Розвиток кустарної промисловості в Харківській губернії в другій половині XIX - на початку XX століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. В.Н. КАРАЗІНА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

РОЗВИТОК КУСТАРНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В ХАРКІВСЬКІЙ ГУБЕРНІЇ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX - НА ПОЧАТКУ XX ст.

Спеціальність - 07.00.01 - історія України

МАЛИШЕВ ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ

Харків - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аерокосмічному університеті ім. М.Є. Жуковського “ХАІ”, Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Епштейн Аркадій Ісаакович, Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського “ХАІ”, професор кафедри політології і історії.

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Лантух Валерій Васильович, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, професор кафедри історії Росії;

кандидат історичних наук, Бєліков Юрій Анатолійович, Харківська національна академія міського господарства, доцент кафедри історії і культурології.

Провідна установа: Донецький національний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра історії України, м. Донецьк.

Захист відбудеться 10 червня 2005 р. о 16.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.10 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (адреса: 61077, м. Харків, площа Свободи, 4, ауд. V-58).

З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна за адресою: 61077, м. Харків, площа Свободи, 4.

Автореферат розісланий 21 квітня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Пугач Є.П.

АНОТАЦІЯ

Малишев О.В. Розвиток кустарної промисловості в Харківській губернії в другій половині XIX - на початку XX ст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна. - Харків, 2005.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню історії кустарної промисловості й системи професійно-ремісничої освіти в Харківській губернії в другій половині XIX - на початку XX ст. У роботі на основі широкого кола архівних й опублікованих матеріалів детально проаналізовано розвиток кустарної промисловості регіону, подано всесторонню характеристику її підтримки органами влади, виявлено комплекс регіональних особливостей її еволюції.

Охарактеризовано специфіку розвитку професійно-ремісничої освіти в Харківській губернії, розглянуто особливості роботи на цій царині владних структур. Акцентовану увагу приділено розвитку мережі земських Олександрівських ремісничих училищ як найбільш цілісної, уніфікованої системи професійно-ремісничої освіти регіону, а також результатам й ефективності її роботи в умовах Харківської губернії кінця XIX - початку XX ст.

Ключові слова: кустар, дрібнотоварне виробництво, землеробство, велика промисловість, багатоукладність, регіональні особливості, система учнівства, професійно-ремісничі училища.

АННОТАЦИЯ

Малышев А.В. Развитие кустарной промышленности в Харьковской губернии во второй половине XIX - в начале XX в. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Харьковский национальный университет им. В.Н. Каразина. - Харьков, 2005.

В диссертации на основе широкого круга архивных документов и опубликованных материалов произведено комплексное исследование истории кустарной промышленности и системы профессионально-ремесленного образования в Харьковской губернии во второй половине XIX - начале XX вв. В разделах диссертации последовательно изложены историография, источниковая база проблемы, методология исследования, история развития кустарной промышленности и профессионально-ремесленного образования.

Важной особенностью Российской империи в изучаемый период была многоукладность общественно-экономической структуры. Она влияла на темпы и уровень развития кустарной промышленности, являлась одной из основных причин региональных особенностей ее эволюции. В Харьковской губернии деятельность центральных и местных органов власти во второй половине XIX - начале XX вв. по исследованию и поддержке мелкотоварного производства носила, в целом, поверхностный характер. Местные земства не создали специализированного органа кредитования мелких производителей (Кустарный банк), пассивно инициировали артельное движение, периодически срывали намеченные решения, планы, программы по исследованию и поддержке кустарной промышленности региона.

Наиболее развитыми отраслями кустарничества в Харьковской губернии были сапожно-кожевенный, столярно-бондарный, прядильно-ткацкий, гончарный и кузнечно-слесарный промыслы. Они были ориентированы на удовлетворение повседневных хозяйственно-бытовых нужд местного населения, а их номенклатура - типичной для большинства губерний страны. Кустарная ангажированность большинства населения (крестьян) Харьковской губернии была слабой, что предопределялось его традиционной приверженностью к земледелию, выдвижением региона в лидеры социально-экономического развития страны, отсутствием в нем рыночно уникальных отраслей мелкой промышленности. Ее способность адаптироваться к сельскому хозяйству и предоставлять земледельцам побочный заработок обусловила высокую жизнеспособность кустарничества в Харьковской губернии во второй половине XIX - начале XX вв.

Стагнация в развитии профессионально-ремесленного образования региона в 60-х - 70-х годах XIX в. была обусловлена преобладанием аграрного сектора над индустриальным. Анахронизмы системы ученичества и бурное промышленное развитие региона в конце 70-х годов XIX в. предопределили повышенную активность министерств, ведомств и земств по организации в нем новой системы профессионально-ремесленного образования. Наибольших успехов в этом добились земства Харьковской губернии, создавшие в 1879 - 1917 гг. унифицированную сеть ремесленных учебных заведений (Александровские ремесленные училища), которая должна была готовить кадры для мелкой промышленности региона. Этого не произошло, так как земства игнорировали основные тенденции социально-экономического развития Харьковской губернии, а созданные ими училища фактически работали на нужды крупной промышленности региона.

Ключевые слова: кустарь, мелкотоварное производство, земледелие, крупная промышленность, многоукладность, региональные особенности, система ученичества, профессионально-ремесленные училища.

ANNOTATION

Malyshev O.V. Evolution of handicraft industry in Kharkov province in the second half XIX - beginning of XX century. - Manuscript.

Thesis for obtaining the degree of the Candidate of Historical Sciences; specialization 07.00.01. - History of Ukraine. - V.N. Karazin Kharkiv National University. - Kharkiv, 2005.

Dissertation devoted to complex studing of small-lot production history and system of vocational education in Kharkiv province in the second half XIX - beginning of XX century. In the manuscript development of handicraft industry in the Kharkiv region has been analyzed in detail, comprehensive support by government has been characterized and the complex of regional feature its evolution has been recognized. The feature of vocational education development in Kharkiv province and working specificity of power structure in this sphere has been characterized by the author. Development system of vocational education in Kharkiv province, the results and affectivity of its work at that time have been placed in manuscript.

Key words: a handicraftsman, small-scale commodity production, agriculture, large-scale industry, multistructural character, regional features, apprenticeship system, vocational school.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток ринкової економіки в другій половині XIX - на початку XX ст. в Україні був нерозривно пов'язаний з розвитком кустарного виробництва, яке було важливою складовою частиною економіки країни. Виникнення, становлення й розвиток кустарної промисловості в різних регіонах Російської імперії відбувалися по-різному. Важливим елементом її соціально-економічної структури в другій половині XIX - на початку XX ст. була Харківська губернія. Відносно швидкий розвиток народного господарства й освіти, інтенсивне впровадження ринкових відносин в усі сфери економічного життя Харківської губернії обумовили виникнення комплексу регіональних особливостей її еволюції.

Актуальність теми нашої дисертації полягає в тому, що вироблення концепції економічного розвитку України передбачає визначення основних напрямків і виявлення специфічних особливостей розвитку малих підприємств в окремих регіонах нашої країни. Особливого практичного значення це набуває у зв'язку з тим, що малі підприємства вважаються найбільш ефективним механізмом подолання багатьох негативних наслідків ринкових перетворень. Виявлення, критичне осмислення, засвоєння цінного й перевіреного часом досвіду кустарів Харківської губернії другої половини XIX - початку XX ст. є запорукою успішного бізнесу в дрібних виробників сучасної Харківщини. Таким чином, актуальність теми дисертаційного дослідження є очевидною й не підлягає сумніву.

Об'єкт дослідження - це кустарна (дрібна) промисловість і система професійно-ремісничої освіти, котрі разом становили єдиний комплекс дрібнотоварного виробництва і були невід'ємною складовою частиною культурно-господарського комплексу Харківської губернії в другій половині XIX - на початку XX ст..

Предмет дослідження - комплекс соціально-економічних, господарчо-правових, культурно-просвітницьких процесів регіонального характеру в сфері розвитку кустарної промисловості й системи професійно-ремісничої освіти у Харківській губернії. Автор дисертації в своїй роботі розглядає регіональні особливості еволюції кустарної промисловості в найрозвиненіших її галузях і найбільш забезпечених, цілісних, уніфікованих структурах з масової підготовки кустарів у Харківській губернії, залишаючи за рамками дослідження другорядні галузі кустарництва, а також різні професійні школи, відділення, курси.

Зв'язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Дисертація написана автором у повній відповідності до планів науково-дослідницької роботи кафедри політології і історії Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського “ХАІ” в рамках теми “Вітчизняне підприємництво: проблеми ґенези”.

Хронологічні рамки дисертації. Нижня межа - це 1861 р. Після проведення ліберальних реформ 60-х - 70-х років XIX ст. докорінно трансформувалася соціально-економічна, суспільно-політична система Російської імперії, була створена база для бурхливого розвитку в ній товарно-грошових відносин. Кустарна промисловість і система професійно-ремісничої освіти отримали потужний імпульс для свого розвитку. Верхня межа - це 1917 р., коли поступальний розвиток ринкових відносин був перерваний революцією в жовтні 1917 р. Вона привела до знищення приватної власності, нормативно-правової бази для ринкових відносин, ліквідації дореволюційної та створення радянської системи професійної освіти.

Мета дисертаційного дослідження визначена з урахуванням актуальності й ступеня наукової розробки теми. Вона полягає у всебічному й комплексному вивченні регіональних особливостей розвитку кустарної промисловості й системи професійно-ремісничої освіти в Харківській губернії в другій половині XIX - на початку XX ст. як взаємопов'язаних елементів ринкового дрібнотоварного виробництва.

Досягненню мети автор дисертації підпорядкував розв'язання таких завдань:

- визначення конкурентоспроможності найбільш розвинених галузей кустарної промисловості Харківської губернії;

з'ясування особливостей впливу законодавства Російської імперії на розвиток кустарної промисловості в Харківській губернії;

виявлення особливостей зростання чисельності, річної продуктивності й укрупнення кустарних закладів у Харківській губернії;

характеристика особливостей соціально-економічного й правового стану трудящих кустарної промисловості Харківської губернії;

встановлення особливостей роботи земств з розвитку професійно-ремісничої освіти в Харківській губернії;

визначення ролі Олександрівських ремісничих училищ в розвитку кустарної промисловості Харківської губернії;

виявлення особливостей працевлаштування випускників цих училищ;

встановлення особливостей статутів, навчальних планів, програм, а також статусу учнів і викладачів Олександрівських ремісничих училищ;

визначення відмінностей у концептуальних поглядах ентузіастів розвитку професійно-ремісничої освіти в Харківській губернії;

уточнення основних факторів розвитку кустарництва в Харківській губернії;

уточнення питомої ваги, значення й ролі кустарної промисловості в економіці Харківської губернії.

Методологія дослідження ґрунтується на таких принципах, як історизм, об'єктивність, системність і порівняльний підхід. Для розв'язання конкретних завдань ми використовували загальнонаукові й спеціально-історичні методи. До перших належать аналіз, синтез, індукція, дедукція, узагальнення й порівняння. Другі включають історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний, історико-культурний, біографічний.

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що дана робота є однією з перших спроб комплексно й всесторонньо дослідити регіональні особливості розвитку кустарної промисловості й системи професійно-ремісничої освіти в Харківській губернії в другій половині XIX - на початку XX ст. як невід'ємних, діалектично взаємопов'язаних компонентів культурно-господарської структури регіону.

Автором дисертації вперше у вітчизняній історіографії визначено конкурентоспроможність найбільш розвинених галузей кустарної промисловості в Харківській губернії і за її межами. З'ясовано особливості впливу законодавства Російської імперії на розвиток кустарної промисловості регіону. Виявлено особливості зростання чисельності, річної продуктивності й укрупнення кустарних закладів. Охарактеризовано відмінності в соціально-економічному й правовому стані трудящих кустарної промисловості Харківської губернії. Встановлено особливості роботи земств з розвитку професійно-ремісничої освіти, визначено роль Олександрівських ремісничих училищ в розвитку кустарної промисловості регіону. Виявлено особливості працевлаштування випускників цих училищ. Встановлено особливості статутів, навчальних планів, програм, а також статусу учнів і викладачів Олександрівських ремісничих училищ. Показано розбіжності в концептуальних поглядах ентузіастів розвитку професійно-ремісничої освіти в Харківській губернії, уточнено основні фактори розвитку кустарництва, питому вагу, значення й роль кустарної промисловості в її економіці.

Практичне значення роботи. Матеріали дисертації можуть бути використані при підготовці загальних курсів з історії України, спецкурсів з історії економіки й професійної освіти, а також при написанні монографій і статей з цих проблем. Дана дисертація в наші дні актуальна як у науково-історичному, так і в господарсько-практичному плані. Результати роботи автора з правовими документами другої половини XIX - початку XX ст., зібрані ним дані про життєдіяльність окремих галузей кустарної промисловості, кооперативних структур можуть бути використані для відродження, розвитку, функціонування й правового забезпечення діяльності малих підприємств у сучасній Україні.

Апробація роботи. Основні положення й результати роботи автора за темою дисертації доповідалися й обговорювалися на засіданнях кафедри політології і історії Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського “ХАІ”. Матеріали дослідження доповідалися автором на 7 вузівських, міжвузівських, всеукраїнських і міжнародних конференціях: Науково-технічній конференції молодих учених, присвяченій 70-річчю “ХАІ” (Харків, 2000), IV Багаліївських читаннях (Харків, 2001), 55-ій науковій конференції молодих учених (Харків, 2002), XX Краєзнавчій конференції молодих учених “Слобожанщина на межі культур”, присвяченій 75-річчю журналу “Краєзнавство” (Харків, 2002), 56-ій конференції молодих учених (Харків, 2003), IV Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених “Людина, культура, техніка в новому тисячолітті” (Харків, 2003), Міжнародній науковій конференції “Сьомі Слобожанські читання” (Харків, 2003). Основні положення дисертації знайшли відбиття в 4 фахових статтях.

Структура дисертації відповідає меті і завданням дослідження. Робота побудована за проблемно-хронологічним принципом і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку літератури, а також додатку. Загальний обсяг роботи становить 230 с. Із них: 162 с. основного тексту, 45 с. - список джерел і літератури (нараховує 485 бібліографічних позицій), 21 с. - додаток (складається із таблиць, копій архівних документів, карт-схем).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність, визначаються мета й завдання дослідження, його об'єкт і предмет, окреслюються хронологічні й територіальні рамки, розкривається й роз'яснюється методологія і методи дослідження, показується наукова новизна й практичне значення отриманих результатів, вказано на апробацію й структуру.

У першому розділі “Історіографія й аналіз джерел” проаналізовано стан наукової розробленості теми, подано характеристику бази джерел дисертації.

кустарний промисловість ремісничий історія

Узагальнення результатів дослідження. Харківська губернія в досліджуваний період була одним із найбільших торговельно-промислових і культурно-просвітницьких регіонів Російської імперії, але за родом діяльності більшості населення та його становою приналежністю залишалася селянською. З кінця 70-х років XIX ст. до землеробства як основного фактора економічного розвитку регіону додається активно прогресуюча фабрично-заводська промисловість. Кустарна промисловість в другій половині XIX - на початку XX ст. не становила конкуренції сільському господарству та фабрично-заводській промисловості в плані господарського значення для економіки регіону.

У період з початку 60-х - до кінця 80-х років XIX ст. кустарна промисловість Харківської губернії мала найбільш сприятливі умови для свого розвитку. У 90-і роки XIX ст. - на початку XX ст. в міру монополізації економіки регіону стан дрібних підприємств погіршувався й посилювалася їхня залежність від великого торговельно-промислового капіталу. У Харківській губернії не було специфічних природно-сировинних (унікальної сировини), соціально-економічних (регіональна економічна криза) і господарсько-трудових (ринково унікальні галузі) умов для бурхливого розвитку кустарної промисловості.

У другій половині XIX - на початку XX ст. кустарництво Харківської губернії зазнало суттєвих змін. У першу чергу вони торкнулися Харківського, Сумського, Богодухівського, Охтирського, Лебединського повітів, де інтенсивно розвивалося товарне цукробурякове виробництво, система транспортних комунікацій і фабрично-заводська промисловість. У Старобільському, Зміївському, Валківському повітах в цей час була слабко розвинена система транспортних комунікацій і фабрично-заводська промисловість, а в економіці переважало зернове виробництво й кустарництво.

У Харківській губернії досліджуваного періоду повсюдно тривав процес трансформації домашньої форми промисловості (натуральної) в дрібнотоварне виробництво (на ринок). У центральних і північно-західних повітах він швидко закінчився. Більшість розрізнених кустарів цих повітів до кінця XIX ст. інтегрувалася в ринкове господарство. Вони або розорялися під впливом великого торговельно-промислового капіталу, або потрапляли в залежність від нього. У південних і південно-східних повітах вищезгаданий процес протікав повільніше через їхню транспортну замкнутість і панування патріархально-аграрного укладу. Більшість дрібних виробників цих повітів до початку XX ст. зберігала господарську незалежність, економічну однорідність і кустарно-землеробську ідентичність.

Автор дисертації вважає оптимальним розділити на дві групи основні регіональні фактори й умови розвитку кустарної промисловості й системи професійно-ремісничої освіти в Харківській губернії в другій половині XIX - на початку XX ст., що позитивно й негативно впливали на цей процес.

До першої групи ми відносимо такі: наявність вільної від землеробства робочої сили, яка в південно-східних повітах концентрувалася в кустарній промисловості; правову підтримку законодавством Російської імперії дрібного виробника, а також відсутність у Харківській губернії особливих юридичних обмежень на можливість обзаведення кустарним підприємством і необхідності великих капіталовкладень у нього; зростання народонаселення регіону (в основному селян) протягом усього досліджуваного періоду (збільшення соціальної бази й потенційних споживачів кустарних товарів); низький рівень врожайності зернових і агротехнічної культури; наявність, близькість і доступність сировини для дрібного виробництва; незацікавленість великих виробників регіону у виготовленні дешевих товарів широкого народного вжитку; створення земствами мережі Олександрівських ремісничих училищ; їхня доступність і відносно високий рівень підготовки учнів.

До другої групи ми зараховуємо такі: відносна забезпеченість селян Харківської губернії орною землею (більше 50% селян регіону до кінця досліджуваного періоду мало земельні наділи близько 5 десятин), що дозволяла їм вести самозабезпечуване сільське господарство; відсутність ринково унікальних і конкурентоспроможних у масштабах усієї країни галузей кустарної промисловості; вузька економічна спеціалізація окремих повітів (північно-західні - цукробурякове виробництво, південно-східні - зернове господарство); суттєва різниця між заробітками кустарів і фабрично-заводських робітників на користь останніх; відсутність у трудящих кустарної промисловості мінімальних соціальних гарантій (лікарняних кас, соціального страхування) і юридичного статусу (непідконтрольні фабричній інспекції); відсутність спеціалізованого органу для кредитування дрібних виробників регіону (Кустарного банку); позиціонування Харківської губернії як імпортера кустарних товарів з інших регіонів країни; працевлаштування більшості випускників Олександрівських ремісничих училищ на підприємствах фабрично-заводської промисловості регіону, що позбавляло кустарну промисловість значного притоку кваліфікованих робочих кадрів; повільний ріст фінансування і комерціалізація навчального процесу у цих училищах.

У цілому життєздатність кустарної промисловості в Харківській губернії в другій половині XIX - на початку XX ст. була обумовлена можливістю інтенсивної господарської утилізації селянами вільного зимового часу й отриманням побічного до землеробства заробітку. Наявність широкого ринку збуту, гнучкість до змін його кон'юнктури, мінімальні капіталовкладення в основні фонди й можливість співіснування з різними галузями господарства (насамперед із землеробством) обумовили високу господарську адаптованість кустарної промисловості до економіки Харківської губернії цього періоду.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Малишев О.В. До питання про особливості розвитку кустарної промисловості Середнього Уралу та Харківщини кінця XIX - початку XX ст. // Збірник наукових праць. Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди. Серія “Історія та географія”. Вип. 6. - Х., 2000. - С. 5-12.

2. Малишев О.В. До питання про фінансування земських Олександрівських ремісничих училищ у Харківській губернії наприкінці XIX - на початку XX ст. // Збірник наукових праць. Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди. Серія “Історія та географія”. Вип. 11. - Х., 2002. - С. 134-138.

3. Малишев О.В. Особливості висвітлення проблем розвитку ремісничого виробництва в Харківській губернії у літературі дореволюційного періоду // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Збірник наукових праць. ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Історичний факультет. - Х., 2000. - С. 162-165.

4. Малишев О.В. Розвиток професійно-ремісничої освіти в Харківській губернії в післяреформений період (1861 - 1917 рр.) // Збірник наукових праць. Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди. Серія “Історія та географія”. Вип. 9. - Х., 2002. - С. 137-142.

5. Малишев О.В. Роль міністерств, відомств і земств у справі дослідження й розвитку кустарних промислів у Російській імперії наприкінці XIX - на початку XX ст. // Вісник Харківської державної академії культури. Збірник наукових праць. Вип. 10. - Х., 2002. - С. 21-26.

6. Малишев О.В. Харківська губернська земська статистика у другій половині XIX ст.: Зв'язки дослідників кустарних промислів Харківщини й Середнього Уралу в кінці XIX ст. // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Збірник наукових праць. ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Історичний факультет. Вип. 6. - Х., 2003. - С. 223-228.

Размещено на Allbest.ru