Взаємовідносини Золотої Орди і Південно-Західної Русі в ХІІІ ст.

Використання економічного потенціалу Південно-Західної Русі проявилося у захопленні полонених, яких монголи використовували для будівництва міст. Руське населення принесло і поширювало серед іноетнічного населення характерний тип матеріальної культури і свої господарські традиції. Але головною формою безпосередньої експлуатації був збір податків. З 40-х рр. ХІІІ ст. була введена “десятина”, яку у 1253-1254 рр., після реформ Менгу-каана замінили на пропорційний податок. Після податкової реформи податок для селян не перевищував одного динара сріблом - 8,7 г у рік, в той же час князівський податок міг набагато перевищувати 30 г срібла. Але було збережене непряме оподаткування через введення ханської монополії на окремі виробництва (добування солі, виготовлення й продаж спиртних напоїв тощо).

6. Непосильний податковий тиск з боку княжої влади, зумовив поширення сепаратистських рухів у південних землях Південно-Західної Русі. Болоховські громади, мешканці Пониззя, Побужжя, міст вздовж Тетерева і жителі Середнього і Південного Подніпров'я добровільно переходили під прямий протекторат монгольської влади.

Золотоординський адміністративний апарат складалася з даругаці, які здійснювали функції загального нагляду над князівствами, проводили перепис населення, контролювали збір та доставку данини. Чиновники спиралися на військові загони, які очолювали баскаки. Вони рівноцінно заміняли війська монголів: виконували поліцейські функції, охороняли руські кордони, захищали збирачів данини. Особовий склад цих загонів набирався з руського населення, а їх командування - бесеремени, формувався з вихідців з інших осілих регіонів. Але на територію Галицького і Волинського князівств ця адміністративна система не поширювалася. Тут за збір податків відповідав князь. Незважаючи на зміни політичних орієнтирів у Золотій Орді, ця особлива форма залежності не була скасована до кінця ХІІІ ст. Ця система поширилася лише в руських землях, що потрапили під прямий монгольський протекторат і в Київському князівстві.

Основні результати дослідження відображено у таких публікаціях:

Бабенко Р. В. Загадковий руський князь у війні половців з сельджуками 1221-1222 рр. // Наукові записки: Збірник наукових статей національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. - К.: НПУ, 2001, вип. XL. - С. 31-34.

Бабенко Р. В. Розвиток нових владних установ Золотої Орди на Русі // Наукові записки. Збірник наукових статей національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. - К., Переяслав-Хмельницький: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2002, вип. 47. - С. 18-27.

Бабенко Р. В. Чернігівське князівство в боротьбі між половцями і турками-сельджуками за контроль над Судаком (1221-1222рр.) // Література та культура Полісся. Полісся та Лівобережна Україна в історичному та культурологічному контексті. - Ніжин. НДПУ, 2002, вип. 17. - С. 57-61.

Бабенко Р. В. Монгольська податкова система на Русі в ХІІІ ст. // Наукові записки. Педагогічні та історичні науки. Збірник наукових статей національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. - К.: НПУ, 2002, вип. ХLVII. - С. 269-277.

Бабенко Р.В. Боротьба народів з монгольською агресією в Східну Європу у 1229-1236 рр. // Наукові записки. Педагогічні, історичні та фізико-математичні науки.: Збірник наукових статей національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. - К.: НПУ, 2002, вип. XLІХ. - С. 198-204.

Бабенко Р. Спільні воєнні кампанії князів Південно-Західної Русі та золотоординських ханів в останній чверті ХІІІ ст. // Воєнна історія. - 2003. - № 1 (7) - С.77-83.

Бабенко Р.В. Західний напрямок монгольських завоювань у першій третині ХІІІ століття // Вісник Луганського Державного педагогічного університету ім. Т. Шевченка. (Історичні науки). - Луганськ, №6 (62), 2003. - С.5-18.

Анотація

Бабенко Р.В. Взаємовідносини Золотої Орди і Південно-Західної Русі в ХІІІ ст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 - Всесвітня історія. - Інститут сходознавства ім. А. Кримського НАН України. - Київ, 2004.

У дисертації на основі системного аналізу широкої джерельної бази та наукової літератури досліджуються та визначаються основні напрямки взаємовідносин між Золотою Ордою і Південно-Західною Руссю в ХІІІ ст. Цей період руської і золотоординської історії на сьогоднішній день залишається мало дослідженим. Детально аналізуються і висвітлюються закономірності і особливості взаємовідносин та визначається їх вплив на розвиток Русі і Золотої Орди. Визначаються зміни які сталися в економіці, адміністративно-територіальному устрої, Південно-Західної Русі після встановлення ординської гегемонії в регіоні. З'ясовуються особливості політичних відносин та встановлюються позитивні і негативні впливи цих відносин на історію обох держав.

Ключові слова: монголи, татари, Золота Орда, Монгольська імперія, Південно-Західна Русь, Галицько-Волинське князівство, взаємовідносини, завоювання, буферні зони, князь, хан.

Аннотация

Бабенко Р.В. Взаимоотношения Золотой Орды и Юго-Западной Руси в ХІІІ в. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 - Всемирная история. - Институт востоковедения имени А. Крымского НАН Украины. - Киев, 2004.

В диссертации на основе системного анализа широкого круга источников и научной литературы исследуются и определяются главные направления взаимоотношений между Золотой Ордой и Юго-Западной Русью в ХІІІ в. На сегодняшний день этот период остается мало исследованным в историографии Золотой Орды и Руси ХІІІ в. В работе прослеживаются и выясняются закономерности и особенности взаимоотношений, а также определяется их влияние на развитие Золотой Орды и Юго-Западной Руси. Исследуются изменения, произошедшие в экономике, административно-территориальном устройстве земель Юго-Западной Руси после установления ордынской власти в регионе. Определяются особенности политических процессов в данный период для Золотой Орды и Галицко-Волынской Руси.

Юго-Западная Русь еще до прямого конфликта с войсками Чингисхана стала геополитическим противником монголов в Поволжье. Одной из причин этого стало столкновение торговых интересов обеих сторон в Волго-Донском междуречье. В связи с этим нашествие монголов на земли Юго-Западной Руси было закономерным явлением. Но захват этих территорий не сопровождался полным истреблением населения с последующим угасанием жизни в регионе. Удары монгольских войск были направлены на княжеские центры, а их продвижение в Европу осуществлялось по большим торговым путям. Было подтверждено, что после ухода монгольских войск население продолжало жить традиционным для себя укладом жизни.

Указывается, что Галицко-Волынское княжество сразу же вошло в сферу влияния Золотоордынского государства, сохранив при этом большинство признаков независимости. Здесь также не была установлена монгольская административная система. В новых условиях Золотая Орда гарантировала защиту границ княжества от внешней агрессии, и выступало союзником в походах галицких князей на западных соседей, не вмешиваясь во внутренние дела княжеств. Вместе с этим князья Юго-Западной Руси принимали активное участие во внутриполитической жизни Золотоордынского государства, поддерживая того или иного золотоордынского хана.

Пристальное внимание уделено экономическим вопросам и эксплуатации золотоордынской властью экономического потенциала земель Юго-Западной Руси. Она проявилась в использовании трудовых ресурсов. Установлено, что непосредственное использование трудовых ресурсов проявилось в переселении русского населения в золотоордынские города. Важным моментом эксплуатации экономики Руси был сбор налогов с русского населения. В работе указываются виды налогов, их размер, характер сбора. Монгольская власть использовала разные формы налогообложения: натуральная и денежная подати, повинности и другие. Отмечено, что после налоговой реформы Менгу-каана на Руси было введено пропорциональное налогообложение от одного до десяти динаров в год от количества дохода. Эта сума была намного меньшей для простого населения в сравнении с княжескими налогами.

Было установлено, что одной из причин сепаратистских движений в землях Юго-Западной Руси, и переход их под монгольский протекторат были экономические выгоды, предоставленные монгольской властью.

Для управления покоренными землями Золотая Орда использовала свой административный аппарат, который состоял из “даругаци”, “баскаков”, “бессермен”. В работе установлено, что даругаци выполняли функции общего надзора в княжествах, отвечали за собирание дани и доставку ее в казну. Баскаки возглавляли войска, набранными из русского населения и выполняли милицейские функции, заменяя войска монголов. Бесермены - выходцы из других оседлых регионов Золотой Орды, низший командный состав баскаческих отрядов. Однако такая административная система была введена только в Киевском княжестве, которое было во владении князей Северо-Восточной Руси и в землях Юго-Западной Руси, которые находились под прямым монгольским управлением.

В диссертации рассматриваются взаимоотношения Золотой Орды и Юго-Западной Руси до 1300 г., кода погиб темник Ногай. Темник пытался включить земли Юго-Западной Руси в сферу своего влияния. Но его поражение от сарайской власти привели к тому, что значительные силы монголов ушли с Северного Причерноморья, и Золотая Орда потеряла интерес к Юго-Западной Руси.

Ключевые слова: монголы, татары, Золотая Орда, Монгольская империя, Юго-Западная Русь, Галицко-Волынское княжество, взаимоотношения, завоевания, буферные зоны, князь, хан.

Annotation

Babenko R. V. Relations between the Golden Нorde and South-Western Rus in XIII century. - Manuscript.

The thesis on obtaining candidate's degree on historical sciences, speciality 07.00.02 - World history. - А. Krymsky Institute of Oriental Studies of the National Academy of Science of Ukraine. - Kyiv, 2004.

On the ground systematic analysis and wide source basis and scientific literature the main directions of relations between the Golden Horde and South-Western Rus in XIII century are investigated and determined in the thesis. This period still remains the less investigated in historiography of Rus and the Golden Horde in XIII century. Some appropriateness and peculiarities of relations are searched and elucidated in detail and their influence on the development of Rus and the Golden Horde are established. Changes taken place in economy, administrative - territorial system of South-Western Rus after establishing horde supremacy in this region are determined. The thesis reveals peculiarities of political relations and their positive and negative history of both states.

Key words: Mongols, Tartars, the Golden horde, Mongol Empire, South-Western Rus, Galytsko-Volyn principality, relations, buffer zones, Prince, Khan.Размещено на Allbest.ru