У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначено його об'єкт, предмет, мету і завдання, хронологічні межі, зазначено наукову новизну та практичне значення дисертації.

У першому розділі “Стан наукової розробки проблеми та її джерельна база“ аналізується стан наукової розробки теми, подано характеристику джерел , використаних в ході дослідження.

Історіографічний аналіз досліджуваної теми засвідчує, що вивчення громадської та благодійної діяльності Г.П.Галагана розпочалися ще наприкінці ХІХ ст. Перші розробки у напрямку дослідження діяльності мецената були здійснені професором Київського університету Ф.Міщенко. Вчений зробив спробу проаналізувати доробок Григорія Павловича у контексті суспільного розвитку України другої половини ХІХ ст. Він висвітлив основні періоди біографії Г.П.Галагана, а також його громадську і благодійну діяльність. Особлива увага зверталася на витоки формування суспільних поглядів Григорія Павловича та основні чинники становлення його світогляду. Разом з тим, у своїй публікації автор порушив й окремі питання діяльності Колегії Павла Галагана, зазначивши, зокрема, найважливіші обставини, що, на його думку, забезпечили закладу належне місце в системі середніх освітніх установ України другої половини ХІХ - початку ХХ ст.

Зацікавленість особистістю визначного діяча спостерігалася і серед колишніх вихованців Колегії Павла Галагана та її викладачів. Громадська та благодійна діяльність Г.П.Галагана знайшла своє відображення у ґрунтовній публікації випускника Колегії М.Марковського. У статті були висвітлені різні аспекти діяльності Григорія Павловича, його доброчинна допомога у сфері поширення освіти, наводилися цікаві маловідомі факти з біографії мецената. Аналізуючи перші кроки Г.П.Галагана на терені громадського життя, М.Марковський підтверджує свої висновки численними витягами з щоденників визначного діяча. Автор подав і особистісну характеристику першого викладацького складу Колегії, який відіграв провідну роль у майбутній успішній діяльності навчального закладу. Загалом, публікація М.Марковського містила значний фактичний матеріал, але без належного узагальнення та комплексного аналізу.

Значний науковий інтерес становлять дослідження І.Павловського, де він частково порушує питання громадської та приватної ініціативи у розвитку початкової та середньої освіти на Полтавщині. У своїй монографії автор подав цінний фактичний матеріал щодо дворянських родин Полтавської губернії, стисло характеризуючи їх діяльність, у тому числі й Г.П.Галагана.

У радянській історіографії життя і діяльність Г.П.Галагана спеціально не досліджувалися, оскільки, як зазначалося в Українському радянському енциклопедичному словнику, він належав до великих українських поміщиків та був “одним із керівників ліберально-буржуазного руху на Україні”. Окремі аспекти громадської діяльності Г.П.Галагана були побічно висвітлені лише у монографії Ф.Савченка,. присвяченій дослідженню діяльності Київської громади і Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.

Проте, певний інтерес до постаті визначного діяча спостерігався з боку представників української еміграції. Діяльність Колегії Павла Галагана та її місце у системі середніх навчальних закладів України другої половини ХІХ ст. частково розглядалася у монографічному дослідженні С.Сірополка. Його праця була першою спробою подати стислий огляд історії освіти на основі значного фактичного матеріалу, а також дослідити розвиток тих чинників, які визначали поширення освіти на українських землях.

У 1962 р. у Мюнхені була опублікована праця К.Мощенка, яка висвітлювала становище української народної архітектури другої половини ХІХ ст. та значення ініціативи Г.П.Галагана у збереженні культурної спадщини української нації. Автор подав детальний опис Галаганівського будинку та характеристику архітектурного стилю, що підтверджував його належність до кращих зразків українського побутового будівництва минулих століть.

Наприкінці 80-х років ХХ ст. серед науковців розпочав відроджуватися інтерес до питань доброчинності та ролі приватної ініціативи у вирішенні соціальних та освітньо-культурних проблем розвитку суспільства у дореволюційний час.

Про зростання уваги до благодійної діяльності Г.П.Галагана, зокрема історії заснування Колегії Павла Галагана та її функціонування, свідчать публікації С.Білокіня. На широкій джерельній базі автор подає значний фактичний матеріал щодо внутрішньої організації навчально-виховної діяльності Колегії та доводить її провідне місце у процесі формування інтелектуальної еліти України.

Діяльність Колегії Павла Галагана побічно розглядалала і Є.Колесник. Досліджуючи історію появи окремих колекцій книг ЦНБ АН УРСР, поза увагою дослідниці не залишилася й колегіатська книгозбірня. Є.Колесник детально простежила історію її створення та зазначила основні джерела поповнення бібліотечних фондів.

Останнім часом питання благодійності та меценатства все більше привертають увагу сучасних дослідників. З'явилися праці, присвячені як історії благодійного руху в Україні, так і участі у доброчинних справах окремих українських родин (О.Донік, М.Слабошписький, Ф.Ступак, О.Ткаченко, Ю.Хорунжий).

Окремі дослідники свою увагу зосереджували переважно на діяльності прогресивної громадськості та земств по підвищенню культурно-освітнього рівня і духовності народних мас (Л.Березівська, В.Борисенко, В.Лейкіна-Свирська, Н.Шип).

Найбільш ґрунтовне дослідження благодійної діяльності Г.П.Галагана провів В.Ковалинський, який у своєму збірнику нарисів поряд з іншими славетними доброчинцями приділив належну увагу і Григорію Павловичу. До оцінки громадської та благодійної діяльності Г.П..Галагана звертається і А.Матвєєв. Висвітлюючи життєвий шлях найбільш відомих представників родини Галаганів, автор більш детально зупиняється на здобутках останнього нащадка роду в освітньо-культурній діяльності.

Діяльність Колегії Павла Галагана досліджується також і у ґрунтовній статті М.Смольніцької. На основі значної кількості архівних джерел та матеріалів періодичної преси автор розглянула передумови відкриття Колегії, проаналізувала особливості навчально-виховної структури закладу та висвітлила ставлення громадськості до функціонування середньої навчальної установи, заснованої на принципово нових засадах.

Для розкриття теми було залучено дослідження вітчизняної та зарубіжної історичної наукової думки, що допомогло реконструювати перебіг суспільно-політичних та культурно-освітніх процесів в Україні у другій половині ХІХ ст. Це праці В.Борисенка, Г.Джаншієва, Д.Дорошенка, П.Зайончковського, Л.Захарової, О.Корнілова, Ф.Лаврова, Н..Полонської-Василенко, М.Семенова, В.Теплицького та ін. Вони різнобічно і об'єктивно розкривають процеси суспільно-політичного життя України та розвиток благодійності і меценатства, сприяють визначенню місця в них Г.П.Галагана.

Таким чином, стан наукової розробки теми свідчить, що громадська та благодійна діяльність Г.П.Галагана, а також майже півстолітнє функціонування одного з провідних навчальних закладів Києва другої половини ХІХ - початку ХХ ст. - Колегії Павла Галагана, що була заснована на його кошти, розглянута фрагментарно. Тому дана дисертація присвячена комплексному дослідженню громадської та благодійної діяльності відомого українського діяча, її значення для розвитку суспільного життя України другої половини ХІХ ст.

Основу джерельної бази дисертаційного дослідження становлять архівні та опубліковані документи.

Основним джерелом стали документи, що зберігаються у Центральному державному історичному архіві України у місті Києві (ЦДІА України, м.Київ) Державному архіві міста Києва (ДАК), Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського (ІР НБУВ).

Документальна спадщина родини Галаганів досить значна. Як і в більшості поміщицьких маєтків, у них був родовий архів, який склався у результаті господарської, службової, громадської й приватної діяльності членів роду. Більшість архівних документів фонду, який зберігається у ЦДІА України у м.Києві (ф.1475), стосується майнового статусу роду. Вони характеризують шляхи збагачення, розподілу та успадкування майна між членами родини. З цієї причини фонд є важливим джерелом для вивчення господарської діяльності родини, передусім методів і засобів управління величезними маєтками.

Окремі відомості про засновника роду Галаганів містяться серед матеріалів фонду Генеральної військової канцелярії (ф.51). Вони допомагають з'ясувати джерела збагачення чигиринського і прилуцького полковника Гната Галагана, який забезпечив основу подальшого матеріального добробуту майбутніх поколінь роду.

Незначна кількість матеріалів щодо діяльності Колегії Павла Галагана та посадових призначень до закладу зберігаються у фондах канцелярії Київського, Подільського і Волинського генерал-губернатора (ф.442). Ці документи надають також додаткову інформацію і про заснування Колегії та перебігу подій при вирішенні справи щодо успадкування права попечительства над закладом.

При вивченні громадської та благодійної діяльності Г.П.Галагана були використані матеріали фондів Київської палати цивільного суду (ф.486) та Комісії для опису губерній Київського навчального округу (ф.884). Протоколи засідань суду висвітлюють різні аспекти успадкування Г.П.Галаганом родових помість та передачі частини з них у власність Колегії. Вони допомагають з'ясувати благодійний внесок Григорія Павловича у матеріальне забезпечення навчального закладу.

Документи з фонду управління Київського навчального округу (ф.442), де зберігається значна частина особових службових справ викладацького персоналу Колегії, надали можливість охарактеризувати фаховий рівень викладання навчальних дисциплін у закладі. Серед матеріалів фонду містяться також декілька справ з господарської діяльності Колегії, зокрема, витрат закладу на необхідні ремонтні роботи.

Важливим комплексом джерел при висвітленні благодійної діяльності Г.П.Галагана та діяльності заснованого ним навчального закладу стали матеріали фонду Колегії Павла Галагана (ф.185), що зберігаються у Державному архіві м.Києва. У фонді зосереджено значний масив документів, що охоплюють увесь період функціонування закладу. Матеріали цього фонду містять значний фактичний матеріал, що дозволило грунтовно дослідити процес становлення закладу, визначити основні принципи організації навчально-виховної діяльності, джерела фінансування та благодійний внесок засновника і почесного попечителя у матеріальней науково-методичне забезпечення Колегії Павла Галагана.

Одним з найважливіших джерел вивчення громадської та благодійної діяльності Г.П.Галагана є архівні документи особистого походження, що зберігаються у фондах ІР НБУВ (ф.1, 2, 3, 119, 120, 179). Численний масив автобіографічних, мемуарних праць, статей та заміток дають можливість відтворити громадську діяльність Г.П.Галагана та висвітлити його участь у роботі державних комітетів з підготовки селянської реформи та проведення її на місцях. Аналіз цих документів допомагає розкрити його погляди на прийняті положення селянської реформи та методи її запровадження.У фондах ІР НБУВ зберігаються і особисті щоденники Г.П.Галагана. Інформація з цих документів цінна тим, що їх автор відтворює середовище, що його оточувало, дає особисті оцінки історичним діячам та подіям, розкриває свій внутрішній світ, власні прагнення та переконання.

Суттєвим доповненням джерел дослідження стала епістолярна спадщина Г.П.Галагана. Його листування з відомими державними та громадсько-культурними діячами, зокрема з Д.Толстим, М.Максимовичем, П.Кулішем, Л.Жемчужниковим, А.Маркевичем, І.Аксаковим, А.Метлицьким, містять цінну і цікаву інформацію, що дозволяє об'єктивно відтворити діяльність Г.П.Галагана у суспільному та освітньо-культурному житті України.

Цінним джерелом стали збірники, присвячені ювілейним датам з часу відкриття Колегії Павла Галагана, які містять різноманітні матеріали і відомості щодо історії заснування і функціонування закладу, його прибутків та витрат, статистичні дані та спогади викладачів і вихованців Колегії.

Ще одну групу документів складають щорічники Колегії Павла Галагана, які видавалися за ініціативи А.Степовича з 1896 по 1916 рр. Поряд з офіційним звітом про хід навчальної справи, витратами і прибутками Колегії та переліку визначних подій і фактів колегіатського життя вони містять важливі матеріали з історії створення закладу, його організаційних принципів діяльності, різні відомості про колишніх вихованців. Різноманітні науково-літературні статті і праці викладачів та вихованців, що також публікувалися у збірниках, надало щорічникам Колегії характеру своєрідного науково-популярного видання.

При написанні дисертації були використані публікації періодичних видань, де міститься певний додатковий матеріал щодо громадської та благодійної діяльності Г.П.Галагана. Зокрема у часописі “Киевская старина”, з яким Григорій Павлович тісно співпрацював, були опубліковані різноманітні матеріали з історії діяльності Колегії, численні витримки з ранніх щоденників Г.П.Галагана, його листування, архівні відомості з історії роду.

Загалом, оцінюючи стан джерельної бази досліджуваної проблеми, варто зауважити, що ступінь її документального забезпечення є достатньою. Різноманітний документальний матеріал, що має різні джерела походження, надає можливість грунтовно і достовірно висвітлити громадську і благодійну діяльність Г.П.Галагана. Порівняння документів, їх аналіз та синтез дозволяють охарактеризувати його не тільки як визначного українського діяча, благодійника і мецената, але і як талановитого організатора, науковця, державного діяча й патріота, оцінити його роль у громадсько-політичному та освітньо-культурному житті України др. пол. ХІХ ст.

У другому розділі “Діяльність Г.П.Галагана у громадських та державних установах” визначені чинники формування світогляду Г.П.Галагана, становлення його громадянської позиції, аналізується діяльність мецената у громадських та державних установах.

Аналіз документальних джерел доводить, що родинне виховання значною мірою вплинуло на формування світогляду мецената, але вирішальну роль у становленні суспільних поглядів і активної громадянської позиції Г.П.Галагана відіграв наставник Ф.В.Чижов, який спонукав свого вихованця до спрямування його майбутньої діяльності на користь інших.

Отримавши юридичну освіту, Г.П.Галаган рано залишив державну службу і активно включився у громадське життя Чернігівщини. Його діяльність у справі попечительства над навчальними закладами і на посаді совістного судді Чернігівського суду була високо оцінена урядом і відзначена нагородою.

Починаючи з середини ХІХ ст. Г.П.Галаган продовжив свою громадську діяльність у Києві. Він був членом Київської Археографічної комісії, почесним членом Комісії для вивчення губерній Київського навчального округу, головою Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, віце-президентом Київського слов'янського благодійного товариства. Під керівництвом Г.П.Галагана у березні 1874 р. було проведено важливе соціологічне дослідження - одноденний перепис населення Києва.

Наприкінці 50-х рр. ХІХ ст. Г.П.Галаган став активним діячем підготовки та проведення селянської реформи 1861 р. Він був членом Чернігівського дворянського комітету по розробці місцевих проектів реформи, членом-експертом Редакційних комісій при Головному комітеті у селянській справі, урядовим представником Чернігівського губернського у селянських справах присутствія, віце-президентом тимчасової комісії при Київському генерал-губернаторі по влаштуванню побуту селян Південно-Західного краю. Позиція Г.П.Галагана у справі звільнення селянства від кріпосної залежності характеризувалася відстоюванням інтересів селян за надання їм належних соціальних та економічних прав.

Вагомою за своїм суспільним значенням була діяльність Г.П.Галагана у Прилуцькій земській управі, спрямована на розвиток початкової і середньої освіти. Своєю організаційною та матеріальною підтримкою він сприяв відкриттю багатьох початкових та середніх шкіл у повіті. Завдяки щедрим пожертвуванням Г.П.Галагана були створені Дігтярівське ремісниче училище та перше в Україні Сокиринське позичково-ощадне товариство, прибутки якого надходили на різні соціальні потреби Прилуцького повіту.

Свої зусилля Г.П.Галаган спрямовував і на вивчення етнографії українського народу. Він був автором декількох унікальних за своїм історико-культурним значенням праць та засновником нової течії в архітектурі. Г.П.Галаган сприяв також популяризації творчості відомого українського бандуриста О.Вересая, організувавши йому публічні виступи у Києві та С.-Петербурзі.

Активна громадська діяльність Г.П.Галагана привернула увагу уряду і в 1882 р. він був призначений членом Державної ради. Як член департаменту законів, він приймав діяльну участь в обговоренні і ухваленні постанов щодо створення Селянського земельного банку, правового статусу представників розкольницького руху в православній церкві, врегулювання міграційного руху селянства та чиншевих відносин у Південно-Західних губерніях Російської імперії.

У третьому розділі “Заснування і діяльність Колегії Павла Галагана” досліджується діяльність заснованої у Києві на кошти Г.П.Галагана середньої навчально-виховної установи закритого типу.

Приводом до заснування Колегії стала трагічна подія у родині Галаганів - раптова смерть єдиного сина і спадкоємця роду Павла. Після двохрічної підготовки, до якої були задіяні досвідчені педагоги і фахівці, у жовтні 1871 р. Колегія Павла Галагана розпочала свою майже півстолітню діяльність.

Розроблений Г.П.Галаганом за активної участі П.Г.Житецького статут Колегії надав засновнику та почесному попечителю широкі можливості для запровадження нових методів навчання. Згідно положень статуту, нова навчальна установа Києва перебувала під постійним патронатом Київського університету св. Володимира, який здійснював контроль за її діяльністю через своїх представників у вищому органі управління - Раді Колегії. До її повноважень відносилися нагляд за цілісністю майна і капіталу закладу, розгляд щорічних фінансових та навчальних звітів, визначення розміру плати за навчання своєкоштних вихованців, затвердження стипендіатів Павла Галагана. Безпосереднє завідування усіма справами Колегії здійснювало правління на чолі з директором. До його складу входили усі викладачі та вихователі, що забезпечувало колегіальність прийняття рішень щодо внутрішнього устрою закладу.

До Колегії, яка була розрахована на 70 вихованців, приймалися юнаки всіх без винятку станів, що досягли віку Павла Галагана. Стипендіати Павла Галагана зараховувалися до закладу на конкурсній основі, але перевага надавалася найбільш здібним юнакам з незаможних родин. Вони знаходилися на повному утриманні Колегії, а у перший рік свого навчання в університеті отримували від засновника та його дружини стипендію у розмірі 200 крб. Для своєкоштних вихованців існувала чітко визначена плата за навчання, але і вони частково утримувалися за рахунок Колегії.

Навчальна програма Колегії була значно ширшою від гімназійної і змінювалася відповідно вимог Міністерства народної освіти. Вона була розроблена з нахилом на гуманітарні науки і охоплювала широке коло навчальних дисциплін, що забезпечувало грунтовну і всебічну підготовку вихованців до університетського навчання. Велика увага приділялася естетичному, трудовому та фізичному вихованню юнаків, що істотно вирізняло Колегію серед середніх навчальних установ Києва.

Колегія мала велику бібліотеку, основу фондів якої складали книги, подаровані Г.П.Галаганом та його дружиною. Історичні раритети та рідкісні видання, що зберігалися у колегіатській книгозбірні, надавали унікальності її фондам, які поповнювалися переважно на кошти засновника.

Колегія існувала виключно за рахунок засновника і на кошти, що надходили від своєкоштних вихованців. Для заснування закладу Г.П.Галаган пожертвував власний будинок у Києві та помістя у Чернігівській і Полтавській губерніях у розмірі 8 000 десятин, вартість яких складала 275 200 крб. На кошти засновника у Колегії був обладнаний музичний кабінет, здійснювалися щорічні ремонтні роботи і покривався існуючий до 1884 р. дефіцит бюджету.

Високий рівень навчальної підготовки вихованців забезпечувався талановитими фахівцями викладацького складу Колегії. У різний час там викладали З.А.Архимович, П.Г.Житецький, В.П.Клячин, М.І.Мурашко, В.П.Науменко, М.К.Пимоненко, Є.К.Трегубов, Г.І.Янчевецький та ін.

Колегія Павла Галагана зробила значний внесок у підготовку інтелектуальної еліти України. Серед її вихованців - В.Грабар, Г.Житецький, Я.Колубовський, Н.Котляревський, А.Кримський, В.Липський, А.Лівицький, М.Максимейко, І.Малиновський, М.Марковський, Д.Петрушевський, А.Степович та багато інших діячів науки та культури України.

Висновки

Внаслідок проведеного дослідження дисертант дійшла наступних висновків:

- Громадська та благодійна діяльність Г.П.Галагана ще не була предметом спеціального вивчення історичної науки, але в архівних і опублікованих джерелах є достатня кількість документів, що дозволили повною мірою охарактеризувати його здобутки й визначити місце у суспільному житті України другої половини ХІХ ст.

- Г.П.Галаган був активним діячем підготовки та проведення селянської реформи 1861 р. Він був одним з небагатьох представників регіональних губернських комітетів з розробки місцевих положень реформи, які увійшли до складу Редакційних комісій, де відзначився послідовним відстоюванням інтересів селянства, прагнучи надати селянам не лише особисту незалежність, але й забезпечити їх належними розмірами земельних ділянок без будь-яких викупних платежів. Як представник уряду в Чернігівському у селянських справах присутствії, Г.П.Галаган здійснював на місцях процес звільнення селян від кріпосної залежності, а пізніше фактично очолив тимчасову комісію при Київському генерал-губернаторі по улаштуванню побуту селян Південно-Західного краю, що стало визначальним фактором у поліпшенні соціально-економічного становища селянства Правобережної України у пореформений період.

- Діяльність Г.П.Галагана у Прилуцькій земській управі сприяла піднесенню соціально-економічного та освітнього розвитку Полтавщини у пореформений період. Очоливши повітову училищну раду, він розробив план необхідних змін у галузі освіти, у ході реалізації якого Прилуцький повіт за кількістю учнів, оснащеністю навчальних закладів та забезпеченістю викладацьким складом у 70 - 80-х рр. ХІХ ст. передував на Полтавщині. Завдяки Г.П.Галагану у Прилуках були відкриті жіноча гімназія та чоловіча прогімназія, яка згодом стала повним середнім навчальним закладом. Як почесний попечитель чоловічої гімназії, Г.П.Галаган виділив кошти для заснування учнівської стипендії. Окрім того, він був почесним попечителем багатьох народних училищ, яким надавав значну допомогу. Для заснування ремісничого училища у Прилуцькому повіті Г.П.Галаган пожертвував власне помістя у с.Дігтярях та прилягаючі до нього землі. На кошти Г.П.Галагана було створене перше в Україні Сокиринське позичково-ощадне товариство Павла Галагана, яке відіграло важливу роль у зміцненні і поліпшенні матеріального становища і добробуту селянства Прилуцького повіту.

- Г.П.Галаган був активним діячем громадського життя України др. пол. ХІХ ст. Він був членом Тимчасової комісії для розбору давніх актів та редактором етнографічної секції Комісії для вивчення губерній Київського навчального округу, де підготував і опублікував декілька унікальних за своїм історико-культурним значенням наукових праць. Г.П.Галаган був головою Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, віце-президентом Київського слов'янського благодійного товариства, якому істотно допомагав своїми матеріальними пожертвами. Він очолював проведення важливого соціологічного дослідження - одноденного перепису населення Києва 1874 р., результати якого стали цінним статистичним матеріалом для багатьох дослідників і науковців. Активна громадська діяльність Г.П.Галагана була належним чином відзначена урядом і з 1882 р. він став членом Державної ради, де приймав діяльну участь в обговоренні і ухваленні багатьох нормативних актів державного значення.

- Помітний внесок зробив Г.П.Галаган у розвиток української культури. Він започаткував нову течію в українській архітектурі і був автором засадничої праці про український, так званий Сокиринський вертеп, - “Подробное описание малорусской вертепной драмы в том виде, в котором она сохранилась у с.Сокиринцы”. Г.П.Галагану належить головна заслуга у популяризації творчості О.М.Вересая. Завдяки йому ім'я талановитого українського кобзаря стало відомим не лише на Україні, але й за її межами.

- Найбільш виразно благодійна діяльність Г.П.Галагана проявилася у заснуванні у Києві середнього навчально-виховного закладу закритого типу в пам'ять померлого єдиного сина і спадкоємця роду - Колегії Павла Галагана, де отримували підготовчу до університету освіту юнаки усіх без винятку станів. Навчальний заклад був розрахований на 70 учнів, з яких 30 стипендіатів Павла Галагана утримувалися за рахунок Колегії. Серед середніх навчальних установ Києва другої половини ХІХ - початку ХХ століття Колегія істотно вирізнялася своїми передовими принципами організації навчально-виховного процесу, що у поєднанні з високим фаховим рівнем викладацького персоналу створили належні умови для відповідного рівня освіти юнаків. Колегія Павла Галагана відіграла помітну роль у формуванні інтелектуальної еліти України.

- Не отримуючи фінансової допомоги від держави, Колегія функціонувала на прибутки з помість засновника, пожертвуваних для заснування закладу. Загальна сума витрат Г.П.Галагана на Колегію складала більше 1 мільйона карбованців. Г.П.Галаган та його дружина подарували вихованцям Колегії унікальну нумизматичну колекцію та колекцію книг і стародруків, що стала основою колегіатської книгозбірні, яка постійно поповнювася за рахунок засновника. На його кошти у закладі був обладнаний коштовний музичний кабінет. Піклуючись про майбутнє закладу, він заповів Колегії ще частину помість, а також величезну родинну бібліотеку.

- Досвід громадської та благодійної діяльності Г.П.Галагана має велике значення для розвитку громадянського суспільства в Україні на визнаних національних і загальнолюдських гуманістичних засадах.

Основний зміст дисертації викладено у таких публікаціях автора

До історії створення у Києві Колегії Павла Галагана // Наукові записки з української історії. Збірник наукових статей. - Переяслав-Хмельницький, 2001. - Вип. 12. - С.138 - 142.

Питання розвитку благодійності в Україні у др. пол. ХІХ - ХХ ст.: історіографія // Вісник Східноукраїнського національного університету. - Луганськ, 2001. - № 4. - С. 49 - 53.

3. Участь Г.П.Галагана у популяризації творчості Остапа Вересая // Наукові записки з української історії. Збірник наукових статей. - Переяслав- Хмельницький, 2002. - Вип. 13. - С. 289 - 293.

4. Діяльність Г.П.Галагана у Прилуцькій земській установі // Актуальні проблеми вітчизняної і всесвітньої історії: Матеріали всеукраїнської наукової конференції. - Луганськ, 2001. - С. 70 - 72.

Анотація

Ткаченко Т.В. Громадська та благодійна діяльність Г.П.Галагана. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01. - історія України. - Інститут історії України Національної Академії Наук України. - Київ, 2003.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню громадської та благодійної діяльності відомого українського діяча Г.П.Галагана. На широкій джерельній базі досліджується генеалогія давнього козацького роду Галаганів та аналізується діяльність останнього представника родини в громадсько-культурному житті України др. пол. ХІХ ст. Визначено комплекс чинників, що справили вирішальний вплив на формування світогляду Г.П.Галагана і становлення його громадянської позиції. Особливу увагу приділено участі Г.П.Галагана у роботі державних комітетів з підготовки та проведення селянської реформи 1861 р. Розкриті його погляди на процес звільнення селян від кріпосної залежності та подальше облаштування їх життя. З'ясовано благодійний внесок Г.П.Галагана у піднесення соціально-економічного та освітнього розвитку Полтавщини у пореформенний період. У роботі також висвітлено діяльність Колегії Павла Галагана та її значення у процесі формування інтелектуальної еліти України.

Ключові слова: Г.П.Галаган, громадська діяльність, благодійність, селянська реформа, Колегія Павла Галагана, освіта, Рада Колегії.

Аннотация

Ткаченко Т.В. Общественная и благотворительная деятельность Г.П.Галагана.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01. - история Украины. - Институт истории Украины Национальной Академии Наук Украины. - Киев, 2003.

Диссертация является первым комплексным исследованием общественной и благотворительной деятельности известного украинского деятеля Г.П.Галагана. На основе обширного круга источников исследуется генеалогия древнего казацкого рода Галаганов и деятельность последнего представителя семейства в общественно-культурной жизни Украины вт. пол. ХІХ в. Определены факторы, сыгравшие решающую роль в процессе формирования мировоззрения Г.П.Галагана, становления его активной жизненной позиции. Большое внимание уделено деятельности Г.П.Галагана в работе государственных комитетов по вопросам подготовки и осуществления крестьянской реформы 1861 г. Раскрываются его взгляды на процесс освобождения крестьянства от крепостной зависимости и дальнейшее обустройство их жизни. Выяснен благотворительный вклад Г.П.Галагана в подъем просвещения и социально-экономического развития Полтавщины в пореформенный период. В диссертации исследуется деятельность Коллегии Павла Галагана и ее значение в процессе формирования интеллектуальной элиты Украины.

Ключевые слова: Г.П.Галаган, общественная деятельность, благотворительность, крестьянская реформа, Коллегия Павла Галагана, образование, Совет Коллегии.

Summary

Tkachenko T. V. Civic and philanthropic activity of G.P. Galagan. - Manuscript.

Thesis on competition for candidate degree of historical sciences on a specialty 07.00.01. - the history of Ukraine. - Ukraine history Institute of National Sciences Academy of Ukraine. - Kyiv, 2003.

The thesis devoted to integrated research of civic and philanthropic activity of the know Ukrainian leader G.P.Galagan. An urgency of the present research is determined by a necessity to specify social and political viewpoints of the scientist, as well as by insufficient level of study of the given problem in Ukrainian and foreign historiography.

Based on extensive information sources investigated genealogy of past cossachy genus and analysis activity of the last representative of family in the civic lives Ukrainian in the second half of the ХІХ century. The author of dissertation has identifies factors which influenced Galagan's perception of live, determined his civic position.

Allot particular attention participate of G.P.Galagan in words of State committee out preparation and realization of reform of peasant in 1861 year. Revealed his opinion to process of release peasant from serfdom. Underlined of importance of activity of G.P.Galagan in improved of social and economic position of peasant in Right-Bank Ukraine late on reform.

It elucidated of philanthropic payment of G.P.Galagan in elated of social and economic developed in Poltava area after reform of 1861 yeas. An emphasized significance of creation and activity by cash of G.P.Galagan as first in Ukraine savings-society of Pavel Galagan for amelioration of financial position of peasant in Poltava's province.

In scientific research as provides analysis of cultural activity of G.P.Galagan as founder of new current in architecture and researcher of cultural inheritance of Ukrainian nation. A proved his leading part of popularization of creation of the know Ukrainian kobza-player O.M.Veresaya. This thesis includes a number of conclusions and recommendations, directed for a further use of research results in scientific developments of problems of social and philanthropic movement, as well as for reconstruction of a entire picture of G.P.Galagan's live.

The dissertation thesis also investigated of process of creation by cash of G.P.Galagan secondary educational and foundling institution closed type - of the College of Pavel Galagan and here activity. In detail reproduced halting of formation of College, his principle of organization educational and foundling activity, significance in process of take shaped intellectual elite of Ukraine.

The regulations of College gave the founder wide a possibility for introduction of advanced methods of education. The educational institution was under patronage of university of Kyiv what control his activity. At everybody questions of internal system of College f settled at level of board what headed it director. It's his complement entered all teachers what provided collective nature acceptance of decisions.

The educational programme of College a essentially differed from other secondary educational institutions and included of much circle of branch of sciense. At attach great importance to humanities and esthetical, physical training of brought.

Substantiated a conclusion about high level of teaching in education institution what secured stout and thorough training brought to studies in university. The all final-year students received a higher education and become eminent man of science and culture of Ukraine. It ascertained of philanthropic payment of founder in financial, scientific and methodical maintenance of institution what existed solely into profit of his patrimony and from payment for training of part brought.

Key words: G.P.Galagan, civic activity, philanthropic, reform of peasant, College of Pavel Galagan, education, Council of College.

Размещено на Allbest.ru