Соціально-економічна політика Франції за президентства Жака Ширака

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ І. Особливості економічного розвитку Франції в кінці ХХ століття

Розділ ІІ. Напрямки соціально - економічного реформування галузей освіти та охорони здоров'я Жаком Шираком

Розділ ІІІ. Особливості зовнішньоекономічного курсу Франції в кінці ХХ століття

3.1 Європейська політика Франції за президентства Жака Ширака

3.2 Напрямки зовнішньоекономічної співпраці

3.3 Французько-українські економічні відносини

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Додатки

франція ширак політика український

Вступ

Актуальність теми. Дослідження саме цієї теми викликано тим, що Франція є одним з показових прикладів стабілізації економіки за рахунок державного впливу, що, у свою чергу, є досить характерним для країн з розвинутою економікою. Водночас, в економіці країни є достатньо особливостей, які заслуговують на дослідження і застосування на практиці іншими країнами, в тому числі Україною. У цьому зв'язку важливе місце займає питання співробітництва в економічній сфері між Україною та Францією.

Таким чином, в роботі будуть розглянуті загальні положення, що характеризують економічний та політичний розвиток країни в 90-х роках минулого століття, висвітлені деякі особливості її розвитку та проаналізовано стан українсько-французького співробітництва.

Метою курсової роботи є виявлення особливостей соціально-економічного та політичного розвитку Франції, концептуалізація еволюції сучасного стану і тенденцій економічного і політичного розвитку Франції за період з 90-х років минулого століття, детально проаналізувати президентство Ж. Ширака як яскравої й невипадкової постаті у політиці.

У зв'язку з поставленою метою потрібно вирішити такі завдання:

1. Простежити розвиток Франції в соціально-економічному та політичному напрямках в досліджуваний період.

2. Відобразити феномен Жака Ширака як політичного діяча.

3. Проаналізувати основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики уряду країни.

4. Дати оцінку українсько-французьким відносинам в зазначений період і теперішній час.

Об'єкт - історія Франції кінця ХХ століття.

Предмет дослідження - особливості соціально-економічного та зовнішньополітичного курсу країни за часів Жака Ширака.

Основними джерелами при написанні курсової роботи є матеріали монографій, періодичної преси, ЗМІ, роботи, оформлені у складі узагальнюючих праць.

Хронологічні рамки.

Територіальні рамки.

За Францією утвердилася репутація країни, яка найбільш динамічно розвивається серед інших країн капіталістичного світу.

Однією з особливостей соціально-економічного розвитку Франції є історично сформований консенсус з приводу необхідності і законності визначальної ролі держави в внутрішній політиці . Роль держави зростає у встановленні соціальних та цивілізаційних рамок, сьогодні занадто залежних від ринку і багатьох інших чинників. Тут держава значною мірою спирається на публічні інститути, які отримали пріоритети у вирішенні багатьох завдань. За конституцією Франція є президентською республікою. Центральна фігура державної влади - Президент Республіки. Він глава держави і головнокомандуючий, «гарант» національної незалежності, «арбітр», який забезпечує нормальне функціонування державних органів і наступності держави.

Дану тему розглядали широке коло дослідників і анналістів. У даній роботі є глави, для освітлення яких використовуються різні джерела, відповідні назви цих розділів і відображають їхню суть.

Для успішного виконання поставлених завдань були використані наступні методи наукового аналізу: порівняльний, системний, синтезу, порівняння, аналізу та метод історизму.

Наукова новизна роботи.

Теоретичне і практичне значення.

Розділ І. Особливості економічного розвитку Франції в кінці ХХ століття

Франція - високо розвинута індустріально-аграрна держава, одна з "великої сімки" найрозвиненіших країн світу. В цій країні найбільш високий рівень участі держави в господарських процесах. Особливістю економіки є високий ступінь розвитку державно-монополістичного устрою (додаток 6).

За рівнем промислового виробництва Франція також займає одне з провідних місць. Основні галузі промисловості: машинобудування, авіакосмічна галузь (друге місце за експортом серед країн Заходу), хімічна промисловість (четверте місце в світовому експорті), автомобільна галузь (третє місце в світі за випуском), харчова промисловість (друге місце за експортом в світі після США), радіоелектроніка, інформатика, кораблебудування. електротехнічна галузь, металургія, атомна енергетика, гірничо - добувна промисловість. Франція протягом століть була передовою аграрною країною. На сучасному етапі в її розпорядженні багатогалузеве високопродуктивне сільське господарство. Значний дохід державі приносить рибальство. Розвинуто також лісництво. В південно-західній частині біля Бордо знаходяться родовища нафти. Франція займає перше місце в Європі за кількістю атомних електростанцій. Країна має високий науково-технічний потенціал. Біля половини населення працює в сфері послуг - торгівлі, медицині, фінансовій справі, туризмі. Країна має розвинуту туристичну галузь, теле- кіноіндустрії. Біля 30% національного доходу витрачається на соціальні потреби [8, c. 21].

Країна займає четверте місце за показниками ВВП серед країн світу (додаток 2,4,5).

В 1997 році країна мала торгівельне сальдо 173,4 млн. франків (28,9 млн. дол.); займала четверте місце за обсягом експорту товарів та друге місце по послугам та сільського господарства в світі. Вона є лідером за виробництвом та експортом сільськогосподарської продукції в Європі. Біля 60% її торгівлі складає торгівля з країнами ЄС.

В додатку 1 надано основні показники соціально-економічного розвитку Франції в 1998 році (темпи приросту, % до попередньому року)

Франція протягом століть була провідною аграрною державою. Зараз в її розпорядженні багатогалузеве високопродуктивне сільське господарство. Біля 34% всієї площі Франції є землі, які обробляються, біля 6% працюючих зайнято у сільському господарстві, включаючи лісництво та рибальство. За об'ємом продукції країна займає третє місце в світі (після США та Канади) та перше місце в Західній Європі. Франція є найбільшим на континенті виробником зернових, вершкової олії, яловичини та сиру [14, c. 23].

Провідною галуззю сільського господарства вважається тваринництво. Кількість голів великої рогатої худоби складала в 1997 році 21,6 млн. Велика худоба в більшості вирощується в Британі, Луарі, Нижній Нормандії та Оверні. Під кормовими засіяно 36% усіх пахотних земель.

Ліса в Франції займають площу, яка дорівнює 15 млн. гектар, 27,4% всієї території країни. Це виводить Францію на третє місце серед країн ЄС за площею вкритою лісами після Скандинавських країн. Ліса в особливості домінують в південно-західних та гірських районах. Площа засаджена лісами збільшилася з1945 року на 35% та продовжує збільшуватися на 30 тис. гектар щорічно. [35, c. 96].

Промисловість Франції на початку 90-х років характеризувалась стагнацією виробництва. Причиною цього стало, по-перше, падіння попиту на промислову продукцію Франції з боку іноземних покупців, перш за все Великобританії і США, по-друге, скорочення попиту на промислову товари з боку домогосподарств, що побоюються нестабільної економічної ситуації в найближчому майбутньому, що змусило їх збільшити частку своїх заощаджень, по-третє, суттєве зниження рівня інвестицій в промислове виробництво. Однак частка промисловості у ВВП неухильно знижується; в період з 1960 по 1995 р. її рівень скоротився з 40 до 19%. Також в ці роки чітко намітилася тенденція до скорочення частки державного сектора. На ринку панують середні і великі підприємства.

Обробна промисловість Франції є конкурентно-здатною як за параметрами обсягу та різноманітністю, так і за якістю продукції в порівнянні з іншими країнами Західної Європи. Біля 29% робочої сили зайняті в промисловому виробництві. Провідними галузями є: харчова промисловість, транспортне обладнання, електричні та неелектричні вироби, металеві вироби. Взагалі Франція є третім найбільшим експортером автомобілів у світі, а у 1997 році прибуток цього сектору становив 29 млн. франків ($4,8 млн.). PSA (Peugeot-Citroen) та Renault (націоналізована) займають відповідно восьме та дев'яте місце за виробництвом автомобілів в світі [11, с. 137].

Франція залишається однією з провідних країн за виробництвом літаків та зброї. Аерокосмічна промисловість сконцентрована більшістю в Парижі та південно-західній Франції (Тулузі та Бордо); в галузі зайняті 100тис. робітників та включає багато державних авіакомпаній (Aеrospatiale, Snecma).

В 1997 році Франція входила в п'ятірку країн найбільших експортерів зброї. В цій галузі зайнято 320 тис. робітників та сальдо торгівельного балансу складало 13 млрд. франків.

Сталева промисловість Франції, з виробництвом 18 млн. тон у 1997 році, займає 11 місце в світі (вона випереджає Німеччину та Італію). Виробництво алюмінію було ще недавно сконцентровано в Альпах та Піренеях біля гідроелектростанцій, але останніми роками базується в портових районах, більш зручних для отримання постачання бокситів з Австралії, Африки та Бразилії. Найбільш потужніша фабрика в Європі розташована в Дункірку біля атомної електростанції Гравелайн;

Хімічна промисловість Франції займає четверте місце в світі за обсягом. Її оборот досягнув в1997 році 400 млрд. фр. франків ($72млрд.). В цьому секторі зайнято біля 300 тис. робітників. Це сектор, який постійно потребує великих капіталовкладень та масштабних науково-технічних розробок; це досить концентрована галузь в якій домінують декілька найбільших корпорацій: Rhone-Poulenc, Elf-Atochem, Air Liquide [24, с.152].

Франція - місце розташування двох великих нафтових компаній Compagnie francaise des petroles та Elf, які не тільки значною мірою впливають на нафтовий сектор Франції, але й добре відомі на міжнародних ринках.

В виробництві електроенергії частка атомної енергії складала в 1997 році 77%, і це забезпечувало потреби країни в електроенергії більш ніж на 40%. 13% електроенергії було вироблено з допомогою гідроелектростанцій та 10% з допомогою вугілля, нафти та газу. Франція виробила в 1997 році 488,9 млрд. кіловат. Країна експортує електроенергію в сусідні Європейські країни (додаток 7)

В цьому секторі зайнято біля 1,5 млн. чоловік; його оборот складає 600 млрд. франків (%120 млрд.).

Франція займає четверте місце, як експортер споживацьких товарів. В 1997 році прибуток фармацевтичної, парфумерної та косметичної галузей (біля 200 тис. зайнятих) становив 34 млрд. франків (7.6 млрд. дол.). В фармацевтичній галузі діють такі великі групи, як Rhone-Poulenc Sante, Merirux Sanofi (частина Elf-Aquitaine). Французькі парфумерні та косметичні фірми дуже відомі на міжнародній арені, їх численний список очолює фірма Лореаль, найбільша косметична корпорація світу. Французький експорт продукції цієї галузі приніс в 1997 році біля 26 млрд. франків прибутку [8, с. 45].

В текстильній промисловості та виробництві одежі зайнято біля 300 тис. чоловік; річний оборот 180 млрд. франків (36 млрд. дол.). В текстильній промисловості домінують такі компанії як Chargeurs-Textiles, VEV, DMC. Останні 10-15 років текстильні підприємства почали процес фінансової та технічної концентрації та інвестують багато в модернізацію свого обладнання. Пошиттям одягу займаються численні малі та середні підприємства, які більшістю розташовані в районах великих метрополій. Галузь, яка потребує затрат ручної праці, зараз інтенсивно механізується.

Значні прибутки також приносить Висока мода. Франція завжди була і залишається батьківщиною світової моди, з такими ім'ями як Yves Saint-Laurent, Chanel, Christian Dior, Pierre Balmain, Pierre Cardin та Christian Lacroix.

Фінансова система Франції як унітарної держави -- дворівнева, включаючи загальнодержавні та місцеві фінанси. До складу фінансової системи входять такі ланки: центральний (державний) бюджет, місцеві бюджети, спеціальні фонди та фінанси державних підприємств. Особливістю фінансової системи Франції є створення та функціонування цілої системи фондів спеціального призначення, спеціальних рахунків та приєднаних бюджетів, окремі з яких знаходяться у складі бюджету, а інші -- позабюджетні. Всі вони певною мірою юридично та організаційно є самостійними і мають власні джерела формування доходів [29, ст. 97 - 98].

У Франції традиційно високі соціальні гарантії населенню з боку держави. Разом із проблемою зростання кількості пенсіонерів, незважаючи на досить високий рівень оподаткування, це спричинювало дефіцитність державних фінансів. У результаті сумарний державний борг збільшився з 40 % ВВП у 1980-х роках до 70 % ВВП у 2004 р., тоді як за правилами ЄС заборонено перевищувати 60-відсотковий бар'єр.

Державний бюджет Франції складається з двох складових:

1) фінансові ресурси, операції з якими є остаточними. До них належить усе фінансування, яке за своїм економічним змістом має безповоротний характер і здійснюється в межах даного бюджетного року. Такі видатки можуть бути як поточними, так і капітальними. Ця частина охоплює більше 90 % бюджетних ресурсів;

2) операції кредитного характеру, які передбачають повернення коштів і за строками реалізації можуть виходити за межі даного бюджетного року. Такі операції займають менше 10 % у загальній сумі бюджету.

Головною посадовою особою держави є президент. Владні позиції президента Франції -- одні з найсильніших у світі серед інших країн, що мають інститут президентства. Законодавча влада представлена двома палатами парламенту -- Національними зборами (нижня палата) і Сенатом. Депутати Національних зборів обираються прямим голосуванням, а Сенат -- непрямим голосуванням. У Сенаті представлені територіальні складові республіки.

Франція має одну з найбільш розвинутих транспортних систем в Європі.

Французька національна залізнична компанія (SNCF) обслуговує залізниці довжиною 32275 км. Як державний заклад ця компанія субсидується державою. Біля 30% товарів в Франції експортується залізницею..

Франція має найбільш розвинуту в Європі сіть автодоріг. Їх довжина в 1997 році була 965916 км, серед яких 9011 км швидкісних автомагістралей, які зв'язують Францію з сусідніми країнами [ 14, c.45 ].

Морським транспортом переправляється приблизно 4% внутрішніх вантажів. З довжиною морських маршрутів в 8500 км, Франція має в своєму розпорядженні флот в 210 кораблів. Авіатранспорт. Біля 900 машин (авіалайнерів та гелікоптерів) літають під прапором Франції. Дуже перевантажені аеропорти Парижу (біля 60 млн. пасажирів на рік, восьмий в світі), Ніцци, Марселю, Леона та Тулузи [14, c.23 ].

Дуже розвинута також поштова система та телефонне забезпечення (France Telecom), телематика та інформатика.

Туристична індустрія Франції надає їй біля 2 млн. робочих місць, та принесла в 1997 році 140 млрд. франків (30 млрд. дол.) іноземної валюти в країну. Біля 63 млн. туристів відвідали Францію в 1997 році.

Торгівля 90-і роки характеризуються зростанням обсягів продажів споживчих товарів як у роздрібній, так і в оптовій торгівлі. У структурі роздрібної торгівлі переважають продовольчі товари [ 40, c.34-35 ].

Не фінансові послуги у Франції займають майже третину діяльності усього населення за винятком власне фінансових (банківських) послуг, торгівлі і транспортних послуг (додаток 3). Традиційно в цю групу включають освіту, охорону здоров'я, науку, соціальні послуги. Відповідно до використовуваної зараз у Франції нової класифікації не фінансових послуг, їх підрозділяють на вісім складових: пошта і зв'язок, консультаційні, побутові (охоронний бізнес, фото послуги, спортивно-оздоровчі послуги, оренда автомобіля й інші), готельний і ресторанний бізнес, ріелторські послуги і туризм. У цій сфері функціонує більш 530 тис. підприємств, що надають послуги на суму більш півтора трильйонів франків [14, с. 32 ].

Загальне число зайнятих на цих підприємствам досягає 3,2 млн. чоловік. Біля половини усіх фірм (47,5%) зайняті обслуговуванням приватних осіб, проте знову створена ними вартість складає лише четверту частину всієї доданої вартості, створеної в цьому секторі економіки.

Розділ ІІ. Політична діяльність Жака Ширака в якості президента Франції у 90-х роках ХХст

Після перемоги на президентських виборах 1995 р. Жака Ширака у Франції різко активізувалася політика дерегламентації господарської діяльності.

Реалізація програми реформ державного управління дозволила досягти досить помітної децентралізації механізмів прийняття адміністративних рішень, зм'якшення режимів, що регламентують підприємницьку активність.

Перші кроки Ширака - президента після перемоги в 1995 році досить символічні. Він призначив прем'єр-міністром одного з тих, хто забезпечив йому перемогу - Олена Тюппе. [4, с. 69].

Для першого терміну президента п'ятої Республіки було характерно головне - усунення безробіття та зміцнення Єдиної Європи. Саме від цих рішень залежало подальше благополуччя всіх французів.

Питання європейського будівництва займав серед французьких пріоритетів чи не найважливіше місце. Не останню, а навіть першорядну роль грає настрій громадян у сучасному світі, тому необхідно розглядати погляди простих французів на проведену політику держави під керівництвом Жака Ширака.

Першим кроком політичної політики Жака Ширака стала соціальна забезпеченість. Соціальний захист населення від фінансових ризиків, пов'язаних з хворобою, забезпечується в основному системою страхування на випадок хвороби, складовою соціального забезпечення - законодавчо оформленого «інструмента» під контролем держави

Ж. Ширак твердо підтримував введення єдиної європейської валюти, як основи європейського будівництва. Він не одноразово закликав населення до підтримки європейської конституції.

Один з найбільш значних кроків Ширака полягає у прийнятті рішення про проведення ядерних випробувань в Тихому океані.

На це рішення бурхливо прореагували в країні і в світі, хоча крок президента навряд чи слід вважати сенсацією: останнім часом йшла активна робота з підготовки французького громадської думки до такого розвитку подій.

Його прихильники називали дії Ширака «сміливим кроком на користь незалежності Франції та безпеки французів». А лідер крайньо-правого Національного фронту Жан Марі Ле Пен висловив «повну підтримку уряду в даному питанні».

Військова реформа, розгорнута Шираком, передбачала повну відмову Франції від призовної системи, а також різке зменшення чисельності збройних сил за рахунок скорочення тих її контингентів, які дислоковані в Європі. Рішення про професіоналізацію армії і припинення призову, прийняте Шираком у лютому 1996 року, було закріплено законом від 28 жовтня 1997 року. Місце призовників відповідно до плану військової реформи повинні зайняти кадрові військові і добровольці. Цей закон відкрив нову сторінку в історії збройних сил Франції. [44, c. 193 ].

Система освіти. Багато принципів, на яких ґрунтується система освіти у Франції, були сформульовані ще в період Революції 1789-го року.

Система освіти заснована на наступних загальних принципах:

1. Свобода освіти. Республіка визнає законність існування публічних шкіл і приватних навчальних закладів, що знаходяться під її контролем і мають можливість отримувати підтримку держави.

2. Безкоштовність. Навчання в державних школах і навчальних закладах безкоштовне. У початкових і середніх школах підручники видаються за рахунок держави.

3. Світськість. Державні школи займають нейтральну позицію в питаннях релігії, філософії і політики.

4. Обов'язковість. Освіта обов'язково для всіх дітей обох статей від 6-ти до 16-ти років, які проживають у Франції.

5. Підтвердження державою ступенів і дипломів. Тільки держава має право видавати дипломи і присвоювати вчені ступені. Дипломи, видані деякими приватними школами, мають законну силу лише в тому випадку, якщо вони визнані державою.

Основними ланками французької системи освіти є:

дитячий сад; початкова школа; коледж; професійно-технічний ліцей; освітній та технологічний ліцей; вища освіта.

Система охорони здоров'я у Франції характеризується щедрою пропозицією медичних послуг та колективним фінансовим їх покриттям, що охоплює все населення.

Вона функціонує під контролем держави, але державний і приватний сектори спільно беруть участь у наданні та фінансуванні медичної допомоги.

[14 с. 32].

Так, держава:

бере на себе відповідальність за основні проблеми охорони здоров'я, колективну профілактику, санітарний нагляд, боротьбу з небезпечними захворюваннями та соціальними лихами (токсикоманія, алкоголізм);

забезпечує підготовку працівників охорони здоров'я, бере участь у визначенні умов їх діяльності.

здійснює нагляд за функціонуванням державних лікарень, призначає їх директорів, фінансує бюджет і організує набір персоналу;

здійснює контроль за функціонування системи соціального захисту.

Розділ 3. Роль та значення зовнішньоекономічних зв'язків Франції у її економічному розвитку

3.1 Європейська політика Франції за президентства Жака Ширака

Французька зовнішньополітична діяльність завжди залишалася домінантною та базувалась принципі політичної незалежності. [22 , с.57].

Збереження глибинних елементів та базових концепцій зовнішньополітичної ідентичності дало можливість Франції суттєво зміцнити власне позиціонування на міжнародній арені з приходом до влади Жака Ширака.

Пріорітетну роль для реалізації структурної системи зовнішньої політики відіграє Європа, яка являється центральним елементом французького глобального проекту та необхідною передумовою зовнішньополітичної ідентичності Францції [42, c. 98-99 ].

Європейська політика Франції ґрунтується на принципах, закладених двома провідними концепціями, сформульованими в межах доктрини голлізму, а саме концепцією Великої Європи та концепцією Європа - міць.

Велика Європа являє собою модель становлення на європейському континенті єдиної політичної системи за участю всіх держав Європи. Ії головний сенс полягав у подоланні ідеологічного поділу і відновленні цілісності європейського континенту. Французька дипломатія за президентства Жака Ширака намагалася насамперед забезпечити політичну цілісність і стабільність континенту. [42, c. 106].

Особливості концепції Європа - міць, яка означає становлення об'єднаної Європи як автономного центру впливу, наділеного власною зовнішньою політикою, здатною захищати свої інтереси у світі. Сутність цієї концепції можна виразити у формулі: європейська політична ідентичність + сходження європейських інтересів + процес обєднання французького потенціалу з європейським. .

У концептуальній структурі французької зовнішньої політики Європа відіграє домінантну роль, виступаючи в якості, по-перше, базового компоненту глобального проекту Франції у вигляді концепції Європа - міць, по-друге, головним засобом примноження її впливу в глобальній та регіональній системі та, по-третє, важливого інструменту отримання практичних матеріальних та статусних переваг. Ці якості визначають основні завдання, виконанню яких слугує європейська політика Франції. Динаміка та співвідношення між ними визначають загальний напрямок і специфічні засоби реалізації європейської політики Франції на тому чи іншому етапі.

За президентства Ширака європейська інтеграція перетворилась на основну платформу реалізації французької політики в Європі завдяки тому, що, вона виступає провідною рушійною силою, структурних змін на континенті Європи[42, c. 96].

Провідну роль у зовнішній політиці Франції відіграють безпекові механізми, які виступають неодмінною передумовою для утвердження політичної автономії об'єднаної Європи та наділення її повним арсеналом засобів, в тому числі військових, для досягнення узгоджених політичних цілей з європейськими державами. Основними об'єктами французької безпекової політики виступали два європейські механізми безпеки - НАТО та ЄПБО.

Політика Франції щодо НАТО за правління Жака Ширака визначалась становленням автономних європейських механізмів безпеки. Кроки в напрямку зближення з НАТО в перші роки президентства Жака Ширака являли собою формування автономних європейських безпекових механізмів Франції в Європі [44, c.196 ].

В ході становлення і розвитку ЄПБО Франції вдалося, перенести та закріпити один з програмних елементів своєї зовнішньої політики - необхідність налагодження автономних безпекових механізмів в Європі - на європейський рівень.

Франція має досить пріоритетні важелі впливу на рівні двосторонніх відносин з окремими європейськими державами, є доволі єфективною країною для виконання окремих тактичних завдань її політики в Європі.

В той же час для французької дипломатії притаманне прагнення утворити мережу двосторонніх партнерств з європейськими державами на такому рівні, який би дозволяв здійснювати політичний вплив поза межами формальної інституційної структури Європейського Союзу [43, с. 268 ].

Отже, завдяки особливостям свого розвитку і ідентичній поведінці на міжнародній арені, а також взаємопов'язаності цілей зовнішньої політики Франція є однією з держав, здатних відігравати роль лідера об'єднаної Європи Головним викликом, який постає перед Францією в її європейській політиці, є належна поведінка,яка сприяла б посиленню європейської інтеграції та підтримувала статус Франції як однієї з провідних європейських і світових держав.

3.2 Напрямки зовнішньої співпраці

Франція міцно інтегрована у світове господарство. По обсягу експорту й імпорту Франція займає четверте місце у світі після США, Німеччини і Японії. Вона є другим у світі після США експортером послуг і продукції агропромислового комплексу. За даними статистики, сьогодні кожний п'ятий француз працює на експорт.

Чим пояснюються настільки високі показники зовнішньої торгівлі? По-перше, співвідношення якість/ціна французьких товарів вигідне для зовнішньої торгівлі Франції. По-друге, істотну роль зіграли зміни в економічній політиці (поступове зниження валютного контролю, скасування тарифних і інших бар'єрів). По-третє, це пов'язано з переходом до нової системи господарювання колишніх країн соціалістичного табору і, як слідство, появою принципово нових ринків збуту. По-четверте, науково-технічний прогрес сприяв розвитку нових технологій, зниженню витрат виробництва, підвищенню ефективності керування виробництвом. Ввезені товари носять більшою частиною сировинний характер. В французькому імпорті переважають енергоносії, продукція кольорової металургії, лісоматеріали, целюлозно-паперові товари, тканини [22, c. 20].

У 60-і роки зовнішня торгівля Франції охоплювала в основному країни, що розвиваються, що здебільшого були французькі колонії. Внаслідок цього експортовані товари були дещо низької якості, і тому в 70-і роки Франція зіткнулася з проблемою слабкої конкурентоздатності своїх товарів на світових ринках. Створення загальноєвропейського ринку змусило Францію переорієнтувати свою торгівлю на ринки розвинених країн і поступово відмовитися від експорту, підтримуваного державою в напрямку країн, що розвиваються, із високим рівнем заборгованості. В 90-і роки помітно зросла міжнародна конкуренція і посилилася роль країн, що розвиваються, у світовій торгівлі. Насамперед французька торгівля як і раніше спрямована в основному на країни ЄС і недостатньо активно співробітничає з державами, що швидко розвиваються, Азії і Латинської Америки.

Варто згадати про те, що в даний час для розширення експорту французька влада проводить політику з ініціативою надання допомоги підприємствам, що бажають вийти на міжнародні ринки. Програма "Французьке партнерство", почата навесні 1996 р. з ініціативи міністерства закордонних справ та міністерства зовнішньої торгівлі, спрямована на розвиток співробітництва між значними і дрібними підприємствами шляхом надання їм можливості користуватися французькою дипломатичною мережею, друга у світі по своїх розмірах [ 12, с. 15-16 ].

Франція займає друге місце в світі як експортер послуг та сільськогосподарської продукції та четверте як експортер товарів (переважно важкої промисловості);.

Торгівля Франції з країнами ЄС складає більш ніж 60% загальної зовнішньої торгівлі. Головними партнерами Франції є Німеччина, Італія, Великобританія, Бельгія, Іспанія. Важливими партнерами також є США, Нідерланди та Японія. Франція грає також провідну роль в зовнішній торгівлі таких країн як Алжир, Марокко, Туніс.

3.3 Французько-українські економічні відносини

Головною ознакою подальшого закріплення та поглиблення українсько-французьких економічних відносин стала постійна підтримка Францією, і навіть ініціювання останньою підтримки України іншими країнами в міжнародних економічних і фінансово-банківських інституціях (МВФ, Світовий банк, ЄБРР, ЄС тощо). Формування саме такої позиції Франції в економічному співробітництві з Україною забезпечувалося як підтриманням регулярних контактів між президентами обох країн, так і налагодженням робочих контактів між керівниками урядів та окремих міністерств та відомств. Цьому безпосередньо сприяли візити до Французької Республіки Президента України, Прем'єр-міністра, міністрів економіки, фінансів, агропромислового комплексу, інших керівників міністерств та відомств України. Саме економічні аспекти дво- та багатосторонніх відносин займали одне з чільних місць в бесідах між вищими посадовими особами двох країн.

В 1998 р. Франція посіла 3 місце серед країн Західної Європи за обсягами торгівлі з Україною.(додаток 4) Аналіз торгово-економічних зв'язків між Україною та Францією показує, що Франція є важливим торговельним партнером України. До загальних обсягів зовнішньої торгівлі України з країнами Західної Європи питома вага українського експорту до Франції складає 4,9% та 9,3% українського імпорту [11 , c. 129].

На 1998 рік французькою стороною встановлено ліміт кредитних ресурсів для України обсягом 200 млн.фр.фр. В липні 1998 року в Парижі підписано французько-українську міжбанківську угоду, яка відкрила дорогу до використання зазначених коштів [27, с.52].

Крім, цього, Францією надано фінансову допомогу Україні у 1994-1995рр. обсягом 4,5 млн. фр. фр. на реалізацію програм по забезпеченню безпеки функціонування АЕС та зроблено внесок у розмірі 40 млн. дол. США на компенсацію енергетичних потужностей України в зв'язку з закриттям ЧАЕС. Надано також фінансову допомогу на розробку програм по інтенсифікації сільськогосподарського виробництв загальним обсягом 20 млн. фр.фр. [27 , с. 52-53 ]

Прямі французькі інвестиції одержали 98 українських підприємств (42 з них - спільні).

Французька сторона має бажання розширити свою присутність у пріоритетних галузях української економіки.

Франція виявила наміри здійснювати співробітництво по виробництву пасажирських вагонів фірма "Альстом - Де Дітріш" спільно з "Крюківським вагонобудівним заводом" (КВБЗ). Загальна кошторисна вартість робіт по організації виробництва складає 54,4 млн. грн. З них 41,5 млн. грн. (129,8 млн. фр. фр.) передбачається профінансувати за рахунок французької кредитної лінії, а решту 12,9 млн. грн. - з власних коштів заводу [18 , с. 25 ].

Фірма "Лафарж" придбала 28% пакет акцій Миколаївського цементного заводу, та має намір вкласти значні інвестиції в це підприємство.

Здійснення цих та інших проектів має суттєво вплинути на технічне та технологічне переоснащення відповідних галузей промисловості в Україні.

Розвивається співробітництво в енергетичній по наступних напрямках:

- реалізація проектів реконструкції та модернізації енергоблоків електростанцій різних типів;

- виготовлення котлів з впровадженням сучасних технологій використання палива;

- розробка і впровадження сучасних систем управління технологічними процесами в енергетиці;

- участь у розробці та впровадженні технологій використання в енергетичній галузі низькоякісного вугілля;

- підвищення екологічних показників енергетичного обладнання різних типів;

- реалізація технологій використання відходів вуглезабезпечення як палива для енергетичних підприємств.

- обмін досвідом державного контролю у Франції за оптовою торгівлею медикаментами та відповідними імпортно-експортними операціями;

- вивчення французької системи медичного страхування та її впливу на реалізацію лікарських засобів, ціноутворення на фарморинку [ 27, с. 47 ].

В 1999 році зменшився відсоток як українського експорту, так і імпорту стали, перш за все, причини внутрішнього характеру, обумовлені значною мірою наслідками загальносвітової та російської криз у 1998 році та їх впливом на валютно-фінансову ситуацію в Україні..

Основними передумовами торгово-економічних відносин України з країнами Заходу, стало збільшення українського експорту вдосконалення митного та податкового законодавства .

Збільшенню товарообігу між Україною та Францією сприяли б:

- розробка та реалізація відповідної схеми виходу українських товаровиробників на західні ринки;

- вивчення можливостей збільшення вирощування та експорту таких видів сільгосппродукції, як насіння соняшника та горох, які користуються у Франції та інших країнах Європи значним попитом. При цьому імпортне мито на ці види продукції у Франції відсутній;

- визначення інституції, яка б взяла на себе організацію участі українських ділових і бізнесових кіл та підприємств у виставках, ярмарках, салонах та міжнародних зустрічах, які проводяться як у Франції, так і в країнах Західної Європи;

- створення франко-української торговельної палати, "мета якої є торговельно-економічних відносин між Україною і Францією та адаптації українських підприємств (промислових, сільськогосподарських, торговельних тощо) до правил ринкової економіки і, таким чином, інтеграції України в систему міжнародних торговельно-економічних зв'язків

- цілеспрямоване посилення контактів на всіх рівнях з підприємствами, установами та урядовими структурами, причетними до галузей, у яких найбільш явно проглядається інтерес до України з боку Франції. Це, в першу чергу, енергетика (особливо атомна), сільське господарство, зберігання та переробка сільгосппродукції, будівництво та виробництво будівельних матеріалів тощо;

- застосування нових схем кредитування спільних проектів через французькі комерційні банки без надання урядових гарантій;

- підготовка французькою стороною пропозицій щодо напрямків прямого інвестування та залучення портфельних інвестицій в економіку України, які могли б представляти найбільший інтерес для французьких банківських, фінансових та виробничих структур;

- раціональне використання французьких товарних кредитів, направлення їх в першу чергу на модернізацію українських підприємств;

- створення спільних підприємств з використанням французьких "ноу-хау" і перспективою виробництва продукції на експорт у треті країни чи заміни українського імпорту.

У цьому зв'язку реалізуються нові конкретні заходи по збільшенню товарообігу між обома країнами і, насамперед, українського експорту, серед яких слід зазначити:

- реалізацію пропозицій по залученню українських підприємств до участі у виставкових заходах у Франції;

- сприяння введенню в практику туристичних обмінів між Україною та Францією, організації бізнес-турів з проведенням зустрічей підприємців обох країн;

- доведенні до французьких ділових кіл шляхом публікацій у щомісячному бюлетені посольства, який розповсюджується більш ніж за 300 адресами у Франції, конкретних експортних пропозицій та даних про інвестиційні проекти, вільні економічні зони тощо;

- активній роботі у регіонах Франції, зокрема, проведення на плановій основі низки "круглих столів", зустрічей з підприємцями;

- інформування українських товаровиробників щодо можливості їх залучення до виконання французьких замовлень;

- активне подальше формування правової бази українсько-французьких відносин [ 11, с. 25 ]

Розглядаючи перспективи розвитку економічного співробітництва слід враховувати також і те, що у Франції на державному рівні визначені пріоритетні сектори в економіках країн Центральної та Східної Європи, зокрема, України, у яких вона хотіла б забезпечити свою присутність, а саме:

- модернізація та розвиток енергетичної галузі і, насамперед, вдосконалення ядерних і теплових електростанцій, реконструкція нафтопереробних заводів, мережі газо- та електропостачання;

- модернізація транспорту та транспортних мереж;

- забезпечення охорони навколишнього середовища та організація водопостачання;

- виробництво та переробка сільгосппродукції;

- індустрія туризму;

- вдосконалення системи оптової та роздрібної торгівлі товарами широкого вжитку, створення супермаркетів;

- налагодження системи сервісного обслуговування в різних галузях [ 11, с.37-40 ]

Цей перелік майже співпадає з переліком найбільш привабливих для України галузей економіки, де Франція займає провідні позиції.

Серед програм, які є цікавими для України і могли б бути реалізовані французькою стороною з подальшою перспективою інвестицій у виробництво слід виокремити наступні:

- запровадження сучасних технологій та форм організації виробництва продукції промисловості;

- заощадження енергоресурсів шляхом впровадження енерго- та паливнозберігаючих технологій, раціонального їх використання у виробництві та побуті;

- організація безпечного функціонування АЕС, забезпечення утилізації та захоронення радіоактивних відходів;

- модернізація транспорту і транспортних мереж;

- запозичення досвіду Франції у сферах державного регулювання економіки, організації митної та податкової систем, арбітражної справи, діяльності торгово-промислових палат тощо;

- розвиток банківсько-фінансової та кредитної систем;

- забезпечення охорони навколишнього природного середовища та здоров'я населення;

- підготовка і підвищення кваліфікації кадрів для економіки України;

- налагодження систем сервісного обслуговування;

- розвиток інфраструктури міського господарства тощо [ 27, c.154-156].

Таким чином, можна вважати, що рівень економічного співробітництва знаходиться на досить високому рівні.

Висновки

Франція, так само як і інші індустріально розвинені країни, пройшла довгий історичний шлях перш, ніж там була створена сучасна соціальний захист населення та вироблені основні напрямки соціальної політики.

Президентські вибори 1995-го року поклали початок нового періоду в історії Франції. Необхідно відзначити, що в період знаходження Жака Ширака при владі в 1995-2007 рр. соціально - політичний розвиток Франції вийшов на новий якісний щабель.

У період з 1995 по 2007 рр.. здійснювалися різні програми допомоги молоді та надання їй пільгових кредитів для здобуття вищої та середньої, загальної та професійної освіти. У свою чергу, це якісно позначилося на поліпшенні забезпечення французької економіки висококваліфікованими трудовими ресурсами.

У розглянутий період у Франції величезну увагу було приділено розвитку охорони здоров'я. У сфері медичних наукових досліджень, у розвитку фармацевтичної промисловості, а також у підготовці медичних кадрів Франція домоглася таких вражаючих успіхів, що за оцінкою фахівців вийшла на перше місце в світі з розвитку охорони здоров'я.

Однак, в останні роки соціально - політична система Франції, як, втім і всіх інших промислово розвинених країн, зіткнулася з низкою серйозних труднощів. У великій мірі ці труднощі пов'язані з браком фінансового забезпечення.

Всі ці досягнення стали можливі завдяки правильній політиці Жака Ширака та його уряду. Значну роль тут також зіграли величезні бюджетні асигнування, а також вкладення приватного капіталу в усі сфери соціального розвитку.

У 2007 році Ж. Ширак іде з посади президента, залишивши французькому народові чотири послання, які вважає найбільш важливими ». Перше - заклик «ніколи не піддаватися екстремізму, расизму, антисемітизму та іншим формам нетерпимості. Два інших - пам'ятати про особливу роль Франції в Європі і світі. Але головний заклик «Вірити у французьку модель і не здавати її дешевше».

Так Ширак не запам'ятався як лідер великих реформ - він відчував себе впевненіше в боротьбі, ніж після перемоги. Ж. Ширак прийняв Францію в кризовому стані в 1995 році і, загалом, в приблизно в такому ж і залишив. Країна при ньому не подолала своїх традиційних слабкостей, не навчилася жертвувати заради економічної ефективності якістю життя і багато іншого. Але є і зворотний бік: демократія при Шираку витримала спокусу екстремізмом, і зберегла своє обличчя і гідність. Це досить багато для початку 21 ст.

Базуючись на аналізі складових економічного розвитку Франції за останні десятиріччя, можна зробити висновок, що, незважаючи на спади та підйоми, в цілому, в економіці країни зберігається тенденція до зростання.

Серед ключових напрямків сталого економічного зросту країни необхідно виділити наступні:

- прагнення до концентрації і централізації капіталу, його експорту та імпорту;

- інтернаціоналізація виробництва з одночасним скороченням впливу держави на всі рівні економіки;

- імпорт технологічних розробок.

Франція ґрунтовно інтегрована у світове господарство. Основними сферами зовнішньоекономічної діяльності є експорт послуг і сільськогосподарської продукції та експорт товарів (переважно важкої промисловості), з одночасним зміцненням позицій цілого ряду французьких компаній у світовому виробництві.

Незважаючи на добрі політичні стосунки між Україною та Францією рівень торгово-економічних відносин має реальні потреби та можливості для росту. Перспективи розвитку французько-українських ділових зв'язків об'єктивно існують, і безсумнівно великі. Вони можуть бути значно більшими, якщо Україна зуміє використати деякі елементи французького досвіду у виборі свого власного шляху розвитку, розв'язання складних економічних проблем, неминучих при створенні національної ринкової економіки.

Детально аналізуючи французький досвід трансформації економіки і підвищення ефективності окремих і окремих її секторів, переконуєшся в необхідності раціонального використання Україною окремих його компонентів. Формування ринкових відносин в Україні дозволить їй поступово наблизитися до рівня промислово розвинених країн. На цьому етапі досвід Франції, що спирається на власні сили в боротьбі за життєво важливі інтереси національної економіки, винятково важливий для України.

Список використаних джерел та літератури

1. Арзаканян М. Ц. Жак Ширак. - Москва, 2007. - … с.

2. Байзакова К. Вопросы европейской безопасности и обороны во внешней политике Франции // Европейский Союз и Центральная Азия. - Алматы, 2000

3. Бесчастний В.М. Конституційне (державне) право зарубіжних країн, 2007.

4. Большаков В. П'ятий президент п'ятої республіки.

5. Буланов Д.І. Ядерная стратегия Франции.1996 с.3

6. Бурыгин С. М., Непомнящий Н. Н., Шейко Н. И. Замки Франции. Путешествие в глубь истории. -- М.: Вече, 2008.

7. Василенко И. Административно-государственное управление в странах запада: США, Великобритания, Франция, Германия. -- М.: Логос, 2001.

8. Весь світ. - М., Література. - 1996 Енциклопедичний словник.

9. Виноградов В. А. Экономические преобразование во Франции накануне ХХІ века. Москва, 1999.

10. Домінік Де Вільпен Крик Горгульї.

11. Економічне положення Франції // БИКИ. - 1998. - №70.

12. Дорожня карта” українсько-французьких відносин // Офіційний вісник України, 2006. - № 37. - с. 2571.

13. Жискар д'Эстен В. Власть и жизнь / Пер. с фр. Москва, 1990.

14. Загрязкина Т. Ю. Франция сегодня. -- М.: КДУ, 2008.

15. Зленко А.М. Дипломатія і Політика. Україна в процесі динамічних геополітичних змін/ Худож.-оформлювач Б.П.Бублик, В.А. Мурликін. - Харків: Фоліо, 2003.- 559с

16. Коломийцев В. Ф. Франсуа Миттеран: политик и человек // Новая и новейшая история. 1991. №1.

17. Конспект лекцій. Всесвітня історія ХХ століття.

18. Країни світу: Стислий політико-економічний довідник. // М., - 1997.

19. Крешимбене Симона. Франция. -- М.: АСТ, 2003.

20. Крылов Дмитрий, Бетаки Василий, Кассел Елена, Великсон Борис. Франция. -- М.: Эксмо, 2008.

21. Крутоголов М.А. Президент Француської республіки Москва 1999.

22. Лозовицький О.С. США - Франція - Європа: стратегічне партнерство і конкурентна боротьба в контексті системних суперечностей атлантизму // Людина і політика. - 2003. - № 3. - с. 20 - 29.

23. Лозовицький О.С. Франція перед вибором - досвід минулих змін чи майбутній ризик нестабільності? // Правознавство. - 2007. - № 10. - с. 1 - 8.

24. Малая энциклопедия стран // под ред. Сиротенко Н.Г., Мендилеева В.А. - Харьков. - 2000г.

25. Макарчук В. С. “Історія держави і права зарубіжних країн” - Київ, 2000р.

26. Макашева К. Процесс европейской интеграции и позиция Франции // Европейская интеграция и права человека. -Алматы, 1998.

27. Матеріали до засідання комісії Україна-Франція з питань економічного співробітництва // МЗС України. - Київ. - 2000 р.

28. Моро-Дефарж Ф. Введение в геополитику. - М.: Конкорд, 1996.

29. Перспективы развития французской экономики // БИКИ. - 1998. - №135.

30. Плісецький Д.Е. Франція. Особливості і проблеми сучасного економічного розвитку - №30. - 1998р.

31. Понятин Э.Ю. «Франция на рубеже тысячелетий»

32. Пресняков В.Ю., Шулюкин Н.Е. Франция // М., Международные отношения. - 1998.

33. Преображенская А. Парламентские выборы 1997 г. во Франции // МЭМО. 1998. №1.

34. Прокоф'єв В. Новий господар Єлисейського палацу.

35. Регулювання фінансових ринків у Франції // Цінні папери України. - № 34. - 1999.

36. Романов О. М. Президент велів підривати Москва, 2003.

37. Смирнов В. П. Франция в ХХ веке: Учеб. пособие. Москва, 2001.

38. Страхов М. “Історія держави і права зарубіжних країн” - Харків, 1999р.

39. Трубайчук А., Шевченко В. Шарль де Голль. Киев, 1997.

40. Франция: рынок вперед // МЭ и МО. - №8. - 1998. - с. 93-96.

41. Харитонова С. В. Франція, як вона є. Москва, 1998. - с. 21 - 27

42. Шаповалова О.І. Вплив європейської інтеграції на національний політичний контекст у Франції / О.І. Шаповалова // Дослідження світової політики: Зб. наук. праць. - Вип. 39. - К.: Ін-т світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2007. - С. 96-108.

43. Шаповалова О.І. Місце Європи у французькій зовнішньополітичній ідентичності в постбіполярний період / О.І. Шаповалова // Політологічний вісник: Зб-к наук. праць. - Вип. 36. - К.: «ІНТАС», 2008. - С. 268-281.

44. Шаповалова О.І. Політико-інституційний рівень стратегії Франції щодо НАТО / О.І.-Шаповалова // Стратегічна панорама. - 2007. - № 3. - С. 191-196.

45. Шаповалова О.І. Стратегічне та політичне значення розміщення елементів американської системи ПРО в Центральній Європі: позиція Франції / О.І. Шаповалова // Політологічний вісник: Зб-к наук. праць. - Вип. 34. - К.: «ІНТАС», 2008. - С. 317-329.

46. Шевченко О. О. “Історія держави і права зарубіжних країн” - Київ, 1994р.

47. Шимов В. С. Внешняя політика и партии во Франции (1969 - 1981). Москва, 1994.

Додаток 1

Основні показники соціально-економічного розвитку Франції в 1998 році (темпи приросту, % до попередньому року)

ВВП	3,2
Промисловість	0,9
Безробіття	11,6
Ціни споживання	0.4
Дефіцит державного бюджету	-0,3
Державний борг (% до ВВП)	58,5

Економічне положення Франції // БИКИ. - 1998.

Додаток 2

Динаміка ВВП Франції з 1970-1998. (дані в млрд. дол.)

1970	142,8684	1985	523,0965
1971	159,5829	1986	731,9114
1972	195,8447	1987	887,8554
1973	253,7366	1988	962,3294
1974	270,9105	1989	965,2341
1975	342,3395	1990	1195,438
1976	354,0692	1991	1201,008
1977	390,9752	1992	1322,212
1978	483,6109	1993	1249,656
1979	583,1809	1994	1330,979
1980	664,5941	1995	1535,094
1981	582,3421	1996	1538,793
1982	551,729	1997	1392,456
1983	525,6976	1998	1432,68
1984	499,1256

Економічне положення Франції // БИКИ.- 1998

Додаток 3

Основні характеристики не фінансових послуг у середині 90-х років

Види послуг	Кількість підприємств. тис.	Чисельність зайнятих, тис.	Обіг, млрд. франків	Знову скликана вартість, млрд. франків
Послуги, надані юридичним особам	280,0	2079,4	1115,0	542,8
телекомунікаційні	0,3	10,6	15,5	7,1
консалтингові	155,8	963,3	560,0	269,2
поточні	123,9	1105,5	539.5	266,5
послуги, надані населенню	253,4	1057, 7	389.0	178,5
побутові	80,6	237.0	44,3	27,7
готельні	164,5	719,8	227,0	107,1
телекомунікаційні	5,8	70,1	73,3	37,0
туристичні	2,5	30,8	44,4	6,7
Разом	533,4	3137,1	1504,0	721,3

Перспективи розвитку французької економіки// БИКИ. - 1998

Додаток 4

Загрязкина Т. Ю. Франция сегодня. -М.: КДУ, 2008.

Додаток 5

Загрязкина Т. Ю. Франция сегодня . - М.: КДУ , 2008

Додаток 6

Економічне положення Франції // БИКИ.- 1998

Додаток 7

Размещено на Allbest.ru

Загрязкина Т. Ю. Франция сегодня. - М.:КДУ, 2008.