Архівно-слідчі справи як джерело вивчення історії репресій в Україні у 1937-1938 роках

4. Особливістю кожної архівно-слідчої справи є персоніфікація. Одним з аспектів їх цінності як історичного джерела є можливість прослідкувати долю окремої людини, яка зазнала дії репресивної машини, та уявити безжальний механізм цього процесу. Отриманню подібної інформації у більш повному обсязі сприяє вивчення особливостей формування цих справ на різних етапах проведення репресій. Матеріали архівно-слідчих справ підтверджують думку, що головною тенденцією в спрямуванні репресій було здійснення їх проти всіх категорій, національностей та верств населення. Проте в залежності від пропорційного складу населення, що мешкало на тій чи іншій території, співвідношення категорій репресованих змінюється. Із загальної ситуації випадають репресії за національною ознакою, особливо проти німців і поляків, щодо яких існували спеціальні накази НКВС СРСР. В поліетнічній за складом населення Одещині здійснення “національних операцій” мало також низку інших особливостей. Окремою категорією репресованих є члени сімей зрадників батьківщини, злочином яких влада визнавала лише наявність родинних зв'язків з репресованими.

5. У результаті вивчення численних архівно-слідчих справ і комплексів документів з них дисертант встановив спектр типів документів, які входили до складу справ у період 1937-1938 рр., і здійснив їх джерелознавчий аналіз. Крім компонентів оформлення справи, всі її матеріали можна умовно розділити на декілька груп, пов'язаних із характером слідчих дій (документи зібрані до порушення слідчої справи, оформлення обшуку та арешту, провадження попереднього слідства), рішення репресивних органів та його виконання, матеріалів перегляду справи та реабілітації.

6. Архівно-слідчі справи відрізняються своєю складністю, оскільки до багатьох із них додаються КНС (контрольно-наглядові справи), до деяких - особиста справа ув'язненого (з в'язниці або табору), в деяких є майнові справи, ? однак всі вони продовжують залишатись для дослідників закритими.

7. Джерелознавчий аналіз показав, що в загальному вигляді склад і структура документів слідчих справ того часу залишалася сталою, однак кількість документів і порядок їх розміщення у кожному конкретному випадку різні. Серйозною проблемою залишається вилучення документів з архівно-слідчих справ, яке тривало на всіх етапах їх зберігання і продовжується в наш час. Робота ускладнюється також частою відсутністю у справі чіткої нумерації аркушів або наявністю кількох її варіантів. Це не дозволяє однозначно визначити кількість аркушів у справі, а у разі самостійних підрахунків стверджувати, що вона залишиться незмінною впродовж наступного періоду зберігання.

8. Сама архівно-слідча справа чітко формалізована і обов'язково складається з блоків документів. Лише в окремих справах відбито суть тих компрометуючих матеріалів, якими володіли органи НКВС на момент арешту людини. В більшості випадків таких матеріалів взагалі не існувало, їх створювали слідчі вже в процесі масових арештів. Цю інформацію до сьогодні продовжують вважати секретною і активно вилучають відповідні документи. Комплексне вивчення багатьох архівно-слідчих справ дозволяє простежити, як, маючи лише прізвище людини в протоколах допитів інших осіб, слідчі будували на цьому звинувачення і далі в геометричній прогресії розгортали арешти і пов'язували між собою сфабриковані справи.

9. Дослідження різних типів документів періоду оформлення арешту і обшуку, провадження попереднього слідства та винесення репресивного рішення дозволило встановити, що всі вони містять елементи порушень процедури оформлення, а в багатьох випадках - перекручення інформації або фальсифікації. У них прослідковується виключно обвинувальна тенденція спрямування слідчих дій та відсутність будь-якої можливості для заарештованого спростувати звинувачення шляхами, що гарантують захист його прав і свобод. Документи різних органів, які відкладені в архівно-слідчих справах, є свідченнями зневаги до норм законодавства і попрання головних прав людини на всіх етапах здійснення репресії. У той же час зміст справ демонструє, що в умовах наявності нормативної бази, яку органи НКВС як військова структура були зобов'язані виконувати, чітких планів-лімітів на арешти з величезними цифрами і обмеженості часу для провадження слідства, сутність слідчих заходів виявилась нікому не потрібною. Слідство було підкорене суворій необхідності встигнути за будь-яку ціну виконати висунуті керівництвом завдання. Одним із злочинних проявів стала поява місцевої ініціативи у процесі здійснення репресій і бажання окремих керівників управлінь НКВС перевершити очікувані від них результати. Не оминуло це і Одещину, де керівництво каральних органів надто ревно виконувало покладені на нього функції і в регламентованій загальносоюзними та всеукраїнськими директивами повсякденній роботі намагалося ініціювати виконання додаткових лімітів.

10. Вивчення матеріалів великої кількості архівно-слідчих справ, які нині зберігаються в архіві УСБУ в Одеській області, створених різними управліннями НКВС, доводить, що за зовнішнім виглядом і оформленням документи стандартні. Вони різноманітні за змістом та часто виходять за хронологічні рамки конкретної справи. Це безперечно розширює інформаційний простір цього виду джерел. Наявність у них документів з інших справ або створених поза системою каральних органів сприяє більш повному розкриттю репресивного механізму і підвищує фактологічний рівень цих історичних джерел. Як і будь-яке історичне джерело, архівно-слідчі справи несуть на собі відбиток часу, що позначився не лише на формі, мові, діловодному оформленні, але і на змісті документів.

11. Дослідження матеріалів перегляду справ різних років показало, що вони відрізняються складом заходів додаткового слідства та свідчать про поступову еволюцію суспільних поглядів на т. зв. контрреволюційні злочини у бік визнання репресованих жертвами свавілля каральних органів тоталітарної держави. Разом з тим, як комплексне джерело, вони здатні розкрити механізм відносин влади і суспільства, виявити ознаки поступової зміни ставлення до суб'єктів репресій. В один період - це відчуження, зневага, несприйняття, ненависть, бажання знищити, а в інший - реабілітація, відновлення доброго імені, співчуття, часто навіть захоплення. Враховуючи масовість цього виду джерел, інформація з них дозволяє також в цілому досить точно уявити протиріччя в партії і суспільстві, поведінку і думки людей, морально-психологічний стан всього суспільства. Архівно-слідчі справи мають унікальний інформаційний потенціал з огляду на те, що інших джерел, здатних розкрити сутність репресії та прослідкувати її в часі, просто не існує. Проте вони не повністю вичерпують дану тему і не закривають її.

12. Архівно-слідчі справи ? це унікальне і надзвичайно цінне джерело для вивчення особливостей масової свідомості, притаманної громадянам СРСР в різні періоди його існування, і впливу цієї свідомості на індивідуальну поведінку людини. Вони дають можливість дослідження соціальної психології і суспільної моралі.

13. Дисертант вважає, що матеріали архівно-слідчих справ при відповідному критичному ставленні до них здатні розкрити багато невідомих сторінок історії масових репресій, розвінчати усталені міфологеми та стереотипи, дозволяють більш об'єктивно підійти до вирішення дослідницьких проблем. Використання при роботі з ними текстового, порівняльного, структурного та інших методів, а також комплексне використання цих матеріалів разом з іншими джерелами гарантує високий рівень достовірності отриманої інформації.

14. Вкрай необхідно також наголосити на тому, що механічне використання документів архівно-слідчих справ, позбавлене критичного аналізу, ретельної перевірки отриманої інформації в межах джерельного комплексу самої справи або суміжних із нею справ чи здійснення такої перевірки за іншими джерелами, здатне позбавити об'єктивності історичні дослідження, внести фактологічну плутанину та спричинити появу нових фальсифікацій і неправдивих відомостей.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. З історії історичного факультету Одеського університету у 1930-ті роки: декан Ізраїль Давидович Сєроглазов // Записки історичного факультету. ? Одеса: Астропринт, 2004. ? Вип. 15. ? С. 509?520.

2. З історії національних репресій 1937 року на півдні України: справа “німецької організації на Одеській залізниці” // Науковий вісник. Одеський державний економічний університет. Всеукраїнська асоціація молодих науковців. ? Науки: економіка, політологія, історія. ? 2005. ? № 6 (18). ? С. 143?155.

3. Іван?Іванович Погорілий (1899?1937): трагічна доля керівника кафедри історії України Одеського університету // Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки: Міжвідомчий збірник наукових праць. ? К.: Інститут історії України НАН України, 2004. ? Вип. 12. ? С. 380?388.

4. Кадрова ситуація на історичному факультеті Одеського державного університету в 1930-х роках // Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки: Міжвідомчий збірник наукових праць. ? К.: Інститут історії України НАН України, 2004. ? Вип. 13. ? С. 260?273.

5. Деякі аспекти джерелознавчих можливостей архівно-слідчих справ при дослідженні української історії 1937?1938 років // Знаки питання в історії України: українська історія у східноєвропейському контексті: Збірник матеріалів ІІ Міжнародної конференції. ? Ніжин: Видавництво НДУ ім. М. Гоголя, 2005. ? С. 121?124.

6. Архівно-слідчі справи як джерело вивчення біографій репресованих у 1937?1938 роках // Філософські пошуки. ? Вип. ХVІІ?ХVІІІ. ? Львів-Одеса, 2004. ? С. 651?658.

7. Одеський обласний відділ народної освіти в період масових репресій 1930-х років: невідомі сторінки історії // Одеський мартиролог: Дані про репресованих Одеси і Одеської області за роки радянської влади. - Т. 3 / Уклад.: Л. В. Ковальчук, Г. О. Разумов. - Одеса: ОКФА, 2005. - С. 827?842.

8. Заручники системи: Справа контрреволюційної організації болгарських політемігрантів // Одеський мартиролог: Дані про репресованих Одеси і Одеської області за роки радянської влади. - Т. 3 / Уклад.: Л. В. Ковальчук, Г. О. Разумов. - Одеса: ОКФА, 2005. - С. 843?869. (У співавторстві з І. В. Бриношем; автор ? 50 %).

9. Методи слідства в період масових репресій 1937?1938 років на Одещині (на матеріалах архіву УСБУ) // Юго-Запад. Одессика. Историко-краеведческий научный альманах. - Одесса: Изд-во “Optimum”, 2006. - С. 101?119.

10. Одеська “Просвіта” в 1918?1920 роках (за матеріалами архіву УСБУ в Одеській області) // ІІ Міжнародна науково-практична конференція “Українська національна ідея: минуле, сучасне, майбутнє”. ? Одеса: Астропринт, 2004. ? С. 82.

АНОТАЦІЯ

Петровський Е. П. Архівно-слідчі справи як джерело вивчення історії репресій в Україні у 1937-1938 роках. ? Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 ? Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. ? Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. ? Київ, 2006.

У дисертації здійснено комплексний аналіз архівно-слідчих справ як джерела вивчення історії репресій в Україні у період “Великого терору” 1937?1938 рр. На основі дослідження одного з фондів припинених справ, де вони зберігаються (архіву УСБУ в Одеській області), з'ясовано основні ознаки, що дозволяють класифікувати цей вид масових джерел і визначити притаманні їм особливості формування і систематизації документів. Встановлено, що значний вплив на процес формування справ мали час і місце їх порушення і провадження слідства, характер обвинувачення і орган, що приймав рішення у справі. Істотні відмінності простежуються між одиночними та груповими справами. Евристичним шляхом виявлено основні типи документів, що містяться у справах. Проаналізовано їх структуру, значення на кожній із стадій формування справи, а також проблеми повноти та достовірності інформації. Визначено інформаційний потенціал архівно-слідчих справ та їхню цінність як джерела з історії вивчення масових репресій.

Ключові слова: архівно-слідчі справи, історичне джерело, документи, інформаційний потенціал, фабрикація, НКВС, масові репресії, слідство, судові та позасудові органи.

ANNOTATION

Petrovsky E. P. Investigational cases as a source of study of repressions in 1937-1938 in Ukraine. ? Manuscript.

The dissertation submitted for the candidate degree in History in specialty 07.00.06 ? Historiography, Source Study and special historical subjects. ? Grushevsky institute of Ukrainian archeography and source study. ? Kyiv, 2006.

General analysis systematization and description of more than 1000 archive cases from “P” fund of the USSC archive in Odessa region is carried out in the dissertation. Basic types of documents forming the cases are determined. The opportunity of getting new information offered by suck source for studying biographies of victims of mass repressions in 1937?1938 is analyzed. There is made an attempt to reconstruct the course, the forms and the methods of repressions in the period investigated in Odessa region; this reconstruction is based on the materials of investigational cases in Odessa archive and a lot of other sources. The ways of searching and fabrication of compromising materials, methods of conducting investigations and mechanism of taking repressive resolutions are shown. It is found out that mass repressions notwithstanding their regular character and generally accepted (within the country) norms of conducting had some local peculiarities which can be observed in investigational cases.

Key words: archive investigational cases, historical source, documents, informational opportunity, fabrication, NCVD (later called KGB), mass repressions, investigation, judicial and extrajudicial bodies.

АННОТАЦИЯ

Петровский Э. П. Архивно-следственные дела как источник изучения истории репрессий в Украине в 1937-1938 годах. ? Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06 ? Историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. ? Институт украинской археографии и источниковедения им. М. С. Грушевского. ? Киев, 2006.

В диссертации впервые в отечественной истории проведен комплексный анализ, систематизация и описание архивно-следственных дел фонда “П” архива УСБУ в Одесской области. Ранее системное описание фонда хранения ни в одном из архивов УСБУ или государственных архивов в Украине не проводилось. Определены особенности формирования фонда прекращенных дел и хранения в нем архивно-следственных дел, а также проблемы их изучения и использования.

Дана общая характеристика архивно-следственных дел, рассмотрены особенности формирования и систематизации их документов. Диссертантом определены классификационные признаки присущие делам изучаемого периода. В зависимости от количества привлеченных в ходе следствия по делу людей архивно-следственные дела делятся на одиночные и групповые. При этом количество репрессированных по делу не влияло на оформление его материалов при передаче в архив.

На процесс формирования архивно-следственного дела и систематизацию в нем документов в значительной мере влияло время заведения следственного дела, термин ведения следствия и период принятия репрессивного решения. Для периода пика “Большого террора” характерно резкое уменьшение количества следственных документов и максимальное упрощение следственных действий. На состав и оформление документов влияло место заведения дела и ведения следствия, которые существенно разнятся даже в пределах одного архивного фонда.

Многим делам характерна изменяемая формулировка обвинения в процессе следствия. В зависимости от характера предъявленного обвинения и наличия количества следственных материалов дела направлялись на рассмотрение судебных или внесудебных органов. Масштабность репрессий привела к активизации и доминированию именно внесудебных органов. Перед направлением дела на рассмотрение того или иного органа соответствующим образом формировался состав его документов. Документация органов, которые принимали репрессивные решения, была до крайности упрощена, а её шаблонное содержание целиком соответствовало примитивизму следственных действий органов НКВС.

Большое значение для формирования архивно-следственного дела имело проведение следственных действий по его пересмотру, а также наличие или отсутствие и тип документа о реабилитации. Пересмотр дел, в зависимости от исторического периода, совершался при разном понимании понятия “контрреволюционные преступления”, характеризовался различным спектром и глубиной проведенных действий. Вследствие этого к делам подшивались разного вида, объема и количества документы, создавая их типологическое разнообразие. Изменение исторической ситуации привело к постепенному изменению отношения общества к жертвам политических репрессий.

Путем структурно-источниковедческого анализа архивно-следственных дел выяснена их структура и основные типы документов, формирующиеся на стадии заведения дела, оформления ареста и обыска, в процессе ведения следствия, принятия репрессивного решения и его исполнения, а также во время пересмотра дела и реабилитации. Рассмотрены также компоненты оформления дела и проблемы связанные с изъятием отдельных документов. Определено, что наличие как можно большего количества типов документов напрямую влияет на информативные возможности архивно-следственных дел, повышает их фактологический уровень и создает дополнительные возможности для определения уровня достоверности информации путем сопоставления и сравнения данных из отдельных его частей. Проанализирован информативный потенциал этого вида источника для изучения как биографий репрессированных, арест и содержание под стражей для которых можно считать отдельным, часто последним этапом их жизни, так и исследования истории репрессий в целом. Представленная в архивно-следственных делах информация уникальна, поскольку ни один другой источник не в состоянии показать репрессии от времени формирования компрометирующих материалов и до принятия репрессивного решения.

В целом архивно-следственные дела являются уникальным видом исторического источника, требующим, однако, к себе повышенного уровня критического отношения. Опыт работы с ними в сочетании с использованием ряда источниковедческих методов и комплексного использования с другими источниками гарантируют высокий уровень достоверности полученной информации.

Ключевые слова: архивно-следственные дела, исторический источник, документы, информативные возможности, фабрикация, НКВД, массовые репрессии, следствие, судебные и внесудебные органы.

Размещено на Allbest.ru