Профспілки України в умовах тоталітарної системи (70-80-ті рр.)

У «Висновках» підводяться підсумки дисертаційного дослідження, характеризуються домінантні риси підпорядкованості професійних спілок волі та інтересам тоталітарної держави. У них, зокрема, зазначається, що на кінцевому етапі панування тоталітаризму профспілковий рух в Україні перебував у стані постійно наростаючої кризи, яка стала закономірним наслідком хибного визначення їх місця та ролі в політичній системі і виступала важливою складовою частиною системної кризи всієї радянської моделі тоталітаризму. Численні спроби її подолання переорієнтацією суспільства з будівництва комунізму на «вдосконалення» соціалізму, а потім на «перебудову» останнього, не тільки не виправили становища, а й підтвердили стагнаційність проголошених засад розвитку. Незворотність кризи профспілкового руху проявилась у їх функціональній діяльності, а саме:

1.Участь масової громадської організації в управлінні матеріальним виробництвом, з точки зору інтересів широкого кола спілчан, не підтвердила концептуальних засад функціонування радянської системи громадського управління. Ґрунтуючись на державній формі власності на засоби виробництва, вона первісно не могла відтворювати інтереси трудівників, виконуючи на практиці латентні завдання пануючого режиму та виступаючи одним із чинників її одержавлення.

2.Процес одержавленості професійних спілок значно поглиблювався їх участю в організації соціалістичного змагання. Останнє слугувало засобом підвищення інтенсивності праці і одночасно виступало своєрідною формою підтримки трудящими економічного курсу держави. Профспілкові комітети, як надзвичайно важлива ланка в його організації, за цих обставин перетворювались в органи підтримки держави на кожному окремо взятому підприємстві.

3.Одержавленість профспілок ґрунтувалась на їх політичній та організаційній підпорядкованості правлячій партії, що фактично ототожнила себе з органами державної влади. Розбудова профспілкових організацій на ідентичних з партією засадах - демократичному централізмі та принципі виробничої будови профорганізацій, - дозволила партії маніпулювати кадрами цієї організації, а через них спрямовувати її діяльність у необхідному для держави руслі.

4.Політична та організаційна залежність профспілок дозволила тоталітарній системі кардинально змінити їх виховну функцію, спрямовуючи її не лише у напрямку підвищення трудової активності та зміцнення дисципліни праці, а й на активну участь в ідеологізації суспільства при посередництві профспілкових закладів культури та за рахунок коштів спілчан.

5.Результатом гіпертрофії виробничо-масової та ідеологічної діяльності професійних спілок стало надзвичайне звуження та видозміна їх захисної функції. У зв'язку з цим, наділення державою професійних спілок владно-правовими повноваженнями у справі контролю за станом умов праці, її безпеки та дотриманням трудового законодавства перетворювалось на декларацію. Профспілкові комітети ставились у стан, при якому, з одного боку, вони своєю виробничо-масовою діяльністю інтенсифікували працю широких верств населення на застарілих техніці та технологіях, а з іншого, контролювали дотримання норм безпеки праці.

6.Постійні дестабілізаційні процеси, що глибоко проникали в усі сфери виробництва, викликані екстенсивним характером розвитку економіки та пануванням командно-адміністративної системи, обумовлювали порушення трудового законодавства, передусім, у використанні робочої сили в надурочні години, святкові та вихідні дні. Профспілкові комітети, залежні від адміністрації підприємств та тісно пов'язані з нею своєю виробничо-масовою діяльністю, давали згоду на її використання, тим самим частково виправляючи недоліки державної системи управління і нехтуючи інтересами трудівників.

7.Уся система профспілкового захисту, що ґрунтувалась на державних повноваженнях, вибудовувалась на розподілі останніх між різними профспілковими структурами: правовою інспекцією і профспілковими комітетами підприємств, які мали різний ступінь відповідальності за виконання державних планів та соціалістичних зобов'язань, що первісно порушувало їх єдність і формалізувало зазначені повноваження.

8.Первісна вихолощеність профспілкового захисту та вкрай високий рівень його формалізації на загальному тлі стагнаційних економічних процесів свідчать про навмисну локалізацію тоталітарною державою важливої правової проблеми в межах окремо взятого підприємства з метою запобігання її обговорення на широкому загальнодержавному чи республіканському рівні.

9.В основі метаморфози діяльності професійних спілок лежало визнання останніми керівної та спрямовуючої ролі правлячої партії, що визначила їм у політичному житті роль «привідних пасів». Їх важливість для партії засвідчує небажання останньої втратити профспілки у часи, коли ступінь політизації українського суспільства сягнув своєї вершини і виникла безпосередня загроза втрати політичної влади.

10.Програмні документи молодих національних партій на ранній стадії багатопартійності, всіляко камуфлюючи своє ставлення до профспілок програмними вимогами необхідності зламу тоталітарної машини та розбудови Української незалежної держави на загальнодемократичних засадах, у дійсності передбачали їх використання у політичній боротьбі за владу. Останнє, разом з досвідом відомого парткерівництва, дало підставу профспілковому формуванню розбудовувати стосунки з політичними партіями на рівноправних засадах, а пізніше навіть започаткувати власну партію.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1.Докашенко В.М. Профспілки України в умовах тоталітарної системи (70-ті - початок 90-х рр.) Історіософсько-критичний аналіз. - Донецьк: Кассіопея, 1997. - 284 с.

2.Докашенко В.М. Профспілки і тоталітаризм: ілюзії та реалії 70-х - 80-х років. - Донецьк: Вид - во Донецького держ. ун - ту, 1999. - 355 с.

3.Докашенко В.М. До питання подальшої видозміни методу політичного керівництва профспілками у 1970 - 1980-ті роки // Нариси досліджень у галузі гуманітарних наук в педвузі. Збірник наукових та науково-методичних праць. - Випуск 2. - Т.1. - Горлівка: ГДПІІМ, 1996. - С.25 - 29.

4. Докашенко В.М. Підготовка профспілкових зборів і конференцій як форма керівництва профспілками у 1970 - 1980-ті роки // Нариси досліджень у галузі гуманітарних наук в педвузі. Збірник наукових та науково-методичних праць. - Випуск 2. - Т.1. - Горлівка: ГДПІІМ, 1996. - С.35 - 37. (автром здійснено аналіз порядку денного зборів).

5.Докашенко В.М. Принцип науковості в партійному керівництві профспілками: ілюзії та реалії // Нариси досліджень у галузі гуманітарних наук в педвузі. Збірник наукових та науково-методичних праць. Випуск. ІІ. - Горлівка: ГДПІІМ, 1997. - С.18 - 23.

6.Докашенко В.М. Сутність та внутрішня структура стилю партійного керівництва профспілками // Нариси досліджень у галузі гуманітарних наук в педвузі. Збірник наукових та науково-методичних праць. Випуск ІV. Том І. - Горлівка: ГДПІІМ, 1998. - С.311 - 317.

7.Докашенко В.М. Профспілки України на початковій стадії багатопартійності // Нариси досліджень у галузі гуманітарних наук в педвузі. Збірник наукових та науково-методичних праць. Випуск ІІІ. - Горлівка: ГДПІІМ, 1997. - С.18 - 23.

8.Докашенко В.М. Безпека праці і профспілки (особливості владно-правових повноважень 70-х - 80-х рр. // Придніпровський науковий вісник. - 1998. - №119 (листопад). - С.3 - 9.

9.Докашенко В.М. Тоталітаризм, профспілки і охорона праці (наслідки безперспективного альянсу) // Придніпровський науковий вісник. - 1998. - №119 (листопад). - С.90 - 95.

10.Докашенко В.М. Профспілки і тоталітаризм. Проблема профспілкового членства 70-х - 80-х рр // Борисфен. Літературно-мистецький, публіцистичний та науково-популярний щомісячник. - 1998. - № 10 . - С.5 - 6.

11.Докашенко В.М. Профспілки і трудова дисципліна (до характеристики метаморфози виховної функції профспілок // Борисфен. Літературно-мистецький, публіцистичний та науково-популярний щомісячник. - 1999. - №6. - С.2 - 6.

12.Докашенко В.М. Критика фальсифікації ролі профспілок в управлінні державою (70-ті - 80-ті рр.) // Вісник Запорізького юридичного інституту. - 1999. - №2. - С.34 - 38.

13.Докашенко В.М. Кадри профспілок на кінцевому етапі тоталітаризму // Нова політика. Науково-публіцистичний журнал. - 1999. - №4. - С.62 - 67.

14.Докашенко В.М., Крапівін О.В. Профспілки і тоталітаризм у призмі англо-американської історіографії // Вісник Донецького університету. Серія Б. Гуманітарні науки. - 1999. - №1. - С.17 - 22 (Автору належить аналіз літератури, що висвітлює взаємозв'язок КПРС з профспілками).

15.Докашенко В.М. Трудова змагальність і поглиблення кризи профспілкового руху // Науковий вісник Волинського державного університету ім.Л.Українки. - 1999. - №5. - С.50 - 54.

16.Докашенко В.М. Трудове законодавство і профспілки зразка 70-х - 80-х рр. // Історія України. - 1999. - №36. - С.4 - 5.

17.Докашенко В.М. Безпека праці і профспілки // Історія України. - №37. - С.6 - 8.

18.Докашенко В.М. Профспілки України зразка 70-х - 80-х рр.: особливості джерелознавчої бази. - Донецьк: Кассіопея, 1998. - 30 с.

19.Докашенко В.М. Профспілки України на завершальній стадії «перебудови» (1998 - 1990 рр.). - Донецьк: Кассіопея, 1998. - 36 с.

20.Докашенко В.М. Захисна функція профспілок: ілюзії та реалії 70-х - 80-х рр. // Профспілки України. - 1998. - №1. - С.83 - 89.

21.Докашенко В.М. Профспілки 70-их в «тенетах» партійної ідеології // Профспілки України. - 1998. - №3. - С.58 - 66.

22..Докашенко В.М., Писарєва Г.П. До питання про політичну діяльність профспілок як суттєвого фактора державотворення в Україні // Відродження України: проблеми і перспективи. Тези Всеукраїнської теоретичної конференції. Випуск ІІ. Становлення соціально-економічних відносин. Принципи державотворення. - Кіровоград, 1993. - С.144 - 147. (Автору належить обґрунтування ідеї доцільності політичної діяльності професійних спілок)

23.Докашенко В.М.Профспілкові кадри на службі тоталітарної держави в 70-х - 80-х рр. // 350-річчя Української держави Богдана Хмельницького: Матеріали міжнар. наук. конф. 15 - 16 грудня 1998 р. / Редкол.: В.А.Смолій (голов.ред.) та ін.. - К.:Знання, 1998. - С.202 - 205.

24.Докашенко В.М. Фальсифікаційний моделізм ролі профспілок в управлінні // Проблеми освіти: наук.-метод. зб. / Кол.авт. - К.: ІЗМН, 1998. - Вип. 15. - С. 157 - 161.

25.Докашенко В.М. Внутрішній ілогізм захисної функції профспілок 70-х - 80-х рр. як форма заперечення антропоцентризму // Материалы ІІІ международного симпозиума «Человек: язык, культура, познание» 27 - 28 апреля 1999 года. - Кривой Рог - Москва, 1999. - С.153 - 156.

АНОТАЦІЇ

Докашенко В.М. Профспілки України в умовах тоталітарної системи (70-ті - 80-ті рр.). - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - Історія України. Інститут історії України НАН України. - Київ, 1999. - 391 с.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних аспектів діяльності професійних спілок на кінцевому етапі панування в Україні радянської моделі тоталітаризму. На основі широкого кола опублікованих та неопублікованих архівних документів, більшість з яких вводиться до наукового обігу вперше, розглядається механізм політичного, ідеологічного та організаційного підпорядкування професійних спілок волі та інтересам держави. Відзначається, що в основі зазначеної підпорядкованості лежало беззастережне визнання профспілками керівної та спрямовуючої ролі правлячої партії, що призвело до видозміни всієї функціональної діяльності масової громадської організації трудящих.

Доводиться, що в результаті партійного впливу невиправданих масштабів досягла виробничо-масова діяльність професійних спілок, яка разом із викривленою виховною функцією, спрямованою на подальшу ідеологізацію суспільства, заперечувала їх функцію захисту соціальних інтересів широких верств населення. В результаті зазначених процесів відбулася метаморфоза захисної функції, яка набула яскраво вираженого формального характеру. На підставі статистичних даних з'ясовано кількість трудівників, які отримали травми на виробництві та загинули на ньому внаслідок аварій, а також загальну кількість втрачених робочих днів унаслідок захворювань протягом майже двадцятирічного періоду. Розглядається процес виходу професійних спілок з-під партійного впливу. Доводиться цілковита невиправданість і неприпустимість використання усталеного для тоталітаризму типу взаємовідносин між державою та громадською організацією в процесі розбудови демократичної держави.

Ключові слова: професійні спілки, держава, тоталітаризм, правляча партія, одержавленість, підпорядкованість.

Dokashenko V. M. «Trade -unions of Ukraine under the totalitarian regime in the seventies and eighties.» Manuscript. Thesis for a doctor's degree in history. Speciality 07.00.01- History of Ukraine. The Institute of Ukrainian History. National Academy of Sciences of Ukraine. Kyiv 1999. - 391 pages.

The present thesis centers on the theoretical aspects of trade-unions' activity during the final period of the soviet totalitarian system in Ukraine. Using the wide range of archival material some of which is referred to for scientific purposes for the first time, the author looks into the mechanism of subordinating trade-unions' interests to the designs and will of the state by political, ideological and organizational means. It is significant that the unconditional recognition of the Party's leading role on the part of trade-unions in the USSR has been the core element of the above-mentioned subordination which subsequently caused profound changes in the style and activity of all public and professional organizations in the country.

The author of the present work proves that as a result of the Party's influence the activity of the trade-unions combined with a distorted educational function further imposed the prevailing ideology on the people, thus hampering trade-unions' original func-tion of defending the social interests of extensive sections of the population. As a result, the function of social defense has metamorphosed into a dwarfed formality. Based on statistical data covering a period of almost twenty five years the present author has established the number of workers who either sustained industrial injuries or died in industrial accidents together with the overall number of workdays lost due to illness. The author also considers the gradual disengagement of trade-unions from the party influence and furnishes positive proof that any pattern of relationship which looks well-established in a totalitarian system is foreign to and completely inadmissible for the development of a truly democratic state.

Key terms: trade-unions, state, totalitarianism, the ruling party, the state dependence, subordination.

Докашенко В.Н. «Профсоюзы Украины в условиях тоталитарной системы (70-е - 80-е гг.). - Рукопись. Диссертация на соискание научной степени доктора исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Институт истории Украины НАН Украины. - Киев, 1999. - 391 с.

Диссертация посвящена проблеме деятельности профсоюзов Украины на конечном этапе тоталитаризма. Работа состоит из введения, пяти разделов, списка использованной литературы и источников, а также приложения.

Первая глава «Проблемы историографии и источниковедения профсоюзного движения состоит из двух параграфов. В первом - «Профсоюзы в контексте анализа украинской и зарубежной историографии» рассматриваются характерные черты историографии проблемы. Отмечается, что в современной украинской историографии отсутствует цельное и комплексное исследование, освещающее деятельность профсоюзов в этот период, хотя уже и появился ряд изданий, имеющих концептуальное значение для темы исследования. Тщательному критическому анализу подвергаются издания советского периода. Для усиления аргументации диссертант достаточно широко использует англо-американскую историографию, в которой хотя и фрагментарно, но исходя из приоритета общечеловеческих ценностей, рассматриваются некотоые проблемы деятельности советских профсоюзов. Во втором параграфе «Особенности источниковедческой базы исследования» характеризуется достаточно широкий круг разнообразных иточников, используемых при подготовке диссертации, делается попытка их классификации по происхождению.

Вторая глава исследования «Гипертрофия хозяйственно-организаторской деятельности профессиональных союзов и видоизменение их социального предназначения» состоит из трёх параграфов. В первом параграфе «Гиперболизация значения профсоюзных комитетов в управлении материальным производством» раскрывается латентное происхождение характерных для 70-тых - 80-тых годов форм участия трудящихся в управлении, освещается реальное место профсоюзов Украины в этом процессе. Второй параграф «Стагнация идеи трудовой состязательности в контексте производственно-массовой деятельности профессиональных союзов» посвящён исследованию двух взаимосвязанных сторон социалистического соревнования: повышения трудовой активности и укрепления политической власти господствующего режима. Завершает главу третий параграф «Организационная подчинённость профсоюзов как способ и механизм их функциональной деятельности». Организационная подчинённость рассматривается в плоскости действия демократического централизма и построения профсоюзных организаций по производственному принципу. Организационная подчинённость давала возможность правящей партии манипулировать профсоюзными кадрами и через них претворять в жизнь партийные идеи.

Третий раздел «Профсоюзы и проблема воспитания» содержит два параграфа. В первом «Искусственная стимуляция воспитательной роли трудовых коллективов» доказывается несвойственность для профсоюзов работы по повышению трудовой активности и укреплению трудовой дисциплины. Подчёркивается, что в этом вопросе профсоюзы боролись не с причинами, а со следствием, порождающим негативные явления. Во втором параграфе «Организация свободного времени как форма идеологизации общества» расскрывается идеологическая деятельность профсоюзных клубов, дворцов культуры, библиотек. Доказываетяся, что выполняя эту работу, профсоюзы, по существу, превратились в одно из идеологических подразделений партии.

В четвёртом разделе «Тенденции эволюции защитной функции профессиональных союзов», состоящем из трёх параграфов, раскрывается метаморфоза защитной функции профсоюзов в аспекте улучшения условий труда, контроле за состоянием техники безопасности и соблюдением трудового законодательства. На основании анализа широкого круга источников сделан вывод о том, что тоталитарное государство, наделяя массовую общественную организацию властно-правовыми полномочиями, специально локализовало важную правовую проблему в пределах отдельно взятого предприятия, тем самым не допуская её на обсуждение общественности, что неминуемо бы вскрыло серьёзные изъяны всей системы социальной защиты.

В пятом разделе «Профсоюзы в «новом видении» идеологии тоталитаризма», состоящем из двух параграфов, освещается политика КПСС - КПУ по недопущению выхода профсоюзов из сферы влияния партии. Анализируются программные документы молодых национальных партий, на основании чего делается вывод о том, что они опосредствованно давали понять о своих претензиях на использование профсоюзов в политической борьбе.

В «Заключении» сделан вывод о том, что кризис профсоюзного движения был важной составной частью системного кризиса тоталитаризма и имел необратимый характер, подчёркивается нецелесообразность использования профсоюзов в роли «приводных ремней» в условиях строительства независимого Украинского государства.

Ключевые слова: профессиональные союзы, государство, тоталитаризм, правящая партия, огосударствление, подчинённость.

Размещено на Allbest.ru