Максим Залізняк
Максим Залізняк як один із керівників національно-визвольного руху на Правобережній Україні 1768 року проти польського гноблення. Релігійний та соціально-економічний гніт українського селянства Речі Посполитої. Вивчення політичної самосвідомості отамана.
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 17.11.2013 |
Размер файла | 7,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Реферат
На тему: Максим Залізняк
Народився Максим Залізняк в козацькій родині. Після смерті батька, у віці 13-ти років, пішов на Запорізьку Січ, де був приписаний до Тимошівського куреня. З 1762 р. працював на рибних промислах на Дніпрі. Наймитував в Очакові, перебрався на Київщину.
В 1767 р. став послушником спочатку Онуфріївського, а згодом Мотронинського Троїцького православного монастиря на Чигиринщині. Наприкінці березня 1768 р. до М. Залізняка прибув козацький отаман Йосип Шелест, який показав йому листа від імені запорозького кошового отамана, в якому містився заклик до повстання проти Польщі; незабаром Шелеста було вбито, а лист зник. До кінця квітня М. Залізняк зібрав в Холодному Яру, поблизу Мотронинського монастиря, загін запорожців, козаків надвірної міліції та селян кількістю до тисячі чоловік. Повстанці проголосили М. Залізняка отаманом, хоча сам він називав себе «полковником Низового війська Запорозького». Основною причиною повстання був жорстокий релігійний та соціально-економічний гніт українського селянства Речі Посполитої, що особливо посилався в середині ХVIII століття, ворожі дії щодо православних українців з боку шляхетської Барської конфедерації.
Значну роль зіграли також провокаційні дії російської влади, що поширювала серед українців чутки про так звану золоту грамоту, якою російська імператриця нібито давала право Залізняку та його прибічникам винищувати поляків та євреїв. У своїх проповідях до повстання проти релігійного гноблення закликав також отець Мельхіседек Значко-Яворський, ігумен Мотронинського монастиря, в якому М. Залізняк був послушником. У другій половині травня загін Максима Залізняка, чисельність якого постійно зростала, вирушили з Холодного Яру. Протягом трьох тижнів повсталі, користуючись повною підтримкою православних українських селян, захопили Жаботин, Смілу, Богуслав, Канів, Черкаси, Корсунь, Лебедин, Лисянку, Звенигородку.
Гайдамаки жорстоко розправлялися з місцевим польським та єврейським населенням, що було санкціоновано відповідним універсалом М. Залізняка, виданим на початку червня 1768 р. 20-21 червня 1768р. повсталі оточили Умань і протягом кількох годин зайняли добре укріплене місто, чому значно сприяв перехід на бік гайдамаків Іван Гонти, сотника надвірної міліції Потоцьких, що мав відповідати за оборону міста. В Умані гайдамаками було винищено (за різними даними) від 2 до 20 тисяч поляків та євреїв. залізняк польський отаман селянство
Повстанча рада проголосила М. Залізняка гетьманом і «князем смілянським», а сам він заявив про відновлення Гетьманщини. Чисельність гайдамацьких військ весь час збільшувалася, повстання поширювалося на Київщину, Брацлавщину, Волинь, Полісся, Галичину. На початку липня діяло близько 30 гайдамацьких загонів. На землях охоплених повстанням, почали запроваджуватися елементи козацького адміністративного устрою. На той час Барська конфедерація вже була розгромлена; розмах повстання почав турбувати російський уряд, якому гайдамаки, як військова сила, вже були не потрібні. Російські війська надали допомогу польській армії у придушенні повстання.
Для арешту М. Залізняка та Івана Гонти генерала М. Кречетніков до Умані послав полковника Гур'єва з військом. 27 червня росіяни оточили табір гайдамаків, в якому перебувало на той час близько тисячі вояків. Останні, вважаючи російське військо своїм союзником, не чинили опору при арешті. Більшість гайдамаків разом із І. Гонтою як піддані Речі Посполитої були передані полякам і страчені. 8 липня 1768 р. Залізняка разом з 73 гайдамаками, що вважалися царськими підданими, було ув'язнено в Києво-Печерській фортеці. Наприкінці липня їх було засуджено на побиття батогами, таврування, виривання ніздрів і довічне заслання до копалень Нерчинська (Східний Сибір). 1 листопада 1768 р. по дорозі до Білгорода, в слободі Котельві Залізняк разом з близько півсотнею ув'язнених роззброїли конвой і втекли, однак невдовзі були спіймані і відправлені на каторгу, де, ймовірно, й помер видатний ватажок народних повстанців.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Війна українського народу проти польського панування під проводом Б. Хмельницького. Мета повстання: знищення польського панування, створення власної держави, ліквідація кріпацтва, феодальної власності на землю, утвердження козацького типу господарювання.
реферат [33,1 K], добавлен 29.04.2009Гайдамацький рух у Правобережній Україні з початку XVIII ст., передумови, причини і хід повстання: початок, розгортання, Уманська різня; організація життя на захоплених М. Залізняком територіях; позиція Запорізької Січі; придушення і наслідки Коліївщини.
курсовая работа [130,4 K], добавлен 15.01.2011Становище українського селянства в складі Речі Посполитої. Посилення феодального гніту. Дискримінація українського селянства у національних та релігійних питаннях. Участь селянства у козацько-селянських повстаннях.
дипломная работа [81,6 K], добавлен 04.02.2004Політичне та економічне положення Царства Польського. Підйом Національно-визвольного руху польського народу, його місце та роль в історії польського народу. Січневе повстання 1863-1864 рр. Створення Королівства Польського на Віденському конгресі.
курсовая работа [88,3 K], добавлен 20.09.2010Польща як перша країна на шляху агресії гітлерівської Німеччини. Реакція польського народу, яка вилилась в рух опору, основні форми боротьби в початковий період окупації. Діяльність польського національно-визвольного руху під час війни. Ціна перемоги.
курсовая работа [35,0 K], добавлен 20.09.2010Зростання експлуатації українського селянства. Посилення національно-релігійного гноблення українського народу. Антиукраїнська політика польських правлячих кіл. Переговори з Кримським ханством. Битва під Жовтими Водами. Перемога у битві під Пилявцями.
презентация [834,7 K], добавлен 03.11.2011Соціальне становище в Західній Україні: повоєнний період. Індустріалізація та колективізація сільського господарства. Придушення національно-визвольного руху в Україні. Масові репресії радянського режиму проти населення Західної України. Операція "Вісла".
курсовая работа [58,9 K], добавлен 06.04.2009Б. Хмельницький – полководець, стратег і тактик, військовий організатор, мужній і хоробрий вояк. Максим Кривоніс - козацький ватажок, полковник, один з керівників козацько-селянських повстань. Особистості А. Ждановича, М. Кричевського та Данила Нечая.
реферат [33,4 K], добавлен 01.05.2011Особливості становища Речі Посполитої до початку першого розподілу, обґрунтування його причин. Дослідження передісторії та історії розділів, роль у них російської, австрійської і прусської сторін. Визначення здобутків союзників та втрат Речі Посполитої.
курсовая работа [45,7 K], добавлен 17.01.2010Боротьба ірландського народу проти англійського колоніалізму: повстання 1641-1652, становище ірландської держави після реставрації Стюартів. Політизація національно-визвольного руху. Завершальний етап антиколоніальної боротьби. Причини, хід та наслідки.
дипломная работа [80,9 K], добавлен 10.07.2012