Угри (мадяри)
Переселення в IX столітті угро-фінсько народу з їх прабатьківщини, Уральського регіону. Війни за владу на Дону за княжих часів зі Сходом і Візантією. Розгромна поразка угрів дунайськими болгарами і печенігами. Створення Галицько-Литовського князівства.
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 22.02.2014 |
Размер файла | 20,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Угри (мадяри)
Угри (мадяри - самоназва) - відносяться до угро-фінської мовної групи. Угорці утворилися з декількох угро-фінських і тюркських племен, що прийшли зі сходу. Переселення цього народу з їх прабатьківщини, Уральського регіону, почалося в 9 столітті. Угорці прорвалися із-за Волги в Причорномор'я, скориставшись міжусобицями в Хазарії, коли уряд цієї держави не міг зробити їм належної відсічі. Мадяри робили напади на хазарську територію. Проте після стабілізації внутрішнього положення і зміцнення межі по Дону хазари не лише відсунули угрів далі на захід, але і підпорядкували своєму впливу. Костянтин Багрянородний повідомляє, що у стародавні часи мадяри мали давнє поселення поблизу Хозарії, котре мало назву Лебедія. У той час угорці складалися з семи племен або родів, що управлялися своїми вождями - воєводами. Головного з них, звали Леведій або Лебедій. Як свідчить Костянтин, угорці, перебуваючи у Лебедії, кілька років підкорялися хозарам. Хозарський каган навіть одружив ватажка угорців Лебедію зі своєю дочкою, і мадяри таким чином стали союзниками хозарів. Напевно, це сталося десь в середини IX ст., якщо не раніше, оскільки близько 860 р., за свідченням Житія Костянтина(Кирилла), угорський допоміжний загін брав участь разом з хазарами в утихомиренні якогось непокірного міста в Криму. Цей загін був зустрінутий Костянтином Філософом на шляху до хазар. Далі угорці переселилися трохи на пн в межиріччя річок Дніпра та Дністра, заснували поселення яке називалося Ателькуза.Це, важають деякі історики, напряму повязане з наступними подіями. В першій половині 9 ст., за деякими даними 840р. військо угрів та хозарів під проводом Алмоша намагалися захопити Кіїв. Київський князь вступив у бій з уграми. Явна перевага була на стороні мадярів. Наслідком цієї битви став мирний договір за яким угри отримали багатий викуп, кияні визнали панування мадярів. Мадярська версія цих подій подана в хроніці нотаріуса короля Бели. Вона була написана в тринадцятому столітті, але її укладач використав стару мадярську хроніку, так звану Gesta Hungarorum("Угорські діяння"), яка була написана на початку дванадцятого століття, тобто одночасно з руською "Повістю минулих літ". Згідно з нотаріусом Белы, мадярський воєвода Алмош розбив киян, які були змушені після цього визнати його панування. У зв'язку з цим слід зазначити, що "Повість минулих літ" згадує палац Алмоша("двір Алмоша"), який був розташований на пагорбі біля Києва. Ця гора була відома як поселення угрів(тобто угорців).
Про угорців в Ателькузу є плутані вісті арабських письменників. За їх словами, угри жили між двома великими річками, що впадають в Чорне море. Одна з них називається Дунай, інша Ітиль, в даному випадку не Волга, а швидше за все Дніпро. Країна їх степова, частково зайнята лісами і болотами. Угорці кочують по ній з місця на місце у пошуках пасовищ для худоби. Зими вони проводять біля річок, займаючись рибальством. Крім того, у них було багато орних полів. Мадяри панували над сусідніми слов'янами, накладаючи на них важкі податі і поводячись з ними, як з рабами. Вони часто робили набіги на слов'ян і Русь, захоплювали полонених і продавали їх в рабство у Візантію. За повідомленням арабських письменників, угорці були вогнепоклонниками. За словами Гардізі (персидський історик), верховна влада у угрів була розділена між двома особами. Одному з них належало верховенство у військових походах, для яких угорці могли виставити 20 тисяч вершників. Титул цього вождя був " кенде". У руках іншої особи з титулом " джила" було зосереджено управління усіма іншими справами. Костянтин Багрянородний вказує у мадяр двох головних після верховного князя сановників - " гиласа" і " кархана", причому по положенню перший вище другого. переселення візантія угр війна
У 890 р. спалахнула війна між Візантією і дунайськими болгарами. У візантійському війську були загони хазар, ймовірно, прислані в якості союзників з Хазарії по морю. Розгромивши візантійські війська, болгари з особливою жорстокістю обійшлися з полоненими хазарами: вони відрізали їм носи і у такому вигляді відправили до Візантії. Не сподіваючись впоратися з болгарами своїми силами, імператор Лев VI в 894 р. відправив посольство до угорців, вожді яких Арпад (син - Алмоша) і Курей-сан обіцяли йому сприяння. Прислані греками кораблі переправили угорців на правий берег Дунаю " ті спустошили країну, грабуючи і вбиваючи її населення. Коли слух про це дійшов до болгарського царя Сімеона(з 893 р.), він вийшов назустріч новим ворогам, але був розбитий і повинен був шукати порятунку у втечі. Угорці дійшли до самої столиці болгар Преслави і захопили величезну здобич і безліч полонених, яких потім перепродали грекам. Сімеон вимушений був просити миру, але він не залишав думки помститися ворогам. Зібравшись з силами і уклавши союз з одвічними ворогами мадяр - печенігами, він скористався випадком, коли основні сили угорців знаходилися в поході, і вторгся в їх країну. Печеніги і болгари жорстоко розправилися з нечисленними чоловіками, що залишилися удома, і беззахисними сім'ями мадяр, частину їх вирізали, а частину змусили рятуватися втечею. Угорці, що повернулися з походу, знайшли свою країну спустошеною і тому вирішили оселитися на новому місці. Через Велецкий перевал вони пішли за Карпатські гори в долину верхньої Тиси.
Розгром угрів болгарами і печенігами відноситься до 895 р. Восени того ж року угорці були вже в Паннонії. Першою їх справою на новому місці було поповнення недоліку в жінках, погрому, що стався в результаті, зробленого болгарами і печенігами в Ателькузу. Їх перші набіги на слов'ян в Паннонії переслідували головним чином мету захоплення молодих жінок для одруження.
Поява угрів справило велике враження на середньовічну Європу, з часу розгрому аварів що не стикалася із степовими кочівниками, натиск яких на захід досі успішно стримувався хазарською греблею. Малорослі, з трьома кісками на голеній голові, одягнені в звірині шкури, на маленьких, але витривалих конях, угорці одним своїм видом і незвичними для європейців прийомами війни наводили паніку на своїх ворогів.
Отже під проводом Арпада і Курсана угри з 896 р. оселилися в Трансільванії, звідки оволоділи Паннонією. З часом(X - XI століття) прибульці-угорці асимілювалися з місцевим слов'янським населенням і, перейнявши багато їх звичаїв, культуру, слова їх мову, перейшли на осіле проживання. Утворилось Галицько-Литовське князівств, яке за свою історію мала різні розміри і містила в собі різні території. Стала утворюватися угорська нація.
Будь-які інші відомості по цій темі Ви можете дізнатися з екскурсій по угорським музеям, зробивши попереднє замовлення авіаквитків в цю країну
Література
1. Русско-венгерские отношения в IX в. // Международные связи России до XVII в. М. АН СССР. 1961
2. Древняя Русь. (История России т.1) Вернадский Г.В// М.: Аграф, 1999
3.М.И. Артамонов История хазар. // Л.: Изд-во Гос. Эрмитажа, 1962
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Розвиток Київської держави у X-ХІ ст., експансія теренів на Чорному морі і на Каспії; війни княжих часів зі Сходом і Візантією: походи до Балкан; Кримська кампанія, облога Корсуня; війна і союз з Польщею; створення Галицько-Литовського князівства.
реферат [37,0 K], добавлен 21.12.2010Галицько-Волинське князівство за часів правління Романа Мстиславича і Данила Галицького. Боротьба князівства проти монголо-татарської навали. Особливості розвитку культури та літератури Галицько-Волинського князівства періоду феодальної роздробленості.
реферат [22,1 K], добавлен 27.10.2010Передумови утворення та піднесення Галицько-Волинського князівства. Видатні політичні діячі Галицько-Волинської землі. Основні напрямки зовнішньої та внутрішньої політики. Роль Галицько-Волинського князівства в історії української державності.
контрольная работа [34,5 K], добавлен 27.10.2007Дослідження історії боротьби населення Київської Русі і Галицько-Волинського князівства зі степовими народами (гуни, авари, болгари), що прямували з Азії чорноморськими степами у західну Європу. Перипетії степових походів на печенігів, торків та половців.
реферат [36,0 K], добавлен 22.12.2010Питання про об'єднання великого князівства Литовського з Польщею в єдину державу. Процес перетворення козацтва на важливий чинник історії українського народу. Іван Богун – один із соратників Б. Хмельницького. Поразка українського війська під Берестечком.
дипломная работа [90,1 K], добавлен 08.01.2011Створення Галицько-Волинського князівства та боротьба за галицькі землі. Галицько-Волинське князівство за правління Данила Галицького. Бій під Ярославом як один з найвидатніших боїв галицько-волинського війська. Судова система та князівська адміністрація.
реферат [41,2 K], добавлен 26.08.2013Історія України як наука, предмет і методи її дослідження. періодизація та джерела історії України. Етапи становлення, розвитку Галицько-Волинського князівства. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського та Речі Посполитої. Запорізька Січ.
краткое изложение [31,0 K], добавлен 20.07.2010Основні джерела права Великого князівства Литовського. Місцеве звичаєве право. Сеймові постанови і привілеї, як джерела права. Судебник Великого князя Казимира. Статути Великого князівства Литовського. Магдебурзьке, церковне та звичаєве козацьке права.
реферат [39,8 K], добавлен 28.10.2010Воєнні та політичні події. Завершення війни. Мирні переговори між радянським урядом Росії та Німеччиною. Брестський мир 1918р. Листопадова революція в Німеччині. Поразка Німеччини та її союзників. Масштаби втрат і зруйнувань першої світової війни.
реферат [21,6 K], добавлен 16.10.2008Галицько-Волинське князівство: збереження державницьких традицій Київської Русі. Князівство Данили Галицького та його боротьба з монголо-татарами за незалежність українських земель. Кінець династії Даниловичів та історії Галицько-Волинського князівства.
реферат [40,9 K], добавлен 24.04.2014