Освітня діяльність української інтелігенції в контексті загальноєвропейських процесів націотворення у 1921-1934 рр.

Одним із факторів впливовості підручників на процес націотворення було їх друкування і поширення в освітніх закладах. Вони були частиною інформаційного простору, що значною мірою розширився із розвитком друкарства. У Радянській Україні протягом 1920-х років забезпечення освітніх закладів навчальною літературою відбувалося за умов встановлення державної монополії на видання підручників і поступового очищення національного підручникового фонду, недопущення до освітнього процесу підручників, надрукованих в еміграції зусиллями української інтелігенції. Недостатня кількість бюджетних коштів на навчальну літературу була однією з причин купівлі підручників за власний кошт батьків учнів. Розробка стандартизованих і відповідно уніфікованих за змістом підручників на початку 1930-х рр. стала причиною поліпшення забезпечення освітніх закладів необхідною навчальною літературою.

В умовах становлення і утвердження тоталітарного режиму в Україні у 1920-х - 1930-х рр. і водночас розгортання процесів формування української модерної нації підручники стали повною мірою дзеркальним відображенням суперечливих тенденцій суспільно-політичної дійсності в державі. Вони були барометром поглядів авторів підручників та напрямів політики більшовиків.

Упродовж 1921 - 1934 рр. характер підручникотворчої діяльності української інтелігенції в умовах Радянської України пройшов складний процес еволюції від національного до змішаного, а потім до радянізованого. В першій половині 1920_х рр. друкували частково змінені підручники, які були написані у попередні роки. Потім почали створюватися нові підручники, прилаштовані до радянських навчальних програм. Більш кардинальні зміни відбулися після процесу СВУ, коли було засуджено авторів значної частини підручників. Посилення тоталітарного режиму і відповідні реформування освітньої системи вплинули як на склад авторських колективів, так і на зміст самих підручників. Поступово урядова політика у сфері освіти зводилась до створення загальносоюзних стандартів у навчальній літературі України практично з усіх предметів.

Історичну цінність підручників з гуманітарних предметів (історія, мова, література, читанки і букварі) становить те, що в них відтворюється концепція розвитку освіти, а отже, закладена і стратегія майбутнього розвитку нації. Відповідно, українські радянські підручники не сприяли поширенню і формуванню національних і демократичних цінностей, які протягом тривалого часу обстоювала національно свідома українська інтелігенція.

Таким чином, характер створення підручників ускладнив і разом з іншими чинниками загальмував процес формування української модерної нації.

У висновках сформульовані основні результати дослідження, які виносяться на захист:

– у вітчизняній історіографії питання освітньої діяльності української інтелігенції в контексті загальноєвропейських процесів націотворення у 1921 - 1934 рр. не було предметом спеціального наукового дослідження. Джерельна база з цієї проблеми є достовірною і достатньою для створення комплексного дослідження теми;

– вирішення проблеми освіченості українського народу було неодмінною складовою процесу модерного націотворення як загальної тенденції розвитку європейських народів. Розв'язання цієї проблеми розпочиналося із подолання масової неписьменності народу, що потребувало функціонування широкої мережі шкільних і позашкільних освітніх закладів. Освітня діяльність європейської, у тому числі й української, інтелігенції засвідчує стурбованість громадськості питанням стану і якості освіченості багатьох європейських народів;

– політичність української інтелігенції не була однозначною. Більшовицька влада обмежувала зростання політичності значної частини української інтелігенції, що призводило до її штучної аполітичності, але по суті значна частина інтелігенції за маскою ухилення від участі у політичному житті зберігала свідому національну політичність у вигляді впровадження національної ідеї в освіті;

– протягом 1921 - 1934 рр. у Радянській Україні відбувається активний розвиток системи шкільної освіти. Розширення мережі шкіл з національною мовою навчання було позивним фактором, оскільки забезпечувало принцип масовості національної освіти у формуванні української модерної нації. Однак тенденції перетворень змістовного наповнення шкільної освіти були досить суперечливими, бо одночасно поєднувалися цінності української громади і пролетарської радянської влади з перспективою формування громадян радянської комуністичної спільноти, а не української нації;

– поступово в Радянській Україні відбувалась адаптація позашкільної освіти до нової радянської дійсності, що в перспективі мала впливати на процес трансформації української національної ідентичності в радянську ідентичність;

– українська інтелектуальна еліта, як і європейська, цілком свідомо використовувала шкільні підручники для того, щоб зміцнити національну самоідентифікацію молодого покоління. Створення національних підручників було надзвичайно важливим для освітнього аспекту процесу модерного націотворення, тому що вони були засобом поширення рідної мови і їхній зміст базувався на прикладах української тематики. Напрацьований українською інтелігенцією (наддніпрянською і західноукраїнською) досвід написання підручників як в роки діяльності національних урядів, так і в попередній період, був цінним для подальшої підручникотворчої діяльності освітян в роки радянської влади;

– вирішення проблеми забезпечення підручниками навчальних закладів системи масової освіти впродовж 1921 - 1934 рр. характеризувалося встановленням державної монополії і контролю над виданням і поширенням підручників. Урядові установи в Радянській Україні приділяли увагу забезпеченню шкіл підручниками, але недостатнє фінансування змушувало батьків здійснювати купівлю підручників за власний кошт;

– упродовж 1921 - 1934 рр. відбувався складний процес еволюції змісту створення підручників від національного до змішаного, а потім до радянізованого. Національна форма освіти зберігалась у мовному факторі, але її сутність, глибинний зміст у зв'язку з ідеологічними нашаруваннями були такими ж суперечливими, як і політика українізації. У підручниках знайшла своє відображення суспільно-політична дійсність Радянської України, оскільки автори підручників змушені були маневрувати між власними поглядами і вимогами влади, щоб протистояти тоталітаризму. Поступово підручники стали прямим ретранслятором ідеології радянського комуністичного режиму.

Основний зміст та висновки дисертації викладені у публікаціях:

1. Невінчана І. Діяльність інтелігенції в галузі шкільної освіти м. Києва в 20 - 30-х роках ХХ ст. // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 6. Історичні науки: Збірник наукових праць. - К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2004. - Вип. 1. - С. 237 - 241.

2. Невінчана І. Відображення українського ренесансу в період становлення тоталітаризму в Україні у шкільних підручниках // Вісник Київського славістичного університету. - К.: КСУ, 2005. - № 20. - С. 277 - 287.

3. Невінчана І. Боротьба української інтелігенції проти тоталітаризму в сфері шкільної освіти // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 6. Історичні науки: Збірник наукових праць. - К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2005. - Вип. 2. - С. 184 - 191.

4. Невінчана І. Проблема неписьменності українського народу в контексті загальноєвропейських процесів націотворення (20-і роки) ХХ ст. // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. Науково-практичний збірник. - К: ФПУ, 2005 - № 5 - С 166 - 171.

5. Невінчана І. Вплив системи шкільної освіти на процес націєтворення в Україні у 1920 - 1930-х роках // Українознавство. - 2006. - № 1. - С. 107 - 111.

6. Невінчана І. Діяльність інтелігенції в сфері підручникотворення в Україні в 20-х роках ХХ ст. // Матеріали VІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта - 2005”. Том 18. Історія України. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - С. 53 - 55.

7. Невінчана І. Вплив інтелігенції на розвиток освіти в період становлення тоталітаризму в Україні // Гуманітарна освіта в профільних вищих навчальних закладах: проблеми і перспективи: Матеріали VІ Всеукраїнської науково-практичної конференції 16-18 березня 2005 р.: В 2 т. - Т. 1. / за заг. ред. А. Ґ. Ґудманяна, О. В. Петренка. - К.: НАУ, 2005. - С. 214 - 215.

8. Невінчана І. Напрями вирішення проблеми забезпечення українських шкіл підручниками в 1920-х - 1930-х рр. // Молодь, освіта, наука, культура і національна свідомість. Зб. матеріалів VШ Всеукр. наук. - практ. конф., Київ, 12 - 13 травня 2005 р. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005. - Т. 1. - С. 237 - 239.

9. Невінчана І. Деякі аспекти святкової тематики в українських підручниках 1920-х років // Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень - 2005”. Том 23. Історія України. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. - С. 34 - 36.

10. Невінчана І. Підручникотворча діяльність Олени Курило в процесі українського націотворення // Матеріали Третьої міжнародної науково-практичної конференції “Жінка в науці та освіті: минуле, сучасність, майбутнє” та Другої міжнародної науково-практичної конференції “Ґендерний компонент у структурі вищої технічної освіти і природничих наук”, Київ, 3 - 5 листопада 2005 р. - К., 2005. - С. 353 - 356.

Анотація

Невінчана І.О. Освітня діяльність української інтелігенції в контексті загальноєвропейських процесів націотворення у 1921 - 1934 рр. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - Історія України. - Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. - Київ, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню освітньої діяльності української інтелігенції в контексті загальноєвропейських процесів націотворення у 1921 - 1934 рр. У дослідженні аналізується проблема неписьменності українського народу, висвітлюється ставлення української інтелігенції до питання освіченості нації, яке виявлялося у проводженні національної ідеї через шкільництво. Розглядається вплив масової освіти на процес формування української модерної нації в Радянській Україні. З'ясовується характер підручникотворчої діяльності української інтелігенції, акцентується увага на тому, що посилення тоталітарного режиму загальмувало процес формування української модерної нації, а це негативно позначилося на освітній діяльності в цілому і на процесі підручникотворення зокрема.

Ключові слова: українська інтелігенція, націотворення, підручникотворення, масова освіта, шкільництво.

The dissertation is devoted to the investigation of educational activity of Ukrainian intelligentsia in the context of Western European nation-creation process in 1921-1934. This scientific work researches the problem of illiteracy of Ukrainian people, the attitude of Ukrainian intelligentsia to the problem of nation education which was connected with the introduction to schooling the idea of nation. The work considers the influence of mass education on the process of modern nation formation in the Soviet Ukraine. The characteristic features of textbook-creation activity of Ukrainian intelligentsia are cleared up. The attention is paid on the fact that increasing of totalitarian regime led to the braking of modern Ukrainian nation formation and that found out its reflection in education in general and in textbooks particularly.

Key words: ukrainian intelligentsia, nation-creation, textbook-creation, mass education, schooling.

Размещено на Allbest.ru