Боротьба за Київський престол
Дослідження напрямків та еволюції зовнішньої політики Київської Русі. Династичні шлюби, як дієвий засіб зростання політичної та економічної могутності держави. Розквіт Русі за Ярослава Мудрого. Поширення освіти. Перший збірник законів "Руська правда".
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.12.2011 |
| Размер файла | 22,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Зміст
1. Боротьба за Київський престол
2. Зовнішня політика
2.1 Династичні шлюби
3. Розквіт Русі при Ярославі Мудрому
3.1 Місто Ярослава
3.2 Бібліотека Ярослава Мудрого
3.3 Поширення освіти
3.4 Перший збірник законів «Руська правда»
4. Церква і релігія при Ярославі. Митрополит Іларіон
Висновки
Література
1. Боротьба за Київський престол
Ярослав Мудрий народився в 980 році. Це другий син Володимира Великого і полоцької князівни Рогнеди. Християнське ім'я - Георгій або Юрій.
В дитинстві він страждав від паралічу ніг. Параліч пройшов в 988 році після сильного нервового потрясіння, залишилася тільки хромота, яка йому зовсім не заважала.
15 липня 1015 році помер великий київський князь Володимир Святославович - четвертий із династії Рюриковичів. В останні тижні життя Володимир спробував передати престол всупереч усталеній традиції, одному із своїх молодших улюблених синів, народженому в християнському шлюбі від візантійської принцеси Анни - Борисові, з чим не могли змиритися старший син від Рогнеди Ярослав і його зведений старший брат Святополк. Отже по смерті Володимира київський престол захопив туровський князь Святополк Окаянний. Бажаючи усунути можливих суперників, Святополк убиває братів, князів ростовського Бориса, муромського Гліба, древлянського Святослава, намагається вбити і Ярослава, але його завчасно попереджує про небезпеку сестра Предслава.
Ярослав у грудні 1015 року в битві під Любичем здобуває перемогу над Святославом і захоплює Київ.
Але Святополк не змирився з поразкою і в 1018 році він разом з тестем, польським королем Бориславом Хоробрим завдає поразки Ярославові в битві на Бузі і відбиває Київ. Ярослав відступив до Новгорода, звідки мав намір відправитись у Скандинавію. Але новгородці порубали князівські тури і змусили Ярослава продовжити боротьбу. В битві на Альті 1018 року Святополк потерпів нищівну поразку і Ярослав знову зайняв Київ.
Після перемоги над Святополком Ярослав почав боротьбу з іншим своїм братом - Тмутараканським князем Мстиславом, який також пред'являв свої права на престол.
В 1023 році між братами розгорілася відкрита війна. Мстислав рушив на північ, зібравши велику рать із підвладних йому народів, зокрема хазар і касогів. Він вибрав зручний час для походу: Ярослав знаходився в Новгороді. Тмутараканська рать підійшла під самі стіни Києва, але городяни зачинили ворота і не прийняли Мстислава. На штурм міста Мстислав не зважився, відійшов до Чернігова і зайняв це місто .
Ярослав звернувся по допомогу до варягів.
Зустріч протиборчих сторін відбулася в 1024 році під містом Листвином, неподалік від Чернігова. Ярославова рать не витримала натиску Мстиславових полків і Ярослав утік, минаючи Київ, в Новгород. Русь, яка за часів Володимира Святославовича була єдиною, знову розкололася на дві частини. Ярослав зберіг за собою Новгород, Мстислав залишився володарем Чернігівської і Тмутараканської земель, не зважившись на захоплення руської столиці.
Через два роки Ярослав, зібравши дружину на півночі, з'явився в Києві. Цього разу брати утримались від кровопролиття і уклали мир. Русь була розділена на дві частини.
На початку 1030 років у Польщі, як і на Русі почалися міжусобиці. Скориставшись ситуацією, Ярослав у союзі з Мстиславом зібрали велике військо, відвоювали захоплені раніше поляками червенські міста.
В 1036 році Мстислав помер, не маючи спадкоємців і його частина Русі відійшла до Ярослава.
Так через двадцять з лишком років після смерті Володимира Русь знову стала єдиною.
2. Зовнішня політика
У налагодженні зовнішніх зв'язків з різними країнами Ярослав віддавав перевагу дипломатичним методам. Щоправда, у 1030 - 1031 рр. київський князь здійснив низку походів для зміцнення кордонів своєї держави: у Польщі відвоював черв енські міста в Забужжі, потім пішов на північ і приєднав до Русі фінські племена чудь, завоював місто Юріїв (тепер Тарту).
1036 року Ярослав завдав нищівного удару кочівним печенігам, які з'явилися біля Києва.
1043 року відбувся останній,але невдалий похід київської флотилії на Візантію, очолюваний сином Ярослава Володимиром. Після цього походу Ярослав Мудрий. Заручившись підтримкою західних союзників, виступив на чолі анти візантійської коаліції і змусив імператора Костянтина Мономаха піти на мирні переговори. У результаті був укладений дуже важливий для Русі договір, який передбачав службу руських дружин у Константинополі та їхню участь у візантійських війнах з Італією та з печенігами. Щоб остаточно закріпити мир, візантійський імператор видав свою доньку Анастасію (Марію) за князя Всеволода, сина Ярослава Мудрого ( від цього шлюбу народився Володимир Мономах). Конфлікт з Візантією був останнім воєнним зіткненням Київської Русі з сусідами за часів Ярослава Мудрого.
2.1 Династичні шлюби
Зростанню політичної та економічної могутності Київської Русі сприяло укладання шлюбів з монархічними династіями Європи. Сам Ярослав був одружений з Інгігердою - дочкою шведського короля; його донька Єлизавета одружилася з Гарольдом Сміливим, норвезьким королевичем; Анна - з французьким королем Генріхом І; Анастасія - з угорським королем Андрієм. Династичні шлюби Ярославових синів зміцнили союзи Руської держави з німецькими князівствами. Тому не дивно, що історики часто називають Ярослава «тестем Європи».
3. Розквіт Русі при Ярославі Мудрому
3.1 Місто Ярослава
За Ярослава Мудрого почалося велике будівництво в Києві. Частину міста обнесли високими валами (Ярославові вали) з трьома брамами (Лядські, Львівські та Золоті ворота). Головний в'їзд у місто, як і в Константинополі, з яким змагався Київ, мав назву «Золоті ворота». Це була не тільки головна фортифікаційна споруда міста, а й головний парадний вхід - через нього до Києва врочисто в'їжджали князі, іноземні гості, купці та ін.
За тогочасним звичаєм на честь князя в місті зведено монастирі св. Георгія та Ірини (Георгій та Ірина - хрещені імена Ярослава та Інгигерди). Головним храмом Давньоруської держави за часів Ярослава Мудрого був Софійський собор, присвячений Мудрості Господній, який на сьогодні є найвизначнішою пам'яткою візантійського мистецтва в Україні.
Так поступово виникло «місто Ярослава», яке за площею в кілька разів перевищувало «місто Володимира».
Під час археологічних розкопок на території Верхнього міста й Подолу знайдено чимало високохудожніх предметів із злота та срібла - намисто, діадеми, пе5рсні, сережки - колти, браслети. Усе це свідчить про високий рівень розвитку ювелірного та ужиткового мистецтва в києві.
Великим досягненням культури Київської Русі ХІ ст. був монументальний живопис. Софійські фрески й мозаїки не мають рівних серед подібних робіт періоду раннього середньовіччя. Техніка фрески була дуже складною: на сиру штукатурку накладали контури малюнків і фарби. І хоч фрески написані водяними фарбами, давньоруські майстри досягли неабиякої виразності. Серед багатьох фрескових композицій,що збереглися в Київській Софії,найбільшу цінність становить зображення сім'ї Ярослава Мудрого. Музикантів і скоморохів. Можна вважати, що ці фрески певною мірою відбивають київську дійсність: артисти й насправді виступали при дворах Ярослава Мудрого, воєвод та бояр. Одним із шедеврів Софії є фігура Божої Матері - Марії Оранти, виконана в мозаїці, а також мозаїчне зображення Христа - Пантократа (Вседержителя). У мозаїчній гамі Софії Київської використано 130 відтінків кольорів, зокрема 25 зеленого, 23 коричневого, 19 синього й золотого. За наказом Ярослава збудовано Софійські собори в Новгороді та Полоцьку.
3.2 Бібліотека Ярослава Мудрого
За часів Ярослава Мудрого на русі з'явилася перекладна література. Побачили світ руські переклади античних творів Есхіла. Софокла, Сократа, Платона, Демокріта, Демосфена, Піфагора та ін. Справжньою подією стали оригінальний переклад Біблії та вихід у світ збірника «Бджола», до якого увійшли уривки оповідань античних авторів.
Книги створювали писці та переписувачі, які здебільшого були священиками та ченцями. Давні книжки мали оправи,прикрашені золотом і коштовним камінням, а також різними фрагментами та заставками із зображеннями фантастичних птахів, звірів та людей.
Ярослав Мудрий заснував у Києві першу бібліотеку, одну з найбільших у Європі, яка налічувала близько 1 тис. книжок. Існують різні версії щодо подальшої долі бібліотеки Ярослава Мудрого: одні історики вважають, що бібліотека пропала під час вторгнення монголо-татарської орди в Київ, інші - що після смерті Ярослава вона розійшлася між різними книжковими зібраннями. Існує також припущення, що книгарню сховано в одному з монастирів під Києвом, де вона могла зберегтися до наших часів. Але найлогічнішою є думка, що це книжкове зібрання було розподілене між найбільшими церковними й монастирськими бібліотеками Києва, після чого частина книг загинула під час численних пожеж, а частина й донині зберігається в різних бібліотеках колишнього СРСР.
3.3 Поширення освіти
Ярослав Мудрий багато уваги приділяв освіті. Перші школи,які в Київській Русі з'явилися з прийняттям християнства, за Ярослава Мудрого не мали спеціальних приміщень, а створювалися при церквах і монастирях.
Дітей навчали письма,читання, церковного співу та етики. Спочатку школу відвідували лише діти «кращих людей» -- бояр і знатних городян, але з часом навчалися й діти «чорних» людей. З'явилися також школи для дівчат, першу з яких заснувала Янка, онука Ярослава Мудрого, при Андріївському монастирі.
Про поширення освіти в Київській Русі свідчать новгородські берестяні грамоти та київські графіті. Тільки в Софійському соборі знайдено близько 300 написів і малюнків, що розповідають про події минулого.
3.4 Перший збірник законів «Руська правда»
На добу Ярослава Мудрого припадає створення рукописного зведення законів Київської Русі - «Руської правди». За часів Ярославичів цей збірник, змінений та доповнений, отримав назву «Правда Ярославичів». Серед істориків немає єдиної думки щодо місця виникнення цього документа. Одні називають Новгород, інші - Київ.
Початковий текст «Руської правди» не зберігся. Відомо три редакції цього документа: «Коротка правда», яка врегульовувала відносини між людьми за часів Ярослава Мудрого та його синів; «Розширена правда». яку пов'язують з діяльністю князя Володимира Мономаха та його сина Мстислава; та «Скорочена правда». Написання якої датують другою половиною ХІІ ст.
«Руська правда» за допомогою викладених у ній норм виконувала в руському суспільстві такі функції:
- Урегульовувала тогочасні відносини;
- Зміцнювала князівську владу;
- Розв'язувала питання власності;
- Установлювала відповідальність за злочин.
З появою такого документа дедалі більшу роль стало відігравати судочинство; замість покарання у вигляді якоїсь фізичної дії встановлювали штрафи; поступово зникла кровна помста, що існувала за язичництва; порушено питання про скасування смертної кари.
Звичайно, «»Руська правда» охороняла передусім життя й приватну власність феодалів. Основною мірою покарання був штраф, за вбивство холопа чи селянина треба було заплатити 5 гривень, а за вбивство представника феодальної знаті штраф сягав 80 гривень; за крадіжку майна простолюдина й представника феодальної знаті - штрафи сумою відповідно 3 і 12 гривень.
Найбільшими злочинами «Руська правда» визначала замах на життя князя, його сім'ї та найближчого оточення, а також спробу замаху чи державну зраду. І хоч, згідно з давнім правом Київської Русі, смертної кари не існувало, усіх, хто підпадав під ці види злочину («образи»), піддавали тортурам і засуджували на смерть. Так, організатори повстання проти князя Ізяслава 1068 року в Києві (70 осіб), згідно з літописами, були страчені.
Об'єктами охорони за руським правом були життя, тілесна й особиста недоторканність, приватна власність.
Спеціальних судових органів у Київській Русі не було, відтак верховним суддею був князь. А на місцях судочинство здійснювали представники княжої адміністрації. Певні види злочинів належали до компетенції церковних судів. Передусім це були злочини проти християнської віри та моралі. Такий суд визнавав покаяння винних, але до найнебезпечніших злочинців застосовувалося каліцтво (осліплення, відрізання носа, вух та ін.). Церква також урегульовувала сімейно - шлюбні відносини.
У майбутньому «Руська правда» справила великий вплив на розвиток права України, Білорусі, Росії та Литви.
4. Церква і релігія при Ярославі. Митрополит Іларіон
В часи Ярослава християнська церква одержала на Русі більш широке поширення і придбала визначну вагу в суспільстві. Цьому сприяв і сам великий князь, що відрізнявся великою побожністю, знанням церковних творів. При житті він одержав прізвисько "Мудрого".
Як вже згадувалося, Ярослав заложив великокнязівський монастир святих Георгія і Ірини - на честь християнських святих-покровителів, свого і своєї дружини. Також монастирі стали з'являтися повсюдно й у великих містах, і в сільській місцевості, знаменуючи собою подальше поширення християнства і зміцнення ролі церкви в суспільстві.
У середині 50-х років IX ст. Під Києвом виник знаменитий Печенерський монастир. Стверджується, що його засновником був Іларіон, священик великокнязівської церкви в селі Берестове, заміської резиденції великих князів. Про нього згадують як про глибоко віруючу людину.
Саме Іларіонові належить ряд творів, написаних у 40--50-і роки. Перше місце серед них займає блискучий пам'ятник ідеології і культури IX століття "Слово про закон і благодать". Власне кажучи в цьому творі Іларіон викладає державно-ідеологічну концепцію Древньої Русі, концепцію яка вплинула на світогляд інших руських авторів IX століття. Саме тоді, у 40-і роки IX століття, на Русі вперше виникла концепція про закономірний зв'язок Русі зі світовою історією, зі світовими державами. Вся обстановка IX століття вимагала створення таких державно-ідеологічних концепцій.
З ім'ям Іларіон зв'язаний і перший церковний Статут Ярослава, тобто система церковної юрисдикції, віднесення до відомства церкви ряду справ, зв'язаних із сімейним і шлюбним правом. У 1051 році на загальних зборах руських єпископів Іларіон був обраний митрополитом.
Висновки
політика династичний київська русь
Отже, Ярослав Мудрий, Великий князь Київський, об'єднав під своєю владою землі на схід від Дніпра. Часи князювання Ярослава Мудрого вважають періодом найбільшого піднесення Київської держави; із цим князем пов'язують розквіт культури, писемності й наукових знань. За князювання Ярослава складено збірник законів «Руська правда», побудовано Софійський собор, Золоті ворота, створено бібліотеку Софійського собору. Тому не дивно, що Ярослав залишився в історії як великий містобудівник. При ньому в Києві був побудований нове "Місто Ярослава" і Київ набагато розширив свої межі. Були споруджені численні церкви. У той час у Києві нараховувалося близько 400 церков. Також він заснував міста на Волзі і берегах Балтики, на південних кордонах Русі.
У міжнародній політиці йшов мирним шляхом, надаючи перевагу династичним шлюбам над військовими походами.
Час Ярослава - час внутрішньої стабілізації, що сприяла зростанню міжнародного авторитету Русі.
Своїми діяннями цей князь заслужив у нащадків прізвисько Мудрий.
Помер він у 1054 році в Вишгороді. Похований у збереженій до нашого часу мармуровій труні в церкві Святої Софії в м. Києві. Після смерті Ярослава Мудрого землі давньоруської держави були поділені між п'ятьма його синами Ізяславом, Святославом, Всеволодом, Ігорем, В'ячеславом.
Література
1. Бойко О. Історія України. Посібник для вищих навчальних закладів. - Ніжин: Стиль, 2006
2. Видатні діячі минулих століть: Меморіальний альманах. - К.: Євроімідж,
3. 2001 Греков Б.Д. Київська Русь. К. , 1951
4. Грушевський М. Історія України - Руси . - Київ - Львів, 1993
5. Костомаров Н.И. Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей. М. Книга. 1990. Кн. 1 стр. 9-21
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Тривале князювання Ярослава Мудрого як апогей могутності Київської Русі. Внутрішня економіка держави. Зовнішня політика Ярослава та досягнення у внутрішній політиці. Русь на вершині культурного злету. Софія Київська як центр давньоруської освіченості.
реферат [25,2 K], добавлен 14.08.2009Боротьба за владу між синами Святослава. Князювання Володимира Великого. Реформаційний курс. Військова, релігійна реформа. Хрещення Русі. Державотворча діяльність Ярослава Мудрого. Внутрішня розбудова держави. Завершення формування території держави.
реферат [15,1 K], добавлен 05.09.2008Боротьба за Київський престол. Розквіт Русі при Ярославі Мудрому, короткий біографічний нарис життя та володарювання даної історичної особи. Церква і релігія при Ярославі, закладення монастирів. Митрополит Іларіон та головні напрямки його діяльності.
реферат [21,4 K], добавлен 14.03.2012Походження Київської Русі. Перші князі. Піднесення та розквіт держави в періоди правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Втрата державної єдності, політична роздрібненість Русі (ІХ-Х ст.). Історичне значення Галицько-Волинського князівства.
презентация [6,9 M], добавлен 25.11.2014"Руська Правда" як найвідоміша пам'ятка давньоруського княжого законодавства, основне джерело пізнання суспільного ладу, держави і права Київської Русі. Цивільне і шлюбно-сімейне, а також право, відображене в даному юридичному кодексі, їх регулювання.
дипломная работа [65,2 K], добавлен 04.09.2014Становище Русі за князювання Святослава (964-972). Реорганізування Святославом управлінської системи в 969 році. Формування території Київської Русі за князювання Володимира (980-1015). Запровадження християнства на Русі. Князювання Ярослава Мудрого.
реферат [23,5 K], добавлен 22.07.2010Теорії походження Київської Русі, її утворення, розвиток і впровадження християнства. Характерні риси політики Ярослава Мудрого. Роздробленість Київської Русі та її причини. Монгольська навала та її наслідки. Утворення Галицько-Волинського князівства.
курсовая работа [69,2 K], добавлен 29.04.2009Передумови утворення східнослов’янської держави. Виникнення, становлення і розквіт Київської Русі. Об’єднання земель і племен східних слов’ян. Розвиток державності на Русі в першій половині Х ст. Процес розпаду Київської Русі.
реферат [21,9 K], добавлен 13.09.2003Початок княжого правління на Київській Русі та політичний устрій. Питання ідеологічного забезпечення князівської влади. Особливості суспільно-політичної думки періоду Ярослава Мудрого, а також розвиток суспільно-політичної думки після його смерті.
реферат [39,4 K], добавлен 27.10.2008Відмінності впливів та політичної ролі боярства в різних землях Київської Русі. Чинники, які зумовлювали піднесення могутності боярської верстви в провідних князівствах Київської держави. Головні відмінності в економічному й політичному становищі.
статья [22,8 K], добавлен 14.08.2017
