Особистий архів Володимира Замлинського: формування, систематизація, опис

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особистий архів Володимира Замлинського: формування, систематизація, опис

Севрюк С.В,

Сучасний розвиток історичної науки спонукає до вивчення та осмислення наукової спадщини вчених-істориків, котрі своїми дослідженнями суттєво збагатили вітчизняну історіографію. Персоніфікація розвитку історичної науки в другій половині XX ст. сприяє визначенню ролі особистості в історичному процесі, місця вченого у суспільно-громадській практиці.

Одним з українських учених, котрий своєю науковою діяльністю долучився до розбудови української історичної науки, актуалізував нові, невідомі до того джерела, був професор Київського університету Володимир Олександрович Замлинський (1930-1993). Його науковий доробок сягає 350-ти опублікованих праць, серед яких монографії, навчальні посібники, численні публіцистичні розвідки. Вчений досліджував різнопланові проблеми історії України, джерелознавства, архівістики, спеціальних історичних дисциплін.

Об'єктивне вивчення життя та творчості В.О. Замлинського, з'ясування його місця в національному історіографічному процесі неможливе без аналізу усього комплексу джерел, які відклалися упродовж життя вченого.

Документи, що презентують його життя та діяльність значною мірою розпорошені і зберігаються у Державному архіві м. Києва, Державному архіві Волинської області, архіві Російського державного гуманітарного університету (до березня 1991 Московський державний історико-архівний інститут), архіві Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Житомирському краєзнавчому музеї, особистому архіві В.О. Замлинського. Остання з архівозбірень приватна колекція, зібрана та збережена самим вченим. Вона є найбільшою серед усіх архівних зібрань як за чисельністю, так і інформативністю. Архів складається з величезного комплексу різнопланових матеріалів, що відклалися упродовж життя науковця. Це і рукописи праць; виступи на конференціях, вчених радах, редколегіях; рецензії на наукові праці колег; підготовчі матеріали до видань; виписки з архівних документів та літератури; фотографії тощо.

Зібрання налічує 240 справ, часові межі яких охоплюють період життєдіяльності вченого від 1950-х рр. до кінця життя. Комплекс джерел предметно висвітлює процес наукового зросту історика, пріоритетів в обранні проблематики досліджень, педагогічної роботи тощо.

Посилання ми робимо відповідно до «Опису особистого архіву В. О. Замлинського», який зберігається у родині вченого [1].

Упорядкований і систематизований нами, архів складає потужну джерельну базу для вивчення життя та творчості вченого. Задля зручності наукового та практичного використання документів, він описаний за проблемно-хронологічним принципом; в основу описання покладено методичні розробки українських архівістів та документознавців: рекомендації, інструкції та положення щодо роботи з документами особового походження [2], їх систематизації, описування [3], визначення цінності тощо [4]. Звідси документи особистого архіву В.О. Замлинського сформовані та описані за сімома групами: біографічні документи, наукові та творчі матеріали, документи педагогічної діяльності, матеріали науково-організаційної та громадської роботи, епістолярні документи, іконографічні матеріали, матеріали інших осіб та установ. Усередині кожної групи документи упорядковані за хронологією.

Перша група біографічні документи (33 справи) умішує автобіографії вченого за різні роки [1,спр. 1,арк. 1-4: спр.8], матеріали про навчання у МДІАІ [1,спр.5,арк.1-31;спр 6--7], особові листки з обліку кадрів, характеристики тощо. Привертають увагу записні книжки (3 од. зб.) та щоденники (3 од. зб.) В.О. Замлинського [1,спр.4;спр.18,арк.1-84;спр.22, арк. 1-31;спр.23,арк. 1-69], які віддзеркалюють його різнопланову діяльність: наукову, виробничу, педагогічну, організаційну. Дві записні книжки з телефонами та адресами ймовірно за 1970-ті1980-ті pp., остання, більш пізня (сер. 1980-хпоч. 1990-хрр.), оскільки тут наявні адреси, телефони та інша інформація стосовно роботи на кафедрі, яку очолював В.О. Замлинський. У щоденнику за 1980-ті рр. поряд із записами поточних справ, планів засідання кафедри, підготовчих матеріалів до атестації викладачів містяться формулювання тем, які вчений планував розробляти: «Жертвы великой утопии», «Розвиток джерелознавства в Україні», «Творча інтелігенція в Україні», «Епоха Б. Хмельницького і сучасність» тощо [1,спр.22,арк.14-17,19,22,26]. Останній за часом ведення щоденник прикметний наявністю нових планів, проектів, ідей. Сформульовані теми аспірантам та докторантам, монографічні дослідження.

Привертає увагу авторське бачення розроблення теми «Образ України у літописах та свідченнях іноземців» [1,спр.23,арк.45-46], «Геральдична історія України» [1,спр.23,арк. 59]. Виписаний план теми «Народ, історія, історик», над яким вчений планував працювати. Підтверджує це і запис у його щоденнику: «Такою має бути моя головна книга. Вона має бути чесною. Це для мене. Розробити план» [1,спр.23,арк.4]. Тут виписаний і план-проспект книги «Костомаров історик», з назвами розділів: 1. Етапи творчого шляху. 2. Історичні погляди. З. Оцінка історичної творчості сучасниками. 4. Грані майстерності. 5. Костомаров джерелознавець.

Окремим блоком серед біографічних документів представлені характеристики вченого за різні роки. Загалом вони однотипові, однак дають уявлення про кар'єрний ріст В.О. Замлинського, його досягнення, посади, науковий статус. Це характеристика у період навчання у МДІАІ [ 1 ,спр. 6], старшого наукового співробітника інституту історії партії приЦК КП України за 1968--1978 рр. [1,спр. 15,17,20], завідувача кафедри джерелознавства та архівознавства Київського університету [1,спр.29,33].

Зберігаються і списки наукових праць [ 1, спр. 11,16], вступне слово на захисті кандидатської дисертації [1,спр. 13], копії дипломів та атестатів [1,спр. 19,21] документи, які несуть об'єктивну інформацію про життя та творчість вченого.

Друга група документів найчисельніша це наукові та творчі матеріали. Вона охоплює 64 справи, де представлені рукописи та машинописи праць В.О. Замлинського, підготовчі матеріали до видань, виписки з архівних документів, рецензії на видання колег, тексти доповідей на конференціях, «Круглих столах» тощо. Так, в особистому архіві вченого залишилися рукописи його ранніх творів, зокрема велика тека підготовчих матеріалів про Ю.В. Кондратюка [1,спр.35]. Серед них копії архівних матеріалів: протоколи допиту Ю.В. Кондратюка від 8 серпня 1930 p., допити П.К. Горчакова (від 6 та 14 вересня 1930 р.), Б.С. Новікова (від 21 серпня 1930 р.), В.Г. Беляева (від 20 січня 1931 р), LI. Анісімова (від 21 вересня 1930 р), що проходилиу справі Ю.В. Кондратюка: такожчисельні фотографії, листи директорам архівів з проханням надіслати дані про Ю. Кондратюка тощо [1,спр. арк.5-15,47,94-118,251-269]. Є тут рецензія старшого викладача Луцького педінституту Діді™ на рукопис праці В.О. Замлинського «Він прокладав шляху Всесвіт» (5 арк.), в якій рецензент відзначив велику пошукову роботу, проведену В.О. Замлинським в архівах та бібліотеках, його вміння цікаво виписати матеріал та ілюструвати [1,спр.35,арк.19-23].

Окремою групою представлені плани-проспекги та тематичні розробки нових тем, які В.О. Замлинський планував досліджувати. Серед них «Історія України в документах» [1,спр.57], «Митрополити козацької України» [1,спр.59], «Богдан Хмельницький і його соратники» [1,спр.60], «Історія української культури» [1,спр.84], «Ще як були ми козаками» [1,спр.89], «Надзвичайні пригоди козака Мамая» [1,спр.88] та ін. Всі ці та інші розробки дають уявлення про творчу лабораторію вченого, його наукові інтереси і захоплення, плани на подальшу дослідницьку роботу.

Прикметною особливістю творчості В.О. Замлинського була попередня апробація проблеми у вигляді тезисно-конспективного викладу із розписом вступу та усіх розділів визначеної теми. Так, залишилися початкові напрацювання з тем «Публікація документів з історії Київського університету» [1,спр.95], «Видатні історики України» [1,спр.91], «Микола Костомаров» [1,спр.81] та ін.

Привертає увагу підготовчий матеріал до «Шевченківського календаря», текст якого поданий вченим у блокноті [1,спр.58], роздуми про біографічний роман «Повернення академіка Кравчука» [1,спр.66], де вчений на основі наукової біографії відомого українського математика та громадського діяча Михайла Пилиповича Кравчука (1892-1942) вибудовує структуру історично-біографічного дослідження.

Цілком вмотивованою є найбільша за кількістю сторінок добірка документів, де зібрані усі підготовчі матеріали до видання «Богдан Хмельницький» [1,спр.67, арк. 1-924]. Тут наявні переліки та копії архівних джерел виписки з літописів, мемуарів, опублікованих творів та листів, багато перекладів із польських доку ментів та літератури. Чисельними є і справи з матеріалами до підготовки видання «Гетьмани України» [1,спр.71,арк.1-244;спр.75,арк. 1--408], над яким вчений працював останні роки життя. Увесь наявний комплекс матеріалів ми розподілили на дві справи: в одній виписки та копії архівних документів та опублікованих джерел (літописи, записки іноземців, спогади) [1,спр.71, арк.11-182], а в другій різні редакції нарисів про окремих гетьманів, укладені автором хронологічні та подієві схеми тощо[1,спр.75,арк.42,49,56-64,108-138,312-401].

Третя група презентує документи педагогічної діяльності вченого за 1982-1993 рр. період роботи В.О. Замлинського у Київському університеті імені Тараса Шевченка. Тут зберігаються програми курсів лекцій [1,спр.99,103,107,109,114 та ін.], індивідуальні плани навчальної роботи [1,спр.102], картки обліку лекцій та семінарів [1,спр.101], графіки консультацій та відкритих лекцій тощо [1,спр. 125-126].

Серед документів педагогічної роботи чимало записів вченого щодо поліпшення навчального процесу, лекційних планів та конспектів, навчально-методичних семінарів тощо. Серед даної групи джерел зберігаються тексти лекцій вченого, зокрема перша лекція з курсу «Архівознавство», де акцентується увага на питаннях визначення предмету і завдань архівознавства, його термінологічного апарату, появи перших архівів і передумови формування знань з архівної справи [1,спр. 100.арк. 9-14]. Друга лекція з курсу «Джерелознавство історії Великої Вітчизняної війни» присвячена аналізу архівних джерел, що висвітлюють початковий етап війни, напад фашистської Німеччини на СРСР [1,спр. 106,арк. 1-7].

Серед лекційних програм, курсів та спецкурсів, що читав В.О. Замлинський, привертають увагу рукописи багатьох розробок вченого, зокрема спецкурсів «Історія кафедри архівознавства» [1,спр.111,арк.1-3], «Науково-досліднаробота студентів» [ 1,спр. 114,арк. 1-6], та нормативного курсу «Україна в політичній історії Другої світової війни» [1,спр.116,арк.1-4]. Остання програма розрахована на 18 шд. і умішує наступні теми: «Політичний характер влади на Україні напередодні війни», «Генеральний план «Ост» і Україна», «Зміна політичної ситуації в світі у зв'язюу зі вступом CPCPy Велику Вітчизняну війну» [1,спр.116,арк.1-3].

Програма курсу «Наукові основи історико-партійного дослідження» [1,спр.109] призначалась для студентів історичного факультету і була розрахована на 12 шд. Сьогодні низка положень цієї програми не витримала перевірку часом, однак її теоретична частина засадничі принципи джерелознавчих методик історичного дослідження актуальні і нині.

Залишилися документи, що свідчать про плани вченого створити центр підвищення кваліфікації працівників архівів та музеїв «Професіонал», який мав функціонувати при Київському університеті [1,спр.120]. За формами навчальної роботи планувалося читати лекції, проводити семінарські та практичні заняття; мали працювати денні і вечірні групи. До лекційного плану були включені курси з історії України, історичного краєзнавства, музеєзнавства, теорії та практики архівної справи, археографії, діловодства, комп'ютеризації архівів та музеїв. До планів увійшли лекції та практичні заняття з експертизи цінності архівних документів та музейних предметів, допомоги викладачів у розробці тематико-експозиційних планів [1,спр.120,арк.1-12].

Як завідувач кафедри, В.О. Замлинський затверджував посеместрові розклади занять кафедри [1 ,спр. 121,123], графіки взаємовідвідування лекцій викладачами і графіки консультацій [1,спр. 124-125], відкритих лекцій [1,спр. 126], прийому академзаборгованостітаін. [1,спр.127]. Залишився і план роботи кафедри на перший семестр 1993-1994 навч. року, де наявні питання про звіт викладачів кафедри щодо проведення архівної та педагогічної практики, затвердження тематики дипломних робіт студентів 5 курсу, атестація аспірантів[1,спр.128,арк. 1-2].

Четверта група документів уміщує матеріали науково-організаційної та громадської роботи вченого. За кількістю справ (13 од. зб.) це найменший блок матеріалів, однак він суттєво доповнює відомості про цей рід діяльності вченого. Так, серед документів є низка договорів з видавництвами щодо публікації книг «Він прокладав шлях у Всесвіт» [1,спр.130,арк.1-2], «Добрий день Вам, Зорі» , [1,спр.131,арк.1-2], «Нариси історії Волинської обласної парторганізації» та ін. [1,спр.132,арк.1-2].

Загалом договори типові, однак у деяких з них наявні списки авторських колективів. Усі вони затверджені підписами і печатками відповідних установ [1,спр.141-142]. У цій групі містяться і договори з видавництвами на рецензування книг. Так, серед них договори на рецензування книги Є.В. Корольової та

В.О. Рудника «Перші кроки в небо» 11 .спр. 1331 та книги М.Осипова «Пароль «Вікторія» [1,спр.134].

Привертає увагу рукописний документ В.О. Замлинського з пропозиціями щодо розширення тематики «Вісника Київського університету. Історичні науки», відповідальним редактором якого він був у 1988-1992 рр. [1,спр.136]. Вчений запропонував ввести до видання нові рубрики: «Трибуна молодого вченого», «Використання комп'ютерних технологій в історичних дослідженнях», «Організація науково-дослідної роботи студентів» тощо.

Потужну групу документів складає тека протоколів засідань Експертної Ради секції історії при Міністерстві вищої і середньої спеціальної освіти Української РСР, яку очолював В.О. Замлинський у 1989 1993 рр. Зокрема там містяться матеріали про склад секції, протоколи та витяги з них щодо включення до плану видавництв монографій та підручників, про фінансування держбюджетних тем тощо.

Зберігся зібраний і систематизований вченим пакет документів про підготовку до V Всесоюзної конференції з джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін у 1990 р. Наявний список «Оргкомітету» конференції, до якого увійшли відомі вчені: Я.С. Калакура, М.П. Ковальський, І.Д. Ковальченко, П.С. Сохань,

С.О.Шмідг та ін. [1,спр.138,арк,3-4]; обгрунтування доцільності проведення форуму істориків [ 1 ,спр. 13 8,арк. 5-7]; попередній кошторис на проведення конференції, де заплановано видрукувати програму, тези виступів учасників конференції, екскурсійна програма тощо.

Серед документів міститься доповідна записка В.О. Замлинського ректору Київського університету академіку В.В. С копенку щодо перевірки стану збереження садиби та могили першого ректора університету Михайла Максимовича, які знаходяться у селі Прохорівка Черкаської області. Зі змісту записки зрозуміло, що ця територія !находиться у стані руйнування. В .О. Замлинський пропонує необхідні та термінові заходи аби не втратити цей історичний пам'ятник. Зокрема, вчений вважає, що і могилу, і садибу М. Максимовича слід взяти на баланс університету, «...встановити первісний вигляд намогильного пам'ятника та садиби, створити товариство ім. Михайла Максимовича члени якого б постійно піклувалися про могилу і спадщину Максимовича; видати книгу про його життя та діяльність».

П'ята група епістолярні документи складається з трьох підрубрик: «Листи В.О. Замлинському від різних осіб», «Листи В.О. Замлинському від установ та видавництв» та «Листи В.О. Замлинського до різних установ, видавництв та осіб». Усього 59 справ. Це листи від рідних та близьких В.О.Замлинськош [1,спр. 155,арк. 1-6], від відомого українського поета з Луцька О. Богачука [1,спр.145,арк.1-4], від письменника та співавтора В.О. Замлинського В. Кави [1, спр. 157] та багатьох ін.

Чимало листів надходило вченому від різних комісій, установ, редакцій та видавництв, з якими він співпрацював. Серед них листи від Секції авіації та космонавтики, членами якої були і історики [ 1 ,спр. 178,181], від директорів та начальників архівів з приводу розшуку документів про Ю.В. Кондратюка [1,спр.169,172175,177,191], від редакції журналів «Нева» [1,спр.196] та «Малятко» [1,спр.180], газети «Літературна Україна) [1,спр. 182], видавництв «Вища школа> [1,спр. 193] та «Каменяр» [1,спр.185,192], товариства «Знання» та ін.

Зокрема, у листі головного редактора видавництва «Вища школа» PI. Вишневського йдеться про видання у 1984 р. монографії В.О.Замлинськош «Несокрушимое единство». Обговорюється наклад майбутньої книги, гонорар та низка організаційних моментів[1,спр. 183,арк.9].

Шоста група іконографічні матеріали. Вона представлена фотографіями В.О. Замлинського з родиною, колегами, друзями: з дружиною, сином і донькою, із співробітниками та студентами своєї кафедри, з тодішнім завідувачем кафедри археології професором М.І. Гладких тощо. Зберігається велика фотографія (18x24) учасників V Всесоюзної конференції, де біля Червоного корпусу університету зображено понад 40 осіб з різних міст колишнього СРСР, що взяли участь у конференції, серед них В.Б Кобрін (Москва), І.Д. Ковальченко (Москва), Є.М. Стуканов (Донецьк), М.Ф. Дмитрієнко (Київ) та ін.

Остання група джерел умішує матеріали інших осіб та установ, які відклалися в архіві В.О. Замлинського. Ця група налічує 24 справи і презентує різнопланові доку менти: твори та окремі розділи до праць вчених-істориків, рецензії на рукописи та щойно опубліковані видання, зокрема відзив В.І. Буганова на рукопис книги

В.О. Замлинського «Богдан Хмельницкий», відзив головного редактора журналу «Знання та праця» М.О. Сороки на цикл праць В.М. Нем'ятого, Д.Ф. Григоровича В.О. Замлинського. І.Я. Жученка з історії Великої Вітчизняної війни, що були подані на присудження Державної премії Української РСР, рецензія В. Смолія та Ю. Джсджули на книгу «Богдан Хмельницкий» тощо.

Тут містяться великі за обсягом підбірки матеріалів, однак не атрибутовані з огляду на їх авторство: це нариси про О. Гончара О. Білецькош, розділ про поезію періоду Великої Вітчизняної війни тощо [1,спр.217,221,239]; є і реєстри гасел та словники до довідкових видань, зокрема до енциклопедії «Українська PCP у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.», до видання «Жінки в історії» таін. [1,спр.222,228].

Отже, особистий архів В.О. Замлинського є сукупним архівним зібранням вченого, документи якого уможливили створення просопографічного портрету науквоця, визначення проблематики його праць, презентували різнопланову творчу, педагогічну, громадську та організаційну діяльність.

історичний наука замлинський вчений

Список використаних джерел

1. Опис особистого архіву В.О. Замлинського, спр. 1-240.

2. Робота з документами особового походження: методичний посібник / Держкомархів України, УНДІАСД. Авт.-укладачі JLO. Драгоманова, І.М. Мага та ін. K., 2008. 241 с.; Методичні рекомендації по роботі з документами особового походження /Держкомархів України. -K., 1998.-42 с.; Методические рекомендации по роботе с фондами личного происхождения (Литература и искусство). -М.,1990.-256с.

3. Правила описування архівних документів. К: Держспоживстандарт України, 2005.16 с.

4. Положення про принципи і критерії визначення цінності документів, порядок створення та діяльності експертної комісії з питання віднесення документів до Національного архівного фонду // Архіви України. 1995. № 4 6. С. 12-14; Экспертиза научной ценности материалов личных архивных фондов. Методические рекомендации. М., 1981. -47 с.

Размещено на Allbest.ru