Б.М. Чичерін в ліберальному Русі Росії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Б.М. ЧИЧЕРІН В ЛІБЕРАЛЬНОМУ РУСІ РОСІЇ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ - ПОЧАТОК ХХ ст.)

Зінченко Олена Володимирівна

Харків - 2002

Анотація

Зінченко О.В. Б.М. Чичерін в ліберальному русі Росії (друга половина Х1Х - початок ХХ ст.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 - всесвітня історія. Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. Харків, 2002.

В дисертації вперше комплексно досліджується роль та місце Б.М. Чичеріна у ліберальному русі Росії другої половини ХІХ -початку ХХ ст. Виявляється внесок вченого в ініціювання, розвиток та ідейно - теоретичне озброєння ліберального руху в середині 50-х років ХІХ ст., сутність чичерінської програми лібералізації Росії, скасування кріпосного права, забезпечення умов для виникнення середнього класу, формування громадянського суспільства, перетворення країни на правову державу у формі конституційної монархії. Особлива увага приділяється визначенню суттєвих відмінностей позиції Б.М. Чичеріна від позицій його однодумців-західників, опонентів-слов'янофілів та супротивників -революційних демократів, виявленню впливу ідей та концепцій вченого на характер реформ 60-70-х років ХІХ ст., 1905-1907 років та столипінських аграрних перетворень.

Ключові слова: лібералізм, конституціоналізм, народне представництво, парламентаризм, громадянське суспільство, правова держава, конституційна монархія, стани, реформи, середній клас, сільська община, абсолютизм, кріпацтво.

Аннотация

ліберальний чичерін кріпосний право

Зинченко Е.В. Б.Н. Чичерин в либеральном движении России (вторая половина Х1Х - начало ХХ вв.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02. - всемирная история. Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина. Харьков, 2002.

В исследовании, на основании анализа источников и литературы, рассмотрен вопрос о роли и месте Б.Н. Чичерина в либеральном движении России второй половины ХІХ - начала ХХ вв. Определяется вклад ученого в инициирование, развитие и идейно-теоретическое вооружение либерального движения 50-х годов ХІХ в., выявляется сущностное содержание и важнейшие особенности чичеринской программы либерализации России, отмены крепостного права, создания условий для возникновения среднего класса, формирования гражданского общества, превращения страны в правовое государство в форме конституционной монархии. Особое внимание уделено определению существенных отличий позиций Б.Н. Чичерина от позиций его единомышленников-западников, оппонентов-славянофилов и противников - революционных демократов, установлению наличия и степени влияния идей, концепций и программ ученого на характер реформ 60-70-х годов ХІХ в., 1905-1907 годов и столыпинских аграрных преобразований.

В результате сопоставления и системного анализа сочинений идеологов разных направлений освободительного движения России 50-х годов ХІХ в. - западников, славянофилов и революционных демократов диссертантка приходит к выводу, что по объему работ, их разнообразию и направленности, глубине и разновекторности аргументации предлагаемых мер по преобразованию страны Б.Н. Чичерин не имел достойных соперников. Именно поэтому он сыграл ведущую роль в определении содержания и направленности программы либерализации России, как и наиболее реалистичной тактики претворения ее в жизнь. Эта роль заключалась во внесении им основного вклада в разработку концепции "государственной школы" в российской историографии, в формировании "закона постепенности" исторического процесса, научном обосновании преходящего характера крепостного права, происхождения и сущности крестьянской общины. Чичеринская критика герценовского общинного социализма вызвала размежевание в освободительном движении и тем самым создала условия для оказания воздействия либералов на характер осуществлявшихся правительством реформ.

Сравнительный анализ различных программ отмены крепостного права также позволил сделать вывод, что предложенная Б.Н. Чичериным программа оказалась наиболее мотивированной и продвинутой. Она была неразрывно связана с созданием условий для возникновения среднего класса, формирования гражданского общества и превращения России в правовое государство в форме конституционной монархии.

После отмены крепостного права Б.Н. Чичерин разработал тактическую линию поведения либерального лагеря, заключавшуюся в тезисе "сильная власть и либеральные меры", а также отечественную концепцию правового государства. Б.Н. Чичерин на разных этапах развития страны подходил к попыткам претворения в жизнь своих концепций и программ либерализации России в соответствии с внутриполитической обстановкой в ней.

Диссертантка приходит к выводу, что реалистичность предлагавшихся Б.Н. Чичериным мер по решению крестьянского вопроса и либерализации России нашла практическое подтверждение в Положении 19 февраля 1861 г. (о ликвидации общины и превращении крестьянина в абсолютного собственника земельного надела), в реформах 60-70-х годов ХІХ в., изменениях государственно-политического строя в 1905-1907 годах, а также столыпинскими аграрными преобразованиями.

Ключевые слова: либерализм, конституционализм, народное представительство, парламентаризм, гражданское общество, правовое государство, конституционная монархия, сословия, реформы, средний класс, сельская община, абсолютизм, крепостное право.

Annotation

Zinchenko Y.V. B.N. Chicherin in Liberal Movements in Russia (the 2^nd half of XIX - beginning of XX century). Manuscript. Dissertation for acquisition of scientific degree of historical sciences under the speciality 07.00.02 - universal history - V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, 2002.

Chicherin's role and place in the liberal movement in Russia in the 2^nd half of XIX - beginning of XX century were first fully studied in the dissertation. Scientist's contribution into initialization, development and ideological and theoretical arming of liberal movement in the middle of the 50ies in XIX century, essence of Chicherin's program of Russia liberalization, abolition of serfdom, providing for the birth of the middle class, formation of civil society, country transformation into jural state in the form of constitutional monarchy are determined in the dissertation. Special attention is paid to the differentiation of Chicherin's position from those of his accomplices-Westerners, opponents-Slavophils and oppositionist-revolutionary democrats, determination of the influence of scientist's ideas and concepts on the reform character in 60-70ies of XIX century, 1905-1907 and Stolypin agricultural reforms.

Key words: liberalism, constitutionalism, people's representation, parliamentarianism, civil society, jural state, constitutional monarchy, estates, reforms, middle class, country community, absolutism, serfdom.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. В умовах спрямованих на побудову правової держави набувають науково-теоретичного, політичного та практичного значення існуючі ідеї переходу суспільства від тоталітаризму до громадсько-політичного самоврядування. У зв'язку з цим особливу цінність набуває вивчення досвіду боротьби за модернізацію Росії правознавця, історика, філософа, першого російського політолога, автора концепції правової держави та громадянського суспільства Б.М. Чичеріна.

Актуальність теми визначається й тим, що багатий доробок Б.М. Чичеріна, особливо з державно-політичного устрою Росії, скасування кріпосного права та землевлаштування селянства, безпідставно замовчувався, а надане в радянській історіографії визначення "буржуазний історик та правознавець" переходило з підручника в підручник. Саме тому без всебічного аналізу творчості Б.М. Чичеріна, об'єктивної оцінки його участі в громадському русі неможливо у повному обсязі зрозуміти історію й особливості ліберального руху, як і всього визвольного руху Росії в цілому.

Важливий аспект значимості теми полягає в необхідності деідеологізації історичної науки, очищення її від пов'язаних з теорією класової боротьби нашарувань, тенденційних штампів, дефініцій, перекручень, пошуку об'єктивності в оцінці сфальсифікованих явищ та характеристики фактів, подій, імен, що навмисно замовчувались. Виникає й необхідність комплексного вивчення минулого, особливо таких широких проблем, як ліберальний рух, його сутність, учасники та представники, які фактично не розглядались радянською історіографією.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження є складовою частиною загальної наукової проблеми кафедри історії Росії Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна "Організація та діяльність органів самоврядування, наукові біографії громадських і політичних діячів в Росії (друга половина Х1Х-ХХ століття)”.

Об'єктом дослідження є наукова та громадсько-політична діяльність Б.М. Чичеріна.

Предметом дослідження є наукова та літературна творчість Б.М. Чичеріна.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період життя Б.М. Чичеріна від початку його громадсько-політичної та наукової діяльності в 1855 р. до смерті в 1904 р.

Метою дисертаційного дослідження є реконструкція процесу становлення та розвитку ліберального руху в Росії, визначення ступеня участі, ролі та місця Б.М. Чичеріна у цьому русі в 50-ті роки Х1Х-початку ХХ ст.

Для досягнення цієї мети дисертантка вирішує наступні завдання:

1) Визначає принципові орієнтири світогляду Б.М. Чичеріна;

2) Виявляє та аналізує особливості чичерінської програми лібералізації Росії та запровадження конституційної монархії в країні;

3) Досліджує особливості чичерінської програми скасування кріпосного права та ліквідації сільської общини;

4) Виявляє роль та місце Б.М. Чичеріна в ініціюванні та розвитку ліберального руху Росії другої половини Х1Х ст.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що авторка вперше в українській історіографії зробила спробу та комплексно:

- визначила роль та місце відомого російського вченого Б.М.Чичеріна в ліберальному русі Росії шляхом аналізу його творчого доробку;

- показала діяльність Б.М. Чичеріна в контексті економічних, соціальних та політичних процесів періоду, який підлягає дослідженню, що дозволило визначити особливості та відмінності цієї діяльності впродовж різних етапів його життя та обгрунтувати еволюцію творчого шляху;

- довела, що вимоги лібералізації Росії, ліквідації сільської общини та перетворення селянина, що звільнився від кріпацтва, на абсолютного власника земельного наділу, які Б.М. Чичерін висував в 50-ті роки Х1Х ст., знайшли певне практичне втілення в життя в перебігу реформ 60-70-х років Х1Х ст., а потім і в столипінській аграрній реформі;

- обгрунтувала, що запропонована Б.М. Чичеріним програма розвитку в країні громадянського суспільства та запровадження правової держави, його тези "сильна влада та ліберальні заходи", "дуалістичне правління" знайшли втілення в низці запропонованих С.Ю. Вітте законодавчих актів, на підставі яких Росія перетворювалася на конституційну монархію;

- довела, що скасування кріпосного права та реформи 60-70-х років Х1Х ст. були відвойовані у царизму лібералами, а не виявились "побічним продуктом революційної боротьби"; що зміна у 1858 р. урядового курсу стосовно селянського питання відбулась під впливом найбільш радикального крила ліберального руху, до якого належав і Б.М. Чичерін.

Методологічну основу дослідження складають принципи діалектичного аналізу подій та явищ соціальної реальності минулого. Вони полягають у тому, що всі досліджувані явища, події, вчинки та дії конкретних історичних особистостей або ж акти державних установ, умови та особливості доби знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку та взаємозалежності. Саме ці принципи аналізу і сприяють виявленню та розумінню причин, спонукань, особливостей та наслідків дій як окремих ідеологів, різних течій громадсько-політичної думки Росії, у першу чергу Б.М. Чичеріна з його соратниками, так і уряду.

Методи дослідження. В дослідженні проблеми було застосовано низку методів: описовий, компаративний, проблемно-теоретичний, системний, логічний, принципи хронологічності, історизму, поетапності вивчення подій минулого, оцінка вчинків та ідейної орієнтації особистостей і напрямків руху з позицій загальнолюдських цінностей, комплексне використання зазначених методів.

Практичне значення отриманих в дисертації результатів полягає в можливості їх використання у створенні підручників, учбових та методичних посібників, монографій, інших спеціальних праць з історії, політології, правознавства, в опрацюванні лекційних та спеціальних курсів в межах зазначених галузей знань. Зберігають своє практичне значення й деякі особливості боротьби Б.М. Чичеріна за реформування країни в перехідний період від одного устрою до іншого, за запровадження правової держави, розвиток громадянського суспільства, забезпечення панування права та безпеки особи, розвитку економіки за умови збереження внутрішньополітичної стабільності. Її можуть взяти на озброєння депутати усіх рівнів, державні та громадсько-політичні діячі, партійні та профспілкові функціонери, політичні оглядачі, журналісти, соціологи-аналітики тощо.

Апробація досліджень. Основні положення і висновки дисертації обговорювались на кафедрі історії Росії та вченої ради історичного факультету Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Матеріали досліджень доповідались на "Пятых Харьковских политологических чтениях "Ресурсы политической власти" (Харьков, 1997), " Шестых Харьковских политологических чтениях "Политико-правовые аспекты избирательного процесса" (Харьков, 1997), "Седьмых Харьковских политологических чтениях "Человек-политика- право" (К 50-летию принятия Всеобщей Декларации прав человека) (Харьков, 1998), "Восьмых Харковских политологических чтениях "Президентская власть в демократической республике" (Харьков, 1999), "Десятих Харківських політологічних читаннях "Формування суспільної політики: теоретичний, практичний та правовий аспекти" (Харків, 2000), “ХІ Харківські політологічні читання "Конфлікти в суспільствах, що трансформуються" (Харків, 2001), на ІУ-й Международной студенческой научной конференции "Актуальные проблемы гуманитарных наук и их информационное обеспечение" (Харьков, 1997), на 49-ій студентській науковій конференції "Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії" (Харків, 1997), на студентській краєзнавчій конференції "Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії" (Харків, 1997), на конференції молодих вчених, присвяченій 225-річчю В.Н. Каразіна "Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії" (Харків, 1998), на конференції молодих вчених, присвяченій 55 річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників "Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії" (Харків, 2000).

Публікації. З теми дисертаційного дослідження опубліковано 9 статей (з яких 5 у фахових виданнях) і 6 тез у збірниках матеріалів конференцій.

Структура роботи. Повний обсяг дисертації 238 сторінок машинопису, з них основна частина - 168 сторінок. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел і літератури (320 найменувань).

2. Основний зміст дисертації

У вступі обгрунтовано актуальність теми, встановлено хронологічні рамки, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення роботи.

У першому розділі - "СТАН НАУКОВОГО ОПРАЦЮВАННЯ ПРОБЛЕМИ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ" - подано огляд праць, присвячених історіографії боротьби Б.М. Чичеріна за лібералізацію Росії, скасування кріпосного права та землевлаштування селянства, охарактеризовано головні групи джерел із цієї проблематики.

Спроби оцінити боротьбу Б.М.Чичеріна за ліберальні перетворення в Росії та вирішення селянського питання були зроблені ще в дорадянські часи. Ідеологи революційної демократії О.І. Герцен, М.Г. Чернишевський, марксисти Г.В. Плеханов, П.Б. Струве, В.І. Ленін віддавали належне науковим працям вченого, але категорично засуджували його методи вирішення поставлених завдань, звинувачували в реакційності та монархізмі Герцен А.И. Ученая Москва // Герцен А.И. Собр. соч. в 30 т. - Т. 16. - С. 81. Чернышевский Н.Г. Областные учреждения в России в ХУП в. Соч. Б. Чичерина // Чернышевский Н.Г. Полн. собр. соч. - Т.3.- С.568-569. Его же: Чичерин как публицист // Там же. - Т.5. - С.657-658. Плеханов Г.В. Две рецензии о книге Б. Чичерина // Плеханов Г.В. Соч. в 24 т. - Т. 12. - С. 186-187. Струве П. Б. Чичерин и его обращение к прошлому // Струве П. На разные темы. - Спб., 1902.- С.92-93. Ленин В.И. Гонители земства и Аннибалы либерализма // Ленин В.И. Полн. .собр. соч. - Т.5. - С.55-56.

Про важливе значення праць Б.М. Чичеріна у формуванні ліберальної громадської думки в Росії другої половини Х1Х ст. в загальних рисах писали П.М. Милюков, А.А. Корнілов, А.Ф. Коні, М.О. Гершензон, Є.М. Трубецкой, М.М. Цитович Милюков П.Н. Юридическая мысль в русской историографии / Соловьев, Кавелин, Чичерин, Сергеевич / // Русская мысль. - 1886. - Кн.6.- С.146-320. Корнилов А.А. Курс истории России Х1Х в. - Ч.11.- Изд. 2-е.- М., 1918. - С.200. Кони А.Ф. Памяти Б.Н. Чичерина // Право. - 1904. - № 6- С.361-366. Гершензон М.О. Письма к брату. - Л., 1927. - С.17,115,161. Трубецкой Е.Н. Борис Николаевич Чичерин, как поборник правды в праве // Вестник права. - 1904. - Кн.111.- С.2. Цытович Н.М. Экономические воззрения Б.Н. Чичерина // Вестник права. - 1904. - Кн. 1У.- С. 50, 52,66. . Наприкінці Х1Х - початку ХХ ст. правознавці П.А. Рейснер, В.М. Гессен, П.І. Новгородцев, М.А. Дювернуа, С. Шумаков згадували про внесок Б.М. Чичеріна в розвиток російського неолібералізму Рейснер П.А. Политической строй современных государств. - Спб., 1906. - С.28,39,42,89. Гессен В.М. Основы конституционного права. - Пгр,. 1917.- С.206. Новгородцев.П.И. Историческая школа юристов. - М.,1896. - С.14, 20. Дювернуа М.А. Б.Чичерин. О народном представительстве. - М., 1899 // Право. - 1899. - № 16.- 15 апреля. Шумаков С. Б.Чичерин. О народном представительстве. - М., 1899 // Вестник права. - 1900.- № 11. - С. 270.

В дорадянські часи питанню про участь Б.М. Чичеріна у боротьбі за скасування кріпосного права та землевлаштування селянства приділялось мало уваги. Радикали про Б.М. Чичеріна майже не згадували. Соратник вченого К.Д. Кавелін суперечливо оцінював цю участь, а слав'янофіли М.І. Крилов, І.Д. Бєляєв та Г.Бланк її зовсім не визнавали Кавелин К.Д. О книге Б Н. Чичерина "Областные учреждения в России в ХУП в." // Кавелин К.Д. Собр. соч. в 3 т. - Т.1. - С.507. Крылов Н.И. Критические замечания на соч. г. Чичерина "Областные учреждения в России в ХУП в." // Русская беседа. - 1857. - Кн.1.- С. 25-102. Беляев И. Областные учреждения в России в ХУП в. Соч. Б. Чичерина // Русская беседа. - 1856. - № 12. - Кн. 3. - С. 201-229. Бланк Г.Е. Русский помещичий крестьянин // Труды вольного экономического общества. - 1856. - № 6. - С. 456-491.. На початку ХХ ст. М.М. Цитович та Є.М. Трубецкой лише згадували про важливе значення чичерінської концепції "закріпачення станів", походження та сутності общини в обгрунтуванні необхідності скасування кріпосного права Цытович Н.М. Указ. соч. - С. 65-66. Трубецкой Е.Н. Указ соч. - С.8.. Про значний вплив праць Б.М. Чичеріна на формування урядової програми здійснення селянської реформи писав П.П. Семенов-Тянь-Шанський Семенов - Тянь-Шанский П.П. Эпоха освобождения крестьян в России (1858-1861 гг.). Воспоминания. - В 4-х т. - Т.1. - С.3, 47. - Т.2. - С.38-39..

Перші історики-марксисти, що торкалися імені Б.М.Чичеріна на початковому етапі радянської історіографії, не змогли чітко визначити його позиції, а тому їх праці містили низку суперечливих тверджень відносно цього громадського діяча Покровский Н.М. Русская история с древнейших времен // Покровский Н.М. Избр. произв. в 4 кн. - М., 1966.- Т.2. - С.470. Бахрушин С. Предисловие 25 мая 1928 г. // Чичерин Б.Н. Воспоминания. Московский университет. - С.6.

⁸.Морозов И. Актовый материал на службе помещичье-буржуазной историографии // Проблемы источниковедения. - М.-Л., 1933. - С. 130-162.. Вперше ця позиція послідовно у ленінському розумінні була охарактеризована у 1933 р. І. Морозовим. Автор писав, що Б.М. Чичерін відіграв чільну роль в ідейно-теоретичному озброєнні ліберального руху Росії 50-х років Х1Х ст., яке носило безумовно реакційний та промонархічний характер. Реакційною, прокріпосницькою за змістом І. Морозов вважав і чичерінську програму вирішення селянського питання⁸.

Такі погляди на позиції Б.М. Чичеріна впродовж десятиліть панували в радянській історіографії. В 1934 р. з ними цілком погоджувався В.М. Невський, у 1941 р. М.Л. Рубінштейн, а в 50-60-ті роки М.А. Цаголов, В.І. Астахов, Г.Б. Кізельштейн, С.М. Каштанов.

В 70-80-ті роки історики почали частіш згадувати ім'я Б.М. Чичеріна, ширше торкатися його позицій, до того ж без традиційних для попередніх десятиліть звинувачень у реакційності, монархізмі та захисті кріпосництва. В.Є. Іллерицький, А.І. Цамуталі, А.М. Сахаров, Н.М. Пірумова, В.Г. Чернуха, В.А. Китаєв та інші визнавали чільну роль Б.М. Чичеріна в ініціюванні та подальшому розвитку ліберального руху Росії 50-х років Х1Х ст., зазначали, що вчений був прихильником конституційної монархії та відстоював звільнення селян від кріпосництва з землею за викуп¹¹⁰Историография истории СССР. Под ред. В.Е. Иллерицкого. - М., 1971. - С. 257. Цамутали А.Н. Борьба течений в русской историографии во второй половине Х1Х в. - Л., 1977. - С. 144-145. Сахаров А.М. Историография истории СССР. Досоветский период. - М., 1978. - С. 142-143. Пирумова Н.М. Земское либеральное движение. Социальные корни и эволюция до начала ХХ ст. - М., 1977. - С. 56-57. Чернуха В.Г. Внутренняя политика царизма с середины 50-х до начала 80-х годов Х1Х в. - Л.,1978. - С. 216. Китаев В.А. От фронды к охранительству. Из истории русской либеральной мысли 50-60-х годов Х1Х в. - М., 1972. - С. 131-133.⁰. В.Д. Зорькін у своїх двох монографіях вперше в радянській історіографії зробив спробу реабілітації імені вченого від безпідставних звинувачень. Він констатував, що Б.М. Чичерін не був реакціонером, як і всі ліберали взагалі, тому що вони боролись за обмеження абсолютизму конституцією¹¹¹ Зорькин В.Д. Из истории буржуазно-либеральной политической мысли России второй половины Х1Х - начала ХХ в - М., 1975. - С. 10-15. Зорькин В.Д. Из истории политической и правовой мысли. - М., 1984. - С. 77-94.¹.

В 90- ті роки, хоча і дуже повільно, частіш мимохідь, побіжно, продовжувався розпочатий В.Д. Зорькіним перегляд оцінок творчості та діяльності Б.М. Чичеріна. Ф.А. Петров, І. Сіземська, Л. Новікова, А.В. Маркін, С.М. Татарніков підкреслювали керівну роль Б.М. Чичеріна у формуванні ліберальної ідеології Росії другої половини Х1Х ст.¹¹² Петров Ф.А. Земско-либеральные проекты переустройства государственных учреждений в России в конце 70-х - начала 80-х гг. Х1Х в. // Отечественная история. - 1993. - № 4. - С. 38-39. Новикова Л., Сиземская И. Идейные истоки русского либерализма // Общественные науки и современность. - 1993. - № 3. - С. 127-129. Маркин А.В., Татарников С.Н. Редкий в России государственник: о некоторых аспектах творчества Б.Н. Чичерина // Социально-политические науки. - 1992. - № 1. - С. 87-95.² Найзначнішими дослідженнями позиції Б.М. Чичеріна виявились дві монографії Л.М. Іскри, в яких детально розглядаються погляди Б.М. Чичеріна на політику, державу, історичний процес та розвиток Росії в пореформений період¹¹³ Искра Л.М. Борис Николаевич Чичерин о политике, государстве, истории. - Воронеж, 1995. - С. 15-144. Искра Л.М. Борис Николаевич Чичерин о пореформенном развитии России, капитализме, социализме. - Воронеж, 1999. - С. 5-19.³. Автор прихильно досліджує чичерінське тлумачення сутності держави та її різних форм, у тому числі і конституційної монархії¹¹⁴ Искра Л.М. Борис Николаевич Чичерин о политике, государстве, истории. - С.65-144.⁴. Він зачіпає і погляди Б.М. Чичеріна на проблему землевлаштування селянства після 1861 р. Л.М. Іскра погоджується з думкою вченого про те, що ліквідація сільської общини обумовила б створення середнього класу та внутрішньополітичну стабілізацію Росії¹¹⁵ Искра Л. М. Борис Николаевич Чичерин о пореформенном развитии России, капитализме, социализме. - С. 5-21.⁵.

Таким чином, в дорадянській, радянській та сучасній історіографії порушена в дисертації проблема розглядалась в основному лише фрагментарно, мимохідь, побіжно. Її комплексного дослідження не було. До того ж з різних причин оцінки позицій Б.М. Чичеріна виявились тенденційними, перекрученими, заідеологізованими. Тому й на сьогодні залишаються актуальними проблеми визначення ролі та місця Б.М. Чичеріна в ініціюванні та розвитку ліберального руху Росії середини та другої половини Х1Х ст., дослідження його програми скасування кріпосного права, землевлаштування селянства та лібералізації країни, її державно-політичного устрою.

Джерельна база складається з матеріалів, які можна розподілити на шість груп: 1) праці Б.М. Чичеріна (наукові, публіцистичні, спогади, промови); 2) твори його однодумців-західників та опонентів-слов'янофілів; 3)щоденники, листування, спогади сучасників вченого; 4) праці західноєвропейських та російських просвітителів; 5) твори революційних демократів; 6) законодавчі акти.

У другому розділі - "Б.М. ЧИЧЕРІН ПРО ДЕРЖАВНО-ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ РОСІЇ " - досліджується внесок вченого в ініціювання ліберального руху 50-х років Х1Х ст., чичерінська програма лібералізації Росії, концепція конституційної монархії та практична боротьба за втілення останньої в життя. Досліджуючи особливості формування світогляду Б.М. Чичеріна, дисертантка дійшла висновку, що його найважливішим результатом виявилось переконання у необхідності нагального скасування кріпацтва, лібералізації Росії, перетворення її на правову державу у формі конституційної монархії. Залучений до участі у ліберальному русі, який стихійно розпочався в Росії в середині 50-х років Х1Х ст., Б.М. Чичерін невдовзі посів у ньому місце одного з чільних ідеологів. Порівняння праць Б.М. Чичеріна з творами інших авторів дозволило констатувати, що внесок в теоретичне озброєння ліберального руху західників та слов'янофілів був незначним. Їх праці були малочисельними й присвячені вирішенню окремих питань. До того ж вони перебували у полоні ілюзій, пов'язаних з сільською общиною. Що ж стосується революційних демократів, то максималізм їхньої програми унеможливлював втілення її в життя, а ті вимоги, що узгоджувались з урядовою лінією, далеко поступались вимогам лібералів. Твори Б.М. Чичеріна відрізнялись наявністю в них комплексного наукового обгрунтування об'єктивної закономірності лібералізації Росії. В них була й практично здійснена програма, яка передбачала негайне скасування кріпосного права, урівняння всіх станів перед законом, привселюдну діяльність уряду, забезпечення громадських прав та свобод, їх гарантування публічним судом. Застосування порівняльного та логічного методів дослідження дозволило дійти висновку, що Б.М.Чичерін всебічно обгрунтував необхідність прийняття конституції, без чого було неможливим втілення в життя програми лібералізації країни.

Комплексний аналіз низки фундаментальних творів Б.М. Чичеріна дозволив визначити особливості структури та змістовну сутність його концепції конституційної монархії Росії. Вчений доводив об'єктивну закономірність та історичну неминучість обмеження абсолютизму основним законом. Він чітко виписав структуру конституційної монархії, приділяючи при цьому особливу увагу розподілу влади, наявності та функціонуванню механізмів одночасного забезпечення незалежності кожної з гілок влади, їх стримання та єдності управління.

Використання хронологічного методу дослідження боротьби Б.М. Чичеріна за перетворення Росії на конституційну монархію дозволяє стверджувати, що на різних етапах розвитку країни вчений висував адекватні внутрішньополітичній ситуації вимоги і застосовував відповідну тактику боротьби. При цьому особливу увагу він звертав на наявність передумов, на ступінь готовності країни до перетворення на конституційну монархію. Найсуттєвішою відзнакою його тактики боротьби за вирішення проблеми була поступовість переходу до нового устрою та залучення вчорашніх рабів до політичного самоврядування. Відразу ж після скасування кріпосного права Б.М. Чичерін запропонував громадськості та уряду програму поступового перетворення Росії на конституційну монархію. Вона передбачала всебічне здійснення ліберальних реформ знизу, а на завершення процесу - "увінчати будівлю" конституцією та запровадженням народного представництва. Останнє, за переконанням вченого, спочатку мало виникнути у вигляді розширеної за рахунок делегованих земствами та шляхетством представників дорадчої державної ради. З набуттям громадськістю політичного досвіду функції та повноваження народного представництва мали поступово розширюватись.

Для втілення в життя такої програми Б.М. Чичерін запропонував концепцію "охоронного лібералізму", тобто такого, що спрямовується на забезпечення активної громадської підтримки уряду, який здійснює прогресивні перетворення. Ця концепція органічно поєднувалась з тезою "ліберальні заходи та сильна влада". "Ліберальні заходи" розумілися як безперервне реформування усіх сфер державної системи, а словосполучення "сильна влада" мало на увазі безкомпромісну боротьбу реформаторського уряду як проти будь-яких замірів революційних екстремістів, так і претензії кріпосників. Вчений виходив з того, що тільки сильна, неподільна та незалежна влада здатна вирішити грандіозну проблему, що постала перед Росією. Саме тому він і обгрунтував нагальну необхідність застосування "охоронного лібералізму". Б.М. Чичерін розумів, що більшість дворянства налаштована реакційно, проти скасування кріпосного права, і негайне запровадження повновладного законодавчого органу відразу ж перетворило б його на інструмент захисту інтересів цього дворянства, загальмувало б ліберальні перетворення в країні або й відкинуло б її далеко назад. Саме тому він і виступав за створення спочатку дорадчого народного представництва, яке поступового розвивало б досвід політичної діяльності народу. Думки про це він публічно виголошував в міській думі Москви та Тамбовському земстві. Коли ж уряд почав згортати реформи, Б.М. Чичерін вдався до нелегальних методів боротьби: розповсюдження в масах рукописних творів, участі в нелегальних земських з'їздів, публікації праць за кордоном.

В 90-ті роки Х1Х ст. вчений дійшов висновку про необхідність негайного обмеження абсолютизму конституцією та запровадженням повноправного двопалатного законодавчого органу. Однак і в цьому випадку вчений дотримувався принципу поступовості у розвитку правової держави. Він мотивував необхідність застосування спочатку "дуалістичного правління", оскільки, за його переконанням, в країні не існували умови для негайного застосування "парламентського правління".

Творчий доробок Б.М. Чичеріна, його громадсько-політична діяльність, особиста боротьба за лібералізацію Росії виявилась вагомим внеском у розвиток "нового лібералізму", що широко визнавалось і представниками останнього.

Чичерінські тези "сильної влади", "поступовості" процесу розвитку суспільства, "дуалістичного правління" знайшли практичне застосування в реформуванні державного устрою Росії в 1905-1907 рр.

У третьому розділі - " ЧИЧЕРІНСЬКА ПРОГРАМА СКАСУВАННЯ КРІПОСНОГО ПРАВА ТА ЗЕМЛЕВЛАШТУВАННЯ СЕЛЯНСТВА" - подано аналіз чичерінської аргументації необхідності скасування кріпосного права, особливостей його програми ліквідації кріпосництва та мотивування необхідності ліквідації сільської общини. Комплексне застосування системного, порівняльного та логічного методів дослідження у процесі аналізу програм вирішення селянського питання, що були в свій час запропоновані західником К.Д. Кавеліним, слов'янофілами Ю.А. Самаріним, А.І. Кошелєвим, А.С. Хомяковим, революційними демократами О.І. Герценом, М.Г. Чернишевським, М.А. Сєрно-Соловйовичем, а також Б.М. Чичеріним, дозволило дисертантці дійти висновку, що програма останнього за глибиною та всебічністю обгрунтування й далекосяжності пропозицій радикально відрізнялась від інших. Перш за все вчений у багатьох наукових та публіцистичних працях середини 50-х років Х1Х ст. вмотивовано доводив, що кріпосницька система складає цілий комплекс перешкод на шляху подальшого розвитку Росії. На його переконання, саме цей комплекс викликав глибоку кризу, що охопила усі сфери життя країни і загрожувала вилитись у криваві соціальні потрясіння загальнонаціонального масштабу і навіть призвести до втрати державної цілісності та самостійності.

Свою боротьбу за скасування кріпосного права Б.М.Чичерін розпочав з наукового обгрунтування об'єктивної закономірності його виникнення, минущого характеру та неминучості його ліквідації. При цьому він вперше показав ту роль, яку відіграла сільська община в закріпаченні селянства та її кріпосницьку сутність. До того ж Б.М. Чичерін виявився першим серйозним критиком герценівського общинного соціалізму. Б.М. Чичерін обгрунтував десять аргументів нагальної необхідності скасування кріпосного права: загальноісторичний, економічний, державний, моральний, національний, географічний, освітній, адміністративний, внутрішньої стабільності та зовнішньої безпеки. По-перше, вчений переконував уряд та шляхетство у тому, що Росія є європейською країною. Вона розвивається у відповідності з загальноісторичними законами і її неминучо чекають громадсько-політичні, соціальні та економічні перетворення, які вже здійснені західними державами. Б.М. Чичерін доводив, що Росія вже досягла необхідного ступеня зрілості для негайного вирішення історичного завдання, що постало перед нею. Економічний аргумент необхідності скасування кріпосного права вчений розглядав у зв'язку з проблемами внутрішнього господарського розвитку країни та її зовнішньоекономічних стосунків. Спираючись на світовий досвід, він констатував, що заміна примусової рабської праці вільною, яка грунтується на особистій зацікавленості, забезпечить швидке економічне відродження країни, зміцнить і піднесе на вищий рівень її зовнішньоекономічні зв'язки. За глибоким переконанням вченого, збереження кріпацтва складає дуже важливу перешкоду у функціонуванні державної системи, заважає урядові виконувати обов'язки з захисту прав та інтересів усього народу. Він наголошував, що уряд і виникає саме для того, щоб всебічно сприяти піднесенню народного добробуту.

Одночасно Б.М. Чичерін переконував, що кріпацтво, повністю відігравши свою історичну роль, набуло абсолютно аморальної сутності. Він розвінчував безпідставні твердження кріпосників про природжену лінивість російського "мужика" і доводив, що лінощі останнього саме й виявились наслідком його закріпачення, нелюдської експлуатації та тотального пограбування. Скасування кріпосного права, за думкою вченого, створювало широкі можливості освоєння нових родючих земель, що, разом з запровадженням загальної освіти населення, сприяло б бурхливому розвитку промисловості, сільського господарства, фінансів, побудові залізниць тощо. Як він доводив, кріпацтво поставало перешкодою на шляху здійснення будь-яких адміністративних перетворень, вдосконалення громадських установ та закладів, реформування системи державного управління. Далі Б.М. Чичерін обгрунтував аргумент внутрішньої стабільності. Він виходив з реальної можливості повторення пугачовщини, вибуху ще небаченої у світі за масштабами та жорстокістю революції. Нарешті, вчений вказував на можливу перспективу поневолення країни іноземними загарбниками, втрати її територіальної цілісності та самостійності. Таким чином, порівняльний аналіз вказаних вище програм скасування кріпосного права з цією програмою дозволив дисертантці дійти висновку, що в жодній з них не спостерігалось такого глибокого та всебічного обгрунтування необхідності знищення кріпацтва.

Комплексне застосування порівняльного, логічного та системного методів дослідження у процесі аналізу конкретних вимог скасування кріпосного права, що висувались згаданими вище програмами, дозволило дисертантці встановити низку фактів та сформулювати певні твердження. Слов'янофіли Ю.А. Самарін, А.І. Кошелев, А.С. Хомяков та західник К.Д. Кавелін обстоювали звільнення селян з землею за викуп у масштабі тих наділів, якими вони користувались впродовж століть. Усі вони вимагали збереження сільської общини, яка складала найсуттєвіший пережиток феодальної епохи. Б.М.Чичерін вимагав не тільки звільнення селян з землею за викуп у межах традиційних наділів, але й із значним додатком землі, переслідуючи мету перетворення селянства на економічно потужний та процвітаючий клас. До того ж він аргументовано доводив необхідність безумовної ліквідації сільської общини, перетворення селянина на абсолютного власника земельної ділянки. Найважливішу мету в реалізації цієї вимоги вчений вбачав у створенні багатомільйонного середнього класу, умов для прискореного розвитку в Росії громадянського суспільства та стабілізації її внутрішньополітичної ситуації.

Зазначені методи дослідження дозволили й спростувати традиційні твердження радянських істориків про нібито провідну роль О.М. Унковського у визначенні найрадикальніших вимог ліберального дворянства щодо вирішення селянського питання. Виявлені факти свідчать, що О.М. Унковський повторював програму свого вчителя К.Д. Кавеліна, яка, за наведеними вище доказами, значно поступалася програмі Б.М. Чичеріна.

Було спростовано і безпідставні твердження радянської історіографії про безумовно найрадикальніший характер вимог щодо скасування кріпосного права, які нібито висувались революційними демократами. Виявлені у процесі дослідження факти свідчать, що вимоги О.І. Герцена та М.О. Сєрно-Соловйовича формулювались у кількох словах, без будь-якого обгрунтування, а М.Г. Чернишевський, як і О.М. Унковський, повторював вимоги К.Д. Кавеліна.

Оскільки Б.М. Чичерін запропонував свою програму не тільки громадськості, але й урядові, перед дисертанткою постала необхідність виявлення характеру ставлення Олександра ІІ до позиції вченого і всього ліберального руху. Аналіз матеріалу дозволив дослідниці дійти висновку, що ліберальна література 50-х років ХІХ ст. здійснювала відповідний вплив на Олександра ІІ. Саме тому він формував реформаторські кадри з прихильників лібералізму і вніс зміни у 1858 р. в урядову програму скасування кріпосного права. Певні факти свідчать, що ліберальна література вплинула і на характер рішень губернських дворянських комітетів, редакційних комісій та сутність Положення 19 лютого 1861 р.

Нарешті, дисертантка дійшла висновку, що Б.М.Чичерін відіграв значну роль у підготовці реформи та визначенні її змісту. Ця роль опосередковано підтверджується тим, що вчений зробив вирішальний внесок в ідейно-теоретичне озброєння ліберального руху 50-х років, який і визначив характер селянської реформи. Прямо підтверджувало вплив Б.М.Чичеріна на вирішення проблеми врахування Положенням 19 лютого 1861 р. його вимог знищення общини та перетворення селянина на абсолютного власника землі, що пізніш було скасовано провідниками контрреформ. Висновки про вирішальну роль ліберального руху у визначенні змісту реформи 1861 р. спростували й традиційне для радянській історіографії твердження про цю реформу як побічний продукт революційної боротьби.

Після скасування кріпосного права Б.М. Чичерін боровся за знищення общини, в якій вбачав найбільше гальмо розвитку усієї економіки країни та піднесення добробуту народу. Він підкреслював необхідність створення середнього класу та його роль у формуванні громадянського суспільства, умов для запровадження правової держави.

Антиобщинні ідеї Б.М. Чичеріна знайшли практичне застосування в аграрних перетвореннях, що здійснювались в Російській імперії на початку ХХ ст. Під впливом цих ідей С.Ю. Вітте створив спеціальний орган для вирішення селянського питання - Особливу нараду з потреб сільскогосподарської промисловості. Остання відіграла вирішальну роль у підготовці та здійсненні столипінської аграрної реформи. Таким чином реалістичність поглядів Б.М. Чичеріна на сільську общину знайшла підтвердження історичною практикою.

У висновках викладені загальні результати дослідження.

Визначальними цінностями світогляду Б.М. Чичеріна виявились західноєвропейські ідеї правової держави.

Б.М. Чичерін посів місце одного з чільних ідеологів ліберального руху 50-х років ХІХ ст., відіграв вирішальну роль у наданні йому організованості, цілеспрямованості та ідейно-теоретичного озброєння. Він вперше в історії російського лібералізму висунув конкретну та реальну для втілення в життя програму перетворення Росії на конституційну монархію, найважливішим завданням якої було скасування кріпосного права. Ця програма за науковим обгрунтуванням, радикальністю та далекоглядністю вимог випереджала програми інших авторів. Її реалістичність підтвердилась реформами 60-70-х років ХІХ ст.

Б.М. Чичерін також вперше системно охарактеризував опрацьовану О.І. Герценим та М.Г. Чернишевським концепцію здійснення соціалістичної революції в Росії та в Європі на підставі селянсько-общинного комунізму. Саме цим він започаткував процес ідейного розмежування російського визвольного руху на два напрямки - ліберальний та революційний.

Твори Б.М. Чичеріна істотно, а часто і радикально відрізнялись від праць його соратників-західників, у тому числі К.Д. Кавеліна і М.О. Мельгунова. Чільні ідеологи слов'янофілів Ю.О. Самарін, О.І. Кошелев, О.С. Хомяков пов'язували майбутнє Росії з сільською общиною, яка нібито здатна захистити її від революції та конституції. Позиції ж революційних демократів відрізнялись двоїстістю. Їхній революційний максималізм вихолощувався утопізмом концепції, а вимоги, що узгоджувались з урядовою лінією, далеко поступалися не тільки вимогам Б.М. Чичеріна, але й інших лібералів.

Ліберальна література 50-х років здійснила вплив на характер дій уряду Олександра ІІ, на рішення губернських дворянських комітетів та редакційних комісій. Законодавчі акти 19 лютого 1861 р. включали в себе обгрунтовані Б.М. Чичеріним вимоги перетворення селянина на абсолютного власника земельного наділу та знищення общини, від чого пізніш уряд відмовився. Реформи 60-70-х років ХІХ ст. були наслідком ліберального руху, а не "побічним продуктом революційної боротьби", як це стверджувала радянська історіографія.

Після скасування кріпосного права Б.М. Чичерін опрацював першу вітчизняну концепцію правової держави у формі конституційної монархії. Він обгрунтував і тактику поведінки ліберального табору, спрямовану на підтримку уряду, що здійснював реформи. В її основі лежала теза "ліберальні заходи та сильна влада". Теза передбачала формування дорадчого народного представництва та збереження самодержавства до завершення ліберальних реформ. Коли ж уряд розпочав згортати реформи та здійснювати контрреформи, вчений змінив методи боротьби. У 90-ті роки ХІХ ст. він дійшов висновку про необхідність запровадження законодавчого народного представництва. Але й при цьому вчений доводив необхідність застосування спочатку "дуалістичного правління", оскільки народ ще не мав політичного досвіду.

Боротьба Б.М. Чичеріна за знищення общини була спрямована на створення середнього класу, формування громадянського суспільства та запровадження правової держави. Антиобщинні ідеї вченого знайшли застосування у підготовці та здійсненні столипінських аграрних перетворень.

Творчий доробок та діяльність Б.М. Чичеріна суттєво вплинули на розвиток російського неолібералізму.

Чичерінські тези "ліберальні заходи та сильна влада", "поступовості" історичного процесу, "дуалістичного правління" втілювались в життя в реформуванні Росії 1905-1907 років.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1.Зинченко Е.В. Б.Н. Чичерин о деятельности политических партий // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Збірник наукових праць молодих вчених. - Харків, 1997. - С. 51 -56.

2. Зінченко О.В. Б.М. Чичерін в ліберальному русі Росії 50-х років Х1Х ст. // Збірник наукових праць Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Серія "Історія та географія". - Харків: "ОВС", 2001. - Вип. 7. - С. 9 - 17.

3. Зінченко О.В. Боротьба Б.М. Чичеріна за скасування кріпосного права // Збірник наукових праць Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. - Серія "Історія та географія". - Харків: "ОВС", 2001. - Вип. 8. - С. 33 - 39.

4. Зінченко О.В. Чичерінська програма лібералізації Росії// Культура народов Причерноморья. - Вип. 25. - 2001. - С. 55 - 59.

5.Зинченко Е.В. Конституционная монархия в концепции правового государства Б.Н. Чичерина // Проблеми законності. - Вип. 41. - Х., 2000.- С. 38 - 43.

6. Зинченко Е.В. Формирование либеральных взглядов Б.Н. Чичерина // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Збірник наукових праць молодих вчених. -Х., 1998. - С. 79 - 82.

7. Зинченко Е.В. Б.Н. Чичерин о необходимости и задачах отмены крепостного права // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Збірник наукових праць. - Х., 2000. - С. 102 - 108.

8. Зинченко Е.В. Б.Н.Чичерин о механизмах формирования общественной политики // Формування суспільної політики: теоретичний, практичний та правовий аспекти: Збірник наукових статей. - Х., 2000. - С. 8 - 9.

9. Зинченко Е.В. Б.Н. Чичерин о политических конфликтах и ресурсах власти // Конфлікти в суспільствах, що трансформуються: Збірник наукових праць. - Х., 2001. - С. 33 - 35.

10. Зінченко О.В. Про роль і місце Б.М. Чичеріна у боротьбі за скасування кріпацтва // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Матеріали 49-ої студентської наукової конференції. - Х., 1997. - С. 20 - 21.

11. Зинченко Е.В. Б.Н. Чичерин о роли политических партий в системе конституционной монархии // Актуальные проблемы гуманитарных наук и их информационное обеспечение. - Х., 1997. - С. 91.

12. Зинченко Е.В. Б.Н. Чичерин о "парламентском правлении" как одном из эффективнейших способов формирования и функционирования механизма власти // Ресурсы политической власти: Материалы Пятых Харьковских политологических чтений. - Х., 1997. - С. 41 - 42.

13. Зинченко Е.В. Б.Н. Чичерин о сущности и особенностях политического участия // Политико-правовые аспекты избирательного процесса: Материалы докладов и сообщений Шестых Харьковских политологических чтений. - Х., 1997. - С. 24 - 25.

14. Зинченко Е.В. Права человека в концепции правового государства Б.Н. Чичерина // Человек - политика - право: Материалы докладов и сообщений Седьмых Харьковских политологических чтений. - Х., 1998.- С.23.

15. Зинченко Е.В. Б.Н. Чичерин о президентской власти в демократической республике // Президентская власть в демократической республике: Материалы докладов и сообщений Восьмых Харьковских политологических чтений. - Х., 1999. - С. 64 - 66.

Размещено на Allbest.ru