Діяльність І.А. Фещенка-Чопівського в контексті розвитку науки і техніки (перша половина ХХ ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 530. 1 (Фещенко-Чопівський)

ДІЯЛЬНІСТЬ І.А.ФЕЩЕНКА-ЧОПІВСЬКОГО В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ НАУКИ І ТЕХНІКИ ( перша половина ХХ ст.)

Спеціальність: 07.00.07 -- історія науки і техніки

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

ШУМАНСЬКИЙ Василь Петрович

Київ -- 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Центрі історії аграрної науки Центральної наукової сільськогосподарської бібліотеки Української академії аграрних наук

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Пилипчук Олег Ярославович Київський університет економіки і технологій транспорту, завідувач кафедри екології та безпеки життєдіяльності

Офіційні опоненти: доктор історичних наук Руда Світлана Петрівн Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва НАН України провідний науковий співробітник Відділу історії науки і техніки

доктор історичних наук, професор Бєсов Леонід Михайлович Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” професор кафедри історії України

Провідна установа: Херсонський державний технічний університет, кафедра українознавства

Захист відбудеться “8“ жовтня 2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 26.001.01 при Центрі українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка 01033, м.Київ, вул. Володимирська 60, ауд.108

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці імені М.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м.Київ, вул..Володимирська 58).

Автореферат розісланий “8“ вересня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої Вченої ради

кандидат історичних наук В.М.Піскун

АНОТАЦІЇ

Шуманський В.П. Діяльність І.А.Фещенка-Чопівського в контексті розвитку науки і техніки (перша половина ХХ ст.) - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 - історія науки і техніки. - Центр українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, 2003.

Дисертація присвячена дослідженню діяльності видатного вченого-матеріалознавця Івана Фещенка-Чопівського (1884-1952) в контексті розвитку науки і техніки. фещенко чопівський металознавство педагогічний

Наукова і педагогічна творчість І.Фещенка-Чопівського відповідала назрілим потребам перебудови системи освіти, науки і техніки в Україні і була підпорядкована розв'язанню найголовніших соціально-наукових завдань. Науково-педагогічний доробок вченого є цінним джерелом ідей та думок, які стосуються проблем матеріалознавства (металознавства), економіки природних ресурсів та сільського господарства

Ключові слова: І.Фещенко-Чопівський, наукова та педагогічна діяльність, металознавство, металургія, економіка, природні ресурси, сільське господарство, наукові програми.

Шуманский В.П. Деятельность И.А.Фещенко-Чоповского в контексте развития науки и техники (первая половина ХХ ст.) - Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.07 - история науки и техники. Центр украиноведения Киевского национального университета им. Тараса Шевченко, Киев, 2003.

Диссертация посвящена комплексному исследованию деятельности Ивана Андриановича Фещенко-Чоповского (1884-1952) в контексте развития науки и техники. Проанализированная научная литература о творческой деятельности И.Фещенко-Чоповского дала возможность доказать, что данная проблема до сих пор оставалась не исследованной.

Диссертантом определен вклад ученого в развитие образования, науки и техники. На основе комплексного анализа максимального количества работ И.Фещенко-Чоповского сделан вывод о том, что для ученого свойственен широкий диапазон исследовательских интересов, многогранность научных интересов, конкретно-исторический анализ первоисточников, что в комплексе составило традицию научных исследований ученого. И.Фещенко-Чоповский, доктор технических наук, профессор, ученый-металловед, исследователь экономики природных ресурсов Украины и ее сельского хозяйства, сподвижник украинского культурно-национального возрождения в 1917-1921 гг., замученный в советских концлагерях написал более 150 научных произведений, в том числе ряд монографий, которые имеют большое общественное и техническое значение.

Так, в частности, он разработал и применил в научной практике новые методы цементации железа и мало углеродных сталей, новые разновидности химико-термической обработки металлов, взаимодействия железа с другими химическими элементами, исследовал создание специальных сталей, решал проблемы “руководимой металлургии”,структурной наследственности магнитных материалов и т.д. Он обогатил естествознание и технику разработкой прикладных проблем индустрии и промысла, машиностроения и твердости материалов, основательно изучал экономику национальных природных ресурсов, решал проблемы сельского хозяйства.

Путем анализа жизнедеятельности И.Фещенко-Чоповского аргументирован вывод о ведущей роли семейных традиций, интеллектуального окружения, традиций отечественной духовной культуры в формировании научного мировоззрения ученого. Основное место в диссертации занимает анализ процесса становления проблематики научных исследований в интеллектуальном творчестве И.Фещенко-Чоповского, что определило его вклад в науку и технику.

Ключевые слова: И.Фещенко-Чоповський, научная и педагогическая деятельность, металловедение, металлургия, економика, природные рессурсы, сельское хозяйство, научные программы.

Shumansky V. I.A.Feschenko-Chopivsky activity in context of science and technology development (first part of XX cent) - manuscript

Dissertation for candidate degree (history), speciality 07.00.07 - history of science and technology. Centre of Ukraine study, Kyiv national Taras Shevchenko University, Kyiv, 2003

Research work is devoted to the investigation of the activity of outstanding scientist - Ivan Feschenko-Chopivsky (1884-1952) in context of science and technology development, scientific and pedagogical creative activity of I. Feschenko-Chopivsky corresponded actual needs of education, science and technology rebuilding. His scientific and pedagogical achievements is valuable source of ideas and thoughts, dealing with material, study, economy, natural sources and agriculture.

Key words: I. Feschenko-Chopivsky, scientific and pedagogical activity, material study, metals study, metallurgy, economics, naturals sources, agriculture, scientific program.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Процес національно-культурного і державного відродження України вимагає відповідальної роботи в контексті дбайливого збирання і повернення народові його духовних скарбів, у свій час відчужених у нього. Разом з цим без усвідомлення і осмислення досвіду минулого неможливий розвиток сучасних технічної, економічної науки та природознавства. Адже, як відомо, історичний процес обумовлений постійно діючими факторами, які не просто зв'язують минуле з сьогоденням, а й значною мірою детермінують сучасність історією. В даному контексті найважливішими умовами пізнання наукової істини є об'єктивна оцінка історичної реальності, нерозривний зв'язок історії науки з сьогоденням, вияв прогностичного значення історично-наукових ідей. Адже історія науки - важлива і невід'ємна складова історії суспільства, історії народу. Відновити її в усій повноті та істинності - невідкладне завдання українських вчених. Це не лише данина нашій минувшині, а й запорука успішного розвитку суспільства, яке добре знає, шанує й творчо опановує досягнення своїх попередників.

Український народ дав світові чимало визначних діячів культури, відомих вчених і педагогів. Імена багатьох з них упродовж десятиліть в умовах тоталітарної системи замовчувалися, а їхня діяльність висвітлювалася спотворено. Хоча кожен з них зробив свій непересічний внесок у скарбницю української та світової культури. Серед несправедливо зневажених українських діячів освіти, науки і техніки - Іван Адріянович Фещенко-Чопівський (1884--1952), доктор технічних наук, професор, вчений-металознавець, дослідник економіки природних багатств України, подвижник українського культурно-національного відродження і державотворення 1917--1921 рр., замучений в радянських концтаборах.

Знайомство з життям і науковою творчістю І.Фещенка-Чопівського переконує нас в тому, що ця людина належить до плеяди найосвіченіших технологів України. В його особі напрочуд гармонійно поєднувалися виняткові організаційні здібності з талантом державного діяча, вченого-педагога і просвітянина. Здобувши вищу технічну освіту в Київському політехнічному інституті, І.Фещенко-Чопівський пройшов шлях від асистента до професора, доктора технічних наук.

Ім'я І.А.Фещенка-Чопівського є тією віхою в історії української технічної науки, яка чітко демонструє національні засади всієї української науки 20--30-х років XX ст. Тільки людина виняткового інтелекту і моральних чеснот могла самотужки об'єктивно переосмислити національні та соціальні проблеми свого народу, піднятися над національно знеособленим середовищем, вирватися з тенет архаїчного бездержавницького мислення. Вчений до кінця своїх днів вірив у розвій української науки та освіти. Він увійшов в історію української науки і техніки як автор багатьох праць з металознавства, економічної географії та сільського господарства. Вчений написав понад 150 наукових праць, у тому числі ряд монографій, які мають важливе загальноприродознавче та технічне значення. Так, зокрема, він розробив і застосував у науковій практиці нові методи цементації заліза та маловуглецевих сталей, нові різновиди хіміко-термічної обробки металів, взаємодії заліза з іншими хімічними елементами, досліджував створення спеціальних сталей, проблеми “керованої металургії” і структурної спадковості сплавів та магнітних матеріалів. Важко збагнути, як ця людина могла одночасно поєднувати в собі вченого, який збагатив сучасне природознавство і техніку розробкою прикладних проблем індустрії та промислу, машинобудування та стійкості матеріалів і дослідника, який детально вивчав економіку національних природних ресурсів та сільське господарство України? І.Фещенко-Чопівський був автором важливих відкриттів у техніці.

На жаль, панування в Україні тоталітарного режиму привело до ідеологічної заангажованості наукової розробки означеної проблеми, досі немає фундаментальних науково-історичних праць узагальнюючого характеру, в яких би було здійснено спеціальне, комплексне дослідження життя та діяльності І.Фещенка-Чопівського через призму розвитку науки і техніки в Україні. Відтак, на нашу думку, стан української історії освіти, науки і техніки обумовлює необхідність узгодити базу знань про І.Фещенка-Чопівського з сучасними методологічними вимогами і в теперішніх умовах формування національної самосвідомості та посиленого інтересу до наукової спадщини українського народу вимагає подальшого, більш глибокого, комплексного і системного вивчення поглядів вченого в царині освіти, науки і техніки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в руслі наукової проблематики досліджень Центру історії аграрної науки Центральної наукової сільськогосподарської бібліотеки УААН “Історія започаткування, становлення та розвиток сільськогосподарської дослідної справи в Україні” (номер державної реєстрації 0102U001526), а також узгоджуються з темою “Історія української науки на межі тисячоліть”, яка розробляється Відділенням історії та методології освіти, науки і техніки Академії наук Вищої школи України.

Хронологічні межі дисертації визначаються роками життя І.Фещенка-Чопівського (1884-1952). Разом з цим деякі розділи дисертації мають певну інформацію про події, що сталися дещо раніше або пізніше зазначеного періоду.

Об'єктом дослідження є особа Івана Фещенка-Чопівського як вченого і педагога, його інтелектуальна діяльність через призму особистісних особливостей, специфіки суспільного середовища та близького оточення, що наклали відбиток на всю творчість вченого.

Предметом дослідження є діяльність І.Фещенка-Чопівського в царині освіти, науки і техніки першої половини ХХ ст., його оригінальні погляди в ділянках матеріалознавства, економіки природних ресурсів України та сільського господарства.

Метою представленої дисертаційної роботи є узагальнюючий історично-науковий аналіз життя та наукової творчості І.Фещенка-Чопівського, реконструкція поглядів вченого в контексті розвитку матеріалознавства, економіки природних ресурсів та сільського господарства України в першій половині XX ст.

Досягнення поставленої мети конкретизується в таких дослідницьких завданнях:

- з'ясувати ступінь наукової розробки проблеми та виявити характерні риси всього комплексу джерел з теми дисертаційного дослідження;

- визначити основні чинники формування наукового світогляду

І.Фещенка-Чопівського на його життєвому і творчому шляху;

- охарактеризувати роль наукових програм І.Фещенка-Чопівського в контексті розвитку матеріалознавства (металознавства та металургії), економіки природних ресурсів та сільського господарства України;

- з'ясувати роль І.Фещенка-Чопівського в організації науки та освіти в Україні та Польщі;

- висвітлити педагогічну та просвітницьку діяльність вченого, показати його місце в пропаганді науково-технічних знань.

Методологічною основою дисертації є принципи історизму та об'єктивності. Дослідження наукових програм І.Фенщенка-Чопівського в динаміці та їх відображення в інтелектуальній творчості вченого спонукали автора використовувати порівняльний, системно-структурний, проблемно-хронологічний та статистико-аналітичний методи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у постановці та розробці актуальної проблеми, яка не отримала всебічного й об'єктивного висвітлення в історичній науці, а відтак, й у створенні комплексного наукового дослідження багатогранної діяльності І.Фещенка-Чопівського.

На основі сучасної методології та широкого масиву джерел зроблено спробу детально і цілісно дослідити внесок І.Фещенка-Чопівського в науку і техніку, що дало змогу по-новому підійти до висвітлення та оцінки поглядів вченого в галузях матеріалознавства, економіки природних ресурсів та сільського господарства України. У дисертації, порівняно з попередніми дослідженнями, діяльність І.Фещенка-Чопівського розглядається в контексті розвитку науки і техніки. Шляхом аналізу обґрунтовано ряд нових тверджень щодо вкладу вченого в розвиток металознавства та його впливу на науково-технічний прогрес людства. На основі вивчення творчої спадщини І.Фещенка-Чопівського зроблено ряд нових оціночних положень стосовно проблематики його досліджень в контексті розвитку конкретних наукових програм та подальшого розвитку нових технологій. Дисертація містить низку нових висновків з питань економіки природних ресурсів України та розвитку сільського господарства в Україні в 20-х роках ХХ ст., що складає певний внесок у важливу справу дослідження наукової біографії І.Фещенка-Чопівського. Здійснено всебічний і цілісний аналіз науково-організаційної діяльності І.Фещенка-Чопівського, дано оцінку педагогічному та просвітницькому доробку вченого. В джерелознавчому плані новизна дисертації полягає в запровадженні до наукового обігу певної кількості нових матеріалів з різних архівів України та Росії, а також у новому погляді на відомі або маловідомі науковій громадськості літературні джерела.

Практичне значення одержаних результатів визначається новизною і комплексним підходом в дослідженні даної проблеми. Окремі положення і узагальнення можуть бути використані при підготовці колективних чи індивідуальних наукових праць з історії науки і техніки в Україні. Матеріали і висновки також можуть бути використані при підготовці праць з історії загальних та окремих проблем матеріалознавства (металознавства, стійкості матеріалів тощо), економічної географії та сільського господарства. Ряд положень дисертації може бути використано при складанні навчальних і методичних посібників, для читання відповідних курсів на технічних та біологічних факультетах університетів, а також в аграрних університетах.

Матеріали і результати проведеного дослідження використовуються в педагогічному процесі: а) в курсах міцності матеріалів, металознавства, виробництві сталей у Київському університеті економіки і технологій транспорту; б) у педагогічній практиці студентів 4--5-х курсів природничо-географічного факультету Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова; в) у науково-популярних виступах членів Міжнародного інституту з історії науки і техніки, що діє при Будинку вчених Національної Академії наук України.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження знайшли відображення у доповідях і виступах на міжнародних і всеукраїнських конференціях: Міжнародна конференція “Трансформація наукових систем в країнах з перехідною економікою і роль науки в суспільстві, що змінюється” (Київ, 1998); Міжнародний симпозіум “Українсько-американські зв'язки в історії науки” (Київ, 1998); Восьма та дев'ята Міжнародні наукові конференціі “Мова і культура” (Київ, 1999, 2000); I Всеукраїнська конференція молодих вчених та спеціалістів “Історія освіти, науки і техніки”: 30 травня 2002 р. (Київ, 2002); Міжнародна наукова конференція “Українська Центральна Рада: поступ націєтворення та державобудівництва”: 23 березня 2002 р. (Київ, 2002); Міжнародна наукова конференція у Львові “Іван Фещенко-Чопівський- видатна постать в історії науки та українського державотворення”:27-28 вересня 2002 р. (Львів, 2002); ХІХ Міжнародний Київський симпозіум з наукознавства та історії науки: 13-15 листопада 2002 р., (Київ, 2002), “Восьма конференція молодих істориків освіти, науки і техніки” (Київ, травень 2003).

Структура дисертації обумовлена змістом дослідження, відповідає визначеній меті та розв'язанню поставлених завдань. Вона складається із вступу, чотирьох розділів, поділених на вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації 189 сторінок, в тому числі 21 сторінка списку використаних джерел (220 найменувань).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У “Вступі” обґрунтовується вибір та актуальність теми дисертаційного дослідження, його актуальність та хронологічні рамки, визначаються мета і завдання, предмет і методологія дослідження, показується його зв'язок з науковими програмами, а також наукова новизна і практичне значення одержаних результатів.

Розділ перший - “Історіографія і джерельна база дослідження” присвячено оглядові літератури і джерел про І.Фещенка-Чопівського. Показано, що хоча і минуло 50 років від дня смерті професора І.Фещенка-Чопівського і що далі відходить від нас час, коли жив і творив цей дивовижний вчений, то все більше і більше його думки, ідеї, починання, його духовний світ у цілому привертають до себе увагу людства. Багато з того, що при житті І.Фещенка-Чопівського недооцінювалося його сучасниками, сьогодні розуміється як істина в останній інстанції, як факт, який точно доведений науковим досвідом або чітким розрахунком. Пройдуть ще роки, а може, й сторіччя, і постануть перед людьми вже інші, актуальні на той день ідеї Івана Адріяновича - можливо, це будуть його думки про будову металів або про економіку природних багатств України, а може, й інші прозріння, які обігнали час і ще чекають на тих, хто зрозуміє і буде розробляти їх далі. Таким чином, І.Фещенко-Чопівський постає перед нами величавим розумом не тільки недавнього минулого, а й видатним розумом сучасності, вченим, спрямованим і в далеке майбутнє.

І.Фещенко-Чопівський помер 2 вересня 1952 року. Ряд журналів, газет світу відгукнулися грунтовними некрологами, в яких відзначалися різні наукові уподобання І.Фещенка-Чопівського, давалася яскрава оцінка його наукової спадщини, показувалися заслуги вченого. Практично вся наукова громадськість світу висловила свою увагу до вченого і турботу про його наукову спадщину [1]. В архіві Наукового Товариства ім. Т.Шевченка у Львові знаходиться великий фонд І.Фещенка-Чопівського, з якого теперішні покоління вчених черпають нові знання [2].

За щасливим збігом обставин та завдяки ініціативі доньки вченого - Ірини Чопівської-Богун, що в даний час проживає в Катовіце (Польща),

цінний архів вченого потрапив до НТШ у Львові. Він включає не тільки збережені наукові монографічні праці вченого, а й оригінали та ксерокопії особистих документів (листи, посвідчення, грамоти, фотодокументи, рукописи праць тощо). Особливу цінність мають листи пані І.Чопівської-Богун до Президії НТШ у зв'язку з поступовою передачею згаданого архіву. Ці листи не тільки дають об'єктивні свідчення про етапи життя та діяльності вченого, вони є дуже кваліфікованими та об'єктивними, бо здійснені професійним науковцем-дослідником, журналісткою, якою є пані Ірина Чопівська-Богун.

Безперечно, наявність вищезгаданого архіву дала підставу для створення великої пропам'ятної книги на пошану Івана Фещенка-Чопівського, в якій була би представлена не тільки оцінка життя та праці видатного українця, а й наведені у вигляді додатків копії різних документів [3]. Усі вони надзвичайно важливі для розуміння двох минулих епох: Української революції 1917--1920 рр. та міжвоєнного двадцятиліття в умовах сусідньої Польщі. Все це дає підставу вважати, що досі “висвітлення та аналіз наукової творчості вченого, який в літературі зроблено на рівні загальних оцінок та констатацій, мають чи не найважливіше значення” [4].

Під час відзначення 100-річчя від дня народження І.Фещенка-Чопівського у 1984 р. цілий ряд визначних вчених за кордоном надрукував великі статті, присвячені життю та діяльності ювіляра [5]. Характерно те, що в усіх статтях головна увага приділялася не стільки металознавчим працям та ідеям І.Фещенка-Чопівського, скільки його матеріалознавчій парадигмі, її теоретичним та світоглядним аспектам. І це зрозуміло. Зміна природи нові покоління дослідників знаходять і будуть знаходити в працях І.Фещенка-Чопівського нові грані його надзвичайно багатої наукової творчості, співзвучні їхній епосі. Фещенко-Чопівський-мислитель прагнув не тільки усвідомити сутність нових відкриттів у техніці чи природознавстві, а й визначити їхнє місце серед інших, вже відомих закономірностей, розкрити причинно-наслідкові зв'язки між ними, знайти шляхи застосування нових відкриттів на благо науки, свого народу, всього людства.

На основі аналізу багатого і різноманітного інформаційного матеріалу здійснено класифікацію всього комплексу використаних в роботі джерел за 4-ма групами: 1) наукові праці І.Фещенка-Чопівського; 2) документальні джерела; 3) матеріали особового походження: автобіографія та епістолярна спадщина; 4) наукова та публіцистична література про І.Фещенка-Чопівського.

Першу групу джерел визначив науковий доробок вченого в галузі матеріалознавства, економіки природних ресурсів, сільського господарства, педагогічна література та популярні праці. Комплексне дослідження творчого доробку вченого дало можливість простежити за еволюцією наукових поглядів І.Фещенка-Чопівського та визначити його наукові програми.

Другу групу склали архівні матеріали та опубліковані історичні джерела, що висвітлюють окремі факти життєвої і творчої біографії І.Фещенка-Чопівського. Наше дослідження грунтується на широкому колі як опублікованих, так і неопублікованих джерел, рукописних і друкованих матеріалів. Джерелознавчу основу дисертаційного дослідження становить філософська, історична, природничо-наукова література, література з проблем історії техніки і природознавства, автореферати дисертацій та дисертаційні дослідження.

Базовим джерелом для написання дисертації стали праці І.Фещенка-Чопівського: підручники, статті, посібники, журнальні та газетні статті. Детально вивчалися та аналізувалися публікації у періодичній пресі, в яких характеризувалися життєвий шлях та наукова спадщина І.Фещенка-Чопівського, довідниково-бібліографічна література. І все ж ряд праць, які служили фундаментом для кожного дослідження, слід назвати: “Хроніка мого життя” І.Фещенка-Чопівського (Житомир, 1992), монографічне дослідження “Іван Фещенко-Чопівський: Життєписно-бібліографічний нарис” (Львів, 2000), ряд публікацій доньки вченого Ірини Богун-Чопівської, житомирських краєзнавців М.Ю.Костриці та Т.П.Мокрицького.

У процесі роботи над дисертацією автор використав матеріали фондів: 1) Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (Фонд 166. -- Народний Комісаріат Освіти); 2) Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського (Фонд Х. -- Архів АН УРСР); 3) Державного архіву м.Києва (Фонд 16. -- Київський університет, Р-346. -- Вищий Інститут Народної Освіти ім. М.Драгоманова; Фонд 18. -- Київський політехнічний інститут); 4) Державного архіву Харківської області (Фонд 200. -- Харьковское общество распространения в народе грамотности); 5) Слов'янського відділу бібліотеки Академії наук Росії (Санкт-Петербург); 6) Архів І.Фещенка-Чопівського в НТШ.

У загальній масі матеріалів про І.Фещенка-Чопівського важливе місце належить протоколам засідань та звітам різних науково-просвітницьких товариств (Українське наукове товариство, Українське Технічне товариство у Львові тощо). Всі вони містять багато відомостей про наукову та просвітницьку діяльність І.Фещенка-Чопівського.

Третю групу утворюють джерела особового походження: автобіографія та епістолярна спадщина.Біографічні відомості дали можливість показати формування світогляду І.Фещенка-Чопівського через призму його власних думок, позицій, переконань. Епістолярну спадщину склали опубліковані і неопубліковані листи І.Фещенка-Чопівського та листи його кореспондентів. Переважна більшість є своєрідною формою викладу позиції на порушену проблему.

Четверта група є найбільш багато численна. Наукова та публіцистична література про І.Фещенка-Чопівського нараховує більше сотні публікацій. Вони дали змогу в процесі визначення завдань наукового пошуку окреслити досліджені аспекти науково-педагогічної спадщини вченого, виявити маловідомі або й зовсім незнані питання доробку І.Фещенка-Чопівського.

Відтак, проведений аналіз джерельної бази засвідчує, що у своїй сукупності зазначені в дисертації групи джерел складають різноманітний корпус документального забезпечення досліджуваної проблеми, а їх комплексне використаннях дає можливість досягти мети дисертаційного дослідження.

У другому розділі “Основні етапи становлення і розвитку наукового світогляду І.Фещенка-Чопівського” показано українського вченого, який стояв біля витоків ряду напрямків науки і техніки, особливо матеріалознавства (металознавства). Відповідно універсалізм І.Фещенка-Чопівського характеризує його як металознавця і металурга, знавця економіки природних ресурсів України та сільського господарства.

Обґрунтовується висновок про те, що І.Фещенко-Чопівський був одним з основоположників цілого ряду наукових розробок в царині матеріалознавства. Він показав своє бачення закономірностей розвитку науки і техніки, зробив спробу побудувати цілісну картину розвитку металознавства. Його наукові дослідження, критичні статті, популярні праці, підручники з металознавства, економіки природних ресурсів та з питань сільського господарства не лише стояли на рівні тогочасної науки та освіти, а й прокладали для останніх нові методологічні орієнтири.

Як показало дослідження основних етапів формування наукового світогляду І.Фещенка-Чопівського, а це навчання в Київському політехнічному інституті, наукові стосунки з видатними вченими співвітчизниками В.Іжевським, М.М.Воскобойниковим, І.І.Шмальгаузеном та зарубіжними німецькими вченими - металознавцями, поїздки на металургійні заводи Півдня України, підготовка наукових статей - все це разом узяте було для І.Фещенка-Чопівського і періодом становлення наукового професіоналізму. Особливо великий вплив на формування поглядів І.Фещенка-Чопівського мали лекції видатних викладачів Політехнічного інституту, високий рівень науковості і викладання сприяли становленню його як науковця. В розділі висвітлюється роль громадських організацій і особливо “Прорсвіти” у формуванні світогляду І.Фещенка-Чопівського.

І.Фещенко-Чопівський, займаючись металургією, виявляв живий інтерес до природознавства та сільського господарства. Його природничі пошуки часто йдуть поряд з гуманітарними. Перші кроки наукового пошуку в галузі металознавства і металургії органічно поєднувалися з краєзнавчими дослідженнями, географією, економікою та сільським господарством. Цим самим було закладено підґрунтя становлення української науки і техніки на початку ХХ століття. Вчений стояв біля джерел створення таких перших в Україні наукових товариств як Українське Наукове товариство у Києві, сприяв активізації діяльності Київського товариства дослідників природи тощо.

Аналіз літературних джерел показав, що державотворчий етап у житті І.Фещенка-Чопівського надзвичайно цікавий і вимагає ретельної оцінки на основі підбору різних джерельних матеріалів, які дозволили б більш повно висвітлити його діяльність в трьох урядах, а також творчу громадську роботу в період визвольних змагань 1917-1921 рр. Показано, що в 1921 р. І.Фещенко-Чопівський цілком відходить від політичної діяльності, розпочинається дуже яскравий етап його наукової творчості в еміграції (1921-1939). Важливий результат проведеного аналізу в цьому періоді життя і діяльності вченого зводиться до усвідомлення його вагомого внеску у створення польської науки про метали, започаткування нових напрямків у металознавстві. Відтак робиться висновок, що різнобічна діяльність І.Фещенка-Чопівського базується на глибокому осмисленні ним суті історичних подій і явищ, духу народу, його традицій, а історія техніки і природознавства бачиться йому в зв'язку з розвитком усього народного життя. В результаті - звернення до металознавства і металургії взяло верх над усією багатогранністю наукових запитів і діянь вченого.

Дисертація містить висновок про визначальну роль у формуванні наукового світогляду І.Фещенка-Чопівського родового середовища, інтелектуальної атмосфери, в якій жив і творив цей непересічний дослідник-металознавець, а також тих ідейних джерел, які живили його творчість. З усього багатства світової та вітчизняної технічної та природничої думок І.Фещенко-Чопівський осмислював ті ідеї, які імпонували його власним міркуванням про розвиток науки і техніки.

Завершується даний розділ дисертаційного дослідження аналізом життя і діяльності І.Фещенка-Чопівського під час німецької окупації, описом його ув'язнення та смерті.

Третій розділ “Наукові програми І.Фещенка-Чопівського в контексті розвитку матеріалознавства, економіки природних ресурсів та сільського господарства” висвітлює різні аспекти наукової діяльності вченого.

Аналіз наукових програм І.Фещенка-Чопівського у першій половині ХХ ст. надзвичайно важливий, оскільки праці вченого віддзеркалюють ті основні напрями, за якими розвивалася українська наука. Теоретичні та експериментальні (практичні) праці вченого справили значний вплив на формування переважно трьох основних напрямків: металознавства і металургії, економічного використання національних природних ресурсів та сільського господарства України. Фактично усі вони стали програмними не тільки для І.Фещенка-Чопівського, а й для української науки загалом. Саме в роки життя вченого закладався фундамент багатьох сучасних технічних і економічних дисциплін, формувалося технічне і економічне мислення, таке характерне для наступних поколінь дослідників. Коротко засвідчимо доробок І.Фещенка-Чопівського в кожному з перелічених вище напрямів.

Ми переконані, що внесок вченого в розвиток металознавства і металургії настільки значний, що цьому буде присвячене не одне монографічне дослідження. Власне перелік наукових уподобань вченого в цій царині викликає захоплення: цементація заліза та металовуглецевих сталей, ряд різновидів хімічно-термічної обробки металів, взаємодія заліза з різними хімічними елементами, дослідження та створення спеціальних сталей, дослідження магнітних матеріалів, розв'язання проблем “керованої металургії” і структурної спадковості сплавів, прикладних проблем індустрії та промислу, різних проблем машинобудування тощо. І.Фещенко-Чопівський здійснив ряд досліджень в контексті вдосконалення матеріалів військової техніки. Однак, на особливу увагу заслуговують дослідження вченого в царині механічних властивостей металів і зокрема дослідження втомної міцності. Важливою для нас є і оцінка вченим неметалевих включень у сплавах. конкретних проблем економічного застосування національних ресурсів України. Праці вченого мали глибокий вплив на формування технологічних проблем цукроваріння, він активно розробляв економічні підвалини розвитку галузі. Він зібрав величезний інформаційний матеріал про паливний, індустріальний та сільськогосподарський потенціал України. Важливим моментом, що змушує детальніше розглядати трансформацію наукових програм І.Фещенка-Чопівського в контексті розвитку металознавства, економічного розвитку держави та сільського господарства є їхня теоретична спрямованість.

Сьогодні важливого значення, на наш погляд, набуває наукознавчий підхід, який дозволяє виділити основні ситуації, які характеризують процес розвитку наукових знань і, зокрема, наукових програм І.Фещенка-Чопівського. Це в першу чергу взаємодія наукової картини світу з дослідними фактами, формуванням гіпотез та теорій. Теоретичні схеми вченого, його світогляд - завжди в контексті цієї картини. Загалом, становлення І.Фещенка-Чопівського як ученого і педагога відбувалося в умовах активного відродження української нації, державності, утвердження рідної мови і культури. Педагогічні погляди вченого утверджувалися й міцніли в процесі вияву його активної громадянської позиції, боротьби за утвердження української школи і науки. І.Фещенко-Чопівський в першій половині ХХ ст. вів активний пошук засобів, за допомогою яких можна впливати на світогляд та поведінку людини. Учений-педагог обстоював думку бережливого ставлення до природи через виховання студентів за принципами культури взаємодії людини з природою як складової виховання особистості, гуманізму і народності. У своїх працях він пропагував поєднання гуманітарної, природничої та технічної складових освіти. Безумовно, вся наукова діяльність І.Фещенка-Чопівського цілком відповідала назрілим потребам перебудови системи освіти в Україні. Вона була також підпорядкована розв'язанню найголовніших соціально-економічних завдань. Заслугою вченого стала активна участь у створенні та діяльності різних наукових і освітніх осередків в Україні, а відтак і в Польщі, у проведенні технічних з'їздів. Важливу роль відіграв він як редактор і член редколегій низки важливих часописів технічного спрямування. Зробив вагомий внесок в розробку проблем української науково-технічної мови. В дисертації показаноо, що наукові дослідження І.Фещенка-Чопівського здійснювалися в контексті конкретних завдань технічної, економічної та сільськогосподарської науки у першій половині ХХ ст. і за своєю суттю були науковими програмами.

Економічні дослідження І. Фещенка-Чопівського природних ресурсів України - це оцінка ним економічного потенціалу України у 1918-1920 рр. Вчений здобув собі репутацію професійного керівника і господарника. Питання індустріалізації сільського господарства України І. Фещенко-Чопівський переніс на національний грунт і показав можливості розвитку народного господарства України.

Металознавчі та металургійні дослідження І.Фещенка-Чопівського займають особливо визначне місце в металознавчій літературі ХХ ст. і заслуговують на перевидання українською мовою не тільки як пам'ятки наукової думки, але і як посібники, що не втратили свого пізнавального значення і сьогодні.

Економічні праці І.Фещенка-Чопівського, його статистичні аналізи мають, насамперед, значення для оцінки еволюції економічного потенціалу України у ХХ ст. Вони дають також новий погляд на можливості цього потенціалу в контексті його функціонування як відокремленого господарського механізму незалежної держави. Вони є також свідченням універсальності мислення українського вченого, адаптованого до виконання доручених йому керівних урядових функцій в інтересах нової держави.

І.Фещенко-Чопівський аналізує земельний устрій України свого часу, дає характеристику сільськогосподарських культур, їх валових зборів у порівнянні з іншими країнами світу. Особливу увагу автор приділяє цукровій промисловості України. Відповідно до концепції вченого, український цукор, що складав 87 % загальноімперського виробництва, міг повинен був відігравати роль золотого запасу, важливого засобу експорту, оскільки для задоволення власних потреб необхідна була лише половина його виробництва (український цукор експортувався царською Росією до 20 країн світу).

Четвертий розділ дисертаційної роботи „Педагогічна та науково-просвітницька діяльність І. Фещенка-Чопівського” присвячується аналізу педагогічної та науково-просвітницької діяльності вченого. Його праці, сповнені пророчих передбачень, до цього часу залишаються джерелом нових наукових пошуків, оскільки, як кожна унікальна обдарована особистість, він окремими своїми ідеями і вченнями набагато випередив час, залишивши у спадок нащадкам неосяжний комплекс донині актуальних думок. Опубліковані останнім часом щоденники, листи, публіцистичні твори розкривають нові грані духовної творчості вченого. Сьогодні, з позиції часу, ми маємо можливість оцінити досі мало вивчені сторінки його творчої біографії. Зокрема, з'явилася достатня джерельна база для вивчення педагогічної і науково-просвітницької діяльності вченого, що носять на собі відбиток його неординарної особистості.

В оцінці явищ дійсності І. Фещенко-Чопівський завжди виходив з власних моральних переконань, у закінченій і досконалій системі яких на першому місці завжди стояли ідеали духовної свободи особистості. Принцип свободи в його універсальному розумінні був для І. Фещенка-Чопівського непохитним, саме ним він керувався у своєму житті. Наукові праці вченого - результат “вільної думки і творчого пошуку правди особистістю”. Вимоги свободи особистості у свій час стали центральним гаслом його політичної платформи. У громадсько-педагогічній діяльності він конкретизує її ідеали у вигляді свободи наукової творчості, наукового викладання, надання широких демократичних свобод вищим навчальним закладам та науковим установам. У відповідності до цих ідеалів він оцінював стан справ в освіті та науці як під час формування української державності, так і за польських часів.

Проблеми вищої освіти І. Фещенко-Чопівський знав достеменно, адже протягом усього життя був викладачем вищої школи. Тема вищої освіти займала чільне місце також у публіцистичній творчості вченого впродовж 1918-1945 років, їй він присвятив ряд записок, нарисів та статей. У своїх публікаціях І. Фещенко-Чопівський обґрунтував необхідність збереження академічної автономії, засуджував адміністративне свавілля в науці та вищій школі. У 1924 р. І. Фещенко-Чопівський став одним з натхненників утворення Академічного союзу, що об'єднав викладачів та професорів у боротьбі за університетські свободи. А ось у березні 1917 р. він увійшов до складу комісії щодо реформи вищих навчальних закладів, а у серпні входив до комісії стосовно вчених установ і наукових закладівУкраїни

І.Фещенко-Чопівський мав блискучий талант популяризатора нових

досягнень науки і техніки в інженерних науково-технічних журналах. З цієї точки зору він зробив свій внесок у становлення інженерно-наукової культури в металургії та металознавстві. В „Технічних вістях” І.Фещенко-Чопівський зміг розкритися на повну силу чи не найбільше, ніж в інших україномовних виданнях, з якими він співпрацював. Стиль його публікацій легкий, спрощений і робить його публікації надзвичайно оригінальними, бо саме це робить матеріали вченого цінними й унікальними для наукового розуміння складних проблем матеріалознавства.

ВИСНОВКИ

1. Ім'я визначного українського вченого, доктора технічних наук, професора Івана Андріяновича Фещенка-Чопівського (1884-1952) вперше стало об'єктом дисертаційного дослідження. Вивчення творчості вченого показало, що відсутність всебічного наукового аналізу, обмаль відомостей про його науково-педагогічну та просвітницьку діяльність, незнання окремих сторін біографії та світогляду вченого, невикористання в науковому обігові нових архівних, документальних і літературних матеріалів - все це разом узяте не дозволяло глибоко і всебічно представити особистість і науково-педагогічну спадщину І.Фещенка-Чопівського.

2. Світогляд І.Фещенка-Чопівського, його творча діяльність, без сумніву, відзначаються самобутністю змісту і спрямованістю, але вони живилися від багатьох інших джерел, відтак складаючись у цілісну систему. До таких джерел відноситься глибоке знання розвитку технічної, природознавчої та сільськогосподарської науки його часу, виняткові знання з різних галузей науки - металознавства і металургії, економіки природних ресурсів та сільського господарства. Наукові дослідження І.Фещенка-Чопівського відображені в більш ніж 150 друкованих працях. Чимало з них були піонерськими і заклали міцний фундамент для подальших наукових розробок.

3. Показано, що наукові дослідження І.Фещенка-Чопівського здійснювалися в контексті конкретних завдань технічної, природознавчої і сільськогосподарської науки ХХ століття і за своєю суттю були науковими програмами. Визначено три основних напрями досліджень вченого, які сформульовано і запроваджено до наукового обігу у вигляді таких наукових програм: дослідження вченого в ділянці матеріалознавства (металознавства) і металургії, внесок вченого в розвиток економічних досліджень природних ресурсів та географії України, а також проблеми індустріалізації сільського господарства.

4. Праці І.Фещенка-Чопівського - це значний вклад в теорію хіміко-термічної обробки металів, завдяки яким він став одним із провідних фахівців світу. Вчений зробив системний аналіз подвійних діаграм заліза з понад двадцятьма різними елементами. Він створив методологію побудови подвійних та потрійних діаграм стану металу на основі пошарового дослідження продуктів, що утворюються в поверхневих об'ємах при хімічно-термічній обробці металів. Викликає подив його передбачення, а точніше - закладення основ так званої “керованої металургії”, яка базується на використанні для підвищення механічних властивостей сталей ефектів супутньої термічної обробки охолоджуваного прокату. Сьогодні ми знаємо цілу низку нових, вже сучасних, напрямів, які сумарно називаються методами термомеханічної обробки з прокатного нагріву. Цей новий технологічний принцип І.Фещенко-Чопівський висвітлив ще у 1938 році. Вчений надавав великої ваги проблемі високоефективних магнітів і передбачував можливість удосконалення магнітних сплавів шляхом ретельного вивчення та розширення потенціальних можливостей систем нікель-бор-берилій та кобальт-бор-берилій.

5. Людина великого таланту і працездатності І.Фещенко-Чопівський зробив вагомий внесок у розвиток економічнх досліджень природних ресурсів України, зокрема охарактеризував економічні основи для існування незалежної держави, а також у вирішення проблем індустріалізації та сільського господарства в Україні, у формування польської і української наукової термінології.

6. Підручники та навчальні посібники І.Фещенка-Чопівського не втратили свого значення і сьогодні. Вони можуть бути взірцями для тих вчених, які викладають дисципліни: основи металознавства, географію України, розвиток продуктивних сил, різні спецкурси з сільського господарства. Як викладач вищих навчальних закладів Києва, Львова, Варшави і Катовіц, І.Фещенко-Чопівський зробив вагомий внесок в підготовку педагогічних і науково-педагогічних кадрів в галузі техніки, зокрема металознавства і металургії. Значна його роль як організатора науки та наукових установ.

7. І.Фещенко-Чопівський мав блискучий талант популяризатора нових досягнень науки про метали в інженерних науково-технічних журналах. З цієї точки зору він зробив особливий внесок у становлення інженерно-наукової культури в металознавсті і металургії. Показано, що проблема вивчення спащини вченого та її використання ще досі вирішується. Ряд праць І.Фещенка-Чопівського, зокрема, тритомник “Металознавство”, заслуговує на перевидання українською мовою.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Шуманський В.П. Іван Фещенко-Чопівський - автор перших наукових досліджень в галузі металознавства в Україні //Історія української науки: сучасна оцінка минулого: Матеріали. Міжнар. конф. „Трансформація наукових систем в країнах з перехідною економікою і роль науки в суспільстві, що змінюється”, м. Київ, 8-10 жовтня 1998 р. - К., 1998. - С.66-67.

2. Шуманський В.П. Висвітленна науково-технічної та просвітницької діяльності І.Фещенка-Чопівського на сторінках журналу „Технічні вісті” //Історія української науки на межі тисячоліть. - 2000. - Вип. 3. - С. 258-264.

3. Шуманський В.П. Етапи життєвого і творчого шляху матеріалознавця Івана Фещенка-Чопівського: формування світогляду (1902-1917) // Вісник Дніпропетровського університету. - 2000. - Вип.6. - С.79-83. - (Сер. історії та філософії науки і техніки).

4. Шуманський В.П. І.Фещенко-Чопівський про діяльність Київської „Просвіти” // Мова і культура: 1999. - К., 2000. - С.34-41.

5. Шуманський В.П. Наукова творчість І.Фещенка-Чопівського //Історія освіти, науки та техніки. Перша конференція молодих вчених та спеціалістів (30 травня 2002 р.): Тези доп. - К., 2002. - С.132-133.

6. Шуманський В.П. Наукові програми І.Фещенка-Чопівського в контексті розвитку української науки //Матеріали міжнародної конференції „І.Фещенко-Чопівський - видатна постать в історії науки та українського державотворення”. - Львів, 27-28 вересня 2002 р. - Львів, 2002. - С.32-34.

7. Шуманський В.П. Внесок Івана Фещенка-Чопівського в розвиток економічної географії України // Історія української науки на межі тисячоліть. - 2002. - Вип.7. - С.193-198.

8. Шуманський В.П. І.А. Фещенко-Чопівський про економічні основи для існування незалежної держави //Історія української науки на межі тисячоліть. - 2002. - Вип.8. - С.258-263.

Размещено на Allbest.ru