Політика адміністрації Р. Рейгана в галузі дослідження і використання космічного простору (1981-1989 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський національний університет

УДК 94 (73).092.1/.9

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

ПОЛІТИКА АДМІНІСТРАЦІЇ Р. РЕЙГАНА В ГАЛУЗІ ДОСЛІДЖЕННЯ І ВИКОРИСТАННЯ КОСМІЧНОГО ПРОСТОРУ (1981-1989 рр.)

Прошин Денис Володимирович

07.00.02 - всесвітня історія

Дніпропетровськ - 2001

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі всесвітньої історії Дніпропетровського національного університету

Науковий керівник кандидат історичних наук, доцент

Бочарова Наталія Василівна,

Дніпропетровська академія

управління, бізнесу та права,

доцент кафедри історії, політології та права

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор Гончар Борис Михайлович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн

кандидат історичних наук, доцент Білоножко Сергій Володимирович, Запорізький державний університет, доцент кафедри всесвітньої історії

Провідна установа Донецький національний університет

Захист відбудеться “14” листопада 2001 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.14 в Дніпропетровському національному університеті (адреса: 49050, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 72, ауд. 307).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету (49050, м. Дніпропетровськ, вул. Казакова, 8).

Автореферат розісланий “10” жовтня 2001 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат історичних наук, доцент Кривий І. О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Роки правління адміністрації Р. Рейгана (1981-1989 рр.) займають особливе місце в історії космічної програми США. Цей етап розвитку американської космонавтики не може бути охарактеризований однозначно. Він став часом подальшого поглиблення ряду проблем, якими був відзначений розвиток космічної програми США в 70-ті рр., що призвело до самої гострої кризи в історії американської космонавтики. Але в цей же час були висунуті політичні ініціативи, реалізація яких і зараз визначає “порядок денний” космічної програми США та міжнародного космічного співтовариства в цілому. З перших днів здійснення космічних досліджень в США віссю національної космічної програми є політика виконавчої влади. Взаємодія на президентському рівні таких чинників, як внутрішні особливості та соціально-економічний контекст розвитку космічної програми, ідейні настанови та політичні інтереси правлячого угрупування партійно-політичної еліти США, реакція на заходи інших космічних держав та організацій, визначає конкретний зміст космічної програми США, напрямок її розвитку та її місце в системі національних пріоритетів. Питання про специфіку взаємодії цих чинників у площині космічної політики адміністрації Рейгана та про їх сукупний вплив на розвиток космічної програми США є основною науковою проблемою даного дослідження. Під космічною політикою тут розуміється виключно політика цивільна. Проблеми використання космосу у військових цілях розглядаються в даному дослідженні тільки тоді, коли вони не можуть бути відділені від цивільної космічної діяльності без нанесення шкоди повноті тій картині подій, що відтворюється.

Актуальність теми. Актуальність вивчення історії космічної політики Рейгана для забезпечення інтересів України обумовлена, по-перше, тим, що воно дає можливість розкрити особливості здійснення космічних досліджень в рамках плюралістичної системи демократичного суспільства та застосувати американський досвід у процесі управління космічною програмою України. По-друге, адміністрація Рейгана відіграла важливу роль в переході до комерційного використання американської космічної техніки; неоднозначний досвід, набутий керівництвом США під час здійснення цих заходів, може бути використаний при вирішенні подібних проблем в Україні, а також при розробці української стратегії дій на світовому ринку космічних технологій та послуг. По-третє, космічна політика Рейгана справила значний вплив на розвиток світового космічного співтовариства; незалежна Україна увійшла в це співтовариство в 1991 р., вона зацікавлена в розвитку довгострокового співробітництва зі США, і в цьому контексті нам здається своєчасним історичний аналіз підходів американського керівництва до проблем міжнародного співробітництва та суперництва в космосі.

Зв'язок роботи з науковими темами. Підготовка дисертації проходила в процесі науково-дослідної роботи кафедри всесвітньої історії історичного факультету Дніпропетровського національного університету, одним із напрямків якої є проведення досліджень по темі “Політична історія країн Європи та Америки XIX-XX ст.”.

Об'єкт та предмет дослідження. Об'єкт даного дослідження - історія тієї діяльності, яку американська держава протягом 80-х рр. здійснювала в галузі вивчення й освоєння космосу в цивільних цілях. Предметом дослідження є політична сторона заходів по дослідженню та використанню космічного простору, що здійснювалися федеральною виконавчою владою США тих часів - адміністрацією Рейгана. Хронологічні рамки дисертації (1981-1989 рр.) задані тривалістю двох повних термінів перебування у влади адміністрації Рейгана.

Мета та задачі дослідження. Мета дослідження - розкрити специфіку взаємодії об'єктивних умов розвитку американської космонавтики, ідейно-політичних чинників і реакцій на заходи інших космічних держав у площині цивільної космічної політики Рейгана і визначити ступінь та характер впливу цієї взаємодії на розвиток космічної програми США. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних задач:

1. Розкрити зміст основних питань “порядку денного” рейгановської космічної політики, що відбивали зовнішні умови розвитку американської космонавтики, її внутрішній стан та її становище відносно іноземних космічних програм на момент інавгурації Рейгана;

2. З'ясувати, яким чином на космічну політику впливали загальні ідейно-політичні настанови адміністрації Рейгана, в якій мірі ці ідейно-політичні принципи узгодилися один з одним і з історичним досвідом та об'єктивними особливостями розвитку американської космонавтики;

3. Визначити головні цілі космічної політики Рейгана, встановити ступінь їх відповідності історичній ситуації та масштаби політичної та фінансової підтримки, що забезпечувала їх досягнення;

4. Встановити, чим характеризувалися і які результати принесли заходи, що здійснювалися адміністрацією Рейгана на основних напрямках її космічної політики.

Методи дослідження. Вибір мети дослідження і визначення його задач обумовили добір дослідницьких методів. В дослідженні застосовувалися як загальнонауковий (логічний), так і спеціально-історичні (історико-генетичний, історико-порівняльний, синхронний) методи.

Наукова новизна одержаних результатів. 1. У дисертації вперше в українській історичній науці була обґрунтована теза про те, що місією адміністрації Рейгана в сфері освоєння космосу були виведення космічної програми США з періоду політичної невизначеності, що почався після закінчення “місячної гонки” 60-х рр., та пошук механізму, здатного забезпечити стабільний розвиток американської космонавтики. Основними питаннями “порядку денного” космічної політики Рейгана були визначення нових цілей і масштабів програми пілотованих польотів, уточнення методів взаємодії уряду та приватного бізнесу у використанні прикладної космічної техніки, визначення стратегії США стосовно інших космічних держав, конкуренція з якими загострювалася як у політичній, так і в комерційній площині.

2. Формулювання космічної політики Рейгана здійснювалося в контексті ідейно-політичного торжества правого республіканізму. В цих умовах на перший план були висунуті ідеї історичної винятковості американської нації, виправданості проведення силової політики в міжнародних стосунках, скорочення масштабів федерального уряду та розширення поля для вільного прояву приватної ініціативи. В ідейній основі космічної політики Рейгана було закладене протиріччя між визнанням особливої ролі масштабних космічних проектів як символу виняткових можливостей США та орієнтацією на обмеження державних витрат відповідно до консервативних правореспубліканських настанов, а також протиріччя між визнанням символічного значення космічних досягнень та наміром у стосунках із СРСР використовувати більш жорсткі, ніж змагання в космічних успіхах, методи протиборства. Існувало й протиріччя між рейгановською ідеологією та об'єктивними особливостями розвитку американської космонавтики в тому, що стосувалося прискореної передачі приватному сектору функцій держави в здійсненні прикладних космічних проектів.

3. Консенсус щодо політичних цілей пілотованої космонавтики, що розпався в 70-ті рр., не був відновлений адміністрацією Рейгана, що в значній мірі було обумовлено протиріччям між символічним, прагматичним і силовим компонентами її політики. У сфері прикладних проектів багато в чому всупереч об'єктивним тенденціям розвитку американської космонавтики і комерційній доцільності головною метою стала рішуча “приватизація” прикладних функцій космічної програми США. Головною метою космічної політики Рейгана в стосунках з іншими космічними державами було назване збереження лідерства США в ключових галузях космічної діяльності, однак протиріччя рейгановської політики утруднили як вибір конкретних напрямків досягнення лідерства, так і визначення масштабів необхідної фінансової підтримки цих зусиль.

У даних положеннях уперше був цілком розкритий характер ідейних принципів космічної політики Рейгана і закладених у них протиріч, а самі протиріччя вперше були включені в число відправних пунктів вивчення конкретних цілей та напрямків рейгановської космічної політики.

4. Протиріччя космічної політики Рейгана явилися причиною зберігання політичної та фінансової нестабільності програми пілотованих польотів - політично найбільш значного і самого помітного напрямку космічної діяльності. З іншого боку, адміністрацією Рейгана вперше в історії американської космонавтики була схвалена найбільш перспективна концепція людської присутності у космосі, що базувалася на ідеї космічної експансії людства, а також були зроблені перші кроки до переорієнтування програми пілотованих польотів із забезпечення лідерства США шляхом випередження інших країн на реалізацію більш стабільної моделі лідерства - лідерства через залучення. В даному положенні вперше ідеї космічної експансії та лідерства через залучення подані як частини одного концептуального “пакета”, що дозволяє чітко зрозуміти особливості та історичну роль спроб адміністрації Рейгана визначити політичний курс програми пілотованих польотів.

5. Спроби адміністрації Рейгана у стислі строки передати вирішення ряду прикладних задач приватному сектору продемонстрували згубність поспішної відмови від державної підтримки прикладних космічних проектів, неефективність недиференційованого застосування до них принципу laissez-faire Laissez-faire (фр.) - “дозволяйте робити”, економічний принцип, що вимагає невтручання держави в сферу господарських відносин, а також показали важливість гнучкого сполучення приватизаційних зусиль з іншими пріоритетами космічної політики для стабільного розвитку прикладного та комерційного напрямків космічної діяльності. Дане положення засноване на виконаному вперше повному аналізі проектів космічної приватизації, початої Рейганом; під час аналізу ці проекти були розглянуті паралельно, як грані однієї проблеми і без відриву від ідейних основ космічної політики Рейгана.

6. Незважаючи на конкуренцію в космосі, що почалася між США, Західною Європою і Японією, та ослаблення позицій США на ряді напрямків космічної діяльності в результаті прорахунків американської політики адміністрація Рейгана зуміла зберегти центральну роль США в космічних зусиллях західного співтовариства, запропонувавши модель взаємодії, що відповідала зрослим можливостям і запитам другого покоління космічних держав Заходу.

7. У стосунках із СРСР відбувся поступовий перехід від конфронтації та майже повного припинення взаємодії до відновлення контактів у космічній сфері, що стало частиною загальної нормалізації радянсько-американських взаємовідносин, а також лягло в основу американської політики по відношенню до нових незалежних держав, що після 1991 р. розділили потенціал космічної програми СРСР.

У такому світлі орієнтація на взаємодію, а не на суперництво з іншими країнами в досягненні цілей США в космосі здається нам головним результатом міжнародної складової космічної політики Рейгана. У цьому висновку події на двох основних зовнішніх напрямках рейгановської космічної політики - західному та радянському - вперше подані як частини одного процесу, що дозволяє точно визначити довгострокові наслідки діяльності адміністрації Рейгана для становища США в світовому космічному співтоваристві.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані в лекційних курсах з новітньої історії США, історії міжнародних відносин, історії науки та техніки. Крім того, дане дослідження може служити допоміжним матеріалом при визначенні політичного курсу космічної програми України як на американському напрямку, так і в сфері внутрішніх проблем, пов'язаних із забезпеченням ефективного використання потенціалу української космонавтики.

Апробація результатів дисертації та публікації. Результати дослідження пройшли апробацію на науковій конференції: Проблема пилотируемых полетов в космической политике администрации Р. Рейгана // III Міжнародна молодіжна науково-практична конференція “Людина і космос”: Збірник тез. - Дніпропетровськ: НЦАОМУ, 2001. - С. 6, а також були опубліковані в статтях: Международное космическое сообщество: сотрудничество и/или соперничество? // Гуманітарний журнал. - 1999. - N 2 (2). - С. 97-105; США, Россия, Украина: проблемы космического сотрудничества // Вісник Дніпропетровського університету. Історія та археологія. - Випуск 5. - 1999. - С. 139-145; Идейные основы и цели космической политики администрации Р. Рейгана // Гуманітарний журнал. - 2000. - N 2 (6). - C. 100-111; Конкуренция на мировом рынке космических транспортных услуг: исторический опыт // Грані. - 2000. - N 4 (12). - С. 76-79; Некоторые уроки создания МКС // США - Канада: экономика, политика, культура. - Российская академия наук. Институт США и Канады. - 2001. - N 3. - С. 90-100.

Дисертація обговорена на засіданні кафедри всесвітньої історії історичного факультету Дніпропетровського національного університету. Структура дисертації відповідає поставленій меті та задачам дослідження. Відповідно до них робота складається з вступу, п'яти розділів (які в свою чергу діляться на підрозділи), висновків та списку використаних джерел і літератури. Обсяг дисертації - 179 с., список джерел і літератури на 17 с. містить 190 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі сформульовано основну наукову проблему дослідження, обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет, мету та задачі дослідження, позначено методологічну основу дисертації, викладено результати дослідження, визначено ступінь їх наукової новизни та практичної значущості.

У розділі 1 “Рівень вивченості історії космічної політики адміністрації Р. Рейгана та джерела для її вивчення” визначено ступінь наукової розробленості теми та проаналізовано основні види джерел, необхідних для її подальшого вивчення. Стан вивченості теми розкриває підрозділ 1.1 “Етапи і результати вивчення історії космічної політики Р. Рейгана”. Дисертація є першим в українській історичній науці дослідженням, в якому проблеми космічної політики Рейгана піддані всебічному аналізу. У радянській період космічна політика Рейгана розглядалася у військовому, зовнішньополітичному та міжнародно-економічному аспектах, у відповідності до ідеологічних норм, що були встановлені в СРСР Дынкин А. А. Поиски научно-технической стратегии США на 80-е гг. // США: экономика, политика, идеология. - 1983. - N 4. - С. 7-17; Панкова Л. В. Гражданская космическая программа // США: ЭПИ. - 1989. - N 2. - С. 84-92; Социально-экономические противоречия НТР при капитализме / Баранов В. И., Громека В. И., Миронов В. Б., Супян В. Б., Хозин Г. С. - М.: Мысль, 1985. - 270 с.; Хозин Г. С. Американская космонавтика в начале 80-х гг. // США: ЭПИ. - 1982. - N 9. - С. 33-43; Его же. Американская космонавтика на пороге 90-х гг. // США: ЭПИ. - 1989. - N 5. - С. 81-90; Его же. После гибели “Челленджера” // США: ЭПИ. - 1986. - N 4. - С. 60-63; Его же. США: космос и политика. - М.: Наука, 1987. - 176 с.; Хорьков В. Т. Перспективы космонавтики: американская модель // США: ЭПИ. - 1987. - N 10. - С. 93-98.. В цілому негативно оцінюючи космічну діяльність керівництва США, радянські вчені особливо різко засуджували плани адміністрації Рейгана щодо мілітаризації космосу. Але у визначенні ступеня мілітаризації усієї космічної програми США допускалися перебільшення, які спотворювали картину подій, що відбувалися в галузі цивільних космічних досліджень. Наприклад, В.Т. Хорьков охарактеризував пошук нових напрямків розвитку цивільної космічної програми як боротьбу НАСА за збереження відомчої незалежності і запобігання повної мілітаризації американської космонавтики Хорьков В. Т. Перспективы космонавтики… - С. 98.. Багатовимірну проблему було обмежено одною площиною, у тіні залишилися важливі питання, наприклад, ті, що були пов'язані з ідейно-політичним і навіть філософським обгрунтуванням космічної діяльності. Сплощеною була й оцінка, дана спробам Рейгана почати масштабну комерціалізацію космосу. Вірно позначаючи цю політичну лінію, радянські дослідники в аналізі проблем, пов'язаних з її проведенням, керувалися стандартною схемою “міжімперіалістичних протиріч”, зосереджуючи увагу на міжнародній конкуренції у комерційному використанні космічної техніки, не розглядаючи внутрішнє протиріччя між ідеєю радикального скорочення державної участі у використанні космічної техніки і реальними можливостями й інтересами американського бізнесу Социально-экономические противоречия… - С. 102; Панкова Л. В. Гражданская космическая программа… - С. 85.; аналіз цього конфлікту було б важко узгодити з уявленнями про керівництво США як про слухняного виконавця волі приватного капіталу. Крім того, більшу частину робіт радянського періоду утворюють статті, обмежені вузькими рамками журнальних публікацій і написані ще до завершення правління Рейгана або невдовзі після нього; цілком природно, що зроблені в цих статтях висновки відзначаються фрагментарністю і деякою поверховістю.

Ідейно-політичні чинники обумовлювали постійне звертання радянських вчених до проблем космічної політики США. Розпад СРСР і завершення “холодної війни”, важливим “фронтом” якої був космос, викликали переключення уваги вже російських дослідників на інші питання: тенденції розвитку космонавтики в постконфронтаційному світі, майбутнє російсько-американських відносин у космосі. Цим переключенням уваги пояснюється те, що в останні роки, коли відкрилися можливості для неупередженої переоцінки космічної політики Рейгана, це питання не викликає інтересу. Відсутність інтересу до історії космічної політики Рейгана характерна і для української історичної науки.

Проблемам космічної політики Рейгана присвячена велика кількість робіт західних дослідників. Більшу їх частину також утворюють статті, в 80-ті рр. опубліковані в загальнонаукових і спеціалізованих журналах, у різноманітних збірниках Bulloch C. Space Station evolution: The uncertainty principle prevails // Interavia. - 1986. - N 7. - P. 779-782; Carey W. Science Policy: USA and USSR // Science and Technology Advice to the President, Congress, and Judiciary / W. Golden, ed. - N. Y.: Pergamon Press, 1988. - P. 83-86; Cox A. US Status in Space Eroded // Spaceflight. - 1988. - Vol. 30, N 2. - P. 83-86; Gibson R. The Space Station: The Great Debate // Spaceflight. - 1985. - Vol. 27, N 2. - P. 51-56; Hoffman D. The Shuttle: It is Really a Business // Government Executive.- 1981. - Vol. 13, N 8. - P. 28-31; Logsdon J. Opportunities for Policy Historians: The Evolution of the U. S. Civilian Space Program // A Spacefaring People: Perspectives on Early Spaceflight / A. Roland, ed. - Wash., D. C.: NASA, 1988. - P. 81-107; Idem. The Space Shuttle Program: A Policy Failure? // Science. - 1986. - Vol. 232, N 4754. - P. 1099-1105; Idem. U. S. - European Cooperation in Space Science: A 25-Year Perspective // Science. - 1984. - Vol. 223, N 4631. - P. 11-16; Marshall E. An Early Test of Reagan's Economics // Science. - 1981. - Vol. 211, N 4477. - P. 29-31; Norman C. Reagan Budget Would Reshape Science Policies // Science. - 1981. - Vol. 211, N 4489. - P. 1399-1402; Smith J. Squabbling Over the Space Policy // Science. - 1982. - Vol. 217, N 4557. - P. 331-333; Waldrop M. Space Commerce: The Quest for Coherence // Science. - 1984. - Vol. 225, N 4664. - P. 812-813, 815; Idem. The Commercialization of Space // Science. - 1983. - Vol. 221, N 4618. - P. 1353-1354; Idem. What Price Privatizing Landsat? // Science. - 1983. - Vol. 219, N 4585. - P. 752-754.. У цих роботах частково розкриті історичні передумови, ідейні основи і - більш широко - зміст головних ініціатив космічної політики Рейгана. У них більш чітко, ніж у роботах радянських вчених, відбилася криза космічної програми США середини 80-х рр. Загибель “Челленджера” поклала початок переоцінці західними дослідниками ряду попередніх рішень космічної політики Рейгана. Але, як і висновки радянських вчених, висновки американських та європейських дослідників відзначалися фрагментарністю. Окремі проблеми космічної політики Рейгана розглядалися у відриві від рівнобіжних напрямків космічної діяльності. Навіть висновки, зроблені в монографіях, будучи порівняно широкими, залишалися “локальними”, охоплюючи лише окремі галузі космічної діяльності та не поширюючись на космічну політику Рейгана в цілому Bilstein R. Orders of Magnitude: A History of the NACA and NASA, 1915-1990. - Wash., D. C.: NASA, 1989. - 152 p.; McConnell M. Challenger: A Major Malfunction. - N. Y.: William Morrow and Company, Inc., 1987. - 257 p.; McDougall W. …The Heavens and the Earth: A Political History of the Space Age. - N. Y.: Basic Books, 1985. - 464 p.; McLucas J. Space Commerce. - Cambridge, Mass.: Harvard University Press, 1991. - 231 p.; Schichtle C. The National Space Program: From the Fifties to the Eighties. - Wash., D. C.: NDU Press, 1983. - 121 p.; Trento J. Prescription for Disaster: From the Glory of Apollo to the Betrayal of the Shuttle. - N. Y.: Crown Publishers, Inc., 1987. - 279 p.. Узагальнюючі роботи західних дослідників могли з'явитися в міру часового віддалення предмету дослідження, але цей природний процес був перерваний у 1991-1992 рр. радикальною зміною зовнішніх умов проведення космічних досліджень, що відкрила принципово новий етап вивчення космічної політики США. Строго кажучи, можна лише дуже умовно називати час, що минув після 1991 р., новим етапом вивчення історії космічної політики Рейгана. Особливістю цього етапу є не вихід принципово нових робіт, присвячених проблемам космічної діяльності адміністрації Рейгана, а кардинальна зміна напрямку наукового пошуку в цілому в галузі вивчення космічної політики США. У новому контексті період правління Рейгана займає особливе, але далеко не головне місце. Деякі проблеми того часу, наприклад, початок міжнародної конкуренції в комерційному використанні космічної техніки або, з іншого боку, наповнення новим змістом космічного співробітництва, використовуються сучасними дослідниками - як на Заході, так і на Сході - в якості відправного пункту аналізу тих подій, що відбуваються зараз, і навіть для висування різного роду прогнозів Терехов В. Ф. Коммерческая космонавтика в 90-е гг. // США: ЭПИ. - 1999. - N 10. - С. 29-40; Его же. О некоторых тенденциях развития мировой космонавтики // США: ЭПИ. - 1996. - N 3. - С. 106-114; Хозин Г. С. Российско-американские отношения: взгляд из космоса // США: ЭПИ. - 1999. - N 1. - С. 47-60; International cooperation in space - new opportunities, new approaches. An assessment by Space Policy Institute and Association of Space Explorers // Space Policy. - 1992. - Vol. 8, N 3. - P. 195-203; Logsdon J. A Sustainable Rationale for Human Spaceflight // Phi Kappa Phi Journal. - 1992. - Summer. - P. 29-31; Pedersen K. Thoughts on international space cooperation and interests in the post-Cold War world // Space Policy. - 1992. - Vol. 8, N 3. - P. 205-220.. У той же час космічна політика Рейгана сама по собі не стає предметом нових історичних досліджень. Не заперечуючи цінності написаних у новому ключі робіт, ми усе ж вважаємо, що і сьогодні зберігається потреба в обґрунтованому вивченні історії власне космічної політики адміністрації Рейгана.

Аналізу основних видів джерел по темі дослідження присвячений підрозділ 1.2 “Джерела по історії космічної політики Р. Рейгана”. Джерела, використані в даному дослідженні, за своїм походженням можуть бути розділені на такі види: 1) міжнародно-правові акти (резолюції ООН, міжнародні угоди); 2) документи Конгресу США (закони, матеріали комітетів, доповіді спеціальних служб Конгресу); 3) документи федеральної виконавчої влади (документи президента, президентського апарату, федеральних відомств); 4) матеріали партійно-політичної боротьби (передвиборні програми, стенограми передвиборних дебатів); 5) свідоцтва учасників подій (мемуари, аналітичні ретроспекції); 6) матеріали періодичної преси етапу, що вивчається. В цілому залучені джерела висвітлюють всі грані поставленої наукової проблеми, дозволяють вирішити задачі даного дослідження та досягти його мети.

У розділі 2 “Історичні передумови, ідейні основи та цілі космічної політики адміністрації Р. Рейгана” розкрито зміст “порядку денного” команди Рейгана в сфері космічних досліджень, визначено ідейні основи підходу рейгановської команди до проблем космічної програми, проаналізовано характер впливу цих ідейних принципів на процес визначення цілей космічної політики Рейгана, розкрито зміст і результати даного процесу. У підрозділі 2.1 ““Порядок денний” космічної політики Р. Рейгана” стверджується, що ситуація, яка на початок 80-х рр. склалася в сфері космічної програми США, характеризувалася розростанням політичних, фінансових та технічних проблем, пов'язаних із збереженням та використанням потенціалу американської космонавтики. У таких умовах місія адміністрації Рейгана полягала в тому, щоб вивести космічну програму США з періоду політичної невизначеності, що почався після закінчення “місячної гонки” 60-х рр., і знайти механізми, спроможні забезпечити її стабільний розвиток. Питаннями “порядку денного” космічної політики Рейгана в 1981 р. були визначення нових політичних цілей програми пілотованих польотів, уточнення методів взаємодії уряду та бізнесу в сфері прикладних космічних проектів, вибір оптимальної реакції США на зростаючу конкуренцію з боку інших космічних держав (СРСР, країни Західної Європи, Японія). У підрозділі 2.2 “Ідейні принципи космічної політики Р. Рейгана та її основні цілі” показано, що космічна політика Рейгана формулювалася на базі правого республіканізму, який висував на перший план принципи історичної винятковості США, виправданості проведення силової лінії в міжнародних відношеннях, скорочення масштабів “великого уряду” та розкріпачення підприємницької ініціативи. У цій ідейній основі брало початок протиріччя між визнанням особливої ролі масштабних космічних проектів як символу екстраординарних можливостей США та націленістю на скорочення витрат по широкому спектру цивільних федеральних програм, а також протиріччя між визнанням символічного значення космічних успіхів та наміром у стосунках із СРСР удатися до більш жорстких, ніж змагання в космічних досягненнях, методів протиборства. Внаслідок поширення на сферу космічної діяльності ідеї радикальної “приватизації” ряду державних функцій виникло протиріччя між рейгановською ідеологією, реальністю космічної програми та логікою комерційного використання космічної техніки. Протиріччя, що коренилися в ідейній основі космічної політики Рейгана, не були усунені в процесі визначення цілей цієї політики, що стало однією з основних причин тих труднощів, які були зазнані космічною програмою США в 80-ті рр. Політичний консенсус щодо довгострокових цілей американської пілотованої космонавтики, який розпався після закінчення “місячної гонки”, не був відновлений адміністрацією Рейгана, що значною мірою пояснювалося протиріччям між символічним, прагматичним і силовим компонентами політики Рейгана. У сфері прикладних проектів всупереч об'єктивним тенденціям розвитку космонавтики США та комерційній доцільності пріоритетною політичною ціллю стала рішуча “приватизація” прикладних функцій космічної програми. Усунення надійних орієнтирів у виді державних гарантій та субсидій створювало атмосферу невизначеності, сковувало, а не розкріпачувало бізнес. Головною ціллю політики Рейгана у відношеннях з іншими космічними державами була проголошена підтримка лідерства США в “критично важливих” галузях космічної діяльності, але протиріччя рейгановської політики утруднили як вибір конкретних напрямків досягнення лідерства, так і визначення масштабів необхідної фінансової підтримки цих зусиль.

У розділі 3 “Проблема пілотованих польотів у космічній політиці адміністрації Р. Рейгана” розкриті особливості підходу адміністрації Рейгана до проблем політично найбільш значного та самого помітного напрямку космічної діяльності. Підрозділ 3.1 “Дискусія про проект космічної станції та пошук нової ідейно-політичної основи програми пілотованих космічних польотів” розкриває зміст рейгановського етапу дискусії про доцільність людської присутності в космосі на прикладі його головної теми - питання про створення на навколоземній орбіті пілотованої станції. Під час визначення цілей програми пілотованих польотів на початку 80-х рр. однозначне підтвердження отримала лише економічна концепція застосування багаторазових транспортних космічних кораблів (БТКК), віссю якої являлося скорочення витрат на космічну програму шляхом перетворення багаторазових “човнів” у єдиний засіб здійснення космічних проектів. (Економічна концепція цілком відповідала рейгановській ідеї радикального скорочення витрат федерального уряду. Але з моменту її висунення ще в 70-ті рр. ця концепція перебувала в протиріччі з технічною реальністю самого проекту “Спейс шаттл”, і спроби реалізувати її в 80-ті рр. призвели до серйозної кризи космічної програми США.) Після початку запусків БТКК НАСА запропонувало проект станції як “наступний логічний крок” в освоєнні космосу. Під час дискусії про цілі проекту в 1983 р. йшлося про нову демонстрацію можливостей США, про перетворення станції в рентабельне підприємство, про “зв'язування” малих космічних держав Заходу участю в ініційованому США проекті. Крім того, Рейган напередодні перевиборів був зацікавлений у висуненні такої ініціативи, яка б одночасно символізувала оптимізм його адміністрації та гарантувала зростання зайнятості в ключових для перемоги штатах. У 1984 р. Рейган прийняв проект станції, але жодний з висунутих доводів не був достатньо переконливим, щоб утворити основу довгострокової підтримки нового проекту. Ідея станції не підкріплювалася тим політичним занепокоєнням, що в 60-ті рр. після перших космічних успіхів СРСР забезпечувало міцність політичної бази “місячного” проекту “Аполлон”. Для визначення головної цілі проекту станції і програми пілотованих польотів у цілому в 1984 р. була створена Національна комісія по космосу (НКК), яка запропонувала в якості такої цілі поступову колонізацію Сонячної системи. НКК стверджувала, що своїм минулим США були підготовані до того, щоб очолити космічну міграцію землян. Програма НКК не потребувала зовнішнього політичного виклику як стимулу до дії. Його місце займав неминущий природний виклик космосу. Досягнення намічених цілей мало забезпечуватися вивільненням властивої американцям першовідкривацької енергії. Лідерство як перемога в гонці уступало місце лідерству як здатності привабити інші країни перспективою участі у висунутій США програмі космічної експансії. Символом такого лідерства мало стати поширення цінностей американського суспільства в масштабах освоєної Сонячної системи. Подальший розвиток ідей НКК був перерваний загибеллю в 1986 р. БТКК “Челленджер”. Катастрофа поклала кінець надіям на перетворення БТКК у економічний транспортний засіб і поставила вимогу переосмислити економічну концепцію, що регулювала єдиний на той час проект пілотованої космонавтики США. У цих умовах від дій адміністрації Рейгана залежало вже не тільки майбутнє проекту станції. Своїми рішеннями Рейган мав визначити напрямок виходу з тієї кризи, в якій опинилася вся програма пілотованих польотів. Внаслідок загибелі “Челленджера” Рейган одержав можливість змінити курс програми пілотованих польотів і забезпечити після виходу з кризи її більш стабільний розвиток. Підрозділ 3.2 “Визначення політичного курсу програми пілотованих польотів в умовах кризи американської космонавтики другої половини 80-х рр.” розкриває питання про те, в якій мірі адміністрація Рейгана реалізувала цю можливість. Оскільки економічна концепція була єдиним чітким елементом програми пілотованих польотів, відмова від неї утворила “концептуальний вакуум” в основі всієї пілотованої космонавтики США. Так, визнання того, що вартість запуску вантажів на борту БТКК залишиться високою, вело до відмови від спроб перетворити станцію в прибуткове виробництво. Відсутність економічного транспортного засобу вимагала й переоцінки програми експансії, висунутої НКК. Центром спроб заповнити цей “вакуум” у другій половині 80-х рр. стала робоча група НАСА, очолена С. Райд. В більш вузьких рамках своєї програми Райд спробувала зберегти головні ідеї НКК - ідеї космічної експансії та досягнення лідерства через залучення іноземних партнерів. У 1988 р. Рейган прийняв запропоновані НКК та групою Райд ідеї і вперше назвав космічну експансію магістральним напрямком космічної програми США. Станція, яку обслуговують БТКК, була визнана першим кроком у цьому напрямку. Але ухвалена програма одразу ввійшла в протиріччя з прагматичними міркуваннями адміністрації Рейгана, яка наприкінці 80-х рр. намагалася скоротити безпрецедентний бюджетний дефіцит за рахунок нового скорочення урядових витрат. Внаслідок цього проблема стабільної підтримки пілотованої космонавтики не була вирішена остаточно. З іншого боку, практично необмежені строки космічної експансії дозволяли подивитися на цю проблему в новій перспективі. Експансія була не кінцевою метою, а вектором, рух по якому міг забезпечуватися плавним нарощуванням витрат. Ідея лідерства через залучення, прийнята одночасно з концепцією експансії, дозволяла США використовувати програму пілотованих польотів як інструмент впливу на інші космічні держави у рамках довгострокового співробітництва.

У розділі 4 “Політичні протиріччя рейгановської програми приватизації космічної техніки” проаналізовані особливості та результати спроб адміністрації Рейгана провести масштабну приватизацію космічної техніки. У підрозділі 4.1 “Приватизація супутникової системи “Лендсат” (“класичний взірець зіткнення ідеології з реальністю”)” стверджується, що під час експерименту по приватизації системи дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) повною мірою проявився волюнтаризм адміністрації Рейгана у визначенні цілей та методів залучення бізнесу до здійснення космічних проектів. Адміністрація Рейгана керувалася розробленою апріорі під впливом консервативної ідеології концепцією, що передбачала повну відмову від державної допомоги приватному оператору “Лендсат”. У кінцевому підсумку адміністрація Рейгана пішла на поступки в питанні про субсидії, але компенсувала це, звівши урядову підтримку до мінімуму. Та навіть ці жорсткі умови не стали стабільною основою для розвитку системи ДЗЗ, оскільки адміністрація Рейгана продовжувала маніпулювати процесом субсидування, у принципі не визнавши розумність державної підтримки космічних проектів бізнесу. Протиріччя між ідеологією та реальністю, закладене в прийнятій Рейганом приватизаційній моделі, обумовило кризу системи ДЗЗ, вихід з якої був відкритий тільки визнанням необхідності відновлення державної підтримки цього напрямку космічної діяльності та поверненням починаючи з 1991 р. до відкинутої Рейганом компромісної схеми часткової приватизації, у рамках котрої комерційний оператор здійснює продаж уже зібраних даних, а держава відповідає за створення та експлуатацію супутників ДЗЗ. У підрозділі 4.2 “Протиріччя програми приватизації космічних транспортних систем” стверджується, що процес передачі приватному сектору одноразових ракет-носіїв (РН) являв собою іншу грань рейгановського волюнтаризму в питанні про залучення бізнесу до реалізації космічних проектів. Хід цього експерименту був утруднений протиріччям між приватизацією РН та економічною концепцією проекту “Спейс шаттл”, яка передбачала перетворення БТКК у єдиний транспортний засіб космічної програми США, роблячи його конкурентом приватних операторів РН. Проведення цієї подвійної політики продовжувалося до загибелі “Челленджера”. Катастрофа дала поштовх перегляду збанкрутілої економічної концепції проекту “Спейс шаттл”. Нова роль БТКК звелася до запуску тих урядових вантажів, специфіка яких потребувала унікальних якостей БТКК і присутності екіпажа. БТКК також могли використовуватися для доставки на орбіту іноземних космічних апаратів згідно з угодами, підписаними урядом США. РН після декількох років двоїстості стали основним засобом запуску комерційних космічних вантажів. Усунення протиріччя поклало справжній початок формуванню в США приватної індустрії космічних запусків. Але перший запуск комерційного вантажу на борту американської приватної РН відбувся тільки у серпні 1989 р. Протиріччя між економічною концепцією проекту “Спейс шаттл” і програмою приватизації РН, яке волюнтаристично ігнорувалося адміністрацією Рейгана, на кілька років загальмувало самостійний вихід найбільших виробників аерокосмічної продукції Заходу на ринок комерційних космічних запусків і призвело до захоплення більшої частини цього ринку конкурентами США.

У розділі 5 “Міжнародне суперництво та співробітництво у космічній політиці адміністрації Р. Рейгана” проаналізовані результати космічної політики Рейгана в міжнародній площині. У підрозділі 5.1 “Проблема нового балансу сил США та малих космічних держав Заходу в космічній політиці Р. Рейгана” визначено, в якій мірі космічна політика Рейгана відповідала вимогам, пред'явленим до неї зміною балансу сил США та космічних держав другого покоління (країни Західної Європи, Японія), що почалася на рубежі 70-80-х рр. Внаслідок протиріч та прорахунків політики Рейгана США несподівано швидко уступили іноземним конкурентам свої монопольні позиції у великих галузях космічної діяльності. Підтримуючи ненадійні БТКК на шкоду операторам РН, адміністрація Рейгана вкрай послабила позиції США в конкуренції з європейським перевізником “Аріанспейс”, який після загибелі “Челленджера” тимчасово захопив весь світовий ринок комерційних запусків. На ринку даних ДЗЗ США були потіснені французькою фірмою “СПОТ-Імаж”, яка спиралася на гарантовану урядову підтримку. З іншого боку, в галузі пілотованих польотів, яку США та малі космічні держави Заходу в однаковій мірі розглядали як головне мірило можливостей космічної програми, США вдалося провести свою програму взаємодії по проекту космічної станції. Станція, а разом із нею і самі США, стали центральною ланкою взаємовідносин країн Заходу в самій широкій сфері космічних досліджень. Висунута США програма співробітництва співпадала з довгостроковими інтересами нових космічних держав Заходу. Поєднуючи наполегливість та гнучкість, адміністрація Рейгана створила ситуацію, в якій прийняття запропонованої програми стало для цих держав оптимальним шляхом до досягнення їх власних цілей, тобто до нарощування можливостей у найбільш перспективних галузях космічних досліджень. Підрозділ 5.2 “Радянсько-американські стосунки в космічній політиці Р. Рейгана (перехід від ідеологічно мотивованої конфронтації до прагматичного діалогу)” розкриває особливості радянського напрямку космічної політики Рейгана. Відмова адміністрації Рейгана від продовження терміну радянсько-американської угоди про космос в 1982 р. була одним з перших прикладів реалізації правореспубліканської конфронтаційної стратегії у стосунках із СРСР. Радянсько-американська конфронтація у сфері використання космосу досягла найвищого рівня після висунення Рейганом у 1983 р. “стратегічної оборонної ініціативи”. Але залишилися проблеми використання космосу, в галузі яких інтереси наддержав природно збігалися. Наддержави однаково противилися спробам інших країн надмірно обмежити їх свободу дій у космосі; продовжувалося співробітництво у створенні міжнародної пошуково-рятувальної супутникової системи. Водночас почало поширюватися уявлення про космічне співробітництво як про інструмент, здатний змінити на краще загальний стан радянсько-американських стосунків. Досягнення критичного порога ворожнечі та політичні міркування напередодні перевиборів підштовхнули Рейгана у середині 80-х рр. до переходу на більш помірковані позиції у стосунках із СРСР. Після поновлення угоди про космос в 1987 р. представники США одержали порівняно широкий доступ до центрів космічної програми СРСР і змогли вперше за багато років об'єктивно оцінити стан радянської космонавтики. Внаслідок цього більш помітними стали результати прорахунків космічної політики Рейгана. У 80-ті рр. не тільки збільшився розрив між двома космічними програмами, що позначився на ряді важливих напрямків наприкінці 70-х рр., але й з'явилися нові ознаки відставання США. Проте у довгостроковому плані ні відставання США, швидко заслонене дезинтеграцією радянської космічної програми після розпаду СРСР, ні сама дезинтеграція радянської космічної програми не можуть з об'єктивних причин вважатися головним результатом радянської частини космічної політики Рейгана. У кінцевому підсумку таким результатом слід визнати поступове повернення від жорсткої конфронтації до стриманого, але тривалого діалогу. Відновлені зв'язки не тільки залишилися важливим каналом передачі політичних сигналів, що полегшує взаємодію сторін, але й стали після розпаду СРСР каналом доступу США до потенціалу держав-спадкоємиць космічної програми СРСР.

У Висновках сформульовані результати вирішення основної наукової проблеми дослідження. Встановлено, що у площині космічної політики Рейгана взаємодія таких чинників, як об'єктивні умови розвитку космічної програми США, ідейні настанови і політичні інтереси правлячої адміністрації та дії іноземних космічних держав, носила винятково напружений характер, а її результати справили значний вплив на розвиток американської космонавтики і навіть всього світового космічного співтовариства. Характер цього впливу не може бути визначений однозначно. Історична місія адміністрації Рейгана, яку ми визначили як забезпечення стабільного розвитку американської космонавтики, не була здійснена в повному обсязі. Протиріччя космічної політики Рейгана стали причиною збереження нестабільності програми пілотованих польотів. Головним результатом ініційованої Рейганом приватизації космічної техніки стало набуте болісним шляхом розуміння того, що ідеологічно безкомпромісні спроби впровадити принцип laissez-faire у сферу комерційного використання космічної техніки можуть виявитися не менш пагубними для розвитку цієї галузі, ніж її бюрократичне зарегулювання. З іншого боку, у процесі пошуку шляхів виходу з кризи, викликаної загибеллю “Челленджера”, адміністрацією Рейгана вперше в історії космонавтики США була схвалена найбільш перспективна концепція людської присутності в космосі, яка грунтувалася на ідеї космічної експансії, а також були зроблені перші кроки до переорієнтування програми пілотованих польотів із забезпечення лідерства через випередження інших країн на реалізацію більш стабільної моделі лідерства - лідерства через залучення. Залучення іноземних партнерів до проекту станції на багато років задало політичний курс, дотримання якого дало США значні можливості реалізувати свій неабиякий потенціал на новому етапі розвитку світової космонавтики. Правильність висновків підтверджують процеси, що відбуваються в рамках космічної програми США й у міжнародному космічному співтоваристві в цілому. Висновок про протиріччя і прорахунки приватизаційної програми Рейгана та про їх пагубний вплив на стан справ у галузі прикладних проектів підтверджують здійснений на початку 90-х рр. перехід до змішаного контролю над системою ДЗЗ та відставання сучасних американських космічних перевізників від їх головного конкурента - “Аріанспейс”. Питання про довгострокові цілі пілотованої космонавтики США, як і раніше, відкрите, але постійне звернення в політичних та наукових колах до тези про неминучість і навіть бажаність космічної експансії людства вказує на те, що ідея безупинного розширення людської присутності в космосі, обрана Рейганом у якості стрижня пілотованої космонавтики, залишається в центрі дискусії про майбутнє найбільшого сегмента космічної програми США. Створення космічної станції, що почалося в зміненому форматі після приєднання до проекту Росії, та підтвердження в 1998 р. центральної ролі США вже в розширеному проекті свідчать про правильність висновку про те, що ініційований Рейганом проект став основою довгострокового партнерства США та ряду провідних космічних держав і організацій світу, а також важливим інструментом впливу США на “порядок денний” світового космічного співтовариства.

рейган космічний політика

Основні положення дисертації викладені в наступних публікаціях:

1. Международное космическое сообщество: сотрудничество и/или соперничество? // Гуманітарний журнал. - 1999. - N 2 (2). - С. 97-105 (0,5 друк. арк.);

2. США, Россия, Украина: проблемы космического сотрудничества // Вісник Дніпропетровського університету. Історія та археологія. - Випуск 5. - 1999. - С. 139-145 (0,4 друк. арк.);

3. Идейные основы и цели космической политики администрации Р. Рейгана // Гуманітарний журнал. - 2000. - N 2 (6). - C. 100-111 (0,9 друк. арк.);

4. Конкуренция на мировом рынке космических транспортных услуг: исторический опыт // Грані. - 2000. - N 4 (12). - С. 76-79 (0,4 друк. арк.);

5. Некоторые уроки создания МКС // США - Канада: экономика, политика, культура. - Российская академия наук. Институт США и Канады. - 2001. - N 3. - С. 90-100 (0,6 друк. арк.);

6. Проблема пилотируемых полетов в космической политике администрации Р. Рейгана // III Міжнародна молодіжна науково-практична конференція “Людина і космос”: Збірник тез. - Дніпропетровськ: НЦАОМУ, 2001. - С. 6 (0,04 друк. арк.).

Прошин Д.В. Політика адміністрації Р. Рейгана в галузі дослідження і використання космічного простору (1981-1989 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 - всесвітня історія. - Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2001.

У дисертації досліджуються історичні передумови, ідейні основи, зміст і результати головних ініціатив космічної політики Рейгана. Встановлено, що історичною місією адміністрації Рейгана в галузі космічних досліджень було виведення космічної програми США з періоду політичної невизначеності, що почався в 70-ті рр. На жодному з основних напрямків космічної політики Рейгана (програма пілотованих польотів, приватизація космічної техніки, міжнародні відношення в космосі) ця місія не була виконана в повному обсязі. Протиріччя між символічним, прагматичним і силовим компонентами космічної політики Рейгана, що коренилися в її правореспубліканській ідейній основі, стали однією з головних причин труднощів космічної програми США в 80-ті рр. Водночас Рейганом вперше в історії космонавтики США була схвалена найбільш перспективна концепція людської присутності в космосі, що базується на ідеї космічної експансії, і були зроблені перші кроки до переорієнтування космічної програми із забезпечення лідерства США шляхом випередження інших країн на реалізацію більш стабільної моделі лідерства - лідерства через залучення.

Ключові слова: космічна політика, пілотовані польоти, експансія, залучення, приватизація, міжнародні відношення в космосі.

Прошин Д.В. Политика администрации Р. Рейгана в области исследования и использования космического пространства (1981-1989 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 - всемирная история. - Днепропетровский национальный университет, Днепропетровск, 2001.

В диссертации исследуются исторические предпосылки, идейные основы, содержание и результаты главных инициатив космической политики Рейгана. Установлено, что исторической миссией администрации Рейгана в области космических исследований являлся вывод космической программы США из периода политической неопределенности, начавшегося в 70-х гг. Ни на одном из основных направлений космической политики Рейгана (программа пилотируемых полетов, приватизация космической техники, международные отношения в космосе) эта миссия не была выполнена в полном объеме. Противоречия между символическим, прагматическим и силовым компонентами космической политики Рейгана, коренившиеся в ее правореспубликанской идейной основе, стали одной из главных причин трудностей космической программы США в 80-х гг. Вместе с тем Рейганом впервые в истории космонавтики США была одобрена наиболее перспективная концепция человеческого присутствия в космосе, основанная на идее космической экспансии, и были сделаны первые шаги к переориентации космической программы с обеспечения лидерства США путем опережения других стран на реализацию более стабильной модели лидерства - лидерства через вовлечение.

Ключевые слова: космическая политика, пилотируемые полеты, экспансия, вовлечение, приватизация, международные отношения в космосе.

Proshin D. V. Policy of the Reagan administration in the exploration and use of outer space (1981-1989). - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree in speciality 07.00.02 - world history. - Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, 2001.