Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості світогляду шістдесятників

Розпочата М.С. Хрущовим "відлига" (14 - 25 лютого 1956 р. - XX з'їзд КПРС - розвінчання культу особи Сталіна) стала першим поштовхом до розкріпачення суспільної свідомості. Процес "десталінізації шляхом посиленої ленінізації" дещо розширив ідеологічні рамки, у межах яких працювали митці, збільшив кількість доступної інформації, легалізувавши певну частину художніх текстів та історичних подій. Послаблення ідеологічного тиску дало можливість розвинутися цілій генерації талановитих письменників, згодом об'єднаних поняттям "шістдесятники". Це була велика естетична система, окрема культурна епоха в нашій історії, кардинальний поворот до нового бачення світу і людини в ньому - живої, реальної, з вразливим серцем.

Стильовий діапазон творчості шістдесятників - від модерно-епатажного І. Драча до традиційного В. Симоненка, від лірико-романтичної новели Є. Гуцала й В. Дрозда до психологічного реалізму Гр. Тютюнника й Р. Андріяшика, від неокласичної афористичності Л. Костенко до інтимної лірики М. Вінграновського та І. Жиленко - свідчив про неабияку творчу потенцію української літератури, яка після десятиріч нівелювання знайшла в собі сили до нового відродження при першому ж натяку на свободу. Проте "хрущовська відлига" була не єдиною причиною пожвавлення літературного, мистецького, наукового життя в Україні. Саме ці роки позначені рішучою боротьбою за соціальну справедливість, права людини в різних країнах, крахом колоніальної системи, виникненням опору в "соціалістичному таборі" (угорські, чехословацькі події), студентськими заворушеннями, появою нових мистецьких форм, що заперечували традиційну культуру й активно революціонізували мистецьке життя (поширення рок - і поп-музики, жанру "антироману", театру абсурду та інших авангардних напрямів у всіх без винятку видах мистецтва тощо).

У 60-х pp. відбувся перегляд морально-етичних цінностей у житті та літературі, загострилося питання правди та історичної пам'яті. Свій варіант зведення рахунків із несправедливим минулим і сучасністю запропонував М. Стельмах у романі "Правда і кривда". Він одним із перших в УРСР звернувся до забороненої теми - голодомору 1932-1933 pp. та сталінських репресій ("Дума про тебе", "Чотири броди"), хоча повністю розкрити її з огляду на тогочасну цензуру йому не вдалось.

Письменники здійснювали прориви з накинутих владою шор "виробничого роману", позбавленого людинознавчої глибини (П. Загребельний: "День для прийдешнього", "Спека"; Ю. Мушкетик: "Серце і камінь" та ін.). Оновлювальні віяння торкнулися й драматургії, де неподільно панував О. Корнійчук. Глядачі звернули увагу на появу драми О. Левади "Фауст і смерть", комедії О. Коломійця "Фараони" тощо.

Спочатку, як свідчить літературознавець Олексій Зарецький, шістдесятники "здебільшого. були лояльні радянські громадяни, які мали, як на порівняно молодих, досить високий соціальний статус - члени творчих спілок, аспіранти, науковці, їхні твори виставлялися та друкувались". У цей час письменників і поетів надихали новітні здобутки НТР: розщеплення атома, з'ясування молекулярної структури ДНК й особливо - польоти в міжпланетний простір. Проте з орбіти планета видалася такою крихітною й безборонною, що невдовзі на зміну романтиці нестримного освоєння космосу прийшло тверезе усвідомлення крихкої беззахисності всезагальної гармонії. До того ж віра в людину й любов до людини втілювалися насамперед у несамовито-щирій любові до України, вірі в непоборну силу її народу, його провідну місію.

Тому в своїх виступах і публікаціях І. Світличний, Є. Сверстюк, І. Дзюба не дуже голосно, але іронічно й дошкульно критично оцінювали методологію соціалістичного реалізму; поезії В. Симоненка несли якийсь особливий новітній "шевченківський" дух. Популярність Симоненка та Драча виходила за межі усталеного і викликала роздратування в офіціозних колах". Зіткнення шістдесятників з системою було неминучим. Назрівав відкритий конфлікт із режимом. Тим паче, що на той час шістдесятництво вже гуртувалося не тільки довкола приватних "кухонних" осередків, але й в офіційно зареєстрованих громадсько-культурних організаціях - зі статутом, "керівними органами", плановими заходами. У Києві це був Клуб творчої молоді "Сучасник" (голова - Л. Танюк), у Львові - "Пролісок" (на чолі з М. Косовим), імпульсом до створення якого став творчий візит до галицької столиці І. Дзюби, М. Вінграновського, та І. Драча 1962р.

Тут збиралися, щоб обговорити мистецькі й громадські питання, послухати гарну поезію й музику; клуб організовував творчі вечори, вистави, виставки. Лунали гострі думки і "заборонені" слова - "Україна", "нація" (замість "УРСР", "радянський народ"), поширювалася "нерекомендована" чи й просто "крамольна" література, зароджувався "самвидав". Але період загальної ейфорії був досить коротким. Пророчо висловився Д. Павличко у вірші "Коли умер кривавий Торквемада. ":". Здох тиран, але стоїть тюрма!". Ці рядки стали пророцтвом-пересторогою, адже хрущовський постсталінізм не був цілковитим запереченням сталінізму.

Тоталітарний режим зовні лібералізувався, але не розпрощався з тоталітарними методами. Уже в жовтні 1964 р. зняли Хрущова; на його місце прийшов Л. Брежнєв. А в серпні-вересні 1965 р. Україною прокотилася хвиля політичних арештів. Серед тих, хто потрапив за грати, переважно були шістдесятники: критик І. Світличний, маляр О. Заливаха, правозахисники В. Мороз, брати Горині. Почалася ера лицемірства й брехні, доносів і наклепів, закритих судів і публічних покаянь, тюрем і спецбожевілень, а то й фізичних розправ, замаскованих під кримінальні злочини (наприклад, звірячі вбивства художниці А. Горської, композитора В. Івасюка). А 4 вересня 1965 р. під час прем'єри фільму С. Параджанова "Тіні забутих предків" у київському кінотеатрі "Україна" І. Дзюба виступив із заявою-протестом проти арештів української інтелігенції. Його підтримали В. Чорновіл, В. Стус, який, незважаючи на крики в залі, голосно вигукнув: "Хто проти тиранії, встаньте!". Відважні піднялися. Решта залишилися сидіти. Усі відчували: настав час вибору. Або відстоювати свої позиції "до кінця", або "пристосуватись" до нових умов життя, або "демонстративно" замовчати. Саме перед таким вибором постали шістдесятники. їхня юність закінчилася разом з першими арештами. Друга хвиля арештів прокотилася 1972р. (тоді забрали В. Стуса, В. Чорновола, Є. Сверстюка, І. Світличного, І. Дзюбу, І. Калинця.) - багатьох із них змусила передчасно посивіти. 1980 pp. - третя хвиля. Розпочалася жорстока боротьба комуністичного режиму з інтелігентами-гуманістами, яких зазвичай проголошували "буржуазними націоналістами".

Культурно-історичними витоками шістдесятництва були:

ь світова культура (особливо модернові література та малярство XX століття);

ь українська література (як класична, так і доби Розстріляного Відродження);

ь народна творчість (фольклор та міфологія, народне мистецтво).

ь За всієї різноманітності творчості шістдесятників, їх об'єднували спільні світоглядні ідеї й творчі настанови. Як зазначає О. Цапок, "серед них перш за все необхідно виділити антропоцентричну зорієнтованість, яку можна назвати основною рисою філософії всього українського шістдесятництва. їхня філософія, увібравши найкращі традиції ренесансного неоплатонізму (людина - центр космічної ієрархії буття) і головні ідеї філософської спадщини діячів Києво-Могилянської академії, є за своєю суттю гуманістичною. Така тенденція у філософії українського шістдесятництва формувалася на фоні посиленої уваги до особливостей національної ментальності, до екзистенціально-кордоцентричних філософських концепцій Г. Сковороди та П. Юркевича".

Світогляд шістдесятників має ряд визначальних світоглядних ідей:

· По-перше, національно-патріотична (національно-романтична) ідея. Вона виражалася через нову громадянську позицію героїчного самоозначення, самовідданого призначення своєї долі добі національного відродження. Згодом ця позиція стала провідною для руху дисидентів.

· Другою провідною ідеєю був загальнолюдський гуманізм, від якого відштовхувалася екзистенційна проблематика людського існування, цінності життя окремої людини. Цей комплекс проблем розглядався у зв'язку з двома світовими війнами XX ст. (Р. Андріяшик "Люди зі страху" - проблема війни через проблему окремої людської долі).

· Третім напрямком діяльності шістдесятників було культурництво, спрямоване на реабілітацію втрачених імен "розстріляного відродження", зацікавлення європейською літературою, перекладацьку працю.

Також, можна виділити й такі світоглядні засади:

- лібералізм (культ свободи в усіх її виявах: свободи особистості, нації, свободи духу);

- гуманізм та антропоцентризм (культ людської особистості - центру Всесвіту);

- духовний демократизм (культ простої, звичайної людини-трудівника);

- духовний аристократизм (культ видатної творчої особистості);

- моралізм та етичний максималізм (культ моральності як абсолютного мірила людських вчинків);

- космізм (усвідомлення "планетарної причетності" людини як частинки Всесвіту до космічних процесів);

- активний патріотизм (любов до Батьківщини й рідного народу) і національна самосвідомість, сакральне сприйняття рідної мови та історичної пам'яті як оберегів нації;

- культурництво (відстоювання справжньої, високомайстерної культуро творчості).

Розширення культурних горизонтів сприяло інтелектуалізації творчості В. Шевчука.Л. Костенко, І, Драча тощо. Але ще однією характерною рисою тогочасної літератури була світоглядна дволикість офіційного шістдесятництва. Говорячи про національне відродження, вони бачили його в рамках соціалізму "з людським обличчям", згідно первинних, не спотворених заповітів Леніна. Так, поема "Ніж у сонці" І. Драча (1964 р.) являла собою синтез формальної модерності та ідеологічних змістових парадигм.

Досить розмаїто постає жанрова система "шістдесятників" (лірична поезія, балади, притчі, етюди, поеми, сонети, ліричні новели, історичні романи, роман у віршах, химерна проза) і проблемно-тематичні обшири: традиційні (природа, Вітчизна, народ, історична пам'ять, людина у всьому багатстві її проявів - суспільне життя, моральність, кохання, творчість) та нові теми (підкорення космосу, етична правомірність НТР, стандартизація особистості в умовах новітнього міщанства).

Отже, явище "шістдесятництва" було неоднозначним як за творчими постатями, так і за стильовими течіями та ідейно-естетичними вподобаннями. Тут є і модерністи (І. Драч, В. Голобородько, М. Воробйов), і неоромантики (М. Вінграновський, Р. Лубківський), і неонародники (В. Симоненко, Б. Олійник), і постмодерністи (В. Стус). Таке розмаїття свідчило про багатство відновлюваної української літератури. Воно не вкладалось у жорсткі рамки "соціалістичного реалізму", загрожувало його існуванню, і тому радянська влада та слухняна критика (М. Шамота та ін.) намагалися його дискредитувати, звинувачуючи в "естетизмі", "абстракціонізмі", відірваності від життя тощо.

"Є щось святкове, піднесене у тій високій мистецькій грі, котру спромоглися витворити у далеко не сприятливі часи шістдесятники. Це було мистецтво українське, пов'язане з національною і етичною традицією, і водночас глибоко новаторське, по-справжньому модерне, а відтак-європейське, здатне підкоряти світові обшири, сягати у космос і слухати подих рідної землі, бачити красу спрацьованих материнських рук - і красу зоряного неба, тонко відчувати тендітність квітки й потужне дихання бурі. Це було живе, справжнє мистецтво, яке дихало на повні груди і дивилося на світ відкритими очима. І, можливо, саме прагнення шістдесятників бути собою в мистецтві - найрадикальніший вияв їх протистояння часові. Слово - ось їх нетлінна мирна зброя, "альтернатива барикад" (Ліна Костенко).

суспільна свідомість творчість шістдесятник

Список використаної літератури

1. Пахльовська О. Українські шістдесятники: філософія бунту // Сучасність. - 2000. - № 4.

2. Зарецький О. Українські шістдесятники і хрущовська відлига в етнокультурному просторі СРСР // Сучасність. - 1995. - № 4.

3. Сверстюк Є. Шістдесятники і Захід // Сверстюк Є. Блудні сини України. - К., 1993.

4. Медвідь В. Шістдесятництво: міф і реальність // Українські проблеми. - 1997. - № 1.

5. О.І. Гуржій, Я.Д. Ісаєвич, М.Ф. Котляр та ін.; під ред. В.А. Смолія, Історія України: нове бачення - К., Альтернатива, 1997 - 424с.

Размещено на Allbest.ru