Український фактор у політиці Німеччини та Австро-Угорщини періоду Першої світової війни

· Берлін прагнув впливати на стосунки Києва й Москви таким чином, щоб Українська держава змогла зберегти свої позиції у повоєнній перспективі незалежно від того, яка із сторін внутрішнього російського конфлікту перемогла б у Громадянській війні.

· На заключному етапі війни ті тенденції, які сформувалися у політиці союзних монархій наприкінці весни 1918 р., суттєво посилилися. Так, Австро-Угорщина першою і у стислий термін вивела свої війська спочатку з Наддніпрянщини, а після перемир'я з Антантою та США - зі своїх українських областей. Спроби Дунайської монархії зберегти вплив на Сході за прикладом її німецького союзника - через збільшення допомоги гетьманському режимові - виявилися надзвичайно короткотривалими і не призвели до помітних наслідків. Таку ж мінімальну наполегливість Відень виявив і у розв'язанні життєво важливих проблем своїх українських підданих, по суті, приспавши їхню пильність і віддавши ініціативу польським і румунським національно-політичним силам, які внаслідок цього отримали кращі стартові позиції у змаганні за власну державність після ліквідації Габсбурзької влади.

· Німецька імперія намагалася забезпечити свої позиції в Україні навіть після того, як була змушена спочатку скорочувати, а потім і виводити звідти свої військові сили. Саме на заключному етапі своєї присутності на Сході рейх знову спробував налагодити союзницькі стосунки з київською владою. У процесі послаблення важелів свого військового й політичного впливу внаслідок поразок на Заході Берлін усвідомив свою залежність від життєздатності української держави і запізно розпочав заходи зі зміцнення її військового потенціалу та зовнішньополітичних позицій для забезпечення передумов для економічного проникнення в Україну в повоєнній перспективі.

· На відміну від Австрії, Німеччина була зацікавлена також у збереженні української противаги Польській державі, що підтримувало інтерес Берліна як до гетьманського режиму, так і до Директорії УНР.

· Наявність традиції тривалого співробітництва між німецькою та польською елітами Габсбурзької імперії створила визначальні передумови для так званого «австро-польського розв'язання», на яке Австро-Угорщина орієнтувалася протягом практично всієї війни і від якого була змушена відмовлятися лише на короткі періоди - з травня по листопад 1917 р. та в лютому - травні 1918 р.

· Ставлення Берліна до української спільноти слід оцінити як суперечливе, оскільки воно балансувало між бажанням використати її як інструмент великої політики і вимушеною готовністю зважати на українські інтереси. Ще однією відмінною рисою політики рейху було перебільшене сподівання на російсько-українські протиріччя. Попри це слід відзначити елементи реалізму в оцінці суспільно-політичної ситуації на українських теренах і прагнення визначити соціально-політичні проблеми українського народу.

Література

Кураєв О.О. Історія України двадцятого століття в зарубіжній історіографії // Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки. - Вип. 6. - 1995. - С. 102-106.

Кураєв О.О. Німецька спілка східних прикордонних областей і Україна (1903 - 1915 рр.) // Київська старовина. - 2000. - № 4. - С. 150-156.

Кураєв О.О. Формування ідеології «української політики» Німеччини (1904 - 1916) // Пам'ять століть. - 2000. - № 4. - С. 87-93.

Кураєв О.О. Маловідомий комплекс джерел Австрійського державного архіву у Відні про події в Україні 1914-1922 рр. (за публікацією Т. Горникевича) // Архіви України. - 2000. - № 1-3. - С. 97-102.

Кураєв О.О. Австро-українські взаємини першої чверті ХХ століття в австрійській науковій періодиці // Пам'ять століть. - 2001. - № 5. - С. 93-103.

Кураєв О.О. Інтереси Німеччини і «прагнення українофілів і малоруське (русинське) питання» 1871 - 1900 // Український історичний збірник 2001. - Київ: Інститут історії України, 2002. - С. 339-350.

Кураєв О.О. Брестські мирні домовленості України 1918 р. в світлі сучасної австрійської історіографії // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених і аспірантів. - Київ: ІУАД, 2003. - № 7. - С. 426-441.

Кураєв О.О. Питання української революції в політичній стратегії Центральних держав у період переходу до затяжної війни (вересень-жовтень 1914 р.) // Питання історії України. Збірник наукових статей. - Чернівці: Зелена Буковина, 2005. - Т. 8. - С. 85-88.

Кураєв О.О. Політика Центральних держав щодо українського чинника у Першій світовій війні // Київська старовина. - 2006. - № 1. - С. 73-87.

Кураєв О.О. Українське питання у пресі Центральних держав від початку Першої світової війни до «літнього наступу» 1915 р. // Археографічний щорічник. - 2006. - Вип. 10/11. - Т. 12/13. - С. 846-850.

Кураєв О.О. «Українська проблема» у контексті зміни стратегії Центральних держав у травні - серпні 1915 рр. // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених і аспірантів. - Київ: ІУАД, 2006. - № 12. - С. 262-283.

Кураєв О.О. Організаційне, ідеологічне та інформаційне забезпечення планів експансії Центральних держав в Україну (серпень 1915 - березень 1916 рр.) // Історичний журнал. - 2006. - № 2. - С. 16-24.

Кураєв О.О. Матеріали з політики Відня в українському питанні 1905-1918 років у Державному архіві Австрії: оптимізація пошуку та джерелознавчого аналізу // Архіви України. - 2006. - № 1. - С. 70-75.

Кураєв О.О. Українська проблема в контексті формування політичної стратегії Центральних держав з листопада 1914 по березень 1915 р. // Вісник КСУ. Історична серія. - Вип. 27. - 2006. - С. 83-92.

Кураєв О.О. Нові акценти політики Центральних держав щодо України після літнього наступу 1915 р. // Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки. - Вип. 15. - 2006. - С. 204-214.

Кураєв О.О. Український чинник у системі політичних інтересів Австро-Угорщини і Німеччини (1843-1914) // Український історичний журнал. - 2006. - № 1. - С. 43-61.

Кураєв О.О. Архівна україніка в державних архівах Берліна: документи стосовно політики Німеччини в українському питанні 1913-1918 рр. // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство. - Вип. 8. - 2006. - С. 141-149.

Кurаev О. Verband «Freie Ukraine» im Kontext der deutschen Ukraine-Politik im Ersten Weltkrieg // Mitteilungen des Osteuropa-Instituts Mьnchen. - 2000. - № 35. - 47 S.

Кurаyev О. Ukrainischer Historiker als politische Figur im Spannungsfeld Zarenreich - Donaumonarchie // Цsterreichische Osthefte. - 2002. - № 4. - S. 675-681.

Кurаyev О. Politische und wissenschaftliche Aspekte der Entstehung deutscher Ukrainekunde des XX. Jh. (1905-1916) // Jahrbьcher fьr Geschichte Osteuropas. - 2002. - № 1. - S. 94-101.

ий Размещено на Allbest.ru