Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (1918-1999 рр.) як об’єкт історико-бібліотекознавчого дослідження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського

Автореферат

Спеціальність 07.00.08 - Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство

Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (1918-1999 рр.) як об'єкт історико-бібліотекознавчого дослідження

Воскобойнікова-Гузєва Олена Вікторівна

Київ 2000

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського.

Науковий керівник академік НАН України, доктор філософських наук, професор ОНищенко Олексій Семенович, Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського, генеральний директор

Офіційні опоненти доктор історичних наук Слободяник Михайло Семенович, Центральна сільськогосподарська бібліотека Української академії аграрних наук, директор кандидат історичних наук, Степченко Ольга Петрівна, Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського, заввідділом зберігання та використання фондів Інституту рукопису

Провідна установа Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра архівознавства та спеціальних галузей історичної науки

Захист відбудеться ”30” березня 2000 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.165.01. по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук у Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського за адресою: 03039, Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3.

З дисертацією можна ознайомитися в читальному залі бібліотекознавчої літератури Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського, Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 3.

Автореферат розіслано “28” лютого 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук А.О. Чекмарьов

1. Загальна характеристика роботи

бібліотечний вернадський документний історичний

Актуальність теми. Входження незалежної України до світового наукового та інформаційного простору актуалізує питання всебічного збагачення, збереження та захисту інтелектуально-духовного потенціалу суспільства, що є гарантом динамічного розвитку країни. Документально-інформаційна підтримка національних інтересів держави в збереженні й якісному відтворенні вітчизняного наукового потенціалу стає одним з пріоритетних напрямів діяльності її Національної бібліотеки.

Виокремлення масиву наукових видань як самостійного обєкту історико-бібліотекознавчого дослідження, зумовлено вимогами загальносвітової ситуації, коли в умовах активного розвитку традиційного і міжгалузевого знання вчасне, розумне, диференційоване формування фонду означеної групи видань набуває першочергової важливості саме для Національної бібліотеки, яка притаманними їй специфічними методами забезпечує ознайомлення суспільства з первинною науковою інформацією та змістом наукової спадщини. Тому вирішення кола питань, пов`язаних з історичними чинниками і закономірностями формування фонду наукової літератури (НЛ) впродовж усього періоду існування Національної бібліотеки, змістом фонду цієї літератури, співвідношенням галузевої, видової та мовної структури, вдосконаленням системи його комплектування вважається актуальним та необхідним завданням у визначенні стратегії розвитку Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського (НБУВ).

Основоположні принципи формування масиву наукової літератури НБУВ були закладені під час її заснування. За висловом одного з авторів концепції створення Національної бібліотеки Української Держави (жовтень 1918 р.) В.О.Кордта, “одним з найважливіших і серйозних завдань кожної культурної держави є заохочення та розповсюдження освіти, наук і мистецтв серед своїх громадян, а першою умовою для досягнення цієї мети потрібно вважати наявність й доступність необхідної наукової літератури у найширшому обсязі”. Майбутня установа розглядалася як центральне книгосховище, що містить найбільше зібрання творів всесвітньої наукової літератури, котрі необхідні сучасникам та прийдешнім поколінням для винятково наукових і загальноосвітніх цілей. Найголовнішим завданням було визначено: вибрати в галузі окремих наук найцінніші для розвитку науки видання, а саме такі, що: вважалися класичними; відбивали історичний шлях науки; репрензентували найзначніші її розробки, напрями та аспекти формування сучасного наукового знання.

Наукова спадщина багатьох століть представлена рукописними, друкованими і машиночитаними науковими творами, які кумульовано, збережено й введено до суспільного та наукового обігу НБУВ. Історичні особливості створення її документних фондів, сучасний розвиток матеріальних форм фіксації і розповсюдження інформації, зокрема наукової, зумовили жанрове й видове розмаїття наукових видань, що представлені в складі її історико-культурних і сучасних фондів загального збереження. Тому, система наукових видань у структурі документного фонду бібліотеки в історичній ретроспекції і сучасному контексті його організації та наукового освоєння вперше стає предметом спеціального дослідження.

Водночас сьогодні гостро відчувається невідповідність між швидким розвитком наукового знання, зафіксованого в документній формі, і обмеженими можливостями фахівців для його пошуку та освоєння. Це вимагає від універсальної наукової бібліотеки державного рівня вирішення завдання максимальної відповідності структури фонду наукової літератури структурі сучасного знання й запровадження інформаційного потенціалу науки до суспільного обігу.

Стан розробки наукової проблеми. Комплексність визначеної для розв'язання в межах даного дослідження теми зумовлює спрямування аналізу стану її наукової розробки у трьох напрямах: історико-бібліотекознавчому, типолого-книгознавчому та фондознавчому.

Певні аспекти організації універсального фонду наукової літератури Бібліотеки було розглянуто фахівцями ще в 20-х рр., наприклад, у доповідях і наукових матеріалах В.О. Кордта, публікаціях М.І. Сагарди, Ю.О. Меженка, В.Ф. Іваницького. Зокрема, підсумкам анкетування українських бібліотек, в яких може бути більш-менш значна кількість книжок наукового характеру, присвячено статтю Я.Л. Маяковського, де вперше зроблено спробу з'ясувати галузевий розподіл наукових книжкових фондів країни, вичерпний огляд існуючих класифікацій творів друку за соціальним призначенням того часу дано в аналітичній публікації Д.А. Балики.

Помітний внесок у дослідження історії формування документних фондів НБУВ зробили автори колективної монографії, в якій відбито історію Бібліотеки періоду 1919-1977 рр., що вийшла друком 1979 р. Повніше, із встановленням справжньої дати заснування Бібліотеки, ґрунтовним висвітленням особистого внеску її фундаторів, комплектування і організацію фондів у контексті загального розвитку НБУВ 1918-1941 рр. розглянуто в монографії Л.А. Дубровіної та О.С. Онищенка (1998).

Питанням побудови типологічної схеми творів друку і, зокрема, наукових видань, присвячено чимало праць та публікацій у книгознавстві й документознавстві. Значний внесок у розробку сучасної типології книги зробили російський книгознавець О.А. Гречихін, українська дослідниця типології документу і книги Г.М. Швецова-Водка. Найдокладніше питання дослідження історії та побудови сучасної типологічної схеми документальних джерел наукової інформації розроблено в докторській дисертації С.Г.Кулешова, основні положення якої викладено у його ж монографії (1995).

Системному підходу до дослідження специфічної бібліотечної моделі науки, під якою розуміється відображення в бібліотечному фонді документного потоку, створюваного у результаті наукових досліджень, приділено увагу в монографії і спеціальній публікації М.С. Слободяника. Специфіку формування фондів національних бібліотек і проблему визначення потенційної цінності документів, що включаються до їх фондів, але лише на постановчому рівні, висвітлено в монографії Н.І. Тюліної. Проблемі старіння науково-технічної літератури присвячено монографію В.М. Мотильова. У навчальному посібнику Г.Ф. Гордукалової запропоновано модель старіння суспільно-політичної літератури.

Окремі питання організаційного ускладнення процесів комплектування фондів наукових бібліотек України, країн СНД і Балтії окреслено в матеріалах міжнародної наукової конференції “Стратегія комплектування фондів наукових бібліотек” (Київ, 1996 р.), публікаціях фахової періодики.

Отже, в спеціальній літературі висвітлювалися лише певні аспекти проблеми. Як самостійний об'єкт історико-бібліотекознавчого дослідження наукові видання в структурі фонду НБУВ не виокремлювалися. На особливу увагу заслуговує комплексне вивчення розвитку саме фонду Бібліотеки сучасного періоду 80-90-х рр. ХХ ст., яке ще не аналізувалося у фахових дослідженнях, через призму функціонування в його структурі системи наукових видань як основи документного фонду універсальної наукової бібліотеки загальнодержавного рівня.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота проводилася в межах відомчого дослідження “Формування і використання інформаційних ресурсів наукової бібліотеки: технологія і організація” Інституту бібліотекознавства НБУВ.

Мета дослідження полягає у вивченні історії формування фонду НБУВ, створенні на підставі історико-бібліотекознавчого та типолого-книгознавчого аналізу фахово обгрунтованої стратегії подальшого формування фонду наукової літератури НБУВ як бази документного фонду універсальної наукової бібліотеки загальнодержавного рівня.

Основними завданнями дослідження є:

- дослідити історію створення документного фонду НБУВ через призму розвитку системи документопостачання;

- розглянути основні етапи розвитку системи документопостачання НБУВ у контексті змісту і складу фондів;

- охарактеризувати сучасну організаційно-функціональну та видову структуру документного фонду НБУВ;

- здійснити типолого-книгознавче дослідження структури й змісту системи наукових видань у структурі фонду НБУВ, як специфічного документного відбитку еволюції наукового знання і розвитку вітчизняної науки;

- вивчити динаміку й тенденції розвитку сучасного наукового книговидання України як головного чинника документозабезпечення фонду вітчизняної наукової літератури НБУВ;

- на підставі аналізу надбань світового і вітчизняного фахового досвіду охарактеризувати стратегію формування фонду наукової літератури (ФНЛ) універсальної наукової бібліотеки загальнодержавного рівня в ХХІ ст.

Обєктом дослідження є інтегрований документний фонд НБУВ як сукупність усіх різноманітних книжкових, журнальних, газетних та інших друкованих і недрукованих джерел інформації, що, незалежно від віку та носія, кумулюються і запроваджуються Бібліотекою до суспільного, наукового й культурного обігу.

Предмет дослідження - історія формування, реалії та перспективи розвитку фонду наукової літератури як сукупності всіх видів писемної, друкованої ймашиночитаної наукової інформації, що, завдяки своїй історико-культурній та науково-інформаційній, освітній і пізнавальній цінності, є (чи була) обєктом фондотворення бібліотеки, зокрема НБУВ.

Хронологічні межі дослідження охоплюють весь період розвитку Бібліотеки в 1918-1999 рр. Для розв'язання проблем, пов'язаних із розробкою фахово обґрунтованої стратегії формування ФНЛ НБУВ, особливу увагу приділено сучасному періоду (1990-1999 рр.) і перспективам розвитку бібліотечної галузі та книговидавничої справи України.

Методологічною основою дисертації є комплексний підхід до дослідження предмету, який ґрунтується на принципах історизму та наукової обєктивності, використано історико-порівняльний, історико-бібліотекознавчий, системний підхід і книгознавчий аналіз. Для реалізації дослідницьких завдань застосовувалися такі спеціальні методи: історико-статистичний, моделювання, експертної оцінки, анкетування.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

із залученням широкої джерельної бази, вперше досліджено історію розвитку системи документопостачання НБУВ, яка сформувала особливості сучасного ФНЛ;

проаналізовано динаміку розвитку діючого документного фонду НБУВ (1965-1999 рр.) із використанням спеціально розробленої методики;

у межах типолого-книгознавчого дослідження структури й змісту системи наукових творів, на основі аналізу документного потоку (1990-1999 рр.), залучаючи ґрунтовну інформаційну базу, запропоновано визначити документально-джерелознавчі видання та внутрішню класифікацію окресленої групи видань;

на підставі значного статистичного матеріалу з використанням методу контент-аналізу досліджено стан, динаміку і тенденції розвитку видання наукової літератури в Україні 1990-1999 рр. як головного чинника, що впливає на якість документозабезпечення фонду вітчизняної наукової літератури НБУВ;

здійснено аналітико-статистичний огляд надходжень до документного фонду НБУВ у 1995-1999 рр., а саме: галузевого розподілу неперіодичних україно-, російськомовних та іншомовних видань, періодичних та продовжуваних видань, дисертаційних робіт та авторефератів дисертацій, висновки якого стали підґрунтям розробки стратегії формування ФНЛ універсальної наукової бібліотеки загальнодержавного рівня;

розроблено і використано спеціальну методику експертної оцінки стратегічних напрямів формування фонду наукової літератури великих наукових бібліотек України.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що матеріали дослідження, зокрема, методики розрахунку показника динаміки розвитку діючого документного фонду, моніторингу галузевих потоків наукових видань у складі фонду, проведення експертної оцінки фондотворчих процесів наукової бібліотеки, використовуються в практиці діяльності НБУВ, а також для підготовки основних і спеціальних курсів лекцій з історії бібліотечної справи, бібліотеко-, фондо- і книгознавства у профільних вузах і на курсах підвищення кваліфікації працівників культури.

Апробація дослідження. Наукове дослідження здійснювалося впродовж 1996-1999 рр. Основні його положення та результати викладено у восьми одноособних публікаціях автора у фаховій періодиці та збірниках наукових праць, апробовано на міжнародних наукових конференціях “Стратегія комплектування фондів наукових бібліотек” (Київ, 8-10 жовтня 1996 р.), “Інформаційна діяльність наукової бібліотеки” (Київ, 13-16 жовтня 1998 р.), “До 1000-річчя літописання та книжкової справи в Україні” (Київ, 13-16 жовтня 1998 р.), ”Бібліотечно-інформаційні ресурси наукової бібліотеки: формування та використання” (Київ, 12-15 жовтня 1999 р.).

Джерельною базою дослідження є законодавчі акти, архівні матеріали з фондів Інституту рукопису НБУВ, відомчого архіву НБУВ, опубліковані праці про діяльність НБУВ, спеціальні дослідження, присвячені різним періодам розвитку установи, наукові праці з історії та теорії книгознавства, бібліотекознавства, документознавства, матеріали фахових науково-практичних конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків і додатків. Обсяг дисертації 180 стор. Список використаної літератури та архівних джерел містить 267 найменувань.

2. Основний зміст дисертації

У “Вступі” обгрунтовано актуальність обраної теми, визначено предмет, обєкт, мету дослідження, основні завдання та джерела вивчення проблеми. Викладено наукову новизну й практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Історія створення і розвиток документного фонду Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського (НБУВ)” висвітлено історіографію питання, стан розробки означеної теми та розглянуто джерельну базу дисертаційної роботи. На підставі аналізу багатьох архівних матеріалів (звітів, справоздань, доповідних записок керівників підрозділів, протоколів засідань Тимчасового комітету і Ради бібліотекарів та ін.), що зберігаються в особових фондах Інституту рукопису і відомчому архіві НБУВ, спеціальних досліджень і публікацій, присвячених різним аспектам і періодам діяльності Бібліотеки, автором виокремлено етапи її функціонування, які розглядаються в дослідженні через призму розвитку системи документопостачання, із пріоритетним висвітленням джерел і засобів комплектування наукових видань (НВ).

Перший етап (1918-1920) - організаційний, коли в умовах політичної нестабільності та вiдсутностi сталого примiщення співробітниками Бібліотеки всіма можливими засобами добирали фонд, починали відпрацьовувати основні ланки системи документопостачання.

Наступний етап охоплює 1921-1948 рр. і характеризується встановленням радянської системи видавничої та бібліотечної діяльності, законодавчим регулюванням і впровадженням планової системи книгопостачання, наукового опрацювання й розкриття фондів. У середині виокремленого періоду можна виділити два підетапи.

Перший - охоплює 20-ті роки. Книги, журнали, газети та iнші матерiали потрапляли до Біблiотеки як обов'язковi примiрники; у спосіб купiвлi цiлих бiблiотек, збiрок i окремих книжок в Україні; передплати з-за кордону іноземних книжок та журналiв, дарункiв вiд установ i окремих осiб; передавання - декретами й наказами радянської влади та розпорядженням iнших офiцiйних установ; міжнародного і внутрішньодержавного книгообмiну; цілеспрямованої збирацької діяльності. Систематичне комплектування іноземної НЛ здійснюється вже з кінця 1922 р. Збирання книг для Бібліотеки організовують зарубіжні вчені. Так потрапляють до її фондів комплекти нових наукових періодичних видань, наукові монографії, збірники. Сформована система документопостачання сприяла зростанню масива, зокрема і НЛ, та формуванню його складної організаційної структури.

Другий підетап охоплює 30-40-ві рр. Ще з початку 30-х років, унаслідок переорієнтування установи на масового читача, значно виросла передплата та закупівля літератури суспільно-політичного, пропагандистського характеру, проводилося систематичне вилучення “ідеологічно шкідливих” видань. За таких обставин почалося й обмеження у комплектуванні іноземною НЛ з орієнтуванням на прискіпливий ідеологічний аналіз і протиставлення радянської та буржуазної науки. Функціонування системи документопостачння не припинилося й за часів Великої Вітчизняної війни та в перші роки після неї.

Виокремлення наступного, третього, етапу розвитку Бібліотеки 1948-1964 рр., зумовлено перетворенням Бібліотеки АН УРСР на Державну публічну бібліотеку УРСР, яке разом із розширенням основних функцій установи привнесло зміни у стабільну за джерелами, але обмежену в якісному виборі систему документопостачання. Це, зокрема, вплинуло на поточне комплектування фондів, які поповнюють значно більшою кількістю примірників сільськогосподарської, природничо-наукової, виробничо-технічної літератури, а також науково-популярними виданнями. З 1951 р. за спеціальним рішенням до Бібліотеки надходять по два примірники авторефератів та по одному - дисертацій, захист яких відбувся в наукових установах та вищих навчальних закладах України.

Четвертий етап (1965-1991) - майже вичерпного комплектування україно-, російськомовних наукових видань, що вийшли друком на території колишнього СРСР та фінансово забезпеченого вибіркового - іноземних НВ. На початку цього періоду Бібліотека, не відмовляючися від універсальності фондів, зменшила обсяг комплектування за рахунок деяких типів видань (зокрема, матеріалів патентної та нормативно-технічної документації) і малоцінної в науковому відношенні літератури. Комплектування закордонних НВ диференціюється так: із соціалістичних країн надходять книги, наукові журнали, збірники праць наукових установ цих країн, довідники, енциклопедії, інші видання наукового характеру; з капіталістичних країн Бібліотека поповнюється переважно виданнями універсального характеру: енциклопедіями, довідниками, монографіями та періодикою загальнонаукового комплексного характеру, фундаментальними працями з пріоритетних галузей знань.

П'ятий, останній, з виокремлених етапів, охоплює 1991-1999 рр., коли на формування ДФ НБУВ кардинально вплинули процеси державотворення в Україні, становлення ринкових відносин, інноваційні процеси розвитку наукового знання, матеріальних форм фіксації документальної інформації.

З наданням Бібліотеці статусу національної в 1996 р. відбувається розширення її функцій. До першочерговості традиційного інформаційного забезпечення науково-дослідної тематики академічних установ, повнота та обсяг якого регулюються диференційованим відбором творів друку з урахуванням профілю наукових розвідок, додається завдання формування головної загальнодержавної наукової колекції світової літератури, забезпечення доступу до світових інформаційних джерел і задоволення на цьому підгрунті потреб населення в зарубіжній інформації.

Перелік джерел комплектування українськими виданнями й творами друку країн ближнього зарубіжжя залишається традиційним, але змінюється ефективність окремих ланок. МКО залишається одним з найважливіших джерел поповнення ДФ НБУВ виданнями країн СНД і Балтії. Одним із шляхів гарантованого отримання наукової літератури країн СНД стає обмін НВ, зокрема і періодичними, між бібліотеками академій наук - членів Міжнародної асоціації академій наук. Поповнення фонду сучасної НЛ відбувається також за рахунок участі НБУВ у спеціальних програмах, зокрема, Міжнародної асоціації розвитку співробітництва з науковцями країн СНД. МКО є також вагомим джерелом комплектування закордонною НЛ, який ускладнюється за умов політичних та економічних перетворень у країнах Східної Європи, обмежених можливостей Бібліотеки сплачувати митні збори та інших чинників. У цей період саме як дарунок від співвітчизників й громадян іноземних держав, наукових та благодійних організацій і фондів надходить переважна кількість іноземної НЛ. Загальні процеси інформатизації та комп'ютеризації суспільства приводять до формування якісно нової групи фондів, зокрема і наукових творів, на нових непаперових машиночитаних носіях (комп'ютерні файли, оптичні диски тощо). З'являються й починають апробовуватися фахово обґрунтовані пропозиції щодо багатоаспектного використання можливостей мережі Інтернет як одного із найсучасніших засобів документозабезпечення та, певною мірою, документопостачання.

Дисертантом розраховано значення показників динаміки розвитку в 1964-1998 рр. діючого документного фонду (ДР ДДФ) НБУВ, під якими розуміються кількісні зміни обсягу фонду, що забезпечуються співвідношенням між кількістю нових надходжень (у облікових одиницях) та вибуттям документів з фонду за певний проміжок часу (в даному випадку - за звітний рік). Значення показника ДР ДДФ розраховується як співвідношення між річним зростаням обсягу ДДФ і обсягом ДДФ на початок звітного року.

Характеристиці сучасної організаційно-функціональної та видової структури ДФ НБУВ присвячено окремий підрозділ, де з'ясовано принципи диференціації фондів за призначенням, створення окремих комплексів, що забезпечують спеціалізоване бібліотечно-інформаційне обслуговування, дають можливість якісно вирішувати питання зберігання та збереження і окремих частин, і всього ДФ.

У другому розділі “Наукова література у фонді НБУВ як об`єкт комплексного бібліотекознавчого дослідження” здійснено типолого-книгознавчий аналіз структури і змісту масивів НЛ, з'ясовано функціональне призначення, типологію та визначення видів НВ та неопублікованих документів як об'єктів фондотворення універсальної наукової бібліотеки, охарактеризовано основні тенденції та перспективи розвитку сучасного наукового книговидання України як головного чинника документозабезпечення фонду вітчизняної НЛ, викладено основні результати моніторингу галузевих потоків НВ у надходженнях до ДФ НБУВ (1995-1999).

Історичні особливості створення ДФ НБУВ, склад джерел документопостачання зумовили існування в структурі її історико-культурних фондів меморіальних універсальних бібліотек, якими є бібліотека Університету св. Володимира, Київської духовної академії та семінарії, відома королівська бібліотека “Регія” та багато інших. Ці комплексні бібліотечні зібрання мають у своєму складі систематизовані фонди НВ широкого галузевого спектру. У складі цих книжкових колекцій містяться першоджерела та НЛ, котрі є підґрунтям для вивчення суспільно-політичного, економічного, господарського і культурного життя України, Росії, Білорусі, Литви, Польщі та інших, переважно європейських країн ХV-ХІХ ст.

Фонди загального збереження НБУВ містять універсальне за галузевим та жанровим охопленням зібрання НВ, що вийшли друком здебільшого в ХХ ст. Фундаментальні монографії, збірники наукових праць, матеріали і тези доповідей та повідомлень наукових конференцій, автореферати дисертацій, самі дисертації, наукові довідники й енциклопедії, препринти, наукові джерелознавчі та періодичні видання майже з усіх галузей знань з превалюванням природничо-технічних, суспільно-політичних та соціально-економічних НВ - найвагоміша частина ДФ НБУВ, джерельна база для подальшого розвитку наукової думки України. Більшість з цих видань - українською і російською мовами. Решта - англійською, німецькою, французькою, польською, італійською та багатьма іншими мовами народів світу.

Окремий комплекс - видання на не паперових машиночитаних носіях інформації, а саме - електронні версії наукових журналів, окремих видань, повнотекстові політематичні, концептографічні бази даних, що мають у своєму складі первинну та вторинну наукову інформацію, мікрофільмовані наукові видання, копії тощо.

Опрацювання величезної джерельної бази під час дослідження моніторингу видових і галузевих потоків наукових видань України 1991-1999 рр. дало змогу автору дослідити, зокрема, таку тенденцію: соціально-політичні перетворення в Україні у 90-х роках, процес переосмислення на нових засадах історичного минулого народу і держави зумовили, з одного боку, актуалізацію окремих творів вітчизняних науковців та громадських діячів, з іншого, - сприяли здійсненню перших публікацій документів і матеріалів раніше закритих спеціальних бібліотечних та архівних фондів. Це спричинило зростання потоку джерелознавчо-документальних наукових видань (ДДНВ), в яких матеріал подається безпосередньо в наукових творах, рідкісних друкованих матеріалах та архівних документах, опрацювання яких міститься в археографічній, текстологічній підготовці, науковому редагуванні й коментуванні, створенні довідкового апарату. Основна соціальна функція таких видань полягає у забезпеченні ознайомлення суспільства зі змістом наукової спадщини та раніше не публікованими документами й матеріалами, що мають винятково наукову або історичну цінність. Термінологічне визначення даної категорії видань є питанням дискусійним і заслуговує на окреме обговорення.

Державний стандарт України “Видання. Основні види. Терміни та визначення” (чинний з 1996 р.) не дає окремого тлумачення терміну “документальне наукове видання”. Проте, українські фахівці в галузі книгознавства, бібліографознавства та документознавства активно послуговуються терміном “документальні видання”, виокремлюючи їх у загальному книговидавничому потоці. Так, Книжковою палатою України в межах обліку НВ поряд із монографіями, збірниками наукових праць, матеріалами наукових конференцій, обліковуються саме документальні НВ. Дослідниця української наукової книги Н.В.Зелінська також відносить документальні до НВ, вважаючи їх виданнями “найскладніших типів і жанрів” (разом із багатотомними і фундаментальними). Тим часом, Г.М. Швецова-Водка запропонувала таку класифікацію типів видань, де взагалі відокремлювалися документальні видання від саме наукових. Розбіжності в класифікації даного типу продукції спричинені відсутністю уніфікації цього терміну в системі державної стандартизації та широким трактуванням самого терміну “документ” (від якого походить “документальне видання”). Тому бажано звернутися ще й до терміну “джерело”, котре визначається в Словнику української мови як “писемна пам'ятка, документ, на основі якого будується наукове дослідження”(с.262), і окреслити цю групу наукових видань як “джерелознавчо-документальні”.

Збільшення ДДНВ зумовило можливість внутрішньої класифікації означеної групи видань: відповідно до кількості опублікованих джерел (моновидання та збірники); за ознакою новизни щодо публікування (першодруки та перевидання); за рівнем текстологічної підготовки джерел (мовою оригіналу, переклад, транслітерація тексту); за ознакою матеріального носія; за ознакою відомчої належності укладачів (академічні та неакадемічні). Наведений у розділі вибірковий аналіз потоку ДДНВ України останніх років, проведений на базі ДФ НБУВ, репрезентує яскраві приклади щодо запропонованої класифікації.

У розділі подано підсумки аналітико-статистичного огляду надходжень до ДФ НБУВ у 1995-1999 рр., що здійснювався автором за базами даних ЕК, зокрема з'ясовано галузевий розподіл (у межах рубрикатора НБУВ) масиву неперіодичних україно-, російськомовних видань, дисертацій та авторефератів дисертацій; простежено галузевий розподіл масиву періодичних і продовжуваних видань, проаналізовано змістове наповнення масивів ЕК НБУВ неперіодичних видань іноземними мовами (крім російської); з'ясовано динаміку наповнення рубрик масиву неперіодичних україно- та російськомовних видань, розраховано показники коефіцієнту динаміки наповнення рубрик. Отримані під час дослідження результати стали підгрунтям визначення стратегічних напрямів формування ДФ взагалі, та НВ і неопублікованих документів зокрема.

У третьому розділі “Стратегія формування фонду наукової літератури універсальної наукової бібліотеки” на підставі вивчення вітчизняного і світового досвіду дослідження фондів універсальних наукових і національних бібліотек визначено найважливіші критерії відбору наукових творів до фонду універсальної наукової бібліотеки (УНБ) загальнодержавного рівня, викладено методику й основні підсумки експертної оцінки фахівцями провідних наукових бібліотек України щодо принципів відбору та технології формування фонду наукової літератури (ФНЛ).

Показано, що кумуляція розглянутих у попередньому розділі видів НВ та неопублікованих документів у межах ДФ певної УНБ, зокрема НБУВ, формує через нього специфічну “бібліотечну модель науки”, під якою розуміється відображення у бібліотечному фонді документного потоку, створюваного в результаті наукових досліджень. Питання оптимального вирішення проблем відбору літератури, зокрема і наукової, зі світового документного потоку, - нагальне завдання сучасного фондознавства.

Запропоновано стратегічні напрями формування ФНЛ універсальної наукової бібліотеки двох рівнів.

Перший - включає цілі, пов'язані з визначенням принципів повноти формування ФНЛ:

максимально повне збирання фонду вітчизняної НЛ з використанням усіх традиційних та новітніх джерел документопостачання;

урахування фахових прогностичних оцінок щодо темпів старіння НВ, за якими найпильнішої уваги, як об'єкт фондотворення, потребує постійне оновлення колекції сучасних наукових творів природничо-технічного профілю;

пріоритетність формування з іноземної НЛ масиву наукових документів тих галузей знань, що забезпечують українську державу конкурентоспроможними розробками та технологіями;

відображення в найширшому спектрі міжгалузевого світового наукового знання, на засадах демократичності, диференційованого, фахово обгрунтованого відбору як класичних, так і сучасних іноземних наукових творів.

Цілі другого рівня пов'язані із популяризацією ФНЛ НБУВ і творенням власного інформаційного простору як частини світового:

відбиття в структурі Наукової електронної бібліотеки найціннішої в науковому та історико-культурному відношеннях наукових творів, що презентовано у ДФ НБУВ;

реферування НВ видань України в найповнішому обсязі (у широкому розумінні поняття наукова Україніка);

створення Бібліотекою власних БД як результату моніторингу світового документного потоку із пріоритетних для нашої країни галузей знань;

проведення комплексного дослідження з метою вивчення інформаційних потреб науковців України для з'ясування рівня якості інформаційного забезпечення вітчизняної науки.

Результати проведеної провідними фахівцями наукових бібліотек державиекспертної оцінки принципів відбору та технології формуваня ФНЛ (у межах якого було репрезентативно представлено наукові універсальні та галузеві бібліотеки державного рівня, УНБ вищих навчальних закладів, наукові бібліотеки мережі НАН України) доводять, що для покращення ситуації із сучасним станом фондоформування наукових бібліотек країни необхідно виявити ініціативу в напрямі створення державної програми організаційно-технічного забезпечення і фінансової підтримки цих установ у справі якісного документально-інформаційного фондоформування та їх реальної участі в реалізації Національної програми інформатизації. Подальший продуктивний пошук додаткових джерел фінансування, відпрацювання нових шляхів документопостачання та засобів документозабезпечення, використання можливостей координації у комплектуванні й корпоративного використання інформаційних мереж є першочерговими засобами підтримки науково-інформаційного потенціалу ДФ універсальних і спеціальних наукових бібліотек України.

Основні висновки

Проведене історико-бібліотекознавче дослідження витоків та подальшої реалізації ідеї створення всеукраїнської бібліотеки національного рівня з універсальним науковим документним фондом доводить, що НБУВ розроблено систему науково-обґрунтованого формування універсального фонду наукових творів, яке забезпечується розгалуженою гнучкою системою документопостачання і є одним з головних чинників документально-інформаційного забезпечення наукових, освітніх, культурних, виробничих та управлінських потреб країни.

1. Основоположні принципи формування масиву НЛ у структурі документного фонду НБУВ були визначені при її заснуванні 1918 р.: різноманітність і повнота ДФ з відображенням досягнень різних галузей науки й культури всіх країн світу. Створена впродовж багатьох років розгорнута система документопостачання ДФ НБУВ сприяла його активному формуванню та якісно-кількісному зростанню, забезпечивши виконання головної типологічної функції національної бібліотеки - формування фонду вітчизняних видань, фахово обгрунтованого вибіркового - іноземних видань, зокрема і наукових. За умов трансформації системи документопостачання, виокремлено п'ять етапів розвитку документного фонду НБУВ з пріоритетним висвітленням джерел і засобів комплектування наукових видань.

2. Історичними чинниками, що вплинули на особливості формування фонду наукової літератури НБУВ, визначено такі:

- створення НБУВ як головної всеукраїнської бібліотеки з універсальним фондом літератури з усіх галузей знань як результат цілеспрямованої збирацької діяльності в перші роки функціонування книгозбірні;

існування України впродовж майже 70 років у складі СРСР, що гарантувало її головній бібліотеці вичерпне комплектування україно- та російськомовної наукової книги за рахунок одержання відповідної частки оплатного і безоплатного примірника творів друку, але ідеологічно обмежувало відбір іноземної наукової літератури;

входження незалежної України до світового наукового та інформаційного простору, що актуалізувало завдання максимального охоплення національного документного потоку й науково-обгрунтованого відбору найціннішої іноземної наукової літератури;

інформатизація суспільства, що зумовлює сучасний рівень розвитку матеріальних форм фіксації і розповсюдження наукової інформації, створення нових форм та методів комплектування НВ, можливостей задоволення потреб споживачів у науковому знанні, зокрема, за умов використання глобальних комп'ютерних мереж.

Історичні особливості створення документних фондів НБУВ, сучасний розвиток матеріальних форм фіксації і розповсюдження інформації, зокрема й наукової, зумовили видове і жанрове розмаїття наукових творів, представлених у складі її історико-культурних та сучасних фондів загального збереження. Формування й опрацювання їх здійснюється на засадах спеціальних методів, потребує кардинального підходу для визначення як об'єктів фондоформування.

4. За формою оприлюдненої інформації, співвідношенням теоретичного та практичного матеріалу НВ та неопубліковані документи, що містять наукову інформацію і є обєктом фондотворення НБУВ, розподілено на непередбачені ДСТом два підвиди: 1) науково-дослідні видання і неопубліковані документи; 2) джерелознавчо-документальні видання.

До науково-дослідних належать видання та неопубліковані документи, що висвітлюють теоретичні проблеми науки і результати наукових досліджень, в них переважає теоретичний матеріал. Основна соціальна функція цих видань полягає в забезпеченні первинною науковою інформацією суспільства.

У джерелознавчо-документальних виданнях емпіричний, дослідно-практичний матеріал подається безпосередньо в документах, опрацювання яких міститься у текстологічній підготовці, науковому редагуванні й коментуванні. Соціальна функція таких видань полягає в забезпеченні ознайомлення суспільства зі змістом наукової спадщини та раніше не опублікованими документами в матеріалами, що становлять виняткову історичну цінність.

Такий розподіл закладає основи для вдосконалення системи обліку, організації довідково-пошукового апарату та фондоформування ФНЛ НБУВ.

Класифікація видань зумовлюється специфікою науки, своєрідністю притаманних їй і відбитих у виданнях і документах наукових досліджень, але загальносвітова тенденція до розширення читацької адреси НВ не лише гуманітарної тематики поступово виявляється і в науковому книговиданні сучасної України. Аналіз основних тенденцій розвитку книговидання наукової літератури в країні 1990-1999 рр. доводить, що на фоні зменшення тиражів НВ, розширюється їх тематика, галузеве ранжування відповідає світовим тенденціям збільшення видань соціогуманітарного характеру. Розмаїття й непересічна наукова цінність ДДНВ, що вийшли друком у 90-х рр., дали можливість автору запропонувати оновлене визначення цього терміну і внутрішню класифікацію означеної групи видань.

Аналітико-статистичний моніторинг надходжень до діючого ДФ НБУВ у 1995-1999 рр. довів, що кумуляція всього розмаїття типів і видів наукових творів у межах ДФ формує через нього специфічний багаторівневий, не обмежений хронологічно відбиток наукового знання. Результати моніторингу свідчать, що наукові видання і документи є дійсною основою фонду сучасної літератури Бібліотеки, в складі якого переважають видання соціогуманітарного спрямування. Наукові видання з природничих і технічних наук також достатньо представлені для задоволення наукових і загальноосвітніх потреб споживачів. Проте, сучасний інтенсивний світовий розвиток цих дисциплін вимагає подальшого вдосконалення критеріїв відбору літератури із залученням провідних учених. Окрім того, потребують заповнення існуючі лакуни іноземної наукової класики, літератури країн Сходу, видань з проблем розвитку міжгалузевого наукового знання.

Стратегію формування фонду наукової літератури універсальної наукової бібліотеки загальнодержавного рівня орієнтовано на досягнення вичерпного видового охоплення масиву наукових видань, репрезентативної відповідності галузевої структури фонду цих видань структурі сучасного наукового знання та інформаційним потребам споживачів, а її реалізація стає одним з найактуальніших завдань і НБУВ, і всіх універсальних і спеціальних наукових бібліотек України.

Основний зміст дисертації викладено в таких публікаціях автора

1. Воскобойнікова-Гузєва О. В. Наукові твори в структурі документного фонду НБУВ: типолого-книгознавче дослідження структури і змісту // Наук. праці Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського / НАН України; НБУВ. - К., 2000. - Вип. 3. - С.208-217.

2. Воскобойнікова-Гузєва О. В. Наукові видання у фонді НБУВ як об'єкт бібліотекознавчого дослідження // Бібліотека. Наука. Культура. Інформація: Наук. праці НБУВ / НАН України; НБУВ. - К., 1999. - Вип.1. - С.106-116.

3. Воскобойнікова-Гузєва О. В. Формування та розвиток системи документопостачання НБУВ (1918-1997 рр.) // Бібл. вісн. - 1998. - № 6. - С.16-22.

4. Воскобойнікова-Гузєва О. В. Формування фонду наукової літератури універсальних та спеціальних наукових бібліотек України // Бібл. вісн. - 2000. - № 1. - С. 6 -10.

5. Воскобойнікова-Гузєва О. В. Наукові видання сучасної України: динаміка і тенденції розвитку // Вісн. Кн. палати. - 1999. - № 2. - С. 11-14.

6. Воскобойнікова-Гузєва О. В. Джерелознавчо-документальні видання України: визначення та класифікація // Вісн. Кн. палати. - 1999. - № 7. - С. 19-21.

7. Воскобойнікова-Гузєва О. В. До проблеми комплектування наукових бібліотек документами на нетрадиційних носіях // Стратегія комплектування фондів наукової бібліотеки: Тез. докл. міжнар. наук. конф. - К., 1996. - С.66-67.

8. Воскобойнікова-Гузєва О. В. Вивчення інформаційних потреб читачів в умовах впровадження прогресивних бібліотечних технологій // Удосконалення системи обслуговування читачів наукової бібліотеки: Друга наук. сесія Ін-ту бібліотекознавства, Київ, 17 червня 1993 р.: Тез. доп. - К., 1994. - С. 37-38.

Анотація

Воскобойнікова-Гузєва Олена Вікторівна. Наукові видання в структурі фонду Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського (1918-1999 рр.) як обєкт історико-бібліотекознавчого дослідження. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 07.00.08. - книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство. Національна бібліотека України імені В.І.Вернадського. - Київ, 2000.

Дисертацію присвячено комплексному історико-бібліотекознавчому дослідженню масивів наукових видань як специфічної бібліотечної моделі наукового знання та основи документного фонду всього періоду розвитку Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського. У матеріалах дослідження презентовано головні етапи розвитку системи документопостачання Бібліотеки, типолого-книгознавчий аналіз основних масивів наукового книгодруку України 90-х років ХХ ст. як головного чинника документозабезпечення фонду вітчизняних наукових видань, визначено стратегію формування фонду наукової літератури універсальної наукової бібліотеки загальнодержавного рівня.

Ключові слова: історія бібліотечної справи, книгознавство, наукові видання, бібліотекознавство, бібліотечний фонд.

Annotation

Voskoboinikova-Guzieva O.V. The scientific publications in structure of the collection of the Vernadsky National library of Ukrain (1918-1999) as the obgect of historic and library science investigation. - Manuscript.

Dissertation for Master's Degree in the field 07.00.08 - Book Science, Library Science, Bibliography. - The Vernadsky National library of Ukraine. - Kyiv, 2000.

Dissertation is dedicated to complex historic and library science investigations of scientific publications as the specific library models of scientific knowledge and the basis of document collection of the whole period of the Vernadsky National library of Ukraine development. The dissertation also focuses on the main stages of the system of document supply of the Library, the tipology and bibliologi analisis of the scientific publications and book-printing in Ukraine on the end of XX cent., as the main source of the document supply collection of the Ukrainian scientific publications, the strategy of formation the collection of scientific literature of the universal scientific library is defined.

Key words: history of library affairs, book science, scientific publications, library science, collection.

Аннотация

Воскобойникова-Гузева Елена Викторовна. Научные издания в структуре фонда Национальной библиотеки Украины имени В.И. Вернадского (1918-1999 гг.) как объект историко-библиотековедческого исследования. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.08. - книговедение, библиотековедение, библиографоведение. Национальная библиотека Украины имени В.И.Вернадского. - Киев, 2000.

Диссертация посвящена комплексному изучению истории формирования массивов научных изданий как специфической библиотечной модели научного знания и основы документного фонда всего периода развития Национальной библиотеки Украины имени В.И.Вернадского. В материалах исследования представлены основные этапы развития системы документообеспечения Библиотеки, типолого-книговедческий анализ выделенных массивов, научного книгоиздания Украины 90-х гг. ХХ ст. как основного фактора документообеспечения фонда отечественных научных изданий, определена стратегия формирования фонда научной литературы универсальной научной библиотеки общегосударственного значения.

В первом разделе диссертации “История создания и развитие документного фонда Национальной библиотеки Украины имени В.И. Вернадского” на основе анализа многочисленных архивных материалов (отчетов, докладных записок руководителей отделов, протоколов заседаний Временного комитета и Совета библиотекарей и т.д.), которые хранятся в ведомственном архиве Библиотеки, фондах личного происхождения ученых-фундаторов (Институт рукописи НБУВ), специальных исследований и отдельных публикаций, посвященных разным аспектам и периодам деятельности НБУВ, автором выделены основные этапы развития системы документообеспечения фонда НБУВ, с приоритетным выделением источников и способов комплектования научных изданий. Диссертант доказывает что, созданная на протяжении многих лет система документообеспечения фонда НБУВ, основоположные принципы формирования которой были определены еще при основании Библиотеки в 1918 г., способствовала его активному формированию. Данная система обеспечила выполнение НБУВ ведущей типологической функции национальной библиотеки - максимально полного формирования фонда отечественных изданий, научно обоснованного избирательного - иностранных изданий, одновременно сформировав в структуре документного фонда универсальные по тематике комплексы научных изданий и неопубликованных документов.

Во втором разделе “Научная литература в фонде НБУВ как объект комплексного библиотековедческого исследования” представлен типолого-книговедческий анализ структуры и содержания массивов научной литературы, формирование которых было обусловлено историческими особенностями создания НБУВ как всеукраинской национальной библиотеки, составом источников документообеспечения; определено функциональное назначение, классификацию видов научных изданий и неопубликованных документов как объектов фондоформирования универсальной научной библиотеки. Автор подчеркивает, что кумуляция охарактеризованных в работе видов научных изданий и неопубликованных документов в рамках документного фонда библиотеки, в том числе и НБУВ, формирует через него специфическую модель науки, под которой понимается отображение в библиотечном фонде документного потока, созданного в результате научных исследований. В разделе представлены итоги аналитико-статистического обзора поступлений в ДФ НБУВ в 1995-1999 гг. (по базам данных ЕК), которые легли в основу определения стратегии формирования ДФ Библиотеки вообще, а также массивов научной литературы в частности.

В третьем разделе “Стратегия формирования фонда научной литературы универсальной научной библиотеки” на основе изучения отечественного и мирового опыта исследования фондов универсальных научных и национальных библиотек определены основные критерии отбора научных изданий в фонд универсальной научной библиотеки общегосударственного значения, изложены методика и результаты экспертной оценки принципов отбора и технологии формирования фондов научной литературы.

Исторические особенности создания документного фонда НБУВ, современный уровень развития материальных форм фиксации и распространения научной информации обусловили видовое и жанровое разнообразие научных изданий и неопубликованных документов, представленных в составе фонда. Проведенное историко-библиотековедческое исследование истоков и дальнейшей реализации идеи создания всеукраинской библиотеки национального уровня с универсальным фондом доказывает, что НБУВ накоплен значительный опыт научно обоснованного формирования универсального фонда научных изданий. Он обеспечивается многоуровневой системой документообеспечения и является составляющей документально-информационной поддержки национальных интересов Украины в вопросах сохранения и приумножения отечественного научного потенциала.

Ключевые слова: история библиотечного дела, книговедение, научные издания, библиотековедение, библиотечный фонд.

Размещено на Allbest.ru