Становлення та розбудова прикордонних військ України в 1991-2003 роках: історичний аспект

Особливо важливе значення мають документальні джерела, що зберігаються в архівах та фондах музеїв. Саме вони дали можливість довідатись про завдання, які ставились перед ПВУ в означений період, скласти уявлення про організацію військ, їхню оперативно-службову діяльність, комплектування, навчання і виховання особового складу. Йдеться про накази та розпорядження командирів, рапорти, донесення, телеграми, листування, звіти, аналітичні довідки тощо.

З'ясовано, що основний масив матеріалів зосереджений в фондах Центрального архіву ДПСУ. Зокрема, автор працював з документами таких фондів: Ф. 19 - Держкомкордон, Ф. 5. - Північно-західний напрям, Ф. 25 - Південний напрям, Ф. 40 - Південно-Східний напрям, Ф. 78 - Кримський напрям, Ф. 4 - Національна академія ДПСУ, Ф. 9. - Великі Мости, навчальний прикордонний загін (далі - ПРИКЗ), Ф. 8. - Чернівецький ПРИКЗ, Ф. 31 - Одеська окрема авіаційна ескадрилья, Ф. 66. - шпиталь Києва та з іншими.

Зважаючи на те, що частина матеріалів на час дослідження перебувала в діловодстві, велась робота також у поточних архівах: зокрема, з документами поточного архіву “Сховище документів Адміністрації ДПСУ”, поточних архівів відділів документального забезпечення Азово-Чорноморського, Західного, Південного, Північного, Східного регіонального управлінь, відділів документального забезпечення окремих частин, відділів і служб.

Необхідно зазначити, що у поточних архівах зберігається значний масив інформації про діяльність відомства. Наприклад, в номенклатурі справ Сховища документів Адміністрації ДПСУ є 412 найменувань, що стосуються різних сторін ОСД ПВУ. Це, зокрема, Спр. 8 - Матеріали з питань взаємодії з Верховною Радою, Кабінетом Міністрів та іншими органами державної влади, Спр. 11 - Документи Ради національної безпеки і оборони України, Спр. 17-18 - Матеріали з питань співробітництва між Україною і ЄС та НАТО, Спр. 19 - Матеріали роботи Ради Командувачів ПВ, Спр. 26 - Накази, директиви Держкомкордону, Спр. 29 - Матеріали Колегії Держкомкордону, Спр. 38 - Матеріали за результатами роботи у військах, Спр. 70-72 - Матеріали з питань протидії незаконній міграції, Спр. 78 - Інформаційно-аналітичні матеріали щодо результатів ОСД, Спр. 127-153 - Матеріали Управління міжнародного співробітництва, Спр. 395 - Матеріали Кінологічного відділу та інші.

Що стосується історії розвитку прикордонних структур в Україні до 1991 р., то документальні джерела цього періоду зберігаються в архівосховищах України: Центральному державному історичному архіві України, м. Київ, Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України, обласних державних архівах. Ці матеріали є і у російських архівах: Центральному архіві Прикордонної служби Федеральної служби безпеки Російської Федерації, Російському державному військово-історичному архіві та Центральному музеї Прикордонної служби Федеральної служби безпеки Російської Федерації (м. Москва).

Автор з'ясував, що поступово наповнюється і документальний фонд музеїв ДПСУ - Центрального, Південного регіонального управління, Національної академії та Чернівецького ПРИКЗ.

Для розширення джерельної бази дослідження автор формував і власний архів, зокрема з використанням сучасних технічних засобів відео-, фото-, аудіодокументування. Ці засоби дозволили значно поглибити можливості проведення дослідження сучасних періодів історії, зробити його більш різнобічним і, отже, репрезентативним.

Основні напрями і зміст політики держави в галузі забезпечення національної та прикордонної безпеки, розбудови державного кордону й прикордонних військ відображено у нормативно-правових актах: законах і постановах Верховної Ради України, указах та розпорядженнях Президента, Президії Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, наказах і розпорядженнях Голови Держкомкордону і його заступників, міждержавних договорах, угодах тощо.

Органічно важливою складовою частиною джерел з теми дослідження є матеріали засобів масової інформації. Автор їх використав зважаючи на необхідність поглибити та урізноманітнити інформацію, розширити обсяг фактичного матеріалу. Звичайно ж, враховано, що найбільше матеріалів знаходиться у відомчих виданнях: газеті “Прикордонник України”, газетах напрямів (“Південний кордон”, “Північно-Західний кордон”) і прикордонних загонів, часописі “Кордон”. Значну інформацію почерпнуто з тижневика “Дзеркало тижня”, “Урядового кур'єру”, “Голосу України”, “Молоді України”.

Автор звертався і до матеріалів регіональних та місцевих видань. У них подано матеріали, що стосуються підрозділів ПВУ, які дислокувались і діяли у тих чи інших регіонах, області, районі, населеному пункті. Так, наприклад, ОСД з'єднань Східного напряму висвітлювали такі періодичні видання, як “Суми і сумчани”, “Глухівщина”, “Вечерний Харьков”, “Луганская правда”, “Донбасс”; Північного напряму - “Чернігівські відомості”, “Сіверський край”, “Житомирщина”, “Волинь”; Західного напряму - “Львівська газета”, “Високий замок”, “Чернівці”, “Буковина”; Південного напряму - “Одеські вісті”, „Юг”, “Подолия”, “Придунайские вести”. Про Азово-Чорноморський напрям писали “Кримська світлиця”, “Индустриальное Запорожье”, “Таврические ведомости” та інші.

Про деякі питання, що стосувались дослідження, писали міжнародні міжвідомчі видання, відомчі видання прикордонних служб зарубіжних країн. Передусім це журнали Ради Командувачів ПВ держав-членів СНД -“Пограничник содружества” і “Ветеран границы”, російських прикордонників -“Вестник границы России” і “Граница”, румунських - газета і часопис з однаковою назвою “Frontiera” (“Кордон”), прикордонників ФРН - часопис “Bundesgrenzschutz Polizei des Bundes” (“Федеральна прикордонна поліція”).

Надзвичайно багатою є нова інформаційна складова сучасності - Інтернет. Робота з його ресурсами дозволила отримувати матеріали з сайтів Президента України, Кабінету Міністрів, РНБО України, інформаційних агенств та інтернет-газет, а з 2001 р. - і з власного сайту прикордонників - www.pvu.gov.ua.

Загалом використання розлогого комплексу наукових публікацій та документальних джерел створило достатнє інформаційне поле для реалізації поставлених у дослідженні завдань.

У другому розділі “Основні етапи становлення і розбудови Прикордонних військ України в 1991-2003 роках” автор, аналізуючи історію ПВУ, дає власну її періодизацію та виділяє три основних етапи: перший (кінець серпня 1991 - 1993 рр.) - етап утворення і становлення, другий (1994-1999 рр.) - етап розбудови, третій (2000 - липень 2003 р.) - етап реформування. Про результати дослідження йдеться у підрозділах 2.1.-2.3.

Загалом з'ясовано, що протягом першого етапу створено відповідну нормативно-правову базу і прийнято закони, постанови і укази: “Про підпорядкування Україні Прикордонних військ, що дислокуються на її території” (30 серпня 1991 р.), “Про правонаступництво України” (12 вересня 1991 р.), “Про державний кордон України”, “Про Прикордонні війська України”, “Про порядок комплектування, військового, матеріально-технічного і фінансового забезпечення ПВУ” (4 листопада 1991 р.). Ці документи в концептуальному плані визначили прикордонну політику України та завдання військ. У 1992-1993 рр. підготовлено та прийнято ще біля 40 нормативно-правових актів, які стали правовою основою гарантування державної безпеки, недоторканності державного кордону, життєдіяльності ПВУ.

2 січня 1992 р. було створено центральний орган державної виконавчої влади для реалізації державної політики з прикордонних питань - Державний комітет у справах охорони державного кордону України (далі - Держкомкордон).

Враховуючи ускладнення завдань, необхідність підвищення оперативності управління частин і з'єднань, у 1992 р. в ПВУ створено регіональні структурні підрозділи - Північно-Західне (м. Львів), Південне (м. Одеса) та Південно-Східне (м. Харків) управління. У тому ж році сформовано 10 загонів прикордонного контролю у складі 120 застав і 119 пунктів пропуску. Отже, до кінця 1992 р. завершився процес переведення під охорону всього державного кордону України протяжністю 6993,63 км.

У 1993 р. силами морських з'єднань було організовано охорону і контроль територіальних, внутрішніх вод і економічної зони в басейні Чорного моря, взято під прикордонний контроль всі аеропорти держави, які мали міжнародні шляхи сполучення. Для оперативного забезпечення аеромобільних дій військ, крім Одеської авіаційної ескадрильї, сформовано такі ж ескадрильї у Луцьку та Харкові, розпочато охорону дипломатичних представництв України.

Вся ця робота надзвичайно гальмувалась кризовою ситуацією у нашій державі. Так, наприклад, при зростаючому обсязі завдань катастрофічно зменшувалось фінансове забезпечення: затверджені в держбюджеті України асигнування забезпечили у 1992 р. 53 %, а у 1993 р. - лише 20,1 % фактичної потреби військ.

Вкрай незадовільне фінансування як ПВУ, так і всього, що стосувалось розбудови державного кордону, залишалось основною причиною труднощів і на другому етапі розбудови ПВУ. 1994 рік взагалі приніс антирекорд, адже тоді виділені прикордонникам кошти забезпечили лише 10,5 % від необхідних. І у наступні роки ситуація була схожою - затверджені у бюджеті суми забезпечували лише 30-33 % від мінімальної потреби військ.

Все це надзвичайно негативно впливало на матеріально-технічний і на моральний стан військ, адже ПВ, перебуваючи у постійній бойовій готовності, в той же час часто залишались без поточного фінансування й постачання, без будь-яких резервів, що не дозволяло в повному обсязі використовувати в охороні кордону автотранспорт, авіацію, Морську охорону та ін.

Та все ж можна стверджувати, що військовослужбовці ПВУ в цей період зробили неможливе - у надзвичайно несприятливих умовах, практично без коштів, вони пам'ятали про свій високий обов'язок перед людьми та Батьківщиною і не тільки зуміли зберегти сам прикордонний інститут, але й продовжували належним чином виконувати службові обов'язки та охороняти державні рубежі.

Протягом другого етапу завдання ПВУ виконувались у контексті реалізації положень Комплексної програми розбудови державного кордону України, яку було затверджено 16 грудня 1993 р. Програма визначала комплекс заходів, що мали бути реалізовані у 1993-1999 роках. Головні її змістовні елементи стосувались удосконалення законодавства про державний кордон, його договірно-правового оформлення, розвитку мережі пунктів пропуску, розбудови ПВ України та їх матеріально-технічного забезпечення.

Участь прикордонників у роботі з удосконалення законодавства про державний кордон була досить жвавою. В результаті було внесено зміни і доповнення до Законів України “Про державний кордон України” і “Про Прикордонні війська України”. В цей час також прийнято Закони України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України” (21 cічня 1994 р.), “Про виключну (морську) економічну зону України” (16 травня 1995 р.), “Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними” (12 березня 1995 р.); Постанови Кабінету Міністрів - “Про прикордонну смугу” (12 травня 1994 р.), “Про заходи щодо посилення охорони державного кордону України” (15 січня 1996 р.), “Про концепцію охорони державного кордону та суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні” (22 січня 1996 р.); Програми боротьби з незаконною міграцією на 1996-1997 рр., 1998 р., 1999-2000 рр. інші.

Забезпечуючи договірно-правове оформлення державного кордону, ПВУ разом з державними структурами протягом 1994-1999 рр. працювали над укладенням рівноправних справедливих договорів про державний кордон і його режим, співробітництво і взаємодопомогу з прикордонних питань з усіма суміжними державами.

Щодо розбудови власне ПВ України, то постановою Кабінету Міністрів від 23 листопада 1995 р. було встановлено їхню організаційну структуру. Законами України від 18 червня 1996 р. і 8 жовтня 1999 р. значно розширено обов'язки і права, чітко визначено статус і права керівного складу, а також повноваження структурних підрозділів.

У той же час в умовах розвитку державності незалежної України та формування її геополітичного простору важливого значення набуло питання створення прикордонного відомства та системи охорони кордону, які були б адекватними загрозам національній безпеці, обстановці, що складалась на кордоні, економічно доцільними та підтримували баланс службової ефективності. Задля вирішення зазначених проблем протягом 2000 - липня 2003 рр. було проведено реформування Прикордонних військ в Державну прикордонну службу. Цей період став третім етапом в історії ПВУ - етапом реформування.

Основними факторами, що вплинули на необхідність реформування ПВУ в правоохоронну структуру, були: необхідність підвищення рівня забезпечення національної (прикордонної) безпеки, певна колізія між нормами Конституції України та чинним законодавством із прикордонних питань і необхідність її усунення, затримка належного правового врегулювання діяльності органів охорони кордону тощо.

Враховуючи це, Держкомкордон підготував пропозиції керівництву держави, на основі яких було напрацьовано і 16 листопада 2000 р. видано Указ Президента України “Про Програму дій, спрямованих на підтримання режиму державного кордону України і прикордонного режиму, розвиток Прикордонних військ та митних органів України на період до 2005 року”. Метою Програми дій було визначено вдосконалення системи захисту національних інтересів на державному кордоні України шляхом уточнення функцій та завдань ПВУ, їхній розвиток і реформування в ДПСУ.

На етапі реформування в першу чергу необхідно було визначити концептуальні підходи до охорони державного кордону, перспективи втілення нових форм і способів прикордонної служби. З цією метою Держкомкордон розробив й представив для подальшого затвердження ряд нормативно-правових актів, які сприяли вдосконаленню його управлінських функцій і ОСД військ, посиленню режимних заходів на проблемних ділянках кордону і в контрольованих прикордонних районах тощо.

Узагальнюючи викладений матеріал, можна зробити кілька висновків і звернути увагу на деякі аспекти історичного досвіду, які, зважаючи на те, що основні функції Державної прикордонної служби України багато в чому залишаються такими, що й були в її попередника - прикордонних військ, не втратили свого позитивного значення й сьогодні.

Проведений аналіз наукових публікацій свідчить про загалом зародковий стан історіографії окресленої проблеми. Незважаючи на те, що з другої половини 90-х років ХХ ст. постійно зростає інтерес вчених і дослідників різних галузей наукового знання до вивчення питань, які стосуються ПВ України, до цього часу жодного узагальнюючого наукового дослідження з проблеми становлення та розбудови ПВУ в 1991-2003 роках не проведено.

Для дослідження визначеної проблеми є значна джерельна база в основному першопочаткового і реального рівнів, тому можна стверджувати про її автентичність, вірогідність і достатній ступінь репрезентативності.

Протягом всього часу ПВУ були активним, постійно діючим суб'єктом системи забезпечення національної безпеки, в межах своїх повноважень здійснюючи значний обсяг передбачених національним законодавством заходів як на державному кордоні, так і в усій державі й за її межами.

Аналіз генезису Прикордонних військ України дозволив виділити такі його основні етапи:

· перший (кінець серпня 1991 - 1993 рр.) - етап утворення і становлення. Він включав: вирішення нагальних проблем, пов'язаних зі створенням українських ПВ; напрацювання нормативно-правової бази їх функціонування; організацію системи комплектування і підготовки кадрів; формування організаційно-штатної структури; виставлення військ по всьому кордону державної території; формування, розгортання нових об'єднань, з'єднань і частин, організація ними прикордонного контролю на кордоні з Молдовою, Російською Федерацією, Білоруссю; нарощення зусиль з охорони морської ділянки; розвиток авіації тощо;

· другий (1994-1999 рр.) - етап розбудови. На цьому етапі було виконано завдання, які передбачалися довгостроковою Комплексною програмою розбудови державного кордону України; удосконалено законодавство про державний кордон і його договірно-правове оформлення; сформувано і затверджено ідеологію охорони державного кордону та Прикордонних військ; розширено мережу пунктів пропуску; розбудовано ПВУ - удосконалено систему управління, структуру, оперативно-службову діяльність, матеріально-технічне забезпечення військ тощо;

· третій (2000 - липень 2003 р.) - етап реформування. Він включав: подальшу розбудову державного кордону, прикордонних структур та вдосконалення їхньої оперативно-службової діяльності; переосмислення підходів до організації системи охорони державного кордону; пошуки створення оптимальної структури органів управління та охорони кордону; опрацювання нової моделі охорони кордону; здійснення заходів з реформування і реорганізації Прикордонних військ в правоохоронний орган спеціального призначення - Державну прикордонну службу України.

Оперативно-службова діяльність військ на кожній з ділянок державного рубежу мала свої специфічні особливості. Вони залежали від ряду об'єктивних і суб'єктивних факторів, пов'язаних передусім з формуванням української держави і, відповідно, її кордонів, з природно-кліматичними особливостями місцевості тощо. Все це мало значний вплив на форми і методи, що їх застосовували прикордонники при організації охорони кордонів. Разом з тим 1992-2003 роки в історії розвитку всіх регіональних управлінь ПВ України були часом створення, розбудови, постійного пошуку й запровадження ефективних схем і підходів до організації охорони кордону в сучасних умовах.

У середині та другій половині 90-х років ПВУ пережили кризову ситуацію, пов'язану з надзвичайно низьким рівнем фінансового і, як наслідок, матеріально-технічного та інших видів забезпечення, що призвело до часткового зниження рівня якості охорони кордону.

Державний кордон є одним з найбільш специфічних у правовому відношенні й найбільш криміногенних місць в державному організмі. Проте протягом досліджуваного періоду так і не було завершено договірно-правове оформлення державного кордону, повільно створювалась законодавча база, що спричиняло значні труднощі у проведенні заходів щодо протидії порушникам кордону.

Одним з найважливіших напрямків оперативно-службової діяльності ПВ України було здійснення прикордонного контролю на шляхах міжнародних сполучень. Незважаючи на значні труднощі, в цьому напрямку проведено значну роботу: з 52 у 1991 р. до 214 у 2003 р. зросла кількість пунктів пропуску, протягом досліджуваного періоду контролерський склад ПВУ пропустив через кордон України 700,12 млн. чоловік і 134,82 млн. одиниць транспортних засобів. Отже, підрозділи прикордонного контролю в основному виконали свої завдання з охорони державного кордону, постійно підтримували достатній рівень боєготовності.

Протягом 1991-2003 років частини та з'єднання Морської охорони сформувались у цілісний військовий механізм, що забезпечував виконання основних завдань з охорони державного кордону. У них підтримувався достатній рівень технічного забезпечення, створено дієву систему управління, проведення оперативно-службової діяльності.

У другій половині 90-х років авіація ПВУ пережила значні труднощі, що призвело до значного зниження рівня виконання оперативно-службових завдань. Але в можливих обсягах авіатори все ж виконували завдання щодо охорони кордону, постійно підтримували боєготовність. Проте, необхідно зазначити, що якщо найближчим часом не буде вирішено питання поновлення парку літальних апаратів, то ті, які є, вичерпають свій ресурс і українські кордони не буде чим охороняти з повітря.

Що стосується кінологічної служби, то необхідно зазначити, що Прикордонники України, збагачуючи традиції своїх попередників та враховуючи унікальні властивості службових собак, продовжили практику їхнього використання в охороні державного кордону. За означений період у військах створили добре налагоджену систему підготовки кадрів, відповідні умови для вирощування і дресирування собак. Але застаріла система застосування кінологічної служби, що збереглася практично незмінною з радянських часів, та ряд інших проблем призвели до того, що рівень коефіцієнта її корисної дії був досить низьким. Це свідчить про те, що на часі проведення досить серйозного пошуку місця інструктора зі службовим собакою в системі сил та засобів прикордонної служби.

Активний пошук нових форм ОСД сприяв створенню у 1999 р. підрозділів ПВУ для виконання спеціальних завдань. Аналіз результатів їхнього застосування показав значне підвищення рівня ефективності охорони кордону, тому вони заслужено зайняли гідне місце в загальній структурі військ, стали одним з основних елементів, на основі яких, власне, і вибудовувалась у подальшому нова модель охорони кордону.

Питанням кадрової роботи та комплектування військ керівництво відомства надавало особливу увагу, адже для успішного виконання поставлених завдань виняткове значення має підбір і підготовка професійних, патріотично налаштованих та морально стійких кадрів. Крім того, в ПВУ створили чітку систему професійної підготовки, в якій не було упущено жодної з категорій військовослужбовців і службовців, що давало змогу постійно підвищувати їхній професійний рівень.

У ПВУ також створили дієздатну систему наукової та науково-організаційної діяльності, яка передбачала науково-творче вирішення завдань, що стояли перед військами, наукове забезпечення їхньої ОСД.

Кризові явища, що вразили Україну на початку 1990-х років, призвели до кризи й у співпраці вартових державного кордону з місцевими мешканцями. Але напружена робота у цьому напрямку прикордонників, усвідомлення значною кількістю українських громадян необхідності їхньої участі в захисті державних рубежів сприяли помітному пожвавленню взаємодії ПВУ і населення прикордоння, що, безперечно, сприяло підвищенню ефективності охорони кордону.

Труднощі, які виникали протягом 1991-2003 рр., прикордонники значною мірою зуміли подолати при активній підтримці трудових колективів підприємств, організацій, установ різної форми власності та приватних осіб і громадських організацій. Шефство, спонсорство і благодійна допомога громадян стали одним з вагомих джерел поповнення бюджету й матеріальних ресурсів і допомогли прикордонникам постійно підтримувати боєготовність.

Розвиток міжнародної співпраці дав можливість ПВУ значно розбудувати прикордонну інфраструктуру і зробити більш ефективною протидію порушникам законодавства про державний кордон. У співробітництві з колегами-прикордонниками суміжних та інших країн, міжнародними організаціями було зміцнено державні кордони, розвинуто і вдосконалено правову базу, напрацьовано низку спільних заходів, розбудовано прикордонні структури і поліпшено їхнє матеріально-технічне забезпечення.

Враховуючи те, що глобалізація проблем прикордоння передбачає тільки один напрямок їхнього ефективного вирішення - активний розвиток міжнародних відносин, можна стверджувати, що діяльність, спрямована на входження у євроатлантичні структури, повинна залишатись основою міжнародних відносин українських прикордонників. Без сумніву, тільки цей шлях забезпечить можливість входження в єдину систему безпеки.

Аналіз ситуації, що складалась на державному кордоні протягом окресленого періоду, свідчить, що найбільш проблемні порушення законодавства України з прикордонних питань пов'язані з незаконною міграцією, злочинністю і тероризмом, контрабандним провезенням товарів та вантажів, наркотичних речовин, зброї, набоїв, вибухівки тощо. ПВУ досить вчасно реагували на загострення оперативної обстановки і достатньо ефективно протидіяли порушникам, про що свідчать результати їхньої оперативно-службової діяльності. Загалом протягом вересня 1991 - липня 2003 рр. війська затримали 198695 порушників кордону, серед яких було 90545 незаконних мігрантів, і вилучили 23066,19 кг наркотичних речовин, 18384 одиниці зброї, 2802818 штук боєприпасів, 276 кг вибухових речовин, контрабандних товарів на суму близько 183,53 млн. гривень тощо.

Поступ України в напрямку до євроатлантичних структур зумовив необхідність проведення низки змін у прикордонних військах і, зрештою, їхнє реформування в прикордонну службу. Можна вважати, що ПВУ досить успішно виконали роль перехідного етапу між усталеною моделлю охорони кордону, створеною радянськими прикордонниками, і сучасною. Таким чином не було зламано механізм, не втрачено спадковості, традицій (що не є порожнім звуком, адже в СРСР, навіть якщо враховувати всі її недоліки, було створено надзвичайно досконалу систему охорони кордону), і цим самим забезпечено поступальний перехід від однієї до іншої системи.

Загалом у досліджуваний період українські прикордонники продемонстрували свою здатність до стійкості в скрутному політичному й економічному становищі, вірність Батьківщині й конституційному обов'язку. Вони зуміли зберегти прикордонний інститут і, більше того, розвинути його у дієздатну систему, спроможну виконувати всі передбачені державні завдання.

Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях:

Монографії, навчальні посібники

1. Кабачинський М.І. Історія кордонів та Прикордонних військ України: Монографія. - Хмельницький: Видавництво Хмельницької міської друкарні, 2000. - 216 с.

2. Кабачинський М.І. Історія охорони кордонів України: Монографія. - Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2005. - 355 с.

3. Кабачинський М.І. На варті рубежів Батьківщини: Прикордонні війська України в 1991-2003 роках. Монографія. - Хмельницький: Видавництво Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, 2006. - 564 с.

4. Воєнно-політичні та соціально-економічні проблеми державного і військового управління: Навчальний посібник / Кабачинський М.І., Довбеус В.Т., Казьмірчук С.М., Кудінов Ю.В., Фоміна Г.Ю. - Хмельницький: Видавництво національної академії ДПСУ, 2004. - 212 с.

Статті за темою дисертації опубліковані у фахових виданнях

5. Кабачинський М.І. Становлення та розвиток наукової роботи в Прикордонних військах України / Питання історії України: Збірник наукових статей. - Чернівці: Зелена Буковина, 2004. - Т. 7. - С. 84-89.

6. Кабачинський М.І. Шефство над Прикордонними військами України у 1991-2003 роках // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія “Історія, економіка, філософія”. Вип. 9 / Гол. ред. Ю.І. Терещенко. - К.: Вид. Центр КНЛУ, 2004. - С. 80-90.

7. Кабачинський М.І. Окремі аспекти міжнародного співробітництва Прикордонних військ України з питань протидії міжнародній міграції (1991-2003 роки) // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім В. Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. проф. М.М. Алексієвця. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2005. - Вип. 1. - С. 310-314.

8. Кабачинський М.І. Охорона державного кордону авіацією Прикордонних військ України (1991-2003 роки) / Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. Збірник статей. Вип. 8. - К.: Інститут історії України НАН України, 2005. - С. 359-369.

9. Кабачинський М.І. Протидія міжнародному тероризму на державному кордоні України (1991-2003 роки) / Історія України. Маловідомі імена, події, факти. (Збірник статей). Випуск 32. - К.: Інститут історії України. НАН України, 2005. - С. 467-477.

10. Кабачинський М.І. Реформування Прикордонних військ - європейський вибір України / Сторінки історії: Збірник наукових праць / Відп. ред. Н.Ф. Гнатюк. - К.: ІВЦ “Вид-во Політехніка”, 2005. - Вип. 21. - С. 71-80.

11. Кабачинський М.І. Становлення та розбудова системи матеріально-технічного забезпечення Прикордонних військ України (1991-2003 роки) / Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету: Історичні науки. - Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2005. - Т. 14. - С. 338-350.

12. Кабачинський М.І. Участь Християнських Церков України у моральному вихованні військовослужбовців Прикордонних військ України (1991-2003 роки). // Історія релігій в Україні. Науковий щорічник, 2005 рік. - Львів: “Логос”, 2005. - Книга ІІ. - С. 503-510.

13. Кабачинський М.І. Кінологічна служба в Прикордонних військах України (1991-2003 роки) // Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Випуск 6. - Рівне: Рівненський державний гуманітарний університет, 2005. - С. 56-64.

14. Кабачинський М.І. Становлення та розбудова південно-східного державного кордону України в 1992-2003 роках // Історія України. Маловідомі імена, події, факти (Збірник статей). Випуск 30. - К.: Інститут історії України НАН України, 2005. - С. 329-349.

15. Кабачинський М.І. Становлення та розбудова прикордонних структур на північно-західній ділянці державного кордону України в 1991-2003 роках // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія. - Вип. 3. / За заг. ред. проф. М.М. Алексієвця. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2005.- С. 73-78.

16. Кабачинський М.І. Прикордонні операції як засіб посилення охорони державного кордону в 1991-2003 роках // Питання історії України: Збірник наукових статей. Т. 8. - Чернівці: Зелена Буковина, 2005. - С. 178-184.

17. Кабачинський М.І. Охорона державного кордону Прикордонними військами України на шляхах міжнародних сполучень у 1991-2003 роках // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. статей / НАН України. Ін-т історії України. - К., 2005. - Вип. 9. Частина 3. - С. 340-356.

18. Кабачинський М.І. Становлення та розбудова регіональних структур Прикордонних військ України (1991-2003 роки) // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. Збірник статей / Відп. ред. В.М. Даниленко. - К.: Інститут історії України НАН України, 2005. - Вип. 9. - С. 420-431.

19. Кабачинський М.І. Досвід охорони морських та річкових ділянок державного кордону Морською охороною ПВУ (1991-2003 рр.) // Військово-науковий вісник. Вип. 8. - Львів: ЛВІ, 2006. - С. 138-150.

20. Кабачинський М.І. Охорона кордонів України: Історіографічний огляд // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету: Історичні науки. - Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2005. - Т. 15. - С. 291-305.

21. Кабачинський М.І. Становлення та розбудова прикордонних структур на південній ділянці державного кордону України в 1992-2003 роках // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вип. 10. Серія: Історія: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. П.С. Григорчука. - Вінниця, 2006. - С. 189-194.

22. Кабачинський М.І. Мобільні підрозділи прикордонних військ України на охороні державного кордону (1991-2003 роки) // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. проф. М.М. Алексієвця. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2006. - Вип. 2. - С. 88-93.

23. Кабачинський М.І. Утворення і становлення Прикордонних військ України (1991-1993 роки) // Український історичний збірник / Головний редактор Т. Чухліб; заступник головного редактора А. Блануца. - Вип. 9. - К.: Інститут історії України НАН України, 2006. - С. 282-293.

24. Кабачинський М.І. До питання про джерельну базу дослідження історії Прикордонних військ України // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. Т. 14. - Київ-Хмельницький: ЦНІ, 2006. - С. 380-405.

25. Кабачинський М.І. Прикордонні війська України у протидії контрабандній діяльності (1991-2003 роки) // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету: Історичні науки. - Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2006. - Т. 16. - С. 166-174.

Публікації, які додатково відображають результати дисертаційного дослідження

Статті у фахових виданнях

26. Кабачинський М.І. Охорона кордонів Київської та Галицько-Волинської Русі // Наукові праці Кам'янець-подільського державного педагогічного університету: історичні науки. - Кам'янець-Подільський- Коломия: Видавничо-поліграфічне тов-во “Вік”, 2000. - Т.4 (6). - С. 212-222.

27. Кабачинський М.І. Особливості організації прикордонної варти на землях України в кінці XVIII - на початку ХХ століття // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. Т. 8. Ч. 1-2. - Київ-Хмельницький: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, 2002. - Ч. 1. - С. 98-113.

28. Кабачинський М.І. Прикордонники в боях з загарбниками в роки Великої Вітчизняної війни // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. статей. - Вип. 6. - К.: НАН України. Ін-т історії України, 2002. - С. 111-114.

29. Кабачинський М.І. Зміни кордонів України та особливості їх охорони у 1939-1941 роках // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. статей / НАН України. Ін-т історії України. - К., 2003. - Вип. 7. Частина І. - С. 157-165.

30. Кабачинський М.І. Окремий корпус прикордонної стражі на Українських кордонах / Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових статей. Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини. - Вип. 229-230. - Чернівці: Рута, 2004. - С. 67-72.

31. Кабачинський М.І. Окремий корпус прикордонної стражі напередодні Першої світової війни / Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. проф. М.М. Алексієвця. - Тернопіль, 2004. - Вип. 2. - С. 52-57.

32. Кабачинський М.І. Українська ландміліція / Вісник Черкаського університету. Серія Історичні науки. Випуск 66. - Черкаси: Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького, 2005. - С. 159-163.

33. Кабачинський М.І. Козацтво на охороні кордонів України // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вип. 9. Серія: Історія: Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. П.С. Григорчука. - Вінниця: Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського, 2005. - С. 13-19.

34. Кабачинський М.І. Олександр Дмитрович Свиньїн - перший командир Окремого корпусу прикордонної стражі // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. проф. М.М. Алексієвця. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2005. - Вип. 2. - С. 72-77.

35. Кабачинський М.І. Прикордонники України в Другій світовій війні // Вісник Черкаського університету. Серія Історичні науки. Випуск 77. - Черкаси: Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, 2005. - С. 62-73.

Статті в інших наукових журналах і збірниках наукових праць

36. Кабачинський М.І., Іщенко Д.В. Захисні споруди та їх використання у справі охорони земель східних слов'ян та Київської Русі. // Прикордонні війська України: історія і сучасність. - Хмельницький: АПВУ, 1997. - С. 18-32.

37. Кабачинський М.І., Грязнов І.О. Виховання військовослужбовців-віруючих, представників різноманітних конфесій // Збірник наукових праць № 10. Частина ІІ. - Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2000. - С. 194-199.

38. Кабачинський М.І. Прикордонники України в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.) // Прикордонні війська України: історія і сучасність. - Вид. друге. - Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2001. - С. 72-84.

39. Кабачинський М.І., Костяк С.С. Державний кордон України та особливості його охорони у 1944-1991 роках. // Прикордонні війська України: історія і сучасність. - Вид. друге. - Хмельницький: Вид-во НАПВУ, 2001. - С. 85-111.

40. Кабачинський М.І. Перші прикордонники // Науково-практичний альманах “Науковий вісник Прикордонних військ”. - 2002. - № 1. - С. 37-39.

41. Кабачинський М.І. Кордони та прикордонні споруди і системи середньовічних українських держав Київської Русі та Галицько-Волинського князівства // Науково-практичний альманах “Науковий вісник Прикордонних військ”. - 2002. - № 2. - С. 47-50.

42. Кабачинський М.І. Пpикоpдонники Київської Русі та Галицько-Волинського князівства // Науково-практичний альманах “Науковий вісник Прикордонних військ”. - 2003. - № 1. - С. 47-49.

43. Кабачинський М.І. Кордони та етнічні території України в епоху пізнього середньовіччя // Науково-практичний альманах “Науковий вісник Державної прикордонної служби”. - 2003. - № 3. - С. 48-51.

44. Кабачинський М.І. Боярський приговор пpо станичну i сторожову службу // Науково-практичний альманах “Науковий вісник Державної прикордонної служби”. - 2004. - № 4. - С. 55-58.

45. Кабачинський М.І. Охорона Південно-Східного кордону України: ретроспекція // Науково-практичний альманах “Науковий вісник Державної прикордонної служби”. - 2005. - № 3. - С. 53-56.

46. Кабачинський М.І. Становлення структур прикордонних військ СРСР в Україні // Науково-практичний альманах “Науковий вісник Державної прикордонної служби”. - 2006. - № 1. - С. 20-24.

47. Кабачинський М.І., Грязнов І.О. Моральне виховання воїнів у історичному контексті // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - Тернопіль, - 2006. - № 1. - С. 87-91.

Матеріали і тези наукових конференцій

48. Кабачинський М.І. Охорона українських кордонів в епоху Київської Русі: історіографічний огляд // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного педагогічного університету: історичні науки. Т. 7. (9) / Матеріали міжнародної наукової конференції, 25-26 жовтня 2001 р. - Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2001. - С. 222-229.

49. Кабачинський М.І. Охорона кордонів запорозьким та слободським козацтвом // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні: збірка наук. статей. - Вип. 12. - Київ: ХІК, Часи козацькі, 2003. - С. 167-172.

50. Кабачинський М.І. Українське козацтво на охороні кордонів російської держави // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні: збірка наук. статей. - Вип. 13. - Київ: ХІК, Часи козацькі, 2004. - С. 247-252.

51. Кабачинський М.І. Прикордонники Поділля на охороні кордонів України (1920-1924 рр.) // Матеріали ХІ Подільської історико-краєзнавчої конференції / Ред. кол.: Завальнюк О.М., Баженов Л.В., Винокур І.С. та ін. - Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2004. - С. 314-325.

52. Кабачинський М.І. Культурно-освітній розвиток українського козацтва // Збірник наукових праць № 17. Частина ІІ. - Хмельницький: Видавництво Національної академії ПВУ, 2001. - С. 72-77.

53. Кабачинський М.І. Моральне виховання в Окремому корпусі прикордонної стражі. Збірник наукових праць № 30. Частина ІІ. - Хмельницький: Вид-во НАДПСУ, 2004. - С. 100-102.

54. Кабачинський М.І. Розвиток службового собаківництва в Прикордонних військах України (1991-2003 роки) // Роль фахівців кінологічної служби ДПСУ в підвищенні ефективності протидії незаконній міграції, обігу наркотичних та вибухових речовин на державному кордоні України. - Хмельницький: Видавництво Національної академії ДПСУ, 2006. - С. 13-17.

55. Кабачинський М.І. Використання досвіду співпраці з правоохоронними органами в охороні державного кордону на шляхах міжнародних сполучень // Основні шляхи підвищення рівня професійної підготовки майбутніх офіцерів прикордонного контролю у світлі вимог закону України “Про Державну прикордонну службу України”. - Хмельницький: Видавництво Національної академії ДПСУ, 2006. - С. 28-31.

56. Кабачинський М.І. Прикордонні війська України у протидії незаконній міграції (1991-2003 рр.) // Матеріали V Буковинської Міжнародної історико-краєзнавчої конференції. У 2-х томах. Том 1: Краєзнавство. - Чернівці: Книги - ХХІ, 2005. - С. 328-336.

Анотації

Кабачинський М.І. Становлення та розбудова Прикордонних військ України в 1991-2003 роках: історичний аспект. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці, 2006.

У дисертації здійснено комплексний аналіз історії формування й розвитку Прикордонних військ України протягом 1991-2003 років. Зокрема, досліджено основні етапи процесу їх становлення і розбудови. Проаналізовано розвиток прикордонної служби як складової системи забезпечення національної безпеки. Встановлено особливості діяльності прикордонників на різних ділянках державного кордону. Охарактеризовано діяльність військ щодо протидії порушенням законодавства з прикордонних питань. Простежено розбудову окремих напрямів їхньої оперативно-службової діяльності та проаналізовано різні аспекти міжнародної співпраці й взаємозв'язків з державними органами й організаціями та з громадськістю прикордоння. Узагальнено результати оперативно-службової діяльності.

З'ясовано, що у досліджуваний період українські прикордонники продемонстрували свою здатність до стійкості в скрутному політичному й економічному становищі, вірність Батьківщині й конституційному обов'язку. Вони зуміли зберегти прикордонний інститут і розвинути його у дієздатну систему, спроможну виконувати всі передбачені державні завдання.

Ключові слова: Прикордонні війська України, державний кордон, прикордонники, оперативно-службова діяльність, національна безпека, порушення законодавства з прикордонних питань, громадськість прикордоння.

Аннотации

Кабачинский Н.И. Становление и развитие Пограничных войск Украины в 1991-2003 годах: исторический аспект. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Черновицкий национальный университет имени Юрия Федьковича, г. Черновцы, 2006.

В диссертации осуществлен комплексный анализ истории формирования и развития Пограничных войск Украины на протяжении 1991-2003 годов.

Анализ научных публикаций засвидетельствовал, что несмотря на то, что со второй половины 90-х годов ХХ ст. происходит постоянный рост интереса ученых и исследователей разных отраслей к изучению вопросов, касающихся охраны государственной границы Украины, в целом историография исследуемой проблемы находится на начальной стадии развития.

Для написания диссертации привлечен значительный круг документальных материалов в основном первоначального и реального уровней, а, ввиду этого, можно утверждать их подлинность, достоверность и достаточную степень репрезентативности.

Анализ генезиса Пограничных войск Украины позволил выделить такие его основные этапы: первый (конец августа 1991 - 1993 гг.) - этап создания и становления, второй (1994-1999 гг.) - этап развития, третий (2000 - июль 2003 г.) - этап реформирования. Проведено исследование основных этапов процесса становления и развития войск.

Выявлено, что на протяжении всего времени своего существования Пограничные войска Украины были активно действующим субъектом системы обеспечения национальной безопасности, в пределах своих полномочий осуществляя значительный объем предусмотренных национальным законодательством мероприятий.

Оперативно-служебная деятельность войск на каждом из участков государственного рубежа имела свои специфические особенности. Они зависели от ряда объективных и субъективных факторов, связанных прежде всего с формированием украинского государства и, соответственно, его границ, с природно-климатическими особенностями местности и тому подобное. Все это имело значительное влияние на формы и методы, которые использовались пограничниками при организации охраны границ. Вместе с тем 1992-2003 годы в истории развития всех региональных управлений Пограничных войск были временем создания, развития, постоянного поиска и внедрения эффективных схем и подходов к организации охраны государственной границы в современных условиях. Для научного обеспечения оперативно-служебной деятельности войск, творческого решения заданий, которые стояли перед ними, и надежной охраны государственной границы была создана дееспособная система научной и научно-организационной деятельности.

Анализ ситуации, которая складывалась на государственной границе Украины на протяжении исследуемого периода, свидетельствует, что наиболее проблемные нарушения законодательства Украины по пограничным вопросам связаны с преступностью, незаконной миграцией, контрабандным провозом товаров и грузов, наркотических веществ, оружия, взрывчатки. Пограничники своевременно реагировали на обострение оперативной обстановки и достаточно эффективно противодействовали нарушителям.

Исследование развития отдельных направлений оперативно-служебной деятельности Пограничных войск Украины указывает на то, что они осуществляли: пограничный контроль на путях международных сообщений подразделениями пограничного контроля, охрану государственной границы и исключительной (морской) экономической зоны Морской охраной и авиацией, использование для выполнения заданий по охране государственной границы служебных собак. Активный поиск новых форм оперативно-служебной деятельности привел к созданию в 1999 г. подразделений для выполнения специальных заданий, анализ результатов применения которых показал значительное повышение (в 2,4 раза выше, чем у линейных частей) уровня эффективности охраны границы.

Кризисные явления, которые поразили Украину в начале 1990-х годов, привели к кризису и в сотрудничестве часовых государственной границы с общественностью приграничья. Но напряженная работа в данном направлении пограничников, осознание значительным количеством украинских граждан необходимости их участия в защите государственных рубежей со временем привели к заметному оживлению взаимодействия пограничников и местного населения, что, бесспорно, способствовало повышению эффективности охраны границы.

Значительно усовершенствовать пограничную инфраструктуру и сделать более эффективным противодействие нарушителям законодательства о государственной границе помогло также развитие международного сотрудничества. Вместе с коллегами-пограничниками и руководством смежных и других стран, международными организациями была укреплена государственная граница, усовершенствована правовая база, проведено ряд общих мероприятий, перестроены пограничные структуры и улучшено их материально-техническое обеспечение.

В результате проведенных в диссертации исследований доказано, что в исследуемый период украинские пограничники продемонстрировали свою способность к стойкости в трудном политическом и экономическом положении, верность Родине и конституционному долгу. Они сумели сберечь пограничный институт и развить его в дееспособную систему, способную выполнять все предусмотренные государственные задания.

Ключевые слова: Пограничные войска Украины, государственная граница, пограничники, оперативно-служебная деятельность, национальная безопасность, нарушение законодательства по пограничным вопросам, общественность приграничья.

Annotation

Kabachynskiy M.I. Formation and developing of the Border Guard Troops of Ukraine in 1991-2003: historic aspect. - Manuscript.

Thesis for a Doctor's degree of Doctor of History in speciality 07.00.01 - History of Ukraine - Chernivsti National University named after Yuriy Fedkovych, Chernivsti, 2006.

The thesis gives complex considerations to the matter of formation and development of the Border Guard Troops of Ukraine during the period of 1991-2003. For instance, the major stages of the process of forming and developing the troops were investigated. We have also analysed the development of service-operation activity of the border guards as a part of the system providing national security of Ukraine. The peculiarities of service-operation activity of the troops on the different sectors of the state border are fixed. The activity of the Border Guard Troops in the matter of counteraction against breaking the legislation concerning the border issues was characterised. We have traced the development of the separate directions of the Border Guard Troops' service-operation activity and analysed different aspects of the international cooperation and correlation with the state authority and organizations and with the border communities. The results of service-operation activity were generalized.

We found out that in the period, we were discovering, the Ukrainian border guards had demonstrated their resistance in the troublesome political and economical situation, the devotion to their Motherland and constitutional duty. They managed to preserve the border guard institution and to develop it into able to function system, capable of carrying out all state provided objectives.

Key words: the Border Guard Troops of Ukraine, state border, border guards, service-operation activity, national security, breaking the legislation, border issues, border communities.

Размещено на Allbest.ru