Економічне становище Чехії у ХІХ столітті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Економічний розвиток чеських земель

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Темою мого реферату є економічне становище Чехії у ХІХ столітті. Ця тема є досить дослідженою істориками.

Метою моєї роботи є аналіз даних по даній темі та короткий опис стану економічного становища, його розвиток, місцями занепад та підсумок, який легко зробити опрацювавши певну літературу.

Слід також зазначити, що саме з промисловим переворотом та відміною кріпосного права пов'язаний розвиток економіки та поліпшення соціального становища населення Чехії, оскільки до цих подій вона не мала капіталістичних відносин та можливості розвиватися, так як не мала для цього коштів. Пізніше кошти почала надавати Німеччина, яка по суті і відродила економіку.

Економічне становище чеських земель

економічний промисловий переворот чехія

Відміна кріпосних повинностей в 1848 році і промисловий переворот 40 - х років посилили розвиток капіталізму в Чехії. В другій половині ХІХ століття Чехія стає дуже розвиненою у промисловому плані частиною Австрійської імперії. Особливого значення набуває видобуток природних багатств ( в 1912 р. на долю Чехії приходиться 76 % всієї видобувної промисловості імперії ), машинобудування, текстильна промисловість. Якщо в середині 50 - х років у Празькому районі було всього 15 машинобудівних підприємств, то в 1905 році число їх зросло до 277; кількість бавовняних підприємств в 1908 році складало 8 тисяч. Одночасно з процесом збільшення кількості промислових підприємств проходить концентрація виробництва. Закладаються основи для великих промислових комбінатів, як заводи Шкода, фабрики Баті та інші. Найбільшого промислового розвитку досягають, окрім Праги, північні та західні райони Чехії, де будуються промислові центри - Пльзен, Ліберец, Моравська Острова та інші. Ці райони, які були у минулому основними об'єктами німецької колонізації, в значній мірі відновлюють свій чеський вигляд, в результаті збільшення кількості чеських робітників. Робочі руки для промисловості надавало чеське село, де по мірі проникнення капіталістичних відносин посилюється процес розшарування.

Революція 1848 року, звільнивши селян від феодальних повинностей, не збільшила площі малих наділів землі. До кінця ХІХ століття 80% всіх землевласників в Чехії (700 тисяч селян) володіло всього 12,5% землі, яку обробляли, на долю 250 магнатів (0,025 % всіх землевласників) приходилося 31,3 % землі. Селяни були змушені орендувати землю у поміщиків і, розорюючись, перетворювалися або в сільськогосподарських робітників або уходили у місто. Великі поміщицькі і кулацькі господарства Чехії тісно пов'язані з ринком: зернові культури поступово уступають місце буряку і хмелю, які продаються не лише в Чехії, але й вивозяться закордон, перш за все у Німеччину. История Чехии. Под. ред. В. И. Пичета . М., - 1947.

На початку XIX ст. Австрійська держава приєдналася до інших європейських країн, де відбувалися динамічні зміни у виробничо-технологічній галузі, відомі під назвою "промислова революція ". Настав час переходу від мануфактурного виробництва до фабрично-заводського з широким застосуванням машин і нових технологій. У чеських землях "промислова революція" пройшла такі етапи розвитку: початковий (1800-1830) -- машини використовувалися тільки в текстильному виробництві; серединний (1830--1850) -- машини почали застосовувати в харчовому виробництві, з'явилися перші залізниці; завершальний (1850-1870) -- утворилася залізнична мережа, механізовувався вуглевидобуток, виникла машинобудівна промисловість.

Перше машинне прядильне виробництво виникло в 1796 р. поблизу Дечина. У 1810 р. в Чехії вже було 163 прядильні машини, а в 1825 р. на 81 фабриці використовувалося близько 1700 машин. Товарне машинне виробництво текстилю розвивалося в Празі, Брно та на півночі Чехії і Моравії. За обсягом виробництва перше місце посідав Ліберець з округою.

У другому десятиріччі XIX ст. на чеських і моравських заводах з'явилися перші парові двигуни. Як поки що допоміжна галузь у центрах текстильного виробництва у районі Брно, Ліберця і трохи згодом Праги в 20-х роках виникло машинобудування. У 1836 р. на Вітковицьких залізоплавильнях спорудили першу коксову піч, з якої розпочався процес технологічної модернізації виробництва заліза. Нові виробничі технології, що в ту пору тільки зароджувались, торували собі шлях у хімічній галузі та у виробництві продуктів харчування.

Повільно утворювалася нова транспортна система, котра мала усунути відірваність Чехії від зовнішнього світу, а також пожвавити внутрішні зв'язки. Шосейні шляхи з'єднали Прагу з усіма найважливішими пунктами чеських земель. У 1832 р. стала до ладу перша кінна залізниця від Чеське Будейовіце до Ліпця, в 1836 р. -- від Праги до Ланів. Перша залізниця на паровій тязі з'єднала у 1839 р. Відень з Брно. Потім були споруджені також залізниці від Праги до Оломоуца (1845), від Праги до Дрездена (1851). Виникло виробництво локомотивів, вагонів, залізничного обладнання. Розвиток транспорту сприяв зміцненню єдиного внутрішнього ринку товарів та робочої сили.

Перша парова машина в Чехії з'явилася в 1814р., а з середини 20-х років XIX ст. у машинобудівних майстернях їх стали виробляти для внутрішнього ринку. В 1841 р. тут уже функціонувало понад 150 парових машин. Як паливо у чеській промисловості переважно використовували буре вугілля та кокс. У 40-ві роки водяні млини поступово замінили на парові. Вдосконалювалися технології в цукровій та пивоварній промисловості, де поступово встановлювалося спеціальне обладнання.

Урбанізація в чеських землях не йшла в ногу з індустріалізацією. Ще в 20-х роках міста здебільшого існували у своїх традиційних межах і тільки Прага (89 тис. жителів) та Брно (34 тис. жителів) являли собою великі населені пункти. Всі інші міста, за винятком Оломоуца, Ліберця, Іглави та Хеба (по 10 тис. жителів), залишалися "містечками на долоні".

У сільському господарстві капіталістичні відносини розвивалися повільно. В чеських землях вони стали активно виявлятися лише в 40-х роках XIX ст. в окремих господарствах великих землевласників, у яких для вирощування аграрної продукції застосовувалися добрива й техніка для обробітку ґрунту та збирання врожаю.

Саме події, а особливо наслідки революції 1848 - 1849 рр. вплинули на розвиток капіталістичних відносин у Чехії. Важливою подією стало скасування кріпосного права. Це сприяло відходу від феодальних порядків та переходу до нових способів виробництва. Важливий внесок у розвиток економіки вніс дозвіл на приватницьку діяльність, яка в певній мірі підвищила соціальне становище селян та міщан, так як надала робочі місця та оплату за працю.

Чеські землі в цей період охопив індустріальний бум. Тут відбувся промисловий переворот, який закріпив їхнє провідне місце в економіці Габсбурзької монархії. Ліквідація митного кордону з Угорщиною в 1850 р., скасування або зниження мита за торговельним договором з Пруссією сприяли розширенню ринку збуту й розвиткові підприємств у цілому, особливо ж засобів зв'язку і транспорту. Активне залучення передових наукових досягнень і нових технологічних можливостей стали переконливим свідченням не тільки перетворення промисловості з мануфактурної на машинну, а й швидкої індустріалізації чеських земель.

Саме нові форми організації виробництва сприяли величезному потоку німецьких капіталістів до чеських земель. Вони вкладали кошти у виробництво та будували нові підприємства. Вперше було створено чеський «Живностенський банк», який був створений у 1869 році, головною його метою було накопичення національного капіталу. История Чехии. Под. ред. В. И. Пичета. М., - 1947.

Майже 50 % населення чеських земель працювало в сільському господарстві. Приблизно половина посівної площі перебувала у великому землеволодінні, яке швидко трансформувалося в капіталістичні аграрні підприємства. Саме тут широко застосовувалися машини, запроваджувалися передові технології, здійснювалася спеціалізація виробництва, засновувалися підприємства з переробки аграрної продукції тощо.

Понад 50 % посівних площ зосереджувались у господарствах розміром 20--50 га. Широко використовувалася наймана праця. Більша частина виробленої продукції вивозилася на ринок. Малоземельні господарства тяжіли до кустарного виробництва або шукали додаткових джерел до існування. Селяни розводили тварин, щоб якось прожити, так як після промислового перевороту використовувалися нові методи виробництва, що складало неймовірну конкуренцію селянину або реміснику.

У сільському господарстві чеських земель ще більш зросла питома вага технічних культур (буряка, ячменю, хмелю і ін.), що використовуються як сировина в харчовій промисловості. За своєю інтенсивністю і механізацією сільське господарство чеських земель наприкінці XІX ст. виділялося з поміж інших областей австрійської частини монархії. У 1905 р. чеські землі давали 39% пшениці, 44% жита, 59% ячменю, 93% цукрового буряка від загальної кількості продукції сільського господарства австрійської частини монархії

Великі поміщицькі господарства в чеських землях все більше і більше перетворювалися на капіталістичні господарства. Разом з виробництвом сільськогосподарських продуктів вони займалися їх переробкою. В кінці ХІХ столітті тільки в Чехії в господарствах поміщиків було 49 цукроварних, 394 пивоварних і 201 виноробних заводів. Поміщики брали участь і в іншому капіталістичному виробництві. Їм належало 436 цегляних заводів, 11 вугільних шахт, 9 металургійних підприємств, 27 скляних заводів, 57 каменоломень і т.д. Новая история стран Европы и Америки. Первый период. Ред А.В. Адо. М., - 1986.

Зростання цін на продукти сільського господарства в Австро-Угорщині на початку XX ст. погіршило становище дрібного і середнього селянства, оскільки зростання цін на сільськогосподарські продукти привело до зростання орендної платні. Відбувалося масове розорення дрібного і середнього селянства; збільшилося число проданих селянських господарств. Так, з 1 січня до 30 вересня 1904 р. з молотка було продано 2265 селянських ділянок, а за цей же період 1905 р.- вже 3181, причому, як наголошувала газета на “Право ліду”, “найбільш, 55,6%, складали селянські господарства”. История Чехословакии. - М., 1959. - Т.2.

Висновок

Як висновок, можна зазначити те, що економічне становище Чехії на початку ХІХ століття та в кінці його було різним. Пройшов певний етап еволюції. З початком століття люди були власністю феодалів, а вже в кінці вільними, але подекуди ще безземельними.

40-ві роки ознаменувалися промисловим переворотом, який підніс Чехію на новий розвиток економіки, а разом і з нею і соціальне становище селян та міщан. Вже на початку нового століття відчутно збільшилася кількість промислових підприємств, є розвиток в сфері сільського господарства. Перш за все, у методах його ведення та перевагами нових сільськогосподарських культур. Чехія стала розвинутим районом завдяки потоку іноземного капіталу, але без зусилля чеського населення такого розвитку Чехія не знала б.

Список використаної літератури

1. История Чехии. Под. ред. В.И. Пичета . М., - 1947.

2. История Чехословакии. - М., 1959. - Т.2.

3. Новая история стран Европы и Америки. Первый период. Ред А.В. Адо. М., - 1986.

Размещено на Allbest