Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський Національний університет

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

ЗЕМСЬКА ДОБРОДІЙНІСТЬ НА КАТЕРИНОСЛАВЩИНІ 1866-1913 РОКИ

Спеціальність: Історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни

Шихов Кирило Леонідович

Дніпропетровськ, 2003 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. На сьогодні не існує єдиного посібника для істориків з використання комп'ютера, кожний дослідник змушений опрацьовувати гори спеціальних часописів, тез, опублікованих і не опублікованих методологічних розробок.

Серед прихильників “комп'ютеризованої історії” домінують два погляди. У Європі вчені вважають, що використання кількісних методів покликане, насамперед, полегшити процес підтвердження або спростування гіпотез, висунутих дослідником. Комп'ютерні технології розглядають як засіб полегшення праці дослідника з будь-якими комплексами джерел. Американські вчені впевнені, що квантифікація історичних досліджень, яка базується на методах соціальних наук та чітких структурованих статистичних даних, повинна привести до одержання об'єктивних, не “забруднених” уявленнями історика результатів, тобто створити реальну модель минулого. Компромісом між двома поглядами може бути взаємопроникнення досвіду і методів моделювання, використання новітніх технологій новим поколінням істориків.

Комп'ютерна революція в історичній науці не обмежується управлінням базами даних і пакетами статистичного аналізу. Досягнення у створенні, декодуванні і доставці інформації вплинули на методику роботи історика. У зв'язку з цим зростає і надалі зростатиме роль теоретичного та прикладного джерелознавства, яке, підкреслюючи роль новітніх технологій роботи з історичними джерелами, можна назвати "комп'ютерним джерелознавством". Одним з його завдань є поширення досвіду використання новітніх технологій саме в історичному дослідженні.

Використання інформаційних технологій не повинно бути невиправданим. Починаючи з засобів отримання та подання тексту джерела в електронному вигляді, його аналізу і до змістовних висновків залучення новітніх методик воно (використання інформаційних технологій) має бути органічним, комплексним, обумовленим вирішенням конкретно-історичної проблеми. Прикладом вирішення конкретно-історичної проблеми в даному дослідженні ми обрали пошук тенденцій розвитку земської добродійної діяльності, відображених у постановах губернських земських зборів.

Розвиток добродійності не завжди і не обов'язково підштовхується та супроводжується економічними кризами та зниженням життєвого рівня значної частини населення (прикладом може вважатися поширення добродійності в економічно благополучних країнах сучасної Європи та Америки), але саме ці прикрі явища сьогодення вимагають переосмислення місця та ролі добродійності як суспільної підсистеми та засобу соціальної стабілізації через вивчення світового та вітчизняного історичного досвіду. Такий досвід може надати нам період XIX - початку XX ст., після Великих буржуазних реформ 60-70 рр., XIX ст. - період за загальними тенденціями у суспільному житті багато в чому (типологічно) подібний сучасному.

Особливий інтерес для дослідника має розвиток місцевої (губернської) добродійної діяльності XIX - початку XX ст., та вплив на неї земських (тобто регіональних) органів самоврядування. “Общественное Призрение и Благотворительность” за “Положением о губернских и уездных земских учреждениях" від 1 січня 1864 р., входили до місцевих господарчих питань, які вирішували земства.

Катеринославська губернія протягом XIX - початку XX ст., перетворилася на великий та впливовий промисловий та сільськогосподарський регіон. Матеріали місцевого земського діловодства містять велику кількість досі не введеної до наукового обігу інформації про розвиток добродійності. Значну її кількість поєднав у собі “Систематический Свод постановлений Екатеринославского губернского земского собрания 1866-1913 гг.” (далі "Свод").

Великий обсяг інформації, її системний характер вимагають від дослідника залучення адекватних методологічних, методичних та технологічних підходів до процесу її дослідження.

Актуальність даної роботи полягає у застосуванні комп'ютерних технологій (КТ) і математичних методів дослідження, що сприяє збільшенню інформаційної (змістовної) віддачі масових джерел, робить їх більш доступними для вивчення, не обмежує штучно їхню кількість, підвищує пізнавальні можливості дослідника завдяки загальнонауковим технологіям і методам.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертаційна робота складає частину досліджень, які виконані НДЛ комп'ютерних технологій історичних досліджень кафедри історіографії та джерелознавства історичного факультету Дніпропетровського національного університету відповідно до держбюджетних науково-дослідних тем №10-185-00 “Інформаційні технології порівняльних досліджень з історії України XVI-XX ст.”, № 1-068-03 “Проблеми використання загальнонаукового теоретико-методологічного і методичного досвіду у дослідженнях історії України XVII-XX ст.”.

Мета дослідження - довести можливість і доцільність залучення КТ і кількісних методів на технологічному і аналітичному етапах дослідження, їх здатність бути рівноправними складовими джерелознавчого дослідження через розв'язання конкретної історичної проблеми - визначення стану і напрямків розвитку добродійності, яке відбувається шляхом аналізу масових джерел (постанов Катеринославських губернських земських зборів). У контексті реалізації мети дисертант намагається вирішити такі завдання:

- за допомогою КТ визначити основні тенденції, напрямки, за якими відбувалися зміни у стані добродійності, як однієї зі складових діяльності Катеринославських губернських земських зборів протягом 1866-1913 років;

- визначити термінологічні межі понятійного простору добродійності, проаналізувати стан і напрямки її досліджень, що склалися в історіографічній традиції;

- охарактеризувати потенціальні інформаційні можливості, недоліки і переваги “Свода” як можливого джерела з історії добродійної діяльності Катеринославських губернських земських зборів;

- запропонувати і здійснити варіант методики застосування комп'ютерних технологій до аналізу матеріалів засідань губернських земських зборів;

- охарактеризувати і визначити сенс проблемно-орієнтованого і джерело-орієнтованого підходів до аналізу історичних джерел, а також OCR-технології створення даних;

- визначити і описати технології і методологічні принципи створення електронних текстів і електронного видання джерел;

- створити варіант текстової системи “Свод” і проаналізувати її функціонування (на прикладі роботи з ТАСТ 2.1);

- визначити і реалізувати етапи дослідження земської добродійної діяльності, а також запропонувати і технологію, і методику досягнення мети даного дослідження.

Об'єктом дисертаційного дослідження є земська добродійна діяльність Катеринославських губернських земських зборів, її стан і можливі тенденції у її розвитку протягом 1866-1913 рр.

Предмет дослідження - текст постанов, щодо земської добродійної діяльності Катеринославських губернських земських зборів, виданих у “Систематическом Своде постановлений Екатеринославского губернского земского собрания 1866-1913 гг.” (“Своде”).

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у тому, що вперше в українському історичному джерелознавстві не лише вирішується конкретна історична проблема (а саме: визначаються тенденції у розвитку такого масового процесу, як земська добродійна діяльність), але й наочно демонструється і використовується технологічно-аналітичний алгоритм використання КТ і методів аналізу масових джерел, якими є постанови катеринославських губернських земських зборів.

Територіально-хронологічні межі, в яких вивчається добродійна політика Катеринославських губернських земських зборів, обумовлені джерелознавчим характером роботи. Матеріали, які увійшли до джерела (тобто до “Свода”), охоплюють територію Катеринославської губернії під час функціонування місцевих губернських земських зборів у 1866-1913 рр.

Методи дослідження.

Дослідження базується на теоретико-методологічній парадигмі “система-модельзнак”, яка за професором В.В. Підгаєцьким, передбачає проведення дослідження за алгоритмом “модель-моделювання-модель” (тобто дослідження є побудовою власної моделі історичного явища з даних, які містяться в іншій моделі - історичному джерелі).

Методологічна основа дисертації визначила методи і принципи дослідження. Структурно-функціональний аналіз має за мету подати добродійну політику Катеринославського земства у вигляді своєрідної соціальної системи. Історико-генетичний метод дозволяє розглядати цю систему у розвитку, а історико-хронологічний метод дозволяє пов'язати етапи цього розвитку з конкретними хронологічними зрізами (до та після реформи земства 1890 р.). Історико-порівняльний метод використовується для того, щоб порівняти між собою різний стан цих структур, побудованих на основі вибірки, яку створили автори “Свода” (тобто розділу “Общественное Призрение и Благотоворительность”), і на основі вибірки, створеної нами на масиві всього “Свода”. Історико-типологічний метод дозволяє нам формалізувати зміст постанов катеринославських губернських земських зборів та визначити ознаки (елементи) земської добродійної політики. Задля оцінки зв'язків між елементами (ознаками) добродійної діяльності Катеринославського земства, яка відображена у постановах губернських земських зборів, ми використовуємо коефіцієнт Крамера, а графічно подаємо їх з допомогою графів. Порівнюючи графи, спостерігаючи за змінами, ми можемо дійти змістовних висновків.

Під час роботи над вивченням інформації щодо земської добродійної політики в “Своде” використане таке програмне забезпечення: пакет програм для аналізу текстів TACT 2.1, програми, які входять до програмного пакету Microsoft Office2000 (Excel, Word), пакет статистичного аналізу SPSS 8.0.

Склад джерельної бази обумовлений метою та завданнями дослідження і випливає з них. До неї увійшли матеріали засідань Катеринославських губернських земських зборів, видані протягом 1914-1916 рр. Губернським Статистичним комітетом (ГСК) у вигляді "Свода”, які лягли в основу текстової бази даних SVOD.TDB, створеної в НДЛ Комп'ютерних Технологій історичних досліджень у 1994-1999 рр. А також інші матеріали та видання ГСК, серед яких можна назвати: "Памятные Книги", "Обзоры Екатеринославской губернии и отчеты начальника Екатеринославской губернии", "Отчеты Екатеринославской губернской земской управы", видані постанови чергових та позачергових губернських земських зборів.

Практичне значення роботи полягає у можливості використання запропонованого в ній алгоритму і комп'ютерних технологій для дослідження подібних до “Свода” джерел, які видавалися губернськими земствами в Україні наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. Результати роботи можна використовувати для уточнення наших уявлень щодо діяльності Катеринославського губернського земства, зокрема, його добродійної діяльності, а також для підготовки спецкурсів для студентів історичних факультетів України. Створене під час дослідження електронне видання “Свода” може бути використане для вирішення інших конкретно-наукових завдань. Апробація результатів дослідження. Результати досліджень, які увійшли до дисертації, були апробовані на міжнародних, загальноукраїнських та вузівських конференціях:

- конференції "Сучасні засоби навчання в гуманітарній освіті" (Дніпропетровськ, квітень 1995);

- конференціях асоціації "История и компьютер" (1995, 1996, 1997, 1998, 2002);

- міжнародній науковій конференції до 140-річчя зі дня народження Д.І. Яворницького (Дніпропетровськ, листопад 1995);

- XI міжнародній конференції Association for History and Computing (Москва, серпень 1996);

- других наукових читаннях, присвячених пам'яті Д.П. Пойди “Питання аграрної історії України і Росії”. (Дніпропетровськ, 1997);

- XV міжнародному конгресі Association for History and Computing (Познань, серпень 2001 р.).

Результати дослідження відображені у 6 статтях фахових наукових видань (загальним обсягом 3,8 друк. арк.) та 9 тезах конференцій (загальним обсягом 1 друк. арк.).

Структура дисертації. Мета і завдання дослідження обумовили структуру дисертації. Вона складається з вступу, чотирьох розділів (в кожному з яких дисертант вирішує окреме завдання дослідження), висновків. Список джерел і літератури нараховує 294 найменування. В роботі вміщено 10 додатків, які доповнюють зміст дисертації. До них увійшли технологічні алгоритми, схеми, таблиці кількісних даних та графів. Текст основної частини дисертації - 161 сторінка.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі дисертація вводиться до дискурсу комп'ютерного джерелознавства, обґрунтовується актуальність дослідження, визначається його предмет та об'єкт, хронологічні та географічні межі, мета і завдання, вказано на наукову новизну та практичне значення дисертації.

У першому розділі дисертаційної роботи “Земство та добродійність як історична та історіографічна проблема” представлені сучасні загальні погляди на земські установи та на їх роль, досліджено розвиток уявлень про добродійність та пов'язані з нею поняття, охарактеризовано стан наукової розробки проблеми історії добродійності в Російській імперії другої половини XIX - початку XX ст., джерельна база та методи дослідження.

Земство - важливий громадський інститут, в якому ми бачимо елементи громадянського суспільства. Його атрибутом є добродійність, як прояв прагнення до соціального компромісу. Тому цілком природно, що з самого початку заснування земських установ “Общественное Призрение и Благотворительность” належали до справ, якими вони опікувались.

Власне уявлення про добродійність у громадському житті Російської імперії кін. XIX - поч. XX ст., ми базуватимемо у термінологічних межах понять:

- “милостиня” - початкова форма добродійності, неорганізована, випадкова, яка витікає з особистих релігійних та моральних переконань;

- “приватна добродійність” - типова форма добродійності як безпосереднього та добровільного акту надання допомоги нужденним, відрізняється певною вибірковістю та систематичністю, полягає у безкорисній особистій участі та підтримці діяльності різноманітних добродійних установ;

- “організована добродійність” - здійснюється вибірково та систематично громадськими та приватними установами, закладами, окремими відомствами та товариствами, спрямована на допомогу групам нужденних (жебракам, сиротам, незабезпеченим учням, інвалідам і т. п.) або на вирішення проблеми бідності у певному регіоні, на вищому організаційному (системному) рівні добродійність набуває форми “Общественного Призрения”.

За участь у добродійній діяльності ми вважатимемо:

- надання фінансової підтримки добродійній діяльності, розпорядження коштами для здійснення допомоги нужденним;

- започаткування добродійних акцій та установ, залучення та підтримка ініціатив та зусиль окремих осіб, громадських та державних організацій, спрямованих на допомогу нужденним, пошук соціального компромісу та стабілізацію суспільства.

Історіографія добродійності в Російській імперії формувалася майже водночас з самим явищем і писалася інколи паралельно до самих подій.

Авторами робіт з історії добродійності були: самі учасники добродійної діяльності, робітники добродійних товариств і організацій, земські статистичні комітети, професійні історики, краєзнавці, журналісти. У дореволюційній історіографічній традиції добродійність широко відображена в узагальнюючих працях з історії добродійності в окремих виданнях самих добродійних установ та місцевих органів самоврядування. Дослідники відбивали різноманітні аспекти даного явища, спиралися на багатий фактографічний матеріал, широко використовували статистичні дані як щодо окремих установ, так і російської добродійності в цілому. Найбільшого поширення набув жанр статистичного нарису, для якого характерними були опис структури та функцій добродійних установ, наведення статистичних даних, обмаль узагальнень та висновків.

Сучасні історики для вивчення історії добродійності використовують фактичний матеріал, зібраний дореволюційними дослідниками, та намагаються проаналізувати причини добродійної діяльності окремих осіб, або розглянути позитивний досвід розв'язання проблеми бідності у дореволюційний час.

Відомості про зміст і стан добродійності в Катеринославській губернії в місцевих краєзнавчих виданнях зустрічаються часто, проте мають описовий характер. Добродійність розглядається через вивчення місцевих добродійних, медичних або освітніх установ, через діяльність видатних осіб.

Сучасна іноземна історіографія вивчення історії добродійності в Російській імперії яскраво подана в працях американських дослідників, які вивчали різноманітні аспекти цієї проблеми, залучали нові джерела до наукового обігу, широко використовували методи статистичного аналізу даних.

Основою джерельної бази для вивчення історії добродійності в Російській імперії були: матеріали діловодства добродійних установ, свідчення учасників добродійної діяльності, матеріали земських статистичних комітетів і органів управління, періодичні видання, законодавчі акти, які регулювали добродійну діяльність, праці дослідників даної проблеми.

Вивчення добродійності в Російській імперії передбачало:

1) вивчення історії окремих установ, товариств, осіб;

2) збирання і аналіз статистичних відомостей;

3) опис структури й організації добродійних установ за допомогою статистичних даних;

4) дослідження окремих проблем, пов'язаних з історією добродійності.

В дорадянській історіографії за відсутності достатньої історичної дистанції від самого явища, неможливо було зробити достатньо глибокий аналіз тенденцій розвитку добродійності. У радянській період вивчення добродійності, як історичної проблеми, не ставилося, через її ідеологічну неприйнятність. Сьогодні умови розвитку нових суспільних відносин, обумовили зростання інтересу до проблеми добродійності, у дослідженнях якої може допомогти сучасний досвід вивчення дореволюційної добродійності, (зокрема, американських дослідників) та новітні методи та підходи до аналізу історичних джерел.

Другий розділ - "Систематический Свод постановлений Екатеринославского губернского земского собрания 1866-1913" як джерело з історії земської добродійної політики”. Розділ, присвячений оцінці загальних інформаційних можливостей “Свода”.

Видання "Свода" до 50 річного ювілею губернського земства було зумовлено, перш за все, адміністративними потребами губернських земських установ. До "Свода" увійшло 10223 постанови (згруповані по тематичним рубрикам за порядком їх прийняття губернськими земськими зборами) та, як додатки, 40 різноманітних нормативних актів, прийнятих губернським земством. Матеріали засідань губернських земських зборів складають понад 300 умовних друкованих аркушів "Свода".

До переваг "Свода" можна віднести, по-перше, те, що в ньому зібрано і систематизовано величезні за обсягом матеріали губернських земських зборів. По-друге, на відміну від інших видань, матеріали, які складають "Свод", суцільно охоплюють тривалий проміжок часу з 1866 по 1913 роки. По-третє, "Свод" має чітку, продуману структуру, що значно полегшує пошук у ньому необхідної інформації. Матеріали губернських земських зборів систематизовані і наведені в ньому згідно з основними напрямками земської діяльності, серед яких окремо виділено напрям добродійності та "Общественного Призрения". І по-четверте. "Свод" дійшов до нашого часу у чудовому вигляді (немає втрачених сторінок, затертого тексту) і доступний для дослідника (знаходиться у краєзнавчому відділі Дніпропетровської Обласної бібліотеки).

До недоліків можна віднести те, що "Свод", по-перше, містить все ж таки не всі постанови губернських земських зборів, тобто не генеральну сукупність, а штучну (хоча й досить репрезентативну) вибірку постанов. По-друге, безпосередній текст певної постанови вилучено із загального контексту зборів, а обмежена за обсягом мотиваційна записка спрощувала уявлення про зміст питання, за яким була ухвалена постанова. По-третє, для впорядкування матеріалу губернських земських зборів використовувався метод класифікації, який базувався на безумовно експертному уявленні про основні напрямки земської діяльності та загальний характер постанов.

У цілому вивчення земських видань та матеріалів засідань Катеринославських губернських земських зборів дозволяє стверджувати, що високий фаховий рівень та досвід роботи з матеріалами Катеринославських губернських земських зборів дозволив укладачам “Свода” створити довідник, який містить достатньо повну інформацію про діяльність губернських земських зборів взагалі та, зокрема, про політику катеринославських губернських земських зборів щодо добродійності та пошуку засобів соціальної стабілізації тогочасного суспільства.

"Свод" можна розглядати як інформаційну систему взаємодіючих та взаємопов'язаних елементів-постанов, які разом набувають нової якості, тобто здатні адекватно відображати певну соціальну систему.

На сучасному рівні розвитку інформаційних технологій найбільш зручною формою презентації даних, які увійшли до “Свода” задля інформаційного забезпечення губернських земських зборів, була б база даних або електронне видання.

Третій розділ - “Методика застосування комп'ютерних технологій аналізу тексту історичного джерела” - присвячений вивченню світового досвіду використання КТ для вивчення текстів історичних джерел та застосування його до тексту “Свода” шляхом створення текстової системи.

Існує два підходи щодо застосування комп'ютерних технологій до тексту історичного джерела. Спочатку віддавалась перевага проблемно-орієнтованій обробці даних, яка була зорієнтована на математико-статистичні методи і передбачала кодування та відбір інформації відповідно до методів та цілей дослідження. З розвитком технологій і досвіду історичного комп'ютінгу з'явилося поняття джерело-орієнтованої обробки даних (ДООД), яка передбачає відтворення тексту джерела при введенні даних до комп'ютера. Отже, вона практично не обмежує можливостей подальшої обробки, застосування методів та повторного використання джерела іншими дослідниками для вирішення власних наукових завдань. У цьому напрямку рухається зараз основна маса дослідницьких проектів.

Втілення джерело-орієнтованого підходу до тексту джерела передбачає створення машинної копії тексту джерела (електронного тексту), опис структури джерела з допомогою внесення маркапу та нарешті “прочитання” джерела спеціальним програмним забезпеченням і функціонування їх, як певної інформаційної системи.

Процес введення даних у комп'ютер довго лишався одним "з вузьких місць" історичного комп'ютінгу, значно уповільнюючи процес створення колекцій машинних даних архівними установами та окремими дослідниками. Одним з можливих та найбільш перспективних засобів вирішення цієї проблеми можна вважати технологію оптичного розпізнавання символів OCR (англійська абревіатура Optical Character Recognition).

Конвертування друкованого історичного джерела у машинну форму з допомогою OCR можна розбити на кілька етапів. Етап перший - сканування образу сторінки. Другий - покращення образу сторінки (вирівнювання, згладжування контурів літер, обертання сторінки на 90-180⁰, вибір ділянки розпізнавання). Третій - для програм, які передбачають таку можливість, як "навчання". Сенс процесу "навчання" OCR полягає у тому, що оператор РС "пояснює" комп'ютеру, якому з зображень символів відсканованого тексту відповідає певна літера або цифра. Четвертий - безпосереднє розпізнавання символів.

Нові програми OCR зробили процес конвертації друкованих джерел у машинний вигляд більш простим та зручним, надають нові можливості його оптимізації.

Електронний текст "Свода" дозволяє зберегти інформацію з унікального історичного джерела у файлах різноманітних текстових форматів на диску, вільно змінювати його, легко звертатися до змісту джерела, передавати мережами електронного зв'язку, ставити до нього прості інформаційні запитання (на лексичному рівні).

Щоб використовувати кількісні методи та новітні технології для аналізу електронного тексту історичних джерел взагалі, і “Свода” зокрема, необхідно, щоб дослідник і комп'ютер “сприймали” його як систему елементів інформації.

Використання інформаційних текстових систем і гіпер тексту істориками належить до області історичного джерелознавства.

Піонери використання комп'ютерів в історичних дослідженнях побачили потенціал дескриптивних мов розмітки електронного тексту ще на початку 70-х років.

Згодом цей рух вилився у глобальні науково-дослідницькі проекти такі, як TEI та MEP, які заклали підвалини майбутнього розвитку наукових видань гуманітарних текстів взагалі і зокрема історичних.

У процесі розмітки тексту історичного джерела в оригінальний (первинний) текст джерела вноситься “другорядний” текст маркапа.

Маркапування відбиває теорію тексту. Трактування тексту джерела дослідником і маркапування - тотожні. Жодна мова маркапування не може бути повною.

У широкому сенсі комплекс дій при створенні електронного видання має за мету створення у багатовимірному інформаційному просторі тексту джерела різноманітних інформаційних шарів (наприклад, перелік назв міст, власних імен людей, дат подій тощо), а потім (після пов'язування їх між собою) і певних інформаційних структур.

Розробляючи власну структуру маркапування тексту конкретного джерела, дослідник намагається: зафіксувати формальну структуру джерела, мати можливість, надалі працюючи з джерелом, відокремлювати різноманітні інформаційні шари у інформаційному просторі джерела, забезпечити собі найповнішу реалізацію можливостей методів контент-аналізу. І до того ж, зробити саму систему маркапу найбільш оптимальною. Тому задля дослідження конкретно-історичної проблеми на основі “Свода” оптимально було створити текстову систему або текстове видання, яке повністю зберігає транскрипцію оригінальних документів, містить інструменти доступу до них і додаткові матеріали.

На розмітку дослідником “Свода” вплинули такі фактори, як дослідження конкретно-історичної проблеми (добродійної політики Катеринославського губернського земства), особливості джерела “Свода” (тематична класифікація постанов у виданні), особливості та можливості використаної текстової системи TACT (підтримка чотирьох видів маркапу COCOA, BYU (wcs), LABEL). TACT 2.1 широко поширена серед дослідників, завдяки досяжності і невимогливості до комп'ютерного обладнання.

Створена з tdb (Svod.tdb) є текстовим виданням, яке зберігає транскрипцію оригінальних документів і містить інструменти доступу до них, а також додаткові матеріали.

Вона дозволила відокремити ряд інтелектуальних рівнів тексту “Свода”:

- формальний, тобто зберегти лінійну структуру тексту видання;

- загально-тематичний розподіл за традиційними галузями земського господарства;

- загально-хронологічний за датою прийняття постанови;

- розшарування інформації у “Своде” на текст власне постанови та пояснювального матеріалу до нього;

- змістовний, за вживанням словоформ та змістовних категорій у тексті джерела.

Додатковий матеріал, корисний для розуміння діяльності губернських земських зборів - це додатки до постанов губернських земських зборів, нормативні акти, прийняті Катеринославськими губернськими зборами, які регулюють діяльність губернських земських установ, склали основу окремої текстової бази даних.

Механізм доступу до тексту постанов і додаткового матеріалу - текстова система TACT 2.1 TACT є програмним забезпеченням, яке надає досліднику можливість керувати переглядом маркапованого тексту (відображати чи ні маркери на екрані), формулювати різноманітні запитання і швидко отримувати відповіді, тобто “вільно переміщатися” в інформаційному просторі значного за обсягом джерела, широко вживати методи формально-кількісного і статистичного аналізу тексту, використовувати його для рішення конкретно-історичних проблем.

У четвертому розділі - “Дослідження історії земської добродійності за матеріалами постанов Катеринославських губернських земських зборів: технологія та методика” - комп'ютерні технології та кількісні методи використані в аналізі різних інформаційних шарів джерела (“Свода”) задля вивчення добродійності в постановах Катеринославських губернських земських зборів.

Перший інформаційний шар дозволяє нам, спираючись на досвід їх класифікації ГСК, відокремити певні змістовні зміни у постановах розділу “Общественное Призрение и Благотворительность”.

Аналізуючи зібрані та впорядковані матеріали засідань губернських земських зборів і спираючись на знання та досвід ГСК, можливо висунути змістовну гіпотезу про те, що питання "Общественного Призрения и Благотворительности" протягом 1866-1913 років користувалися помірною, але більш-менш постійною увагою губернських земських зборів. Не простежувалося тенденції до зменшення уваги до добродійних питань. Серед загальних тенденцій розвитку питань “Общественного Призрения” та добродійності можна виділити:

1) зменшення уваги до врегулювання різних фінансово-майнових питань “Общественного Призрения” та добродійності;

2) тяжіння до підтримки організованих складних форм добродійності в земській суспільній політиці;

3) формування пріоритетних питань земської добродійності, які спрямовані на попередження розповсюдження бідності та появи небажаних у суспільстві явищ злидарства та злочинності через надання допомоги кинутим дітям та неповнолітнім злочинцям, а також через підтримку різноманітних добровільних добродійних товариств;

4) поступове зростання різноманітності складових політики Катеринославського земства в галузі “Общественного Призрения” та добродійності.

Працюючи з другим інформаційним шаром, аналізуючи тексти постанов “Свода” за допомогою системи змістовних категорій, можливо простежити певні взаємозв'язки між галузями земської господарської політики (які відокремлюються ГСК) через застосування різноманітних добродійних акцій, та між змістовними категоріями, які описують земську добродійну політику.

Базуючись на власних уявленнях про земську добродійність та на досвіді систематизації матеріалів губернських земських зборів ГСК, ми створили систему змістовних категорій та отримали матеріал для побудови власної моделі соціальної системи земської добродійної діяльності.

При аналізі інформації з умовного “другого” шару ми користувалися здебільшого засобами та можливостями, які надає нам текстова система TACT, яка певною мірою визначала межі нашого інформаційного простору. Результати, отримані нами на цьому рівні, стосуються змісту земської добродійної політики взагалі, та окремих її етапів. Простежуються певні взаємозв'язки між галузями земської господарської політики (які відокремлюються ГСК) через застосування різноманітних добродійних акцій, та між змістовними категоріями, які описують земську добродійну політику. Вибірка (текстова база даних BLG.tdb) з 2769 постанов, які мають відношення до земської добродійної політики, складає приблизно 27% від загальної кількості постанов "Свода".

На земську добродійну політику впливали не тільки постанови традиційної галузі земського господарства (допомога найбіднішим шарам населення). Питання добродійної політики порушувались і у постановах губернських земських зборів з тих питань, які можна віднести до наступних галузей земського господарства: "Общественого Призрения и Благотворительности", добробут земських службовців, поширення освіти, меддопомоги, забезпечення продовольством селян, що постраждали від стихійних лих. Розвиток земської добродійної політики відбувався також у напрямку допомоги освітнім закладам, земським службовцям та їхнім родинам, залучення сільських спільнот до новітніх господарських заходів, розвитку та підтримки традиційних форм “Общественного Призрения”.

Об'єктами земської добродійної діяльності виступали: інваліди, неповнолітні злочинці, підкидьки, удови, глухонімі, нужденні діти, постраждалі від стихійних лих особи, бідні шари населення, студенти, сироти, учні.

Добродійна політика губернського земства поширювалася через різноманітні добродійні заклади і товариства, “богадельни”, "Дома Трудолюбия", притулки, ясла, “богоугодные учреждения”, "убежища", “попечительства”, втілювалася через надання нічлігу у "ночлежках" та гуртожитках, патронаж, пожертви, стипендії, пенсії, а також через "вспомоществования", "пансион", "призрение", "пособия". Поширення добродійності як універсального і превентивного засобу рішення соціальних проблем свідчить про гуманістичну спрямованість розвитку земської діяльності. Універсальні форми земської діяльності такі, як "пособия", “призрения” охоплювали не лише прошарки найбіднішого населення. Вони використовувалися для підтримки суспільно значущої діяльності, охоплювали широкі верстви населення і застосовувалися в складних організаційних формах (освітніх закладах, системах страхування і пенсійного забезпечення).

На третьому інформаційному шарі, застосувавши кількісні методи контент-аналізу до змісту постанов “Свода”, ми отримали матеріал для структурно-функціонального аналізу тенденцій у формуванні системних зв'язків у земській добродійності, як галузі “Общественного Призрения и Благотворительности” та як універсального засобу впливу на різні галузі місцевого господарства.

Для дослідження галузі “Общественное Призрение и Благотворительность” як системи - достатньо постанов розділу, бо вони відображають структуру явища, тобто однієї з складових діяльності земства. Але для дослідження добродійності необхідно створити вибірку зі всього “Свода”.

Добродійність, як галузь губернського земського господарства і добродійність, як явище суспільного життя - різні речі, тобто різні соціальні явища, хоча можливо припустити певний взаємний вплив та схожі риси. Головною відмінністю є те, що постанови губернських земських зборів мають дуже слабкий зв'язок з розвитком добродійності, як універсального засобу стабілізації суспільства у різних галузях господарства.

Можливо припустити, що, як засіб впливу на різноманітні галузі господарства, земська добродійність мала тенденцію до формування системних зв'язків, але на 1913 рік системи ще не було. Проте, безпосередньо галузь “Общественное Призрение и Благотворительность” існувала як певна система з чітко означеними системними зв'язками, які сформувалися протягом 1890-1913 років.

Основні висновки наукового дослідження. Залучення комп'ютерних технологій та створення за їх допомогою електронного видання з постанов “Свода” дозволяє досліднику оперувати значними обсягами інформації, швидко отримувати відомості для подальшого їх використання у дослідженні будь-якої конкретно-історичної проблеми. Процес формування добродійної системи у Катеринославській губернії є масовим, його закономірності можна з'ясувати, лише розглядаючи поведінку певної сукупності випадків добродійної діяльності. Збір інформації про масові явища та процеси є масовим спостереженням. Результатом масового спостереження є масові дані, що можуть бути відображені (зафіксовані) у масових та самодостатніх джерелах. Великі обсяги масових даних, представлених у описовій та кількісній формах, потребують використання кількісних методів та відповідних комп'ютерних технологій.

Таким чином, масовий характер самого явища добродійності зумовлює можливість та необхідність використання масових даних для його дослідження та залучення кількісних методів аналізу.

Проаналізував текст постанов “Свода” за допомогою кількісних методів, ми отримали дані, на основі яких можемо робити висновки щодо конкретно-історичної проблеми - стану та тенденцій розвитку добродійної діяльності Катеринославських губернських земських зборів 1866-1913 рр.

Не можливо говорити, що земська політика у галузі добродійності мала завершений системний характер. Більш того, історичні події (революції 1905, 1917 років) свідчать про те, що, якщо така система існувала, то її було замало. Замало одних добродійних зусиль задля досягнення соціального компромісу. Проте ми можемо з певною мірою ймовірності припустити, що така система формувалася.

У процесі історичних досліджень ми будуємо свої моделі з допомогою інформації, яка міститься в інших моделях (історичних джерелах). Головним результатом вирішення конкретно-історичної проблеми - пошуку і визначення тенденцій у зміні стану масового явища добродійної діяльності Катеринославського губернського земства, яка відображена у постановах Катеринославських губернських земських зборів є підтвердження можливості та доцільності активного використання КТ і методів, щодо аналогічного роду проблем і, відповідно, до аналізу аналогічних масових джерел.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ В НАСТУПНИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

історія джерелознавство комп'ютерний

1. Шихов К.Л. Про деякі методологічні та методичні проблеми дослідження матеріалів земського діловодства // Джерелознавчі та історіографічні проблеми історії України. - Дніпропетровськ, 1995. С. 198-204 - 0,4 др. арк.

2. Шихов К.Л. Історичне джерело у віртуальному просторі комп'ютера // Джерелознавчі та історіографічні проблеми історії України. - Дніпропетровськ, 1997. С. 123-131. - 0,46 др. арк.

3. Шихов К.Л. История учреждения в Екатеринославской губернии благотворительной организации земских попечительств имени графа Ф.Э. Келлера // Вісник Дніпропетровського університету. Історія та археологія. - Дніпропетровськ, ДДУ, 1998. Вип. 4. С. 101- 111. - 0,8 др. арк.

4. Шихов К.Л. Формулювання змістовної гіпотези про земську благодійницьку діяльність за тематичною класифікацією "Систематического свода постановлений Екатеринославского губернского земского собрания 1866-1913 гг." // Вісник Дніпропетровського університету. Історія та археологія. - Дніпропетровськ, ДНУ, 2001. Вип. 9. С. 24-33 - 1 др. арк.

5. Шихов К.Л. Комп'ютерні технології і дослідження історії благочинності в Катеринославській губернії 1864-1914 рр. (створення вибірки та побудова бази даних) // Вісник Дніпропетровського університету. Історія та археологія. - Дніпропетровськ, ДНУ, 2001. Вип. 9. С. 33-42 - 0,9 др. арк.

6. Шихов К.Л. Постанови Катеринославських земських зборів як джерело з історії селянства (1866-1913 гг.) // Питання аграрної історії Україны і Россії. Матеріали других наукових читань, присвячених пам'яті Д.П. Пойди. - Дніпропетровськ, Промінь, 1997. С. 87-92. - 0,3 др. арк.

Размещено на Allbest.ru