Історіографія дослідження етнографічної спадщини Д. Яворницького

Размещено на http://www.allbest.ru/

Історіографія дослідження етнографічної спадщини Д. Яворницького

Герман З.П.

Ім'я історика, археолога, письменника, краєзнавця, фольклориста та етнографа Дмитра Яворницького відоме серед широкого кола науковців. Важливість дослідження зумовлена насамперед науковим значенням вченого у розвитку етнографічної науки. Існуюча література з даного питання має різний рівень висвітлення з погляду інформативності та джерельного забезпечення. Більшу увагу дослідники приділяли науковій та просвітницькій діяльності Д.Яворницького, етнографічні ж досягнення були розглянуті фрагментарно.

Етнографічна діяльність вченого була високо оцінена його сучасниками, які охарактеризували її переважно на сторінках періодичних видань. Це, зокрема, дослідження М.Жученка[5], М.Новицького[7,с,318], О.Пчілки[13], О.Пипіна[14], В.Строменка[16], М.Сумцова[17]. Більшою мірою ці статті були до наукових праць Д.Яворницького, огляди його наукової творчості з приводу ювілею, що містили короткі відомості біографічного характеру, торкалися наукової та літературної діяльності. Автори студій наголошували на важливості народної творчості в житті Д.Яворницького, його обізнаності з народознавства, важливості виданих ним етнографічних матеріалів для подальших досліджень, відводили йому поважне місце серед українських етнографів.

М.Сумцов в праці «Современная малорусская этнография» відзначив наявність у працях Д.Яворницького багатого і оригінального фольклорного матеріалу, зокрема історичних переказів. Він пропонував автору видати цей матеріал окремим збірником[17,с,46-57].

Високо оцінив твори вченого О.Пипін. Він писав, що праці Д.Яворницького містять багато важливих для історика свідчень про побут населення України, зокрема Запоріжжя, велику кількість характерних подробиць про звичаї та обряди українського народу[14,с,396].

Етнографічній діяльності Д.Яворницького присвячена низка наукових статей, надрукованих в періодичних виданнях ще за його життя, а також рецензії, відгуки та наукові праці, твори, публічні виступи, лекції. В статті М.Жученка зазначалося, що початок роботи вченого, як етнографа слід віднести до другої половини 1870-х років, коли він збирав народні пісні на Харківщині, Катеринославщині[5,с,65]. А.Авчиников в брошурі «Профессор Д.И.Яворницкий» привертає увагу, передусім, тим, що в ній було вміщено велику промову ювіляра, цікаву для дослідження своєрідності роботи вченого над дослідженням історії запорізьких козаків та збиранням народознавчих матеріалів[2,с.10].

В 30-ті - 50-ті роки XX ст. про Д.Яворницького майже нічого не писали. Велика спадщина вченого не привертала в цей період увагу дослідників. Лише в працях з історії України можна було зустріти згадку про Д.Яворницького в збиранні й висвітленні запорізької старовини. Діяльність вченого в галузі археології, фольклористики, етнографії не була висвітлена. Лише з другої половини XX ст. публікуються статті про окремі аспекти його діяльності.

Дослідниця життя та творчості вченого М.Олійник (Олійник- Шубравська) у тезах до матеріалів наукової конференції в Дніпропетровську зазначала, що етнографічна діяльність Д.Яворницького почалась з 70-х років XIX ст[8,с.170]. В 1963 році вийшли її статті, присвячені етнографічній та фольклористичній діяльності Д.Яворницького[9;10]. У своєму дослідженні вона зазначала, що вчений почав цікавитись фольклором ще за студентських років в Харкові протягом 1877 - 1881 років. М.Олійник писала, що він збирав народні пісні, перекази, думи, приповідки. Якщо була можливість, то публікував їх або використовував у власних творах. В статті зазначалося, що в цей час ним було зібрано понад 1000 народних пісень і близько 500 народних переказів[10,с.79]. В 1965 році вийшла стаття дослідниці, яка стосувалася безпосередньо фольклористично-етнографічної діяльності вченого[ 11].

М.М.Олійник-Шубравська видала монографії «Д.І.Яворницький. Життя, фольклорно-етнографічна діяльність>>[23], «Українські народні пісні, наспівані Д.Яворницьким>>[19], які і досі залишаються найбільш ґрунтовними дослідженнями етнографічної спадщини вченого. З появою її праць інтерес дослідників до постаті Д.Яворницького поповнювався низкою нових статей, присвячених його діяльності на основі широкої джерельної бази[ 12].

В 1960-х роках інформація щодо етнографічної діяльності Д.Яворницького була фрагментарною. Аналізуючи історіографію кінця 1960 - х на початку 1970-х років інтерес до вивчення наукової спадщини Д.Яворницького зріс. В цей час вийшла праця І. Шаповала про вченого, яка містила низку спогадів автора, а також зворушливих розповідей, оповідок, легенд, записаних ним від земляків, яким поталанило спілкуватися з Д.І.Яворницьким[20]. Робота І.Шаповала у Дніпропетровському державному музеї разом з вченим дали багатий матеріал для створення образу Д.Яворницького, як етнографа.

В нарисі І.Шаповала «Золотий таріль>>[21] розповідалось про захоплення Д.Яворницьким співом бандуристів, про те, як вчений збирав старовинні речі для музею. В статті автор зазначив, що Д.Яворницький шанував вербу - героїню українських дум, пісень, легенд. Вчений розповідав, що найкращий звук виходить з кобзи, яку виготовляють з цього дерева. В музеї зберігаються чумацький віз, ярмо, мазниця та інші речі, виготовлені з верби[21,с.107]. В статті записані пісні, розповіді почуті від Д.Яворницького. В наступному нарисі «Мандрівка за скарбами>>[22]

І.Шаповала йдеться про Д.Яворницького, як збирача української старовини. Вчений знаходив книги для музею, від людей записував багато легенд, казок, пісень, оповідань.

Етнографічну діяльність вченого досліджувала С.В.Абросимова. її книга, присвячена Д. І Яворницькому, розкриває узагальнений спектр наукових досягнень вченого, зокрема його праця в галузі фольклористики, етнографії та краєзнавства[1,с,7-10].

Відтворити етнографічну діяльність вченого можливо, завдяки джерелам особового походження, передусім епістолярній спадщині Д.Яворницького і спогадам його колег, друзів, знайомих, рідних[4].

За останні десятиріччя було перевидано значну частину творчої спадщини Д.Яворницького, проведено кілька конференцій в Дніпропетровську - місті, що пов'язане зі значними періодами його життя та діяльності.

Було опубліковано збірник «Регіональне і загальне в історії>>[ 15], до якого увійшли тези доповідей Міжнародної наукової конференції, присвяченої 140 річчю від дня народження Д.І.Яворницького та 90 літтю XIII Археологічного з'їзду. Окрім того, опубліковано ряд бібліографічних праць та нарисів[3;6].

До ювілею, 150 років з дня народження Д.Яворницького вийшла збірка спогадів про нього «Сучасники про Д.І.Яворницького>>[18], яку упорядкував М.Чабан.

Тут подаються цікаві нариси мемуарного характеру, спогади. Д.Яворницький захоплювався історією рідного краю, побутом його населення, як влітку він ходив по безкраїх степах України, оглядав кургани, городища, старовинні церкви, записував пісні, думи, розповіді про запорожців[18,с, 10].

Найвидатнішим пам'ятником діяльності Д.Яворницького є зібрання його творів у 20-ти томах, проспект якого розробила М.Олійник- Шубравська[24]. На сьогодні вийшов тільки один том, присвячений дослідженням вченого в галузі історії, краєзнавства та археології.

В уявленні сучасників Д.Яворницький постає захопленим дослідником української історії, неперевершеним знавцем козаччини і шукачем пам'яток старовини.

Дослідження етнографічної роботи Д.Яворницького було проведено на основі аналізу його наукових праць та світоглядних уявлень. Тому в статті були використані наукові роботи, які всебічно характеризують його працю, висвітлюють життєву позицію. Розглянута література про етнографічну діяльність Д.Яворницького дає підстави вважати, що його праці в галузі етнографії до цього часу ще не були предметом окремого дослідження. Слід зазначити, що наявні публікації про вченого несуть у собі переважно загальну інформацію щодо аспекту дослідження. Отже, на наш погляд, виникла необхідність узагальнити й проаналізувати наявний матеріал для відтворення цілісної й об'єктивної картини етнографічної діяльності Д.Яворницького.

яворницький етнографічний народознавчий козацтво

Список використаних джерел

Абросимова С. В. Дмитро Іванович Яворницький. - Запоріжжя, 1997. - 60 с.

Авчинников А.Г. Професор Д.И.Еворницкий. - Екатериносла, 1914.

Гапусенко І.М. Дмитро Іванович Яворницький / Вступ, ст. І.М. Гапусенка; Бібліогр. склад. І.М. Гапусенком. - K., 1969. - 60 с.

Епістолярна спадщина академіка Д. І. Яворницького. - Вип. 2: Листи діячів культури до Д. І. Яворницького. - Дніпропетровськ. - 1999. - 460 с.

Б.Жученко М. Культурные празники Украины. Юбилей проф. Д.Эварницкого. (Корреспонденция из Екатеринослава) // Украинская жизнь. - 1913, т.12.-С,63-71.

Заруба В.М. Яворницький Дмитро Іванович (1855 - 1940): Бібліографія (До 150-річчя з дня народження та у 65-ліття смерті). - Випуск 5. - Дніпропетровськ, 2005. - 72 с.

Новицький М. Вшанування Д.І.Яворницького з приводу 30-ліття його ученої діяльності // Дніпрові хвилі. - Катеринослав, 1913, № 21-22.

Олійник М. Д.І.Яворницький. (До питання про життя і творчість, тези) // Материалы к научно-итоговой конференции Днепропетровского государственного университета. - Днепропетровск, 1961. - С.170 -171.

Олійник М.М. Д.І.Яворницький // Радянське літературознавство. - 1963. - №6.-С,103-112.

Олійник М.М. Д.І.Яворницький - фольклорист // Научные записки Днепропетровского государственного университета. - 1963. - Т.79. - Вып. 19. - С,79-84.

Олійник М. Фольклористично-етнографічна діяльність Д.І.Яворницького // Народна творчість та етнографія. - 1965. - № 6. - С.40-47.

Олійник-Шубравська М.М. Збірка українських народних пісень, записаних з голосу Д.І.Яворницького // Народна творчість та етнографія. - 1990. - № - С,18-27.

Пчілка О. Дмитро Яворницький (Еварницький) // Рідний край. - K., 1913. - № 12. - С.3-8

Пыпин А. История русской этнографии. - Т.З. - СПб., 1891. - 452 с.

Регіональне і загальне в історії: Тези Міжнародної наукової конференції, присвяченої 140-річчю від дня народження Д.І.Яворницького та 90-літтю XIII Археологічного з'їзду (листопад, 1995 p.). - Дніпропетровськ. - 1995. - 328 с.

Строменко В. Юбилейное чествование проф. Д.И.Эварницкого // Южная заря. - Екатеринослав, 1913, 27 ноября.

Сумцов Н.Ф. Современная малорусская этнография. - К., 1897.

Сучасники про Д.І.Яворницького / Упор. М.Чабан. - К., 2006. - 236 с.

Українські народні пісні, наспівані Д. Яворницьким: Пісні та думи з архіву вченого / Упоряд., вступ, ст., приміт. та комент. М. М. Олійник-Шубравської,- К, 1990. - 454 с.

Шаповал І. В пошуках скарбів. - K., 1966. - 322 с.

Шаповал І. Золотий таріль // Жовтень. - 1965. - № 7. - С.97-110.

Шаповал І. Мандрівка за скарбами // Донбас. - 1969. - №1. - С. 114--117.

Шубравська М.М. Д.І.Яворницький. Життя, фольклористично-етнографічна діяльність. K.: Наукова думка, 1972. - 254 с.

Яворницький Д.І. Твори у 20-ти т. -Т.І. - К. - Запоріжжя, 2004. - 517 с.

Размещено на Allbest.ru