Партизанський рух в Одеській області 1941-1945 рр.

Про 907 днями боротьби проти фашистських окупантів досі з гордістю згадують в Одесі. Не люблять згадувати лише про зворотній бік війни. Про те, на чому, в буквальному сенсі, базувалися герої. Про їх бойових товаришів, які зовсім не були відлитими в бронзі або викованимі з нержавіючої сталі, а були цілком звичайними людьми з плоті і крові, з притаманними людям слабкостями. Заглядаючи за лаштунки історії, треба бути готовим до того, що з вивороту картина подвигу часто виглядає лякаюче і жахливо.

Висновки

1 вересня 1939 фашистська Німеччина розпочала Другу Світову війну, що по руйнуваннях і людських жертвах значно перевищила Першу Світову війну. Удару військ фашистської коаліції піддався і Радянський Союз, в тому числі і Україна.

Існувало дві основні течії руху опору : ОУН -УПА і партизанські загони, разом з радянським підпіллям. Партизанський рух був одним з найбільш важливих складових боротьби з загарбниками.

Найбільш активною формою всенародної боротьби в тилу ворога були збройні дії партизанських формувань. ЦК КП(б)У і міські підпільні організації велику увагу приділяли зміцненню діючих і створенню нових партизанських загонів, забезпеченню їх кадрами і озброєнням.

Важливу роль у партизанському русі грала народна підтримка. Цілі села ставали надійною базою збройної боротьби. У них створювалися збройні групи самооборони, контролюючі значні території в тилу ворога. Однак на підтримку партизанам вступали не тільки місцеве населення, а також створювати не мало загонів партизан з представників інших народів.

Найважливішою умовою успішної бойової діяльності було збільшення чисельності партизанів. У цьому напрямку дуже допомагали партійні і комсомольські підпільні організації, які проводили агітаційну роботу, готували партизанів.

Набутий партизанськими загонами бойовий і організаторський досвід, підтримка населення створили передумови для перетворення партизанського руху в істотний військовий фактор.

Важко переоцінити значення партизанського руху в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників. Партизанські краї виступали в ролі надійного тилу, що постачає фронт продовольством і бійцями. Партизанські аеродроми служили сполучною ланкою між фронтом і глибоким радянським тилом. Дуже велика роль партизан і в справі руйнування ворожих комунікацій, зброї, техніки, знищення особового складу ворога. Назавжди вписав своє ім'я в сторінку історії Великої Вітчизняної війни партизан - розвідник Н.И.Кузнецов, що знищував вороже командування на території України. Історія ніколи не забуде легендарних партизанських командирів А.Н.Сабурова, С.А.Ковпака, А.Ф.Федорова, М.И.Наумова, Я.И.Мірошника, П.П.Вершигори, В.П.Чепиги, М.І.Шукаева та ін, багато з яких були удостоєні звання Героя Радянського Союзу.

Місцеві партизани, знали територію свого дії як свої п'ять пальців, максимально використовували всі особливості рельєфу та інших місцевих умов для ефективної боротьби з ворогом. В силу своєї мобільності партизанські сили заповнювало багато ніші у військових діях Червоної Армії, де застосування її сил було б недоцільно, а головне,- неефективно. Це - знешкодження дрібних одиночних гарнізонів і груп ворога після розгрому Армією основних сил, знешкодження ворога в важко прохідних місцевостях та ін. У деяких регіонах України партизани відволікали на себе до 10 % сил противника.

У боротьбі з німецько-фашистськими окупантами в роки війни на окупованій території України брало участь понад 500 тисяч партизанів. Всього на окупованій території України діяло 60 партизанських з'єднань і близько 2 тисяч партизанських загонів і розвідувально-диверсійних груп, що не входили до складу з'єднань.

Партизанами було виведено з ладу близько 500 тисяч фашистських окупантів та їх пособників, розгромлено 467 гарнізонів, комендатур, штабів, поліцейських управлінь, пущено під укіс близько 5 тисяч військових ешелонів, підірвано понад 1500 танків, 200 літаків, 600 залізничних мостів, знищено понад 900 складів.

Майже чверть складу партизанських з'єднань України складали росіяни.

У партизанському русі брало участь близько 7 тис. поляків, у лютому 1943р. був створений польський партизанський загін імені Тадеуша Костюшко. У червні 1943р. почали бойові дії польський загін С.Богульского і польський^-українсько-польський загін "Смерть фашизму". На Рівненщині організуються два польських загони: Я.Галицкого і К.Туревича. У диверсійних групах на Україні брало участь більш 100 поляків. Сотні поляків боролися в багатьох інших загонах і з'єднаннях.

У різних з'єднаннях воювали югославы, французи, бельгійці, серби, хорвати. У Криму боролися іспанці і були інструкторами-мінерами на Правобережжя. На Рівненщині в загоні Д.Н.Медведєва воювали болгари.

Тільки в найбільших партизанських загонах і з'єднаннях України боролося до 3 тис. поляків, 500 словаків і чехів, 300 угорців, 200 югославов, румуни, німці, болгари, іспанці і представники інших народів Європи.

95 патріотам, які билися в партизанських загонах на території України, було присвоєно звання Героя Радянського Союзу, 183 тисячі партизанів були нагороджені орденами і медалями.

Список використаної літератури

1.История Украинской ССР в десяти томах. Редакционная коллегия: Ю.Ю.Кондуфор, И.И,Артёменко, Б.М.Бабий и др. Том 8. Украинская ССР в Великой Отечественной войне Советского Союза ( 1941 - 1945). Киев, «Наукова Думка», 1984.

2.Годы фронтовые. Художественно - документальные очерки. - Киев, Молодь, 1988.

3.Украинская СССР в годы Великой Отечественной Войны Советского Союза: Хроника событий/ Ред. коллегия: В.И. Клоков и др. - К.: Политиздат Украины, 1985.

Размещено на Allbest.ru