Унікальний скарб монет XVI-XVII століття з Березного на Рівненщині

Размещено на http://www.allbest.ru/

Унікальний скарб монет XVI-XVII століття з Березного на Рівненщині

Серед монетних скарбів пізнього середньовіччя України особливе місце посідає Березнівський, який викликає значний науковий інтерес у вітчизняних та зарубіжних істориків, нумізматів, колекціонерів.

Актуальність проблеми визначається тим, що пам'ятка є унікальним джерелом для вивчення особливостей історичного і соціально-економічного розвитку українських земель у складі Речі Посполитої другої половини 16 першої половини XVII ст.

Дана стаття є наступним кроком у вирішенні низки проблем щодо ситуації, яка склалася на Волині напередодні та на початку Національно-визвольної війни 1648-1658 років.

Завдання дослідження полягає також у з'ясуванні причини, що спонукали власника скарбниці перенести її до надійної схованки; визначенні матеріальної складової скарбу у співставленні з ринковими показниками в українських землях Речі Посполитої першої половини XVII ст.

На жаль, протягом тривалого часу існувала необхідність дотримуватися певної конфіденційності, пов'язаної зі значною номінальною і страховою вартістю Березнівського скарбу, що суттєво гальмувало його наукове дослідження та популяризацію. Тільки на сучасному етапі виникли сприятливі умови введення до наукового обігу результатів ґрунтовного дослідження пам'ятки.

Перші дві публікації щодо знахідки з Березного були здійснені автором у 1999 та 2002 роках [1,15-16; 2,76-79]. Вони мали переважно інформаційний характер. Головна увага зверталася на дослідження місця знахідки, фізичний стан монет та їхню нумізматичну особливість. Проблеми історичного та соціально-економічного значення пам'ятки у вказаних публікаціях не розглядалися.

Історія знахідки скарбу звичайна для нашого часу. 9 лютого 1975 р. у райцентрі Березне Рівненської області учень місцевої школи Леонід Сичик випадково знайшов скарб старовинних срібних монет. За сприяння мешканця Березного Михайла Окерешка скарб був переданий до Рівненського краєзнавчого музею.

Керівництво музею (директор В.Я.Сидоренко) доручило обстеження місця знахідки скарбу та його наукове дослідження начальнику Рівненської обласної археологічної експедиції Ю.М.Нікольченку.

Місце знахідки скарбу знаходилось на піщаній дюні лівого берега р.Случ поблизу східної околиці селища. За переказами старожилів, поблизу знаходилися фундаменти давніх будівель, розібрані мешканцями Березного на каміння на початку XX ст.

Монети знаходились у невеликому глиняному кружальному горщику, уламки якого вдалося зібрати на місці та у камеральних умовах здійснити його повну реконструкцію.

Посудина була темно-коричневого кольору типу так званих «кубушок». Їх ще називають баньками, або калитками, звідси: «берегти (ховати, тримати) гроші в кубушці (калитці)». Висота посудини 9,3см, діаметр донця 6,2см. Вінців у повному розумінні немає. Тулуб горщика плавно переходить в округлу, майже горизонтальну верхню частину, що нагадує накривку, але з круглим отвором діаметром 5,7см. Датування посудини не викликає сумнівів. Аналогічний за типом посуд досліджений вітчизняними археологами на пам'ятках XVI-XVII ст. Волині і Правобережної України [3,69-72].

Скарб складався з 95-ти срібних монет. Кількісно монети розподіляються наступним чином: гульдени провінцій Голландія, Зеландія, Західна Фрізія Сполучених Нідерландів 53; альбертусталери (патагони) Південних Нідерландів під владою Іспанії 16; рейксдальдери провінцій Голландія і Зеландія Сполучених Нідерландів 4; талери герцогства Брауншвейг 4; три монети талер, орт, шостак Речі Посполитої; «корабельні песо» (реали) Іспанії 3; талери Священної Римської імперії 2; талери Сен-Галлена, Швейцарія 2. Інші монети представлені одним примірником: левендальдер провінції Західна Фрізія Сполучених Нідерландів; талер кантона Шаффгаузен, Швейцарія; талер маркграфства Брандербург-Ансбах; талер архієпископства Зальцбург; талер єпископства Пассау; талер невизначений.

Фізичний стан монет добрий; збереглися легенди на всіх монетах, окрім одного талера. У відповідності до існуючої на той час технології і практики автором статті була виконана реставрація монет, що дозволило провести їхнє наукове дослідження і передати в експозиційному стані до фондів Рівненського краєзнавчого музею [4].

Березнівський скарб на 93 % складається із західноєвропейських талерових монет. Інші 7% припадають на орт коронний і шостак коронний Речі Посполитої. Невизначеним залишився один талер, на якому вдалося прочитати лише дату випуску 1580 р.

Талери великі срібні монети вперше були випущені у чеському місті Йоахімсталь у XV ст. (від другої частини назви міста походить слово «талер»), а потім швидко розповсюдилися країнами Західної Європи. Під різними назвами: гульдени, патагони, реали та ін. їх карбували у Голландії,

Італії, Іспанії, Швейцарії, Іспанських Нідерландах, Німеччині, Священній Римській імперії, Швеції, Польському королівстві.

Талери ввозили до Московського царства, де вони використовувались як основа для карбування російських монет, відомих під назвою «єфимок».

У скарбі переважають гульдени і рейксдальдери провінцій Сполучених Нідерландів (60 %) та альбертусталери Південних Нідерландів під владою Іспанії (16,8 %).

Вага талерів коливається від 26,3 до 28,5 грамів, що відповідає вазі за номіналами монетних дворів, які їх карбували [5,120-121].

Для визначення кількості чистого срібла у співвідношенні із загальною кількістю сплаву монети пройшли апробацію у Львівській лабораторії пробірного нагляду Міністерства фінансів УРСР. Проба срібних сплавів, з яких були виготовлені монети Березнівського скарбу, коливалась від 812,5 до 875. Вона відповідає 12-14 лотам, або 13-14 гранам західноєвропейської системи пробірної різноваги XVI-XVII ст., що складає таблицю від 1 до 16 лотів, або від 1 до 18 гранів [6,223-224]. Зважаючи на результати апробації, можна зробити висновок, що монети є оригінальними, мають високу якість і на той час були конкурентноспроможними на європейському ринку.

У скарбі знайшли своє місце 23 портретні талери західноєвропейських монетних дворів 24,7 % від загальної кількості монет. Велика кількість портретних талерів робить колекцію унікальною у світовій нумізматиці.

Найстаршою монетою за часом карбування скарбу є талер Георга і Альберта маркграфства Бранденбург-Ансбах, випущений у 1542 р. в обмеженій кількості і відомий лише у декількох нумізматичних колекціях Європи.

Молодша монета скарбу левендальдер (левовий талер) провінції Західна Фрізія Сполучених Нідерландів, випущений у 1647 р.

За своїм складом Березнівський скарб дещо відрізняється від аналогічних скарбів XVII ст. В ньому повністю відсутні монети Московського царства і це досить дивно. «Російський компонент» мав тенденцію до нарощування у монетних скарбах Волині XVII ст., що було обумовлено зростанням економічного впливу Росії в цьому регіоні України. Наприклад, у двох скарбах, знайдених у 1970 р. на Житомирщині у с. Сколобов Червоноармійського району та Коростишеві, наближених до Березнівського географічно, типологічно та хронологічно, поруч з монетами Польщі, Німеччини, Швейцарії, Сполучених Нідерландів були широко представлені російські монети від часу княжіння Івана Васильовича (1533-1547 рр.) до кінця царювання Михайла Федоровича (1613-1645 рр.), включаючи Лжедмитрія І і Владислава Сигизмундовича [7,154-157].

Тепер звернімося до питання, яке більше цікавить істориків, ніж нумізматів. Останні, у переважній більшості, дотримуються теорії соціально-економічної функції скарбів, розглядаючи її як об'єктивну і досить скептично ( на нашу думку помилково) ставляться до суб'єктивних причин (історичні події, трагічні обставини та інше), що змушують людину або групу людей надійно сховати своє добро.

Зробимо спробу з'ясувати можливі причини, що спонукали власника монет утаємничити їх на березі Случі.

Перша писемна згадка про «Березно албо Андріїв» належить до 1584р. [8,140-141]. У першій половині XVlI ст. Андріїв був відомий не тільки на Волинському Поліссі. Через нього проходив вигідний торговий шлях з Чернігівщини, Північної Київщини, Овруча на захід до Луцька, Хелма і Любліна, на північ до Давид-городка і Берестя, на південь до Острога, Дубна, Кременця, Львова.

Розташований на березі судоплавної Случі, він мав пристань для великих човнів, які пливли з лісом, будівельним камінням, зерном, товарами у Прип'ять, а далі у Дніпро.

Містечко було значним торговельно-ремісничим осередком. Одних ковалів тут налічувалось 80 [9,108]. У 1629 р. містечко мало 328 димів [10,134]. Воно входило до Хупківської волості Луцького повіту. Його оточували мури з двома брамами. В Андрієві постійно знаходився польський військовий гарнізон [11,142].

2 травня 1647 р. громада андріївських міщан, озброєних «шаблями, киями, очепами і рогатинами», виступила проти військового слуги канцлера Великого князівства Литовського, загону його челядників-шляхтичів, місцевих багатіїв та лихварів [12,176-178].

Нам невідомо, чим закінчився цей виступ міщан, але він міг «підштовхнути» власника монет надійно сховати свій капітал.

Іншою причиною сховати монети могли стати події, безпосередньо пов'язані з Національно-визвольною війною українського народу 16481658 років.

У липні 1648 р. головні сили Максима Кривоноса після перемоги над Яремою Вишневецьким під Старокостянтиновим рушили на північ. Вони визволили з-під польсько-шляхетської влади міста Полонне, Чуднов, Чорторийськ, Острог, Заслав, Великі Межирічі і вийшли майже на середню течію Случі [13,170-171]. Відстань від В.Межиріч до Андріїва складає 47 км. І хоча повстанці Максима Кривоноса не дійшли до Андріїва, загроза для заможних мешканців містечка була реальною.

Цікавим у співставленні історичних подій, пов'язаних з Хмельниччиною, є той факт, що на козацьких переправах, досліджених археологами на полі Берестецької битви 1651р. поблизу сіл Пляшева й Острів на Рівненщині, були знайдені орти коронні 1625 р. і шостаки коронні 1624 р. Сигізмунда 3 аналогічні орту і шостаку з Березнівського скарбу [14,196-201].

Разом з тим, ми не повинні ігнорувати і соціально-економічний фактор як причину накопичення скарбниць. Бурхливий розвиток товарного виробництва і торгівлі в Європі у XVII ст. викликав невідповідність ринкових цін до купівельної спроможності населення. В обігу знаходилась велика маса знецінених та низькопробних монет. Це призвело до шаленої емісії грошей і, як наслідок, їх накопичення у людей.

У Речі Посполитій цей процес посилювався складним політичним і військовим становищем, що сприяло масовому вилученню населенням грошей з обігу і перетворенням їх у скарбниці, які дійшли до наших часів у вигляді монетних скарбів. На користь цього в нашому випадку побічно свідчить відсутність у Березнівському комплексі дрібних монет. Проте не виключено, що була зовсім інша причина, яка спонукала власника скарбниці сховати її на березі Случі. Але ми навряд чи будемо мати можливість її з'ясувати.

Нумізмати, досліджуючи монетні скарби XVII ст. і визначаючи хронологічний діапазон їх складу, висловлюють припущення, що монети у скарбах відкладались поступово протягом кількох поколінь власників. До такого висновку фахівців приводить теза, що кожний представник родини, якій належав скарб, вкладав до родинної скарбниці у потаємне місце сучасні монети. Проте аналіз змісту Березнівського скарбу порушує цей принцип.

Хронологічний діапазон монет у комплексі складає 105 років. У ньому лише п'ять монет, карбованих у другій половині XVI ст. Інші 90 випущені в період з 1608 по 1647 роки. Навіть якщо існувала можливість у власника отримати монети в рік їх карбування, це становить 39-річний період, який відповідає терміну активного життя лише одного покоління.

Нам залишається з'ясувати купівельну спроможність скарбниці відповідно до ринкових цін в Україні середини XVII ст. Здійснимо необхідні розрахунки. У Речі Посполитій талери вагою від 27,2г до 26,4г у зазначений період були основною рахунково-грошовою одиницею, яка дорівнювала 90 грошам, або 3 злотим. Орт коронний становив 1/4 частину талера, що дорівнювало 23,5 грошам, або 0,75 злотого. Шостак коронний дорівнював 6 грошам, або 0,18 злотого. Виходячи з розрахунків, грошова вартість Березнівського скарбу складала 8399 грошей, або 279,93 злотих. Тепер співставимо: у 1646 р. один лашт пшениці (приблизно дві тонни) коштував в Україні близько 24,5 злотих, а 26 діжок меду 100 злотих. У нашому випадку власник майже 280 злотих був досить заможньою людиною.

Зміст Березнівського скарбу підтверджує вагому присутність «західноєвропейського компонента» в монетних скарбах Правобережної України XVII ст. Він конкретно вказує на нестабільність грошової системи Речі Посполитої і, як наслідок, збільшення питомої частки монет з країн Західної Європи у грошовому обігу України [15].

Разом з тим, Березнівський скарб став ще одним прикладом нумізматичного відображення складних історичних процесів, які відбувалися в Україні у бурхливому XVII ст.

За місцем і часом карбування та номіналами монети з Березнівського скарбу розподіляються наступним чином:

Сполучені Нідерланди:

Зеландія: гульден 1602 (1); рейксдальдери 1622 (1), 1629 (1). Голландія: рейксдальдер 1612(1), 1629 (1); Матвій І. гульдени 1618 (5), 1619 (1), 1621(5), без дати (2); Фердинанд II. гульдени без дати (27); Фердинанд ІІІ гульдени без дати (12). Західна Фрізія: левендальдер: 1647 (1);

Іспанські Нідерланди:

Альберт і Єлізавета альбертусталери 1616 (1), без дати (3); Філіпп ІУ альбертусталери 1622(2), 1628(1), 1631(1), 1632(4), 1633(2), 1635(1), 1638(1).

Німеччина:

Брауншвейг: Генріх Юлій талер 1592(1), 1593(1); Юлій Ернст талер 1623(1); Хрістіан талер 1624 (1); Єпископство Пассау: Леонід талер 1621 (1). Вюртемберг: Іоанн Фрідріх талер 1625(1). Бранденбург-Ансбах: Георг і Альберт талер 1542 (1). Гамбург: Фердинанд II талер без дати(1).

Швейцарія:

Сен-Галлен: талер 1621(2); Шаффгаузен: талер 1620 (1).

Іспанія:

«Корабельні песо»: без дати (3).

Річ Посполита:

Сигізмунд III шостак коронний 1624(1), орт коронний: 1625(1); Владислав ІУ талер 1644(1).

Священна Римська імперія:

Рудольф II талер 1592 (1); Рудольф II талер 1608(1); Зальцбург: Вольф Дітних талер без дати (1).

Невизначений талер 1580(1)

У результаті дослідження автор дійшов висновку, що Березнівський монетний скарб виступає вагомим джерелом для визначення особливостей історичного та соціально-економічного розвитку волинських земель України у складі Речі Посполитої другої половини XVI першої половини XVIi ст. За складом монет його не можна розглядати як спадковий. Ймовірно, монети потрапили до схованки внаслідок загрози безпеці їх володарю не раніше 1647 р. Можливо , це було пов'язане з просуванням на Волинь у липні 1648 р. козацько-селянських військ у період Національно-визвольної війни 1648-1658 років.

Подальше дослідження Березнівського монетного скарбу має конкретні перспективи у галузі історії, економіки і нумізматики середньовічної України.

Література

1.Нікольченко Ю.М. Унікальний скарб з Березного // Волинські дзвони. Науково-краєзнавчий альманах. Вип.3. Рівне, 1999. С. 15-16.

2.Нікольченко Ю.М. Березнівський скарб як історичне джерело // Історична наука: проблеми розвитку: матеріали Міжнародної конференції. Давня та нова історія України Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля. С.76-79.

3.Археологія доби українського козацтва XVI-XVII ст. / Д.Я.Телегін, І.С.Винокур, О.М.Титова, І.К. Свєшніков та ін.: Навч. посібник. К., 1997. 336с.

4.Рівненський краєзнавчий музей: Колекційний опис 2/9: Скарб срібних монет, знайдений 9 липня 1975 р. в смт. Березне Березнівського району Рівненської області. / Номер ГІК 1172/1-95 від 22 липня 1975 р.

5.Зварич В.В. Нумизматический словарь. Львов, 1975. 156с.: ил.

6.Фенглер Х., Гироу Г., Унтер В. Словарь нумизмата: Пер. с нем. М., 1982. -328с.: ил.

7.Каплун В.Я. Два клада монет XVI XVII вв. из Житомирской области // Нумизматика и эпиграфика. XI. М., 1974. С.154-157.

8.Архив Юго-Западной России, издаваемый Комиссией для разбора древних актов, состоящей при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. В 35 т., 8 ч. Т.1., Ч.6. К., 1876. С.140-141.

9.Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. К., 1973. 653с.

10.Баранович А.И. Украина накануне освободительной войны середины

XVI в./ Социально-экономические предпосылки войны. М., 1958. 211с.

11.Архив Юго-Западной России... С.142.

12.Україна перед визвольною війною 1648-1654рр. / Збірник документів (16391648 рр.). К.: Вид-во АН УРСР, 1946. 256с.

13.Батюшков П.Н. Волынь. Исторические судьбы Юго-Западного края. С.Петербург, 1888. 126с.

14.Свєшніков І.К. Битва під Берестечком. Львів, 1992. -304с.

15.Котляр М.Ф. Грошовий обіг на території України доби феодалізму. К., 1971. 174с.

березневський монетний скарб схованка

Размещено на Allbest.ru