Внесок України у зміцнення матеріально-технічної бази СРСР у період оборонних боїв (22 червня–грудень 1941 р.)

Комплексний аналіз процесу мобілізації продуктивних сил економіки України та їх евакуації. Проведення евакуації: особливості, успіхи, досягнення та труднощі. Законодавча основа, порядок і організація переводу промисловості Української РСР на воєнні рейки.

Рубрика История и исторические личности
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.09.2013
Размер файла 67,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

07.00.01 - Історія України

Внесок України у зміцнення матеріально-технічної бази СРСР у період оборонних боїв (22 червня-грудень 1941 р.)

Салата Оксана Олексіївна

Київ 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник - доктор історичних наук, професор Король Віктор Юхимович, професор кафедри новітньої історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор Кучер Володимир Іванович, Головний науковий співробітник відділу етносоціальних досліджень Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАН України

кандидат історичних наук, професор Мінгазутдінов Олександр Федорович, професор кафедри історії для гуманітарних факультетів Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Провідна установа - Інститут історії України НАН України

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат історичних наук, доцент Божко О.І.

Анотація

мобілізація евакуація воєнний

Салата О.О. Внесок України у зміцнення матеріально-технічної СРСР у період оборонних боїв /22 червня-грудень 1941 р./ - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 00.07.01 - Історія України. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2004.

Робота присвячена дослідженню проблеми мобілізації продуктивних сил України на схід СРСР в початковий період Великої Вітчизняної війни, внеску України у зміцнення матеріально-технічної бази перемоги над німецько-фашистськими загарбниками.

Здійснено ретельний аналіз різних аспектів обраної теми, зокрема адміністративного та ідеологічного тиску на ефективність переходу промисловості на воєнні рейки та евакуацію. Розглянуто мобілізаційний режим першого періоду війни - 22 червня-грудень 1941 р., виявлено втрати нашої країни, українського народу та прорахунки керівництва СРСР, Комуністичної партії під час мобілізації та евакуації літа-осені 1941 р., їх наслідки для України. Порушено питання про вплив соціалістичної системи і Комуністичної партії на швидку і якісну перебудову економіки України на воєнний лад.

Ключові слова: Українська РСР, РНК України, Велика Вітчизняна війна 1941-1945 рр., мобілізація, продуктивні сили, перебазування, матеріально-технічна база, народногосподарський комплекс.

Аннотация

Салата О.О. Вклад Украины в укрепление материально-технической базы СССР в период оборонительных боев /22 июня-декабрь 1941 р./ - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01. - История Украины. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченка. - Киев, 2004.

Работа посвящена исследованию проблемы мобилизации продуктивных сил Украины на восток СССР в начальный период Великой Отечественной войны, вкладу Украины в сохранение и укрепление материально-технической базы СССР.

В диссертации уделяется особое внимание процессу мобилизации промышленного комплекса Украины и процессу эвакуации, ее законодательной основе. Важную роль в проведении перебазирования производительных сил сыграл украинский народ. Несмотря на то, что партийный аппарат ежедневно руководил деятельностью всех сфер народного хозяйства, созданная система отраслевых отделов и секретариатов, политотделов и других партийных органов давала постоянные сбои, их действия часто были абсолютно не согласованными.

Эвакуация с Украины проходила в чрезвычайных условиях. Лишь частично удалось вывезти оборудование заводов, фабрик и сельского хозяйства Западных областей Украины. В более благоприятных условиях прошла эвакуация промышленных предприятий Киева и области. Удалось также вывезти большую часть уникального оборудования и приборов металлургических и химических предприятий Днепропетровской и Запорожской областей. Значительные потери были понесены во время эвакуации предприятий Сталинской и Ворошиловградской областей.

Чрезвычайно тяжелой и трудоемкой была эвакуация сельского хозяйства Украины. Она не была организована надлежащим образом. Паника среди населения, растерянность в связи с непредсказуемыми событиями на фронтах, неподготовленность органов власти и населения к экстремальным ситуациям, сложный процесс перебазирования сельскохозяйственных ресурсов не дали возможности успешно решить эту проблему. Одной из причин срыва вывоза сельскохозяйственных ресурсов из прифронтовых районов была неудовлетворительная работа транспорта.

Выполнено тщательный анализ разных аспектов избранной темы, в частности административного и идеологического давления на эффективность перехода промышленности на военные рельсы и эвакуацию. Рассмотрено мобилизационный режим начального периода войны - 22 июня-декабрь 1941 г., показано потери нашей страны, украинского народа и просчеты руководства СССР, Коммунистической партии во время мобилизации и эвакуации лета-осени 1941 г., их последствия для Украины. Поднят вопрос о влиянии социалистической системы и Коммунистической партии на быструю и качественную перестройку экономики Украины на военное положение.

Ключевые слова: Украинская ССР, СНК Украины, Великая Отечественная война 1941-1945 гг., мобилизация, продуктивные силы, производительные силы, перебазирование, народнохозяйственный комплекс, метериально-техническая база.

Annotation

Salata O.O. The Contribution of Ukraine into the Improving of Material-Technical Base USSR during the Period of Defense Battles at the Beginning of the Great Patriotic War. - Manuscript.

Thesis on obtaining the Candidate's of Historical Sciences Degree on 00.07.01 specification - the History of Ukraine. - Kyiv National University named after Taras Shevchenko. - Kyiv, 2004.

The thesis is dedicated to the research of the mobilization problems and the evacuation of the productive forces of Ukraine to the east of the USSR during the starting period of the Great Patriotic War; to the contribution of Ukraine into the improving the material-technical base of the victory over the German-fascists invaders.

A thorough analysis of different aspects of the chosen topic is done, the analysis of administrative and ideological pressure on the effectiveness of industry transition to military rails and evacuation in particular. The mobilization regime of the first period of the War (June 22 - December, 1941) is researched; the losses of our country, of the Ukrainian people, the miscalculations of the USSR government and Communistic party during the mobilization and evacuation periods of summer-autumn, 1941 and their consequences are shown. The question of the influence of socialistic system and Communistic party on speed and effectiveness of the transition of economy to the military regime is risen.

Key words: USSR, SNC, the Great Patriotic War 1941-1945, mobilization, productive forces, transition, national economic complex, material-technical base.

1. Загальна характеристика дисертації

Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Обсяг дисертації 222 стор. Вона складається зі вступу, чотирьох розділів і висновків, списку використаних джерел і літератури (17 стор., 221 назва).

Актуальність теми дослідження. Історія Другої світової та Великої Вітчизняної війни й сьогодні залишається у центрі уваги історичної науки. У зв'язку з цим нині гостро відчувається потреба в об'єктивному аналізі багатьох проблем Великої Вітчизняної війни та участі у ній України.

Серед найважливіших проблем зазначеного періоду виступає процес мобілізації та евакуації виробничих потужностей Української РСР у глиб СРСР. Як частина переведення економіки на воєнні рейки ці процеси на першому етапі війни були одним із найважливіших завдань СРСР в цілому й України зокрема. Особливої уваги заслуговує процес мобілізації у період оборонних боїв Червоної Армії. Відтак перед історичною наукою постає завдання дослідити процес мобілізації та евакуації промисловості і сільського господарства, комплексно відтворити конкретні факти і події, тенденції розвитку виробничих потужностей, що впливали на хід цього процесу.

Необхідність комплексного аналізу процесу мобілізації та евакуації в період оборонних боїв Червоної Армії з 22 червня по грудень 1941 р. обґрунтовується також тим, що в сучасній історичній науці відсутня повна та об'єктивна картина перебудови промислового потенціалу України та всієї економіки на воєнний лад, проблеми та труднощі евакуації промислових підприємств у початковий період війни.

У дослідників та тих, хто вивчає історію Великої Вітчизняної війни нині з'явилася унікальна можливість ознайомитися та ввести в обіг нові, досі невідомі документи і матеріали, на їх основі зробити висновки та оцінити по-новому події часу, що розглядається в дисертації. Новий стан історичної науки дозволяє з сучасних позицій висвітлити історію Великої Вітчизняної війни, її проблеми та наслідки.

Зв'язок дисертації з науковими темами, програмами, планами. Тема дисертації узгоджена з планом наукових досліджень Київського національного університету імені Тараса Шевченка, зокрема кафедри новітньої історії України історичного факультету.

Об'єктом дослідження обрано матеріально-технічну базу Української РСР: промисловість, сільське господарство, транспорт, науку і освіту в зазначений період.

Предметом дисертаційного дослідження є процес мобілізації та евакуації промислових та сільськогосподарських ресурсів, його організація та результати.

Хронологічні межі дослідження окреслюють період оборонних боїв Червоної Армії, (22 червня по грудень 1941 р.) від початку Великої Вітчизняної війни до окупації всієї території Української РСР (на грудень 1941 р.) німецько-фашистськими військами.

Територіальні межі дисертації охоплюють всю територію Української РСР в її кордонах, що існували на початок Великої Вітчизняної війни.

Мета дослідження - провести комплексний аналіз процесу мобілізації продуктивних сил економіки України та їх евакуації, визначити внесок України у зміцнення матеріально-технічної бази СРСР та їх втрати під час евакуації, дослідити питання щодо проведення евакуації, особливостей, успіхів, досягнень та труднощів. У відповідності до мети дисертації визначено такі основні наукові завдання:

проаналізувати стан і ступінь дослідження обраної теми в історіографії, визначити рівень і повноту її джерельного забезпечення;

простежити законодавчу основу, порядок та організацію переводу промисловості Української РСР на воєнні рейки і організацію евакуації продуктивних сил України, показати особливості її проведення в різних регіонах республіки;

проаналізувати перший етап перебазування виробничих потужностей України;

визначити роль української економіки у зміцненні матеріальних і трудових ресурсів Радянського Союзу, втрати, досягнення та прорахунки у загально-історичному розвитку держави в період з червня по грудень 1941 р.;

уточнити роль партійних і державних органів в організації робітничого потенціалу для переведення економіки на воєнні рейки та евакуації промисловості;

узагальнити досвід по визначенню внеску та ролі України у зміцнення матеріально-технічної бази оборони СРСР.

Методологічною основою дослідження є принципи історизму, об'єктивності, багатофакторності, які дозволяють вивчати складні суспільні явища, конкретні події і факти в їх динаміці. При написанні дисертації автор використовувала загальнонаукові методи: порівняльно-історичний, логічно-аналітичний, статистичний, описовий.

Наукова новизна дисертації полягає у постановці та розробці актуальної проблеми, яка не отримала всебічного та об'єктивного висвітлення в історичній науці. На основі використання оригінальних архівних джерел автор комплексно дослідила процес мобілізації та евакуації продуктивних сил України, основні чинники, які впливали на сам процес, внесла істотні уточнення до положень вітчизняної історіографії про внесок України у зміцнення матеріально-технічної бази СРСР у період оборонних боїв (22 червня-грудень 1941 р.). Дістало подальший розвиток дослідження ролі прорахунків та втрат, допущених керівництвом країни. У науковий обіг введено положення, що Україна зробила вагомий внесок у зміцнення матеріально-технічної бази СРСР, а із-за некомпетентного керівництва понесла значні втрати, які відобразилися на подальшому розвитку її економіки.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що її матеріали, основні положення, висновки можуть бути використані в науково-дослідницькій роботі, у розробці узагальнюючих праць та лекційних і спеціальних курсів з історії України у вищих навчальних закладах різного рівня акредитації. Дисертаційне дослідження може стати основою у розробці тем про стан економіки України у роки Великої Вітчизняної війни.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та певні висновки дослідження були представлені на конференціях: „Україна напередодні та в роки Другої світової війни 1939-1945 рр.” (Кривий Ріг, 2002 р.), „Актуальні проблеми вивчення історії ХІХ - ХХ ст.” (Бердянськ, 2002 р.), „Формування історичного світогляду на уроках історії України” (Київ, 2002 р.). Результати дослідження знайшли відображення у 5 авторських публікаціях загальним обсягом 2,8 др. арк.

2. Основний зміст дисертації

Перший розділ ”Історіографія та джерельна база дослідження” присвячено аналізу літератури та характеристиці джерел з теми дисертації.

У даному розділі докладно проаналізовано історіографію тематики: внесок України у зміцнення матеріально-технічної бази СРСР у період оборонних боїв /22 червня-грудень 1941 р./. Особливу увагу привертає величезна наукова історична та опублікована джерельна база, що використовувалася вченими впродовж останніх 60-ти років з різним баченням і оцінкою внеску та втрат України у цій війні. Історіографію проблеми розділено на чотири періоди. Перший період охоплює воєнні роки. Він характеризується спробою радянських істориків зібрати фактичний матеріал про війну і дати йому оцінку.

Другий період охоплює післявоєнне десятиріччя - з кінця 1940-х до середини 1950-х рр. (1945-1955 рр.), коли відбувається становлення історіографії Великої Вітчизняної війни, виділяються окремі проблеми, відбувається процес концентрації джерел в архівах.

Третій період відображає історію мобілізаційного процесу та евакуації з України. Він триває з другої половини 1950-х рр. до „перебудови” (другої половини 1980-х рр.), відзначається появою значної кількості праць, які дають багатий фактичний матеріал та узагальнення даних про мобілізацію та евакуацію.

Четвертий період (з другої половини 1980-х рр. до сьогодення) характеризується появою нових досліджень, які базуються на архівних матеріалах та документальних джерелах. Переосмислюються події воєнного часу аналізуються джерела, даються нові оцінки подіям війни, що підвищує їх наукову цінність.

За роки війни було опубліковано багато праць про діяльність трудящих, спрямовану на підвищення виробничих потужностей та зміцнення матеріально-технічної бази оборони. Незважаючи на вузькість їх тематики і обмеженість джерельної бази, було зроблено перші спроби в умовах війни осмислити явища, виявити закономірність подій, що відбувалися. Вони стали базою у становленні радянської історіографії про Велику Вітчизняну війну Кузнєцов В.В. О работе профсоюзных организаций по дальнейшему развертыванию всесоюзного социалистического соревнования. - М., 1944; Богомолець О.О. Вчені України у дні Великої Вітчизняної війни. - Уфа, 1942; Палладін О.В. Академія наук Української РСР (1919-1944). - К., 1944..

У післявоєнний період видано ряд комплексних праць, де робилися спроби висвітлити історію Великої Вітчизняної війни в цілому Кукин Д.М. Партия большевиков - вдохновитель и организатор победы в Великой Отечественной войне Советского Союза. - М., 1951; Тельпуховський Б.С. Великая Отечественная война Советского Союза (1941-1945). - М., 1952; Шатагин Н.И. Коммунистическая партия - вдохновитель и организатор победы советского народа в Великой Отечественной войне. - М., 1955; Чекалин М.В. КПСС - вдохновитель и организатор победы советского народа в Великой Отечественной войне. - Л., 1955.. Велика увага приділялася подіям, що відбувалися на території України. У своїх дослідженнях Б.С. Тельпуховський, Т.І. Халепо, Г.Г. Морехіна, Л.М. Кантор, А.І. Хавін, давали короткий опис ходу військової боротьби на фронтах війни, М.О. Вознесенський, Є.І. Солдатенко та інші Вознесенський Н.А. Военная экономика СССР в период Отечественной войны. - М., 1948; Солдатенко Е.И. Трудовой подвиг советского народа в Великой Отечественной войне. - М., 1954. розкривали зміст перебудови економіки на військові рейки, процес перебазування в глибину СРСР продуктивних сил України, давали приклади динаміки цього процесу. Характеризувалась діяльність Комуністичної партії в тилу з окремих напрямків Халепо Т.І. Трудовий героїзм українського народу в роки Великої Вітчизняної війни /1941-1945 рр./ - К., 1957; Кантор Л.Н. Перебазирование промышленности СССР. - Заметки План. ин-та. - Л., 1947; Хавин А. И. Великое перебазирование индустрии // Новый мир. - 1948. - №6. - С. 49-54; Морехина Г.Г. Из истории перестройки промышленности Советского Союза в первый период Великой Отечественной войны (1941-1945 гг.) // Вопросы истории. - 1958. - №12. - С. 47-54.. У працях М.В. Чекаліна, Н.І. Шаталіна, А.П. Логінова, Д.М. Кукіна, їй приписувалася першочергова роль у мобілізації трудящих на боротьбу проти ворога, давалася лише позитивна оцінка її керівництву. Не розглядалися механізми керівництва мобілізацією промислових ресурсів країни та евакуацією.

У 60-80-х роках ХХ ст. історична наука поповнилася такими цінними узагальнюючими виданнями як „История Коммунистической партии Советского Союза”, „Советская экономика в период Великой Отечественной войны”, „Советский Союз в годы Великой Отечественной войны”, „История Второй мировой войны”, „Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу”, „История Украинской ССР” История Великой Отечественной войны: В 6 т. - М., 1960-1965; История Второй мировой войны 1939-1945: В 12 т. - М., 1973-1981; История Коммунистической партии Советского Союза: В 6 т. - Т. 2. Кн. 1. (1938-1945 гг.) - М., 1970; Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу 1941-1945 рр: В 3 т. - К., 1968; История Украинской ССР: В 10 т. - К., 1984.. До їх створення було залучено велику кількість архівних матеріалів, статистичних даних, що дозволило глибоко і всебічно розкрити воєнно-економічну політику Комуністичної партії в умовах війни, воєнно-мобілізаційні заходи місцевих партійних і господарських органів з перебудови економіки на воєнні рейки, перебазування виробничих сил у глиб країни. Мало уваги приділялося мобілізаційним заходам на території України.

Вводячи до наукового обігу фактичний і статистичний матеріал, історики Я.Є. Чадаєв. М.С. Зинич, Г.С. Кравченко, Г.О. Куманьов, Г.Д. Комков, Г.Г. Морехіна, Ю.В. Арутюнян та інші Комков Г.Д. Идейно-политическая работа КПСС в 1941-1945 гг. - М., 1965; Зинич М.С. Історія робітничого класу Української РСР. - К., 1967; Чадаєв Я.Е. Экономика СССР в период Великой Отечественной войны (1941-1945 гг.). - М., 1965; Г.С. Кравченко Экономика СССР в годы Великой Отечественной войны (1941-1945 гг.). - М., 1970; Куманев Г.А. Советский тыл - фронту. 1941-1945. -М., 1970; Морехина Г.Г. Рабочий класс - фронту. Подвиг рабочего класса. - М., 1962. дають цілісну картину складного процесу формування та розвитку різних видів трудової допомоги фронту. Недостатньо аналізується діяльність Комуністичної партії Радянського Союзу в організації роботи в тилу Лихоманов М.Ц. Организаторская работа партии в промышленности в первый период Великой Отечественной войны. - Л., 1969; 1968; Ющенко М.Д. Деятельность Коммунистической партии Украины по мобилизации трудящихся республики на разгром фашизма в 1943-1945гг. - К., 1977..

Третій період значно розширив тематику і поглибив дослідження теми Вітчизняної війни. Найповніше досліджена така складова суспільно-політичного і громадського життя, як всенародний рух „Тил - фронту”. Історики поступово звільнялися від застарілих стереотипів, спрощених оцінок подій 1941 р. Добре відомі праці В.О. Замлинського, В.М. Нем'ятого, Д.П. Григоровича, М.В. Коваля, В.Ю. Короля, В.І. Кучера, О.Ф. Мінгазутдінова та інших. Ці історики більше уваги приділяли ролі робітничого класу в мобілізації виробничих потужностей та їх евакуації Григорович Д.Ф., Немятый В.Н., Буцко Н.А. Советская Украина в годы Великой Отечественной войны, 1941-1945гг. - К., 1985; Коваль М.В. Социалистическая экономика - важнейший источник победы Советского Союза в Великой Отечественной войне. - К., 1984; Король В.Е. Сила Великой дружбы. - К., 1985; В битвах за советскую Украину. - К., 1985; Кучер В.И. Единство и братская дружба народов СРСР в годы Великой Отечественной войны. - К., 1983; Мингазутдинов А.Ф. Идеологическая деятельность Коммунистической партии на фронте в годы Великой Отечественной войны (Историография проблемы). - В кн.: Бессмертный подвиг партии и народа. - К., 1976., з інших позицій оцінювали й діяльність партії Советская Украина в годы Великой Отечественной войны, 1941-1945. - К., 1985; Чернега П.М. Профсоюзы Украинской ССР в годы Великой Отечественной войны (1941-1945). - К., 1988.. Документальним матеріалом вони підтвердили, що Україна була не лише ресурсною базою СРСР, а й центром машинобудування і металургійної промисловості.

В кінці 1980-х років українські історики, переглянули та проаналізували замовчувані раніше аспекти діяльності партії Немятый В.Н. Из опыта работы КПРС по организации защиты завоеваний Октября в период Великой Отечественной войны 1941-1945 гг. // КПРС - вдохновитель и организатор Победы советского народа и его Вооруженных Сил в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг: Сб. матер. конф. - К., 1988.. Предметом дослідження стає діяльність профспілок в Україні в цей період Чернега П.М. Профсоюзы Украинской ССР в годы Великой Отечественной войны (1941-1945). - К., 1987. Увага зосереджується на їх діяльності у провідних галузях народного господарства, не показана робота профспілок на малих підприємствах, у закладах науки, освіти.

Німецькі історики високо оцінювали мобілізаційні роботи та евакуацію в Україні в 1941-1942 рр., їх роль для подальшого розгрому їх військ Вторая мировая война в воспоминаниях У. Черчилля, Шарля де Голля, К. Хэлля, У. Лэгги, Д. Эйзенхауэра /сост. сб. Е.Я. Троянская, - М., 1990; Итоги Второй мировой войны. Выводы побежденных. С-Пб - М., 1998..

Якісні зміни відбулися у наукових дослідженнях початку 1990-х років Косик В. Україна під час Другої світової війни (1939-1945). - К., 1993; Жеребецкий П.И. Горловка в годы Великой Отечетсвенной войны. - Донецк, 1993; Трудящиеся Украины - Победе. Вклад украинского народа в победу над фашистской Германией / Авт. кол.: Л.Е. Беренштейн и др. - К., 1991. - висвітлюється робота тилу, зменшилася кількість праць історико-партійного спрямування. Вони відмовлялися розглядати марксизм-ленінізм як єдино вірний ідеологічний напрямок Брицький П.П. Україна у Другій світовій війні (1939-1945), - Чернівці, 1995; Муковський І.Т., Лисенко О.Є. Звитяга і жертовність: Українці на фронтах другої світової війни. - К., 1997; Стецкевич В.В. Воєнно-мобілізаційна компанія в Україні в перший період Великої вітчизняної війни. - Дніпропетровськ, 1996; Дробот І.І., Слюсаренко А.Г., Чернега. П.М. Український народ у Другій світовій війні. - К., 1998..

Під новим кутом зору розглядають події початкового етапу Великої Вітчизняної війни й російські історики. Л. Наумов, аналізуючи події Другої світової війни Наумов Л. Советский Союз во Второй мировой войне: Критический очерк советской историографии войны. - Los Angeles, 1996. доводить, що поразка Червоної Армії та великі матеріальні втрати - наслідок некомпетентного керівництва.

З сучасних позицій оцінюють діяльність Комуністичної партії, досягнення та втрати нашого народу М.В. Коваль, В.Ю. Король, В.І. Кучер, О.Є. Лисенко, В.І. Сергійчук, В.В. Стецкевич Коваль М.В. Друга світова і Велика Вітчизняна війна та сьогодення // Український історичний журнал. - 1995. - № 3 - С. 27-34; Сергійчук В.І. Микола Духов (1904-1964). - К., 1975; Коваль М.В. Друга світова війна та історична пам'ять // Український історичний журнал. - 2000. - № 3 - С. 67-74; його ж. Україна у Другій світовій та Великій Вітчизняній війні / Україна крізь віки. - К., 1999; Король В.Ю. Україна в період Другої світової війни (1939-1945 рр.). - К., 2000; його ж. Трагедія військовополонених на окупованій території України в 1941-1944 рр. - К., 2002; Лисенко О.Є., Головко М.А. Профспілки України в період Великої Вітчизняної війни. 1941-1945 рр. - К., 2002.. Автори, в цілому, глибоко висвітлюють основні закономірності й етапи розвитку радянської воєнної економіки, подають цінні документи та матеріали, аналізують їх, знайомлять з абсолютно протилежними поглядами на ці події, допомагають осмислити подані факти Король В.Ю. Історія України: Документи. Матеріали. - К., 2001; його ж. Трагедія 1941-го року // Воєнна історія. - 2002. - № 3-4. - С. 18-24..

Вперше використано та опубліковано останні підрахунки перебазованих на Схід матеріальних цінностей в узагальненій науково-публіцистичній праці “Безсмертя” та “Подвиг на віки” Єдність фронту і тилу / Безсмертя. Книга Пам'яті України 1941-1945. - К., 2000; Подвиг на віки. Книга Пам'яті України: місто-герой Київ. - К., 2000..

Історичні умови сучасної України вимагають вироблення принципово нових засад у дослідженні та висвітленні складних обставин, пов'язаних з початком і ходом війни між СРСР та Німеччиною. Досконалого вивчення вимагає питання про перебудову народного господарства Української РСР в перші місяці Великої Вітчизняної війни, евакуації виробничих сил на схід країни, ролі тилу України у зміцненні матеріально-технічної бази СРСР.

Зробивши аналіз наукової історичної літератури з даної теми, дійшли висновку, що вітчизняним історикам вдалося накопичити значний фактичний матеріал, представити його та використати в своїх публікаціях і зробити загальні висновки щодо проведеного в роки війни переходу промисловості України на воєнні рейки.

Джерельну базу дисертації становить комплекс архівних матеріалів, опублікованих документів, мемуарна література і періодична преса.

Основний масив джерел по розглянутим у дисертації проблемам зберігається в архівах України. Найбільше їх зосереджено в Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України (далі - ЦДАВО України) у фондах Ради міністрів Української РСР (ф. 2), Міністерства сільського господарства Української РСР (ф. 26), Центрального комітету Всесоюзної спілки робітників Півдня (ф. 2596), Колекції документів з історії Великої Вітчизняної війни (ф. 4620), Надзвичайної комісії з питань евакуації при Раді Міністрів Української РСР (ф. 337), Міністерства сільського господарства Української РСР (ф. 4860). У цих фондах зосереджені документи про роботу промисловості України та окремих підприємств, умови мобілізації та евакуація, ускладнення, що виникали при перебазуванні їх у тил СРСР, що дає можливість визначити ефективність цих процесів.

Різнопланову інформацію надали документи, що містяться у Центральному державному архіві громадських об'єднань України (далі - ЦДАГО України) у фондах Колекції документів з історії Комуністичної партії України (ф. 57), Особливого сектора ЦК КП(б)У (ф. 1), Комісії з історії Великої Вітчизняної війни при АН Української РСР (ф. 166). У цих фондах збереглися справи, які розкривають проблеми та недоліки в роботі керівництва під час мобілізаційних заходів та евакуації, матеріали, що показують роботу транспорту під час перших місяців війни (червень-вересень) та збитки, понесені у зв'язку з невиконанням усіх правил перевезення у надзвичайних умовах.

Дані ЦДАВО і ЦДАГО України доповнюються документами обласних державних архівів. У тому числі фондів Державного архіву Харківської області (далі - ДАХО): фонду Виконавчого комітету Харківської обласної Ради депутатів трудящих (ф. 3858), Харківського міського комітету Компартії України (Ф. 69) та Державного архіву Донецької області (далі - ДАДО): фонду Донецького обласного комітету Компартії України (ф. 3446), Колекції документів Народного Комісаріату паливної промисловості УРСР (ф. 4223), Рудоуправління Донецької області (ф. 4897), Бюро обласного комітету КП(б) м. Горлівка (ф. 326), Бюро обласного комітету КП(б) м. Єнакієва (ф. 389). У обласних архівах збереглися справи про хід евакуації металургійних заводів у глиб країни, документи, які свідчать про недоліки партійного керівництва під час їх перебазування.

Всього при підготовці дисертації опрацьовано 16 фондів.

Джерельну базу доповнили опубліковані документи: Директивы КПСС и Советского правительства по хозяйственным вопросам 1917-1957 гг.: Сб. документов: В 4 т. - М., 1968; Донецкая область в годы Великой Отечественной войны (1941-1945 гг.): Сб. документов и материалов. - Донецк, 1980; Комуністична партія Союзу у резолюціях і рішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК 1898-1971: В 2 т. - К., 1980. резолюції та рішення партійних органів, зокрема, накази та постанови Русский архив: Великая Отечественная война: В 30 т. / В.А. Золотарев (общ. ред.). - М., 1993-1998. - Т. 10, 16, 17, 23, 25., дані про перебазування великих підприємств, колгоспів та радгоспів, закладів науки та освіти, населення.

Джерельний характер мають публікації у тогочасних періодичних виданнях: „Вісник АН СРСР”, „Правда”, „Київська правда”, „Комуніст”, ”Радянська Україна” та інші. В них опубліковано багато статей про трудові подвиги радянських людей, але це були лише повідомлення. Статті, виступи та роботи Й.В. Сталіна, М.І. Калініна, А.С. Щербакова та інших партійних, державних діячів носили пропагандистський характер. Вони не давали об'єктивного аналізу подій та характеру війни Сталин И.В. О Великой Отечественной войне Советского Союза. - М., 1949; Калинин М.И. Отечественная война Советского Союза против немецких захватчиков. - М., 1942; його ж. Все для фронта! Все для победы! - М., 1942; Щербаков А.С. Под знаменем Ленина. - М., 1942.. Оперативну оцінку подіям дають матеріали збірника повідомлень Радянського Інформбюро Сообщение Советского Информбюро. - М., 1944-1946. - Т. 1-8..

Важливим джерелом по розглянутим у дисертації проблемам є спогади безпосередніх учасників і свідків подій Великої Вітчизняної війни. У тому числі Г.К. Жукова, І.Х. Баграмяна, У. Черчілля, Шарля де Голля, К. Хелля та ін. Баграмян И.Х. Так начиналась война. - К., 1998; Вторая мировая война в воспоминаниях У. Черчилля, Шарля де Голля, К. Хэлля, У. Леги, Д. Эйзенхауера /Сост. сб. Е.Я. Троянская. - М., 1990; Джигурда О.П. Теплоход Кахетия. Подземный госпиталь. Тыловые будни. - К., 1981; Жуков Г.К. Спогади та роздуми: В 2 т. - К., 1990..

Таким чином, комплекс джерел і літератури, їх наукова інтерпретація та критичний аналіз дозволили зробити певні узагальнення і аргументувати положення, що виносяться на захист.

У другому розділі „Перебудова народного господарства України на воєнний лад: досягнення і прорахунки” аналізується мобілізаційний процес в Україні в червні - листопаді 1941 р.

Міцна промислова база України, яка була створена протягом передвоєнних років під тиском наступаючої німецько-фашистської армії мала бути перебазована у тилові райони СРСР. Але у момент нападу німецької армії не було чітко визначеного мобілізаційного плану. Тільки 30 червня 1941 р. СНК і ЦК ВКП(б) затвердили мобілізаційний план на ІІІ квартал 1941 р. Було створено надзвичайні органи влади - Державний Комітет Оборони, Комітети Оборони міст.

4 липня 1941 р. Державний Комітет Оборони доручив комісії на чолі з головою Держплану СРСР М.О.Вознесенським випрацювати воєнно-господарський план забезпечення оборони країни.

16 серпня 1941 р. СНК СРСР і ЦК ВКП(б) затвердили план на ІV квартал 1941 р. Але вже на початку вересня 1941 р. довелося внести значні корективи.

Підприємства Української РСР працювали на повну потужність, продукції на оборону вироблялося значно більше ніж було заплановано. Тому 8 вересня 1941 р. за пропозицією М.С.Хрущова Державний Комітет Оборони прийняв рішення, де говорилося: „Вся оборонна продукція, яку здають підприємства Української РСР за домовленістю СНК УРСР і ЦК ВКП(б)У понад затвердженого ними місячного плану, розподіляється СНК УРСР і ЦК ВКП(б)У для Південного і Південно-Західного фронтів”. Оскільки керівництво країною більше уваги приділяло мобілізації промислових підприємств, робота колгоспів та радгоспів відбувалася у менш сприятливих умовах.

Незважаючи на труднощі, більшість галузей промисловості України зуміли швидко перебудувати свою роботу на замовлення фронту. Велику кількість оборонної продукції у цей період дали машинобудівні заводи Києва, Харкова, Кривого Рогу, Дніпропетровська та інших промислових центрів України. Зміцнили оборонну базу СРСР металургійні заводи та шахти Сталінської, Ворошиловградської, Дніпропетровської та Запорізької областей. Позитивні наслідки перебудови народного господарства на воєнний лад могли бути більш вагомішими аби не прорахунки і помилки керівництва країни і України, зокрема, у мобілізації сил на відсіч ворогу Це відсутність у перші тижні війни плану перебудови промисловості України у відповідності з вимогами воєнного часу, поразки на фронтах, відсутність кваліфікованих кадрів інженерно-технічних працівників. В результаті, значна частина підприємств так і не була переведена на військові рейки, а відразу почала готуватися до евакуації в глиб країни.

Третій розділ „Успіхи, проблеми та труднощі евакуації промисловості та сільського господарства” присвячено евакуації з України промислових підприємств, сільськогосподарського майна та транспортних засобів, аналізу проблем, труднощів, які виникли у ході її проведення та результатів евакуації.

Евакуація з України була зумовлена необхідністю перебазування промисловості та сільського господарства на схід СРСР, щоб продовжити виробництво необхідного озброєння для укріплення обороноздатності країни та Червоної Армії. Уряд почав масштабне перебазування промислових підприємств, колгоспів та радгоспів України. 24 червня 1941 р. рішенням ЦК ВКП(б) і СНК СРСР було створено Раду з евакуації. Головою її було призначено М.М. Шверника. Відповідальність за здійснення евакуації з України було покладено на Голову Раднаркому УРСР Д.Н. Жилу. У зв'язку з тим, що постанова ЦК ВКП(б) та Ради Народних Комісарів СРСР „Про порядок переведення та розміщення людських контингентів і цінного майна” була видана лише 27 червня 1941 р., а директива ДКО 7 липня цього ж року, з України не було вивезено 30 % підприємств.

В екстремальних умовах відбувалася евакуація промислових підприємств Києва та Київської області, Одеси, Миколаївської, Херсонської та Кіровоградської областей. Вдалося вивезти основні промислові потужності. Часто через халатність керівників і нестачу вагонів обладнання вивозилося неукомплектованим.

Перешкодою на шляху евакуації унікального обладнання Дніпропетровської та Запорізької області стали труднощі демонтажу, нестача коштів.

Значно менше підприємств було евакуйовано з Ворошиловградської та Сталінської областей. З Донбасу було вивезено лише 64 (з 147) підприємства. На шахтах залишали велику кількість вугілля. Евакуйовано 60 % обладнання Дніпрогесу (30 % - знищено).

Загалом з липня по жовтень 1941 р. у тил було перебазовано понад 550 (з 730) великих та близько 150 середніх підприємств Української РСР. З них із Дніпропетровської, Запорізької, Ворошиловградської, Сталінської, Харківської, Одеської, Полтавської, Київської, Миколаївської та Чернігівської областей вивезли більше ніж 190 підприємств союзного значення, понад 360 підприємств наркоматів республіканського підпорядкування, евакуювали понад 3 млн. робітників, службовців, інженерно-технічних працівників і їх сім'ї. Понад 30 тис. підприємств не було евакуйовано.

Важкою і трудомісткою була евакуація сільського господарства України. На кінець жовтня 1941 р. з усіх областей Української РСР було евакуйовано 2155,1 тис. великої рогатої худоби, 2851 тис. овець, 877,6 тис. свиней і 496,9 тис. коней, що становило відповідно до загальної кількості поголів'я тварин на 1 січня 1941 р. 59,8 %, 82,3 %, 26,7 %, 14,5 %. Паніка серед населення, непідготовленість органів влади до екстремальних ситуацій, складний процес перебазування не дозволили успішно вирішити цю проблему.

До евакуації було піднято величезні матеріальні ресурси, підприємства, заводи та фабрики. Значна частина матеріальних цінностей не прибула до місця призначення, частина вантажів загублена, інша - знищена. Весь процес евакуації здійснювався за рахунок величезних зусиль і жертв народу, керівництво не завжди могло організувати її на належному рівні.

Четвертий розділ „Мобілізація зусиль працівників науки і освіти на боротьбу з ворогом” присвячено питанням мобілізації зусиль працівників науки та освіти, проблемам проведення евакуації наукових установ та закладів освіти. З перших же днів Великої Вітчизняної війни українські вчені активно включилися в мобілізацію науково-технічного потенціалу на боротьбу з фашизмом: сконцентрували всі зусилля на наукових роботах, які можна було використовувати на практиці. Головним полем діяльності вчених стали наукові лабораторії інститутів та заводів, конструкторські бюро, завданням - перебудова їх роботи для потреб фронту та тилу.

Масштабними були плани Академії Наук Української РСР, яку очолював О.О. Богомолець, передбачалися наукові роботи з посилення стійкості механізмів та деталей у виробництві літаків, моторів, танків. Наукові заклади зосередились на розробці проблем, пов'язаних з конструюванням нових засобів оборони та військової техніки, на науковій та технічній допомозі промисловості в опануванні нових видів продукції та покращенні технології виробництва, вивчені військової техніки противника та пошуку засобів боротьби з нею. Вони взяли участь у перебазуванні промисловості на схід, налагоджені роботи підприємств на нових місцях.

Завдяки наполегливій праці вчених військова техніка за роки війни радикально змінилася. У викриття противника та управління воєнно-технічними засобами боротьби включилась електроніка, швидкісна і висотна авіація була замінена реактивною, ствольна артилерія і висотна авіація була посилена за рахунок ракетної.

Внесок вітчизняної науки міг бути значно більшим, аби не прорахунки керівництва країною та Наркомату оборони під час оцінки перспективних зразків військової техніки і зброї. Вольові, недостатньо компетентні, необґрунтовані рішення, арешти видатних керівників оборонної промисловості та конструкторів, виключення з активної творчої діяльності більшості науковців, вплинули на темпи переозброєння армії та флоту.

У глиб СРСР було евакуйовано інститути АН УРСР, 16 відомчих науково-дослідних інститутів, 70 вузів, в тому числі 28 індустріально-технічних, 18 сільськогосподарських, 12 медичних, 6 художньо-музичних, 4 педагогічних, 3 університети, 276 училищ і шкіл фабрично-заводського навчання.

Таким чином, у багатьох містах Радянського Союзу були створені потужні науково-дослідницькі центри, навчальні комплекси, які готували спеціалістів в різних галузях науки і виробництва. Академією Наук з початку липня по вересень 1941 р. було вивезено обладнання та металообробне устаткування, цінні матеріали на суму в 5 млн. крб.

У висновках визначені основні результати дослідження:

Внесок України у зміцнення матеріально-технічної бази СРСР у період оборонних боїв 1941 р. протягом тривалого часу досліджувався фрагментарно, тільки в окремих його напрямках і аспектах - у контексті всієї історії Великої Вітчизняної війни. Основною проблемою дослідження була і залишається різносторонність, суб'єктивність поглядів істориків та очевидців подій цього періоду. Проте наявні архівні та опубліковані джерела дали змогу вирішити основні завдання дослідження.

Перехід економіки на воєнні рейки став найважливішим випробуванням для соціалістичної системи господарювання. Більшість галузей промисловості України зуміли за короткий період перебудувати свою роботу на замовлення фронту. Виконати такий великий обсяг робіт стало можливим завдяки наполегливій праці українського народу. Позитивні наслідки перебудови промисловості на воєнний лад були б значно вагомішими аби не прорахунки та помилки керівництва країною і України, зокрема, у мобілізації зусиль на відсіч ворогові та розробка з великим запізненням плану евакуації.

Перший етап евакуації з України не був достатньо організованим. З липня по жовтень 1941 р. було евакуйовано близько 2/3 усіх підприємств. Через неузгодженість дій керівництва та згідно з Постановою уряду від 29 червня 1941 р. доводилось кидати цінне майно або знищувати його. Так було знищено обладнання ряду підприємств, зруйновано більшу частину вуглевидобувних шахт на Донбасі, знищено посіви зернових та сільськогосподарську техніку.

Україна відіграла надзвичайно важливу роль у зміцненні обороноздатності СРСР. ЇЇ економіка, матеріальні та людські ресурси набули великої ваги у створенні та збереженні матеріально-технічної бази СРСР. Саме в Україні напередодні війни були зосереджені найбільші центри важкої та харчової промисловості, заводи-гіганти та заводи важкої промисловості. Навіть під час оборонних боїв промисловість України забезпечувала третю частину озброєння та матеріальних ресурсів у СРСР.

Не можна недооцінювати роль партійних і державних органів в організації робітничого потенціалу для переведення економіки на воєнні рейки та евакуації промисловості, адже це була єдина сила, яка реально в той час впливала на суспільство. Тому усі її прорахунки так болісно відобразилися як на українському суспільстві, так і на його економіці.

Мобілізація промислових підприємств, та їх перебазування у глиб СРСР, евакуація закладів науки та освіти, колгоспів, радгоспів та МТС і населення стала основою перебудови економіки всього Радянського Союзу на воєнні рейки, допомогла зміцнити та зберегти матеріально-технічну базу СРСР, позбавила ворога можливості перетворити Україну на сировинний придаток Німецької імперії.

Публікації, що відображають основні положення дисертації

1. Роль транспорту в евакуації матеріальних цінностей України на початку Великої Вітчизняної війни // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Історія. - К., - 2001. - Вип. № 57. - С. 37-40.

2. Основні напрямки політики радянської влади в освіті Української РСР напередодні та на початку Великої Вітчизняної війни // Наукові записки НПУ ім. М.П. Драгоманова. - Вип. № 46. - Київ - Бердянськ. - 2002. - С. 113-120.

3. Роль преси у дослідженні проблеми Великої Вітчизняної війни // Наукові записки: Зб. статей Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова - К., 2002. - Вип. № 1. - С. 223-228.

4. Характер та основні напрямки діяльності винищувальних батальйонів у період оборонних боїв Червоної Армії / червень-листопад 1941 р./ // Сторінки воєнної історії України Інституту історії України НАН України. - 2003. - № 7 - С. 42-47.

5. Особливості процесу перебазування промислових потужностей Донбасу в період оборонних боїв / червень-грудень 1941 р. /. // Сторінки воєнної історії України Інституту історії України НАН України. - 2003. - № 8 - С. 34-41.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Місце та значення Великої Вітчизняної війни в історії України, характеристика головних боїв, що відбувалися на її території. Хід громадянської мобілізації та завдання, що ставилися перед загонами добровольців. Етапи евакуації прифронтової смуги.

    реферат [32,5 K], добавлен 29.11.2009

  • Розвиток соціалістичної економіки в період будівництва, вдосконалення розвинутого соціалізму. Місцева промисловість України в 1943-1945 роки: здобутки та проблеми відбудови. Оснащення підприємств технічним устаткуванням для здійснення виробничого процесу.

    статья [21,0 K], добавлен 14.08.2017

  • Передумови проголошення Акту. Підпільна боротьба ОУН з 1939р. Проголошення Акту відновлення незалежності України 30 червня 1941 р. Подальша військово-політична діяльність ОУН. Репресії щодо українства з боку комуністичного та фашистського режимів.

    реферат [17,6 K], добавлен 09.07.2008

  • Утворення СРСР. Взаємодія союзних та республіканських органів влади, їх правовий статус. Соціально–економічний лад, державний устрій України за Конституцією УРСР 1937 р. Західні регіони України у міжвоєнний період. Утворення національних організацій.

    реферат [29,1 K], добавлен 03.03.2009

  • Підготовчі заходи та бойова діяльність військово-морського флоту Радянського Союзу на початковому етапі Другої світової війни та в умовах оборонних боїв з нацистською армією в 1941-1942 роках. Військові сили СРСР у наступальних операціях 1943-1945 років.

    курсовая работа [115,8 K], добавлен 06.11.2010

  • Початок оборонних дій Києва у 1941 році у ході Великої Вітчизняної війни. Прорахунки вищих чинів Червоної Армії в перші місяці війни в боях на території України. Загибель Південно-Західного фронту радянської армії 26 вересня 1941 р. після 73 днів оборони.

    реферат [33,6 K], добавлен 12.02.2015

  • Більшовицька стратегія і плани індустріалізації. Передумови запровадження курсу на індустріалізацію. Промисловий розвиток України у довоєнних п’ятирічках. Успіхи та труднощі індустріального розвитку України та його наслідки для українського народу.

    курсовая работа [35,1 K], добавлен 29.04.2008

  • Обставини нападу Німеччини на СРСР. Оборонні бої в Україні у 1941-1942 роках: оборона Києва, Одеси, Севастополя. Мобілізація і евакуація в Україні та невдалі радянські контрнаступи 1942 року. Причини поразок СРСР у 1941-1942 pоках та вирішальні бої.

    реферат [24,8 K], добавлен 15.08.2009

  • Сільське господарство як стрижень економіки України у XVII ст. Розвиток промисловості, ремесел, міст. Еволюція соціальної та національної структури населення. Перетворення в сфері релігії, статус православного духовенства. Особливості соціальних відносин.

    реферат [30,1 K], добавлен 17.03.2010

  • Україна: поле битви. Воєнні дії на території України. Галиційська битва. Карпатська операція. Горлицька операція. Брусиловський прорив. Україна: в вогні великої війни. Жертви серед мирного населення, що постраждало від епідемій, голоду.

    контрольная работа [26,8 K], добавлен 03.03.2002

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.