Характеризуючи даний період, важливо розглянути Універсали Центральної Ради (їх було чотири).

I Універсал (25.06.1917р.) проголошував Україну автономією у складі нової Російської держави.

II Універсал (16.07.1917) зазначав, що Україна визнає Всеросійські Установчі збори, які мають затвердити її автономію.

III Універсал (20.11.1917), прийнятий вже після Жовтневого перевороту, проголошував:

створення УНР;

скасування приватної власності;

8-годинний робочий день;

демократичні свободи.

IV Універсал (22.01.1918) проголошував самостійність і незалежність України в той день, коли до Києва вже наближалася більшовицька "визвольна" армія Муравйова.

22 січня 1919' року відбулося об'єднання двох суверенних українських держав - Української Народної Республіки (УНР) і Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) в єдину самостійну соборну державу. Урочистий Акт злуки був проголошений Директорією УНР на Софіївському майдані Києва. Цьому передували Предвступний договір від 1 грудня 1918 р., укладений між УНР і ЗУНР у Фастові, а також Ухвала Української Національної Ради від 3 січня 1919 р про об'єднання ЗУНР з УНР.

У Предвступному договорі було заявлено про непохитний намір обох сторін в найкоротший час злитись в одну неподільну державу. ЗУНР повинна була увійти з усією своєю територією й населенням як складова частина в УНР на правах територіальної автономії. Національна Рада затвердила Предвступний договір і доручила Державному Секретаріатові негайно розпочати переговори з його реалізації.

В Акті злуки від 22 січня 1919 року підкреслювалось: "Віднині зливаються в одно віками відірвані одна від одної частини України - Галичина, Буковина, Закарпаття і придніпрянська Україна в одну Велику Україну. Сповнилися віковічні мрії, для яких жили й за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна Республіка. Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх сил, має змогу об'єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної, незалежної Української держави на добро і щастя українського народу". ЗУНР отримала назву Західна область УНР (ЗОУНР). Акт злуки було затверджено 23 січня 1919 р. на Трудовому Конгресі України.

Однак об'єднання УНР і ЗУНР в одну державу через ряд обставин не було тоді доведено до кінця. Головна з них - скрутне становище, в якому опинилася Директорія та її уряд, які змушені були відступити під тиском більшовицьких військ і залишити територію Великої України. Та й серед західноукраїнських державних діячів не було прагнення до негайного об'єднання. Практично Ухвала Української Національної Ради від 3 січня і Акт злуки від 22 січня 1919 р. лише задекларували проведення державного об'єднання в майбутньому. До того часу встановлювався тісний державний зв'язок між двома українськими державними утвореннями, близький до конфедеративного, з окремими урядами й військовими силами. Незважаючи на це, день 22 січня 1919 року назавжди залишиться в історії українського народу як свято Соборності України. Високий принцип соборності був пронесений ще десятиліттями і завершився створенням незалежної держави, ім'я якої - Україна.

Серед тисяч мов і чужих діалектів,

Що складають основи великих проектів,

Ти одна мелодійна, ритмічна одна,

Ти кохана, надійна і трохи сумна.

В тобі пахощі поля і небесна блакить,

Покалічена доля, що жила самохіть,

Соняхи золотаві і розкішні луги,

Сінокоси в отав і Дніпра береги.

Синьоока слов'янка, фея гір і долин,

Ти подільське кохання і цариця вершин.

Твоє слово лунає у вустах шахтаря,

Тебе море кохає і простора земля.

Я люблю твої звуки, що так пахнуть зерном,

І не хочу розлуки з українським руном.

І ось, нарешті, під час розпаду московської імперії, вже на нашій пам'яті, 16 липня 1990 року Верховна Рада України, найвищий орган держави, прийняла Декларацію про державний суверенітет України, а 24 серпня 1991 року проголосила Акт незалежності України, який був підтверджений всеукраїнським Референдумом 1 грудня 1991 року. Україна стала незалежною державою. Любити, плекати її, зміцнювати могутність, забезпечувати неподільність території, дбати про недоторканість її кордонів - наш обов'язок.

Ми є діти українські, хлопці і дівчата.

Рідний край наш - Україна. красна і багата.

Рідне небо, ясне сонце, місяць, зорі срібні.

Рідний нарід: українці, всі до нас подібні.

Рідна віра: Свята Трійця і Пречиста Мати.

Рідна мова: нею вчились Бога прославляти.

Присягаєм нашій рідній над усе любити,

Рідний нарід шанувати і для нього жити.

Присягаєм рідну віру завжди визнавати,

По-вкраїнськи говорити, молитись, співати.

Як ріка в гору не піде, як сонце не згасне,

Так ми того не забудем, що рідне, що власне.

Що нам рідне, те нам буде і красне і гоже,-

Присягаєм, що так буде! Поможи нам, Боже!

Відродилась Україна, держава і воля.

Всього світу українцям усміхнулась доля.

Ми під сяєвом Тризуба рятували мову.

Жовто-синій рідний прапор нас єднає знову,

Душу й тіло предки клали за нашу свободу,

Доведімо, що й ми гідні козацького роду.

Боже великий, єдиний, нам Україну храни,

Волі і світла промінням ти її осіни.

Світлом науки і знання нас, дітей, просвіти,

В чистій любові до краю ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний, нам Україну храни.

Всі свої ласки, щедроти ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю, дай доброго світла.

Щастя дай, Боже, народу і многая, многая літа!

Размещено на Allbest.ru