Перша Світова війна

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перша Світова війна

"Просто до Парижу" хвалилось рукописне гасло писане карлючками на боці поїздової карети. Поїзд спішився до воєнного фронту, стогнучи під тягарем галасливих німецьких вояків. Швидка перемога - для Кайзера і для батьківщини - здавалась неминуча! Це було в серпні 1914 р.

Дике почуття добробуту захопило Німеччину, коли Кайзер Вільгельм II проголосив із балкону його палацу: "Вже немає більше ні партій ні віросповідань; я бачу тільки німців; сьогодні ми всі є брати, нічого більшого. Якщо наш сусід не велить нам щось інакшого, якщо він заздрить нам мир, то я надіюся на Бога, щоб наш достовірний німецький меч вийшов переможний з цієї трудної боротьби". До кількох днів, 1 200 000 німецьких чоловіків відповіли на цей поклик до озброєння. "Мир був дуже нудний такий дуже нудний!" написав один доброволець.

Проте, дуже мало передбачали страхіття сучасного воювання. А ще менше передбачали, що війна буде, не скоре змагання мілітарного завзяття, але, краще, продовжуючи страхіття виснаження, утомлення та голодування. Перш ніж укладуть воєнний меч у піхву, то насичать поля битви кров'ю мільйонів людей. Народні кордони зміняться до невпізнання. І горді нації наповняться до вінця соромливою чашою поразок.

Державні діячі та вчені будуть щедро висловлювати їхні добре виготовлені звороти на війну, називаючи її,поворотний пункт історії, війна, щоб нею покінчити з війною'. Томи будуть писатися про неї. Дебати, майже такі жорстокі, як саме воювання в окопах, будуть шаленіти над тим, хто є винуватий за це. І перелякані чоловіки, шукаючі відновленого довір'я, будуть жадібно сприймати передрікання миру. Але ці передрікання проваляться, під ударом ще одної світової війни, лишаючи за собою як спадок можливість ядерного знищення.

Хоч уже минуло 70 років від початку брутальної першої світової війни, то ми не відважимось забувати про неї. Національні суперництва та напруження тепер загрожують сам пережиток людства. Чи може бути, що ця перша із світових війн була тільки репетиція для термоядерного нещастя - вступ до остаточної ери людини? Або чи людина навчилась з своїх помилок? Ми можливо одержимо деякі задовольняючі відповіді коли дослідимо чому дозволилось такій війні відбутись.

Джерела глобальної війни

Насіння так званої Великої Війни посіялось у 1800 роках. При кінці тієї ери, імперіалістичні нації так роздрібнили світ, що мало лишилось що завойовувати.,Поширення є необхідним для нашого пережитку і добробуту, казали завойовники. Але імперіалізм також породжував напругу. І в 1871 р., коли Німеччина зміцнила свою політичну та військову могутність сформуванням другого німецького Рейху, то напруги в Європі помножились. Зустрічаючи з'єднаний фронт, суперники Німеччини відчували обов'язок озброюватись для того, щоб підтримати рівновагу сили. Проте, жовчна гонка озброєнь, яка виникла внаслідок цього мала позаду себе рушійну силу індустріальної революції. Нові технології породжували нові знаряддя жаху, які назавжди змінять природу війни.

Спочатку століття також появились національні рухи самоволодарювання. Такі народні групи як французи в Ельзас-Лотарінгії під німецьким контролем і югослави порозкидані по Австро-Угорщині й Сербії, відчувались заловлені національними кордонами, які не шанували ні мови ані культури. Їхнє невгамоване бажання єдності й політичної свободи завжди було джерелом незгоди між ними а їхніми урядами.

Однак ще один фактор був зростаюча популярність теорії про еволюцію. В цьому понятті декотрі бачили природний добір (виживання найбільш пристосованих) як спосіб, щоб ним пояснювати політичні конфлікти. Книжка Юлі 1914 німецького історика Іманюела Гайса показує результат такого мислення: "Ідея, яку живили головні німецькі історики, здорово вкоренилась у німецьких умах, що... Німеччина могла вибирати стати інертною, і таким способом загубити свою позицію, як головний європейський штат, або стати світовою силою з рівносильним становищем. Підоснову [на цей погляд] постачив біологічний соціалістичний Дарвінізм, зокрема отруйний в Німеччині, який відкинув доцільний та спокійний світовий порядок бути неможливим і утопічним [ненауковим], і якого замінилось боротьбою кожного проти всіх". (Курсив наш.) Ця перекручена ідеологія поширювала дух, що війна була неминуча.

Передвоєнне розташування

Ще до Великої Війни нації вже мимовільно взяли ще один крок до війни - вони згрупувались у військові союзи. Німецький Рейх сформував союз з Австро-Угорщиною в 1879 р., який включив Італію в 1882 р. Це називалось Троїстий союз. Але німецьким дипломатам не вдалось сформувати такий союз з Англією, Росією або з Францією. Зустрічаючи честолюбну Німеччину, ці нації були примушені покинути свої незгоди і добиватись спільної цілі: підтримати їхні власні позиції сили.

Англія, хвалячись перевагою по морях, зокрема відчувала погрозу швидким поширенням німецького флоту. Отже в 1904 р., Великобританія погодилась з Францією і вони сформували Антанту (сердечна згода). Три роки пізніше цей союз поширилось на Троїсту Антанту, щоб включити Росію, яка в 1894 р. вже була вступила в союз з Францією.

Отже, без пострілу, ці воюючі держави вже були безповоротно розташовані одна проти одної. Коли б не були сформували ці союзи, то війну принаймні було б можна відложити продовжуючими переговорами. Але тому, що тепер не було жодного сумніву про те, хто кого підтримував, то такі переговори були б цілком даремні. Переділяння Європи на союзи, яке за загальною думкою мало придушити загрозу війною, зробили той континент трутницею (коробка з приладами для висікання вогню). І сформований таємно, готовий поспішити напір до війни був німецький "безсумнівний" воєнний план. Цим планом, перемога здавалась певна - якщо німці будуть призвідником.

Несподіваний початок війни

28-го червня, 1914 р., король Франсіс Фердинанд з Австро-Угрощини з його дружиною, Софією, були вбиті коли відвідували Саражеву, у державних справах. Фердинанд, який в житті грав тільки малу роль в історії, в смерті став початком глобальної загибелі. А хто ж вбив його? Чоловік сербського походження. Австро-Угорщина злісно винила Сербію за це.

Але чому така ворожість проти цієї маленької країни? По-перше, Сербія гордилась успіхом недавніх воєнних та економічних перемог. Провідники Австро-Угорщини боялись, що це може спонукати югославів, які ще були під Австро-угорським володарюванням, боротись за єдністю з їхніми родичами в Сербії. Примара втручання Росії, могутнього союзника Сербії, також, дуже загрожувало Австро-Угорщину.

Отже вбивство Фердинанда сербом дало Австро-Угорщині нагоду принижити Сербію під виглядом моральної образи. Як звичайно, навіть найсильніші захисники війни знали, що коли вони хотіли виграти війну, то їм було потрібно німецької допомоги. Отже 5-го липня, 1914 р., Кайзер Вільгельм II похапцем пообіцяв, що "Німеччина з її звичайним зв'язком вірності" прийде Австро-Угорщині на допомогу якщо Росія вступить у війну.

Хоч спершу здавалось, що буде можливо обмежити поширення такої війни, то незабаром стало очевидно, що боротьба пошириться принаймні на континентальну війну. Німецький Рейхсканцлер Бетман Голвег ще 7-го липня усідомив, "що виступ проти Сербії може довести до світової війни". (Курсив наш.) Проте, Німеччина була готова рискувати.

З "Карт бланш" німецької допомоги в руці, 23-го липня Австро-Угорщина вручила Сербії майже неможливий ультиматум сподіваючись відповіді на нього до 48 годин. Австро-Угорщина приготовлялась до війни. Але на її здивовання Сербія усунула всі дійсні причини на війну погодившись майже на всі ті бездушні вимоги! Проте, провідники націй вже були загубили контроль. Війна вже шаленіла сама з себе. Бувши зобов'язана своїм воєнним планом, Австро-Угорщина таки оголосила війну Сербії. Росія відповіла на це мобілізацією свого війська. Німецькі військові порадники натискали урядових діячів негайно діяти - їхній воєнний план вимагав цього! Нездатні та нерішучі провідники по обох сторонах відгукнулися на це роблячи одну неймовірну помилку за другою.

Таким то чином поширення війни стало непереможне, таким нестримним, як той поїзд, який віз німецьке військо на фронт.

У нашому попередній статті, в 1-ій частині ми пояснили, як державні провідники дозволили підступному вбивстві Архігерцога Фердинанда посилитись у війну. Європа - і незабаром решта світу - ввійшла в нову еру. Чи це буде остаточна ера людини?

"Війну буде легко виграти", хвалився один німецький воїн. "Вона триватиме тільки кілька тижнів і ми здобудемо перемогу!" І на передодні війни, багато мали таке саме довір'я. Пропагандою дуже переконали простодушно-довірливу публіку, що війну буде можна скоро виграти. Історик Ганц Герцфелд сказав: "Стан несамовитого збудження, яким нації Європи, розпещені довгою добою миру, ввійшли в Армагедон Першої Світової Війни сьогодні дуже легко проноситься, як незбагнене, суттю, а також психологічно. Але це є такою частиною цього поворотного пункту історії, що без розуміння цієї хвилі захоплення та охочості жертвувати, то історична природа катастрофи, з усіх точок зору, не була б зрозуміла".

Опір Бельгії - сигнал Німеччині

Надія Німеччини скорої перемоги над Францією головно грунтувалась на її воєнній стратегії. Видозмінена версія "Плану Шліфена", була обманно проста. Німецьке військо промарширує через Бельгію і ввійде в Францію "ззаду", уникаючи укріплення понад її кордоном. Для успіху цієї схеми, то необхідно перше атакувати - і ще скоро. Проте, ніхто не думав, що Бельгія буде так завзято воювати.

Але на короткий час, цар Альберт з Бельгії став центром історичної уваги. Німеччина вимагає дозволу пройти через Бельгію без опору. Промовляючи перед державною радою, цар Альберт каже: "Наша відповідь мусить бути, Ні, незважаючи на наслідки". Скоро мобілізоване бельгійське військо завзято воює, жорстоко, проти нападаючої армії.

Пропагандисти негайно пом'якшують цю поразку німецькому духові. Родичі вбитих солдатів бельгійської кампанії, пригадує один старший німець, "одержували пам'ятні документи із зображенням ангела на них, заявляючи, що солдат помер, за Кайзера й за батьківщину".

Німеччина розгромлює маленьку Бельгію. Але напад Німеччини на цю нейтральну державу зворушує гнів світу. Англія відразу вирішує, що вона не буде бездіяльно дивитись, як Німеччина буде швидко загарбувати Європу. 4-го серпня, Англія оголошує війну. Таким то чином опір Бельгії стає пересторогою Німеччині. Перемога не буде "дуже легка".

Війна тепер уже стала світовою війною. Історик Гергард Шульц пояснює: "Війна стала світовою війною тому, що єдність у [Британській] Імперії затрималось на протязі війни, Союзні держави складаючись з Англії, Франції та Росії мали доступ до природних багатств цілого світу". Незабаром Оттоманська Імперія (тепер Туреччина) пристане до Німеччини, а Японія до сторони Союзних держав, а навіть декотрі Центральні й Південно Американські країни приєднаються до боротьби проти центральних держав. При кінці війни дуже мало країн будуть хвалитись, що вони були нейтральні.

Безвихідне становище на воєнних фронтах

Німецьке військо тепер прямує на Париж, незважаючи на опір Франції. Проте, кілька миль від Парижу німецький воєнний апарат втрачає мужність. Погана комунікація й нерішучість військових провідників дають Союзним Державам нагоду перегрупуватись і виступити спустошливою контратакою. У битві Марні завдали поразки німецькому війську. Усе-таки німецьке військо могло якось укріпитись. Війська Союзних держав теж укріпляються. Тепер окопані війська розділює смертельна нейтральна зона.

Протягом багатьох місяців, траншейна війна тягнулась то взад то вперед - вояки вибігали в нейтральну зону, шпурляли гранати одні на одних, а потім скоро вертались до окопів. Людська кров текла неначе вино на п'янці, і жодна сторона не могла набути перемоги. Неспокійну тишу регулярно переривало спорадичне воювання, протягом якого канали новин звіщали, що "все тихо на західному фронті".

Боротьба є жорстока. Пригадує один німецький солдат: "Я керував кулеметом, і це значило, що я завжди був на фронті. Ми допускали французам приступати так близько як 100 метрів [110 ярдів], а тоді стріляли в велику масу наступаючого війська... Просто, ми скошували їх". Яка ж безглузда страта! Бої відбуваючи в 1916 р., у Вердені й на Соммі продовжуються на кілька місяців і "сотки тисяч солдатів по обох сторонах гинуть".

Диявольська зброя збільшує страхіття бою. Дев'яносто два проценти вбитих на війні вмерло від кулемета. Популярний ряд німецьких гармат Велика Берта, посипали Париж смертю від тодішньої нечуваної відстані 76 миль (122 км). Вояки привикли до гудіння літака - якого спершу вживалось для розвідування а пізніше як смертельну зброю. Моряки жили в страху атаки підводного човна. Навіть отруйний газ - від якого іноді вмирав нападаючий, як також ворог - входить до арсеналу. Історик Герберг сказав, що газовий бій в районі міста Іпра в 1915 р. був "один з найбільш душогубних подій цілої війни", в якій загинуло більш як 100 000 осіб. Все-таки, траншейне воювання на західному фронті продовжувало розстроюючи безвихідне становище.

Але на східному фронті, німецькі військові провідники Гінденбург і Лудендорф набувають такі вражаючі перемоги проти неприготовленої Росії, що їх називають бути непереможні напівбоги війни. Все-таки, взимі 1914--15 року війна на сході також уходить у застій. Протягом кількох місяців війна продовжується незмінливо. Так пізно як в 1917 р., не було можливо сказати хто виграє війну.

Напрям війни змінюється

У 1917 р., революція призвела до розгрому російської армії. Новий більшовицький уряд негайно шукає миру з Німеччиною, і тимчасово зазнає полегшення від тягару війни на двох фронтах. Все-таки, ці події не виходять Німеччині на користь, тому що грізний ворог тепер уходить у війну. Коли в 1915 р. затопили корабель Лусітанія, то це зворушило США проти Німеччини. І в 1917 р. Сполучені Штати офіційно вступили в війну. Але, до прибуття допомоги США, то німці розпачливо виступають наступальною операцією. Але малі успіхи затемнюють величезну кількість убитих. Союзні держави також зазнають великі втрати, але збільшена допомога США перебільшує втрати. Німецький наскок обернувся на німецькі відступи.

Проте, поразки не здійснились тільки через мілітарні втрати. Німецька економія цілком провалилась. Облога Союзними державами - а також погана погода - роблять своє діло й витворюють великий голод. Так як один німець пригадує: "Хоч речі вже довгий час видавали на пайки, то пайок таки все більше та більше зменшувався". Протягом зими 1917 р., голодуючі німці мусили бути задоволені скромною бруквою як їхньою головною їжою. "Бруквяна зима", вони жовчно назвали її. Зусилля, щоб посилювати їхню дієту страшенними заступками - все від тирси (трачиння) до дощових черв'яків - доказуються бути безнадійно некорисні. Так як один очевидець пригадує: "Голод був ворогом, якого Німеччина не могла перебороти... Багато родин загубили їхнього батька, як також синів. І все те, що вони тепер бачили в майбутньому була хвороба, голод і смерть". Коло 300 000 людей померло з голоду і хвороби. Народ стоїть на порозі повстання.

Австро-Угорщині не поводиться краще як її імперія починає розпадатись - член нації шукають миру або оголошують незалежність. Віч-на-віч з розгромленим моральним духом, зникаючими провіантами й масою війська Союзних держав, то Центральні сили не мали жодного вибору, як тільки капітулювати. антанта воєнний фронт

Починаючись в одинадцятій годині рано, 11-го листопада, 1918 р., гармати затихли.

У нашій наступній статті, в останній частині будемо обговорювати наслідки війни й післявоєнні зусилля підтримувати мир.

Після довгої війни на виснаження, то Союзні армії примусили Центральні сили капітулювати. Чи тепер настала нова ера миру?

"Десь коло одинадцятої години рано, трохи раніше чи пізніше, ми не знали, це не було важливим", пригадав собі бувалий солдат Першої Світової Війни Даниїл Морган, "стрілянина втихла. Все здавалось мов уже зупинилось, навіть земля на осі своїй. Яка ж сумовита, заніміла тиша! Скажена тиша. Це не здавалось правильним. Тиша була гірша від гаміру бою".

11-го листопада, 1918 р., по цілій Європі могутні воєнні апарати втихли. Проте, багато солдатів знайшли малу радість у новознайденому мирі. Минеться багато довгих місяців та років поки страшенні привиди смерті, покалічених тіл та захлинаючий плач перестануть мучити їх.

Але по таких місцях як Лондон і Париж, то відбій 11-ої години вибухав веселощами. Чужоземці обнімали одні одних. Люди танцювали по вулицях. Здавалось, що роки втрати і труду тепер зникли.

Навіть завойовані німці знайшли причину на радість: Кайзер зрікся посади.,Нарешті, ми позбулись наших провідників, які підбурювали до війни!' вони думали. Проте, мало людей уявляли собі які жовчні докажуться бути ті плоди завоювання.

Наслідки війни

Зміни спричинені війною були великі. Німеччина загубила, не тільки свої чужі колонії, але також декотрі європейські території. Кайзера вигнали. Австро-Угорщину - колись повзучий велетень - поділили на частини. Її Габсбургська монархія перестала існувати. Її союзника, Османську Імперію (Туреччину), зробили безсилу. Революційні виступи в Росії породили Союз Радянських Соціалістичних Республік - сила з якою світ пізніше буде мусив рахуватись.

По цілій Європі, безкінцеві ряди білих хрестів, позначаючих гробів убитих 9 мільйонів солдатів і більше як 12 мільйонів цивільних людей, померлих у війні будуть спотворювати прекрасний краєвид. І ніби це воєнне спустошення не вистачало, то смертельний грип - іспанка - незабаром почала шаленіти по Європі, присвоюючи принаймні 21 000 000 більше жертв.

Спроби на перемир'я

8-го січня, 1918 р., кілька місяців до закінчення війни, президент Вудро Вільсон з США видав його славних "Чотирнадцять точок", в яких намітив його пропонування світового миру. Вільсон надіявся закінчити вік імперіалізму й запевнити незалежність та непорушність усіх країн Лігою Націй. Його документ доказався бути наріжним каменем Версальського Мирного Договору вкладеного 18-го січня, 1919 р. Проте, переможні нації мали свої власні думки про мир.

Вони постановили нав'язати на Німеччину таку велику кару, як можливо. Таким чином завойовники обтяжать Німеччину великим відшкодуванням і суворим обмеженням - невдале зусилля, щоб назавжди знищити вплив Німеччини на світовій сцені. Німецький народ дуже образився цими мирними умовами. Вони будуть чекати свого часу й нагоди примусити Європу задушитись цими вимогами.

Проте, зрештою погодились на Вільсонову ідею створити Лігу Націй. Але, ні Сполучені Штати, ані Німеччина не були між її оригінальними 42 членами. Згідно з істориком Гергардом Шульцем, Ліга Націй "взяла вигляд інакший від того, якого планувалось для неї, і залишила за собою мабуть непереборну ущелину між націями, які воювали одні з одними в світовій війні. З цього не виникнув негайний мир, але нова ворожість, яка продовжувала ворожнечу Війни".

Доказ неефективності цього мирного органу можна було відразу бачити. У жовтні 1935 р., Італія оголосила війну Ефіопії й до травня 1936 р. завоювала її. Ліга не могла запобігти агресію. І вона не могла відвернути Іспанську Цивільну Війну після того. У 1939 р., вибухнула Друга Світова Війна. З останків цієї війни відродилась організація "миру". Її назва була насмішкою відносно правдивого стану світових справ: Організація Об'єднаних Націй. Ця організація теж доказалась бути жалюгідно невідповідною.

Чому мир уникає людину

Людина дуже мало навчилась з того першого глобального конфлікту. Позаду сьогоднішніх суперників, щоб запанувати над світом є те саме спонукальне честолюбство, яке підпалило світ у 1914 р. Так як їхні попередники, то сьогоднішні провідники світу сиплять багатства їхніх країн для вироблення воєнної зброї, дріб'язково планують стратегії ядерної війни, а навіть обдумують огидні користі першої атаки. Їх не стримує те, що хоч місяць переговорів не відвернув вибуху Першої Світової Війни, то вирішальні рішення відносно ядерної війни може буде треба робити до кількох хвилин!

Заклики до розброєння, а навіть замороження ядерної зброї, досі не мали успіху. Спадкоємці ядерної ери тільки можуть хапатись слабкої надії, що світові провідники несподівано почнуть поводитись відповідально - надія, яку рекорд історії цілком не заохочує. Наприклад, професор Гергард Шульц каже: "Справжній мир припускає думку, що мусять цілком погодитись над причинами на війну; що він вимагає цілковитого усунення цих причин; що старі політичні й економічні лади необхідно заступити новими нестриманими очевидними причинами на війну

Размещено на Allbest.ru