У підрозділі 3.2. “Становлення та еволюція Катеринослава у першій - третій чверті ХІХ ст.” досліджується еволюційний характер розвитку міста протягом першого періоду його історії. Катеринослав можна визнати єдиним містом на Півдні України, динаміка розвитку якого характеризувалася б такою нестабільністю (від “південної столиці” до “порядочного местечка” і знову до “столиці Придніпров'я”). Фактично протягом першої чверті ХІХ ст. Катеринослав знаходився на межі втрати важливих міських ознак, проте зберіг статус губернського міста - визначальний у функціональній ролі міста протягом даного відрізку часу. Спромігшись в другій чверті ХІХ ст. зберегти й розвинути втрачені міські ознаки (територію, помітну чисельність населення, наявність великих промислових підприємств, роль торгівельного центру, систему закладів культури й освіти), Катеринослав зберіг роль значного міського поліфункціонального центру. Протягом 1830-1860-х рр. в цілому сформувалися історичний центр міста та міська інфраструктура. Об'єктивні передумови для перетворення Катеринослава на Дніпрі на значний міський центр наприкінці ХІХ ст. сформувалися у другій - третій чверті ХІХ ст. Значні зміни в характері розвитку міста наприкінці ХІХ ст. треба розуміти не як формування власне міських рис та ознак, а як інтенсифікацію розвитку міста, яке вже стало містом зі сформованими ознаками, тобто відбулося.

Катеринослав ІІ є прикладом складної траєкторії розвитку міст, викликаних до життя потужним рухом “держави, яка інтенсивно розвивалася” і, водночас, розвитком попередніх урбанізаційних процесів. Хоч ідея Катеринослава ІІ виникла в руслі російської колонізаційної політики, міські ознаки фактично сформувалися на місцевій підоснові, а процес цей зазнав впливу місцевої культурної традиції. В умовах, коли економіко-географічне положення міста не стало надійним підґрунтям збереження динаміки його розвитку, в першій половині ХІХ ст. завдяки активізації внутрішніх чинників формується міське середовище, котре стало головним ресурсом становлення та розвитку міста.

Історія Катеринослава кінця XVIII - початку ХІХ ст. являє характерний приклад інтенсивного, але суперечливого впливу на динаміку розвитку конкретного міста суб'єктивних чинників (насамперед, дій високих посадових осіб). Водночас вже з початку ХІХ ст. домінуючого значення в розвиткові Катеринослава набирають об'єктивні чинники. Незважаючи на затверджені проектні положення, протягом тривалого відрізку часу (фактично близько століття) Катеринослав під впливом об'єктивних та суб'єктивних чинників розвивався індивідуальним еволюційним шляхом, відповідаючи вимогам реального життя та економіки, водночас зумівши зберегти, а частково розвинути визначальні міські ознаки й залишитись потужним поліфункціональним центром.

1. Дослідження феномену міста на теренах Південної України має проводитись з урахуванням регіональних особливостей урбанізації, де в різні історичні епохи кардинально змінювались інтенсивність та домінуючі типологічні ознаки в характері урбанізаційних процесів.

2. Вивчення генезису, формування та еволюції міст на основі системного підходу дозволяє найбільш адекватно інтерпретувати особливості формування складних урбаністичних об'єктів. Воно базується на дослідженні виникнення міських ознак та пошукові історичної спадкоємності (континуїтету) в розвиткові населених пунктів на різних етапах локальних та регіональних урбанізаційних процесів, що характеризуються домінуванням різних типологічних ознак.

3. Датування сучасних міст має здійснюватися шляхом встановлення населеного пункту, який став основою розвитку міста. Відліком власне міської історії слід вважати момент, коли поселення починає набувати міських ознак і не втрачає їх у подальшому, тобто початок формування сталого міського організму.

4. Протягом ХІ - XVIII ст. розвиток урбанізаційних процесів на території сучасного Дніпропетровська зумовлювався комбінацією чинників та нараховує три етапи. Урбанізаційні процеси проходили у вигляді декількох різнохарактерних потоків, з різним рівнем інтенсивності та різними типологічними ознаками.

5. В останній чверті XVIII ст. виникли й розвивалися два окремих міських організми - Катеринослав І (Кільченський) та Катеринослав ІІ (на Дніпрі), які не мають між собою безпосередньої територіальної, композиційної та типологічної спадкоємності. Існує опосередкований генетичний зв'язок через єдиний політико-адміністративний центр.

6. Катеринослав ІІ виник на зіткненні двох колонізаційних та урбанізаційних потоків. В цілому ж місто являло собою принципово новий соціальний та культурний організм - поліфункціональний центр, який був продуктом міської традиції, породженої урбанізаційною фазою останньої чверті XVIII ст. в житті Південної України.

7. Місто Катеринослав ІІ утворилося в кінці 1780-х - середині 1790-х рр. й має опосередковану історичну спадкоємність (континуїтет) як щодо Катеринослава І, так і свого “першопоселення” (Половиця). Формування міста відобразило основні тенденції зовнішньополітичної діяльності російського уряду та внутрішньополітичної практики на теренах Новоросії.

8. Початковою датою утворення Катеринослава ІІ є 1787 р. З цього часу простежується безпосередня історична спадкоємність розвитку Катеринослава ІІ, який переріс у сучасний Дніпропетровськ.

9. Історія Катеринослава кінця XVIII - початку ХІХ ст. являє характерний приклад інтенсивного впливу на динаміку розвитку міста суб'єктивних чинників (насамперед, дій високих посадових осіб). Водночас вже з початку ХІХ ст. домінуючого значення в розвиткові Катеринослава набирають об'єктивні чинники.

10. Катеринослав на Дніпрі на теренах Південної України є першим (а в степовому ареалі - єдиним) досвідом формування й розвитку принципово нового типу міста - потужного поліфункціонального центру. Незважаючи на кризу першої чверті ХІХ ст., в другій - третій чверті ХІХ ст. місту вдалося зберегти, а частково розвинути визначальні міські ознаки й зберегти свою функціональну роль в масштабах Степової України.

11. Наприкінці XVIII - у першій половині ХІХ ст., незалежно від розроблених “прожектів” та виданих “зверху” указів, Катеринослав на Дніпрі саморозвинувся як місто в природних та соціальних умовах свого існування, та залежно від об'єктивних історичних передумов. У цій складній еволюційній траєкторії розвитку полягає сутність своєрідного “феномену Катеринослава”, який є унікальним прикладом в історії урбанізації Півдня України XVIII - XIX ст.

12. Досвід генезису, формування й еволюції Катеринослава на Дніпрі демонструє основні хронологічні й регіональні особливості урбанізації Півдня України другої половини XVIII - першої половини XIX ст. Катеринослав ІІ з цього погляду може вважатися репрезентативним містом.

Основні положення дисертаційного дослідження викладені в наступних публікаціях автора

1. До історії формування міста Катеринослава у другій половині XVIII ст. (слобода Половиця та її населення) // Історія України: маловідомі імена, події, факти: Зб. ст. / Редкол.: В.Ю. Пушкін (відп. ред.) та ін. - К.: Рідний край, 2000. - Вип. 11: На пошану акад. НАНУ П.Т. Тронька. - С. 50-61.

2. Два Катеринослави: До проблеми історичного континуїтету в розвитку міських поселень Півдня України XVIII - першої половини XIX ст. // Вісн. Дніпропетр. Нац. ун-ту: Історія та археологія / Редкол.: А.Г. Болебрух (відп. ред.) та ін. - Д.: РВВ ДНУ, 2001. - Вип. 6. - С. 147-153.

3. Актуальні питання літочислення міст Півдня та Сходу України // Історія України: маловідомі імена, події, факти: Зб. ст. / Редкол.: П.Т. Тронько (відп. ред.) та ін. - К. - Донецьк: Рідний край, 2001. - Вип. 16. - С. 259-264.

4. В.В. Коховський і становлення м. Катеринослава наприкінці XVIII ст. (Матеріали до історії міста) // Вісн. Дніпропетр. Нац. ун-ту: Історія та археологія / Редкол.: С.І. Світленко (відп. ред.) та ін. - Д.: Вид-во ДНУ, 2002. - Вип. 10. - С. 138-145.

5. Джерела з історії міст Півдня України XVIII - XIX ст. в архівосховищах Росії: інформаційні можливості (на прикладі м. Катеринослава) // Студії з архівної справи та документознавства / Держкомархів України, УНДІАСД; Редкол.: І.Б. Матяш (гол. ред.) та ін. - К., 2003. - Т. 9. - С. 101-104.

6. Дніпропетровськ: Віхи історії: Навч. посіб. / Упоряд. А.Г. Болебрух, С.А. Квітка; Редкол.: С.А. Квітка (гол. ред.) та ін. - Д.: Грані, 2001. - Гл. ІІІ: Губернське місто (1776-1880). - С. 49-83.

7. Формирование исторического центра Екатеринослава в конце XVIII - первой половине XIX вв. // З минувшини Подніпров'я: Зб. матеріалів наук. конф., присв. Міжнар. дню музеїв, 17 трав. 1994 р. / Упоряд. В.М. Бекетова. - Д.: ВПОП “Дніпро”, 1995. - С. 85-87.

8. Формирование г. Екатеринослава в контексте российского градостроительства конца XVIII в. // Українсько-російські культурні зв'язки: історія і сучасність. Міжрегіон. наук.-практ. конф. (Дніпропетровськ, 4-5 груд. 1997 р.): Тези доп. та повідомл. / Редкол.: В.В. Іваненко (відп. ред.) та ін. - Д.: АЕК, 1997. - С. 19-22.

9. Картографічний матеріал кінця XVIII ст. як джерело з історії формування м. Катеринослава // Наддніпрян. іст.-краєзн. зб. / Редкол.: А.Г. Болебрух (відп. ред.) та ін. - Д.: Етюд-Сервіс, 1998. - Вип. 1: Матеріали Першої міжрегіон. іст.-краєзн. конф. (8-9 жовт. 1998 р., м. Дніпропетровськ). - С. 104-110.

Анотація

Кавун М.Е. Походження та рання історія міста Катеринослава. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - Історія України. - Дніпропетровський національний університет. - Дніпропетровськ, 2003.

У дисертації вперше в історичній науці комплексно простежений процес генезису, формування й еволюції міста Катеринослава на Дніпрі до середини XIX ст. в контексті локальних та регіональних урбанізаційних процесів. Визначені індивідуальні риси розвитку, історична специфіка та роль міста в історичному поступові Південної України. Досліджені особливості виникнення Катеринослава у другій половині XVIII ст., співвідношення впливу суб'єктивних и об'єктивних чинників на розвиток міста. Проаналізовані особливості соціально-економічного, архітектурно-планувального, культурного розвитку Катеринослава кінця XVIII - середини ХІХ ст., приділено увагу розгляду рушійних сил становлення міста та його типологічних особливостей.

Ключові слова: місто, генезис, історична спадкоємність, типологія, еволюція, траєкторія розвитку, феномен.

Аннотация

Кавун М.Э. Происхождение и ранняя история города Екатеринослава. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - История Украины. - Днепропетровский национальный университет. - Днепропетровск, 2003.

В диссертации впервые в историографии комплексно исследован процесс генезиса, формирования и эволюции города Екатеринослава до середины XIX в., определены индивидуальные черты его развития, историческая специфика и роль в историческом развитии Южной Украины. Выявлено, что главная специфическая черта Екатеринослава состояла в эволюционном характере развития города, обусловленном, с одной стороны, основными тенденциями колонизационной политики в регионе; с другой - требованиями реальной жизни и экономики. Базируясь на современном теоретико-методологическом инструментарии, анализе широкого круга разнообразных опубликованных и неопубликованных (в основном архивных) источников и массива литературы, автор впервые сформулировал определение сущности города как объекта исторического исследования на пространстве Южной Украины, установил факторы и особенности урбанизации региона, проанализировал совокупность теоретических разработок относительно “проблемы летоисчисления” городов, в первую очередь, относительно Екатеринослава - Днепропетровска. Генезис города рассматривается на примере Екатеринослава с точки зрения развития урбанизационных процессов, изменений их характера и интенсивности. Сделан вывод, что момент формирования постоянных городских признаков, то есть возникновение собственно города, следует относить к концу XVIII ст. Всесторонне рассмотрен вопрос об исторических связях Екатеринослава с более древними населенными пунктами на территории Днепровского Надпорожья, подчеркивается, что эти связи имели большей частью косвенный характер. Подробно освещена программа образования и развития города Г.А. Потемкина и сделаны выводы относительно эффективности ее реализации. Обосновано положение, что Екатеринослав на Днепре представлял собой принципиально новый для данной территории город - полифункциональный центр, и не имел предшественников с точки зрения типологии. В работе проанализированы особенности формирования и эволюции Екатеринослава в последней четверти XVIII - середине ХІХ вв., детально раскрыто соотношение влияния объективных и субъективных факторов (в частности, деятельности Г.А. Потемкина) на характер развития города, уделено внимание рассмотрению движущих сил становления города. Обоснованы хронологические границы первого периода истории Екатеринослава, впервые выработана периодизация ранней истории города.

Ключевые слова: город, генезис, историческая преемственность, типология, эволюция, траектория развития, феномен.