво

АНОТАЦІЇ

Совєцька Т.Г. Становлення та розвиток сільського підприємництва в Україні (середина 80-х років XX - XXI століття). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - Історія України. - Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Луганськ, 2007.

У рамках спеціального дослідження на основі залучення маловідомих та вперше введених до наукового обігу джерел вивчено проблему діяльності організаційно-виробничих структур в аграрній сфері України у вказаний період та сільських жителів, які організовували свою діяльність на принципах підприємництва.

Розкрито трансформацію концепцій правової бази підприємництва у сільській місцевості України, яким була притаманна непослідовність, декларативна підтримка та недостатнє фінансове забезпечення з боку держави.

Приділено увагу ролі підприємництва у створенні виробничої бази та соціальної інфраструктури села, виділено етапи та особливості становлення сільського підприємництва. Досліджено, що із середини 80-х років XX століття почалося реформування аграрного сектору, яке в період незалежності зазнало радикальних змін. З розвитком нових форм господарювання та форм власності в результаті підприємницької діяльності виникають нові організаційно-виробничі структури, що сприяють формуванню середнього класу у сільській місцевості, наявність якого є запорукою успішного економічного зростання держави.

Ключові слова: аграрна реформа, правова база, власність, підприємництво, середній клас, соціальна інфраструктура.

АННОТАЦИЯ

Совецкая Т.Г. Становление и развитие сельского предпринимательства в Украине (средина 80-х годов XX - XXI века). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01.- История Украины. - Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля, Луганск, 2007.

В диссертации рассматривается становление и развитие сельского предпринимательства в Украине в контексте утверждения рыночных отношений в период независимости.

В основе исследования лежит богатая и содержательная база опубликованных и архивных документов, законодательства, материалов периодической печати, а также проанализированные историографические материалы экономистов, историков, парламентариев. Этим предопределяется ценность и объективность результатов.

Отмечено, что современные аграрные преобразования берут свое начало еще со времен перестройки, когда внедрялись аренда, фермерство, кооперация, что реформа исторически опоздала, затянулась и усложнилась кризисом и противостоянием политических сил по поводу ее проведения. Это влияло на характер и формы проявления предпринимательства.

Раскрывается трансформация концепций правовой базы предпринимательства в сельской местности Украины, для которых была характерна непоследовательность, декларативная поддержка и недостаточное финансирование со стороны государства.

Реформирование аграрного сектора экономики Украины, проведенное в 90-х гг. XX века, во-первых, привело к изменению форм собственности и ведения хозяйства: произошло утверждение частной собственности на землю и имущество, и на этой основе утверждение новых организационнно-производственных структур. Во-вторых, появились новые социальные группы: фермеры, арендаторы, наемные рабочие, крестьянин получил статус товаропроизводителя.

Анализируется роль предпринимательства в создании производственной базы и социальной инфраструктуры села, выделяются этапы и особенности становления предпринимательства. Отмечено, что реформирование традиционных колхозов и совхозов происходило эволюционным путем, им предоставлялась методическая, правовая помощь для того, чтобы они могли трансформироваться в хозяйства, которые могли бы эффективно функционировать в условиях рыночной экономики. Сначала шел процесс передачи земли в собственность коллективным хозяйствам. На следующем этапе происходил раздел земли на паи (без их выделения) и выдача соответствующего документа - сертификата на право приватизации. Эти мероприятия способствовали введению экономических механизмов регулирования земельных отношений.

Изучение процесса становления предпринимательства в агропромышленном комплексе позволило сделать вывод о том, что оно способствовало формированию среднего класса в сельской местности.

Ключевые слова: аграрная реформа, законодательство, собственность, предпринимательство, средний класс, социальная инфраструктура.

ANNOTATION

Sovetskaya T.G. Coming into being and development of rural business undertakings in Ukraine (the middle of 80-ths XX-XXI centuries). Manuscript.

The dissertation for obtaining of scientific degree of the candidate of historical sciences, on specialization 07.00.01. - History of Ukraine. - East Ukrainian National University named after Volodymyr Dahl. - Luhansk, 2007.

Within the framework of special exploration on enlisting basis of little-known and put into scientific circulation sources for the first time, the activity problem of body-production structures in Ukrainian agrarian realm in the period we have already told and also the problem of rural inhabitants, organizing their activity on business principles were mastered.

The transformation of conceptions in lawful base in rural area of Ukraine was disclosed. Such traits as inconsistency, declared support and insufficient financial maintenance on the side of state were peculiar to these conceptions.

The attention to the role of business in creating of production base and social structure of the county side was given. Besides the stages and peculiarities of business coming-to-be in agrarian sector were distinguished.

It was explored, since the middle of 80-ths of XX century the reformation of agrarian sector has begun. It experienced radical changes. With the development of new management and property forms as a result of business activity new body-production structures have appeared. They contribute to the formation average class in the countryside, which is the warrant of successful economic development of state.

Key words: agrarian reform, legislation, property, business, average class, transformation.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток підприємництва у економіках перехідного типу постсоціалістичних країн розглядається як один з найважливіших факторів сприяння виходу з кризи, забезпечення економічного зростання та соціальної стабільності у суспільстві. Особливо важливою є роль малого підприємництва у соціально-економічному розвитку аграрного сектора тому, що це один з чинників забезпечення економічного зростання, підвищення зайнятості й рівня доходів населення в сільській місцевості.

Передумови для розвитку підприємництва в аграрному секторі почали створюватися завдяки становленню і утвердженню різних форм власності та господарювання. Законодавчі засади для цього були визначені ще до проголошення незалежності України. Проведення аграрної реформи призвело до змін в організаційно-виробничій структурі сільського господарства, але в процесі її реалізації виявилися як позитивні так і негативні аспекти сільського підприємництва. Впровадження ринкових відносин в аграрному секторі України відбилося на соціальному становищі аграріїв, що привело до перерозподілу за формами власності і господарювання. У ході здійснення аграрної реформи зникли одні і виникли інші організаційно-правові форми сільськогосподарських підприємств. Не скрізь розвиток індивідуально-приватного сектора в аграрній сфері набував однакового поширення. Тому в історичному контексті необхідно визначати передумови, особливості, етапи, форми підприємництва на селі.

Однак, незважаючи на наявність значної кількості праць, в яких розглядаються і певні аспекти розвитку підприємництва в аграрній сфері, ще досі відсутні дослідження історичного характеру, в яких би комплексно висвітлювалися проблеми становлення і розвитку підприємництва взагалі й малого і середнього бізнесу зокрема, його місце і роль в зміні соціально-економічного становища в агропромисловому комплексі. Це й зумовило визначення теми та змістовної спрямованості дисертаційної роботи.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є розділом комплексної проблеми “Соціально-економічні перетворення в українському селі (друга половина XX - початок XXI століття): історичний аспект” (державний реєстраційний номер 0102 V 001683), що розробляється кафедрою історії, соціології та політології Подільського державного аграрно-технічного університету.

Об'єктом дослідження є підприємництво в агропромисловому комплексі України у 80-х роках ХХ - на початку ХХІ століття.

Предметом вивчення є діяльність організаційно-виробничих структур у сільській місцевості України у вказаний період та сільських жителів, які організовували свою діяльність на принципах підприємництва.

Хронологічні межі дисертаційної роботи становлять 80-ті роки ХХ століття і початок ХХІ століття, коли здійснювалися заходи щодо впровадження принципів ринкової економіки та підприємництва в сільській місцевості України.

Територіальні рамки дослідження охоплюють усі регіони України.

Мета роботи полягає в тому, щоб на основі широкої джерельної бази, у тому числі аналізу вперше введених у науковий обіг документів, висвітлити суть, напрями, етапи розвитку у 80-х роках ХХ - перші роки ХХІ століття заходів щодо впровадження підприємництва в агропромисловому комплексі України, розвитку в сільській місцевості підприємств малого і середнього бізнесу і відповідно становлення нових соціальних верств населення.

Для реалізації поставленої мети окреслені такі конкретні завдання дослідження:

вивчити, систематизувати та класифікувати джерельну базу дослідження;

дати теоретично-методологічне обґрунтування передумов змін економічної системи в незалежній Україні, розвитку ринкової економіки та відповідно підприємництва в агропромисловому комплексі, впровадження нових складових в інфраструктурі села;

визначити місце і роль малого і середнього бізнесу в здійсненні аграрної реформи, розвитку та утвердженні нових організаційно-виробничих структур в аграрному секторі економіки України;

проаналізувати вплив розвитку малого і середнього бізнесу в аграрному секторі на вирішення продовольчої проблеми та характер соціальних процесів у сучасному українському селі;

сформулювати відповідні практичні рекомендації щодо вдосконалення законодавства про розвиток підприємництва в аграрному секторі економіки, створення більш сприятливих умов для функціонування структур малого і середнього бізнесу в агропромисловому комплексі України.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в ній розкрито наукове, практичне осмислення державної політики розвитку підприємництва в усіх сферах агропромислового комплексу у 80-х роках ХХ - перші роки ХХІ століття.

На основі вивчення джерел та їх всебічного аналізу автором:

уперше комплексно в хронологічній послідовності розкрито передумови, суть та форми розвитку підприємництва в процесі здійснення аграрної реформи, змін форм власності та господарювання в агропромисловому комплексі незалежної України;

розкрита в історичному плані динаміка змін у характері підприємницької діяльності працівників агропромислового комплексу в процесі реформування форм власності та господарювання у сільському господарстві та сільській місцевості на сучасному етапі;

визначені етапи та особливості становлення підприємництва в сільській місцевості;

проаналізовано вплив розвитку підприємництва на вирішення соціальних проблем у сільській місцевості, задоволення матеріально-побутових інтересів його жителів.

Методологічну основу дисертації становлять основні методи історичних досліджень - порівняльний, проблемно-хронологічний, фактологічний, класифікації та принцип історизму. Вони забезпечують здійснення системного аналізу соціально-економічних відносин в сучасному українському селі на основі становлення і розвитку підприємництва.

Уникаючи соціологічних і політологічних концепцій, які утвердилися в науково-історичній науці з проблем соціально-економічних та політичних відносин в Україні з часів незалежності, спираючись на архівні джерела, виокремлено структуру дисертаційного дослідження. Витримано принципи проблемно-хронологічного методу в періодизації подій і явищ становлення підприємництва в сільській місцевості.

Історико-порівняльний метод сприяв виявленню закономірностей формування підприємництва, а методи типологізації та класифікації забезпечили з'ясування його функціональних ознак, спільного і відмінного, загального та особливого. Прикладні методи (аналізу, статистичний) використані для систематизації джерел законодавчих та виконавчих органів влади, діяльності недержавних організацій у залученні сільських жителів до підприємницької діяльності.

Практичне значення роботи полягає у можливості використання основних положень і висновків, типового фактологічного матеріалу при розробці нових законодавчих і нормативних актів щодо подальшого розвитку підприємництва в агропромисловому комплексі, при викладанні у вищих навчальних і загальноосвітніх закладах спецкурсів з історії аграрних відносин та сучасної державної аграрної політики в Україні.

Особистий внесок здобувача. Одна публікація здійснена в співавторстві з асистентом А.А. Лубчинським: стаття “Ретроспективний погляд на кредитування українського села” (відповідно 50% і 0,2 друк. арк.)

Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорювалася на кафедрі історії, соціології та політології Подільського державного аграрно-технічного університету. Основні положення дослідження пройшли апробацію на міжнародних, всеукраїнських і міжрегіональних конференціях у 2004-2006 роках: ІІІ Міжнародному науковому конгресі українських істориків “Українська історична наука на шляху творчого поступу” (Луцьк, травень 2006 р.), Всеукраїнської науково-практичної конференції “Актуальні проблеми розвитку агропромислового комплексу в сучасній Україні” (Київ, вересень 2006 р.).

Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження висвітлені у шести публікаціях, у тому числі в п'яти фахових виданнях.

Структура дисертації визначається сутністю проблеми, метою та завданнями дослідження. Вона складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків (170 сторінок - основний текст), списку використаних джерел та літератури (290 найменування), 9 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 203 сторінки.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, окреслено територіальні і хронологічні межі, визначено об'єкт, предмет, мету і основні завдання, методологічні засади, наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи.

У першому розділі “Джерельна база та історіографія проблеми” проведено аналіз стану наукової розробки теми, охарактеризовано джерела, що використані для вирішення поставлених завдань. Констатовано, що проблеми, пов'язані зі становленням сільського підприємництва в Україні у 80-х роках XX - на початку XXI століть, знайшли певне відображення в економічній, юридичній та історичній літературі.

Ознайомлення з монографіями, збірниками статей, матеріалами науково-практичних конференцій, рукописами й авторефератами докторських і кандидатських дисертацій дає підставу вважати, що ці дослідження присвячені в основному здійсненню економічної реформи, впровадженню принципів ринкової економіки, розвитку різних форм власності та господарювання, змінам соціально-професійного складу населення незалежної України, особливостям становлення підприємництва в аграрній сфері. Насамперед, це праці монографічного характеру про розвиток фермерства, орендних відносин в аграрній сфері, становлення і розвитку нової інфраструктури в сільській місцевості. У працях економістів, в яких вказана проблема висвітлюється відповідно до принципів аграрної економічної науки, перш за все, розкриваються теоретичні основи формування підприємництва в агропромисловому комплексі. Водночас авторкою всебічно вивчено і практичну сторону економічного обґрунтування необхідності змін виробничих відносин, які викладені у працях економістів-аграріїв. Серед яких Гайдуцький П.І., Стельманчук А.М. Земля: власність, оренда, рента. - К., 1994; Сучасна аграрна політика України: проблеми становлення / За ред. Саблука П.Т. та Юрчишина В.В. - К.: ІАЕ УААН, 1996; Аграрна праця та соціальний розвиток українського села / За ред. Бугуцького О.А.. - К., 1996; Соціально-економічні проблеми реформ у агропромисловому комплексі України (1991-1998 роки). - К., 1998; Демографічні процеси в сучасній Україні. - К., 1998; Соціальний та демографічний стан сучасного українського села. - К., 1998; Україна на зламі історичних епох - реформи в АПК. - К.,2000; Екологічні проблеми розбудови громадянського суспільства в Україні. - К.,2000; Соціально-економічні перетворення в сучасній Україні. - К., 2001; Проблеми формування ринкової економіки. - К.: КНЕУ, 2000; Проблеми економіки агропромислового комплексу і формування його кадрового потенціалу. - Том 1. - К., 2000.

Дослідження історичного плану, присвячені проблемам становлення і розвитку нових форм господарювання наприкінці 80-х років ХХ - початку ХХI століть, в яких висвітлені суть, етапи та соціально-економічні наслідки реформування колгоспів у колективні сільськогосподарські підприємства, реорганізації радгоспів у подібного роду підприємства, становлення і розвитку селянських (фермерських) господарств. Значна увага в них приділяється характеристиці етапів становлення підприємництва в різних сферах агропромислового комплексу України (Сургай Г.І. Сільське господарство України: уроки минулого і сучасний аграрний курс. - К.: КДУ, 1991. - 184с.; Розбудова громадянського суспільства в Україні (історико-політичне дослідження) // Беренштейн Л.Ю., Реєнт О.П., Коломієць С.С. та ін. - К.: Інститут історії України НАН України, 1999. - 256 с.; Україна на зламі історичних епох - реформи в АПК // Голова редколегії Смолій В.А. - К.: Інститут історії України НАН України, 2000. - 396 с.; Історія формування української моделі розвитку сільського господарства (з найдавніших часів до сьогодення) // За заг. ред. Беренштейна Л.Ю., Коломійця С.С. Частини 2 і 3. - К.: НАУ, 2003, - 244 с.; Українська модель сільськогосподарської кооперації: етапи формування та розвитку. - К.: НАУ, 2002. - 100с.; Українське село у 20-90-х роках ХХ століття (короткий історико-економічний нарис) // За ред. Беренштейна Л.Ю., Мигрина Г.П., Панченка П.П. - К., !998. - 139 с.). Зроблено висновок про те, що хоч у названих працях міститься багатоаспектний матеріал щодо висвітлення аграрного питання, однак проблема сільського підприємництва як предмет вивчення у них відсутня.

Серед досліджень, присвячених проблемам аграрної політики на сучасному етапі дисертант виділяє праці С.М. Живори, М.М. Зизи, О.С. Каденюка, О.М. Кропивко, В.П. Михайлюка , В.В. Нечитайла, С.С. Падалки (Живора С.М. Аграрна реформа в Україні (1991-2001 роки): Дис. ... канд. іст. наук: 07.00.01. - Запоріжжя, 2002. - 212 с.; Зиза М.М. Зміни виробничих відносин в українському селі (друга половина ХХ - початок ХХІ століття): історичний аспект: Дис. … канд. іст. наук: 07.00.01. - Луганськ, 2005. - 179 с.; Каденюк О.С. Аграрна реформа в Україні: кадрове забезпечення. - Київ-Кам.-Под.: Абетка, 1996. - 144 с.; Нечитайло В.В. Селянське господарство фермерського типу в Україні: історія і сучасність. - Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2004. - 434 с.; Падалка С.С. Аграрна політика в Україні: формування, шляхи реалізації та соціально-економічні наслідки (друга половина 60-х -80-ті роки ХХ ст.): Дис. … докт. іст. наук: 07.00.01. - Донецьк, 2005. - 372 с.)

Таким чином, огляд літератури з досліджуваної теми свідчить про те, що історичні аспекти процесу розвитку підприємництва у аграрній сфері економіки України і змін у соціальному статусі сільськогосподарських товаровиробників у 80-ті роки ХХ і перші роки ХХІ століть досліджені недостатньо. З урахуванням цього виділено два аспекти. Перший - відображення у дисертаціях і публікаціях динаміки змін виробничих відносин у 80-х роках ХХ століття, коли вони базувалися на основі колгоспно-радгоспного виробництва. Другий - наукові дослідження, присвячені здійсненню аграрної і земельної реформи та змінам виробничих відносин в аграрній сфері економіки України у 90-х роках ХХ - на початку ХХІ століття.

Незважаючи на наявність значної кількості праць, в яких розглядаються і певні аспекти розвитку підприємництва в аграрній сфері, ще досі відсутні праці, в яких би комплексно висвітлювалися проблеми становлення і розвитку підприємництва, його місце і роль у зміні соціально-економічного становища в агропромисловому комплексі. Це й зумовило визначення теми та змістовної спрямованості дисертаційної роботи.

Основу джерельної бази становлять архівні матеріали, які систематизовані за певними групами.

До першої групи віднесені документи архівів з постійними фондами збереження, в яких відображені певні аспекти розвитку підприємництва в агропромисловому комплексі у другій половині ХХ - перші роки ХХІ століття. У науковий обіг введені матеріали Центрального державного архіву вищих органів влади України. Зокрема, фонд 1-Р - це матеріали відділу комісій Верховної Ради України - протоколи засідань (в т.ч. спільних) комісій з питань відродження та соціального розвитку села, з питань агропромислового комплексу (стенограми обговорень текстів Законів України, подання, зауваження та пропозиції, порівняльні таблиці). Фонд 2 - документи Ради Міністрів УРСР з проблем розвитку сільського господарства. Фонд 27 - Міністерство аграрної політики. Фонд 4906 - справи окремих департаментів з питань розвитку агропромислового комплексу.

У науковий обіг введено матеріали Ф.1 Центрального державного архіву громадських об'єднань. У справах цього фонду містяться матеріали про заходи виконання рішень щодо розвитку сільського господарства України, прийнятих у 80-х - на початку 90-х років ХХ століття, Продовольчої програми, про впровадження нових форм господарювання, у тому числі підприємництва.

Певну частину джерельної бази становлять документи державного архіву Київської області, зокрема фонд 880, в якому зберігаються матеріали виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів: протоколи сесій обласної Ради народних депутатів, протоколи засідань постійних комісій, розпорядження облвиконкому, протоколи засідань виконкому, статистичні звіти, штатні розписи тощо; а також Державного архіву Хмельницької області: фонд 338 - обласної ради, фонд Р 6243 - обласних і районних відділів управлінь сільського господарства.

Також в дослідженні використані матеріали з поточних архівів: а) міністерств аграрної політики, освіти і науки, охорони навколишнього природного середовища, соціальної політики та праці, у справах сім'ї, молоді та спорту, з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; б) державних комітетів статистики, з питань регуляторної політики та підприємництва, з питань земельних ресурсів; Фонду державного майна, в) політичних партій промисловців і підприємців, малого і середнього бізнесу, Народної партії України; г) громадських організацій: Асоціації фермерів і приватних землевласників, Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України, Спілки малих і середніх приватних підприємців України, Союзу аграрних бірж України; д) наукових і навчальних закладів: Інституту соціальних досліджень, Інституту аграрної економіки УААН, Національного аграрного університету, Подільського державного аграрно-технічного університету та інших навчальних закладів.

Другу групу джерел, становлять Закони та постанови Верховної Ради України, Укази Президента України, розпорядчі документи Кабінету Міністрів України, в яких визначені основоположні принципи становлення, розвитку і форми функціонування різних категорій підприємництва - великого, середнього і малого - і особливості їх розвитку в агропромисловому комплексі, зокрема в сільській місцевості.

Третя група - це матеріали міністерств економіки, фінансів, аграрної політики, державних комітетів економічного спрямування, освіти і науки, охорони навколишнього природного середовища, соціальної політики та праці про етапи та шляхи розвитку підприємництва в галузях агропромислового комплексу та інфраструктурі сільської місцевості, які друкуються у бюлетенях та періодичних виданнях (газетах, журналах).

Четверту групу представляють документи місцевих органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в яких містяться довідкові та інформаційні матеріали щодо розвитку підприємництва у відповідних регіонах і населених пунктах.

П'яту групу - документи центральних органів певних громадських об'єднань, в яких зосереджені програми, статути, стенограми з'їздів, конференцій, протоколи керівних органів, довідки про поточну роботу. У кожному із вказаних документів є матеріали про ставлення до підприємництва, дані про його розвиток в агропромисловому комплексі і публікуються вони у часописах, які видаються політичними партіями та громадськими організаціями.

Шоста група - довідники, статистичні збірники, видані Держкомстатом України й відповідними структурами в областях, містах, районах, в яких містяться матеріали про кількість підприємницьких структур різних категорій, їх матеріально-технічну базу, чисельність підприємців, результати господарювання. У них є спеціальні розділи, параграфи про розвиток підприємництва в агропромисловому комплексі України.

Джерелознавчий характер несуть друковані засоби масової інформації, видавцями яких є органи державної влади, недержавні організації, наукові та навчальні заклади.

Отже, для написання дисертаційної роботи використані різноманітні за формою і змістовною спрямованістю джерела. Відбір найбільш типового матеріалу сприяв розкриттю завдань, визначених темою дослідження.

Таким чином, можна констатувати, що залучена до аналізу сукупність джерел різного походження та характеру є достатньо представницькою і може бути документальною основою для досягнення мети даного дослідження та вирішення конкретних дослідницьких завдань.

Другий розділ “Трансформація концепцій правової бази підприємництва у сільській місцевості України” присвячений законодавчим заходам стосовно сільського підприємництва та їх впливу на динаміку змін правових підходів до сільського підприємництва в роки незалежності.

Аналіз законодавчих і нормативних актів з проблем розвитку підприємництва відтворює шляхи розвитку підприємництва в агропромисловому комплексі України. У розділі аналізується динаміка змін правових підходів до сільського підприємництва. Так, уже в першому Законі “Про економічну самостійність України”, прийнятому після проголошення Декларації, йшлося про підприємництво. Принципи та шляхи його становлення і розвитку формулювалися у взаємозв'язку з новими формами власності та господарювання. Правове забезпечення цього процесу повинно бути націлено на встановлення законодавчих гарантій, виключення силового тиску на працюючих тому, що форма господарювання - не самоціль, а лише засіб підвищення ефективності виробництва. В Законі Української РСР “Про економічну самостійність Української РСР” (серпень 1990 року) визначено, що власність в Україні виступає у трьох формах: а) державна; б) колективна; в) індивідуальна (особиста і приватна трудова власність). Водночас записано, що можуть існувати інші, передбачені відповідними законами, форми власності.

У лютому 1991 року прийнято спеціальний Закон УРСР “Про власність”, в якому були визначені об'єкти індивідуальної, колективної, державної та інтелектуальної власності.

У січні 1992 року прийнято спеціальний Закон “Про форми власності на землю”, який встановлював державну, колективну, приватну власність на землю, підкреслювалась їх рівноправність. Інститут аграрної економіки УААН виявив законодавчу ініціативу та брав участь у розробці нових законодавчих актів з аграрно-селянського питання. Пропозиції науковців знайшли законодавче закріплення в законах “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про селянське (фермерське) господарство”, “Про колективне сільськогосподарське підприємство”, “Про плату за землю”, “Про особливості приватизації в агропромисловому комплексі”. Вони враховувалися при опрацюванні проекту Закону “Про приватизацію землі в Україні”, Земельного кодексу України. До Верховної Ради України внесена пропозиція щодо прийняття Закону про оренду землі.

У процесі реформування форм власності на землю виникла необхідність більш чіткого визначення правових засад розмежування земель державної та комунальної власності і повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання земельних відносин з метою створення умов для реалізації конституційних прав власності на землю, забезпечення національного суверенітету, розвитку матеріально-фінансової бази місцевого самоврядування. Напрями та шляхи вирішення вказаних питань визначені в Законі України “Про розмежування земель державної та комунальної власності” (лютий 2004 pоку).

У вказаних законах значна увага приділена розвитку підприємництва у сільській місцевості. Цьому питанню присвячувалися спеціальні заходи, які провадили центральні органи влади. З урахування рекомендацій громадських слухань, Верховна Рада України прийняла ряд законів, які сприяли більш оперативному вирішенню питань, пов'язаних з підприємництвом.

У вересні 2004 року набрав чинності Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб підприємців”. Головна його перевага - скорочення терміну реєстрації з п'яти до трьох днів.

В жовтні 2005 року Верховна Рада України прийняла Закон “Про основні напрямки державної аграрної політики на період до 2015 року”. В ньому вказано, що основними пріоритетами державної аграрної політики в Україні є створення умов для реалізації й захисту прав аграріїв на землю, формування ринкових земельних відносин й охорони земель, створення рівних умов для функціонування організаційно-правових форм ведення господарства в аграрному секторі, державна підтримка розвитку конкурентоспроможного сільськогосподарського виробництва на основі принципів ринкових відносин і підприємництва, кооперації і інтеграції, формування сприятливої цінової, фінансово-кредитної, податкової і бюджетної політики та ін.

У третьому розділі “Роль підприємництва у створенні виробничої бази та соціальної інфраструктури села” визначено етапи та особливості становлення підприємництва в аграрному секторі та його місце у створенні виробничої та соціальної інфраструктури в сучасному селі.

Автором зазначено, що вже у 80-х рр. ХХ ст. ставилося питання про створення умов для впровадження принципів підприємництва у сільськогосподарське виробництво. Навіть виникли форми господарювання, які діяли на таких принципах. Однак цей процес не набув масового розвитку. Фактично не використовувалися законодавчі та нормативні акти про впровадження принципів підприємництва в агропромисловому комплексі. Становлення, розвиток і утвердження підприємництва в аграрному секторі пов'язані з результатами здійснення земельної реформи, яка здійснюється з 90-х рр. ХХ ст. Її витоками у сільськогосподарському виробництві є розпаювання земель (паїв) і майна у колгоспах і перетворення їх у колективні сільськогосподарські підприємства та надання бажаючим сільськогосподарським товаровиробникам вийти з них і створювати самостійні фермерські господарства.

З 2000 р. в Україні розпочато реалізацію Національної програми становлення та сприяння розвитку малого підприємництва в Україні. Більше стало малих підприємств, збільшилася кількість фізичних осіб, які вирішили спробувати цю нову для них справу. Зростає також кількість підприємців фізичних осіб. Водночас, починаючи з 1997 року проявилися деякі ознаки спаду темпів приросту кількості малих підприємств. Це зумовлено надмірним податковим тиском, безпідставним втручанням контролюючих органів, складною процедурою відкриття власного бізнесу, заплутаною податковою та звітною системою, фінансовими труднощами.

У роботі проаналізовано доцільність кредитування сільського підприємництва, залучення молоді до процесів розвитку та становлення ринкової економіки України. Зазначено, що масове створення у 2000-2004 рр. нових агровиробничих структур відбувалося на базі приватної власності на землю і майно. Це призвело до формування приватного власника. Значно зменшилася частка товариств з обмеженою відповідальністю, виробничих кооперативів. Замість них зросла кількість фермерських господарств. У західному регіоні України характерним став тип невеликих особистих і фермерських господарств, у центральних областях - середні, в основному приватні підприємства та розширені, за рахунок оренди земельних паїв, фермерські господарства. На сході і півдні - переважають великі сільськогосподарські підприємства приватного типу. Важливою структурою агропромислового комплексу є кооперативні структури, які діють на принципах підприємництва. Законами визначено три види кооперативів: виробничі, обслуговуючі і споживчі.

У розвитку орендних відносин по суті виявилося два етапи. Перший - 1992-1999 рр., коли функціонували дрібні орендарі, які орендували у селян порівняно невеликі площі (200-300 га) на короткі терміни (4-5 років). Після прийняття у жовтні 1998 р. Закону України “Про оренду землі” - другий етап розвитку орендних відносин, коли на зміну дрібним орендарям прийшли люди великого бізнесу, що почали орендувати по кілька тисяч (у багатьох випадках 30-40 тис.) га орної землі терміном на 15-20 років.

Автором обґрунтовано висновок про те, що у становленні підприємництва в аграрному секторі України можна виділити такі етапи: перший - 80-ті роки ХХ ст. до моменту проголошення політичної незалежності України - серпень 1991 р.; другий - з серпня 1991 р. по жовтень 1994 р., визначена загальна концептуальна суть економічної реформи та найважливіших механізмів її здійснення; третій - з 1994 р. до кінця 1999 р., характеризується тим, що була спроба інтегрувати традиційні методи господарювання з новітніми, ринковими; четвертий - почався зі встановленням на початку 2000 р. нової системи господарювання на основі Національної програми розвитку підприємництва і цей етап продовжується до сьогодення.

У четвертому розділі - “Формування середнього класу у контексті становлення підприємництва на селі” аналізуються заходи державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та недержавних організацій у становленні сільського підприємництва, а отже й у формуванні середнього класу в сільській місцевості.

Дисертантом показано, що в досліджуваний період завдяки відносно дієвим заходам регіональних органів державної влади та місцевого самоврядування прискорився процес розвитку малого і середнього підприємництва. Це сприяло вирішенню двох взаємопов'язаних завдань. По-перше, зменшенню рівня безробітних і збільшенню чисельності виробників певних товарів і продуктів харчування. По-друге, продукція, вироблена підприємцями, дозволила більш дієво задовольняти потреби населення у товарах першої необхідності та продуктів харчування, ефективніше проводити їх побутове обслуговування.

Реформування форм власності та господарювання в агропромисловому комплексі мають не вузько галузеве, а загальнодержавне значення. По-перше, вони охоплюють три блоки народного господарства України - підприємства машинобудівної галузі промисловості, аграрний сектор, підприємства переробної промисловості, у першу чергу легкої та харчової. По-друге, вони призводять до зміни форм власності та господарювання як у аграрній сфері, так і у важливих галузях промисловості. По-третє, вказаними процесами охоплені міське і сільське населення, різні за професійною належністю громадяни - робітники, хлібороби, представники виробничої, наукової, творчої інтелігенції, чоловіки та жінки, представники кількох вікових категорій. По-четверте, реформування форм власності та господарювання в агропромисловому комплексі призводить до зміни виробничих відносин і соціального складу не лише сільського, а й значної кількості міського населення, до появи і утвердження нових соціальних груп як у аграрному секторі, так і в промисловості й організаціях, які обслуговують АПК, у тому числі наукових установ, навчальних закладах, владних структурах. Реформування відбувається в умовах певних етапів проведення аграрної реформи в Україні. На першому, який вже здійснено, проведено роздержавлення землі, що передана у власність колективних та фермерських господарств. На другому проведено поділ землі, що передана у власність. Продовжується третій етап - формування на базі приватної власності нових за змістом господарств акціонерного типу, розвивається фермерство. Ефективність цієї діяльності можлива на основі співпраці державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Характерно, що становленню та розвитку підприємництва в аграрному секторі України заважали насамперед суттєві чинники, пов'язані з відсутністю незалежного правового забезпечення, яке б підтримувало і стимулювало розвиток підприємницьких структур у країні, і недовіра владі. Для здійснення ефективної підприємницької діяльності в аграрному секторі, сільгоспвиробник: по-перше, потребував самостійності діяльності, по-друге, узаконення прав власника на землю та інші засоби виробництва, права на продукт і прибуток.

У роботі зазначено, що підприємництво сприяє становленню і розвитку в аграрній сфері соціальних верств, які складають середній клас. У цілому проблема виділення серед населення представників середнього класу є досить складною в сучасній Україні. Стрімкі зміни в рівні життя переважної більшості населення та відносинах власності зруйнували минулу соціальну стратифікацію, а нова тільки-но формується. Причому процес стратифікації розвивається таким чином, що хронологічно спочатку відбулася поляризація суспільства, тобто першими почали формуватися елітні та маргінальні групи. Характерно, що представниками середнього класу себе вважають чимало молодих людей, а серед представників середнього класу дві третини становлять жінки. Складовою структури середнього класу у сільській місцевості є фермерство.

В Україні є численні представники середнього класу не у фактичному, а у перспективному розумінні, націленому на майбутнє. Це люди, які не мають відповідного прибутку та рівня життя, але послідовно ототожнюють себе із середнім класом у розумінні головних життєвих цінностей та їх дотриманні. Це переважно інтелігенція, професіонали різних галузей та сфер діяльності, люди, які мають високий престиж в очах собі подібних, які цінують цей престиж більше, ніж матеріальні блага або можливість їх одержання. Саме ця соціальна верства забезпечує відносну стабільність в Україні. Її розширення, підвищення її соціального авторитету є важливим шляхом до формування масового середнього класу в Україні, зокрема в сільській місцевості.

У Висновках подано основні науково-теоретичні положення та результати дисертаційного дослідження.

Сучасні arpapнi перетворення беруть початок ще з часів перебудови, коли впроваджувалися оренда, фермерство, кооперація. Реформа історично запізнилась, затягнулась i ускладнилася кризою та наявністю протиборства полггичних сил навколо її проведения. Це впливало на характер i форми прояву підприємництва.

Реформування аграрного сектора економіки України, проведене у 90-х рр. XX ст., по-перше, призвело до зміни форм власності та господарювання: відбулося утвердження приватної власності на землю і майно, і на цій основі утвердження нових організаційно-виробничих структур. По-друге, з'явилися нові соціальні групи: фермери, орендарі, наймані працівники, селянин набрали статусу господаря-виробника, сільськогосподарського товаровиробника.

Важливим кроком стало скасування земельно-майнових відносин, які були в колективних сільгосппідприємствах, i перехід до організацїї цих стосунків на товарно-грошових засадах. Селяни, одержавши у власність землю i майно, одночасно набули право здавати ix в оренду за відповідну винагороду чи прибуток (орендну плату). Змінився характер кооперативного руху: створені acoціації фермерів, об'єднання орендно-приватних підприємств, обслуговуючі кооперативи.

Існує необхідність, щоб держава законодавчо врегулювала питання мікрокредитування малого й середнього бізнесу через спеціалізовані установи, оскільки чинне законодавство практично не передбачає небанківського кредитування. Прийняття відповідного Закону дасть змогу створювати спеціалізовані недержавні фінансово-кредитні установи, що здійснюватимуть тільки мікрокредитування. Завдяки цьому зросте ефективність малого бізнесу і прискориться його розвиток.

Розвиток підприємництва у сільській місцевості у значній мірі забезпечується завдяки участі недержавних об'єднань у проведенні інформаційно-консультаційного обслуговування (сервісу) серед працівників агропромислового комплексу. Майже всі громадські організації, особливо Всеукраїнське товариство “Просвіта” імені Тараса Шевченка, Селянська спілка України, Асоціація фермерів України, профспілки працівників агропромислового комплексу, Міжнародний Фонд “Відродження”, систематично проводять масові заходи серед сільського населення (лекції, тематичні вечори, зустрічі за круглим столом). Цим вони підтримують функціонування культурно-освітніх установ, які останнім часом не отримують фінансової підтримки з боку держави і підприємств, структурами яких вони є.

Недержавні організації домагаються виконання конституційних положень про те, щоб сучасна інфраструктура на селі сприяла достатньому життєвому рівню досягненню високого рівня комунально-побутового, медичного обслуговування населення, їх доступу до освіти та культури. Необхідно забезпечити пріоритетну роль місцевого самоврядування у координації цього процесу.

Малий і середній бізнес є одним з найдавніших засобів структурної перебудови, усунення диспропорцій на окремих товарних ринках, створення додаткових робочих місць і скорочення безробіття, активізації інноваційних процесів, розвитку конкуренції, насичення ринку товарами та послугами. Кооперування фермерських господарства може створити територіальні комплекси, союзи фермерів, що дасть змогу вирішувати агровиробничі проблеми: реконструкцію діючих елементів та споруд інфраструктури; створення нових об'єктів ринкової інфраструктури; вирішення соціальних проблем села.

Підприємництво не може розвиватися на основі лише законодавчих і нормативних актів. Потрібні заходи, підкріплені фінансовими інструментами. Один з них - відповідна загальноосвітня програма для підприємців-початківців з метою отримання базових знань з основ бухгалтерського обліку, оподаткування, законодавства, що регламентує підприємницьку діяльність.

Загальна ситуація в сільському господарстві залишається дуже складною. Надто багато галузь втратила внаслідок непродуманої політики щодо трансформації форм господарювання, строків і темпів організаційних змін у сільському господарстві і сферах його обслуговування; подрібнення, перерозподілу державної і колективної власності, часто, в інтересах обмеженої кількості людей; скорочення кредитних субсидій і дотацій на споживчі ціни; самоусунення державних органів від контролю за складними соціально-економічними процесами, що відбуваються на селі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Совєцька Т.Г. Становлення та розвиток підприємництва в аграрному секторі України в кінці XX - початку ХХI століть // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. проф. М.М.Алексієвця.- Вип.2. - Тернопіль, 2004. - С.109-112.

2. Совєцька Т.Г. Особливості становлення і розвитку підприємництва в сучасній Україні // Проблеми історії України. Факти, судження, пошуки. Збірник наукових праць. Спеціальний випуск. - Київ, 2005. - С.69-74.

3. Совєцька Т.Г., Лубчинський А.А. Ретроспективний погляд на кредитування українського села // Український селянин. Збірник наукових праць. - Черкаси, 2005. - С.207-208.

4. Совєцька Т.Г. Правові та концептуальні засади кредитування сільськогосподарського підприємництва в Україні // Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. - Вип. 13. - Кам'янець-Подільський, 2005. - С. 344-346.

5. Совєцька Т.Г. Витоки становлення української моделі сільськогосподарського підприємництва // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету: Історичні науки. - Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2007. - Т. 17. - С. 84-87.

Матеріали конференцій

6. Совєцька Т.Г. Проблеми розвитку підприємництва в аграрній сфері економіки України // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Актуальні проблеми розвитку агропромислового комплексу в сучасній Україні” (22-23 вересня 2006 р.,), Національний аграрний університет м. Київ. - Київ, 2007. - С.79-86.

Размещено на Allbest.ru