Чесько-словацькі міждержавні відносини: особливості становлення і розвитку (1990-2005 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет Києво-Могилянська академія

07.00.02 - Всесвітня історія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Чесько-словацькі міждержавні відносини: особливості становлення і розвитку (1990-2005 рр.)

Андрейко Віталій Іванович

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі країнознавства і міжнародного туризму Інституту міжнародних відносин Закарпатського державного університету (м. Ужгород).

Науковий керівник:

доктор історичних наук, професор Вовканич Іван Іванович директор Інституту міжнародних відносин Закарпатського державного університету.

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Кріль Михайло Михайлович, професор кафедри історії слов'янських країн Львівського Національного університету ім. І.Я. Франка;

кандидат історичних наук Герасимчук Таміла Федорівна доцент кафедри політичних наук Рівненського державного гуманітарного університету.

Провідна установа - Інститут історії України НАН України, відділ всесвітньої історії і міжнародних відносин.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Національного університету „Києво-Могилянська академія” (04070, м. Київ, вул. Г. Сковороди, 2)

Учений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат історичних наук, доцент Бажан О.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В дисертаційній роботі розглядається специфіка унікального в новітній історії Європи досвіду становлення і розвитку добросусідських відносин і стратегічного партнерства між новими незалежними державами - Чеською Республікою (ЧР) і Словацькою Республікою (СР), які усамостійнилися шляхом погодженого, договірного і мирного припинення (саморозпуску) чесько-словацької федерації на початку 1990-х років. Чехія і Словаччина, як постійно підкреслюють державно-політичні лідери обох країн, встановили і підтримують між собою “надстандартні” міждержавні відносини.

Вивчення особливостей становлення і розвитку системи політичного і економічного співробітництва між Чеською Республікою і Словацькою Республікою, які проголосили національно-державну незалежність з 1 січня 1993 року, має надзвичайно важливе значення для України. Новітні чесько-словацькі міждержавні стосунки - яскравий приклад тісної взаємодії двох суверенних країн, створених цивілізованим мирним шляхом із колишньої єдиної федеративної держави.

Система двостороннього міждержавного співробітництва ЧР і СР 1990-х - початку 2000-х років засвідчила свою ефективність і стабільність. Результатом тісної взаємодії ЧР і СР став вступ цих постсоціалістичних держав до загальноєвропейських і євроатлантичних структур. Чесько-словацька співпраця залишається основною платформою координації дій двох центральноєвропейських країн - нових членів ЄС і в рамках розширеного Євросоюзу. Загалом чесько-словацьке міждержавне співробітництво за роки свого існування перетворилося у вагомий невід'ємний складовий елемент нової архітектури безпеки в регіоні Центральної Європи і європейського континенту в цілому.

У контексті реалізації головного - європейського вибору України вивчення досвіду співробітництва ЧР і СР актуальне і виключно важливе з науково-теоретичного і практичного погляду в силу наступного:

По-перше, чесько-словацькі стосунки періоду 1990-х - 2005 років - наочний приклад продуманого і цілеспрямованого формування тісних безконфліктних відносин двох незалежних країн - колишніх членів єдиної федеративної держави. Це стало можливим внаслідок реалізації цивілізованого варіанту так званого “розлучення по-чехословацьки”, коли ще на підготовчій фазі саморозпуску федерації було попередньо погоджено всі аспекти усамостійнення Чехії і Словаччини - аж до принципів поділу федерального майна за пропорцією 2 : 1, тобто, за співвідношенням чисельності населення республік (ЧР - близько 10 млн. чол., СР - близько 5 млн. чол.).

По-друге, ЧР і СР спільно здійснили превентивні дипломатичні кроки для визнання їх незалежності з 1 січня 1993 року світовою спільнотою і постійно надалі координували свою зовнішньополітичну діяльність, особливо на головному напрямі - щодо вступу до ЄС і НАТО.

По-третє, між ЧР і СР попередньо готувалася основа системи і механізму двостороннього міждержавного співробітництва. Такий підхід, зокрема, в зовнішньоекономічній сфері дозволив за допомогою специфічних механізмів митного і грошового союзу зберегти та розвинути тісні торговельні і виробничо-коопераційні зв'язки між чеською і словацькою економікою.

По-четверте, впродовж 1990-х - 2005 років склалася і ефективно функціонувала цілісна система міждержавного політичного співробітництва ЧР і СР, яка охоплює всі сфери, рівні і напрями двохсторонньої співпраці. Вона включає постійну взаємодію вищих органів державної влади - президентських і урядових структур, парламентів двох країн, а також галузевих міністерств і відомств, регіональних органів державної влади і місцевого самоврядування, територіальних громад тощо. Правовою основою системи чесько-словацьких міждержавних відносин є розвинена міжнародно-договірна база, яку складають документи двохстороннього і багатостороннього характеру, з них - 155 двосторонніх чесько-словацьких договорів, угод, протоколів та інших міжнародно-правових актів.

З прагматичного погляду наукове вивчення та узагальнення зазначених та інших важливих аспектів чесько-словацького досвіду міждержавного співробітництва 1990-х-початку 2000-х років дозволяє виділити найбільш позитивні моменти, які можуть бути застосовані Україною як в стосунках з центральноєвропейськими державами - членами ЄС та Європейським Союзом в цілому, так і для вдосконалення відносин з країнами-членами СНД та інших інтеграційних групувань на пострадянському просторі. Проте найголовнішим залишається необхідність вивчення практики новітнього чесько-словацького міждержавного співробітництва в контексті реалізації сучасної стратегії європейської інтеграції України.

Зв'язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося на кафедрі країнознавства факультету міжнародних відносин Закарпатського державного університету і органічно пов'язане із тематикою наукових досліджень кафедри, зокрема комплексною країнознавчою темою: „Країни Центральної та Південно-Східної Європи в період постсоціалістичної трансформації кінця ХХ - початку ХХІ століть” (державний реєстраційний номер - 010V002851).

Мета дослідження - розкрити закономірності та виділити особливості процесу формування цілісної системи міждержавних відносин ЧР і СР в політичній і економічній сферах 1990-х - 2005 років, визначити роль чесько-словацького співробітництва в інтеграції Чехії і Словаччини до ЄС і НАТО.

Дослідницькі завдання, які поставлені і вирішуються в дисертаційній роботі в контексті головної мети, наступні:

– розкрити передумови, головні чинники і механізми розпаду ЧСФР та унезалежнення ЧР і СР та охарактеризувати початок формування основ системи їх міждержавного співробітництва;

– виділити головні етапи розвитку чесько-словацьких відносин у 1990-х-початку 2000-х років та їх особливості;

– показати структуру, механізми та основні напрями міждержавної співпраці ЧР і СР у зовнішньополітичній і зовнішньоекономічній сферах;

– узагальнити головні характеристики цілісної системи чесько-словацького міждержавного співробітництва та її основні складові елементи (підсистеми) і рівні;

– визначити перспективи функціонування системи двосторонніх чесько-словацьких міждержавних стосунків після вступу ЧР і СР до ЄС.

Об'єктом дослідження є становлення і розвиток чесько-словацького співробітництва 1990-х - 2005 років як цілісний історичний процес.

Предметом вивчення є основні напрями, рівні, види і форми двосторонньої чесько-словацької міждержавної співпраці в зовнішньополітичній і зовнішньоекономічній сферах.

Методологічна основа дослідження. Вихідною базою методології наукового дослідження становлення і розвитку системи міждержавного співробітництва Чехії та Словаччини в 1990-х - на початку 2000-х років стали як загальнонаукові, основні, так і специфічні для історичної науки методи. Зокрема були використані методи конкретно-історичного та порівняльно-історичного і логічного аналізу, синтезу і дедукції, класифікації і типології, що дозволило сформувати теоретико-методологічну основу дослідження.

Враховуючи складний міждисциплінарний характер теми, що вивчається, для дослідження різноманітних аспектів проблеми застосовано інструментарій не лише історичної, але і політичної науки, історії і теорії міжнародних відносин, міжнародної економіки, соціології, країнознавства та інших гуманітарних дисциплін.

У дисертації використано низку наукових методів, які належать до загальнологічних, компаративно-історичних та системних. Застосовано спеціальні історичні методи - історико-генетичний, історико-порівняльний та історико-системний. Обґрунтовано доцільність системного підходу до вивчення новітньої історії чесько-словацьких міждержавних стосунків.

Хронологічні рамки роботи - 1990-ті - 2005 роки обумовлені, по-перше, перетворенням Чехії і Словаччини в повноправних суб'єктів міжнародних відносин з набуттям державної незалежності з 1 січня 1993 року. Автором, однак, для більш повного розкриття проблеми в історико-генетичному ракурсі робиться також екскурс і в підготовчий період становлення основ чесько-словацьких міждержавних відносин - у процесі розпаду єдиної федеральної держави (1990-1992 роки). По-друге, верхня хронологічна межа дослідження - 2005 рік обрана у зв'язку із завершенням перехідного періоду системної постсоціалістичної трансформації та загальноєвропейської і євроатлантичної інтеграції ЧР і СР, насамперед внаслідок вступу двох країн 1 травня 2004 року до ЄС. Це також означає перехід системи чесько-словацьких міждержавних відносин до нової якості розвитку - не лише як двосторонніх взаємин та центральноєвропейської регіональної співпраці, але і як стосунків між учасниками могутніх багатосторонніх континентальних і трансконтинентальних інтеграційних об'єднань - держав-членів ЄС, НАТО. Тобто, зараз цілком обґрунтовано варто говорити про початок нового - інтеграційного (або - постінтеграційного) етапу чесько-словацького міждержавного співробітництва. Отже, період 1990-х - 2005 років, у свою чергу, є хронологічно цілісним і завершеним - першим етапом становлення і розвитку співробітництва ЧР і СР.

Географічні межі роботи - територія Чеської Республіки і Словацької Республіки в межах їх сучасних державних кордонів. Разом з тим, процес становлення і розвитку чесько-словацького міждержавного співробітництва розглядається також у контексті субрегіональної системи міжнародних відносин у Центральній Європі та континентальній - європейській і трансконтинентальній - євроатлантичній сферах.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в дисертації:

- уперше в українській історичній науці на основі широкого кола джерел і літератури, значна частина з яких досі не залучалася до наукового обігу, здійснено цілісне і комплексне дослідження процесу становлення і розвитку системи міждержавного співробітництва ЧР і СР 1990-х - початку 2000-х років;

- у межах дослідження процесу формування системи чесько-словацького співробітництва в перехідний період постсоціалістичної трансформації виділено чергові етапи: перший - підготовчий (1990-1992 роки), другий - екстенсивного розвитку чесько-словацьких міждержавних відносин (1993-1998 роки), третій - інтенсифікації двосторонньої взаємодії напередодні вступу ЧР і СР до ЄС і НАТО (1998-2004 роки), четвертий - постінтеграційний (з 2005 року до сучасності);

- реалізовано конкретно-історичний підхід до конкретизації категорій "система" і "структура" міждержавних чесько-словацьких відносин, виокремлено якісні відмінності між категоріями "міжнародні відносини" та "відносини міжнародного співробітництва", "добросусідства", визначено основні напрями, види і форми двостороннього співробітництва ЧР і СР;

- на основі системно-функціонального підходу структуризовано місце і роль новітніх чесько-словацьких стосунків як підсистеми у системах міжнародних відносин вищого рівня - глобальних, континентальних і регіональних (субрегіональних);

- в якості головного завдання двосторонньої чесько-словацької, регіональної і континентальної систем міжнародних відносин визначено євроінтеграційне і трансатлантичне співробітництво, яке пов'язує системи різного рівня;

- узагальнено досвід взаємодії ЧР і СР в процесі інтеграції до ЄС і НАТО і виокремлено найбільш позитивні його моменти, які заслуговують уваги і можуть бути використані для реалізації євроінтеграційної стратегії України;

- здійснено прогнозну оцінку перспектив розвитку системи чесько-словацького міждержавного співробітництва після вступу Чехії і Словаччини до ЄС.

Практичне значення дисертації та одержаних в ході дослідження теми результатів полягає в тому, що концептуальні теоретичні і методологічні підходи, апробовані в роботі, варто застосувати для вивчення процесів становлення і розвитку двостороннього і багатостороннього міждержавного співробітництва зарубіжних країн Центральної та Східної Європи і взаємовідносин України з ними. Основні положення, узагальнення і висновки роботи, зібраний багатий фактичний матеріал можуть бути також використані для підготовки підручників, навчально-методичних посібників, навчальних програм з всесвітньої історії, країнознавства, історії і теорії міжнародних відносин, політології та інших гуманітарних дисциплін.

Наукова апробація результатів дослідження відбулася у формі виступів на 7-ми наукових конференціях, в тому числі 4-х міжнародних, зокрема, 4-ої міжнародної конференції "Українсько-словацькі зв'язки в галузі мови, літератури, історії та культури" (м. Ужгород, УжНУ, 21-22 жовтня 2004 р.), міжнародного наукового семінару "Актуальні проблеми і стратегічні пріоритети України в європейських регіонально-інтеграційних процесах" (м. Ужгород, ЗакДУ, 27-28 квітня 2006 р.), міжнародної наукової конференції "Угорська революція 1956 року - початок краху тоталітарних режимів у Європі" (м. Ужгород, ЗакДУ, 19 жовтня 2006 р.), міжнародної науково-практичної конференції "Ціна свободи й незалежності: трансформація політичних систем в країнах Центральної та Південно-Східної Європи до та після 1989-1991 рр." (м. Ужгород, УжНУ, 2-4 листопада 2006 р.).

Публікації. Результати дослідження знайшли своє відображення в 4-х індивідуальних наукових статтях. з них - 3 опубліковані у фахових виданнях, внесених до переліку ВАК України.

Структура дисертації. Дисертаційне дослідження побудоване на основі проблемно-тематичного і проблемно-хронологічного підходів та складається із вступу, чотирьох розділів основної частини, висновків, списку використаних джерел і літератури та додатків. Загальний обсяг рукопису дисертації становить 282 сторінки, з них список використаних джерел і літератури - 41 сторінка (434 бібліографічні позиції).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обґрунтовано вибір теми, розкрито її актуальність, визначено об'єкт і предмет дослідження, сформульовано його мету та основні наукові завдання, розкрито наукову новизну і практичне завдання отриманих результатів.

У першому розділі - Історіографія і джерельна основа дослідження процесу становлення і розвитку чесько-словацьких міждержавних відносин у контексті системного аналізу дослідження теми розглянуто методи та джерельну базу вивчення специфіки становлення відносин між Чехією і Словаччиною періоду 1990-х-початку 2000-х років.

Указується, що для підвищення рівня достовірності наукового аналізу чесько-словацьких міждержавних відносин доцільно застосувати системний підхід. Він представляє собою сукупність загальнонаукових методологічних принципів, які ґрунтуються на розгляді об'єктів як складних, багаторівневих систем.

Виходячи з цього, при значно більшій деталізації, ніж загальноприйнятий поділ міжнародних систем на глобальні та регіональні (континентальні), чесько-словацькі міждержавні відносини слід вважати підрівнем (підсистемою) системи загальних стосунків країн регіону (субрегіону) Центральної та Східної Європи, яка у свою чергу є підсистемою (підрівнем) системи більш високого порядку - європейських міжнародних відносин. Тобто, в цій ієрархічній структурі відносини між ЧР і СР є системою третього, а, якщо враховувати і глобальний рівень, то - четвертого порядку серед цілісної сукупності міжнародних систем. З врахуванням положення, що мета систем вищого порядку загальна для усіх нижчих за порядком її підсистем, із застосуванням системного підходу більш ефективно вдається визначити співвідношення і взаємозв'язок спільного та особливого в розвитку чесько-словацької системи міждержавних відносин.

Системний підхід дозволяє також визначити роль і місце Чехії і Словаччини в новій архітектурі європейської безпеки та кардинальних геополітичних змінах на континенті. Ці держави, як і інші постсоціалістичні країни Центральної та Східної Європи, впродовж 1990-початку 2000-х років були не тільки об'єктами, які відчували на своєму розвитку вплив глобальних і континентальних процесів оновлення і демократизації міжнародних відносин, але стали безпосередніми активними учасниками - суб'єктами цих історично значимих змін.

Українська історична наука робить вагомі кроки з вивчення системи новітніх міждержавних відносин Чехії і Словаччини, як і інших зарубіжних держав Центральної та Східної Європи. Проте перші українські публікації щодо еволюції чесько-словацьких стосунків в 1990-ті роки мали переважно історико-хронологічний і оглядовий характер. Саме у такому плані розглядаються взаємини двох держав, наприклад, у країнознавчих підрозділах першої частини найбільш повної і детальної хроніки співробітництва України з державами Центральної та Східної Європи і з країнами-членами ЄС, підготовленої вченими Інституту історії України НАН України Україна i Європа (1990-2000 рр.). Частина 1. Україна в мiжнародних вiдносинах з країнами Центральної та Пiвденно-Схiдної Європи. Анотована iсторична хронiка // Мельникова I.М., Євсеєнко I.В., Знаменська М.В., Мартинов А.Ю., Нiкiфорук Д.I. - К.:Iнститут iсторiї України НАН України, 2001. - 308 с.; Україна i Європа (1990-2000 рр.). Частина 2. Україна в мiжнародних вiдносинах з країнами-членами Європейського Союзу. Анотована iсторична хронiка // Мельникова I.М., Горенко О.М., Мартинов А.Ю., Нiкiфорук Д.I. - К.:Iнститут iсторiї України НАН України, 2001. - 123 с.. Попри деяку стислість та описовість хронологічного викладу складних і суперечливих процесів розпаду чехословацької федерації та становлення міждержавних відносин незалежних Чехії і Словаччини, що обумовлено охопленням в дослідженні переліку подій в країнах регіону з розширеними географічними рамками - від Балтики до Адріатики, ця публікація стала в українській історіографії однією з перших робіт наукового і пізнавального характеру з сучасної політичної історії держав Центральної і Східної Європи. Головні проблеми зовнішньої політики ЧР і СР та хронологія розвитку їх стосунків з Україною відображені в черговій анотованій історичній хроніці, опублікованій Інститутом історії України НАН України в 2004 році Зовнішня політика України в умовах глобалізації. Анотована історична хроніка міжнародних відносин (1991-2003). - Відпов. ред. С.В. Віднянський. - К.: Генеза, 2004. - С. 242-251, 302-309..

Логічним продовженням історико-хронологічного підходу в регіональних дослідженнях стала перша в Україні спроба по-новому синтезувати багатовікову історію країн Центральної та Східної Європи від давнини до сучасності в колективному дослідженні, підготовленому провідними українськими істориками в 2001 році. В завершальних розділах цієї змістовної роботи містяться країнознавчі матеріали з новітньої історії Чехословаччини, Чехії і Словаччини, підготовлені харківським дослідником Є. Пугачом Іcторiя Центрально-Схiдної Європи.- Посiбник для студентiв iсторичних i гуманiтарних факультетiв університетів / За ред. Л. Зашкiльняка.- Львiв: ЛНУ iм.I.Франка, 2001. - С.604-610.. Проте, також широкі географічні і хронологічні рамки інтегрованого дослідження дозволили в країнознавчому підрозділі лише стисло викласти ключові події сучасності - антитоталітарна революція 1989 року, розпад федерації і створення ЧР та СР і їх внутрішньополітичний розвиток та зовнішня політика до кінця 1990-х років. Детальний аналіз міждержавних взаємовідносин незалежних Чехії і Словаччини автору однак не вдалося зробити.

До теперішнього часу в Україні єдиною узагальнюючою публікацією з проблем новітніх чесько-словацьких відносин є стаття українського дипломата Стативки А.І., який зокрема вказує, що з огляду на спільні глибоку історичні корені, наслідки довготривалого співжиття чеського і словацького народів у одній державі, їх культурну та мовну спорідненість, відповідні суспільні настрої та очікування, було проголошено концепцію надстандартних відносин між ЧР і СР. Стативка А.І. Чехія - Словаччина: нова якість двосторонніх відносин // Політика і час. - 2006. - №3. - С.4. Утім, Стативка А.І. вважає, що лише після демократичних змін у СР та спільного руху Чехії і Словаччини на шляху загальноєвропейської і євроатлантичної інтеграції в 1998-2004 роках їх двосторонні міждержавні стосунки насправді набули надстандартного характеру. Там само. - С.5.

Окремі аспекти досліджуваної теми висвітлено в публікаціях українських істориків Віднянського С.В., Вовканича І.І., Герасимчук Т.Ф., Лемака В.В., Кіцили Л.Ю., Мороза Д.О., Мотрук С.М., Постоловського Р.М., Приходька В.П. та інших з новітньої історії, системної постсоціалістичної трансформації, зовнішньої політики, європейської і трансатлантичної інтеграції ЧР і СР. Окрему вагому групу робіт складають дослідження щодо українсько-чеського та українсько-словацького співробітництва, зокрема, Литвина В.М., Віднянського С.В., Вовканича І.І., Сергієнко Т.С. та інших.

Необхідно однак підкреслити, що дещо глибше і цілеспрямовано проблеми сучасної чеської і словацької історії, трансформаційні процеси і зовнішню політику ЧР та СР вивчають російські вчені, зокрема з Інституту слов'янознавства та Інституту політичних і економічних досліджень РАН.

Проте, слід зазначити, що застосування інструментарію різних гуманітарних наук та дисциплін в процесі комплексного аналізу становлення і розвиту системи міждержавних відносин ЧР і СР характерне більше для чеських і словацьких, ніж українських і російських дослідників. Міждисциплінарний фундаментальний підхід до теорії і практики чесько-словацьких відносин притаманний роботам найбільш солідного чеського політолога-міжнародника Оскара Крейчі. У період розпаду чехословацької федерації на початку 1990-х років ним вперше була зроблена спроба чітко дефінувати чеський національний інтерес у контексті державного унезалежнення та міжнародних відносин і визначити засади міждержавного співробітництва суверенної Чехії із Словаччиною. Цьому ж вченому належить авторство першого в двох країнах ґрунтовного видання "Міжнародна політика" з детальним викладом положень теорії, історії і сучасності міждержавних стосунків. Загалом, О. Крейчі є одним із засновників сучасної чеської геополітичної школи. Значної уваги в контексті вивчення теми дисертаційного дослідження заслуговує остання солідна монографія О. Крейчі щодо ключових геополітичних аспектів розвитку регіону Центральної Європи з погляду чеських і словацьких національно-державних інтересів, опублікована в Братиславі англійською мовою. Krejин O. Иeskэ nбrodnн zбjem a geopolitika. - Pr.: Universe, 1993.-179 s.; Krejин O. Mezinбrodnн politika. - Pr.: Victoria Publishing, 1997. - 511 s.; Krejин O. Stoletн velkй teorie. Dнl II.: Geopolitika // Mezinбrodnн politika. - 1996. - №3. - S.27-29; Krejиi O. Geopolitics of the Central European Region: the view from Prague and Bratislava. - Br.: Veda, 2005. - 493 p.

За теоретичною глибиною, фактографічною насиченістю та якістю аналізу і достовірністю узагальнень і висновків дослідження міжнародних відносин і міждержавних стосунків ЧР і СР вказаному чеському вченому не поступається відомий словацький політолог-міжнародник Александр Дулеба. Потрібно зазначити, що серед пріоритетних наукових інтересів А. Дулеби постійно знаходяться питання сучасної "східної політики" Словаччини та інших центральноєвропейських держав, насамперед щодо України та Росії і проблеми розвитку словацько-українських відносин. Цей вчений першим у словацькій історіографії опублікував в 1997 і 2000 роках дві об'ємні індивідуальні монографії з порівняльним аналізом геополітичного місця і ролі України та СР в новітній системі міжнародних відносин Duleba A. Koniec sъиasnej strednej Eurфpy? Ukrajina a Slovensko po prvej vlne rozљнrenia NATO. Geopolitickй scenбre budъceho vэvinu neintegrovanej strednej Eurфpy a alternatнvy pre Slovensko / Doslov J.Alner. - Br.: Inљtitut pre verejnй otбzky, 1998.- 155 s Duleba A. Ukrajina a Slovensko. Geopolitickй charakteristiky vэvinu a medzinбrodnй postavenie Ukrajiny. Implikбcie pre Slovensko. - Br.: Veda, 2000. - 402 s. a 9 map. .

Нині А. Дулеба очолює Дослідницький центр Словацької асоціації зовнішньої політики (САЗП). Це - неурядове, громадське об'єднання, яке зараз є одним із найбільш поважних у СР науково-аналітичних центрів, має свої друковані видання та здійснює велику організаційно-практичну роботу з розширення співробітництва країни з іноземними державами. Постійно у полі зору САЗП знаходяться чесько-словацькі відносини, а в 2003 році на конференціях і в спеціальних виданнях були підведені підсумки першого десятиліття зовнішньої політики незалежних ЧР і СР та розвитку міждержавних стосунків між ними. Особливо позитивно оцінювалася співпраця двох країн на шляху інтеграції до ЄС. Словацька асоціація зовнішньої політики (а з 2004 року - Дослідницький центр САЗП) регулярно видає солідний науковий часопис "Medzinбrodnй otбzky" ("Міжнародні питання") та аналітично-оглядові "Listy SFPA" ("Листи САЗП"), перейменовані з початку 2005 року в часопис "Zahraniиnб politika" ("Зовнішня політика"). Матеріали цих періодичних видань використані автором при написанні дисертаційної роботи. САЗП публікує щорічники зовнішньої політики СР ("Roиenka zahraniиnej politiky Slovenskej republiky").

Близькою за характером діяльності до словацької САЗП науково-аналітичною установою є чеський Інститут міжнародних відносин (Ъstav mezinбrodnнch vztahщ) (м. Прага). Регулярно виходять два періодичні видання ІМВ - щомісячник "Mezinбrodnн politika" ("Міжнародна політика") та щоквартальник "Mezinбrodnн vztahy" ("Міжнародні відносини"). Кожен номер журналу "Міжнародна політика" має, зазвичай, монотематичний характер - коли більшість статей і матеріалів присвячені висвітленню одної центральної проблеми. Зокрема, декілька видань часопису спеціально розглядали стан і перспективи чесько-словацьких відносин, а також розвиток стосунків ЧР з іншими центральноєвропейськими державами або багатостороннє співробітництво країн регіону. На сторінках часопису публікуються також аналітичні матеріали щодо місця і ролі Чехії та Словаччини в сучасному європейському геополітичному просторі.

Заслуговує також уваги можливо єдине і унікальне за своїм характером регулярне словацьке видання - щорічні підсумкові доповіді неурядового Інституту громадських питань (м. Братислава) про соціально-економічний, суспільно-політичний розвиток СР та її зовнішню політику - (Slovensko 1995...2006. Sъhrnб sprбva o stave spoloиnostн). Позитивно, що у зовнішньополітичних частинах цього видання постійно міститься підрозділ щодо розвитку словацько-чеських відносин. Це дозволяє проаналізувати їх еволюцію в чіткій хронологічній послідовності.

Разом з тим, поряд з найбільшою групою робіт - переважно політологічного, геополітичного, історико-політичного, історико-соціологічного та іншого подібного характеру, в сучасній чеській та словацькій історіографії сформувався і чисто історичний напрямок дослідження чесько-словацьких відносин. Ґрунтовно чесько-словацькі відносини розроблені в іншому історичному ракурсі - як взаємини двох братніх народів. Найвідомішим дослідником цих питань є чеський вчений Ян Ріхлик, який опублікував дві фундаментальні наукові монографії під загальною назвою "Чехи і словаки в ХХ столітті" Rychlнk J. Иeљi a Slovбci ve 20. stoletн. - Иesko- slovenskй vztahy 1914-1945. - Br.:Academia, 1997; Rychlнk J. Иeљi a Slovбci ve 20. stoletн. - Иesko- slovenskй vztahy 1945-1992. - Br.:Academia, 1998. Завершальні розділи другого тому дослідження присвячені чесько-словацьким стосункам наприкінці ХХ століття. міждержавний договірний чеський словацький

Слід однак визнати, що історія новітньої незалежності ЧР і СР, в силу традиційного підходу чеської і словацької історичної науки - вивчення, подій, явищ і закономірностей історії лише з певним відступом часу, поки що не стала предметом дослідження вчених-істориків двох країн. Тому, в цілому, і питання становлення та розвитку сучасних чесько-словацьких міждержавних відносин залишаються недостатньо вивченими навіть істориками ЧР і СР.

Джерельною основою дисертаційного дослідження є офіційні чеські і словацькі матеріали, зокрема, публікації документів зовнішньої політики ЧР і СР, спеціалізовані документальні видання, офіційна статистика ЧР і СР та міжнародних інституцій, документи Європейського Союзу і НАТО, матеріали зовнішньополітичних відомств центральноєвропейських держав, а також архівів СР, ЧР і України, чеські, словацькі та інші зарубіжні періодичні видання.

Джерелами для написання роботи стали неопубліковані, передусім архівні матеріали, публікації документів щодо зовнішньополітичної діяльності ЧР і СР, рішення урядів і парламентів двох країн, насамперед закони та інші нормативні акти, міжнародно-правові документи, чеська і словацька преса тощо. Основний масив документів стосовно новітнього чесько-словацького співробітництва зберігається в архівах зовнішньополітичних відомств Чехії і Словаччини. Найбільший рівень доступу до зовнішньополітичних документів забезпечує чеське МЗС через спеціально створений електронний архів (www.mzv.cz/Archiv), з якого в дисертації використано матеріали щодо формування договірно-правової бази чесько-словацьких міждержавних відносин, хроніки співробітництва та основних зовнішньополітичних документів і концепцій ЧР. Залучено також матеріал з Дипломатичного архіву МЗС СР та документи словацького уряду і зовнішньополітичного відомства.

Робота базується на неопублікованих документах з фондів Управління державного архіву Міністерства закордонних справ України (далі - УДА МЗС України). Безумовно, порівняно з матеріалами зовнішньополітичних відомств ЧР і СР, архівні документи МЗС України у ракурсі досліджуваної теми еволюції новітніх чесько-словацьких відносин мають допоміжне значення. Українські дипломатичні матеріали відображають насамперед стан і розвиток українсько-чеських і українсько-словацьких відносин. Крім того, в архіві МЗС України наявні інформаційні та аналітичні матеріали з різноманітних аспектів суспільно-політичного розвитку ЧР і СР в період з 1990-х - початку 2000-х років. Так у ході дослідження опрацьовано Фонд 1 - "Документи основної діяльності. Справи постійного зберігання", серед яких інтерес представляють матеріали Опису 4 за 1988-1998 рр. та Опису 5 - з 1999 року до сьогоднішнього дня; Фонд 2 - "Міжнародні договори України" (Опис 6); Фонд 4 - "Міжнародні конвенції" (Опис 8). Основний масив архівних матеріалів щодо новітньої історії Чехії і Словаччини та сучасних чесько-словацьких відносин сконцентровано у Фонді 8 УДА МЗС України - "Справи закордонних установ", передусім в Описі 178 "Посольство України в Словаччині" та Описі 179 "Генконсульство України в Словаччині (Пряшів)", а також в Описі 204 "Посольство України в Чехії" та Описі 205 "Генконсульство України в Чехії (Брно)". Матеріали Фонду 1 - справи постійного зберігання періоду 1990-х років включають документи з основної діяльності МЗС України за вказаний період, а також листування, інформації, звіти тощо окремих управлінь та відділів міністерства. Фонд “Двосторонні договори і угоди” по Розділу “Словаччина, Словацька Республіка”, та "Чехословаччина, Чехія, Чеська Республіка" містить міжнародно-правові документи, насамперед ті, які були укладені впродовж 1990-х років між Україною та Чехією і Словаччиною.

Значний масив ще не введеного до наукового обігу матеріалу виявлений і в Центральному державному архіві громадських об'єднань України (ЦДАГОУ). Тут у Фонді 1 - “Центральний Комітет Комуністичної партії України” зберігаються досить важливі матеріали щодо українсько-чехословацького співробітництва межі 1980-1990-х років. Проаналізовано і використано для написання роботи документи з розділів І, ІУ, УІ Опису 32, Частини ІІІ згаданого фонду.

Таким чином, для вивчення проблеми становлення і розвитку новітніх чесько-словацьких міждержавних відносин існує достатня джерельна база. Залучення значного корпусу джерельних матеріалів в ході дослідження дозволило всебічно висвітлити основні аспекти двосторонніх стосунків між ЧР і СР у тексті дисертаційної роботи.

У другому розділі - Погоджене припинення федеративного союзу і формування основ чесько-словацького співробітництва аналізується безуспішний процес оновлення чехословацької федерації на початку 1990-х років, підготовка конституційного припинення чесько-словацького федеративного союзу після парламентських виборів 1992 року та специфіка попереднього становлення договірно-правової бази і механізмів майбутнього міждержавного співробітництва Чехії і Словаччини. У 1990-1991 роках суспільно-політичні дискусії стосовно майбутнього Чехословаччини рідко виходили за рамки пошуку “дієвої федерації” (ідея чехословацького президента В. Гавела), а предметом багаточисельних переговорів залишався тільки перерозподіл компетенцій між федеральним центром та республіками (так звані “компетенційні переговори”). У цей час пробігав процес суттєвого розширення компетенцій Чехії і Словаччини як республік федеративної держави. Федеральний центр під тиском знизу змушений був навіть надати республікам значні права для участі в міжнародних відносинах, щоправда переважно регіонального і субрегіонального рівня. Спочатку в Словаччині, а потім і в Чехії, поряд із федеральним, були створені республіканські міністерства закордонних справ. З поглибленням диференціації суспільства і політичної сфери в Чехії і Словаччині сформувалися суспільно-політичні сили і суб'єкти, які відкрито і погоджено повели справу до ліквідації єдиної Чехословаччини і проголошення незалежності її колишніх республік. Перемога на парламентських виборах 1992 року ідейно протилежних політичних сил - чеської Громадянсько-демократичної партії (ГДП) та словацького Руху за демократичну Словаччину (РЗДС) прискорила розпад єдиної держави. Низка переговорів чеської і словацької політичної репрезентації влітку-восени 1992 року завершилася погодженням сценарію і процедури конституційної ліквідації Чеської і Словацької Федеративної Республіки (ЧСФР). Основний законодавчий акт, який врегулював юридичну процедуру ліквідації чехословацької федерації, був прийнятий 25 листопада 1992 року Конституційний закон "Про припинення Чеської і Словацької Федеративної Республіки" (№542/1992 р. у 3воді законів ЧСФР).

Упродовж другої половини 1992 року паралельно із процесом ліквідації федерації інтенсивно здійснювався процес договірного оформлення майбутніх міждержавних стосунків між Чехією і Словаччиною. Була укладена низка договорів і угод різноманітного характеру - від базового договору про добросусідство і співробітництво до угод про валютно-грошовий і митний союз. Попередньо в основному були законодавчо і договірно врегульовані проблеми поділу федерального майна, проходження і режиму спільного державного кордону. Почали створюватися інституйовані структури і механізми чесько-словацького міждержавного співробітництва - спільні ради, комісії, комітети тощо за кожним із напрямків співпраці.

У третьому розділі Етапи зовнішньополітичного співробітництва ЧР і СР виділяються наступні чотири основні етапи розвитку двосторонньої співпраці: Перший - становлення системи двосторонніх міждержавних відносин і практичного формування структур і механізмів співпраці, який охоплював 1993-1994 роки. Другий - ускладнення чесько-словацьких стосунків у період з кінця 1994 року до парламентських виборів у СР осені 1998 року, в основному через недемократичний характер внутрішньополітичних процесів у Словаччині. Третій - перехід до тісної координації зовнішньополітичної діяльності на двосторонній і багатосторонній основі з акцентом на практичне надання Чехією допомоги Словаччині в підготовці до вступу в ЄС і НАТО, який охоплював період з кінця 1998 року до кінця 2002 року. Четвертий - практична підготовка ЧР і СР до інтеграції в Євроспільноту, який охоплював період з кінця 2002 до 1 травня 2004 року - дня набуття Чехією і Словаччиною повноправного членства в Європейському Союзі, а СР в квітні 2004 року - також членства в НАТО. Указується, що після розширення ЄС, у 2005 році ЧР і СР вступили в новий етап співпраці, який характеризується переходом від простого двостороннього співробітництва до парадигми всебічної інтеграції.

В 1993-1994 роках державне керівництво ЧР і СР концентрувало першочергову увагу на процесі дипломатичного визнання нових незалежних країн світовою спільнотою, одночасного їх вступу до ООН та інших міжнародних організацій. В період 1994-1998 років Чехія обрала курс на системні політичні та економічні реформи, поглиблення демократії і формування громадянського суспільства, а також на прискорену інтеграцію до євроатлантичних структур, а Словаччина віддала пріоритет розбудові незалежної державності на національному принципі та утриманні нейтрального статусу. З 1998 року інтереси ЧР і СР на міжнародній арені, внаслідок передусім перемоги демократичних сил на парламентських виборах у Словаччині знову зблизилися в напрямку трансатлантичної та загальноєвропейської інтеграції.

В 1990-ті роки Чехія з реформно орієнтованими прозахідними силами, очолюваними правоцентристською ГДП, консолідованою демократією та достатнім рівнем внутрішньополітичної стабільності більш послідовно проводила лінію на розвиток взаємовигідних двосторонніх стосунків. Словаччина, особливо в період прем'єрства В. Мечіара 1994-1998 років, навпаки, внаслідок внутрішньополітичного протистояння та конфліктів, міжнародної ізоляції з боку Заходу була недостатньо стабільним партнером для чеської сторони. Після демократичної зміни правлячих сил у СР в 1998 році і одночасного приходу до влади в ЧР лівоцентристських коаліцій, очолюваних чеськими соціал-демократами, у чесько-словацьких стосунках відбулися кардинальні позитивні зрушення. У принципі, впродовж 1998-2006 років у Чехії і Словаччині при владі знаходилися ідейно протилежні політичні сили, відповідно, лівоцентристи і правоцентристи. Але це зовсім не завадило їм спільно розробити і реалізувати нову стратегію поглиблення чесько-словацьких міждержавних відносин та загальний курс участі в трансатлантичній і європейській інтеграції. Це ще раз підтверджує відому закономірність сучасних міжнародних відносин - найбільш ефективне тісне співробітництво можливе лише між демократичними державами, а недемократичні, авторитарні режими є джерелом міжнародної напруги та конфліктів.

У четвертому розділі - Система зовнішньоекономічних стосунків Чехії і Словаччини” проаналізовано специфіку розвитку економік ЧР і СР у період ринкової трансформації та основних напрямів їх співпраці в господарській сфері. Вказується на більш швидші темпи ринкового реформування в Чехії, ніж у Словаччині. Визначено спільне і відмінне в зовнішньоекономічній політиці двох держав. Розкрито значення особливих організаційних форм чесько-словацької економічної взаємодії на двосторонній і багатосторонній основі, зокрема, в рамках чесько-словацького грошового і митного союзу, Центральноєвропейської угоди про вільну торгівлю. Охарактеризовано етапи процесу інтеграції ЧР і СР до Європейського Союзу. Визначено особливості виконання Асоційованої (Європейської) угоди між ЄС. та ЧР і СР. Розглянуто причини, які гальмували вступ СР до ЄС та підтримку чеської сторони в реалізації словацьких євроінтеграційних планів.

ВИСНОВКИ

У Висновках дисертації викладено основні результати дослідження та сформульовано положення, які виносяться на захист:

Становлення та динамічний розвиток на межі ХХ-ХХІ століть цілісної системи міждержавних відносин двох нових європейських демократій - Чеської Республіки та Словацької Республіки є унікальним в сучасній історії прикладом можливості цивілізованої розбудови рівноправних добросусідських стосунків чеського і словацького народів після конституційної ліквідації єдиної федеративної держави. Погоджене договірне припинення федерального союзу чехів і словаків наприкінці 1992 року та проголошення незалежності ЧР і СР 1 січня 1993 року заклали стійкі підвалини плідного чесько-словацького співробітництва на майбутнє.

Незважаючи на певні періодичні проблеми подальшого практичного розвитку двосторонніх відносин, у 1993-2004 роках Чехію і Словаччину єднала передусім спільна ціль "повернення до Європи" та інтеграції до трансатлантичних і загальноєвропейських структур. Для її досягнення ЧР і СР тісно взаємодіяли і надавали підтримку та допомогу одна одній. Причому, саме така взаємодопомога дозволила Словаччині наздогнати в 1998-2004 роках Чехію та інші центральноєвропейські держави в процесі інтеграції до НАТО і Європейського Союзу.

Зараз ЧР і СР - повноправні члени Північноатлантичного альянсу і ЄС. Тому, цілком обґрунтовано можна стверджувати, що чесько-словацькі відносини впродовж 1990-х - 2005 років здійснили своєрідну еволюцію за діалектикою "кілець" історичної спіралі - від дезінтеграції єдиної держави через подальший розвиток тісної двосторонньої співпраці до якісно вищого кола інтеграції в рамках Європейської і Трансатлантичної Спільноти.

Позитивну роль в динамічному розгортанні чесько-словацького міждержавного співробітництва з перших днів незалежності зіграло попереднє формування його основ та договірно-правової бази ще в рамках єдиної федеральної держави на початку 1990-х років. Зокрема, уже наприкінці 1992 року була укладена система договорів і угод про поділ федерального майна, спільний державний кордон, грошовий і митний союз тощо. Формувалася чеська і словацька дипломатія. Тому, в цілому, головні складову елементи та механізми системи міждержавного співробітництва ЧР і СР без значних проблем почали функціонувати уже з перших днів унезалежнення двох країн.

Втім, як засвідчує здійснений аналіз новітнього історичного процесу чесько-словацького співробітництва, впродовж досліджуваного періоду воно розвивалося нерівномірно і мало чотири взаємопов'язані, але якісно відмінні етапи: На кожному з цих етапів суть і характер чесько-словацького міждержавного співробітництва визначали в основному дві взаємозв'язані групи чинників - зовнішньополітичного і внутрішньополітичного плану. Втім, у конкретні періоди вони мали далеко не рівнозначний, а інколи й суперечливий характер. Зумовлено це було передусім специфікою національно-державних інтересів, які формулювали правлячі кола кожної із країн у реальних умовах.

В основі визначення того чи іншого характеру і спрямування національно-державних інтересів ЧР і СР у конкретних історичних умовах лежали насамперед політико-ідейні та соціально-економічні переконання і уподобання провідних політичних сил, які знаходилися біля керма державної влади. Таким чином, можна зробити генеральний висновок про те, що визначальний вплив на характер чесько-словацьких відносин в період 1990-х - 2005 років мали внутрішньополітичні чинники, ситуація і процеси в кожній із двох країн.

Міждержавне співробітництво ЧР і СР впродовж досліджуваного періоду охоплювало різноманітні сфери і напрями. Проте, в якості основних слід виділити зовнішньополітичну і зовнішньоекономічну область.

Політичний блок чесько-словацької співпраці, безумовно, з різною інтенсивністю і глибиною на кожному конкретному етапі включав: координацію кроків двох держав на міжнародній арені; розвиток добросусідських відносин і стратегічного партнерства ЧР і СР; взаємопідтримку в процесі інтеграції до ЄС і НАТО; взаємодію в рамках міжнародних організацій, європейських і регіональних структур;спільну участь у врегулюванні міжнародних конфліктів та миротворчих місіях тощо.

Зовнішньополітична взаємодія ЧР і СР у 1993-2005 роках здійснювалася в основному через наступні канали і механізми: постійні контакти на рівні вищих органів державної влади, зокрема, традиційні візити і переговори президентів, глав урядів і парламентів; регулярні міжурядові і міжвідомчі зустрічі, переговори і консультації; взаємодію зовнішньополітичних відомств з координації двостороннього співробітництва і спільних кроків на міжнародній арені тощо.

Проте, крім двосторонніх методів зовнішньополітичної співпраці, чесько-словацьке співробітництво реалізувалося і на багатосторонній основі, зокрема в рамках центральноєвропейського регіонального інтеграційного об'єднання - Вишеградська група та більш ширшої Центральноєвропейської Ініціативи. Особливе місце в системі чесько-словацького міждержавного співробітництва з середини 1990-х років посіла співпраця на рівні прикордонних регіонів двох держав. Транскордонне співробітництво між ЧР і СР меншим чином, ніж міждержавні стосунки, відчувало деякий негативний вплив політичної кон'юнктури. В рамках чесько-словацької транскордонної співпраці склалися вищі організаційні форми співробітництва - діють 3 єврорегіони, інтенсивно йде розбудова прикордонної інфраструктури, реалізуються транскордонні господарські проекти, спільні програми охорони довкілля. У цілому, транскордонне співробітництво уже є стабільним і вагомим рівнем (підрівнем) цілісної системи міждержавного співробітництва ЧР і СР.

Економічний вимір чесько-словацької міждержавної співпраці, як засвідчує здійснений аналіз, в 1990-х - 2005 роках також характеризувався вищим рівнем стабільності, ніж двостороння взаємодія у зовнішньополітичній сфері. Цьому сприяли як прагматичні інтереси та дії безпосередніх учасників зовнішньоекономічних зв'язків з обох сторін - уже переважно приватно-корпоративних суб'єктів господарської діяльності, які керувалися не політичними критеріями, а економічною доцільністю, так і об'єктивні потреби поглиблення взаємодії чеського і словацького народного господарства. Позитивну роль в інтенсифікації двостороннього економічного співробітництва зіграло також ефективне функціонування митного союзу між ЧР і СР та їх співпраця в рамках багатосторонньої Центральноєвропейської угоди про вільну торгівлю впродовж 1993-2004 років.

Сучасний інтеграційний або постінтеграційний етап співробітництва ЧР і СР після розширення Євросоюзу характеризується розгортанням чесько-словацького міждержавного співробітництва в 2004-2005 роках на нових засадах і принципах. На міжнародній арені Чехія і Словаччина реалізують спільну зовнішню і безпекову політику ЄС. Вони погоджено інтегруються до спільного внутрішнього ринку, торговельного і митного союзу ЄС. ЧР і СР готуються до вступу в єврозону та введення євро замість національних грошових одиниць. Тобто, на перший план виступає чесько-словацька співпраця в реалізації інтеграційних інтересів та завдань. Разом з тим, як постійно підкреслюють державно-політичні лідери двох країн, збережена специфіка чесько-словацьких відносин, як надстандартних, тобто, особливо близьких і довірливих.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ У НАСТУПНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Досвід чесько-словацького співробітництва в контексті інтеграційної стратегії України // Studia Slovakistica. 5. Українсько-Словацькі діалоги. Літературознавство: Історія. - Ужгород: УжНУ, 2005.- С.158-167.

2. Системний підхід до вивчення еволюції новітніх міждержавних стосунків Чехії і Словаччини // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. Випуск 14.- Ужгород: Вісник Карпат, 2005.- С.101-109.

3. Система зовнішньоекономічного співробітництва ЧР і СР в період 1990-х - початку 2000-х років // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. Випуск 16.- Ужгород: Видавництво УжНУ „Говерла”, 2006.- С.99-106.

4. Становлення системи чесько-словацького транскордонного співробітництва в 1990-ті роки // Науковий вісник Закарпатського державного університету. Серія: Історія. Випуск 1(7).-Ужгород: 2006.-С.105-108.

АНОТАЦІЯ

Андрейко В.І. Чесько-словацькі міждержавні відносини: особливості становлення і розвитку (1990-ті - 2005 роки).- Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 - всесвітня історія. - Національний університет „Києво-Могилянська академія”. - Київ, 2007.

У дисертації на основі системного підходу комплексно досліджується історичний процес становлення і розвитку міжнародно-договірної бази, механізму, видів, основних напрямів і форм міждержавного співробітництва Чеської Республіки і Словацької Республіки періоду 1990-х - 2005 років як цілісної системи. Розкрито специфіку формування основ чесько-словацької співпраці на початку 1990-х років в умовах розпаду ЧСФР. Виділено основні етапи розвитку чесько-словацького міждержавного співробітництва в зовнішньо-політичній і зовнішньоекономічній сферах у 1990-х - 2005 роках. Узагальнено історичний досвід чесько-словацької взаємодії в процесі розширення ЄС і НАТО на Схід.

Ключові слова: чесько-словацьке міждержавне співробітництво, Чеська Республіка, Словацька Республіка, Чеська і Словацька Федеративна Республіка, Європейський Союз, НАТО.

АННОТАЦИЯ

Андрейко В.И. Чешско-словацкое межгосударственное сотрудничество: особенности становления и развития (1990-е - 2005 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 - Всемирная история. Национальный университет „Киево-Могилянская академия”. - Киев, 2007.