Курська битва

Вивчення історичного ходу подій однієї з найбільших битв Другої світової війни - в районі Курського виступу. Здійснення військової операції "Цитадель". Значення розгрому німецько-фашистських військ під Курськом. Передумови розпаду блоку фашистів.

Рубрика История и исторические личности
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 05.10.2014
Размер файла 24,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Курська битва

5 липня - 23 серпня 1943 року розгорнулася одна з найбільших битв Другої світової війни - в районі Курського виступу.

15 квітня 1943 німецьким командуванням була затверджена Директива № 6, в якій конкретизувалися завдання військ у наступальній операції «Цитадель». Виходячи з вигідного розташування німецьких військ в районі Курської дуги, директивою наказувалося двома ударами по підставі виступу - з півночі, з району на південь орла, і з півдня, з району Бєлгорода - оточити і знищити радянські війська, що знаходяться в районі Курська.Німецьке командування надавало цій операції особливе значення і планував у разі успіху наступ в південно - східному напрямку.

Для здійснення операції «Цитадель» були залучені кращі війська вермахту і найбільш досвідчені генерали.

Німецьке командування готувалося до операції «Цитадель» з особливою ретельністю. Підготовка тривала майже 4 місяці, з тим щоб у війська надійшло достатню кількість нової техніки. Масштабні військові дії не велися, напрям удару було очевидним, і радянські війська постаралися скористатися настала паузою і приготуватися до відбиття німецького наступу з меншою ретельністю. Практично єдиний раз за всю війну радянська армія будувала настільки потужні, багаторазово ешелоновані оборонні споруди.

Початок наступу було заплановано на 3 години ранку 5 липня 1943 року, проте в результаті проведеної радянськими військами артилерійської контрпідготовки війська групи армій «Центр» почали наступати о 5 годині 30 хвилин, а війська армій «Південь» - о 6 годині ранку.

На орловсько - курському напрямі противник ціною великих втрат прорвав головну оборонну смугу на Вільховатському напрямку і вклинився на 6 - 8 км. Допоміжний удар німців на Малоархангельськ не мав успіху. Відбиваючи контратаки радянських військ, противник повільно просувався вперед, але під кінець 9 липня був зупинений, його наступальний прорив повністю виснажився, і він перейшов до оборони. За 7 днів німецькі війська вклинилися в оборону частин фронту на 10 - 12 км. Оточити радянські з'єднання на четвертий день бою, як це намічалося планом операції «Цитадель», німецькому командуванню не вдалося.

8 - 10 липня 1043, в розпал Курської битви, німецькі війська, діючи на південному фасі курського виступу, методично розхитували радянську оборону. Бойовий наказ Головного командування сухопутних сил Німеччини вимагав від командуючого групою армій «Південь» генерал - фельдмаршала Еріха фон Манштейна досягти з'єднання з наступаючою з півночі 9-ю армією прямим проривом через Обоянь. Однак і фон Манштейн, і командувач 4-ї танкової армії генерал - полковник Гот віддавали собі звіт, що відразу після прориву на Обоянь, коли німецькі війська опиняться перед переправами через Псел, у фланг наступаючим неминуче піде удар радянських танків з району Прохорівки, що може серйозно загальмувати наступ на Курськ.

Після прориву основних смуг радянської оборони дві танкові дивізії зі складу 2 - го танкового корпусу СС - «Лейбштандарт Адольф Гітлер» і «Дас Райх» повернули на Прохорівки, щоб відобразити очікувану радянську танкову контратаку, після чого продовжити рух на північ у напрямку Курська.

Радянське командування висунуло на Прохоровському напрямку 5-у гвардійську армію генерал - лейтенанта П.А. Ротмистрова. Танки 5-ї гвардійської танкової армії підійшли до Прохорівці на кінець дня 9 липня. Генерал - полковник Гот в цей час готував прорив на Прохорівку. Підтягся до 10 липня опергрупа «Кемпф», яка мала прикривати правий фланг Гота, готувала удар з півдня, через Ржавець.

Наступ на Прохорівку почалося 10 липня. На кінець дня німці захопили важливий оборонні пункт - радгосп «Комсомолець» - і закріпилися в районі села Червоний Жовтень. На наступний день німці продовжували тіснити радянські війська в районі хутора Сторожеве і оточили частини, що обороняли села Андріївку, Василівку і Михайлівки. До Прохорівки залишалося всього 2 км без будь - яких серйозних укріплень. Всі розуміли, що 12 липня Прохорівка буде взята і німці повернуть на Обоянь. Надія була тільки на контрудар армії Ротмистрова, який повинен був переламати ситуацію. Для підготовки контрудару часу практично не залишалося. У військ було всього кілька годин світлого часу і коротка літня ніч, щоб провести необхідну перегрупування і розставити артилерію. При цьому і артилерія і танки Ротмистрова відчували брак боєприпасів.

В останній момент було прийнято рішення перенести час наступу з 10.00 на 8.30. в дійсності, це рішення призвело до фатальних наслідків. Німці також готувалися до атаки, яка була призначена на 9.00. Вранці 12 липня їх танки стояли на вихідних позиціях і чекали наказу. Протитанкова артилерія була розгорнута для відбиття можливої контратаки. Коли танки 5-ї танкової армії пішли в бій, вони опинилися під згубний вогнем артилерії і танків приготувавшись до бою танкової дивізії СС «Лейбштандарт Адольф Гітлер». Вже в перші хвилини на полі палахкотіли десятки радянських танків.

Тільки до 12.00 радянські танки змогли наблизитися до німецьких позицій, але піддалися потужному авіанальоту штурмовиків. Радянські танкісти, а серед них була значна кількість ненавчених і практично вперше вступили в бій екіпажів, героїчно билися буквально до останнього снаряда. Їм довелося битися під згубно точним німецьким вогнем і авіатакамі з повітря, не маючи, у свою чергу, належної підтримки з боку власної авіації та артилерії. Вони намагалися скоротити дистанцію, що прорвалися машини, розстрілявши весь боєзапас, йшли на таран, але дива не сталося.

У другій половині дня німці почали контратаку, зосередивши основні зусилля на північ від Прохорівки, в смузі дивізії «Тотенкопф».

Результати боїв 12 липня були невтішними для радянської сторони. Тим не менш радянським військам все - таки вдалося загальмувати німецький наступ. Німецьке командування було змушене відвести війська з північного фасадів Курської дуги і кинути їх на відображення радянського удару.

19 липня командування вермахту прийшло до остаточного висновку, що продовження операції «Цитадель» неможливо.

У ході послідував радянського контрнаступу ворог був відкинутий на вихідні позиції. 5 серпня радянські війська звільнили Орел. Розвиваючи контрнаступ, 23 серпня війська Степового фронту при сприянні військ Воронезького і Південно-Західного фронтів звільнили Харків, а потім повністю ліквідували Орловськ і харківський виступи.

Курська битва завершилася. Вона справила величезний вплив на подальший хід Другої світової війни. в результаті перемоги під Курськом і виходу радянських військ до Дніпра завершився корінний перелом не тільки у Великій Вітчизняній війні, а й у всій Другій світовій війні на користь країн антигітлерівської коаліції.

2. Всемірно-історичне значення розгрому німецько-фашистських військ під Курськом

Яке ж всесвітньо-історичне значення розгрому німецько-фашистських військ під Курськом?

По-перше, гітлерівська армія зазнала найтяжчої поразки, величезні втрати, заповнити які фашистське керівництво вже не могло ніякими тотальними мобілізаціями. Грандіозна битва літа 1943 року на Курській дузі продемонструвала перед усім світом здатність Радянського держави власними силами розгромити агресора. Престижу німецької зброї було завдано непоправної шкоди. Погрому зазнали 30 німецьких дивізій. Загальні втрати вермахту становили понад 500 тис. солдатів і офіцерів, понад 1,5 тис. танків і штурмових гармат, 3 тис. гармат і мінометів, понад 3,7 тис. літаків. До речі, разом з радянськими льотчиками в боях на Курській дузі самовіддано боролися льотчики французької ескадрильї «Нормандія», які у повітряних боях збили 33 німецьких літака.

Найбільш важкі втрати понесли танкові війська противника. З 20 танкових і моторизованих дивізій, які брали участь у Курській битві, 7 були розгромлені, а інші зазнали суттєвих втрат. Головний інспектор танкових військ вермахту генерал Гудеріан змушений був визнати: «У результаті провалу наступу« Цитадель »ми зазнали рішучої поразки. Бронетанкові війська, поповнені з таким великим трудом, з-за великих втрат в людях і техніці на довгий час були виведені з ладу ... Ініціатива остаточно перейшла до росіян ».

По-друге, в битві під Курськом провалилася спроба ворога повернути втрачену стратегічну ініціативу і узяти реванш за Сталінград.

Наступальна стратегія німецьких військ зазнала повного краху. Курська битва призвела до подальшого зміни співвідношення сил на фронті, дозволила остаточно зосередити стратегічну ініціативу в руках радянського командування, створила сприятливі умови для розгортання загального стратегічного наступу Червоної армії. Перемогою під Курськом і виходом радянських військ до Дніпра завершився корінний перелом у ході війни. Після Курської битви гітлерівське командування було змушене остаточно відмовитися від наступальної стратегії і перейти до оборони на всьому радянсько-німецькому фронті.

Проте в даний час деякі західні історики, безсоромно фальсифікуючи історію Другої світової війни, намагаються всіляко применшити значення перемоги Червоної армії під Курськом. Одні з них стверджують, що битва на Курській дузі - це звичайний, нічим не примітний епізод Другої світової війни, інші в своїх працях об'ємистих або просто замовчують про Курську битву, або говорять про неї скупо і незрозуміло, інші фальсифікатори прагнуть довести, що німецько-фашистська армія зазнала поразки в битві під Курськом не під ударами Червоної армії, а в результаті «прорахунків» і «фатальних рішень» Гітлера, внаслідок його небажання прислухатися до думки своїх генералів і фельдмаршалів. Проте все це не має під собою підстави і знаходиться в суперечності з фактами. Неспроможність таких тверджень визнавали й самі німецькі генерали і фельдмаршалом. «Операція« Цитадель »була останньою спробою зберегти нашу ініціативу на сході, - визнає колишній гітлерівський генерал-фельдмаршал, який командував групою армій« Південь »Е. Манштейн. - З її припиненням, рівнозначним провалу, ініціатива остаточно перейшла до радянської стороні. У цьому відношенні «Цитадель» є вирішальним, поворотним пунктом війни на Східному фронті ».

По-третє, розгром німецько-фашистських військ в ході Курської битви мав величезне воєнно-політичне і міжнародне значення. Він значно підвищив роль і міжнародний авторитет Радянського Союзу. Стало очевидним, що міццю радянської зброї фашистська Німеччина поставлена перед неминучим розгромом. Ще більше зросли симпатії простих людей до нашої країни, зміцнилися надії народів окупованих гітлерівцями країн на швидке визволення, розширився фронт національно-визвольної боротьби груп борців руху Опору у Франції, Бельгії, Голландії, Данії, Норвегії, посилилася антифашистська боротьба як у самій Німеччині, так та інших країнах фашистського блоку.

По-четверте, поразку під Курськом і результати битви надали глибоке вплив на німецький народ, підірвали моральний дух німецьких військ, віру у переможний результат війни. Німеччина втрачала вплив на своїх союзників, посилилися розбіжності всередині фашистського блоку, що призвели в подальшому до політичного і військової кризи. Було покладено початок розпаду фашистського блоку - зазнав крах режим Муссоліні, Італія вийшла з війни на боці Німеччини.

Перемога Червоної армії під Курськом змусила Німеччину та її союзників перейти до оборони на всіх фронтах Другої світової війни, що справила величезний вплив на подальший її перебіг. Перекидання значних сил противника із заходу на радянсько-німецький фронт і їх подальший розгром Червоною армією, полегшив висадку англо-американських військ в Італії і вирішили наперед їх успіх.

По-п'яте, під впливом перемоги Червоної армії зміцнилося співпраці провідних країн антигітлерівської, коаліції. Перемога в Курській битві була досягнута завдяки подальшому зміцненню військово-економічної могутності країни та її Збройних Сил. курський війна цитадель розгром

Одним з вирішальних факторів, що забезпечили перемогу під Курськом, було високе морально-політичний і психологічний стан особового складу наших військ. У жорстокій битві з усією силою проявилися такі могутні джерела перемог радянського народу і його армії, як патріотизм,дружба народів, віра в свої сили і успіх. Радянські бійці і командири проявили чудеса масового героїзму, виняткової мужності, стійкості і військової майстерності, за що 132 з'єднання і частини отримали гвардійське звання, 26 - удостоєні почесних найменувань Орловських, Білгородських, Харківських. Понад 100 тис. воїнів були нагороджені орденами і медалями, а 231 осіб удостоєні звання Героя Радянського Союзу.

Висновок

Історична битва під Курськом стала однією з найважливіших і вирішальних подій Великої Вітчизняної і всієї Другої світової війни.

Близько 50 днів тривали запеклі бої на південь і північ від Курська. Ворог послідовно ввів у бій близько 100 найбільш боєздатних дивізій. У ході оборонного бою, а потім контрнаступу радянських військ розгромили до 30 дивізій, з них сім танкових і моторизованих. Противник втратив понад півмільйона людей, до 1500 танків, 3000 гармат, а також більше 3700 літаків.

У битві під Курськом провалилася остання спроба ворога повернути втрачену стратегічну ініціативу.

«Битва в районі Курська, Орла і Бєлгорода є одним з найбільших битв Великої Вітчизняної і Другої світової війни в цілому. Тут були не тільки розгромлені відбірні і наймогутніші угрупування німців, а й безповоротно підірвана в німецькій армії і народу віра в гітлерівське фашистське керівництво, в здатність Німеччини протистояти дедалі зростаючого могутності Радянського Союзу. Розгром головного угруповання німецьких військ в районі Курська підготував грунт для послідовних широких наступальних операцій радянських військ з метою повного вигнання німців з нашої території, а потім і з території Польщі, Чехословаччини, Угорщини, Югославії, Румунії, Болгарії та остаточного розгрому Німеччини. "

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Підготовка Німеччини до війни з СРСР, ступінь готовності Радянського Союзу до відбиття агресії. Напад Німеччини, битва під Москвою, невдачі радянських військ у Криму та під Харковом, бої в Сталінграді. Основні наступальні операції радянських військ.

    реферат [41,6 K], добавлен 02.09.2010

  • Причини підводної війни у Атлантиці. Основні етапи морських битв, їх вплив на подальший хід Другої світової війни. Напад японської авіації на американську військово-морську базу Перл-Харбор у Тихому океані. Бойові дії Японії в Південно-Східній Азії.

    реферат [22,9 K], добавлен 31.03.2014

  • Початок Другої світової війни, шлях українського народу від початку війни до визволення від фашистських загарбників, причини, характер та періодизація війни. Окупація українських земель, партизанська боротьба, діяльність ОУН і УПА, визволення України.

    контрольная работа [39,1 K], добавлен 01.08.2010

  • Московська битва, провал плану захоплення столиці з ходу в перші тижні війни, наступальна операція німців під кодовою назвою "Тайфун", розгром німецьких військ під Москвою. Сталінградська битва, оточення німецьких військ, корінний перелом у ході війни.

    реферат [24,9 K], добавлен 11.08.2010

  • Перша битва на Іпрі. Ютландський бій як найбільший з морських битв Першої Світової війни, хід дій та головні результати. Битва на Соммі, основна мета боротьби. Битва на Камбрі як масова атака з використанням танкових підрозділів 20 листопада 1916 року.

    презентация [1,7 M], добавлен 03.12.2014

  • Початок Другої світової війни. Окупація українських земель фашистською Німеччиною. Партизанська боротьба, діяльність ОУН і УПА. Визволення України від німецько-фашистських загарбників, перемога у війні. Вклад українського народу в боротьбу з гітлерівцями.

    реферат [32,2 K], добавлен 10.10.2011

  • Україна на початку другої світової війни, окупація земель фашистською Німеччиною. Бойові дії, партизанська боротьба, діяльність ОУН і УПА. Визволення України від німецько-фашистських загарбників. Вклад українського народу в перемогу над фашизмом.

    реферат [33,8 K], добавлен 09.06.2010

  • Визволення Лівобережної України та Донбасу від німецько-фашистських загарбників. "Східний вал" як укріплення на правому березі Дніпра. Микола Ватутін як Герой Радянського Союзу, його заслуги перед Батьківщиною. "Третя сила" в умовах окупаційного режиму.

    реферат [27,0 K], добавлен 15.04.2013

  • Багатовікова боротьба буковинців за возз'єднання з Україною. Хотинське повстання 1919 р. та його наслідки. Румунська й радянська окупації Буковини. Початок ІІ Світової війни, участь у ній буковинців. Причини створення ОУН–УПА, хід подій й наслідки.

    реферат [27,3 K], добавлен 23.11.2007

  • Основні процеси та явища, характерні для людської спільноти. Вивчення та фіксація хронологічного викладу Другої світової війни (1939-1945 рр.) Визначення закономірностей та принципів явищ. Пошук істини на стику різнопланової історичної джерельної бази.

    реферат [16,2 K], добавлен 12.04.2016

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.