Держава Максиміліана в Мексиці: плани створення, становище та причини падіння (60-і рр. ХІХ ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпропетровський національний університет

УДК 32(72):94(72)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

ДЕРЖАВА МАКСИМІЛІАНА В МЕКСИЦІ: ПЛАНИ СТВОРЕННЯ, СТАНОВИЩЕ ТА ПРИЧИНИ ПАДІННЯ

(60-і рр. ХІХ ст.)

07.00.02 - Всесвітня історія

КУЗЬМА Тетяна Миколаївна

Дніпропетровськ - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі політичних наук Рівненського державного гуманітарного університету Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Троян Сергій Станіславович, Рівненський державний гуманітарний університет, професор кафедри політичних наук

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Фісанов Володимир Петрович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри міжнародної інформації

кандидат історичних наук, доцент Телькінена Тетяна Ейнівна,

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, доцент кафедри загальноправових наук

Провідна установа: Донецький національний університет,

кафедра всесвітньої історії (м. Донецьк)

Захист відбудеться " 7 " лютого 2007 р. о 13.00 годині, на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.14 у Дніпропетровському національному університеті за адресою: 49027 м. Дніпропетровськ, пл. Т.Г. Шевченка, 1, Палац студентів ДНУ, к.30.

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара Дніпропетровського національного університету за адресою: 49050 м. Дніпропетровськ, вул. Казакова, 8.

Автореферат розісланий " 3 " січня 2007 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат історичних наук, доцент І. О. Кривий

АНОТАЦІЯ

Кузьма Т. М. Держава Максиміліана в Мексиці: плани створення, становище та причини падіння (60-і рр. ХІХ ст.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.02 - всесвітня історія. - Дніпропетровський національний університет. - Дніпропетровськ, 2006.

У дисертації, на основі аналізу архівних документів, мемуарів, матеріалів преси, зарубіжної і вітчизняної історіографії, здійснено комплексне дослідження основних аспектів англо-франко-іспанської інтервенції в Мексику в 60-х роках ХІХ ст. З'ясовано офіційні та приховані мотиви і цілі мексиканської експедиції європейських держав, проаналізовано політичний та економічний розвиток маріонеткової імперії австрійського ерцгерцога Максиміліана, показано протидію планам Габсбурга та причини падіння Другої імперії у Мексиці.

Особлива увага сфокусована на ідеологічному факторі мексиканської кампанії європейських держав-інтервентів, насамперед Франції, оскільки саме цей чинник зіграв домінуючу роль при ініціюванні та здійсненні експедиції в Латинську Америку в 1861 - 1867 рр.

Ключові слова: англо-франко-іспанська інтервенція, мексиканська експедиція, Лондонська конвенція, Латинська Америка, Максиміліан Габсбург, Друга імперія в Мексиці, колоніальна політика, пан-латинізм, "доктрина Монро".

АННОТАЦИЯ

Кузьма Т. М. Государство Максимилиана в Мексике: планы создания, положение и причины падения (60-е гг. ХІХ в.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 - всемирная история. - Днепропетровский национальный университет. - Днепропетровск, 2006.

В диссертации, на основе анализа архивных документов, мемуаров, материалов печати, американской, западноевропейской, советской и отечественной историографии, сделано комплексное исследование основных аспектов осуществления англо-франко-испанской (позже французской) интервенции в Мексику в 60-х годах ХІХ в. Автором выяснены официальные и скрытые мотивы и цели мексиканской экспедиции европейских государств. Провозглашенный интервентами долговой фактор мексиканской кампании, считает исследователь, был только предлогом для экспедиции и прикрывал её подлинные цели, суть которых заключалась в стремлении создать на Латиноамериканском континенте свою вассальную империю и противопоставить ее чрезмерному влиянию Соединенных Штатов Америки. Этот идеологический момент усугублялся не менее важным финансовым обстоятельством, пренебрегать которым европейские государства не собирались даже после учреждения в Мексике империи.

Также в диссертации обозначены причины, которые стали решающими для премьер-министров Британии Пальмерстона и Испании О'Донеля в вопросе о эвакуации с Мексики их войск в самом начале интервенции, следствием чего стал распад коалиции. Этим осмотрительным шагом представители правительств обоих государств подтвердили свою логическую дальновидность, сознательно понимая, как Наполеон ІІІ застрял в этой бесперспективной для него авантюре. Ведь ни для кого не было секретом, что в случае благоприятного для французского императора исхода экспедиции, Пальмерстон, естественно, тоже получал выигрыш от подобной ситуации, даже ничуть не "загрязняя своих рук".

В процессе исследования автором всесторонне проанализировано политическое и экономическое развитие марионеточной империи австрийского эрцгерцога Максимилиана, обосновано причины ее недееспособности. Автор полагает, что основным просчетом мексиканского самодержца стала противоречивая внутренняя политика, которую французский протеже старался совместить с активной внешней экспансией. Именно этот фактор и обусловил закономерность трехлетнего существования марионеточной империи Максимилиана. Не менее отчетливо в диссертационной работе отображено противодействие планам Габсбурга и причины падения Второй империи в Мексике, главная с которых заключается в окончании гражданской войны в Соединенных Штатах, что повлекло за собой эвакуацию европейских войск из-за опасности войны с этим мощным государством.

Важное место в диссертации занимает анализ отзывов периодических изданий разной политической ориентации стран-интервентов, США и России на события в Латинской Америке в 60-х гг. ХІХ в., что дало нам возможность проследить целостное отношение мирового сообщества к мексиканской экспедиции.

Особое внимание исследователь сфокусировал на идеологическом факторе мексиканской кампании европейских стран-интервентов, прежде всего Франции, поскольку именно это обстоятельство сыграло доминирующую роль при инициировании и осуществлении экспедиции в Латинскую Америку в 1861 - 1867 гг. В частности, это касается создания двуединой (Мексика-Бразилия) федерации на американском континенте, с помощью которой Наполеон ІІІ стремился установить барьер в распространении англо-саксонского влияния США на юг от Рио-Грандэ. Исследуя многоаспектную проблему мексиканской экспедиции, автор на основании широкого круга источников в целом воссоздал полную картину кампании европейских государств, большей частью Франции, в Мексике и проследил непосредственную связь между фиаско Наполеона ІІІ в Латинской Америке и провалом его политики в самой Франции.

Ключевые слова: англо-франко-испанская интервенция, мексиканская экспедиция, Лондонская конвенция, Латинская Америка, Максимилиан Габсбург, Вторая империя в Мексике, колониальная политика, пан-латинизм, "доктрина Монро".

SUMMARY

Kuzma T. M. The State of Maximilian in Mexico: plans of creating, situation and the reasons of fouling (60-years of XIX century). - Manuscript.

The thesis for the Candidate Degree in History, Specialty 07.00.02 - World History. - Dnipropetrovs'k National University. - Dnipropetrovs'k, 2006.

The thesis is based on the analysis of archive documents, memories, materials of press, world and Ukrainian historiography, make complex research of the main aspects of English-French-Spanish intervention in Mexico in 1860 years of XIX century. Determined the official and hidden reason and aims of Mexican expedition of European countries, analyzed political and economical development of puppet empire of Austrian prince Maximilian, showed counteraction for plans of Habsburg and the reasons of fouling of the Second Empire in Mexico.

The especial attention was focused at ideological influence of Mexican campaign of European intervent-countries first of France, as this factor played dominating role in initiating and fulfilling expedition in Latin America in 1861 - 1867 years.

Key words: English-French-Spanish intervention, Mexican expedition, London convention, Latin America, Maximilian Habsburg, Second Empire in Mexico, colonial policy, pan-Latinism, doctrine of Monroe.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Тематика колоніальної експансії на американському континенті в ХІХ ст. належить до розряду однієї з найменш досліджених у сфері зовнішньої політики західноєвропейських держав. Особливий інтерес породжує вивчення витоків французького колоніалізму, темпи якого почали нарощуватися в роки Другої імперії. Хоча територіальна експансія Франції розвивалася повільніше британської, проте саме тоді Наполеон ІІІ став на деякий час суперарбітром Європи, як його називали багато авторитетних публіцистів за кордоном.

Користуючись зручною нагодою, французький імператор здійснив водночас декілька експедицій у різні точки світу: Китай, Сирію, Кохінхіну та Мексику. Перші кампанії Наполеона ІІІ виявилися колоніальними пригодами без серйозних наслідків, на відміну від більш масштабної американської авантюри, яка мала на меті шляхом перетворення мексиканської республіки у васальну імперію створити величезну Латинську імперію на американському континенті. У цій складній політичній ситуації Мексиці потрібно було зберегти не лише форму представницької демократії, а й відстояти свою незалежність і суверенітет, адже мова йшла про загрозу перетворення її в колонію чи напівколонію Франції. То ж не дивно, що англо-франко-іспанська інтервенція в Мексику набула досить великого міжнародного значення та широкого резонансу в Європі, а особливо в США.

Загалом європейська експедиція в Мексику в 60-х рр. ХІХ ст. є однією з найзначніших подій в історії цієї країни, найдискусійнішою і недооціненою сторінкою як в історії міжнародних відносин Нового часу, так і в історії північноамериканського континенту.

Актуальність теми даного дослідження визначається наступними факторами. З одного боку, створення колоніальних імперій, боротьба за панування над заморськими територіями, формування нових суспільств у Західній півкулі і, насамперед, у Північній Америці є однією з домінант історії Нового періоду, тому вивчення різноманітних аспектів цих процесів має велике значення в загальнонауковому плані. З другого боку, аналіз багатьох моментів зовнішньополітичної та дипломатичної позицій держав-інтервентів, а також США щодо Мексики є вагомим для розуміння важливих тенденцій внутрішньо- і зовнішньополітичного розвитку цієї держави напередодні, під час і після мексиканської кампанії.

Крім того, помітну роль відіграє той факт, що дана тематика лише частково розглядалася у зарубіжній науковій літературі та майже зовсім не вивчалась українськими істориками, що, безперечно, актуалізує тему пропонованого дослідження.

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Тема дисертаційної праці "Держава Максиміліана в Мексиці: плани створення, становище та причини падіння (60-і рр. ХІХ ст.)" виконана в рамках комплексної наукової теми кафедри всесвітньої історії історико-соціологічного факультету Рівненського державного гуманітарного університету "Всесвітня історія в контексті сучасної цивілізації" (протокол № 4 від 11.01.2000 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у комплексному науковому аналізі планів великих європейських держав щодо створення маріонеткової імперії в Центральній Америці в 60-х рр. ХІХ ст., визначенні пріоритетних аспектів розвитку цієї держави та причин краху мексиканської експедиції.

У відповідності до поставленої мети були визначені наступні завдання:

- розглянути події, які передували мексиканській кампанії та призвели до її здійснення;

- виявити офіційні та справжні причини і цілі європейської (пізніше французької) інтервенції в Мексику;

- проаналізувати політичний та економічний розвиток маріонеткової імперії австрійського ерцгерцога Максиміліана;

- показати протидію планам Габсбурга та їх крах;

- дослідити крізь призму аналізу матеріалів періодичних видань ставлення світової спільноти до подій у Мексиці.

Об'єктом дослідження є колоніальна політика європейських держав, насамперед Франції, стосовно Мексики в другій половині ХІХ ст.

Предметом дослідження є проекти створення, особливості розвитку та причини падіння маріонеткової імперії австрійського принца Максиміліана в Мексиці. мексиканський інтервенція маріонетковий габсбург

Методи дослідження - загальнонаукові принципи історизму, науковості й об'єктивності в підході до аналізу історичних і політичних явищ на основі комплексного використання джерел у поєднанні з загальнонауковими та власне історичними методами досліджень, а саме: порівняльно - історичним, періодизації, класифікації та системного аналізу.

Метод періодизації дозволив розглянути мексиканську експедицію європейських держав у відповідних хронологічних рамках, визначити її етапи й історичні наслідки.

Метод класифікації посприяв у типологізації передумов, подій і наслідків колоніальної експедиції європейських держав у Мексику в контексті загальних тенденцій і особливостей європейської колоніальної політики в середині та другій половині ХІХ ст.

Порівняльно-історичний метод дав можливість співставити різні сторони становлення, функціонування та падіння імперії Максиміліана Габсбурга в Мексиці.

Метод системного аналізу як складова загальнонаукового системного підходу дозволив всебічно розкрити витоки, передумови, етапи еволюції та наслідки мексиканської політики європейських держав і діяльності маріонеткової держави Максиміліана в 60-х рр. ХІХ ст.

Хронологічні межі охоплюють період 1861 - 1867 рр. Нижня межа - 1861 рік - підписання Лондонської конвенції про початок збройної інтервенції в Мексику та висадка іспанських військ у гавані Веракруз. Верхня межа - 1867 рік - падіння маріонеткової імперії Максиміліана Габсбурга. Проте, зважаючи на необхідність з'ясування передумов здійснення мексиканської експедиції, автор проаналізував суспільні процеси, що передували і були безпосередньо пов'язані з досліджуваними питаннями.

Територіальні рамки охоплюють, насамперед, межі Мексики, де відбувалися основні події, а також в окремих випадках регіони Західної Європи та США.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у постановці та розробці актуальної проблеми, яка не отримала всебічного й об'єктивного висвітлення у вітчизняній і зарубіжній історичній науці, а відтак, й у створенні комплексного наукового дослідження мексиканської експедиції європейських держав у 60-х рр. ХІХ ст.

На основі відповідної методології та значного масиву джерел вперше детально й цілісно, комплексно та системно обґрунтовано цілі, характер і мотиви англо-франко-іспанської інтервенції в Латинську Америку; максимально повно розглянуто основні аспекти внутрішньо- та зовнішньополітичного розвитку держави Максиміліана; ґрунтовно проаналізовано причини її падіння та всебічно вивчено ставлення зарубіжної періодики до подій у Мексиці.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання в наукових, навчальних і прикладних цілях. Матеріали та висновки дисертаційної роботи можуть стати теоретичною основою для написання загальних праць і навчальних посібників із всесвітньої історії, конкретних досліджень історії Латинської Америки або колоніальної політики європейських держав. Паралельно з цим систематизований у дисертації матеріал може бути використаний у науково-популярних виданнях, у навчальному процесі у вищих і середніх навчальних закладах при читанні лекцій, розробці спецкурсів із Нової історії.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження обговорювалися на спільному засіданні кафедр всесвітньої історії і політичних наук Рівненського державного гуманітарного університету, а також на засіданні кафедри всесвітньої історії Дніпропетровського національного університету. Головні ідеї та окремі тези дисертації пройшли апробацію у виступах і дискусіях на таких науково-практичних конференціях: V Буковинській міжнародній історико-краєзнавчій конференції, присвяченій 130-річчю Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (м. Чернівці, 29 вересня 2005 р.), Регіональній науково-практичній конференції "Історія очима молодих дослідників" (м. Рівне, 13 грудня 2005 р.), Звітній науковій конференції викладачів, співробітників, докторантів та аспірантів РДГУ (м. Рівне, 18-20 квітня 2006 р.), Науковій конференції, присвяченій 150-річчю з дня народження Івана Франка (м. Чернівці, 23 вересня 2006 р.).

Публікації. Зміст дисертації знайшов відображення у шести статтях, п'ять з яких надруковані у фахових виданнях, включених до переліку ВАК України.

Структура дисертації обумовлена змістом дослідження, який побудований за проблемно-хронологічним принципом і відповідає визначеній меті та розв'язанню поставлених завдань. Дослідження складається із вступу, трьох розділів, десяти підрозділів, висновків, списку використаних джерел - всього 238 найменувань. Загальний обсяг дисертації 157 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У "Вступі" обґрунтовано вибір теми дисертаційної роботи, її актуальність і хронологічні рамки, визначено мету та завдання, предмет, об'єкт і методологію дослідження, показано його зв'язок з науковими програмами та планами, з'ясовано наукову новизну і практичну значимість одержаних результатів.

У першому розділі "Стан наукової розробки теми та джерельна база дослідження" аналізується рівень і стан наукових досліджень тематики дисертаційної праці та джерельної бази, використаної при написанні дослідження.

Історіографія проблеми розглядається в першому підрозділі та включає в себе аналіз значного за науковим спектром і обсягом масиву літератури, в тому числі монографій, колективних праць, наукових статей.

Вагомим доробком у вивченні різних аспектів здійснення європейської інтервенції в Мексику, в тому числі особливостей створення та функціонування маріонеткової держави Максиміліана, стали праці західноєвропейських та американських істориків.

Найбільш ґрунтовними монографіями, які присвячені Другій мексиканській імперії та французькій експансії є праці австрійських дослідників К. К. Корті, Й. Любінскі, К. Гюнтера, Дж. Хасліп, Й. Кюна, в яких розглядаються причини експедиції європейських держав у Латинську Америку й аналізуються особливості внутрішньо- і зовнішньополітичного розвитку мексиканської імперії Габсбурга.

Серед французьких науковців потрібно відзначити Д. Дарте та А. Дюшена, в дослідженнях яких головна увага акцентується на особистості Максиміліана та його ролі в мексиканській авантюрі Наполеона ІІІ. Не менш важливу інформацію про проблеми внутрішньополітичного розвитку Мексики містять розвідки мексиканських істориків Т.Сабре, С. Роха, американських науковців А. Блюмберга, Р. Квірка, Л. Мечема, Ф. Пайка та інших.

Цікаву інформацію про організацію та здійснення інтервенції в Мексику можна почерпнути з невеликої кількості праць радянських істориків. Найбільш фундаментальним дослідженням є опублікована ще в 1959 р. монографія А.Б. Бєлєнького "Разгром мексиканским народом иностранной интервенции 1861 - 1867 гг.", яка була написана на основі дисертаційної роботи. Окремо варто виокремити публікації, в яких здійснювався аналіз суспільної думки про європейську інтервенцію в Мексику. Це, насамперед, статті Т.Ю. Нечаєвої, М.Т. Панченкової та І.І. Янчука. Серед монографічних видань радянських авторів особливої уваги заслуговують праці Г.І. Іванова, І.Р. Григулевича, присвячені дослідженню взаємин між блоком духовенства та державою, консерваторами та лібералами. Поміж сучасних російських істориків колоніальною політикою Наполеона ІІІ займався В. М. Аванесян.

Варто зазначити, що предмет дисертаційної праці майже не досліджувався в українській історіографії. Окремі аспекти проблеми колоніалізму в ХІХ ст. заторкувалися істориками С.С. Трояном, В.П. Фісановим, Є.В. Сахновським і Т.Е. Телькіненою, які вивчали ідеологію даного феномену та теоретичні підходи до проблеми колоніалізму, що дотично і фрагментарно пояснює окремі епізоди досліджуваної нами теми.

Отже, аналіз ступеня вивченості істориками питання про плани створення, функціонування та причини падіння профранцузької імперії в Мексиці дозволяє зробити висновок про те, що на сьогоднішній день існує незначна кількість історичних досліджень, де певною мірою аналізуються різні сторони мексиканської експедиції європейських держав, однак комплексне системне дослідження відсутнє.

У другому підрозділі подано аналіз джерел. Неопубліковані джерела представлені матеріалами фондів "Канцелярии МИД", "Санкт-Петербургский Главный Архив", "Посольство в Париже" Архіву зовнішньої політики Російської імперії історико-документального департаменту МЗС РФ (м. Москва). Проте вони не є визначальними в розрізі теми наукового дослідження, оскільки за час трьохрічного існування Другої імперії в Мексиці, царська Росія не обмінялася з нею дипломатичними представниками. Тобто наявні документи не дають змоги всебічно дослідити ті процеси, які зумовили створення імперії Максиміліана та невдовзі призвели до її краху.

Другу, досить таки обширну групу джерел наукової розвідки складають різноманітні збірники дипломатичних і політичних документів. Потрібно зауважити, що ці матеріали створили змістовну базу для висвітлення як внутрішньополітичного розвитку Мексики в сер. ХІХ ст., так і її взаємовідносин з іншими державами в цей період.

У силу специфіки досліджуваної теми, її недостатньої вивченості, суттєву роль зіграла ще одна група джерел - газетні та журнальні публікації, адже вони не тільки відображають загальний стан суспільної свідомості, виражають погляди, які існують у різних прошарках суспільства, а й водночас самі служать засобом їх формування. Через обмежений обсяг наукової розвідки ми обмежилися аналізом матеріалів поки що мало вивченої Хмирівської колекції періодики і публікацій у найбільш популярних тогочасних російських газетах і журналах різної політичної орієнтації, а також французьких журналах "Revue des deux Mondes", "Le Moniteur Universel" і американській газеті "New York Herald".

Опубліковані з теми дослідження матеріали доповнюються не менш важливою мемуарною літературою. Це спогади очевидців, сучасників і безпосередніх учасників мексиканської кампанії: принца і принцеси Сальм-Сальмських, майора В. фон Монтлонга, графа К. Кевенгюллера, лейтенанта Е. Пітнера, особисті спогади Максиміліана Габсбурга та інші. Також варто виділити фундаментальну працю аташе австрійської місії при дворі Максиміліана Шміта фон Тавери та дослідження невідомого французького автора-сучасника М. Кор-та про особливості мексиканської експедиції 1861-1867 рр.

Особливе значення мають твори сучасників досліджуваних подій - К. Маркса і Ф. Енгельса, які відгукнулися на мексиканську експедицію європейських держав низкою статей у європейських періодичних виданнях. Тут варто наголосити, що обидва автори використовувалися нами в науковому дослідженні не як ідеологи марксизму, а як сучасники мексиканської авантюри Наполеона ІІІ.

Підводячи підсумок історіографічного та джерельного аналізу досліджуваної проблеми, можна констатувати, що перед вітчизняними та зарубіжними науковцями залишається ще велика кількість "білих плям", що заважають глибшому вивченню цієї теми. Адже історіографічна традиція, яка спостерігається в монографіях і статтях, носить характер фрагментарності та епізодичності. З іншого боку, наявність і характер навіть доступних авторці дисертації джерел дозволяє суттєво заповнити існуючі лакуни та виконати комплексну оригінальну наукову працю. Власне саме цей факт і обумовив вибір теми даного дослідження.

У другому розділі "Плани іноземних держав по створенню Центральноамериканської федерації" досліджено ідейні мотиви здійснення європейськими країнами-інтервентами експедиції в Мексику.

В центрі уваги першого підрозділу "Специфіка внутрішньополітичної ситуації та міжнародне становище Мексики в сер. ХІХ ст." знаходяться труднощі політичного й економічного розвитку Мексики та її взаємин з іншими державами, насамперед зі США, напередодні інтервенції. В 50-х роках ХІХ ст. Мексика розривалася у безкомпромісному протистоянні двох політичних сил - лібералів, тобто прихильників республіканської форми правління, та консерваторів-монархістів, які намагалися усіляко ідеалізувати колоніальне минуле Мексики. Ця боротьба кардинально змінила політичну ситуацію, прискорила та загострила всі суспільні процеси на користь республіканців. За таких критичних умов, клерикально-консервативна меншість Мексики, яка останнім часом вже не мала змоги адекватно реагувати на реформістську діяльність лібералів, змушена була піти на пошук зовнішньої підтримки, яку вона вбачала у надійних протекціях монархічної Європи. Разом з тим цій ситуації немало посприяли фінансова криза в державі, що призвела до неможливості оплатити зовнішні борги, та виснаженість несправедливими війнами зі США, внаслідок яких Мексика втратила більшу половину своєї території. Всі ці обставини поставили молоду республіку в скрутне становище, тим самим даючи європейським державам зручну нагоду для втручання у її внутрішні справи.

В другому підрозділі "Причини, цілі та характер інтервенції європейських держав у Мексику" автором чітко та детально проаналізовано формальні та фактичні мотиви експедиції європейських держав у Мексику та наведено різні точки зору щодо її ініціювання. Офіційним приводом до інтервенції послужила постанова мексиканського уряду Б. Хуареса про дворічний мораторій на борги європейським державам. Проте немає підстав сумніватися, що окрім проголошеного фінансового фактору, Франція, Велика Британія та Іспанія керувалися більш далекосяжними планами та намірами - шляхом створення маріонеткової імперії в Мексиці зміцнити свої позиції і поширити вплив на американському континенті та протиставити його зростаючому впливу США. Тим паче, що ситуація поставала, як ніколи, сприятлива - цей єдиний реальний противник, який міг активно протидіяти планам європейських країн, розривався в міжусобній громадянській війні. Це був головний фактор, який взагалі зробив можливою мексиканську авантюру та надав Англії і Франції можливість сподіватися на те, що розпад і послаблення Сполучених Штатів дозволить їм підпорядкувати своєму впливу країни Латинської Америки, зокрема й Мексику. До того ж, окрім єдиної спільної мети, кожна з держав-учасниць мала свої приховані погляди на експедицію, які, власне, і обумовлювали безпосередню участь у ній.

Третій підрозділ "Лондонська конвенція 1861 р.: офіційне обґрунтування та фактичний зміст" розпочинається аналізом міжнародного договору, укладеного між Англією, Францією та Іспанією в Лондоні 31 жовтня 1861 р. про основні аспекти здійснення ними інтервенції в Латинську Америку. Сторони зобов'язувалися не шукати для себе ніякої особистої вигоди та не обмежувати свободу мексиканців у виборі форми правління, проте насправді, як показав подальший розвиток подій, держави-учасниці розуміли цю конвенцію значно ширше її буквального значення. Втім, докладно проаналізувавши угоду, автор підкреслює одну вкрай важливу деталь: з дипломатичної точки зору, особливих порушень договору з боку європейських держав не відбулось, тому що сама конвенція була складена таким чином, що її можна по-різному інтерпретувати. То ж попри все, гіпотетично можливість повороту подій, корисного для інтервентів, свідомо чи не свідомо закладалася в конвенцію вже з самого початку.

В четвертому підрозділі "Зарубіжна преса про цілі мексиканської експедиції 1861 - 1867 рр." розглядаються та характеризуються відгуки періодичних видань держав-інтервентів, США та Росії про мотиви і цілі англо-франко-іспанської кампанії в Мексиці в 1861 - 1867 рр. Показово, що преса, яка дотримувалася твердого урядового курсу (окрім американської), схвалювала цілком і повністю експедицію, аргументувавши це намаганням дати Мексиці міцну та стабільну владу, що вивела б країну з кризи. На відміну від офіційної періодики, опозиційні часописи називали мексиканську експедицію "злочинною справою", яка стала вираженням особистих меркантильних прагнень держав-інтервентів і в майбутньому призвела до послаблення їх міжнародного авторитету. Цілком непричетна до даних подій російська преса, яка досить активно спостерігала за подіями в Латинській Америці, незважаючи на деякі розбіжності, у більшості викривала справжні цілі інтервенції, матеріальну зацікавленість у ній європейських монархів, суперечності у таборі союзників і ненадійність їх договору.

Таким чином, для європейських країн на початку 60-х рр. ХІХ ст. склалася сприятлива ситуація для здійснення інтервенції в Мексику. Це зумовлювалося низкою факторів, серед яких виокремимо фінансовий, вірніше борговий чинник і нестабільність влади. Втім, найголовнішою умовою, що взагалі дозволила здійснити експедицію, була громадянська війна в США. Вона посіяла в намірах Наполеона ІІІ та Пальмерстона зерно надії на можливий розпад Сполучених Штатів на дві незалежні федерації, а для цього створення проєвропейської імперії на південь від Ріо-Гранде здавалося особливо доречним.

У третьому розділі "Маріонеткова імперія Максиміліана, її політика та причини краху" зроблено акценти на аналізі пріоритетних аспектів існування та падіння в Мексиці профранцузької держави.

В першому підрозділі "Розпад англо-франко-іспанської коаліції. Проголошення імперії Максиміліана" звертається увага на те, що вже на початку інтервенції низка факторів, які зумовлювали появу мексиканської експедиції і викликали необхідність участі в ній Великої Британії, Франції та Іспанії, тепер склалися таким чином, що Англія могла досягти своїх цілей, не продовжуючи далі експансії. Лорд Пальмерстон розумів, що Наполеон ІІІ настільки зав'яз в цій авантюрі, що з своєю затятістю він так просто від подібного доленосного задуму не відмовиться, тим паче на такому важливому етапі.

В свою чергу, Мадридський кабінет також помітив той факт, що мексиканська корона, яку він волів віддати представнику династії Бурбонів, обійде їх боком. Таким чином Іспанії не вдасться повернути свій попередній статус у монархічній Мексиці, до якого вона прагнула, беручи участь в експедиції. Ці обидві європейські країни, виходячи з блоку держав-інтервентів і виводячи свої війська з Мексики, дійсно нічого не втрачали, адже ситуація, яка повстала там перед Наполеоном ІІІ залишала бажати кращого - безкомпромісний настрій мексиканського населення до монархічної форми правління, категоричне неприйняття нової влади та методів її встановлення негативно позначалися на політичному та економічному становищі імперії, яке в цих умовах ніяк не могло бути стійким, міцним, а найголовніше - перспективним. Втім, французького монарха подібний стан справ цілком влаштовував. З одного боку, союзники по інтервенції - Британія та Іспанія - хоч і відступали, проте не заперечували подальшої участі Франції в мексиканській експедиції, а навпаки - всіляко її заохочували. З другого, Наполеону ІІІ надавалася в Мексиці повна свобода дій - він міг вести гру лише за своїми правилами, ні з ким не узгоджуючи, і цей факт, очевидно, йому особливо імпонував.

У другому підрозділі "Внутрішнє становище Другої імперії у Мексиці" доведено факт безперспективності цієї держави, який автор пояснює передусім недієвою політичною програмою Максиміліана Габсбурга, де домінуючу роль зіграли ліберальні принципи. Ерцгерцог певною мірою підтримав антиклерикально спрямовані реформи свого попередника президента Б. Хуареса про націоналізацію церковного майна, чим викликав незадоволення і так невеликої групи своїх щирих прихильників - консерваторів, якими, власне, і був посаджений на трон. Всупереч своїм сподіванням, імператор не здобув жодної підтримки серед політичних опонентів, які продовжували негативно сприймати незаконним і примусовим методом встановлену владу французького протеже. Окрім цього, Максиміліан зробив ще одну фатальну для нього помилку, прийнявши декрет від 3 жовтня 1865 р. про страту ворогів імперії, схоплених зі зброєю. Це само собою суперечило його квітневій конституції, де мексиканцям гарантувалися демократичні права та свободи. То ж не випадково майже через два роки він сам став жертвою виданого ним "чорного закону".

Незважаючи на негативні тенденції у внутрішньополітичному розвитку держави, імператор Максиміліан не впадав у відчай, а, навпаки, намагався сфокусувати свою увагу на реалізації активної зовнішньої діяльності, про яку йдеться в третьому підрозділі "Зовнішньополітичні плани імперії Максиміліана та їх реалізація". Обрану стратегію Габсбург мотивував двома факторами: визнання його уряду могутніми європейськими державами та схильність Наполеона ІІІ до концепції створення величезної Латинської двоєдиної (Мексика-Бразилія) федерації на американському континенті. Саме ці чинники допомагали мексиканському імператору триматися на плаву та сподіватися на позитивний результат доленосної для нього мексиканської авантюри.

Дійсно, за три роки існування Другої імперії у Мексиці, уряд Максиміліана обмінявся дипломатичними представниками з майже всіма монархічними державами Європи, яка прийняла незаконно встановлену французькими багнетами владу австрійського принца. Вчорашні осудливі відгуки про несправедливе втручання у внутрішні справи незалежної держави зненацька змінилися закликами до партнерства та співпраці з новим урядом. Зі свого боку, всі латиноамериканські держави (за винятком Бразилії) висловили протест проти збройної інтервенції в Мексику та спроби Франції нав'язати мексиканському народу маріонетковий монархічний режим.

У четвертому підрозділі "Протидія планам Габсбурга та падіння імперії" проаналізовано ситуацію, яка зумовила провал інтервенції у Мексику. На початку 1866 р. стала очевидною фактична недієздатність держави Максиміліана, яка, по-суті, з самого початку була приречена на неминучий крах. Каталізатором у цій ситуації стало закінчення громадянської війни в Сполучених Штатах Америки, а це означало їх неодмінне втручання у справи південного сусіда. Для Наполеона ІІІ така фатальна формула засвідчувала лише один варіант дій - поспішне виведення з Мексики своїх військ, оскільки наражатися на недоречну для Франції війну з США він аж ніяк не хотів. Таке зіткнення, небезпечне для Франції саме по собі, здавалося ще більш страшним, тому що ускладнювалося ще однією побічною обставиною: войовнича Прусія поряд з французькими кордонами вже вела інтригу об'єднання німецьких держав у велику імперію. Тож Наполеону ІІІ нічого іншого не лишалося, як віддати головнокомандуючому військами наказ повертатися назад, остаточно поставивши на політичній спроможності імперії Максиміліана крапку. Цим самим французький монарх зрадив австрійського ерцгерцога, який потрапивши у полон до республіканців, був переданий військовому трибуналу та розстріляний на основі його ж таки декрету від 3 жовтня 1865 р.

Таким чином, трагедія в Мексиці показала, що існує ще дещо вище від торжества тимчасового сумнівно отриманого успіху - торжество справедливості. Стало зрозумілим, що бонапартизм Наполеона ІІІ наближається до занепаду, до свого фатального фіналу, адже його брутальна колоніальна політика чи не вперше зустріла нездоланну перепону саме в Мексиці.

У висновках узагальнено результати дисертаційного дослідження та викладено основні підсумкові положення.

Аналіз історичних передумов виникнення мексиканської експедиції європейських держав дає право стверджувати, що вони визначаються як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками: складне внутрішньополітичне становище, яке зумовлювалося безкомпромісним протистоянням між лібералами та консерваторами; пошук останніми зовнішньої підтримки в монархічній Європі, оскільки зберегти старі позиції самостійно клерикали вже не могли, а втрачати їх не мали жодного бажання; фінансова криза, яка призвела до неможливості сплатити зовнішні борги; а також виснаження несправедливими війнами зі США, внаслідок яких Мексика втратила більшу половину своєї території, - всі ці фактори стали "вразливим місцем" молодої республіки, тим самим даючи поштовх європейській інтервенції в Латинську Америку.

Констатовано, що офіційним приводом до експедиції слугувала постанова мексиканського конгресу про тимчасове припинення виплати процентів іноземним кредиторам, тобто Велика Британія, Іспанія та Франція в очах світової спільноти керувалися принципом захисту своїх законних фінансових інтересів. Проте справжні їх цілі аж ніяк не обмежувалися прагненням змусити Мексику сплатити борги, а сягали значно глибше. Європейські держави не втратили чудового шансу для втручання у внутрішні справи цієї стратегічно важливої республіки Центральної Америки. Окрім цього, в дисертації автором обґрунтовані також приховані мотиви учасниць інтервенції, які мали власні погляди на інтервенцію у Мексику.

Французький імператор сподівався таким методом примножити славу Другої імперії, здійснивши свою шалену мрію - заснувати латинське домінуюче становище в Америці та протиставити його англосаксонському впливу на півночі. Цей ідеологічний чинник доповнювався не менш важливою фінансовою обставиною: Наполеон ІІІ вимагав від мексиканського уряду задовольнити окрім офіційного боргу перед Францією ще й борги швейцарського банку Жеккера, бони якого були викуплені за безцінь французькими підданими. Крім того, французький імператор планував завдяки здобуткам у Мексиці зміцнити послаблені позиції свого режиму у Франції. Що стосується Іспанії, то основною, до того ж усім відомою, причиною її участі в експедиції було прагнення повернути назад свою найбагатшу колонію, а якщо б це виявилось нереальним, то хоча б здобути мексиканську корону для одного з принців Бурбонської династії.

Таким чином, укладаючи в Лондоні конвенцію про початок збройної інтервенції сторони керувалася власними прихованими мотивами. Однак вже з самого початку експедиції очевидною стала домінуюча роль французького імператора, в руках якого зосереджувався основний важіль мексиканської кампанії.

Англійський прем'єр-міністр Пальмерстон, спостерігаючи за все більш поглинаючою Наполеона ІІІ авантюрою, зумів вдало на ній зіграти, вирішивши вивести з Мексики свої війська майже на самому початку експедиції. Його міркування керувалися здоровим глуздом - Франція була зацікавлена в розпаді США і підтримці Півдня, зайнятість Луї-Наполеона в Латинській Америці підривала його позиції у Європі, до того ж в самій Мексиці він неминуче змушений був би здійснити всі ті цілі, які переслідував англійський уряд, розпочинаючи експедицію.

Іспанія, в свою чергу, теж відмовилася від продовження інтервенції, оскільки не бачила жодної перспективи в її продовженні. Прем'єр-міністр О'Доннель усвідомлював, що Наполеон ІІІ, намітивши в кандидатури на мексиканський трон австрійського ерцгерцога Максиміліана, в жодному разі не підтримає принца Бурбонської династії, наслідком чого ставав неминучий крах планів Іспанії щодо Мексики. Саме цей, невтішний для Мадрида, факт і зумовив його поспішний відступ.

Що ж стосується становища імперії Максиміліана, то автор вважає, що його не можна було назвати міцним або, хоча б, перспективним. Цей факт зумовлювався декількома чинниками: 1) маріонетковий характер держави австрійського ерцгерцога, що, звичайно, стримувало її політичний розвиток; 2) категорична позиція мексиканського населення, його несприйняття нової влади та методів її встановлення; 3) внутрішня політика імператора Максиміліана та його урядів, що характеризувалася суперечливістю та неоднозначністю: ерцгерцог зайняв ліберальну позицію в той час, як на трон був посаджений консерваторами, підривав становище духовенства в прокатолицькій країні, приймав демократичну конституцію поряд із "чорним законом". Такою контрспрямованою діяльністю Габсбург не лише не залучив на свій бік частину республіканців, а й втратив зовсім невелику групу вірних прихильників, чим просто загнав себе у глухий кут; 4) створення монархії в Мексиці не позбавило її від фінансових проблем, через те, що борги республіки європейським кредиторам автоматично переростали в борги імперії. Перед Максиміліаном повстало складне питання їх погашення, до того ж потрібні були кошти для подальшого ведення війни зі всезростаючими силами хуаристів; 5) існуванню великої профранцузької імперії в будь-який момент могли протиставити своє вето сусідні Сполучені Штати, рішуча позиція яких в цьому питанні була загальновідомою.

Таким чином, негативні тенденції у внутріполітичному розвитку держави Максиміліана, нездатність ерцгерцога створити в Мексиці хоч якусь масову базу на підтримку свого режиму, слабка гарантія трону наполеонівською Францією - всі ці моменти зумовили не лише факт безперспективності, а й закономірності трьохрічного існування Другої імперії в Мексиці. Проте головним каталізатором краху планів французького імператора стало завершення міжусобної війни у Сполучених Штатах, що означало їх неминуче втручання у справи південного сусіда, а водночас і в справи Франції.

Боячись подібної перспективи, Наполеон ІІІ віддав наказ головнокомандуючому французькими військами в Мексиці повертатися назад у Європу, не виконавши всіх тих зобов'язань, які були ним прийняті по відношенню до Максиміліана, коли той погодився на мексиканську корону. Наполеон ІІІ відкрито зрадив ерцгерцога, який, настійливо тримаючись до кінця, був взятий республіканцями в полон і розстріляний.

В ході написання дисертаційної праці було проведено аналіз повідомлень зарубіжних (французьких, англійських, іспанських, американських і російських) періодичних видань про основні аспекти організації та здійснення інтервенції у Мексику. З'ясовано, що опозиційні часописи всіх вищеназваних країн, які репрезентували думку більшості населення, вірно розгадали меркантильність планів європейських держав у Латинській Америці. На відміну від них офіційна проурядова періодика (виняток - американська), намагаючись виправдати інтервенцію усіма можливими методами, схвалювала її цілком і повністю.

Підсумовуючи, можна зазначити, що період європейської / французької інтервенції в Мексику наштовхується сьогодні на зростаючий інтерес. Цю тенденцію можна пояснити, з одного боку, тим, що сучасна мексиканська історіографія розглядає період 1861 - 1867 рр. як вирішальну, важливу фазу, що була необхідною для консолідації республіки та для самоствердження нації. З другого боку, це була подія великого міжнародного значення, адже з моменту відступу з Мексики політична роль Франції покотилася похилою площиною та вже ніколи не піднімалася до попередніх висот і, навпаки, політичне значення США в даному регіоні з моменту краху експедиції почало посилюватися.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Кузьма Т. М. Цілі, характер і причини інтервенції європейських держав у Мексику (сер. ХІХ ст.) // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Наукові записки РДГУ: Збірник наукових праць. - Випуск 6. - Рівне: РДГУ, 2005. - С. 135 - 141.

2. Кузьма Т. М. Лондонська конвенція 1861 року // Наукові записки Тернопільського національного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. проф. М.М. Алексієвця. - Вип. 2. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ, 2005. - С. 283 - 287.

3. Кузьма Т. М. Ерцгерцог Максиміліан Габсбург і Друга імперія у Мексиці // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Наукові записки РДГУ: Збірник наукових праць. - Випуск 7. - Рівне: РДГУ, 2006. - С. 68-71.

4. Кузьма Т. М. Наполеон ІІІ та ідея Латинської імперії на американському континенті // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Наукові записки РДГУ: Збірник наукових праць. - Вип. 9. - Рівне: РДГУ, 2006. - С. 122 - 126.

5. Кузьма Т. М. Специфіка взаємин церкви та влади в Мексиці в сер. ХІХ ст. // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Історія / За заг. ред. проф. М.М. Алексієвця. - Вип. 2. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ, 2006. - С. 144 - 151.

6. Кузьма Т. М. Зовнішньополітичні плани імперії Максиміліана в Мексиці та їх реалізація // Історія очима молодих дослідників. Збірник наукових праць / Редкол.: В. Шеретюк, Л. Галуха, П. Савчук, Р. Давидюк, М. Гон. - Рівне: РДГУ, історико-соціологічний факультет, 2006. - С. 135 - 141.

Размещено на Allbest.ru