Ресурсний потенціал та структура господарської діяльності античних держав північного Причорномор’я у V-III ст. до н. е.

Що стосується інших промислів - мисливства та збиральництва - то відносно них була показана потенційна можливість експорту окремих видів продукції, особливо цінного хутра та лікарських рослин.

Висновки. На базі порівняльного аналізу структур господарської діяльності античних держав Північного Причорномор'я, можна зробити наступні висновки:

Співвідношення різних типів природних ресурсів обумовило в основному аграрний, точніше, аграрно-рибальський, характер економіки всіх античних держав Північного Причорномор'я. Однак, помилковим є твердження, ніби цей характер був визначений високою якістю тамтешніх земельних ресурсів. Ця якість в цілому може бути визначена як посередня.

Аграрні складові економіки античних держав Північного Причорномор'я мали принципові структурні відмінності. Так, сільське господарство полісів Північно-Західного Причорномор'я мало виражений скотарсько-землеробський характер з середнім рівнем спеціалізації, тоді як Херсонесу - землеробський з високим рівнем спеціалізації. Найскладнішою була структура сільського господарства Боспорської держави у Керченсько-Таманському регіоні, яка поєднувала у собі елементи обох вище визначених структур.

У світлі сказаного вище доволі сумнівною виглядає спроба звести колонізаційну активність греків у Північному Причорномор'ї до пошуку родючих земель. Очевидно, цей процес був набагато складнішим, а аграрна складова була лише одним з елементів, більш чи менш важливим для кожної конкретної ситуації. Так, сумнівно, що при заснуванні Херсонесу у бідному земельними ресурсами Південно-Західному Криму грецькі колоністи реалізовували аграрну модель колонізації. Більш вірогідним виглядає зацікавленість у стратегічному пункті, розташованому на перехресті морських шляхів.

До складу експортної продукції, що постачалася з розглянутих регіонів до грецького світу слід включити продукцію скотарства (Нижнє Подністров'я, Нижнє Побужжя, Керченсько-Таманський регіон), рибальства (всі регіони) та, меншою мірою, мисливства (хутро, боброва струмина тощо) та збиральництва (лікарські рослини). У цьому контексті у подальшому варто приділити особливу увагу більш детальному археологічному дослідженню спеціалізованих ремесел, що переробляли скотарську сировину - ткацтва, обробки шкіри та косторізного ремесла.

Виключення продовольчого зерна зі складу експортної продукції більшості регіонів змушує переглянути питання про однобічну направленість торговельної ініціативи у греко-грецькій торгівлі. Цілком вірогідно, що вона виходила не тільки від полісів Балканської Греції чи Малої Азії, а й від полісів Північного Причорномор'я.

Таким чином, у роботі на прикладі античних держав Північного Причорномор'я продемонстровано необхідність комплексного використання інформації історичних та природничих наук для вивчення економічної історії та можливість і перспективність побудови на такій базі описових моделей історичних об'єктів (систем те процесів). Це дозволяє отримати більш достовірну інформацію про суспільства минулого, ніж це можливо здійснити виключно на матеріалі історичних та археологічних джерел.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. З історії транспортного флоту Ольвійської держави доримського часу // Український Історичний Журнал - 2003. - №1. - С. 97-108.

2. Морские торговые пути в Причерноморье в VII-IV вв. до н. э.// Северное Причерноморье в античное время. - К., 2002. - С. 99-103.

3. Лихварі та трапедзити в Ольвії та Херсонесі до римського часу// Соціум. - 2003. - Вип. 3 - С. 11-20.

4. Виробництво вовни і вовняних виробів та торгівля ними в Ольвії у VI-IV ст. до н.е.// Україна в Центрально-Східній Європі. К., 2003. - Вип. 3 - с. 21.

5. Ольвійська проксенія на честь калхедонця і деякі питання ольвійсько-калхедонських взаємовідносин//Археологія. - 2003. - №3 - С. 41-49. (У співавторстві з А.С.Русяєвою).

6. Торговые и культурные приоритеты Милета в Северном Причерноморье в VI в. до н.э. //Боспорский феномен: Колонизация региона. Становление полисов. Возникновение государства: Материалы международной научной конференции. - СПб., 2001. - Часть 2. - С.44-49 (У співавторстві з А.С. Русяєвою).

7. Торговля красочными пигментами для росписи стен культовых сооружений, гробниц и жилых домов на Боспоре и в Ольвии в доримское время// Боспорский феномен: погребальные памятники и святилища: Материалы международной научной конференции. - СПб., 2002. - Часть 2. - С. 44-49.

8. Виробництво і торгівля вовною та виробами з вовни в Ольвії у VI-V ст. до н.е.// Ольвія та античний світ: Матеріали наукових читань, присвячених 75-річчю утворення історико-археологічного заповідника "Ольвія" НАН України. - К., 2001. - С. 91-92.

9. Земельные ресурсы и зерновое хозяйство Боспора VI-IV вв. до н.э.: Боспорский феномен. Проблемы хронологии и датировки памятников: Материалы международной научной конференции. - СПб., 2004. - Часть 1. - С. 51-55.

10. Некоторые вопросы экологической адаптации греческих колонистов к условиям Северного Причерноморья// VI Боспорские чтения. Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Периоды дестабилизаций, катастроф. - Керчь, 2005. - С. 224-227.

11. Растениеводство Боспора VI-III вв. до н.э.: письменные источники и археология// Боспорский феномен: Проблема соотношения письменных и археологических источников: Материалы международной научной конференции. - СПб., 2005. - с. 32-34.

Размещено на Allbest.ru