Повсякденне життя населення Донбасу в 1945-1953 рр.

Вивчення дозвілля та свят сприяло з'ясуванню механізмів налагодження мирного життя у регіоні. До найулюбленіших способів проведення вільного часу в Донбасі належали танці, кіно, відвідування парків культури та відпочинку, читання. Дозвілля та свята виконували дві важливі функції: рекреаційну та функцію соціалізації людей. Остання набула особливого значення, тому що мала виховувати в громадянах повагу до радянської ідеології. За допомогою культурно-освітніх закладів провадилась активна агітаційно-пропагандистська робота. Аналіз святкувань дозволив зробити висновок про те, що вони поєднували в собі як давні, ще дореволюційні традиції (це особливо добре простежується на прикладі Нового року та релігійних свят), так і нові радянські традиції. Особливого значення набув звичай проводити на свята демонстрації та масові народні гуляння.

Характерною рисою радянської повоєнної повсякденності був сплеск релігійності серед населення Донбасу. Специфіка конфесійної ситуації регіону полягала в наявності декількох релігійних течій: православ'я (воно домінувало), іудаїзму, протестантських громад, старообрядництва та ін. Дослідження релігійних настроїв мешканців Донбасу дозволяє спростувати висновки деяких радянських істориків (зокрема В. Ю. Келембетової) про великі позитивні здобутки антирелігійного курсу держави та відмовитися від кваліфікації релігійних традицій, що збереглися за радянських часів, як “релігійних пережитків”. Серед населення повоєнного Донбасу були як віруючі люди, так й атеїсти. Кількість перших протягом досліджуваного періоду зросла. Збереження релігійних традицій у багатьох сім'ях Донбасу - це прояв дії історично обумовлених правил організації повсякденності. Навіть у радянському суспільстві для багатьох людей сакральна віра була важливим елементом духовної рівноваги, тому остаточно релігія щезнути не могла навіть за умов атеїстичного курсу Радянського Союзу.

ПУБЛІКАЦІЇ АВТОРА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Герасимова М. С. До питання про наявність опозиційних настроїв у радянському суспільстві в перші післявоєнні роки (на матеріалах Сталінської області) // Історичні і політологічні дослідження / Голов. ред. П. В. Добров. - Донецьк: Вид-во ДонНУ, 2002. - № 1(9). - С. 144 - 153.

2. Герасимова М. С. Девіантні форми поведінки у буденному житті населення Сталінської області в перші післявоєнні роки (1945 - 1953 рр.) // Історичні і політологічні дослідження / Голов. ред. П. В. Добров. - Донецьк: Вид-во ДонНУ, 2002. - № 3/4 (11/12). - С. 141 - 150.

3. Герасимова М. С. Місце свят у повсякденному житті населення Сталінської області (1945 - 1953 рр.) // Історичні і політологічні дослідження / Голов. ред. П. В. Добров. - Донецьк: Вид-во ДонНУ, 2003. - № 5/6 (17/18). - С. 119 - 128.

4. Герасимова М. С. Місце релігії в повсякденному житті населення Сталінської області (1945 - 1953 рр.) // Наука. Релігія. Суспільство / Голов. ред. А. І. Шевченко. - Донецьк: І П Ш І “Наука і освіта”, 2004. - № 1. - С. 25 - 31.

5. Герасимова М. С. Повсякденне життя репатрійованих радянських громадян у Сталінської області в перші повоєнні роки (1945 - 1953) // Історичні і політологічні дослідження / Голов. ред. П. В. Добров. - Донецьк: Вид-во ДонНУ, 2005. - № 1 (23). - С. 234 - 243.

6. Герасимова М. С. Історичні умови формування та правила організації повсякденного життя в Донбасі в 1945 - 1953 рр. // Нові сторінки історії Донбасу: Збірник статей. Кн. 12 / Голов. ред. З. Г. Лихолобова. - Донецьк: Вид-во ДонНУ, 2006. - С. 116 - 128.

7. Герасимова М. С. Житлова проблема в повсякденному житті населення Донбасу в 1945 - 1953 рр. // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. Зб. статей / Відп. ред. В. М. Даниленко. - К.: Інститут історії України НАН України, 2007. - Вип. 11. - С. 299 - 317.

8. Герасимова М. С. Дозвілля в повсякденному житті населення Донбасу в 1945 - 1953 рр. // Нові сторінки історії Донбасу: Збірник статей. Кн. 13/14 / Заст. голов. ред. О. В. Стяжкіна. - Донецьк: Вид-во ДонНУ, 2007. - С. 218 - 235.

9. Герасимова М. С. Джерела з історії радянської повсякденності // Історичні і політологічні дослідження / Голов. ред. П. В. Добров. - Донецьк: Вид-во ДонНУ, 2007. - № 1/2 (31/32). - С. 293 - 298.

10. Герасимова М. С. Житлова та продовольча проблеми в повсякденному житті населення Сталінської області в 1945-1953 рр. // Праці наукової конференції Донецького національного університету за підсумками науково-дослідної роботи за період 2003-2004 рр. Секція історичних наук / Відпов. ред. П. В. Добров. - Донецьк: Вид-во ДонНУ, 2005. - С. 91-92.

11. Герасимова М. С. Отношение к советской избирательной системе населения Донбасса в первые послевоенные годы (1945 - 1953 гг.) // Збірник тез ІІІ міжрегіональної студентської наукової конференції “Українська державність: історія і сучасність” 24 листопада 2006 р. / За ред. К. В. Балабанова. - Маріуполь: МДГУ, 2006. - С. 16 - 17.

АНОТАЦІЯ

Герасимова М. С. Повсякденне життя населення Донбасу в 1945 -1953 рр. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Донецький національний університет, Донецьк, 2007.

У дисертації здійснено комплексне дослідження повсякденного життя населення Донбасу в 1945 - 1953 рр. У межах методології історичної антропології буденне життя людей було поділено на практичну та експресивну площини.

Дослідження першої містило вивчення матеріального простору повсякденності (житла, харчування, одягу), другої - соціокультурного простору повсякденності (дозвілля, свят, суспільних настроїв, релігійних та атеїстичних почуттів людей).

Завдяки опрацюванню великої кількості різноманітних джерел, а саме законодавчих, актових, справочинних документів, документів комуністичної партії та профспілок, статистики, джерел особистого походження (мемуарів, скарг, усних історій), періодики, художньої літератури та фотодокументів було зроблено такі висновки.

Повсякденне життя мешканців Донбасу розгорталося за несприятливих умов повоєнної розрухи.

У регіоні існувала гостра житлова криза, що проявлялося в нестачі житла та низькому рівні розвитку комунальних служб. Крім цього повсякденне життя людей ускладнювала продовольча криза, апогеєм якої став голод 1946 - 1947 рр.

До цих проблем додавався дефіцит товарів, необхідних для життя, та інші проблеми побутового характеру.

Налагодженню мирного життя у суспільстві, яке нещодавно вийшло зі стану війни, сприяли дозвілля та свята. Дослідження громадської думки засвідчило наявність різних варіантів суспільних настроїв: від цілковитої підтримки політики держави до її критики.

Характерної рисою повсякденного життя населення Донбасу в зазначений період був сплеск релігійності серед людей, що проявлялося в збільшенні кількості віруючих людей різних конфесій та більш активному святкуванні релігійних свят.

Ключові слова: повсякденне життя, побут, житлова криза, продовольча криза, суспільні настрої, дозвілля, свята, історична антропологія, усна історія.

АННОТАЦИЯ

Герасимова М. С. Повседневная жизнь населения Донбасса в 1945 -1953 гг. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Донецкий национальный университет, Донецк, 2007.

В диссертации проанализирована повседневная жизнь населения Донбасса в 1945 - 1953 гг. В рамках методологии исторической антропологии повседневная жизнь людей была разделена на практическую и экспрессивную плоскости. Исследование первой включало изучение материального пространства повседневности (жилища, питания, одежды), второй - социокультурного пространства повседневности (досуга, праздников, общественных настроений, религиозных и атеистических чувств людей).

Анализ большого количества источников, а именно законодательных, актовых документов, документов делопроизводства, документов коммунистической партии, статистики, источников личного происхождения (мемуаров, жалоб, устных историй), периодики, художественной литературы и фотодокументов, позволил сделать следующие выводы. Главным фактором, который оказывал сильное влияние на повседневную жизнь населения Донбасса в 1945 - 1953 гг., была Вторая мировая война, в результате которой нарушился нормальный демографический баланс общества, была разрушена социально-экономическая сфера, а людям нанесены психологические травмы. Повседневная жизнь населения Донбасса, как и всего Советского Союза, происходила в условиях тоталитарного режима, осуществлявшего жесткий контроль над повседневной жизнью людей.

В первые послевоенные годы в Донбассе существовал острый жилищный кризис, причинами которого было разрушение значительной части жилищного фонда во время войны, а также приток большого количества мигрантов для восстановления промышленности региона. В среднем на 1 городского жителя приходилось 5 - 7 м. кв. жилплощади, что было в два раза меньше нормы. Однако многие люди не имели и этого. Тысячи приезжих рабочих жили в общежитиях барачного типа. Другим проявлением жилищного кризиса был низкий уровень развития коммунальных служб.

Во второй половине 40-х гг. в Донбассе существовал также острый продовольственный кризис, апогеем которого стал голод 1946 - 1947 гг. Свидетельством дефицита продовольствия и товаров повседневного назначения были очереди, спекуляция и специфический советский феномен “доставания” товаров “из-под прилавка”, “через черный ход”.

Налаживать мирную жизнь в обществе, пережившем войну, помогали разные способы проведения свободного времени, а также праздники. К наиболее распространенным формам досуга принадлежали танцы, посещение кинотеатров, парков культуры и отдыха, клубных учреждений. Популярными были традиционные способы проведения свободного времени: посещение гостей, разнообразные игры (лото, домино, карты), рукоделие и пр. К наиболее массовым и важным праздникам относились Новый год, 8 марта, Пасха, 1 Мая, День победы, День шахтера, октябрьские праздники.

Анализ общественных настроений позволил сделать вывод о том, что среди населения Донбасса получили распространение различные взгляды на политические, социально-экономические проблемы. Одна часть общества полностью поддерживала внешнеполитический и внутриполитический курс советского государства. Вместе с тем характерной чертой данного периода стал рост и распространение критических настроений среди людей. Это проявлялось в осуждении продовольственной ситуации, надеждах на роспуск колхозов, в слухах о предстоящей новой мировой войне и нежелании защищать в ней правительство. Проявлением свободомыслия был отказ участвовать в выборах, критика местной и центральной власти, И. В. Сталина. Однако такие критические настроения не приобрели массового характера, поскольку были пресечены государством репрессивными методами. Более удобной и безопасной была конформистская позиция, аполитичность, присущая многим людям.

Характерной особенностью повседневной жизни населения Донбасса в годы Великой Отечественной войны и первые послевоенные годы был рост религиозности, что стало возможным в условиях либерализации государственной церковной политики. В диссертации анализировалась ситуация не только в наиболее крупной, православной, конфессии, но и положение представителей других религиозных течений: протестантизма, иудаизма, мусульманства, католицизма. Рост религиозности наблюдался среди представителей всех этих конфессий. Он проявлялся в увеличении количества их прихожан, а также более массовом и открытом праздновании религиозных праздников, особенно Пасхи.

Таким образом, повседневная жизнь населения Донбасса происходила в неблагоприятных условиях, что негативным образом сказывалось на уровне жизни большей части жителей региона. Вместе с этим следует отметить, что советское общество не было гомогенным. Представители разных социальных групп (крестьян, рабочих, интеллигенции, служащих, номенклатуры) имели разные доходы и возможности наладить нормальную жизнь.

Ключевые слова: повседневная жизнь, быт, жилищный кризис, продовольственный кризис, общественные настроения, досуг, праздники, историческая антропология, устная история.

ANNOTATION

Gerasimova M. Everyday life of Donbass' population in the 1945 - 1953. - The manuscript.

The dissertation in getting of a scientific degree of the candidate of historical sciences on a speciality 07.00.01 - History of Ukraine. - Donetsk National University, 2007.

The dissertation is devoted to the analysis of the everyday life of Donbass' population in 1945 - 1953. According to the methodology of the historical anthropology the everyday life was divided into practical and expressive parts. The investigation of the practical sphere comprised the analysis of the material area of the everyday life (dwelling, food, clothes) and the expressive sphere - sociocultural area (leisure, holidays, public opinion and the religious feelings of people).

The investigation is based on study of the large number of different historical sources, namely: legislative acts, statement documents, official documents of public authorities, documents of the communist party and trade unions, statistics, personal documents (memoirs, complaints, and oral history), fiction, periodical press and photographs. The everyday life of the Donbass' population took place in the adverse conditions of the post-war devastation. There was housing crisis in Donbass. This is proved by the deficit in dwelling and poor development of public utilities. Besides there was acute food crisis and famine of the 1946 - 1947 was apogee of it.

Leisure and holidays helped to put people's life in good order. Investigation of the public opinion proved co-existence of various variants of the public opinions, from support of the government policy to its criticism. The growth of the religiousness was the characteristic feature of this period. This is confirmed by increase of the faithful number and mass celebration of the religious holidays.

Key words: the daily life, housing crisis, food crisis, public opinion, historical anthropology, oral history.

Размещено на Allbest.ru