Размещено на http://www.allbest.ru/

Життя та творча діяльність Петра Ілліча Чайковського

Петро Ілліч Чайковський (1840-1893 рр.) народився в м. Воткінську, де батько його був управителем заводу. Мати Чайковського добре співала, і хлопчик з раннього дитинства любив слухати її спів.

Великою подією в дитинстві Чайковського була поява в їх домі оркестрини (оркестрина - механічний інструмент, що передає гру оркестру). Маленький Петя годинами міг слухати музику і потім підбирати почуті мелодії на фортепіано або відстукувати ритм на шибці вікна. Петя був ласкавою і дуже вразливою дитиною. Особливо велике враження справляла на нього музика. Одного разу після довгого слухання музики він втік у дитячу кімнату і розридався. "О, ця музика, музика. Звільніть мене від неї! Вона в мене ось тут, тут, - ридав він, показуючи на голову, - вона не дає мені спокою".

Коли Петі пішов десятий рік, його відвезли в Петербург в училище правознавства, після закінчення якого він поступив на службу в міністерство юстиції. В роки перебування в училищі Чайковський не залишав занять музикою і вже в той час досить добре грав на фортепіано. Після закінчення училища він часто імпровізував, складав музику, але все це було ще в межах аматорського, салонного виконання музики. Молодий Чайковський вів світське життя, але поступово в нього виникає невдоволення цим життям, його марністю. Петра Ілліча все більше приваблює музика; він починає займатися нею серйозно, вивчає теорію музики. У 1862 р. відкриття консерваторії в Петербурзі наштовхнуло Чайковського на рішучий крок: він поступив у консерваторію. Заняття в Чайковського проходили настільки успішно і так захопили його, що в 1863 р. він залишив службу і цілком віддався музиці. Уже в цей час Чайковський виявляв надзвичайну старанність і працездатність. Все своє життя він підпорядковував основній меті, змісту свого існування - музичній творчості.

чайковський композитор музика консерваторія

Через три роки після вступу у Петербурзьку консерваторію Чайковський закінчив її і незабаром переїхав у Москву, куди його запросили для викладання теоретичних предметів у консерваторії, що відкрилась там.

Чайковський викладав у Московській консерваторії одинадцять років, з деякими діячами цього закладу він здружився на все життя. Найближчим його другом був організатор і директор Московської консерваторії Микола Григорович Рубінштейн - перший виконавець більшості творів Чайковського: фортепіанних - як піаніст і оркестрових - як диригент.

Педагогічна праця була тягарем для Чайковського, тому що відвертала його від основної мети - писання музики. Все-таки за цей період Чайковський написав багато різноманітних творів: три великі симфонії, увертюра-фантазія "Ромео і Джульєтта" за сюжетом Шекспіра і "Франческа да Ріміні" за сюжетом Данте, балет "Лебедине озеро", три квартети, 1-й фортепіанний концерт та інші твори. Вершиною творчості цього періоду є два геніальні твори, які він розпочав у 1877 р., - опера "Євгеній Онєгін" і 4-а симфонія. Але праця над ними була перервана нервовим захворюванням. Восени цього ж року брат Петра Ілліча повіз його за кордон на лікування.

До педагогічної роботи Чайковський більше не повертався, тому що весь час віддавав творчій діяльності.

До 1885 р. Чайковський перебував у роз'їздах, ніде довго по зупиняючись. В основному його життя складалося так: зиму він проводив за кордоном, літо - здебільшого на Україні в Кам'янці, в сестри А.І. Давидової, з якою його зв'язувала глибока любов і дружба і родину якої він дуже любив. Такий спосіб життя, що дозволив Чайковському віддатися творчості, став можливим завдяки несподіваній матеріальній допомозі, яку він одержав від багатої меценатки Н.М. фон-Мекк, яка безмежно любила музику Чайковського. Дізнавшись про стан здоров'я Чайковського, вона запропонувала йому щорічну субсидію. Листування між ними, що збереглося, дає багатий матеріал для вивчення життя і творчості композитора.

В період частих роз'їздів, в так званий другий період своєї діяльності, Чайковський закінчив оперу "Євгеній Онєгін", 4-у симфонію і написав цілий ряд великих творів, серед яких слід відзначити оперу "Мазепа" на сюжет поеми Пушкіна "Полтава", три симфонічні сюїти, багато фортепіанних п'єс і романсів.

У 1881 р. помер друг Чайковського - М.Г. Рубінштейн. Його пам'яті Чайковський присвятив своє єдине тріо для скрипки, віолончелі і фортепіано, давши заголовок йому "Пам'яті великого артиста". Тріо справляє глибоке враження своїм скорботно-драматичним змістом.

Поступово Чайковського почали обтяжувати його часті переїзди, йому хотілося постійно жити на батьківщині, серед російських людей і рідної природи. З 1885 р. Чайковський оселився в околицях м. Клина, поблизу Москви, щоб уникнути шуму і метушні великого міста і в той же час, як він сам висловлювався, "бути на дорозі між Москвою і Петербургом". Можливість перебування серед природи, яку він дуже любив, життя на селі особливо його приваблювали.

Популярність Чайковського в ці роки швидко зростає. Музика його і в Росії, і за кордоном здобула визнання і велику любов. Чайковський сам починає виконувати свої твори як диригент і користується незмінним успіхом. З 1887 р. він знову робить ряд концертних поїздок по Росії і за кордоном. Останні роки життя Чайковський провів у Клину. У будинку Чайковського після його смерті був відкритий музей, в якому зібрані цінні матеріали про життя і творчість великого композитора.

Величезну роботу по організації музею, збиранню матеріалів про життя і творчість Чайковського проробив його брат - Модест Ілліч. Літературно обдарована людина, великий друг Петра Ілліча, він багато допомагав йому в написанні лібретто для його опер і написав першу докладну біографію Чайковського.

Останні роки життя Чайковського були вершиною його творчості. В цей період він створив 5-у і 6-у симфонії, опери "Пікова дама" та "Іоланта" (лібретто до обох опер написав Модест Чайковський), балети "Спляча красуня" і "Щелкунчик", ряд романсів і фортепіанних п'єс.

Останнім твором Чайковського, його "лебединою піснею" була 6-а, "Патетична симфонія", написана ним влітку 1893 р. У жовтні цього ж року в Петербурзі в симфонічному концерті під керуванням Чайковського була вперше виконана ця симфонія.

25 жовтня 1893 р. після раптової нетривалої хвороби П.І. Чайковський помер.

Размещено на Allbest.ru