Вступні випробування з всесвітньої історії на навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ

КАФЕДРА ПОЛІТОЛОГІЇ, СОЦІОЛОГІЇ ТА ГУМАНІТАРНИХ НАУК

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

ДО ВСТУПНИХ ВИПРОБУВАНЬ З ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ НА НАВЧАННЯ ДО ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ АЛЬФРЕДА НОБЕЛЯ

Дніпропетровськ

2014

Вступ

Метою дисципліни "Всесвітня історія (новітній період)" є надання уявлення про умови формування, специфічні особливості та загальні тенденції розвитку політичної та соціально-економічної системи країн світу ХХ ст.

Завдання: знати об'єктивні та суб'єктивні фактори та причини зміни політичних систем від однієї до іншої історичної епохи; аналізувати взаємозв'язок найважливіших політичних процесів у країнах світу з соціально-економічним, культурним розвитком та міжнародними відносинами; виділяти особливості головних історичних подій в країнах світу та державотворчі аспекти цих подій; місце і роль в країнах світу політичних партій, видатних історичних особистостей.

По завершенню базової і повної середньої освіти з дисципліни Всесвітня історія абітурієнти повинні вміти чітко, логічно і послідовно висловлювати свої думки, зокрема: визначати головні історичні події розвитку держав світу; аналізувати історичні джерела різного походження; оцінювати ступінь впливу на процеси державотворення різних історичних періодів суспільних, економічних, ідеологічних факторів; формувати власне ставлення до процесів у політичній історії та висловлювати власну думку з цього приводу.

1. Розвиток країн Європи та Америки в період кризи індустріального суспільства (кінець ХІХ -1918 р.)

Загальні умови розвитку країн Європи ат Америки кінця ХІХ - початку ХХ ст. Монополізація економіки. Радикалізація політичної ідеології. Лібералізм та марксизм. Розширення виборчого права. Активізація політичної поведінки мас. Завершення територіального поділу світу та початок боротьби за переділ сфер впливу. Причини, характер, та вплив Першої світової війни на політичний розвиток країн світу. Зміни політичної карти Європи.

США - країна західної демократії. "Золотий вік" політичної історії США (1881-1897). Політичне життя в США в роки Першої світової війни. Фактори прискореного економічного розвитку США в останній третині ХІХ ст. Роль монополій в економіці США. Формування антитрестовського законодавства. Соціально-економічні реформи "епохи прогресизму" в США. Основні напрямки інвестицій американських монополій. Переважання партійних та регіональних еліт. Посилення політичного впливу підприємницьких кіл. Розвиток двопартійної системи. Зміни ідейно-політичних доктрин демократичної та республіканської партій. Наслідки Реконструкції Півдня. "Чорні кодекси". Суди Лінча. Зростання робітничого руху. Американська федерація праці. Посилення федеральної влади в період президентства Мак-Кінлі (1897-1901 рр.). "Прогресивна ера" президента Т. Рузвельта (1901-1909 рр.). Томас Вудро Вільсон - "пресвітеріанський священик" на президентській посаді.

Розвиток британської державності. Двопартійна система на зламі ХІХ-ХХ ст. Причини втрати Англією світової економічної першості. Рівень монополізації англійської економіки. Роль фінансово-кредитної системи Англії. Ліберальні реформи кабінету У. Гладстона. Політика кабінету Дізраелі. Криза двопартійної системи, зближення консерваторів та лібералів-юніоністів. Ллойд-Джордж та "ллойд-джорджисти". Виникнення лейбористської партії. Р. макдональд. С. та Б. Вебб. Зміні становища палати лордів за Актом про парламент 1911 р. Посилення партійного контролю в парламенті. Британська монархія після "вікторіансьої епохи". Консолідація політичних сил в період першої світової війни. "Воєнний кабінет" Ллойд-Джорджа.

Еволюція політичної системи Франції. Конституційно-правовий устрій Третьої республіки. Оформлення провідних політичних рухів. "Правління монархістів" (1871-1879 рр.). Консолідація консервативних рухів. Французький клерикалізм в період формування республіканського устрою. Боротьба поміркованих республіканців та радикалів. Ж. Клемансо. Багатопартійність. Коаліційна практика у французькому парламенті. "Республіканський синтез" 80-х рр. - громадянське примирення в умовах політичного протистояння. Політичне переважання партії радикалів та радикал-соціалістів на початку ХХ ст. "Казус Мільєрана" - перший досвід соціал-реформізму на урядовому рівні. робітничий та соціалістичний рух на зламі ХІХ-ХХ ст. Ж. Жорес. Тактика анархо-синдикалізму. Ж. Сорель. Причини уповільнення темпів економічного розвитку Франції. Лихварські риси французького монополістичного капіталізму.

Передумови економічного піднесення Німеччини кінця ХІХ ст. Особливості монополізації в Німеччині. Мілітаризація Німеччини. Політичний розвиток Німеччини. Останній період правління Бісмарка. "Культуркампф". Наступ реакції. "Ера робітничого законодавства". Обмеження діяльності робітничих партій. Парламентська боротьба в останній рік правління Бісмарка. Вільгельм ІІ - "останній Гогенцоллерн". Політика канцлерів Капріві, Гогенлое, фон Бюлова, Бетман-Голвега. Ідеї соціальної імперії. Мілітаризація Німеччини. Провідні політичні партії та рухи. Профспілковий рух і німеччині та соціал-демократична партія. Е. Бернштейн. Германська революція: причини, характер, етапи та наслідки. Проголошення Германської республіки. Січневе збройне повстання в Берліні. Ратифікація Версальського мирного договору в Німеччині.

Італія - країна "другого ешелону" європейської цивілізації. Завершення епохи Рісорджименто в Італії. Державний устрій Італії наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. Повноваження короля. Структура та роль двопалатного парламенту. Роль католицької церкви. Формування нових політичних концепцій. Поглиблення соціальних протиріч. Політична криза початку ХХ ст. Зменшення ролі парламенту. "рух фаші". Прихід до влади лідерів конституційної опозиції. Політичні наслідки Першої світової війни для Італії.

Суспільно-політичні рухи Росії: дворянсько-консервативний, буржуазно-ліберальний, революційно-демократичний. Лютнева революція 1917 р. Прихід до влади більшовиків. Громадянська війна.

2. Міжнародні відносини та зовнішня політика держав світу напередодні та в період Першої світової війни

Міжнародна система європейських союзів в 70-90-ті рр. XIX ст. Зміни у співвідношенні сил в Європі початку 70-х рр. Континентальні імперії: Німеччина, Австро-Угорщина та Росія - в європейській системі. Європейські інтереси Великобританії в мовах "блискучої ізоляції". Міжнародне послаблення Франції. Зовнішньополітична доктрина Бісмарка та основні напрямки його політики в Європі в 70-80-е рр. XIX ст. Формування Троїстого союзу, його характер та спрямованість. Основні фактори франко-російського зближення другої половини 80-х рр.: політичні та економічні. Оформлення франко-російської Антанти на початку 90-х рр.: консультативний пакт та воєнна конвенція. країна міжнародний європа

Формування блокової системи початку XX ст. Боротьба між Антантою та Троїстим союзом в 1908-1913 рр. Чинники складання троїстої Антанти. Причини відступу Великобританії від "блискучої ізоляції". Англо-японський союз 1902 р. Основні етапи англо-французького зближення та підписання "сердечної згоди". Характер та заміст договору 1904 р. Початок блокового протистояння. Перша марокканська криза та її результати.

Міжнародні наслідки російсько-японської війни. Еволюція зовнішньополітичної програми Росії на початку XX ст., роль німецького чинника. Пошуки шляхів подолання англо-російських протиріч. Угода 1907 р.: задачі, зміст, значення. Міжнародні наслідки оформлення троїстої Антанти. Геополітична концепція рівноваги сил та причини її порушення. Блокова система початку XX в. як джерело дисбалансу.

Протистояння держав Антанти и Троїстого союзу в 1908-1913 рр. Міжнародні кризи та їх роль в загостренні міжблокових протиріч. Друга марокканська криза 1911 г. Характер взаємовідносин держав всередині блоків. Російсько-германські відносини в блоковій системі. Гонка озброєнь та роль воєнно-стратегічного фактора в міжнародних протиріччях. Співвідношення сил між блоками напередодні першої світової війни. США в системі міжнародних відносин наприкінці XIX- початку XX ст.

Балкани в міжнародних відносинах останньої третини XIX - початку XX ст. Тенденції в стосунках між країнами и народами Балканського півострова початку XX ст. Балкани в блоковій політиці держав. Боснійська криза 1908-1909 рр. Балканські війни (1912 - 1913 рр.).

Співвідношення економічного, геополітичного, воєнно-стратегічного та національного факторів напередодні першої світової війни. Поняття системної кризи міжнародних відносин та її глобальний характер. причини загострення міжнародних протиріч напередодні Першої світової війни. Початок Першої світової війни. Міжнародні відносини в роки першої світової війни. Дипломатична боротьба за розширення воюючих блоків. Етапи та об'єкти дипломатичного суперництва. Утворення в Четверного союзу. Дипломатична активність Антанти щодо Італії та Румунії. Причини вступу США у війну. Проблема військово-стратегічної єдності Антанти. Фінансово-економічне співробітництво. Геополітичні інтереси учасників та протиріччя в Антанті. Проблема мирного урегулювання в стосунках між блоками. Посередництво США в 1914-1916 рр. "Миротворчі" ініціативи Німеччини 1916-1917 рр. Позиція держав Антанти. Вихід Росії із війни, міжнародні наслідки сепаратного миру З Німеччиною. "14 пунктів" В. Вільсона. Україна в міжнародних відносинах в роки Першої світової війни. Напрямки зовнішньополітичної діяльності українських урядів періоду української національно-демократичної революції.

3. Країни Європи та Америки 20-40-х рр. ХХ ст.

США. Уоррен Гардинг (1921-1923 рр.) та початок епохи "просперіті". "Рух Лафалета" як прояв кризи двопартійної системи. Політичні орієнтири "нового курсу" Рузвельта. Причини та прояви "великої депресії" 1929-1933 рр. у США. Перехід до державного регулювання економіки, сутність теорії Кейнса. Реформи "нового курсу" Ф. Рузвельта в США в фінансово-кредитній, промисловій, аграрній сфері. Соціальна політика "нового курсу", боротьба з безробіттям. Значення "нового курсу" Ф. Рузвельта для економіки США та світу.

Великобританія. "Вибори хакі" 1919 р. та особливості формування партійно-політичної системи післявоєнної епохи. Посилення виконавчої влади. основні напрямки політики коаліційного уряду Ллойд-Джорджа. Закон про надзвичайні повноваження уряду 1920 р. Розпад коаліції лібералів та консерваторів. перший лейбористський уряд. Загальний страйк 1926 р. Розкол лейбористської партії. Консервативна партія в 20-х рр. Б. Лоу, С. Болдуін, О. Чемберлен. "Епоха Болдуїна" в політичній історії Великобританії. Національне питання в Великобританії. Проблема Ольстера.

Франція. Політична ситуація у Франції після Першої світової війни. Створення Національного блоку та його приход до влади 1919 р. Утвердження блокової стратегії в політичні системі Третьої республіки. Зміни виборчої системи Франції 1920 р. Внутрішня політика Національного блоку. "Рурська авантюра" та розпад Національного блоку. Утворення Французької комуністичної партії. Лівоцентристська коаліція "Картель лівих" та вибори 1924 р. Партія радикалів та радикалів-соціалістів в політичному житті Третьої республіки. Е. Ерріо та ідеологія французького центризму. Позиції лівих партій з питань внутрішньої політики. Внутрішня політика коаліції "Національного єднання" в 1926-1928 рр. Зміни партійного спектру. Р. Пуанкаре. Політична криза 1928-1929 рр. Поляризація політичних сил та провал блокової стратегії.

Німеччина. Конституційний устрій Веймарської республіки. Політична орієнтація провідних фінансово-монополістичних угрупувань. Дві стратегії урядового курсу: "політика катастроф" та "політика виконання". Рурська криза 1922-1923 рр. та ескалація політичної боротьби в Німеччині. Зростання фашистської загрози та роз'єднаність лівих сил. Утворення НСДАП та ранній період її діяльності. "Пивний путч". А. Гітлер. Основні напрямки та результати економічної політики германського фашизму.

Італія. Організаційна та ідеологічна ґенеза італійського фашизму. Беніто Муссоліні. основні ідеї державно-правового та соціально-економічного розвитку в концептуальній праці Муссоліні "Доктрина фашизму". "Похід на Рим" 1922 р. та прихід фашистів до влади. Період консолідації режиму. Виборчий закон 1923 р. Статус голови держави за законом 1925 р. Державні інститути фашистського режиму. Політика із створення корпоративної держави. Фашистська партія та її суспільні інститути, правовий статус, політична роль. Фашизм та церква. Латеранський пакт 1929 р.

4. Країни Центральної та Східної Європи в 1918 - 1930-ті рр.

Польща. Відновлення державної незалежності. «Польське питання» на Паризькій мирній конференції. Польсько-більшовицька війна 1920 р. Режим «санації».

Чехословаччина. Утворення держави. Визначення кордонів. Внутрішня політика Т. Масарика та Е. Бенеша. «Судетська проблема». Розчленування Чехословаччини.

Угорщина. Революція 1918 р. Доба Угорської радянської республіки. Угорщина за режиму М. Горті.

Румунія. Становище країни після Першої світової війни. Формування території післявоєнної Румунії. Внутрішньополітичне становище країни Й. Антонеску.

Болгарія. Особливості політичного та соціально-економічного розвитку країни. Югославія. Утворення Королівства сербів, хорватів і словенців. Національне питання. Державні перевороти 1939 та 1941 рр.

5. Країни Азії та Африки в 1920 - 1930 рр.

Японія. Наслідки Першої світової війни для Японії. Мілітаризація країни. Демократичний рух.

Китай. «Рух 4 травня». Революційні події 1925 - 1927 рр. Протиборство між Гомінданом і комуністами.

Індія. Національно-визвольний рух після Першої світової війни. Кампанія громадянської непокори.

Країни Близького і Середнього Сходу. Іран у міжвоєнний період. Революція в Туреччині. Палестинська проблема.

Країни Африки: національно-визвольний рух у Північні Африці. Країни й території Тропічної й Південної Африки.

6. Міжнародні відносини в період між світовими війнами (1921-1939 pp.)

Міжнародні відносини після Першої світової війни (1919 - 1921 pp.) Співвідношення сил після закінчення Першої світової війни. Паризька мирна конференція, її основні питання. Складання Версальської системи. Проблеми репарації та роззброєння Німеччини. Позиція США стосовно ратифікації мирних договорів та вступу до Ліги Націй. Суперечності Версальської системи. Наслідки Паризької мирної конференції. Вашингтонська конференція 1921 р. Проблеми мирного урегулювання Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Зміни у співвідношенні сил держав на Далекому Сході після Першої світової війни.

Генуезька конференція 1922 р. і її наслідки. Рапальський договір. Гаагська конференція та її результати. Криза репараційної системи. Окупація Францією і Бельгією Рура. План Дауеса. Лондонська конференція 1924 р. Роль США і Англії у відродженні німецького мілітаризму. "Підготовча комісія" Ліги Націй з питань роззброєння. Пакт Бріана-Келлога 1928 p., його зміст і позиція СРСР.

Міжнародні відносини в час світової економічної кризи / 1929 -1933 pp. / Особливості світової економічної кризи 1929 - 1933 pp., її вплив на міжнародні відносини. Загострення міждержавних суперечностей. Репараційне питання кінця 20-х рр. "План Юнга". Спроби франко-німецького зближення. Міжнародна конференція з питань роззброєння. Укладення Радянським Союзом пактів про ненапад з Францією, Польщею, Фінляндією, Латвією, Естонією та Італією. Встановлення дипломатичних відносин між СРСР і США.

Вплив дипломатії Далекого Сходу на міжнародні відносини в цілому. Стратегічні плани Японії. Меморандум Танакі. Конфлікт на Китайсько-Східній залізниці. Загарбання Японією північно-східних провінцій Китаю та позиції великих держав. Вихід Японії з Ліги Націй. Зростання військово-морських озброєнь США, Англії і Японії.

Встановлення фашистського режиму в Німеччині. Зовнішньополітична програма німецького фашизму. Військово-дипломатична підготовка Німеччини та її союзників до Другої світової війни, утворення "трикутника" Берлін - Рим - Токіо. Меморандум Гугенберга. Вимоги фашистської Німеччини на конференції з питань роззброєння з Женеві. Вихід Німеччини з Ліги Націй.

Зміст і мета політики колективної безпеки в Європі. Позиції СРСР, Франції, Англії та інших держав. Конвенція про визначення агресії. Укладення договорів про взаємодопомогу між СРСР і Францією, СРСР і Чехословаччиною. Мюнхенська угода чотирьох держав 30 вересня 1938 р. Травнева криза в Чехословаччині. Англо-німецька і франко-німецька декларації про взаємний ненапад. Перший віденський арбітраж. Політика СРСР щодо Чехословаччини під час мюнхенських подій. Міжнародні наслідки мюнхенської змови. Крах політики "колективної безпеки". Загарбання Чехословаччини фашистською Німеччиною. Участь Угорщини і Польщі в розподілі Чехословаччини. Загарбання Італією Албанії. Німецько-італійський "стальний пакт". Ставлення США до агресивних дій фашистського блоку.

Англо-франко-радянські переговори в Москві. Причини їх зриву. Укладення пакту про ненапад між СРСР та Німеччиною 23 серпня 1939 р. Таємний протокол до нього; його зміст і наслідки.

7. Міжнародні відносини і зовнішня політика в роки Другої світової війни

Напад Німеччини на Польщу, початок Другої світової війни. Причини, характер і періодизація другої світової війни. Вступ у війну Британської імперії та Франції. "Дивна війна". Позиція США. Вступ радянських військ на територію Польщі. Українське питання у міжнародній політиці в роки Другої світової війни. Возз'єднання з СРСР Західної України і Західної Білорусії. Укладання договорів з країнами Балтії. Радянсько-фінська війна 1939 p., її характер. Виключення СРСР з Ліги Націй; причини і наслідки цього акту. Розширення фашистської агресії в Європі. Капітуляція Франції та її міжнародні наслідки. Приєднання Фінляндії, Угорщини, Словаччини, Румунії та Болгарії до Потрійного пакту. Приєднання прибалтійських країн до CPСP. Радянський ультиматум Румунії та вирішення "бесарабського питання". Приєднання Північної Буковини до Радянської України.

Напад Німеччини та її союзників на СРСР. Формування антигітлерівської коаліції. Московська конференція представників СРСР, США і Англії у вересні - жовтні 1941 p. Напад Японії на Перл-Харбор (7 грудня 1941 p.), на англійські та голландські володіння в Тихому океані. Вступ США у війну. Розвиток радянсько-англо-американського співробітництва. Тегеранська конференція глав урядів США, Англії та СРСР. Проблема відкриття другого фронту в Західній Європі. Питання про другий фронт в Європі. Порушення зобов'язань союзників стосовно його відкриття.

Розгром фашистських військ під Москвою, Сталінградом і Курськом, початок корінного перелому в ході Другої світової війни. Наростання кризи в фашистському блоці.

Відкриття другого фронту в Західній Європі, його вплив на воєнну й політичну ситуацію в світі. Питання післявоєнного устрою у відносинах між головними учасниками антигітлерівської коаліції. Ялтинська конференція глав урядів СРСР, США і Англії (4-11 лютого 1945 р.) її основні рішенні та міжнародне значення.

Наступ союзницьких військ на Німеччину зі Сходу та Заходу. Взяття Берліну Радянською Армією. Підписання акту про беззастережну капітуляцію фашистської Німеччини 8 травня 1945 р. Визволення Праги. Кінець війни в Європі. Потсдамська (Берлінська) конференція глав урядів СРСР, США і Англії, її рішення та міжнародне значення. Капітуляція Японії. Закінчення і головні Підсумки Другої світової війни. Геополітичні зміни на світовій арені після Другої світової війни.

8. Історичний розвиток країн західної демократії після Другої світової війни

Зміни у світі після Другої світової війни. Створення ООН. Формування військово-політичних блоків.

США і Канада у другій половині XX ст. США у 1945 - 1960 рр. Зміна міжнародного статусу країни внаслідок Другої світової війни. Наростання консервативних тенденцій у внутрішньополітичному житті. Соціально-економічна політика США 195-60-ті рр.

Внутрішня та зовнішня політика адміністрацій Дж. Кеннеді та Л. Джонсона. Загострення внутрішньополітичної боротьби у 70-х рр. США у 1980 - 2007 рр. «Рейганоміка». Зовнішньополітична стратегія Р. Рейгана. Політичний курс Б. Клінтона. Зростання ролі США у міжнародних відносинах після розпаду СРСР. Українсько-американські відносини на початку XXI ст.

Канада. Проблема Квебека. Конституційна реформа 1982 р. Українці в Канаді.

Велика Британія. Внутрішня і зовнішня політика лейбористських і консервативних урядів у 40-70-х рр. Ліквідація Британської колоніальної імперії. «Тетчеризм». Соціально-економічний розвиток Великобританії наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст.

Франція. Четверта республіка. П'ята республіка. Травневі події 1968 року. Франція у 70-ті роки. Франція наприкінці XX -- на початку XXI ст. Зовнішня політика Франції. Взаємини з Україною.

Німеччина. Розкол країни на ФРН і НДР. Західнонімецьке «економічне диво». Об'єднання Німеччини.

Італія. Проголошення республіки. Італійське «економічне диво». Соціально-економічний і політичний розвиток країни наприкінці XX - на початку ХXI ст. Українсько-італійські відносини.

CРСР. СРСР у 1945-1953 рр. «Відлига» (1953-1964 рр.). Роки «застою» (1964-1985 рр.). «Перебудова» та розпад СРСР (1985-1991 рр.). Росія у 1991-2007 рр.

9. Країни Центральної та Східної Європи після Другої світової війни

Встановлення радянського домінування у східноєвропейських країнах.

Польща. Встановлення комуністичного режиму. Кризи 50-70-х рр. «Солідарність», «Круглий стіл». Економічні реформи. Відносини України й Польщі.

Чехословаччина. Чеська та Словацька республіки. Встановлення комуністичного режиму. Події 1968 р. «Оксамитова революція». Утворення незалежних Чеської та Словацької республік. Відносини з Україною.

Угорщина. Встановлення комуністичного режиму після війни. Революція 1956 р. Режим Я. Кадара. Революційні перетворення 1988-1990 рр. Українсько-угорські відносини.

Румунія. Ліквідація монархії і встановлення комуністичного режиму після війни. Правління Н.Чаушеску. Революція 1989 р. Українсько-румунські відносини.

Болгарія. Встановлення комуністичного режиму. Правління Т. Живкова. Революція 1989 р. Українсько-болгарські відносини.

Югославія. Нові південнослов'янські держави. Комуністи при владі. Конфлікт з СРСР. Загострення міжнаціональних відносин та політичної ситуації в країні. Проголошення незалежності югославських республік. Громадянська війна. Участь міжнародних організацій у врегулюванні конфлікту на Балканах.

10. Країни Азії, Африки і Латинської Америки у другій половині ХХ ст.

Ліквідація колоніалізму, створення і розвиток незалежних держав.

Японія. Сан-Франциський мирний договір. Японське «економічне диво». Внутрішнє становище та зовнішня політика країни.

Китай. Проголошення КНР. Культ особи Мао Цзедуна. Соціально-економічні експерименти комуністів Китаю. Реформи Ден Сяопіна. КНР на міжнародній арені.

Країни Близького і Середнього Сходу. Утворення держави Ізраїль. Виникнення і розвиток близькосхідної проблеми. Найважливіші події післявоєнного розвитку Ірану, Туреччини, Афганістану.

Країни Південно-Східної Азії. Національно-визвольний рух у країнах регіону в післявоєнний час. Американо-в'єтнамська війна. Червоні кхмери та їх модель «комунізму». Нові індустріальні держави.

Країни Африки. Здобуття незалежності народами континенту. Крах апартеїду на півдні Африки. Економічний та політичний розвиток країн Африки наприкінці XX - на початку XXI ст.

Країни Латинської Америки. Особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн регіону у повоєнний час. Кубинська революція 1959 р. Ліквідація військово-диктаторських режимів і відновлення конституційного матеріалу в ряді країн регіону.

11. Міжнародні відносини другої половини ХХ - початку ХХІ ст.

Геополітичні зміни в світі після другої світової війни. Загострення суперечностей між колишніми союзниками по антигітлерівській коаліції. Боротьба між СРСР і США за лідерство в післявоєнному світі. Поділ Європи і світу на два ворогуючі табори.

Становлення нової Європи. Утворення нових урядів у країнах Центральної та Південно-Східної Європи, посилення їхньої залежності від Москви. Насадження «радянської моделі соціалізму». Утворення РЕВ та його діяльність. Соціально-економічні та політичні кризи кінця 40--60 pp., їхні головні причини.

Розпад колоніальної системи, його етапи. Утворення незалежних країн, їхня роль у процесі світового розвитку. «Рух неприєднання», його політична орієнтація.

Особливості суспільно-політичного розвитку країн Західної Європи. «Доктрина Трумена». «План Маршала». Посилення впливу США на політику Західних держав. Західноєвропейська економічна інтеграція. Утворення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС).

Політика холодної війни. Поглиблення розколу світу. Утворення військово-політичних блоків. НАТО та ОВД. Загострення протиборства між двома системами. Карибська криза.

Політика розрядки міжнародної напруженості, причини її зриву і загострення «холодної війни» між протилежними системами. Радянсько-американські зустрічі та переговори на найвищому рівні в першій половині 70-х років та їхній вплив на розрядку міжнародної напруженості. Визнання військово-стратегічного паритету між СРСР і США. Підписання договору про ОСО-1 та договору про ПРО. "Нова східна політика" канцлера ФPH Віллі Брандта, її суть. Нормалізація відносин європейських держав. Визнання непорушності кордонів держав у Європі. Загальноєвропейська нарада з проблем безпеки та співробітництва в Європі. Підписання Заключного акта НБСЄ 1 серпня 1975 p. в Гельсінкі та його історичне значення. Проблема прав людини. Загострення американо-радянських відносин наприкінці 70-х--початку 80-х рр. Віденська зустріч (червень 1979 р.) Л. Брежнєва і Дж. Картера, підписання Договору про ОСО-2. Вступ радянських військ до Афганістану (грудень 1979 p.) та реакція світової громадськості. Відмова США від ратифікації Договору ОСО-2. Зрив політики розрядки. Загострення «холодної війни» між протилежними системами. Доктрина "неоглобалізму" (США) та її суть. Радянсько-американське протистояння в країнах, що розвиваються.

"Нове політичне мислення" у зовнішній політиці СPCP в період "перебудови". Зустріч та переговори на найвищому рівні М. Горбачова і Р. Рейгана. Договір про РСМД (грудень 1987 p.) та його значення. Радянсько-американські відносини в період президентства Дж. Буша. Переговори щодо скорочення стратегічних наступальних озброєнь. Договір про СНО-1 (липень 1991 p.). Врегулювання регіональних конфліктів.

Загальноєвропейський процес у другій половині 80-х років. Основні етапи Віденської зустрічі держав-учасниць НБСЄ (1986--1989). Концепція "людського виміру" загальноєвропейського процесу. Основні положення Договору про звичайні озброєння в Європі. Концепції "загальноєвропейського дому" і "європейської конфедерації". Паризька нарада голів держав та урядів країн-учасниць НБСЄ (листопад 1990 p.). Основні документи про звичайні озброєння. Паризька хартія для нової Європи. Міжнародне значення Паризької зустрічі.

Демократичні революції в країнах Східної Європи. Розпад СРСР і розвал світової системи соціалізму. Закінчення «холодної війни» та її наслідки. Докорінні зміни балансу сил у Європі та в світі. США -- незаперечний лідер у системі міжнародних відносин. Просування HATО на схід: проблеми і перспективи. Програма «Партнерство заради миру», її суть.

Німецька проблема. Німецька проблема в післявоєнній Європі. Берлінська криза 1961 року. Народна революція 1989--1990 pp. в НДР. Падіння берлінського муру. Посилення руху за об'єднання двох німецьких держав. Урегулювання міжнародно-правових аспектів об'єднання. Переговори за формулою "2 + 4". Угода про остаточне врегулювання питання щодо Німеччини 1990 p. Міжнародні наслідки об'єднання Німеччини.

Глобалізація та її вплив на сучасні міжнародні відносини. Інтеграційні процеси у світі другої половини ХХ - початку ХХІ ст. ЄС - найвища форма інтеграційного об'єднання у світі.

Критерії оцінювання розрахунок рейтингового балу із всесвітньої історії

2013 року максимально можливий тестовий бал за виконання завдань тесту із Всесвітньої історії - 75.

Визначення результатів тестування із Всесвітньої історії здійснюється у два етапи. На першому етапі визначається тестовий бал учасника (максимум -75 балів). На другому етапі, на основі тестового балу визначається рейтингова оцінка результатів учасника за 200-бальною шкалою.

Завдання з вибором однієї правильної відповіді (№ 1-55). За такі завдання абітурієнт може отримати 0 або 1 тестовий бал: 1 бал, якщо зазначено правильну відповідь; 0 балів - якщо неправильну відповідь, або зазначено більше ніж одну відповідь, або відповіді не надано.

Завдання з вибором чотирьох правильних відповідей із семи запропонованих варіантів відповіді (з короткою відповіддю множинного вибору) (№56-60) - тест містить 5 завдань цієї форми, що будуть оцінені в 0, 1, 2, 3 або 4 тестових бали. 1 бал - за кожну правильно вказану відповідь (цифру) із чотирьох можливих; 0 балів, якщо не вказано жодної правильної відповіді (цифри), або відповіді на запитання не надано. Порядок написання відповідей значення не має.

Таблиця переведення тестових балів (від 100 до 200 балів)

Тестовий бал	Бал 100-200	Тестовий бал	Бал 100-200	Тестовий бал	Бал 100-200	Тестовий бал	Бал 100-200
0	100	21	124	42	166	63	188
1	101	22	126	43	168	64	189
2	102	23	128	44	170	65	190
3	103	24	130	45	172	66	191
4	104	25	132	46	174	67	192
5	105	26	134	47	176	68	193
6	106	27	136	48	178	69	194
7	107	28	138	49	178	70	195
8	108	29	140	50	180	71	196
9	109	30	142	51	181	72	197
10	110	31	144	52	182	73	198
11	112	32	146	53	183	74	199
12	113	33	148	54	184	75	200
13	114	34	150	55	185
14	115	35	152	56	186
15	116	36	154	57	187
16	117	37	156	58	185
17	118	38	158	59	186
18	119	39	160	60	187
19	120	40	162	61	188
20	122	41	164	62	189

Перелік рекомендованої літератури

1. Воронянський О.В. Всесвітня історія: Довідник /О.В. Воронянський, Н.Л. Міщенко. - К.: Ранок, 2010. - 480 с. (базовий підручник)

2. Газін В.П. Новітня історія країн Європи та Америки 1918-1945 рр./В.П. Газін, С.А. Копилов. - Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний педагогічний університет, інформаційно-видавничий відділ, 1997. - 388 с.

3. Газін В.П. Новітня історія країн Європи та Америки 1945-2000 рр. Навчальний посібник для студентів гуманітарних спеціальностей/ В.П. Газін, С.А. Копилов.- Кам'янець-Подільський: Абетка, 2000. - 476 с.

4. Дахно І.І. Історія країн світу. Навчальний посібник/І.І. Дахно. - К.: ЦУЛ, 2007 . - 816с.

5. Ладиченко Т.В. Всесвітня історія. 10 клас/Т.В. Ладиченко - К.: Генеза, 2010. - 304 с.

6. Язьков Е.Ф. История стран Европы и Америки в Новейшее время (1918-1945): Курс лекцій Е.Ф. Язьков. -- М.: МГУ, 1998. -- 352с.

Размещено на Allbest.ru