В межах обраного хронологічного періоду доведено існування і, деякою мірою, збереження розриву між історією та археологією у порозумінні історії Скіфії, який обумовлений як змістом власно історичних та археологічних джерел, так і, в першу чергу, процедурою їх опанування та тлумачення.

Аналіз схем історіографічного процесу довів їх вразливість для критики або неповноту, що вимагало створення власної періодизації, здійсненої в роботі.

В українському історіописанні XVIII - початку ХІХ ст. домінуючими були концепції сарматизму і скіфо-хозарського походження українського етносу. Протягом ХІХ - ХХ ст. спостерігаємо послідовну зміну парадигм в осягненні вітчизняними вченими феномену Скіфії: енциклопедичної, побутовоописової, еволюціоністської, етнологічної, культурно-історичної, культурно-екологічної.

Вперше у повному обсязі розглянуто діаспорну історичну традицію щодо визначення місця Скіфії в давній історії України. Аналіз наявних робіт діаспорних дослідників від широковідомих представників до майже забутих чи невідомих імен, дозволив дійти висновку про існуванні в ній двох хронологічних етапів. Певне відставання в трактуванні “початкових щаблів” української історії діаспорними істориками об'єктивно обумовлено.

Розвиток і успіхи сучасного скіфознавства в значній мірі визначені досягненнями вітчизняної археології, завдяки дослідженням котрої створена достатня джерельна база не лише для перевірки й критичного аналізу письмових свідчень щодо Скіфії, а й для реконструкції всих сторін скіфської історії.

Незважаючи на появу в останній час ґрунтовних праць з давньої історії України, сьогодні все ще помітний брак синтетичних робіт, які б охоплювали всі “проблемні зони” скіфської історії та культури.

Основні положення дисертаційного дослідження викладені в наступних публікаціях автора

Ярошкевич О.М. Дослідники скіфських пам'яток Дніпропетровщини: історіографічний, археологічний та еколого-економічний аспекти// Гуманітарний журнал. - Дніпропетровськ, 2002. - Весна 2 (14). - С.81-84.

Ярошкевич О.М. Олексій Іванович Тереножкін: внесок у вітчизняне скіфознавство// Донецкий археологический сборник. - Донецк: Изд-во ДонНУ, 2002. - Вып. 10. - С.38-49.

Ярошкевич О.М. Скіфи Північностепового Подніпров'я// Вісник Дніпропетровського університету. Історія та археологія. - Дніпропетровськ: ДНУ 2002. - Вип. 10. - С.256-260.

Ярошкевич О.М. Скіфський період у працях українських істориків ХХ ст. (вітчизняна й діаспорна традиції)// Проблеми археології Подніпров'я. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. - С.75-99.

Ярошкевич О.М. Скіфські пам'ятки Дніпровського Надпоріжжя в системі степових старожитностей// Актуальні проблеми вітчизняної і всесвітньої історії (матеріали Всеукраїнської наукової конференції. Луганськ, 8-9 лютого 2001 р.).-Луганськ, 2001. - С.303-306.

Ярошкевич О.М. Робота С.А.Семенова-Зусера “Скифская проблема в отечественной науке (1692-1947)” у контексті історіографії скіфознавства// Проблемы истории и археологии Украины: Материалы международной научной конференции (Харьков, 16-18 мая 2001 г.). - Харьков, 2001. - С.52-53.

Ярошкевич О.М. Історіографічна схема розвитку вітчизняного скіфознавства (кін. XVII - XIX ст.)// Археологія та етнологія Східної Європи: матеріали і дослідження. - Одеса: Друк, 2002. - Т.3. - С.107-108.

АНОТАЦІЯ

Ярошкевич О.М. Скіфська проблема в історичній україністиці (ХVIII - ХХ ст.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. - Дніпропетровський національний університет. - Дніпропетровськ, 2003.

У дисертаційному дослідженні розв'язуються важливі завдання історіографії давньої історії України. Вперше зроблено спробу комплексно визначити місце скіфознавства XVIII - ХХ ст. в українському історіографічному процесі. Пропонується цілісний нарис історії розвитку поглядів, ідей та концепцій вітчизняних і діаспорних науковців щодо бачення місця і ролі скіфського феномену в давній історії України. Виділені етапи розвитку скіфознавства, а також визначено певні провідні тенденції та риси у розвитку історіографічної традиції для кожного з них. На підставі порівняння змісту трьох складових частин історіографічного доробку скіфознавства - вітчизняної й діаспорної україністики та археології доведено науково-інформативний статус кожного складника, та розкрито їх місце в продукуванні знань про скіфську добу в давній історії України.

Ключові слова: давня історія України, Скіфія, історіографія, археологія, діаспора, етногенезис, концепція, феномен, культура, Степ, Лісостеп.

АННОТАЦИЯ

Ярошкевич О.Н. Скифская проблема в исторической украинистике (ХVIII - ХХ ст.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06 - историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. - Днепропетровский национальный университет. - Днепропетровск, 2003.

В диссертационном исследовании впервые предпринята попытка комплексно определить место скифоведения ХVІІІ - ХХ вв. в украинском историографическом процессе. Предлагается целостный очерк истории развития взглядов, идей и концепций отечественных и диаспорных ученых относительно видения места и роли скифского феномена в древней истории Украины. Выделены этапы развития скифоведения, а также определены ведущие тенденции и черты развития историографической традиции для каждого из них.

На основе сравнения трех составляющих частей историографической традиции скифоведения - отечественной и диаспорной украинистики и археологии раскрыто научно-информационный статус каждой составляющей и определено ведущую роль последней в продуцировании знаний про скифский период. Отмечен определенный разрыв между историческим и археологическим источниковедением.

Показано, что в украинском историописании ХVІІІ - начала ХІХ вв. со скифами связан поиск “знатных предков” украинского козацтва, что нашло отражение в концепциях сарматизма и скифо-хозарского происхождения украинского этноса. Прослежено последовательную смену парадигм ХІХ - ХХ вв. в постижении учеными феномена Скифии: энциклопедической, бытописательской, эволюционистской, этнологической, культурно-исторической, культурно-экологической.

Впервые в полном объеме рассмотрено диаспорную историографическую традицию, что привело к выводу о существовании двух хронологических этапов: 30 - 60-е гг. ХХ в. и 70 - 90-е гг. ХХ в. Показано определенное “отставание” в трактовке начальных этапов древней истории Украины диаспорными исследователями.

Ключевые слова: древняя история Украины, Скифия, историография, археология, диаспора, этногенезис, концепция, феномен, культура, Степь, Лесостепь.

ANNOTATION

Yaroshkevitch O.N. The Scythian problem in the history's Ukrainian studies (XVIII - XX centuries). - Manuscript.

The thesis submitted for a Candidate of History Degree by speciality 07.00.06 historiography, sourse study and special historical sciences. - Dnepropetrovsk National University. - Dnepropetrovsk, 2003.

The important tasks of Ukrainian historiography and ancient history of Ukraine are permited in dissertation. At first the place of science for scythians of XVIII - XX centuries is definited in Ukrainian historiographic process. Three parts of historiographic scythian's customs have been analised: fatherland's and Diaspora's Ukrainian studies, archeology of the early Iron Age. During XVIII - XX centuries the stages of science about scythians development have been allotted. A conception's development of looks and ideas has been proposed relatively of Scythian phenomenon in the ancient history of Ukraine.

Key words: ancient history of Ukraine, Scythia, historiography, archeology, Diaspora, etnogenesis, concept, phenomenon, culture, Steppe, Forest-Steppe.

Размещено на Allbest.ur