Складання системи документознавства в епоху Середньовіччя
Розкриття сутності та функції документа середньовіччя як об’єкта дослідження. Кумулятивна функція як здатність документа накопичувати, концентрувати, збирати й упорядковувати інформацію з метою її збереження для нинішнього й прийдешнього поколінь.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | контрольная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.04.2014 |
| Размер файла | 22,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство освіти і науки України
Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського
Контрольна робота
з дисципліни: «Історія зарубіжної науки про документ»
на тему: «Складання системи документознавства в епоху Середньовіччя»
Виконала студентка:
Групи ДЗ-13-1 зсп
Радченко Наталія Анатоліївна
Керівник: Крот В.О.
Кременчук - 2014
План
Вступ
1. Особливості культури Середньовіччя
2. Сутність та функції документа Середньовіччя як об'єкта дослідження
3. Специфіка та основні види документів середніх століть відповідно класифікації документознавства
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Поняття «документ» є центральним, фундаментальним у системі документознавства. Воно відбиває ознаки реально існуючих предметів, що служать об'єктами практичної діяльності по створенню, збору, аналітико-синтетичній обробці, зберіганню, пошуку, поширенню й використанню документної інформації в суспільстві. документ середньовіччя кумулятивна
Документ є об'єктом дослідження багатьох наукових дисциплін. Тому зміст поняття «документ» багатозначний і залежить від того, у якій галузі й для яких цілей він використовується. Проте наукові основи документування та документаційної діяльності склались не відразу.
Історія документа є однією з найцікавіших тем документознавсва й дотепер усе ще недостатньо вивчена. Історія дозволяє простежити еволюцію документа і її взаємозв'язок із соціально-політичними й економічними змінами в суспільстві. Серед головних характеристик процесу еволюції документа можна назвати виникнення, зміна, збереження й трансформацію форм документів, зміна питомої ваги в соціальних і управлінських процесах різних видів документів, вплив нових технологій на документ, а також стійкість основних функцій документа: запам'ятовування (фіксації) інформації й наступної передачі її в часі й просторі.
Документознавство як наука взаємодіє із представниками інших гуманітарних і природничих наук -- соціологами, антропологами, етнологами, психологами, істориками науки й мистецтва, дослідниками мови й літературних текстів. Фахівці-гуманітарії вивчають документи як історичні джерела, знаходячи в них невичерпні ресурси нової інформації про людство, його творчих можливостях і різних способах запам'ятати свій досвід.
В той же час споживачі мають можливість користуватися збірниками документів, науковими монографіями, дисертаціями, науково-популярними брошурами, статтями у періодичній пресі.
Документні пам'ятники світового, національного й місцевого значення становлять основу духовних і матеріальних цінностей. Тому найважливіше завдання бібліотек і інших установ культури країни складається в створенні спеціалізованих фондів рукописних і стародруків, рідких і особливо коштовних документів, у забезпеченні їхньої схоронності й раціональної доступності для наукових, просвітительських і виховних цілей. Це один з напрямків загальнодержавної діяльності по реалізації закону про охорону й використання пам'ятників писемності, історії й культури.
1. Особливості культури Середньовіччя
Під середньовічною європейською культурою варто розуміти культуру пори раннього (V-XIII ст.) феодалізму в країнах Західної Європи. Кожному із цих періодів властиві свої особливості, вивчення яких допомагає сформувати представлення про закономірності руху культурного процесу в західноєвропейських країнах.
Найважливішою особливістю європейської середньовічної культури є особлива роль християнського віровчення й християнської церкви. В умовах загального занепаду культури відразу після руйнування Римської Імперії тільки церква протягом багатьох століть залишалася єдиним соціальним інститутом, загальним для всіх європейських країн, племен і держав. На думку Тертуліана (письменника-церковника), самі поняття «філософ» і «християнин» -- діаметрально протилежні. Але замість античної філософії виникає християнська теологія, під знаком якої розвивається середньовічна культура [3, с.67].
Комплекс представлень про світ, вірувань, розумових установок і системи поведінки, що умовно можна було б назвати «народною культурою» або «народною релігійністю», так чи інакше був надбанням всіх членів суспільства [2,с. 356].
У свідомості людини епохи середньовіччя світ бачився як арена протиборства добра й зла, як якась ієрархічна система, у якій найшлося місце й Богу, і ангелам, і людям, і потойбічним силам тьми. При цьому свідомість людини епохи Середньовіччя була глибоко магічною. Це була культура молитов, казок, міфів, чарівних заклять. Значення слова записаного й особливо звучного було надзвичайно велике.
Історія культури Середньовіччя -- історія боротьби церкви й держави. Положення й роль мистецтва були складними й суперечливими. Але, незважаючи на це, протягом усього періоду розвитку європейської середньовічної культури відбувалися пошуки значеннєвої опори духовної спільності людей.
Мистецтво західноєвропейського Середньовіччя не рівнозначно по своїй художній цінності й має свою специфіку, властивому певному історичному періоду. Відповідно до традиційної періодизації, у ньому розрізняють три періоди:
- дороманське мистецтво (V--Х ст.);
- романське мистецтво (XI--XII ст.);
- готичне мистецтво (XIІІ--XV ст.).
2. Сутність та функції документа Середньовіччя як об'єкта дослідження
У цей час в науці відомі різні способи формалізації знань про документ. Повністю неможливо передати людям одну і ту ж саму інформацію, тому що кожний з них по-різному її інтерпретує.
Наприклад, розглядаючи проблему в історичному аспекті, Ю.М. Столяров підкреслює, що «документом вважається будь-яка інформація..., зафіксована в просторі й у часі з метою її використання, передачі й зберігання» [5, с. 8]. Відповідно до Міжнародного стандарту під «документом» розуміється «записана інформація, що може бути використана як одиниця в документаційному процесі». У ДСТУ 3017-95 «документ» визначений як «матеріальний об'єкт з інформацією, яка закріплена створеною людиною способом для її передачі в часі й просторі» [1, с. 2-6].
Сюзанна Бріє пише, що документом стає «усяке свідчення -- конкретне або символічне, закріплене або зареєстроване, що служить для подання, відтворення або доведення певного фізичного або інтелектуального явища» [1, с. 167].
«У культурології, -- пише Е.І. Ханпіра, документом можна назвати всякий створений людиною матеріальний об'єкт, у якому упредметнилася людська думка (лист паперу, колесо, ложка, парковий ландшафт, книга й ін.), тобто всякий матеріальний об'єкт другої природи» [6, с. 5].
В документознавстві М.М. Кушнаренко визначає документ як складний об'єкт, що представляє собою єдність інформації і матеріального (речовинного) носія [4, с. 98]. З'ясувати його сутність -- це завдання, що вирішується за допомогою системного підходу -- методологічного напрямку в науці, що ставить своїм завданням розробку засобів, методів дослідження складноорганізаційних об'єктів -- систем.
Вивчення документа як системи складається у виявленні його елементів, підсистем і зв'язків між ними, тобто у вивченні його структури. При системному підході досліджуваний документ розглядається як частина більшої системи соціальних комунікацій. Тому насамперед важливо з'ясувати, частиною якої більше загальної системи (цілого) є в цьому випадку документ. Саме цим визначаються його можливості, задаються цілі існування, функції, які виконуються в суспільстві, закономірності функціонування. Функція документа -- це його суспільна роль, соціальне призначення, ціль, задача. Документ -- поліфункціональний об'єкт, що виконує ряд взаємозалежних соціальних функцій.
Перед тим як визначати функції документів епохи Середньовіччя, необхідно виділити деяку специфіку даних документів. Документ Середньовіччя можна розглядати як історичний оригінал, що становить певну цінність як джерело інформації для інших наук (джерелознавство, краєзнавство й т.д.), але в той же час копії цих документів на сучасному етапі так само є джерелом соціальної інформації. У першому випадку, інформація виступає як спеціальна (призначена для окремих соціальних груп, зокрема, фахівців), а в іншому -- масова інформація (призначена для всіх членів суспільства). Це обумовлює зміст і цільове призначення досліджуваного документа, поширення його через канали спеціальних і неспеціальних (масових) комунікацій.
Виявлення функцій документа Середньовіччя дозволить:
- визначити справжню цінність документа, соціальну значимість його змісту;
- правильно зрозуміти роль цього документа в документної інформації (на відміну від усної, недокументної) у задоволенні різноманітних читацьких потреб суспільства;
- здійснити класифікацію й типологію документа (визначення документа по різних ознаках на види й типи);
- визначити найбільш оптимальні шляхи й засоби зберігання й використання в бібліотеках, архівах і т.п.;
- сформувати його понятійний апарат і т.д.
Весь спектр соціальних функцій документа в документознавстві можна умовно розподілити на три групи [4, с. 110]:
- головну;
- загальні;
- спеціальні.
Зі стародавності й до XIX ст.. поняття «документ» уживалося в значенні «письмове свідчення» і в основному використалося в юриспруденції і дипломатиці. На сучасному етапі документи періоду середніх століть, що дійшли до нашого часу, а так само їхньої копії виконують, у першу чергу, найбільш узагальнюючу функцію (головну), тобто зберігання й передача (поширення) інформації в часі або просторі.
Загальні функції -- інформаційна, комунікативна, кумулятивна -- характерні для всіх документів, незалежно від їхнього типу й виду.
Інформаційна функція -- це здатність документа задовольняти потреби суспільства в інформації, тобто служити джерелом інформації, знань. Основним критерієм інформативності документа є його інформаційна ємність, тобто кількість і якість інформації, зафіксованої в документі.
Комунікативна функція -- це здатність документа бути інформативним засобом передачі, обміну, комунікації, спілкування, наступності.
Кумулятивна функція -- це здатність документа накопичувати, концентрувати, збирати й упорядковувати інформацію з метою її збереження для нинішнього й прийдешнього поколінь.
До спеціальних функцій документів Середньовіччя відносяться:
- меморіальна (пам'ятникова) функція (здатність документа служити «зовнішньою пам'яттю» людини й суспільства в цілому, зберігати інформацію й передавати її від одного покоління до іншого; особливо ця функція властива документам-пам'ятникам (артефактам), що володіють особливою соціально-культурною й історичною цінністю (рукописна книга, рідкі, особливо коштовні й унікальні по змісту, формі або умовам побутування в зовнішнім середовищі документи);
- джерельна (у цьому випадку - документ Середньовіччя виступає як історичне джерело);
- пізнавальна або когнітивна функція (здатність документа служити засобом одержання й передачі знань для вивчення процесів і явищ природи й суспільства);
- загальнокультурна функція (здатність документа сприяти розвитку культури суспільства, виступати засобом закріплення й передачі культурної традиції, засвоєння системи цінностей, естетичних норм, ритуалів, прийнятих в суспільстві);
- гедонічеська функція -- здатність документа служити засобом відпочинку, розваги, раціонального використання вільного часу (твору художньої літератури, видання про мистецтво й т.д.).
Документ завжди сполучає в собі одночасно кілька функцій, які тісно переплетені між собою. Однак поліфункціональність документа не виключає домінуючої ролі таких функцій документа середніх століть як джерельна і меморіальна.
3. Специфіка та основні види документів середніх століть відповідно класифікації документознавства
Розробка загальної класифікації документів являє собою один з ведучих, але недостатньо розроблених теоретичних напрямків документознавства. В останні роки в розробку цієї проблеми значний внесок внесли роботи С.Г. Кулешова, Ю.М. Столярова й Г.М. Швецової-Водки.
Загальна класифікація й типологізація створюють основу для подальшої диференціації документів, підпорядкованої завданням конкретних сфер документно-коммуникаційної діяльності або специфіці окремих типів і видів документів.
Класифікація документів дозволяє встановити специфіку кожного виду й типу документа, допомагає орієнтуватися у всьому різноманітті документної інформації.
Найважливіші ознаки, що лежать в основі класифікації сучасних документів, криються в їхній сутності, суті інформаційної й матеріальної складових. Оскільки документи функціонують у суспільстві, зовнішнє середовище також робить на них певний вплив.
За класифікацією документів по характеру знакових засобів фіксації інформації до документів середніх століть належать текстові й нетекстові документи.
У текстовому документі знаком служить алфавіт (букви) природної мови. Текстові документи часто називають вербальними або словесними. Вербальний документ, як правило, існує в письмовому виді - слова (мовлення) закріплені на матеріальному носії умовними знаками листа.
Одним з основних видів текстового документа Середньовіччя є письмовий документ. Це найчастіше літературний документ, зміст якого виражено словесно в письмово зафіксованій формі.
К нетекстовим документам відносяться документи, які оформлені у вигляді запису за допомогою нотних, картографічних і інших немовних знаків. У цьому випадку, до досліджуваних документів належать іконічний і ідеографічний. Їх часто називають невербальними (немовними).
Іконічний документ -- документ, у якому знак подібний до відбиваного об'єкта. Різновидом цього класу документів є ізографічний документ, в якому зображення передане системою образотворчих засобів живопису, графіки [4, с. 309].
Ідеографічний документ -- той, в якому знаком служить умовна позначка, що не відображає реальних предметів або явищ (карта, ноти, креслення). До цього класу документів ставляться картографічний і нотний документи.
За матеріалом носія інформації документи середніх століть можливо поділити за класами документів на штучні (сучасні копії цих документів) і природні за матеріальною основою (оригінали).
За розподіленням документів по регулярності виходу в світ історичні документи-оригінали в основному відносяться до неперіодичних документів (виходять у світ однократно й не мають продовження).
За часом появи документа в зовнішньому середовищі документи Середньовіччя розрізняють як оригінал, копію, дублікат.
Так само документи середніх століть можна класифікувати по місцю походження:
- місцевий документ (у межах однієї області, міста, одного або декількох районів);
- регіональний документ (виданий і розповсюджуваний у межах одного або декількох суб'єктів);
- національний або загальнодержавний (у масштабах країни);
- закордонний або іноземний.
Висновки
Добутки, що створюють люди в процесі усвідомленої, цілеспрямованої діяльності служать їм для досягнення конкретних цілей. Вони ж несуть цінну інформацію про тих людей і про той час, коли були створені. Щоб одержати цю інформацію, необхідно розуміти особливості виникнення історичних джерел. Одним з таких джерел є документ.
В даної роботі були розглянути документи Середньовіччя як основне джерело інформації. Ця інформація широко використовується в різних галузях культури і мистецтва, краєзнавства, духовного життя, особливо у зв'язку з вивченням історичних подій, біографій національних, державних та культурних діячів, історії установ освіти, науки і культури тощо.
Різноманітність документів Середньовіччя показує нам як документ у своєму становленні і розвитку проходив декілька етапів, яскравим виявом яких є формування назви науки, яка вивчає документ: документаційна наука, книго-архіво-музеєзнавство, бібліологія, документологія, документалістика, діловодство, загальне та спеціальне документознавство.
Документи-оригінали Середньовіччя являються також документальними пам'ятниками. Питання роботи з книжковими пам'ятниками постійно перебувають у центрі уваги книгознавців і з кожним роком стають дедалі актуальнішими. Необхідність збереження інформації, що міститься у давніх книжках, та її розповсюдження, книжкова культура минулого, умови зберігання оригіналів та їхніх копій, доступність книжкових пам'яток, стрімкий розвиток науково-технічного прогресу, інші об'єктивні та суб'єктивні фактори постійно впливають на стан пам'яток писемності та друку й на роботу фахівців з цими артефактними документами.
Список використаної літератури
1. ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види Терміни та визначення. -- Чинний вiд 1996-01-01. -- К.: Держстандарт України, 1995.
2. Гуревич А.Я. Средневековый мир: культура безмолвствующего большинства. -- М.: Искусство, 1990.
3. Культурология для технических вузов. -- Ростов-на-Дону: Феникс, 2001.
4. Кушнаренко Н.Н. Документоведение: Учебник. -- 2-е изд., перераб. и доп. -- К.: Т-во Знання, КОО, 2000. -- 460 с.
5. Столяров Ю. Документный ресурс: Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. -- М.: Либерея, 2001. -- 149 с.
6. Ханпира Э.И. О соотношении терминов «Документная информация», «Документальная информация» и «Недокументная информация» // Науч.- техн. терминология: Научно-технический реферативный сборник -- К, Наукова думка, 1986. -- №9.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Письмові джерела та археологічні матеріали. Монетні системи середньовіччя і Нового часу. Період каролінзького денарія. Єдині правила, норми щодо зовнішнього оформлення монет, впорядкування грошового господарства країн Європи та нові економічні відносини.
реферат [27,3 K], добавлен 20.05.2009Загальна характеристика еволюції господарства на етапі ранніх цивілізацій та європейської цивілізації середньовіччя. Опис головних особливостей європейської цивілізації ХХ – початку ХХІ століть. Аналіз ідей та досягнень основних нобелівських лауреатів.
тест [13,8 K], добавлен 06.10.2010Утворення та розвиток Скандинавських країн. Природно-географічні умови Скандинавії. Суспільний та державний лад на Скандинавському півострові. Причини слабкості бюргерства. Вільне селянство феодальної Норвегії. Норвезьке суспільство в раннє середньовіччя.
реферат [22,7 K], добавлен 04.09.2010Контакти східних слов'ян і балтських племен. Спільні риси в поховальному обряді слов'ян і ятвягів в I і II періодах Раннього Середньовіччя, слов'ян II періоду Раннього Середньовіччя і східнобалтських племен. Вплив балтських племен на етногенез слов'ян.
статья [20,4 K], добавлен 11.08.2017Середньовічні держави на території Казахстану. Юсуф Баласагунскій як відомий представником тюркомовної літератури X-XII століть. Формування в XIV-XV ст. цілісного економічного регіону на базі природної інтеграції областей зі змішаною економікою.
реферат [18,7 K], добавлен 17.11.2010Характеристика шляхів формування, форми і типів власності в добу середньовіччя. Порівняння соціально-економічних причин та наслідків Національно-визвольної війни українського народу 1648-1657 pp. та європейських революцій у Нідерландах та Англії.
контрольная работа [35,1 K], добавлен 25.04.2012Маловідомі сторінки діяльності Церкви в період Середньовіччя. Боротьба папства за інвеституру. Причини та умови панування церкви в суспільно-політичному середньовічному житті. Наслідки панування церкви над усією християнською Європою в середні віки.
реферат [28,7 K], добавлен 13.06.2010Развитие документа и его формуляра. Виды документов и требования к оформлению основных реквизитов в XVI-начале XX вв. Порядок составления конкретных документов. Грамота и ее разновидности. Судные списки, писцовые книги. Авторы документов и адресаты.
реферат [50,8 K], добавлен 23.03.2010Дослідження світогляду, уявлень про час та простір середньовічних людей, впливу на них релігії навколишнього середовища, що проявляється у матеріальній, соціальній сферах, менталітеті, побуті, повсякденному житті згідно із працями Гуревича та Ле Гоффа.
дипломная работа [110,1 K], добавлен 16.06.2010Дослідження основних періодів в всесвітній історії та історії України: первісний і стародавній світ, середньовіччя, новітні часи. Характеристика головних понять фізичної, економічної, соціальної географії України та світу. Предмет теорії держави та права.
книга [672,3 K], добавлен 18.04.2010
